Світ

На електростанції в провінції Ісфаган у центрі Ірану 19 липня стався вибух. Офіційне інформаційне агентство IRNA заявило, що жертв немає.

За даними агенції, керівництво повідомило, що причиною стали зношені частини трансформатора на станції.

Інцидент стався через кілька днів після того, як 15 липня загорілося кілька суден в іранському порту Бушер на березі Перської затоки.

Від кінця червня відбулося вже кілька вибухів і пожеж навколо іранських військових, ядерних і промислових об’єктів.

Так, наприкінці червня в столиці країни Тегерані сталися два вибухи: один біля військового об’єкта, інший – в медичному центрі, в результаті загинули 19 людей.

2 липня також сталася пожежа на ядерному об’єкті в Натанзі. Влада заявила, що знає причину, але пообіцяла повідомити її згодом. Деякі іранські офіційні особи припустили, що напад міг бути керований кіберзлочинцями.

 
…

У Росії у віці 75 років після тривалої хвороби помер колишній прем’єр-міністр Киргизстану Микола Танаєв. Про це Радіо «Азаттик» повідомили близькі Танаєва.

Повідомляється, що поховають його у Санкт-Петербурзі.

Микола Танаєв очолював уряд Киргизстану з 30 травня 2002 року до 24 березня 2005 року. Після повалення влади тодішнього президента Аскара Акаєва Танаєв покинув країну. У Росії він працював в компанії «Газпромнефть».
…

Німеччина, Франція й Італія попередили, що готові застосувати санкції щодо тих, хто порушує запроваджене ООН ембарго на постачання озброєнь до Лівії.

При цьому у спільній заяві трьох країн 18 липня конкретні порушники не названі.

«Ми також закликаємо всі сторони в Лівії і їхніх міжнародних прихильників зупинити бойові дії і постачання озброєнь по всій країні», – мовиться в заяві, яку канцлер Німеччини Анґела Меркель, президент Франції Емманюель Макрон і прем’єр-міністр Італії Джузеппе Конте підписали в перебігу саміту Європейського союзу в Брюсселі.

У Лівії ще з часу скинення влади диктатора Муаммара аль-Каддафі внаслідок народного повстання, підтриманого країнами НАТО, 2011 року з різною інтенсивністю точаться громадянські війни.

Головними діячами нинішньої війни є, з одного боку, міжнародно визнаний Уряд національної згоди, підтримуваний ООН, який контролює лише столицю Тріполі й сусідні території за підтримки місцевих, переважно ісламістських угруповань, а з іншого – законно обраний і міжнародно визнаний парламент, на боці якого діє Лівійська національна армія – більша частина колись єдиних збройних сил країни на чолі з головнокомандувачем, якого призначив парламент, фельдмаршалом Халіфою Хафтаром; вони контролюють більшу частину країни і не визнають Уряду національної згоди.

Ці сторони, користуючись підтримкою зовнішніх сил, зі змінним успіхом воюють одне з одним; останнім часом сили Уряду національної згоди зуміли відбити наступ на Тріполі військ Хафтара, який декларував намір звільнити столицю від «ісламістів».

На боці уряду в Тріполі виступають, зокрема, Туреччина, Італія й Катар; Палата представників – парламент, який базується в місті Тобруці, – і її сили на чолі з Хафтаром мають підтримку Росії, Єгипту й Об’єднаних Арабських Еміратів, і меншою мірою Саудівської Аравії і Франції.

Раніше Франція не раз звинувачувала Туреччину в порушенні ембарго на постачання зброї до Лівії; Туреччина, зі свого боку, звинувачувала ОАЕ в постачанні зброї Хафтарові.

При цьому Туреччина не особливо приховує, що направляє до Лівії свої війська на підтримку свого союзника; Росія ж посилає для посилення армії Хафтара найманців із приватних військових компаній на кшталт «Вагнера», але офіційно Москва не визнає своєї причетності як держави до їхніх дій.
…

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) засудила парламент Грузії за заходи, як мовиться в заяві, з «обмеження свободи засобів інформації» менше ніж за чотири місяці до парламентських виборів.

У заяві 17 липня захисники прав журналістів звинуватили парламент, більшість у якому має партія «Грузинська мрія», в спробі «контролювати радіо та телеканали» під виглядом «хрестового походу проти дезінформації».

«Репортери без кордонів» засуджують напад на незалежність та плюралізм ЗМІ. За кілька місяців до завершення виборів з високими ставками така атмосфера придушує грузинські опозиційні медії. Під прикриттям боротьби з дезінформацією вони підпадають під все більш жорстке законодавство та судовий тиск, що безпосередньо загрожує їхньому редакційному вибору», – заявляє базована в Парижі організація.

