Світ

Слідом за офіційним оголошенням про зараження коронавірусом прем’єр-міністра Росії Михайла Мішустіна, 1 травня державні російські ЗМІ повідомили, що COVID-19 підтверджено у міністра будівництва і житлово-комунального господарства Володимира Якушева і його заступника Дмитра Волкова.

Згідно з повідомленнями, Якушева напередодні госпіталізували в лікарню у Москві і він отримує «лікування під наглядом лікарів».

Наразі виконує обов’язки міністра ЖКГ Росії заступник Якушева Микита Стасишин.

Прем’єр-міінстр Росії Михайло Мішустін заявив 30 квітня, що в нього виявили коронавірусну хворобу COVID-19 і він змушений піти на самоізоляцію. Після цього президент Росії Володимир Путін призначив виконувачем обов’язків прем’єра Андрія Білоусова.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 2 травня, коронавірусом в Росії інфіковані понад 114 тисяч людей, померли 1169, одужали понад 13 тисяч.

 
…

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв своїм указом 2 травня припинив депутатські повноваження голови Сенату (Верхньої палати парламенту) Даріги Назарбаєвої, старшої дочки колишнього президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.

Як передає Казахстанська служба Радіо Свобода «Радіо Азаттик», із чим пов’язане таке рішення наразі невідомо.

Токаєв у твіттері подякував Назарбаєвій «за активну і плідну роботу».

На офіційному сайті Сенату Казахстану повідомлень про відкликання мандата Назарбаєвої немає.

Згідно з Конституцією Казахстану, спікер Сенату – перший в черзі на пост президента, в разі відставки чи смерті чинного глави держави.

Депутатський мандат Даріга Назарбаєва отримала за указом Токаєва. 12 серпня минулого року президент Казахстану перепризначив дочку свого попередника членом Верхньої палати парламенту. Токаєв таким чином «перезапустив» парламентські повноваження Даріги Назарбаєвої, призначеної сенатором у 2016 році, коли главою держави був її батько. «Перезапуск» був проведений достроково, за три роки до закінчення терміну закінчення мандата Назарбаєвої. Згідно з Конституцією, термін повноважень депутатів сенату – шість років.

2 вересня Даріга Назарбаєва знову очолила Сенат. Головою палати вона вперше стала в березні 2019 року, відразу після відставки батька, що зберігає широкі повноваження. Крісло спікера звільнилося тоді, попередник на цій посаді Токаєв сів у крісло президента замість Назарбаєва.

56-річна Даріга Назарбаєва займала посади заступника голови Мажилісу і віцепрем’єра. В її політичній кар’єрі була 5-річна перерва. Вона покинула політику в 2007 році на тлі подій, пов’язаних з її чоловіком Рахатом Алієвим, якого звинуватили в низці кримінальних злочинів, в тому числі викраденні, вбивстві людей і спробі державного перевороту. Алієва знайшли мертвим в австрійській в’язниці в 2015 році.

У 2012 році старша дочка Назарбаєва пройшла в Мажиліс парламенту за списком президентської партії «Нур Отан» і очолила комітет з соціально-культурного розвитку. У квітні 2014 року депутати Мажилісу обрали Дарігу Назарбаєву заступником голови Нижньої палати парламенту. У вересні 2015 року Даріга Назарбаєва була призначена на посаду заступника прем’єр-міністра. Через рік вона стала депутатом Сенату і перебувала у Верхній палаті парламенту аж до сьогоднішнього дня, 2 травня 2020 року.
…

В Афганістані головний політичний суперник чинного президента заявив про поступ у переговорах про примирення між ними.

Як написав Абдулла Абдулла у твітері 1 травня, в цих переговорах із президентом Ашрафом Гані «досягнено попередньої домовленості щодо низки принципів».

Подробиць він не навів.

За оголошеними 18 лютого після тривалих зволікань офіційними результатами президентських виборів в Афганістані, які відбулися ще 28 вересня 2019 року, переміг і був переобраний на другий термін президент Ашраф Гані, який отримав 50,64 відсотка голосів виборців у першому турі. Його перемога була визнана світовою спільнотою.

