Постачання ізотопів частково фінансується зі шведських державних джерел, а закупівля радіоактивних ізотопів у Росії не підпадає під санкції
…
U.S. chipmaker Nvidia’s chief executive said on Monday the company will expand its partnership with Vietnam’s top tech firms and support the
country in training talent for developing artificial intelligence and digital infrastructure.
Nvidia, which has already invested $250 million in Vietnam, has so far partnered with leading tech companies to deploy AI in the cloud, automotive and healthcare industries, a document published by the White House in September showed when Washington upgraded diplomatic relations with Vietnam.
“Vietnam is already our partner as we have millions of clients here,” Jensen Huang, Nvdia’s CEO said at an event in Hanoi in his first visit to the country.
“Vietnam and Nvidia will deepen our relations, with Viettel, FPT, Vingroup, VNG being the partners Nvidia looks to expand partnership with,” Huang said, adding Nvidia would support Vietnam’s artificial training and infrastructure.
Reuters reported last week Nvidia was set to discuss cooperation deals on semiconductors with Vietnamese tech companies and authorities in a meeting on Monday.
Huang’s visit comes at a time when Vietnam is trying to expand into chip designing and possibly chip-making as trade tensions between the United States and China create opportunities for Vietnam in the industry.
At Monday’s event, Vietnam’s investment minister Nguyen Chi Dzung said the country had been preparing mechanisms and incentives to attract investment projects in the semiconductor and artificial intelligence industries.
Dzung also asked Nvidia to consider setting up a research and development facility in the country following Huang’s proposal to set up a base in Vietnam, after his meeting with the Vietnamese Prime Minister Pham Minh Chinh on Sunday.
Read MoreГоловне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило, що завершився черговий етап евакуаційної місії із Сектора Гази, здійснений за дорученням президента.
«У підсумку із небезпечної зони вдалось вивезти 315 людей: 304 українці, 2 палестинці, 9 громадян Молдови. Україна продовжить стежити за ситуацією та докладати всіх зусиль для захисту своїх громадян», – йдеться в повідомленні ГУР у фейсбуці.
8 грудня президент Володимир Зеленський повідомляв, що із Секторуа Гази вивезли ще майже 40 громадян України.
Станом на 1 грудня ще 146 українських громадян висловили бажання евакуюватися із Гази, повідомляв посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук.
У жовтні в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) він повідомив, що на евакуацію зі Смуги Гази записалися 337 українців, однак насправді громадян України у цьому регіоні набагато більше – близько пів тисячі.
Евакуація українців із Сектору Гази розпочалася 7 листопада, їх вивозили в кілька етапів.
…
Elon Musk has restored the X account of conspiracy theorist Alex Jones, pointing to a poll on the social media platform formerly known as Twitter that came out in favor of the Infowars host who repeatedly called the 2012 Sandy Hook school shooting a hoax.
It poses new uncertainty for advertisers, who have fled X over concerns about hate speech appearing alongside their ads, and is the latest divisive public personality to get back their banned account.
Musk posted a poll on Saturday asking if Jones should be reinstated, with the results showing 70% of those who responded in favor. Early Sunday, Musk tweeted, “The people have spoken and so it shall be.”
A few hours later, Jones’ posts were visible again and he retweeted a post about his video game. He and his Infowars show had been permanently banned in 2018 for abusive behavior.
Musk, who has described himself as a free speech absolutist, said the move was about protecting those rights. In response to a user who posted that “permanent account bans are antithetical to free speech,” Musk wrote, “I find it hard to disagree with this point.”
The billionaire Tesla CEO also tweeted it’s likely that Community Notes — X’s crowd-sourced fact-checking service — “will respond rapidly to any AJ post that needs correction.”
It is a major turnaround for Musk, who previously said he wouldn’t let Jones back on the platform despite repeated calls to do so. Last year, Musk pointed to the death of his first-born child and tweeted, “I have no mercy for anyone who would use the deaths of children for gain, politics or fame.”
Jones repeatedly has said on his show that the 2012 shooting at Sandy Hook Elementary School in Newtown, Connecticut, that killed 20 children and six educators never happened and was staged in an effort to tighten gun laws.
Relatives of many of the victims sued Jones in Connecticut and Texas, winning nearly $1.5 billion in judgments against him. In October, a judge ruled that Jones could not use bankruptcy protection to avoid paying more than $1.1 billon of that debt.