«Репортери без кордонів» вказують, що законодавчі зміни дозволяють державі призначати «спеціального менеджера» для керівництва компаніями аудіовізуального сектора.

Грузія посідає 60-те місце зі 180 країн світу у Всесвітньому індексі свободи преси, складеному «Репортерами без кордонів» 2020 року. 

Партія «Грузинська мрія», яку очолює мільярдер Бідзіна Іванішвілі, має три чверті депутатських місць у парламенті, навіть попри те, що вона мала трохи менш як половину голосів населення на минулих виборах.
…

У Національній авіаційній організації Ірану пояснили, чому понад шість місяців знадобилося для надсилання на міжнародну експертизу «чорних скриньок» збитого на початку січня 2020 року літака «Міжнародних авіаліній України».

«Управління цивільної авіації та група розслідування катастроф, повністю дотримуючись міжнародних протоколів, розслідували аварію, і якщо б питання коронавірусу не впливало, чорні скриньки могли б бути відправлені для розшифровки вже в перші дні», – сказав генеральний директор з правових та міжнародних питань Національної авіаційної організації Мохаммад Шарафі.

За його словами, в той час усі рейси на Європу були доступні лише для того, щоб повернути співвітчизників з європейських країн до Ірану. Чиновник також нагадав, що Іран просив «європейців, американців та канадців» надати необхідне обладнання для розшифровки, але «вони не погодились».

«Але зараз, із відновленням рейсів, чорні скриньки надсилаються при першій же можливості», – сказав Шарафі.

Раніше 18 липня надійшли повідомлення, що Іран передав Франції «чорні скриньки» збитого літака «Міжнародних авіаліній України». Очікується, що розшифровка розпочнеться вже в понеділок, 20 липня.

2 липня країни міжнародної групи з координації допомоги жертвам збитого в Ірані українського літака, до якої входять Україна, Канада, Афганістан, Велика Британія і Швеція, підписали Меморандум про взаєморозуміння у співробітництві на переговорах щодо виплати компенсацій Іраном. Документ визначає Україну речником, що від імені групи буде вести перемовини з Іраном.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).
…

У місті Нант на заході Франції сталася пожежа в кафедральному соборі святих Петра і Павла. Це один із найбільших готичних соборів у країні і найбільший у регіоні Бретань.

Понад 100 людей гаситимуть пожежу щонайменше до кінця дня, повідомив в ефірі BFM начальник регіональної пожежної охорони генерал Ролан Ферлах. За його словами, пожежа почалася в тій частині собору, де розташований великий орган. Він повністю знищений вогнем, а балкон, на якому він перебував, може обвалитися.

Собор у Нанті будувався понад 450 років, він був закладений у 1434 році, а завершений у 1891-му. У 1972 році покрівля собору повністю згоріла і була відновлена через три роки.
…

Іран передав Франції «чорні скриньки» збитого літака «Міжнародних авіаліній України». Очікується, що розшифровка розпочнеться вже в понеділок, 20 липня.

Про це заявив заступник міністра закордонних справ Ірану Мохсен Бахарванд, передають іранські засоби інформації та західні інформагенції.

За словами чиновника, «чорні скриньки» збитого літака «були доставлені до Парижа в п’ятницю в супроводі співробітників іранської цивільної авіації та судових органів».

2 липня країни міжнародної групи з координації допомоги жертвам збитого в Ірані українського літака, до якої входять Україна, Канада, Афганістан, Велика Британія і Швеція, підписали Меморандум про взаєморозуміння у співробітництві на переговорах щодо виплати компенсацій Іраном. Документ визначає Україну речником, що від імені групи буде вести перемовини з Іраном.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).
…

Нинішнє збройне протистояння розпочалося 12 липня
…

У столиці Білорусі Мінську знову затримали журналіста Білоруської служби Радіо Свобода Антона Трофимовича, якого напередодні побила міліція, – в той час, як він ішов до судово-медичної експертизи, щоб зафіксувати те побиття.

У відділку міліції на нього склали адміністративний протокол через «непідпорядкування працівникові міліції» під час згаданого попереднього інциденту 15 липня, коли його побили.

Через кілька годин його відпустили. Як сказав журналіст, він відмовився давати свідчення і не підписав протоколу.

Трофимович також повідомив, що подав до Слідчого комітету Білорусі заяву з проханням почати кримінальну справу за статтею про перешкоджання професійній діяльності журналіста.

15 липня Антона Трофимовича затримала міліція в центрі Мінську після закінчення відеостриму, який він вів від будівлі Центральної виборчої комісії країни. Там тоді зібралися прихильники двох претендентів на участь у президентських виборах, Віктора Бабарика і Валерія Цепкала, яких вважали найсерйознішими суперниками чинного президента Олександра Лукашенка і яким ЦВК відмовила в реєстрації кандидатами.