Друге місце з 39,52 відсотками голосів, за офіційними даними, посів Абдулла Абдулла, який за попередньої президентської каденції обіймав посаду «урядового директора» – організатора роботи уряду і радника президента. Він відмовився визнати результати виборів, твердячи про масові фальсифікації, і заявив, що планує сформувати свій власний уряд (в Афганістані президент є одночасно головою уряду).

9 березня обидва провели в Кабулі, в сусідніх урядових будівлях, церемонії своєї інавгурації.

Абдулла, який свого часу був міністром закордонних справ в афганському уряді «Північного альянсу», що протистояв урядові талібів у 1996–2001 роках, невдало брав участь у трьох останніх президентських виборах і щоразу не бажав визнати поразки.

У попередніх, 2014 року, він вийшов у другий тур виборів попереду Гані, але оголошений результат другого туру був 55 відсотків за Гані і 45 за Абдуллу. Останній і тоді не визнавав поразки. Як компроміс, для нього за посередництва США створили позаконституційну посаду «урядового директора»: він головував на засіданнях коаліційного уряду Афганістану, керівником якого є сам президент (посади прем’єр-міністра в Афганістані немає), і був чільним президентським радником.

Нинішня політична криза підриває позиції Кабулу напередодні планованих внутрішньоафганських мирних переговорів із ісламістським рухом «Талібан», який тим часом посилює свої атаки проти урядових сил, попри домовленість талібів зі США, укладену в лютому. Крім того, ситуацію в країні погіршує й коронавірусна інфекція, яка, за офіційними даними, вразила 2335 осіб і призвела до смерті 69 людей; як вважають, справжнє число хворих значно більше.

Сполучені Штати, щоб змусити Гані й Абдуллу до якогось компромісу, в березні оголосили, що скорочують допомогу Афганістанові на 1 мільярд доларів. Також і Європейський союз заявляв, що брак поступу в припиненні ворожнечі між двома суперниками так само може призвести до скорочення допомоги від ЄС.

Угоду з талібами, що має на меті завершити війну в Афганістані, США підписали за згодою влади Афганістану 29 лютого – таліби дотепер відмовлялися від прямих переговорів із владою в Кабулі, і США виступали як посередник. За умовами угоди, які передбачають виведення з Афганістану іноземних військ, якщо сторони дотримаються своїх зобов’язань, таліби зобов’язалися піти на такі прямі переговори. Але перспектива повноцінних і всеосяжних мирних переговорів тепер перебуває під загрозою через небезпеку двовладдя в Кабулі.
…

Державні засоби інформації Північної Кореї повідомили про першу публічну появу лідера країни Кім Чен Ина за останні 20 днів.

Як поінформувало 2 травня офіційне Центральне телеграфне агентство Кореї, Кім відвідав церемонію з нагоди завершення будівництва заводу фосфорних добрив в одному з регіонів країни на північ від столиці Пхеньяну.

Він був там разом із іншими чільними посадовцями, включно з його сестрою Кім Йо Джон, повідомило агентство.

Як мовиться в повідомленні, на церемонії Кім перерізав стрічку на знак завершення будівництва, і «бурхливо залунали вигуки всіх учасників «Ура!» на знак пошани до шановного вищого керівника, який в авангарді верховодить всенародною генеральною боротьбою за всебічне здійснення великої справи будівництва могутньої держави і армії на основі власних сил і прославляє на найвищому рівні державну міць і гідність соціалістичної Кореї», а «шановний вищий керівник тепло махав рукою сповненим безмежної радості будівельникам і масам».

За повідомленням, «церемонія пуску Сунчхонського заводу для виробництва фосфорних добрив, збудованого бездоганно як база виробництва чучхейських добрив, урочисто відбулася 1 травня, на міжнародне свято трудящих усього світу».

Кіма востаннє бачили на людях 11 березня – на засіданні політбюро Центрального комітету владної Трудової партії Кореї, де обговорювали боротьбу з коронавірусом. А коли 15 квітня він не з’явився на урочистостях із нагоди головного свята країни, Дня сонця, як називають день народження його діда, засновника північнокорейської держави Кім Ір Сена, це викликало спекуляції щодо стану його здоров’я. Лунали навіть припущення, що Кім, який має надмірну вагу, потерпає від діабету і багато курить, міг померти. У сусідній Південній Кореї, де стежать за подіями на Півночі, такі припущення про поганий стан здоров’я чи й смерть Кіма заперечували.