Relatives of the school shooting victims testified at the trials about being harassed and threatened by Jones’ believers, who sent threats and even confronted the grieving families in person, accusing them of being “crisis actors” whose children never existed.
Jones is appealing the judgments, saying he didn’t get fair trials and his speech was protected by the First Amendment.
Restoring Jones’ account comes as Musk has seen a slew of big brands, including Disney and IBM, stop advertising on X after a report by liberal advocacy group Media Matters said ads were appearing alongside pro-Nazi content and white nationalist posts.
They also were scared away after Musk himself endorsed an antisemitic conspiracy theory in response to a post on X. The Tesla CEO later apologized and visited Israel, where he toured a kibbutz attacked by Hamas militants and held talks with top Israeli leaders.
But he also has said advertisers are engaging in “blackmail” and, using a profanity, essentially told them to go away.
“Don’t advertise,” Musk said in an on-stage interview late last month at The New York Times DealBook Summit.
After buying Twitter last year, Musk said he was granting “amnesty” for suspended accounts and has since reinstated former President Donald Trump; Ye, the rapper formerly known as Kanye West, following two suspensions over antisemitic posts last year; and far-right Rep. Marjorie Taylor Greene, who was kicked off the platform for violating its COVID-19 misinformation policies.
Trump, who was banned for encouraging the Jan. 6, 2021, Capitol insurrection, has his own social media site, Truth Social, and has only tweeted once since being allowed back on X.
…
У російській Казані в неділю пройшов пікет за свободу преси та проти переслідувань журналістів, повідомляє проєкт Радіо Свобода «Ідель.Реалії».
Пікетувальники, зокрема, виступили на підтримку журналістки Татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашевої, яка з другої половини жовтня перебуває у СІЗО.
Казанські активісти вийшли із плакатами проти тиску на співробітників ЗМІ. На багатьох з них були вказані імена журналістів, які загинули під час виконання професійних обов’язків або зазнали переслідувань.
«Алсу Курмашева – журналістка, а не злочинниця», «Ніхто не повинен вмирати за право говорити правду», «Не переслідуйте журналістів» – такі плакати принесли на протест.
Через кілька хвилин після початку акції силовики змусили прибрати плакати двох учасників пікету зі згадкою про Алсу Курмашеву. За даними ресурсу SOTA, поліція назвала їх такими, «що не відповідають тематиці мітингу». Також силовики запропонували зафарбувати на плакатах імена тих журналістів, які не загинули. Представники силових структур стверджують, що пікет мав бути присвячений лише пам’яті загиблих журналістів. Самі ж пікетувальники закликають забезпечити законодавчий захист працівникам ЗМІ.
1 грудня російський суд продовжив термін арешту Курмашевої до лютого 2024 року. У разі визнання винною їй загрожує до п’яти років в’язниці.
Алсу Курмашева, досвідчена журналістка, яка близько 25 років працювала на Татаро-башкирській службі Радіо Свобода, в середині травня поїхала до Росії в сімейних справах. Її тимчасово затримали під час очікування зворотного рейсу 2 червня в аеропорту Казані, де у неї вилучили паспорти і телефон. Після п’яти місяців очікування на рішення у справі Курмашеву оштрафували на 10 000 рублів (103 долари) за те, що вона не зареєструвала свій американський паспорт у російських органах влади.
Читайте також: «Меморіал» вніс арештовану в РФ журналістку Радіо Свобода Курмашеву до списку політв’язнів
Курмашева очікувала на повернення паспортів, коли її знову затримали 18 жовтня і цього разу звинуватили в тому, що вона не зареєструвалася як «іноземний агент» – юридичне визначення, яке Росія використовує з 2012 року для покарання критиків урядової політики. Їй загрожує покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі.
Затримання Росією Курмашевої, другої представниці американських ЗМІ, яких Москва заарештувала цього року, викликало хвилю критики з боку правозахисних груп і політиків, які заявили, що цей крок свідчить про новий рівень цензури воєнного часу.
Росію звинувачують у затриманні американців для використання їх в обміні на росіян, ув’язнених у Сполучених Штатах. Журналіст Wall Street Journal Еван Гершкович був заарештований за звинуваченням у шпигунстві – що він і газета рішуче заперечують – у березні.
