Світ

Верховний лідер Ірану Аятолла Алі Хаменеї відкинув можливість переговорів зі Сполученими Штатами щодо ракетної та ядерної програм Тегерану і назвав США «головним ворогом» своєї країни.

«Жорстокі санкції Америки проти Ірану спрямовані на обвал нашої економіки… Їхня мета – обмежити наш вплив у регіоні та зупинити розвиток наших ракетних та ядерних можливостей», – заявив Хаменеї у виступі державним телебаченням.

У своїй промові духовний лідер Ірану також розкритикував європейські країни за нездатність врятувати ядерну угоду 2015 року.

«Вони завдали удару іранській економіці порожніми обіцянками», – сказав він.

Хаменеї висловив думку, що Іран, покладаючись на власні можливості та скорочення залежності від нафти, зможе «опиратися тиску Америки».

Раніше адміністрація президента США Дональда Трампа заявила, що хоче, аби Тегеран почав переговорив щодо ширшої угоди, яка могла передбачала б обмеження ядерних розробок Ірану та його ядерної програми, а також зниження впливу країни в регіоні.

Вашингтон також домагається подовження ембарго ООН на продаж зброї Ірану. Термін дії цього ембарго збігає в жовтні.

Читайте також: Іран розмістив в Ормузькій протоці копію американського авіаносця для навчань – ЗМІ​

Президент США Дональд Трамп 2018 року вивів Вашингтон із багатосторонньої ядерної угоди з Іраном, що обмежила ядерну програму Тегерана так, щоб він не зміг здобути ядерної зброї, звинувативши Іран у її порушеннях. Відтоді він наклав на Тегеран уже кілька пакетів санкцій США і погрожує новими обмеженнями. У відповідь Іран вимагає від інших учасників угоди захистити Тегеран від американських санкцій і, заявляючи про їхню бездіяльність, почав демонстративно порушувати деякі пункти угоди. Натомість країни-учасниці попередили Іран, що він має повернутися до виконання своїх зобов’язань.

До «Групи семи» належать США, Канада, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія та Японія. З ядерної угоди з Тегераном не вийшли три європейські країни – Фоанція, Велика Британія та Німеччина, до яких апелює Іран.
…

Влада Гонконгу 31 липня оголосила про перенесення призначених на вересень виборів до законодавчих зборів. Призначена Пекіном керівник Гонконгу Керрі Лам заявила, що це рішення ухвалене через зростання числа інфікованих коронавірусом.

Голосування перенесене на рік – на вересень 2021 року.

Продемократичні сили, що виступають проти обмеження автономії Гонконгу, сподівалися на успіх на виборах. Лише половина законодавчих зборів обирається безпосередньо, друга половина формується з лояльних Пекіну осіб. Торік на муніципальних виборах прихильники опозиції домоглися значних успіхів.

З 2019 року в місті відбуваються масові акції протесту у відповідь на дії китайської влади щодо обмеження автономії Гонконгу. Після початку епідемії вони практично припинилися. Китайська влада нещодавно ухвалила закон про національну безпеку, який опозиція і кілька країн Заходу, включно зі США, розглядають як такий, що порушує домовленості про автономію Гонконгу.

В останні дні число нових виявлених випадків інфекції в місті за добу перевищує 100. Населення Гонконгу становить понад 7,5 мільйона людей.
…

Кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська зібрала найбільше коштів у свій виборчий фонд, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на дані Центральної виборчої комісії.

Станом на 29 липня, стверджує ЦВК, до виборчих фондів надійшло 532 294 рублі 15 копійок, з них за останній тиждень – 235 353 рубля 86 копійок.

Більше за все коштів отримала Світлана Тихановська – 268 648,28 рублі, більшу частину суми протягом останнього тижня. 24 липня її штаб повідомив про припинення збору в зв’язку з наближенням до дозволеного максимуму (243 тисячі рублів).

Читайте також: Україна наполягатиме на екстрадиції затриманих у Білорусі бойовиків – Офіс президента​

Виборча кампанія чинного президента Олександра Лукашенка отримала 254 584,87 рублів. Фонди інших кандидатів зібрали від 2 600 до 4 254 рублів.

Загалом кандидати витратили з фондів 145 516 рублів 28 копійок. Найбільше витратила Тихановська – 77 942,54 рублі.

Виборчий фонд формується із власних коштів кандидата, а також добровільних пожертв юридичних та фізичних осіб. Максимальний розмір внесків для юридичних осіб – ​50 базових одиниць, для громадян – ​20.