Протягом останніх 20 днів державні ЗМІ Північної Кореї кілька разів повідомляли про привітання Кім Чен Ина закордонним діячам, на кшталт президентів Сирії, Куби чи Зімбабве, але ні про які його активні дії повідомлень не було.

Кім Чен Ин, який у Північній Кореї обіймає всі найвищі партійні, державні і військові посади, вже не вперше на тривалий час зникає з очей громадськості. Зокрема, 2014 року його не бачили протягом півтора місяця і тоді теж у чутках «ховали».
…

Конституційний суд Косова заблокував виконання указу президента Хашима Тачі, яким він надав мандат для формування нового уряду Авдулахові Хоті, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Суд заборонив обговорювати це рішення президента на сесії парламенту до 29 травня, поки він готується винести остаточне рішення щодо конституційності указу.

Раніше 1 травня Хашим Тачі надав мандат Хоті, представникові правоцентристської партії «Демократичний союз Косова» (албанське скорочення LDK), бо лідер цієї партії Іса Мустафа запевнив, що його партія сформувала парламентську більшість для обрання нового уряду. LDK разом із двома меншими партіями мають у цій коаліції 61 депутата з загалом 120.

Сесія парламенту, на якій він мав голосувати щодо нового прем’єра, була запланована на 2 травня.

Виконувач обов’язків прем’єра Альбін Курті, голова лівонаціоналістичного руху «Самовизначення», відразу звернувся до Конституційного суду, стверджуючи, що президент порушив конституцію. Він заявив, що тільки його партія має право формувати владу, бо на виборах у жовтні 2019 року здобула найбільше голосів.

Після виборів іще в жовтні 2019 року Курті став премʼєром аж на початку лютого, коли зміг створити коаліцію з правоцентристським консервативним LDK, а вже 25 березня був змушений подати у відставку, бо LDK вийшов із коаліції. Наразі він і його уряд продовжують виконувати обов’язки.

Курті доводить, що тільки його партія має право знову формувати уряд, а в разі невдачі мусять відбутися позачергові парламентські вибори.

Несподіванкою став факт, що Конституційний суд провів сесію вже через кілька годин після подання скарги, незважаючи на те, що в країні всі державні інституції святкують Перше травня. Очікували, що це засідання відбудеться не раніше ніж у понеділок, 4 травня, тобто вже після голосування в парламенті, яке, найімовірніше, затвердило б новий уряд.

Політична ситуації в частково визнаному Косові залишається напруженою.
…

Замість панно з Путіним у цьому храмі планують зобразити церковну процесію, яка відбулася 2014 року в дні захоплення Росією українського Криму
…

В Узбекистані 1 травня прорвало нещодавно збудовану дамбу Сардобінського водосховища на сході країни. Як передає Узбецька служба Радіо Свобода «Радіо Озодлик», після прориву дамби вранці п’ятниці влада евакуювала із довколишніх населених пунктів майже 12 тисяч людей.

На відеокадрах, які є у розпорядженні журналістів, видно прорив у одній з секцій бетонної конструкції заввишки 29 метрів, струм води рушив до сусідніх сіл.

Влада вже заявила, що це пошкодження послабило усю греблю і вона взагалі може повністю зруйнуватися.

На місце події прибуло керівництво Узбекистану.

Сардобінське водосховище почали будувати у 2010 році, а закінчили в 2017 році, воно вміщує 922 мільйони кубометрів води. Глибина водойми 28,8 метра.

Узбекистан також підписав контракт з Китаєм на 23 мільйони доларів на будівництво гідроелектростанції на місці греблі. Китайський гідроенергетичний проєкт планували завершити в 2022 році.

 
…

У столиці Росії Москві ввечері 30 квітня відбулися акції на підтримку «в’язнів Кремля», в тому числі за звільнення засуджених кримських татар. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповіла учасниця акції Віра Лаврешина.