Виконувач обов’язків президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) Джеффрі Гедмін заявив, що глибоко розчарований рішенням суду РФ про арешт журналістки. «Ми закликаємо негайно звільнити Алсу, щоб вона могла повернутися до своєї родини», – наголосив він.
Читайте також: «Репортери без кордонів» і ще 13 організацій звернулися до Блінкена через затриману в РФ журналістку Радіо Свобода
Комітет із захисту журналістів (CPJ) і «Репортери без кордонів» зажадали негайного звільнення Курмашевої. Вимогу звільнити журналістку також висловили у правозахисній організації PEN America та в Управлінні ООН з прав людини.
Затримання та арешт журналістки прокоментували та засудили представники американської влади, Євросоюз. Представник Держдепартаменту США Меттью Міллер на пресконференції, коментуючи справу, сказав, що для Вашингтона «немає важливішого пріоритету, ніж безпека громадян США за межами країни».
Мін’юст Росії вніс у список «іноземних агентів» понад 30 співробітників Радіо Свобода. Радіо Свобода каже, що закон є політичною цензурою, яка має на меті перешкодити журналістам виконувати професійні обов’язки, і оскаржує дії влади в російських судах і в Європейському суді з прав людини.
У березні московський суд оголосив про банкрутство діяльності Радіо Свобода в Росії після того, як компанія відмовилася платити численні штрафи на загальну суму понад 1 мільярд рублів (14 мільйонів доларів) за недотримання закону.
…
Білий дім скористався надзвичайними повноваженнями, щоб дозволити продаж Ізраїлю близько 14 тисяч танкових снарядів без розгляду Конгресом США на суму близько 106,5 мільйонів доларів, повідомляє агенція Reuters із посиланням на Міноборони США.
За даними агенції, схвалена поставка є частиною ширшої угоди у понад пів мільярда доларів, яку адміністрація президента США просить схвалити Конгрес.
У пакет військової допомоги, зокрема, входять 45 тисяч снарядів для танків «Меркава», які ізраїльська армія використовує в Секторі Гази.
Reuters зазначає, що запит на підтримку Ізраїлю надійшов на тлі суперечок щодо застосування американської зброї у Секторі Гази. Ізраїль звинувачують у численних жертвах серед мирних жителів. Ізраїльські військові стверджують, що атакують військову інфраструктуру угруповання «Хамас», що визнане терористичним США та ЄС.
У жовтні президент США Джо Байден скерував до Конгресу запит на фінансування міжнародної безпеки, у тому числі на допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню у 105 мільярдів доларів. З цих коштів частка для України мала б становити понад 60 мільярдів, а для Ізраїлю – 14 мільярдів.
Раніше цього тижня законопроєкт було заблоковано Сенатом США. Республіканці, які проголосували проти, заявили, що не проти допомоги іншим країнам, але не готові поступитися вимогами щодо посилення заходів безпеки на кордоні з Мексикою.
…
У російському Санкт-Петербурзі через допис із зображенням георгіївської стрічки затримали громадянина США та РФ Юрія Малєва, повідомляє об’єднана пресслужба судів міста. Його звинувачують за статтею про реабілітацію нацизму. Чоловік два тижні тому приїхав із Естонії.
За версією слідства, 8 травня минулого року підозрюваний опублікував зображення трупа з біркою у кольорах стрічки та підписом «Як правильно носити георгіївську стрічку». За це на Малєва поскаржилася до поліції пенсіонерка з Санкт-Петербурга.
Смольнінський райсуд Санкт-Петербурга взяв його під арешт. Суд вважає, що своїми діями чоловік «висловив явну неповагу до суспільства і днів військової слави». Затриманому загрожує до 5 років колонії.
Затримання без вказівки імені підтверджує і пресслужба міської поліції.
«Георгіївська стрічка» – відносно недавній у нинішньому значенні символ російських військових. Її активне використання в XXI столітті повʼязане з бажанням нинішньої російської влади витіснити червоний прапор як символ перемоги у Другій світовій війни. Червоний прапор асоціюється з комуністичною партією, яка частиною пересічних росіян сприймається як альтернатива правлінню Володимира Путіна.
В Україні з 2014 року ця стрічка сприймається насамперед як символ російської окупації частини українських регіонів. Використання «георгіївської стрічки» заборонене в Україні.
