Економіка

Національний банк України встановив на 26 червня такий же офіційний курс, як і попереднього дня, – 26 гривень 19 копійок за долар. Це лише на вісім копійок більше за річний рекорд щодо долара, якого національна валюта досягала двічі у травні.

На міжбанківському валютному ринку 25 червня коливання були незначними. Торги розпочалися на рівні 26,16-26,19 гривні до долара і впродовж сесії котирування гривні впали до 26,19-26,215.

Проти національної валюти працює фактор періоду виплат основних сум відшкодувань ПДВ експортерам, а також потреба імпортерів у доларі для закриття зовнішньоекономічних контрактів до кінця місяця та кварталу, вказують фахівці сайту «Мінфін».
…

У Національному банку України повідомили, що у жовтні поточного року введуть у обіг банкноту нового найвищого номіналу 1000 гривень. Відбудеться це з 25 жовтня, коли банкноту почнуть видати в банках. На банкноті буде зображений Володимир Вернадський – український науковець, мислитель і природознавець.

«Введення в обіг нової банкноти зробить розрахунки для громадян і бізнесу зручнішими, сприятиме зменшенню операційних витрат банківських установ і витрат на інкасацію. Це дозволить зекономити витрати Національного банку на друкування, зберігання, оброблення та перевезення банкнот», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що першочергово НБУ планує виготовити та ввести в готівковий обіг близько 5 мільйонів штук банкнот номіналом 1000 гривень.

Водночас з 1 жовтня 2019 року монети 1, 2 та 5 копійок перестануть бути платіжним засобом – ними не можна буде розрахуватися.

«Громадяни зможуть без обмежень та безкоштовно обміняти монети номіналами 1, 2 та 5 копійок на монети та банкноти усіх номіналів, що перебувають в обігу, впродовж наступних трьох років: в банках України – до 30 вересня 2020 року включно; – у Національному банку та уповноважених банках (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзенбанк Аваль) – до 30 вересня 2022 року», – йдеться в повідомленні.

За даними НБУ, монети номіналами 1, 2 та 5 копійок знищать, а метал піде на переплавку.

У 1996 році відбулася грошова реформа і було введено в обіг грошову валюту – гривню.
…

Українська гривня втретє впродовж травня і червня наблизилася до річного максимуму щодо долара – 26 гривень 11 копійок за одиницю американської валюти. На 25 червня Національний банк України встановив курс 26 гривень 19 копійок за долар, це на вісім копійок менше за попередній курс.

На цьому ж рівні завершилися і торги на міжбанківському валютному ринку – 26,17-26,19 гривні за долар.

На ринок нині впливає кілька різноспрямованих чинників. Негативний вплив на гривню може справити початок періоду відшкодування експортерам податку на додану вартість та зростання перед завершенням кварталу і півріччя попиту на валюту з боку імпортерів, пише профільний сайт «Мінфін». На користь національної валюти грає висока пропозиція долара на готівковому ринку, наближення чергового аукціону з розміщення ОВДП та дефіцит гривні в банківській системі.
…

24 червня колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Києварозглянула апеляційну скаргу, подану Кабінетом міністрів України, та постановила відновити дію розпорядження про проведення конкурс на посаду голови Державної митної служби. Про це повідомили у міністерстві фінансів України.

Зазначається, що підставою рішення стало недоведення позивачами наявності підстав для зупинення конкурсу.

«Перепони для продовження відбору кандидата на посаду голови Державної митної служби усунено. Наступний крок – НАДС має зібратися і ухвалити рішення про подальший перебіг процедури», – мовиться у повідомленні.

У Мінфіні нагадали, що до третього, заключного етапу конкурсу на керівника Державної митної служби пройшли три кандидати – проректор з навчальної роботи Університету митної справи та фінансів Євген Гармаш, перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов та Керівник громадської організації «Центр розвитку цифрової економіки», експерт Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Андрій Саварець. За результатами останнього етапу відбору конкурсна комісія визначить кандидата, якого рекомендуватиме Уряду для призначення на посаду керівника ДМС.

Результати конкурсу мають оприлюднити не пізніше 45 календарних днів з дня отримання інформації про його проведення. Станом на 17 квітня, коли була прийнята ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва про призупинення конкурсу на керівника ДМС, минуло 28 днів з дати оголошення конкурсу.

17 квітня Окружний адміністративний суд Києва зупинив розпорядженняКабінету міністрів України про оголошення конкурсу на посаду голови Державної митної служби. Як повідомляла прес-служба уряду, рішення ухвалили за позовом народного депутата Андрія Антонищака.

Міністр фінансів Оксана Маркарова заявила, що ця заборона є необґрунтованою і в уряді з нею «будуть боротися».

20 березня уряд видав розпорядження про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади голови Державної податкової служби й очільника Державної митної служби.