За даними правозахисного центру «Весна», на передвиборчий мітинг Тихановської 30 липня прийшло загалом 63 тисячі людей.

 
…

Триденне припинення вогню, запропоноване екстремістським угрупованням «Талібан» та погоджене афганським урядом, набрало чинності за кілька годин після вибуху, ймовірно, автомобіля серед людей, що готувалися до мусульманського свята Ід аль-Адха.

Обидві сторони анонсували перемир’я з нагоди свята раніше цього тижня. Однак напередодні почакту 72-денного періоду тиші напад стався в столиці східної провінції Логар Пул-е-Алам.

Бомба вибухнула на центральній площі Азаді, наповненій людьми, що робили покупки до свята. Загинули щонайменше дев’ять людей, 40 людей зазнали поранень.

За повідомленням Міністерства внутрішніх справ, всі загиблі – цивільні, серед них багато жінок і дітей. Відомство зазначає, що дані про жертв ще не остаточні. Деякі повідомлення свідчать про 18 вбитих.

Читайте також: США вітають нову домовленість про припинення вогню в Афганістані​

Водночас речник місцевої поліції Шахпур Ахмадзаї заявив, що напад був спрямований на поліцейський контрольно-пропускний пункт, і серед вбитих є співробітники служб безпеки. Він додав, що урядові війська сконцентрувалися в місті для підготовки до заходів безпеки в святковий період.

Наразі ніхто не взяв на себе відповідальність за напад. «Талібан» свою причетність заперечує. Проте речник МВС Афганістану Тарек Аріян зазначив, що угруповання вдається до терористичної діяльності і «однозначно не може стерджувати, що не має стосунку до таких дій».

28 липня «Талібан» заявив про готовність дотримуватися триденного припинення вогню, починаючи з 31 липня.

Читайте також: З початку року в Афганістані загинуло понад 1200 цивільних – ООН​

За угодою США і «Талібану», Кабул має звільнити близько 5000 талібів в обмін на звільнення бойовиками 1000 афганських чиновників і військовослужбовців. Наразі Кабул звільнив близько 4000 бойовиків, а таліби – близько 800 представників урядових сил. Таліби звинуватили афганські сили безпеки в повторному арешті своїх бійців, які були раніше звільнені. Кабул це заперечив.

Уряд Афганістану стверджує, що з моменту підписання угоди між США і талібами через напади останніх загинуло 3560 представників урядових сил, 6781 були поранені.
…

Міська рада Варшави 30 липня ухвалила рішення назвати один зі столичних скверів іменем генерала армії Української Народної Республіки Марка Безручка. Про це повідомляє посольство України у Польщі.

«Дякуємо польським друзям за цей важливий жест визнання ролі українських союзників у війні з більшовиками 1920 року», – мовиться у повідомленні.

Марко Безручко – видатний український воєначальник доби Української революції 1917-1921 років. Був начальником оперативного відділу Головного управління Генерального штабу Армії Української Держави, згодом очолював штаби Окремої Запорізької бригади армії УНР та Корпусу Січових Стрільців. У серпні 1920 року під час радянсько-польської війни командував оборонною Замостя, під час якої було зупинений наступ радянських військ на Варшаву. Згодом керував військовим міністерством УНР в екзилі.

Помер Марко Безручко у Варшаві у 1944 році. Поховали його на православній частині міського цвинтаря «Воля».

 
…

Державний секретар США Майк Помпео підтримує збільшення летальної допомоги Україні. Про це він заявив у ході свідчень у сенатському Комітеті з міжнародних відносин, повідомляє «Голос Америки».

«Адміністрація США дійсно підтримує збільшення летальної допомоги», – сказав Помпео, відповідаючи на поставлене йому питання щодо летальної допомоги Україні.

Раніше, під час виступу, Помпео заявив, що Росія є дестабілізуючою силою на міжнародній арені, а адміністрація Трампа вдалась до кроків на протидію їй.

«Ця адміністрація здійснила кроки для захисту наших інтересів та друзів. Ми оприлюднили Кримську декларацію, ми надали Україні летальне військове обладнання. Ми наклали санкції на понад 360 російських цілей за все, від порушень прав людини, до підтримки Росією вбивчого режиму Асада, до використання найманців та ставлеників в цілому світі», – наголосив Помпео.

17 червня Посольство США в Україні повідомило, що Вашингтон передав Києву військове обладнання в рамках співпраці у сфері безпеки на понад 60 мільйонів доларів, в тому числі, рації, боєприпаси та протитанкові ракети Javelin.