З 2022 року георгіївська стрічка є у РФ також символом підтримки російського вторгнення в Україну. З вересня 2022 року стрічку оголошено символом військової слави Росії. За її осквернення президент Володимир Путін запровадив кримінальне покарання до п’яти років колонії.
…
The future of fossil fuels is at the center of the United Nations climate summit in Dubai, where many activists, experts and nations are calling for an agreement to phase out the oil, gas and coal responsible for warming the planet. On the other side: energy companies and oil-rich nations with plans to keep drilling well into the future.
In the background of those discussions are carbon capture and carbon removal, technologies most, if not all, producers are counting on to meet their pledges to get to net-zero emissions. Skeptics worry the technology is being oversold to allow the industry to maintain the status quo.
“The industry needs to commit to genuinely helping the world meet its energy needs and climate goals — which means letting go of the illusion that implausibly large amounts of carbon capture are the solution,” International Energy Agency Executive Director Fatih Birol said before the start of talks.
What is carbon capture?
Many industrial facilities such as coal-fired power plants and ethanol plants produce carbon dioxide. To stop those planet-warming emissions from reaching the atmosphere, businesses can install equipment to separate that gas from all the other gases coming out of the smokestack and transport it to where it can be permanently stored underground. And even for industries trying to reduce emissions, some are likely to always produce some carbon, such as cement manufacturers that use a chemical process that releases CO2.
“We call that a mitigation technology, a way to stop the increased concentrations of CO2 in the atmosphere,” said Karl Hausker, an expert on getting to net-zero emissions at World Resources Institute, a climate-focused nonprofit that supports sharp fossil fuel reductions along with a limited role for carbon capture.
The captured carbon is concentrated into a form that can be transported in a vehicle or through a pipeline to a place where it can be injected underground for long-term storage.
What is carbon removal?
Then there’s carbon removal. Instead of capturing carbon from a single, concentrated source, the objective is to remove carbon that’s already in the atmosphere. This already happens when forests are restored, for example, but there’s a push to deploy technology, too. One type directly captures it from the air, using chemicals to pull out carbon dioxide as air passes through.
For some, carbon removal is essential during a global transition to clean energy that will take years. For example, despite notable gains for electric vehicles in some countries, gas-fired cars will be operating well into the future. And some industries, like shipping and aviation, are challenging to fully decarbonize.
“We have to remove some of what’s in the atmosphere in addition to stopping the emissions,” said Jennifer Pett-Ridge, who leads the federally supported Lawrence Livermore National Laboratory’s carbon initiative in the United States, the world’s second-leading emitter of greenhouse gases.
How is it going?
Many experts say the technology to capture carbon and store it works, but it’s expensive, and it’s still in the early days of deployment.
There are about 40 large-scale carbon capture projects in operation around the world capturing roughly 45 million metric tons of carbon dioxide each year, according to the International Energy Agency, or IEA. That’s a tiny amount — roughly 0.1% — of the 36.8 billion metric tons emitted globally as tallied by the Global Carbon Project.
The IEA says the history of carbon capture “has largely been one of unmet expectations.” The group analyzed how the world can achieve net zero emissions, and its guide path relies heavily on lowering emissions by slashing fossil fuel use. Carbon capture is just a sliver of the solution — less than 10% — but despite its comparatively small role, its expansion is still behind schedule.
The pace of new projects is picking up, but they face significant obstacles. In the United States, there’s opposition to CO2 pipelines that move carbon to storage sites. Safety is one concern; in 2020, a CO2 pipeline in Mississippi ruptured, releasing carbon dioxide that displaced breathable air near the ground and sent dozens of people to hospitals.
The federal government is working on improving safety standards.
Who supports carbon capture?
The American Petroleum Institute says oil and gas will remain a critical energy source for decades, meaning that for the world to reduce its carbon emissions, rapidly expanding carbon capture technology is “key to cleaner energy use across the economy.” A check of most oil companies’ plans to get to net-zero emissions also finds most of them relying on carbon capture in some way.
The Biden administration wants more investment in carbon capture and removal, too, building off America’s comparatively large spending compared with the rest of the world.
But it’s an industry that needs subsidies to attract private financing. The Inflation Reduction Act makes tax benefits much more generous. Investors can get a $180-per-ton credit for removing carbon from the air and storing it underground, for example. And the Department of Energy has billions to support new projects.
“What we are talking about now is taking a technology that has been proven and has been tested but applying it much more broadly and also applying it in sectors where there is a higher cost to deploy,” said Jessie Stolark, executive director of the Carbon Capture Coalition, an industry advocacy group.