Останній етап відбору, співбесіда, мав відбутися 23 квітня.

Раніше зупинити конкурси Окружний адмінсуд просив екс-голова Державної фіскальної служби Роман Насіров, але суд відмовив йому в задоволенні позову.

Наприкінці 2018 року Кабінет міністрів України розділив Державну фіскальну службу на податкову і митну служби й повідомив про намір провести конкурс на керівників новоутворених відомств.
…

Понад 400 пілотів позиваються до компанії Boeing. Вони вимагають від компанії «мільйонні компенсації»за приховування дефектів в літаках «Боїнг» 737 MAX.

Ці дефекти, як стверджують пілоти, призвели до двох авіакатастроф – у Ефіопії та Індонезії. Жертвами аварій стали 346 осіб.

Пілоти звинувачують у катастрофах автоматизоване програмне забезпечення (MCAS), яке, на їхню думку, додало літаку «небезпечні аеродинамічні недоліки при управлінні». Пілоти також заявляють, що через припинення польотів літаків «Боїнг» 737 MAX вони зазнали фінансових втрат і постраждали від психічних розладів.

Розгляд позову призначено на 21 жовтня в Чикаго.

Раніше компанія «Боїнг» виявила дефекти деталей більш ніж у 300 літаків 737 NG і 737 MAX по всьому світу.

В результаті аварії літака «Боїнг» 737 MAX в Ефіопії 10 березня загинули 157 людей. У жовтні 2018 року такий же літак розбився в Індонезії, забравши життя 189 людей.
…

Вона повідомила, що вже звернулася до Національної поліції із заявою з приводу цього
…

Довідковий курс, який Національний банк України встановив на 12 годину 21 червня, на 9 копійок вищий за вчорашній. Якщо 20 червня долар США, згідно з довідковим курсом, коштував 26,37 гривень, то 21 червня показник становить 26,28 гривень.

Водночас офіційний курс гривні до долара 21 червня становить 26,37 гривень, тоді як 20 курс дорівнював 26,33 гривні. Таким чином, за офіційним курсом гривня послабилася на 4 копійки.

На міжбанківському ринку торги станом на 14 годину тримаються на рівні 26,23-26,25 гривень за долар, повідомляє сайт «Мінфін».

У травні 2019 року гривня двічі показувала річний максимум до долара – 26 гривень 11 копійок.
…

Ціна золота злетіла до рекордного з вересня 2013 року рівня. Це сталося після того, як учасники ринку сприйняли повідомлення американської Федеральної резервної системи (ФРС) як намір уперше з 2008 року знизити ставки.

Позиція ФРС (яка в США виконує функції центробанку) спровокувала зниження курсу долара, вказує профільний ресурс Profinance.

Натомість котирування золота впритул наблизилися до вершини шестирічного коридору (станом на 13:55 за Києвом ціна цього металу становить понад 1381 долар за унцію), і тепер технічна картина разом із пом’якшенням риторики ФРС створюють передумови для подальшого зростання.

Продовжують купувати дорогоцінний метал і світові центробанки. Наприклад, Банк Китаю збільшує свої резерви вже шість місяців поспіль, і в травні знову відзвітував про їхнє зростання.

Історія свідчить про позитивну динаміку золота в період циклу зниження ставок ФРС і реалізації інших стимулюючих заходів. У 2007–2008 роках дорогоцінний метал подорожчав на 20% і в наступні три роки зріс за ціною вдвічі на тлі зниження ставок у США до нуля.
…

На українському міжбанківському валютному ринку 20 червня відбуваються незначні коливання. Станом на 13:00 котирування становлять 26 гривень 36-38 копійок за долар, порівняно з курсом відкриття торгів (26,35-40) дещо скоротився спред, інформує сайт «Мінфін».

Національний банк України опівдні встановив довідкове значення курсу на рівні 26 гривень 38 копійок, це на 5 копійок більше за офіційний курс на 20 червня.

Як відзначають учасники ринку, це перші торги без вимоги до експортерів щодо обов’язкового продажу частини валютних надходжень. Сесія відбувається спокійно, спостерігаються типові коливання для збалансованої торгівлі.
…

План надходжень до державний бюджет за період з січня по травень 2019 року не виконаний на 50,2 мільярда гривень, заявив голова Рахункової палати Валерій Пацкан. Таку цифру він озвучив на засіданні парламентського комітету з питань бюджету, коли презентував результати аналізу Рахунковою палатою виконання бюджету поточного року.

Він пояснив це зокрема відхиленням офіційного курсу гривні від запланованого та завищені, за його словами, плани надходжень від сплати акцизних податків. Крім того, Пацкан вказав на зміни, які Міністерство фінансів вносило до закону про державний бюджет вже у 2019 році – зокрема збільшення витрат на погашення державного боргу – а також на темпи виконання планів від приватизації.