«Під приводом боротьби з пандемією у нас забирають права, які все ще залишалися, і абсолютно не планують повертати їх назад. Під час епідемії СОVID-19 кожен вирок у Росії стає смертним. Політв’язнів, всіх хворих і ослаблених треба амністувати терміново, поки їх не заморили в умовах пандемії. Адже тут і винних не знайдеш: відповідальність звалять на вірус. Українські в’язні «списку Сенцова», серед яких більшість – кримські татари, повинні бути на свободі, причому вже давно. Ми виходимо, щоб слово «амністія» охопило всю мережу», – розповіла Лаврешина.

Згідно з повідомленням, одиночні пікети влаштували активісти російської ініціативи «Стратегія-30», які пройшли у четвер Західним округом Москви.

Раніше правозахисні і громадські організації звернулися до світової спільноти із закликом відреагувати на загрозу поширення коронавірусу в тюрмах анексованого Росією Криму.

У рамках акції «Стратегія-30» російські опозиційні активісти регулярно проводять заходи на підтримку українських політв’язнів. Вони виходять на мирні пікети і акції з вимогами звільнення політарештантів, припинення російської агресії щодо України, деокупації Криму.
…

У Росії за добу виявлено 7933 нових випадки зараження коронавірусною  інфекцією, повідомляє Російська служба Радіо Свобода з посиланням на дані оперативного штабу. Згідно з повідомленням, це новий найвищий добовий показник захворюваності в країні.

Усього, за минулу добу в Росії від COVID-19 померли 96 людей.

Загальна кількість інфікованих досягла 114 тисяч, 1169 з яких померли, понад 13 тисяч одужали.

Повідомляється, що нові випадки зараження виявлені за останню добу в усіх регіонах Росії, а також в анексованих Криму і Севастополі. Найбільше хворих у Москві – понад 3,5 тисячі.

Уже понад місяць в Росії діє так званий режим неробочих днів, у багатьох регіонах запроваджені карантинні заходи. 

 
…

Колишні президенти і голови урядів Польщі заявили, що не будуть брати участь у президентських виборах, які мають відбутися 10 травня. Інформацію про бойкот виборів опублікував на сторінці своєї фундації «Форум громадянського розвитку» відомий польський політик, колишній віцепрем’єр Лешек Бальцерович. 

«Хотів би вам передати позицію, якою всі колишні президенти Республіки Польщі: Лех Валенса, Александер Кваснєвський і Броніслав Коморовський, а також колишні прем’єри: Марек Белка, Ян Кшиштоф Бєлєцкі,  Влодзімєж Цімошевіч, Ева Копач, Казімєж Марцінкевіч і Лешек Міллер заявляють, що не візьмуть участі в кореспонденційному голосуванні, тобто у псевдовиборах, і сподіваються, що подібно діятимуть кандидати і виборці, які розділяють турботу щодо поваги до Конституції і демократичного майбутнього Польщі», – заявив Бальцерович.

Також колишній голова Європейської Ради Дональд Туск також заявив, що участі у «процедурі голосування» не братиме.   

«Я  свідомо уникаю слова «вибори», тому що ситуація, котру підготувало керівництво на 10 травня, не має з виборами нічого спільного», – наголосив Дональд Туск.

31 березня польський Сейм, парламент Польщі, ухвалив постанову, що з врахуванням особливої ситуації, викликаної пандемією коронавірусу в країні, провести 10 травня як вийняток кореспонденційні вибори президента. На цій основі кожному виборцю «Пошта Польська» має доручити спеціальний пакет зі зворотнім конвертом, виборчим бюлетенем, інструкцією й свідоцтвом, що підтверджує особисте й таємне голосування. Після заповнення бюлетеню виборець повертає конверт, вкладаючи його до спеціально для цих потреб підготовлених скриньок, які мають бути встановлені поблизу житла повсюди в країні.

Як повідомляють польські ЗМІ, найбільші шанси перемогти на виборах вже в першому турі має нинішній президент Анджей Дуда. Згідно з опитуваннями, віддати голос за нього готові 59% виборців.

Вибори президента Польщі відбуваються раз на п’ять років. Каденція польського президента Анджея Дуди закінчується 6 серпня.

 
…