Investment is picking up. The EPA is considering dozens of applications for wells that can store carbon. And in places such as Louisiana and North Dakota, local leaders are fighting to attract projects and investment.
Who is against it?
Some environmentalists argue that fossil fuel companies are holding up carbon capture to distract from the need to quickly phase out oil, gas and coal.
“The fossil fuel industry has proven itself to be dangerous and deceptive,” said Shaye Wolf, climate science director at the Center for Biological Diversity.
There are other problems. Some projects haven’t met their carbon removal targets. A 2021 U.S. government accountability report said that of eight demonstration projects aimed at capturing and storing carbon from coal plants, just one had started operating at the time the report was published despite hundreds of millions of dollars in funding.
Opponents also note that carbon capture can serve to prolong the life of a polluting plant that would otherwise shut down sooner. That can especially hurt poorer, minority communities that have long lived near heavily polluting facilities.
…
У столиці Грузії Тбілісі в суботу прихильники європейського шляху Грузії – представники неурядового сектору, політики та пересічні громадяни зібралися на Площі Республіки та пройшли на Площу Європи з прапорами Євросоюзу, скандуючи «Ми переможемо», «Грузин, а отже – європеєць».
Як передає проєкт Радіо Свобода «Ехо Кавказу», учасники назвали метою маршу – намір надіслати чіткий сигнал ЄС, що Грузія прагне до Європи.
На площі Європи до маршу приєдналася президентка Грузії Саломе Зурабішвілі.
«Європа – це простір, де люди, їхня вільна думка мають величезне значення. Я сподіваюся, що ця вільна думка буде врахована, і ми ще раз зможемо святкувати 15 грудня. Потім підготовка до наступного року, який буде не менш важливим. Європейська комісія вже висловила свою думку. Тепер чекаємо на рішення Європейської ради. Я очікую, що, з одного боку, вони врахують одержані рекомендації, а з іншого – думку людей, висловлену тут на цьому рівні. Це мирний марш, мирний вислів думки та волі людей, виражені різними ініціативами протягом усього цього періоду. Це остання ініціатива, до якої ми всі приєднуємось і висловлюємо головне посилання до ЄС про те, що ми хочемо Європу», – зазначила президент.
Також у столиці Грузії Тбілісі сьогодні символічно розгорнули гігантський 33-метровий прапор ЄС. За заявою громадян, які беруть участь у «Європейському марші», таким чином вони доносять голос до Європи про те, що Грузія є частиною Європи і має набути статусу кандидата. Під час розгортання прапора пролунали гімни Грузії та ЄС. Громадяни скандували «Твій голос – Європі».
14-15 грудня на саміті лідерів ЄС розглядатиметься надання Грузії статусу кандидата на вступ до ЄС при виконанні необхідних умов.
…
European Union negotiators clinched a deal Friday on the world’s first comprehensive artificial intelligence rules, paving the way for legal oversight of technology used in popular generative AI services such as ChatGPT that have promised to transform everyday life and spurred warnings of existential dangers to humanity.
Negotiators from the European Parliament and the bloc’s 27 member countries overcame big differences on controversial points, including generative AI and police use of facial recognition surveillance, to sign a tentative political agreement for the Artificial Intelligence Act.
“Deal!” tweeted European Commissioner Thierry Breton, just before midnight. “The EU becomes the very first continent to set clear rules for the use of AI.”
The result came after marathon closed-door talks this week, with the initial session lasting 22 hours before a second round kicked off Friday morning.
Officials were under the gun to secure a political victory for the flagship legislation but were expected to leave the door open to further talks to work out the fine print, likely to bring more backroom lobbying.
Out front
The EU took an early lead in the global race to draw up AI guardrails when it unveiled the first draft of its rulebook in 2021. The recent boom in generative AI, however, sent European officials scrambling to update a proposal poised to serve as a blueprint for the world.
The European Parliament will still need to vote on it early next year, but with the deal done, that’s a formality, Brando Benifei, an Italian lawmaker co-leading the body’s negotiating efforts, told The Associated Press late Friday.
“It’s very, very good,” he said by text message after being asked if it included everything he wanted. “Obviously we had to accept some compromises but overall very good.”