Читайте також: «Доведеться затягнути пояс» – представник Зеленського в уряді про вугільні електростанції ​

«У першому кварталі воно (невиконання плану надходжень від приватизації державного майна – ред.) становило 5,9 мільярда гривень, або 97%. Це збільшує ризики ненадходження цих коштів у затверджених на 2019 рік обсягах», – цитує голову Рахункової палати прес-служба відомства.

Водночас Міністерство фінансів на початку червня заявляло, що бюджет за перші п’ять місяців 2019-го зведено з профіцитом.

Як повідомляла Рахункова палата, за результатами першого півріччя 2018 року показник доходів загального фонду не був виконаний на понад 14,8 мільярда гривень, або на 3,5% від запланованого показника.
…

Вона контролює вже не 50, а 61% російської компанії «НЗНП Трейд», яка бурить нафтові свердловини в Ханти-Мансійському автономному окрузі Росії
…

Голова комітету Палати представників Конгресу США з питань фінансових послуг Максін Уотерс закликала Facebook зачекати з запуском власної криптовалюти за кілька годин після оголошення соцмережею планів. Про це повідомляє ВВС.

Воутерс зазначила, що «зважаючи на минуле компанії» Facebook слід погодитися заблокувати проект до завершення перевірки. Вона нагадала про історію з неправомірним використанням даних користувачів соцмережі, що призвело до допитів керівництва Facebook у Конгресі.

У Facebook заявили, що очікують нагоди відповісти на питання конгресменів.

Соціальна мережа Facebook 18 червня повідомила про запуск криптовалюти під назвою Libra, яка є «дітищем» Facebook та ще 27 компаній по всьому світу.
…

Антимонопольний комітет України оштрафував дві компанії з орбіти народного депутата та столичного забудовника Максима Микитася – «Північно-український будівельний альянс» і «Спецбуд-плюс» – за антиконкурентні узгоджені дії під час тендеру на будівництво Шулявської розв’язки в центрі Києва на загальну суму 112 мільйонів гривень із забороною брати участь у тендерах строком на три роки. Про це повідомляє журналіст Радіо Свобода.

Про участь цих двох компаній у тендері на реконструкцію Шулявської розв’язки у центрі Києва, розіграному з порушеннями, раніше розповідали журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Навели мости».

Штраф для «Північно-українського будівельного альянсу» склав 56 мільйонів, на таку ж суму оштрафували «Спецбуд-Плюс». Представники обох цих компаній вже заявили, що оскаржуватимуть таке рішення Антимонопольного комітету.

​Раніше представники ТОВ «Північно-український будівельний альянс» заявляли, що штраф, накладений АМКУ, може заблокувати роботу компанії і зупинити реконструкцію Шулявського мосту. В Антимонопольному комітеті такі заяви «Альянсу» спростовують.

«Це маніпуляція, тому що прибуток кожної з цих компаній як «Спецбуд-Плюс», так і «Північно-українського будівельного альянсу» близько мільярда гривень – тобто чистий прибуток за 2018 рік. На будівництво у них є розрахунок, в тому числі на зарплату робітникам – ці всі гроші не стосуються їх чистого прибутку, тому жодні маніпуляції на кшталт «ми не зможемо будувати цей міст» – це неправда», – заявив голова Київського територіального відділення Антимонопольного комітету Олексій Хмельницький.

«До того ж, у них є можливість звернутись до нас із клопотанням про реструктуризацію виплати цього штрафу», – додав Хмельницький.

Розслідувати ймовірну змову на тендері щодо Шулявської розв’язки Антимонопольний комітет розпочав ще в серпні 2018 року – після виходу розслідування «Схем». Зокрема, у відомстві звернули увагу на різницю між пропозиціями фіналістів тендеру – «Спецбуд–плюс» і «Північно-український будівельний альянс» з орбіти народного депутата Максима Микитася – всього у тисячу гривень, а також на підроблений відгук-рекомендацію «Спецбуд-плюс» про успішне виконання схожого ремонту. Водночас, підкреслює Хмельницький, дві інші компанії через низку невідповідностей у документах до аукціону взагалі не допустили.

Окрім того, в Антимонопольному комітеті виявили, що IP-адреси, з яких компанії-фіналісти конкурсу «Спецбуд-плюс» та «Північно-український будівельний альянс» виходили на аукціон, належать одному провайдеру та майже ідентичні. Також в АМКУ встановили, що фірма «Спецбуд-плюс» надала переможцю безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в розмірі 5 мільйонів гривень із строком повернення до 2023 року.