Державний департамент США погодив продаж нової партії «джавелінів» Україні на початку жовтня 2019 року. Тоді йшлося про 150 ракет і 10 пускових установок для них на суму понад 39 мільйонів доларів.
…

Американська економіка скоротилася в другому кварталі через епідемію коронавірусу майже на 33 відсотка у річному обчисленні. Це рекордне падіння з часів Великої депресії.

Досі найсильнішим падінням відтоді, як уряд почав вести офіційну статистику, вважалася криза 1958 року. Тоді у другому кварталі економіка скоротилася на 10 відсотків.

Підприємницька активність різко знизилася навесні, коли в США ввели карантинні заходи. У країні різко зросло безробіття. Влітку зростання економіки також не сталося через новий сплеск заражень, викликаних передчасним зняттям обмежень. У найбільш уражених штатах ослаблення карантину гальмується. У частині регіонів обмеження знову посилюються.

Глава Федеральної резервної системи (ФРС, центрального банку США) Джером Пауелл у середу визнав уповільнення ділової активності. ФРС продовжує тримати процентні ставки на мінімальних рівнях і спрямовувати фінансові ресурси в економіку.

Економічні досягнення були найсильнішим козирем президента США Дональда Трампа, який сподівається перемогти на виборах в листопаді. Значна частина виборців високо оцінювала його здатність стимулювати економіку. Його ж дії з подолання епідемії, навпаки, викликали серйозну критику.

Зараз Білий дім розраховує, що відновлення економіки почнеться в липні-вересні. За прогнозами аналітиків, зростання ВВП за цей період може скласти 18 відсотків.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 30 липня у США виявили понад 4,4 мільйона інфікованих коронавірусом. Від COVID-19 померли 151 077 людей, одужали – майже 1,4 мільйона пацієнтів.
…

Посол Росії в Білорусі Дмитро Мезенцев вважає, що затримані 29 липня російські громадяни не причетні до подій, пов’язаних із суспільно-політичною ситуацією в Білорусі.

«Росіяни, які прибули в санаторій «Білорусочка» під Мінськом, були змушені це зробити в зв’язку з тим, що запізнилися на рейс з Національного аеропорту столиці Республіки, прямуючи транзитом до третьої країни. Вони мали намір вилетіти з Мінська в Стамбул 25 липня… Підставою для їхнього приїзду до країни був укладений контракт з однією з комерційних фірм, яка зареєстрована тут у Білорусі, а кожен із росіян мав з цим підприємством укладений трудовий договір», – цитує заяву російського дипломата сайт посольства.

Як сказав Мезенцев, росіяни «можуть бути співробітниками приватного охоронного підприємства, яке… покликане забезпечувати охорону енергетичної інфраструктури та ресурсів за кордоном – зовсім не в Білорусі».

29 липня державні ЗМІ повідомили про затримання «33 бойовиків іноземної приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленням, вони прибули до Білорусі в ніч з 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав усе це «надзвичайною подією», зібрав Раду безпеки, звинуватив Росію у «брудних намірах».

Відомо також, що в МЗС Білорусі викликають послів України і Росії. Коли відбудеться зустріч – поки що невідомо.

Cекретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равков 30 липня повідомив, що на даний час на території країни триває пошук ще близько 200 бойовиків.

 
…

Вероніка Цапкала, дружина екскандидата в президенти Валерія Цапкала, який змушений був тікати з країни зі своїми дітьми з міркувань безпеки, повідомила у четвер, що її сестру викрали.

Цапкала, яка залишилася в Білорусі, щоб допомагати у виборчій кампанії кандидатці від опозиції Світлані Тихановській, зазначила, що невідомі в цивільному одязі «викрали» її сестру на парковці в Мінську і відвезли її – куди невідомо.

«Я розглядаю це як політичний тиск на мене, мого чоловіка і нашу виборчу кампанію», – сказала Вероніка Цапкала.

Цапкала додала, що її викликали в Управління по боротьбі з організованою злочинністю на допит, каже: «дати свідчення проти мого чоловіка».

Допит, як повідомляється, пов’язаний із кримінальною справою, порушеною проти Валерія Цапкала після того, як один турецький бізнесмен подав позов, звинувачуючи його у хабарництві і образі.

Цапкала повідомила, що її сестра працює в «Белгазпромбанку», колишній керівник якого Віктор Бабарика був заарештований і звинувачений в розтраті після того, як оголосив про свій намір взяти участь у президентських виборах 9 серпня.