The eventual law wouldn’t fully take effect until 2025 at the earliest and threatens stiff financial penalties for violations of up to $38 million (35 million euros) or 7% of a company’s global turnover.
Generative AI systems like OpenAI’s ChatGPT have exploded into the world’s consciousness, dazzling users with the ability to produce humanlike text, photos and songs but raising fears about the risks the rapidly developing technology poses to jobs, privacy and copyright protection, and even human life itself.
Now, the U.S., U.K., China and global coalitions like the Group of Seven major democracies have jumped in with their own proposals to regulate AI, though they’re still catching up to Europe.
‘A powerful example’
Strong and comprehensive regulation from the EU “can set a powerful example for many governments considering regulation,” said Anu Bradford, a Columbia Law School professor who’s an expert on EU and digital regulation. Other countries “may not copy every provision but will likely emulate many aspects of it.”
AI companies that will have to obey the EU’s rules will also likely extend some of those obligations to markets outside the continent, she said. “After all, it is not efficient to retrain separate models for different markets,” she said.
Others are worried that the agreement was rushed through.
“Today’s political deal marks the beginning of important and necessary technical work on crucial details of the AI Act, which are still missing,” said Daniel Friedlaender, head of the European office of the Computer and Communications Industry Association, a tech industry lobby group.
The AI Act was originally designed to mitigate the dangers from specific AI functions based on their level of risk, from low to unacceptable. But lawmakers pushed to expand it to foundation models, the advanced systems that underpin general purpose AI services like ChatGPT and Google’s Bard chatbot.
Foundation models looked set to be one of the biggest sticking points for Europe. However, negotiators reached a tentative compromise early in the talks, despite opposition led by France, which called instead for self-regulation to help homegrown European generative AI companies competing with big U.S. rivals, including OpenAI’s backer Microsoft.
Also known as large language models, these systems are trained on vast troves of written works and images scraped off the internet. They give generative AI systems the ability to create something new, unlike traditional AI, which processes data and completes tasks using predetermined rules.
Under the deal, the most advanced foundation models that pose the biggest “systemic risks” will get extra scrutiny, including requirements to disclose more information, such as how much computing power was used to train the systems.
Elevation of threats
Researchers have warned that these powerful foundation models, built by a handful of big tech companies, could be used to supercharge online disinformation and manipulation, cyberattacks or creation of bioweapons.
Rights groups also caution that the lack of transparency about data used to train the models poses risks to daily life because they act as basic structures for software developers building AI-powered services.
What became the thorniest topic was AI-powered facial recognition surveillance systems, and negotiators found a compromise after intensive bargaining.
European lawmakers wanted a full ban on public use of facial scanning and other “remote biometric identification” systems because of privacy concerns, while governments of member countries wanted exemptions so law enforcement could use them to tackle serious crimes like child sexual exploitation or terrorist attacks.
Civil society groups were more skeptical.
“Whatever the victories may have been in these final negotiations, the fact remains that huge flaws will remain in this final text,” said Daniel Leufer, a senior policy analyst at the digital rights group Access Now. Along with the law enforcement exemptions, he also cited a lack of protection for AI systems used in migration and border control, and “big gaps in the bans on the most dangerous AI systems.”
…
Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова назвала білоруську опозиціонерку Світлану Тихановську «вільнюською шахрайкою». Так представниця російського зовнішньополітичного відомства відреагувала на візит Тихановської до США і її зустрічі в Конгресі, передає білоруська служба Радіо Свобода.
За словами Захарової, Білорусь на заходах високого рівня мають представляти офіційні особи або «представники громадянського суспільства», тоді як, на її думку, Тихановська є «самозванкою», і говорила переважно про РФ, бо їй буцімто «за це платять».
У відповідь головний радник Тихановської Франак Вячорка заявив: «Якщо Захарову «бомбить», значить, ми все робимо правильно».
З 4 по 8 грудня лідерка білоруської опозиції Світлана Тихоновська перебуває у США.
5 грудня в Палаті представників Конгресу США відбулися слухання «Майбутнє свободи та демократії в Білорусі» з її участю. Під час слухань йшлося про політику США щодо Білорусі, санкції проти режиму Олександра Лукашенка та допомогу громадянському суспільству. 6-8 грудня у Вашингтоні проходить перший американо-білоруський стратегічний діалог, де американську сторону представляють урядовці, а білоруську – демократичні сили, опозиційні фактичному керівництву Білорусі.
Read More