Раніше програма «Схеми» повідомляла, що до фінального аукціону на ремонт Шулявського мосту допустили дві фірми, які мають фінансові зв’язки з одним народним депутатом – Максимом Микитасем, а під час аукціону фірма із меншою ставкою через невідомі причини віддала свій перший крок. Це може свідчити про те, що компанії пов’язані між собою, а тендер був формальним, йдеться в розслідуванні.​

Максим Микитась у минулому відомий столичний забудовник, який, як фіксували «Схеми», літав разом із мером Києва Віталієм Кличком на одному чартерному літаку. Також Віталій Кличко публічно виступав на захист скандального будівництва фірми Микитася «Укрбуд» – «Сонячної Рів’єри».

Сам Кличко в коментарі «Схемам» заперечив зв’язки із Микитасем: «У мене товаришів немає (в тому), що стосується роботи Київської мерії».

На дані про те, що тендер відбувся із порушеннями, міський голова відповів так: «Якщо у вас є така інформація, звертайтеся до правоохоронних органів, це їхнє питання контролювати, щоб ні в якому разі не було корупційної складової. Я не можу слідкувати за кожним тендером, який проходить».

У лютому 2017 року обвалилася частина бетонної огорожі на Шулявському шляхопроводі. Як повідомили в «Київавтодорі», причинами обвалу мосту є пожежі, які сталися раніше біля шляхопроводу чи під ним, а також корозія бетону. Як заявив тоді міський голова, аварійним міст визнаний не був, однак були зафіксовані порушення правил експлуатації.
…

Представник президента України Володимира Зеленського в Кабінеті міністрів Андрій Герус заявив, що з ліквідацією формули «Роттердам+» деякі вугільні електростанції в Україні у червні будуть збитковими.

«Деякі вугільні електростанції у червні будуть навіть збитковими, ну нічого, доведеться також затягнути пояс. Фактична ліквідація «Роттердам+» відбулася завдяки діям широкого кола осіб, великому публічному резонансу, висвітленню цієї корупційної формули у медіа, соцмережах тощо. Коротше, ми зробили її разом», – написав Герус на сторінці у Facebook.

Герус зазначив, що за червень вугільні електростанції отримають приблизно на 1,5 мільярда гривень менше грошей, аніж отримали б при фактичному тарифі «Роттердам+».

«Президент подає законопроект у парламент, щоб змінити Р+ на Р-. Це діаметрально протилежна позиція до позиції Петра Порошенка, який виправдовував існування Р+ то вимогами МВФ, то якимось іншими видумками», – додав представник Зеленського в уряді.

14 червня Андрій Герус повідомив, що Адміністрація президента України розробила і планує подати до Верховної Ради України законопроект, який скасовує застосування формули «Роттердам+» при розрахунку тарифу на електроенергію, а також відтерміновує на 1 рік запровадження в Україні ринку електроенергії (має запрацювати з 1 липня поточного року – ред.).

У березні 2016 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, запровадила нову схему розрахунку оптової ринкової ціни на електроенергію, за якою туди, зокрема, закладається вартість вугілля для ТЕС та його доставки в Україну із порту Роттердам у Нідерландах.
…

Україна починає переговори з Міжнародним валютним фондом, заявив президент Володимир Зеленський під час зустрічі з представниками великого і середнього бізнесу Німеччини.

«Ми починаємо домовленості з МВФ, готуватимемо нову програму вже в липні, дефолту не буде. Як президент я не впливатиму на суд чи банківську систему», – цитує Зеленського прес-служба адміністрації президента.

Згідно з повідомленням АП, під час зустрічі учасники також обговорили інвестиційний клімат України та зниження тиску правоохоронних органів на бізнес.

Читайте також: Глава НБУ пропонує почати переговори з МВФ щодо нової програми цього року​

Востаннє місія МВФ працювала в Україні в травні 2019 року. Тоді він також запевняв, що Київ продовжить співпрацю з Фондом.

18 грудня 2018 року посол України у США Валерій Чалий повідомив, що в штаб-квартирі Міжнародного валютного фонду у Вашингтоні затвердили виділення Україні фінансової підтримки для продовження реалізації важливих реформ.

Обсяг нової програми – 3,9 мільярда доларів. Згідно з повідомленням, вона має стати основою для економічної політики уряду в 2019 році – передбачається, що ця політика буде зосереджена на зниженні інфляції та реформах оподаткування, фінансового і енергетичного секторів.

21 грудня 2018 року Україна отримала перший транш за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів.
…

НАК «Нафтогаз України» у випадку відсутності контракту на транзит газу із російським «Газпромом» із 1 січня 2020 року може запропонувати російському газовому монополісту запасний варіант – «своп» газу, заявив виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко.

«Газпром» передаватиме нам певний обсяг газу (певну енергетичну цінність газу) на кордоні Україна – Росія, а ми передаватимемо такий самий обсяг (енергетичну цінність) на кордоні Україна – ЄС», – пояснив Вітренко на сторінці у Facebook.