Вероніка Цапкала також повідомила, що вранці її машину зупинила дорожня поліція, яка намагалася доставити її в поліцію для допиту. Але її відпустили після того, як вона сказала, що в якості представника кандидата в президенти Тихановської запрошена в Центральну виборчу комісію.

 
…

Суд у Москві засудив до дев’яти років колонії загального режиму громадянина США Тревора Ріда, який улітку 2019 року вчинив опір поліцейським при затриманні. Рід визнаний винним за статтею про застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я, відносно представників влади.

У серпні 2019 року Ріда затримали через гучну сварку з двома дівчатами після скарги мешканців одного з будинків на Ленінградському шосе. Як стверджувало звинувачення, американець пручався при затриманні, а в патрульній машині напав на водія, порвавши його форму, і вдарив його напарника.

Постраждалі співробітники також вимагали від Ріда по 150 тисяч рублів компенсації за моральну шкоду. За словами американця, він добровільно переказав кожному з них по 50 тисяч і попросив у них вибачення.

Стаття, за якою судили Ріда, передбачає до 10 років позбавлення волі. Прокуратура просила засудити його до 9 років і 8 місяців колонії.

Рід є студентом Університету Північного Техасу, він прибув до Росії за туристичною візою.

Сам Рід провину не визнає. Він заявляв, що не пам’ятає, що сталося, оскільки був п’яний. Захист Ріда вказував на порушення в процесі, а його родичі просили Білий дім звернути увагу на справу.
…

Російський бізнесмен, колишній радник Кремля Сергій Пугачов, який живе у Франції, розповів агентству Reuters свою версію того, як президент Росії Володимир Путін з 2006 року намагався вирішити проблему наступника на посаді.

Пугачов раніше входив у «ближнє коло» Путіна, однак згодом був оголошений у Росії в розшук у кримінальній справі.

Питання передачі влади, за словами Пугачова, що входив колись до числа найбагатших людей Росії, займало Путіна щонайменше з початку його другого президентського терміну. Поступово ця проблема стала для президента Росії «найбільшим головним болем».

«Для Путіна питання наступника завжди було істотним особистим стресом. Він не збирався передавати кому-небудь реальний контроль над країною», – наводить Reuters слова Пугачова. 

Він стверджує, що Путін не хотів залишатися президентом, а бачив себе в ролі «батька нації» і неформального керівника країни, але питання про надійного наступника на посаді президента «завжди було великою проблемою».

За словами Пугачова, влітку 2007 року фаворитом у неформальній «гонці наступників» вважався перший віцепрем’єр Сергій Іванов. Однак низка людей із «ближнього кола» Путіна почали змовлятися проти нього, переконуючи президента в тому, що кандидатура Іванова небезпечна для його планів.

Пугачов стверджує, що одним із головних супротивників кандидатури Іванова був нинішній голова «Роснафти» Ігор Сєчін. Йому нібито вдалося переконати Путіна в тому, що той не стане «слухняним» наступником, а буде вести свою гру.

Після цього, як стверджує Пугачов, Путін схилявся до того, щоб наступником став тодішній прем’єр-міністр Віктор Зубков, який після року на посаді президента пішов би у відставку, і Путін би повернувся. 

Від цієї ідеї в Кремлі теж відмовилися, і в підсумку наступником став Дмитро Медведєв. Пугачов стверджує, що той до останнього моменту був упевнений, що в 2012 році йому дозволять балотуватися на другий термін – проте Путін вирішив повернутися на посаду президента.

За словами Пугачова, Путін також давав йому доручення проконсультуватися з юристами щодо можливості балотуватися в 2008 році на третій термін. Юристи порадили Путіну змінити конституцію, але він не став тоді цього робити.

Жоден зі згаданих у матеріалі Reuters російських політиків не прокоментував заяви Пугачова. Речник Кремля Дмитро Пєсков також відмовився їх коментувати.

Пугачов стверджує, що дружив із Путіним. На доказ цього він недавно виклав у мережу фотографії з сімейного архіву, на яких, зокрема, зафіксовані дочки Володимира Путіна Катерина Тихонова і Марія Воронцова в підлітковому віці. Кремль роками приховував подробиці сімейного життя президента Росії, фото його дочок практично ніколи не публікувалися.

Пугачов у Росії оголошений в розшук за звинуваченням у виведенні коштів із «Межпромбанку», що належав йому. Його активи на два мільярди доларів заарештовані. 

Нещодавно стало відомо, що міжнародний арбітраж в Парижі не розглядатиме його позов про компенсацію в 14,5 мільярдів доларів за активи, які, на думку бізнесмена, у нього експропріювала російська влада.

 
…