Під час затримання невідомі в цивільному одязі зламали журналістові ніс. Наступного дня міліція заявила, що він «чинив опір», тому проти нього й застосували силу.

Антон Трофимович вважає, що це ще одна спроба залякати його й інших журналістів у Білорусі.

Це був уже не перший випадок затримання журналістів Радіо Свобода в Білорусі, де 9 серпня мають відбутися президентські вибори. Їхнє затримання вже засуджувала виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

Переслідування громадськості і журналістів називають частиною боротьби Лукашенка з лідерами і активістами опозиції. 65-річний Лукашенко, який вирішив іти на шостий термін, хоче втриматися і надалі при владі, як це йому досі вдавалося із 1994 року.
…

Прем’єр-міністр Косова Авдулла Хоті та президент Сербії Александар Вучич завершили зустріч у Брюсселі, повідомляє балканська служба Радіо Свобода.

За повідомленням, політики не дійшли згоди щойно численних питань, але вирішили зустрітися особисто знову на початку вересня. На наступний тиждень заплановані переговори на технічному рівні.

Авдулла Хоті, вийшовши до преси після зустрічі, зазначив, що в діалозі відбувається прогрес, але назвав зустріч непростою.

Читайте також: Кілька держав Європи посилили карантинні обмеження через спалахи COVID-19​

«Я презентував нашу позицію на цій зустрічі і ніколи не відступлюся від цієї позиції», – додав він.

Вучич, своєю чергою, заявив, що хотів узгодити найбільші суперечки з Приштиною, але не зміг цього зробити.

«Очевидно, що розбіжності наразі надто великі з урахуванням всіх важливих та стратегічних питань. Вони б хотіли владнати все напередодні увечері і намагалися змусити Сербію погодитися на всі їхні бажання», – заявив президент Сербії.

Спеціальний представник Євросоюзу Мирослав Лайчак, який виступає посередником на переговорах, заявив, що дві сторони концентруються на проблемах зниклих без вісти людей та переселенців, а також на економічній співпраці.

Він закликав Белград та Приштину співпрацювати з Міжнародним комітетом Червоного хреста, щоб вирішити питання зниклих без вісти та наблизити примирення.

Перша за 20 місяців особиста зустріч президента Сербії Александра Вучича та прем’єр-міністра Косова Авдулли Хоті відбулася в Брюсселі 16 липня.

10 липня Белград та Приштина погодилися поновити підтримувані Європейським союзом переговори про нормалізацію відносин.​

Читайте також: У Гаазі в справі про воєнні злочини допитали президента Косова Хашима Тачі​

Переговори між Белградом і Приштиною за посередництва Євросоюзу почалися 2011 року і призвели до укладення близько 30 угод. Але вони зірвалися наприкінці 2018 року після повідомлень про можливий обмін територіями, Косово тоді запровадило 100-відсоткове мито на весь імпорт із Сербії. Нині і Сербія, і Косово, які прагнуть вступити до ЄС, зазнають дедалі більшого тиску Заходу з тим, щоб поновити ці переговори.

Республіка Косово, а за конституцією Сербії це її автономний край Косово і Метохія, одностороннім чином проголосила незалежність від Сербії 2008 року і відтоді залишається частково визнаною державою. На цей час самопроголошену незалежність Косова визнають близько ста з майже двохсот країн світу, ще близько півтора десятка відкликали таке визнання. Визнають Косово більшість провідних країн Заходу, але навіть не всі країни-члени ЄС. Серед тих, хто не визнає, зокрема, Сербія, член Ради безпеки ООН Росія, а також Україна.
…

100-річного британського ветерана, капітана Томаса Мура у п’ятницю, 17 липня королева Єлизавети ІІ посвятить у лицарі.

Ветеран Другої світової війни став національним героєм Британії після того, як він зібрав рекордні 33 мільйони фунтів (41 мільйон доларів), пройшовши 100 кіл у своєму саду у квітні напередодні свого сотого дня народження. Спочатку він планував зібрати близько тисячі фунтів, але гроші Муру перерахували понад півтора мільйона його прихильників.

На лицарство Мура номінував прем’єр-міністр Борис Джонсон. Також Мур став почесним полковником та почесним членом збірної Англії з крикету.

Посвята у лицарі відбудеться у Віндзорському замку, де 94-річна королева перебуває майже від початку пандемії. Ця церемонія стане одним із перших офіційних обов’язків, які королева виконає від початку локдауну.

«Я ніколи не міг припустити, що це станеться зі мною», – повідомив Мур у твітері.

Як повідомили у Букінгемському палаці, для церемонії Єлизавета ІІ використає меч, який належав її батькові, Георгу VI.
…