Очікується, що передача газу підтверджуватиметься суміжними операторами (Словаччини, Угорщини, Польщі, Румунії), додав Вітренко.

За його словами, такі контракти на «своп» газу є «досить звичними» для європейського ринку.

«Тобто такий контракт може бути укладений за європейськими правилами, просто вони різні для контрактів на «своп» газу й на послуги з транспортування газу», – сказав він.

Російська сторона наразі не коментувала ідею, озвучену у «Нафтогазі».

Раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський на брифінгу з канцлером Німеччини Ангелою Меркель заявив, що збереження транзиту російського газу через територію України є гарантією енергетичної безпеки України та Європи. Зеленський висловив сподівання, що групи переговорників з обох сторін зможуть домовитися і на час завершення контракту щодо транзиту російського газу через Україну, ніхто Києву не буде «викручувати руки».

Чинний транзитний контракт України з «Газпромом» було укладено в 2009 році строком на 10 років. Після його завершення (з 2020 року) російський газовий монополіст має намір максимально скоротити транзит свого газу через територію України.
…

Національний банк України 18 червня перебував під зовнішньою DDoS атакою. Як повідомили у прес-службі регулятора, через це офіційний сайт НБУ тимчасово працює у обмеженому режимі.

«Критично важлива електронна інфраструктура Національного банку працює в звичайному режимі. У тому числі – система електронних платежів, якою користуються банки; електронна пошта та внутрішня комп’ютерна мережа НБУ», – мовиться у повідомленні.

Роботи з відновлення роботи сайту продовжуються.
…

Міністр фінансів України Оксана Маркарова повідомила, що 212 інвестиційних фондів з 25 країн світу придбали новий випуск Україною семирічних єврооблігацій на 1 мільярд євро.

«Це добре, бо це суттєво розширює коло інвесторів в Україну в наступні роки, поки ми працюватимемо над збереженням макростабільності та прискоренням зростання, над покращенням рейтингів і подальшим зниженням варстості запозичень», – повідомила Маркарова на сторінці у Facebook.

13 червня Україна оголосила про прайсинг нових єврооблігацій, випущених в євро, обсягом 1 мільярд євро з кінцевим строком погашення 20 червня 2026 року. На нові євроблігації будуть нараховуватися проценти за ставкою 6,75% річних. ​

Востаннє Україна виходила на ринок зовнішініх запозичень наприкінці жовтня минулого року. Тоді йшлося про п’ятирічні євробонди на суму 750 мільйонів доларів і десятирічні – на 1,25 мільярда доларів.
…

На українському міжбанківському валютному ринку 13 червня відбувається зміцнення гривні, повідомляє сайт «Мінфін», який відстежує перебіг торгів. Ранкові котирування становили 26 гривень 40-44 копійки за долар, до 12:00 національна валюта посилилася до 26 гривень 39-42 копійок за долар.

«На торгах по долару на 12:00 пропозиція перевищила попит, що відбилося у вигляді зниження котирувань. Тривають операції по лотах до 1 мільйона доларів при присутності на міжбанку практично всіх великих гравців», – відзначають фахівці.

Національний банк України опівдні встановив довідкове значення на рівні 26 гривень 40 копійок за долар, це майже не відрізняється від офіційного курсу на 13 червня.
…

Котирування нафти марки Brent увечері 12 червня впали нижче за позначку 60 доларів за барель, а зранку 13 червня перебувають вище цього рівня.

Оприлюднені цього тижня у США статистичні дані свідчать, що запаси нафти і нафтопродуктів виросли до найвищого рівня майже за два роки. При цьому США і Китай усе ще далекі від розв’язання торговельного конфлікту, який негативно впливає на світову економіку і попит споживачів на сировину.

Попри нинішнє зниження котирувань, аналітики швейцарської фінансової компанії UBS очікують, що впродовж трьох місяців нафта марки Brent знову опиниться близько 75 доларів за барель. Водночас віддалені перспективи виглядають не такими позитивними, вважають фахівці. В UBS передбачають, що зростання пропозиції з боку країн, що не входять в ОПЕК, у 2020 випередить темпи зростання попиту, і повідомляють про зниження 6-місячного прогнозу з 75 до 70 і 12-місячного – з 70 до 67 доларів за барель.

Котирування нафти впливають на формування бюджетів країн-експортерів цього продукту, таких, як Росія чи Саудівська Аравія.
…

Заявки на участь у державному конкурсі на залучення приватного партнера для розробки і видобування нафти та газу на найбільшій за площею ділянці «Дельфін» на Чорноморському шельфі подали чотири компанії. Серед них: американська Frontera Resources, яка сама й ініціювала цей конкурс, Trident Black Sea колишнього депутата Державної думи Росії Іллі Пономарьова, азербайджанська компанія Caspian Drilling Company LTD та «Укрнафтобуріння», бенефіціаром якої є український олігарх Ігор Коломойський.

Про це повідомляють журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»), які були присутні під час розкриття пропозицій у Міністерстві енергетики України 12 червня.

Один із претендентів – компанія Trident Black Sea. Вона на 90% належить Trident Acquisitions Corp, а ще на 10% – ірландській San Leon Energy PLC. Раніше «Дзеркало тижня» повідомляло, що ключовим акціонером Trident Acquisitions Corp. є Ілля Пономарьов – екс-депутат Держдуми, який емігрував з Росії в Україну. Ще 10% акцій належить співвласникові мережі супермаркетів «АТБ» Геннадію Буткевичу.

Сам Пономарьов у коментарі Радіо Свобода зазначив, що має громадянство України, а від російського відмовився. І додав, що компанія Trident Black Sea  в разі перемоги планує інвестувати 1 мільярд доларів у розробку ділянки шельфу.

Читайте також: Полювання на «Дельфіна»: хто поклав око на найбільшу газоносну ділянку в Чорному морі?​

Іншим претендентом є українська компанія «Укрнафтобуріння». ЇЇ кінцевими бенефіціарами через офшорні компанії є олігарх Ігор Коломойський, депутат від групи «Відродження» Віталій Хомутиннік і колись російський, а тепер український бізнесмен Павло Фукс.

Caspian Drilling Company (CDC) була заснована у вересні 1996 року Державною нафтокомпанією Республіки Азербайджан (55%) спільно із «Санта-фе» (45%) на базі Морської розвідувальної бурової компанії СРСР. Від червня 2009 року Державній нафтовій компанії Азербайджану належить понад 92% CDC.

Про компанію Frontera Resources як потенційного фаворита цього конкурсу «Схеми» розповідали на початку червня.

Журналісти з’ясували, що саме ця компанія й ініціювала проведення конкурсу. Крім того, вони виявили, що Frontera Resources має сумнівні проекти у Молдові та Грузії, а її фінансовий звіт за частину 2017 та 2018 років свідчить про те, що компанія є збитковою. Інвестиційний банкір Ерік Найман називає збитковість компанію «хронічною».

Відповідно до закону комісія зобов’язана визначити переможця та надати пропозицію до Кабінету міністрів протягом місяця – тобто до 12 липня 2019 року. У свою чергу, уряд має тоді укласти угоду протягом двох місяців – до 12 вересня 2019 року.

Напередодні голова Адміністрації президента України Володимира Зеленського Андрій Богдан закликав Кабінет міністрів продовжити конкурс на право розподілу нафти та газу на рекордній за площею ділянці «Дельфін» на Чорноморському шельфі. Він зазначив у своєму офіційному листі, що «штучне зменшення термінів виглядає невипадковим» і «як навмисно створений бар’єр з метою швидкого розіграшу у виборчий період стратегічно важливої нафтогазової ділянки між «своїми» та фірмами, що переслідують виключно спекулятивні завдання». Однак до його звернення міністр енергетики та голова конкурсної комісії Ігор Насалик не дослухався.

Потенційні інвестори мали 60 днів на подачу заявок. Умовами до інвестора були – півтора мільярда гривень інвестицій на розвідку, щонайменше п’ять свердловин за перші п’ять років, а державна частка прибуткової продукції має становити не менше 11%.
…

Українська авіакомпанія SkyUp Airlines оскаржила рішення Баришівського районного суду Київської області щодо припинення ліцензії, повідомив міністр інфраструктури Володимир Омелян.

«Дана ухвала вже оскаржена авіакомпанією у Київському апеляційному суді», – написав він у Facebook, додавши, що наразі авіакомпанія працює у звичайному режимі.

Міністр додав, що питання видачі чи анулювання ліцензій належить до компетенції Державіаслужби.

Баришівський районний суд Київської області зупинив ліцензію «першого українського лоукосту» SkyUp. Водночас суддя відмовилася забороняти компанії «здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів повітряним транспортом до вирішення спору по суті». Відповідне рішення суд ухвалив 24 травня. У реєстрі судових рішень його оприлюднили 3 червня.

Згідно з документом, позивачка обґрунтовує свої вимоги тим, що SkyUp не надав та відтермінував послуги. 12 червня компанія SkyUp назвала дії суду «абсурдними та неправомірними» та пообіцяла оскаржити рішення. Прес-служба лоукостера стверджує, що позов подала людина, «яка ніколи не купувала квитки в SkyUp Airlines і відповідно ніколи не була її клієнтом».

Приватний український перевізник SkyUp розпочав польоти в травні 2018 року. Компанія наразі літає в Хорватію, Вірменію, ОАЕ, Францію, Португалію, Болгарію, Словаччину, Грузію, Іспанію, Італію та Кіпр.
…

Українська гривня після ситуативного падіння на торгах міжбанку у вівторок повернулася до зміцнення в середу, 12 червня.

Як відзначають аналітики сайту «Мінфін», це відбувається завдяки успішному розміщенню міністерством фінансів облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Держава продала 11 червня цінних паперів майже на 6,6 мільярда гривень, це були переважно номіновані в гривні облігації. Для їхньої купівлі нерезиденти продавали валюту.

Станом на 13:00 котирування впали з ранкових 26,46-50 гривні за долар до 26,36-38 гривні за одиницю американської валюти.

Національний банк України встановив опівдні довідкове значення курсу на рівні 26 гривень 39 копійок за долар, це на 9 копійок більше за офіційний курс на 12 червня.
…

Голова Адміністрації президента України Володимира Зеленського Андрій Богдан закликав Кабінет міністрів продовжити конкурс на право розподілу нафти та газу на рекордній за площею ділянці «Дельфін» на Чорноморському шельфі . Раніше про цей конкурс і його потенційного фаворита – американську компанію з сумнівною репутацією Frontera Resources – розповіли журналісти  програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні  «Полювання на «Дельфіна».

​

У листі до уряду від 3 червня, який опублікувала Економічна правда, Андрій Богдан запропонував продовжити конкурс щонайменше на 120 днів. Водночас, зараз потенційним інвесторам відведено 60 днів на подачу заявок і цей строк спливає 12 червня, коли в Міністерстві енергетики мають розкрити пропозиції.

«Враховуючи масштаб ділянки, площа якої понад 9,4 тис. кв. км, та складність реалізації такого проекту, Україні потрібно залучати саме іноземні газовидобувні підприємства з практичним досвідом роботи на шельфі, а також з відповідним технічним та фінансовим забезпеченням», – йдеться в листі голови АП Зеленського.

​

Також у листі зазначено, що штучне зменшення термінів виглядає як «невипадковим» і «як навмисно створений бар’єр з метою швидкого розіграшу у виборчий період стратегічно важливої нафтогазової ділянки між «своїми» та фірмами, що переслідують виключно спекулятивні завдання».

Крім того, у листі від Богдана наголошується що ініціатор цього конкурсу – маловідома компанія Frontera Resources – «не зарекомендувала себе як оператор, спроможний розробляти складні нафтогазові проекти».

Раніше «Схеми» розповіли, що право розробляти і видобувати вуглеводні на одній із найбільших газоносних ділянок у Чорному морі «Дельфін» може отримати американська компанія із сумнівною репутацією Frontera Resources. Вона сама й ініціювала цей конкурс.

Умови до інвестора – півтора мільярда гривень інвестицій на розвідку, щонайменше п’ять свердловин за перші п’ять років, а державна частка прибуткової продукції має становити не менше 11%.

«Поки невідомо, скільки надійшло заявок і наскільки великий інтерес до родовища. Але один претендент зайняв проактивну позицію. Це компанія, яка сама ж і ініціювала проведення конкурсу – Frontera Resources» – йдеться у розслідуванні.

Як виявили «Схеми», Frontera Resources має сумнівні проекти у Молдові та Грузії, а її фінансовий звіт за частину 2017 та 2018 років свідчить про те, що компанія є збитковою. Інвестиційний банкір Ерік Найман називає збитковість компанію «хронічною».

«Їм не вдається заробляти гроші. При чому вони так «проїдають» капітал, якого не так вже й багато. У них дефіцит власного капіталу. Мінус 37 мільйонів доларів власного капіталу і збитки щорічні генеруються в районі по кілька мільйонів доларів на рік», – каже Найман.

«Схеми» намагалися отримати коментарі безпосередньо з американського офісу фірми Frontera Resources – надіслали лист з переліком запитань щодо попередньої діяльності фірми та планів щодо приходу в Україну. Але до ефіру відповіді так і не надійшло.
…

Голова Національного банку України Яків Смолій пропонує почати переговори з Міжнародним валютним фондом щодо початку нової програми кредитної підтримки України ще цього року, тобто до закінчення поточної програми stand-by.

Про це Смолій говорив з головним економістом Європейського банку реконструкції та розвитку Сергієм Гурієвим, зазначили у НБУ.

«Учасники зустрічі обговорили перспективи обслуговування зовнішнього боргу України, процес підготовки до входження міжнародних фінансових організацій у капітал державних банків та потенційну участь у цьому ЄБРР, а також розвиток електронних платежів», – мовиться у повідомленні регулятора.

Місія Міжнародного валютного фонду працювала в Україні у травні. Під час візиту експерти місії мали зустрічі з керівництвом НБУ, представниками фінансового та економічного секторів уряду, з президентом Володимиром Зеленським. Останній на зустрічі з місією заявив, що співпраця з фондом буде продовжена.

18 грудня 2018 року посол України у США Валерій Чалий повідомив, що в штаб-квартирі Міжнародного валютного фонду у Вашингтоні затвердили виділення Україні фінансової підтримки для продовження реалізації важливих реформ.

Обсяг нової програми – 3,9 мільярда доларів. Згідно з повідомленням, вона має стати основою для економічної політики уряду в 2019 році – передбачається, що ця політика буде зосереджена на зниженні інфляції та реформах оподаткування, фінансового і енергетичного секторів.

21 грудня Україна отримала перший транш за новою програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів.
…

Найбільший оператор автобусних перевезень в Європі компанія FlixBus 11 червня оголосила про свій вихід на український ринок, повідомив міністр інфраструктури Володимир Омелян.

«Сьогодні ми вітаємо найбільшого європейського оператора автобусних перевезень – компанію FlixBus. Ця компанія працює за унікальною бізнес-моделлю, яка передбачає партнерство з місцевими перевізниками, а це, у свою чергу, сприятиме розвитку місцевого бізнесу та інфраструктури, яка побудована навколо перевезень – заправки, сервіси з обслуговування автобусів, нові робочі місця», – повідомив Омелян.

Міністр повідомив, що у 2019 році компанія FlixBus планує автобусні перевезення до Німеччини, Польщі, Чехії, Австрії та Угорщини. Маршрути здійснюватимуть з Києва, Харкова, Дніпра, Одеси та Львова.

«Легкими хабами з’єднання будуть виступати такі міста як Краків, Будапешт, Берлін та Мюнхен. Окрім того, компанією оголошено про старт продажу квитків з Києва за 5 напрямками (Кельн, Росток, Карлсруе, Штутгарт та Відень) за цінами від 5 до 15 євро», – повідомили в Мінінфраструктури.

Компанія FlixBus була заснована в Мюнхені у 2015 році, і працює на понад 2 тисячах напрямків у 29 країнах.
…

Президент України Володимир Зеленський закликав парламент відтермінувати до 1 липня 2020 року запровадження нового ринку електроенергії та відновити «зелений» тариф для домогосподарств. Як інформує сайт Адміністрації президента, Зеленський вніс до парламенту два відповідних законопроекти, що мають статус невідкладних.

«Щоб запобігти різкому зростанню тарифів і кризовим явищам на ринку електроенергії, було ініційоване перенесення запуску нової моделі ринку на рік. Водночас необхідно розробити та втілити у життя помісячний план підготовки до відповідних змін», – заявив представник президента України в уряді Андрій Герус.

Коментуючи запропоновані президентом зміни до закону «Про альтернативні джерела енергії», Герус сказав, що йдеться про відновлення так званого зеленого тарифу для домогосподарств, які мають домашні наземні сонячні електростанції потужністю до 30 кВт. За його словами, Зеленський хоче, щоб «зелені» тарифи діяли «перш за все не для олігархів, а для звичайних українців».

Водночас сайт уряду Володимира Гройсмана повідомляє, що Кабінет міністрів України схвалив всі необхідні рішення, аби запобігти зростанню цін на електроенергію з 1 липня.

Раніше в компанії «Укренерго» пропонували парламенту відтермінувати запуск ринку електроенергії, запланований на 1 липня 2019 року, і у стислі терміни провести всю необхідну роботу для створення умов для нього.

Планувалося, що ринок електроенергії запрацює 1 липня поточного року. Створення цього ринку передбачає закон про ринок електроенергії. Очікується, що з початком його роботи приватні та комерційні споживачі зможуть укладати угоди з виробниками електроенергії, операторами, які її розподіляють та постачальниками пов’язаних з цим послуг.

25 квітня Верховна Рада ухвалила законопроект про «зелений тариф» разом із правкою, яка передбачає, що домашні сонячні електростанції можуть розміщувати сонячні панелі тільки на дахах та фасадах будівель. Ця поправка зазнала критики низки представників енергетичної галузі.
…

Державний банк «Приватбанк» вперше перерахував дивіденди до державного бюджету.

У прес-службі установи розповіли, що банк перерахував 4,5 мільярда гривень дивідендів за 2018 рік. Ще сім мільярдів гривень мають перерахувати до кінця червня.

Загалом прибуток банку за 2018 рік становив 12,8 мільярда гривень. Чисті активи «Приватбанку» на початок 2019 року становлять 278 мільярда гривень, зобов’язання – 246,5 мільярда гривень, капітал «Приватбанку» становив 31,5 мільярда гривень.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Суд визнав націоналізацію незаконною, проте НБУ оскаржує це рішення.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.
…