Світ

Росія оскаржила рішення Апеляційного суду Гааги щодо стягнення з неї близько 57 мільярдів доларів на користь колишніх акціонерів нафтової компанії ЮКОС, повідомило 15 травня Міністерство юстиції Росії.

За даними російського відомства, касаційна скарга подана до Верховного суду Нідерландів. Час її розгляду наразі невідомий.

18 лютого Апеляційний суд Гааги в Нідерландах відновив розпорядження міжнародної арбітражної колегії до Росії виплатити компенсацію у понад 50 мільярдів доларів акціонерам колишнього російського нафтового гіганта «ЮКОС» (50 мільярдів доларів – це основна сума за позовом, а ще 7 мільярдів – в якості відсотків).

Рішення про компенсацію ще в 2014 році виніс Постійний арбітражний суд в Гаазі, але два роки по тому місцевий суд в Нідерландах скасував його.

Акціонери звернулися в Міжнародний арбітраж майже 15 років тому щодо тиску на компанію з метою довести її до банкрутства і усунути керівництво.

Одна з найбільших російських компаній «ЮКОС» була заснована бізнесменом Михайлом Ходорковським, який був засуджений за «фінансові злочини» в Росії.

Справа ЮКОСа почалась у 2003 році, коли в Росії заарештували його керівника Михайла Ходорковського. Ходорковський і його прихильники заявляли, що звинувачення проти нього були сплановані Кремлем, щоб покарати за непокору президентові Володимиру Путіну.

Згодом російська держава через аукціон продала основний актив ЮКОСа, оголосила компанію банкрутом. Після арешту в 2003 році Ходорковський провів десять років у в’язниці, потім був помилуваний Путіним, і покинув Росії. Його діловий партнер Платон Лебедєв провів понад 10 років у в’язниці і був звільнений в січні 2014 року. Європейський суд з прав людини постановив, що Ходорковському і Лебедєву відмовили в праві на справедливий судовий розгляд.

 
…

Поставки американської нафти є частиною державної стратегії щодо диверсифікації джерел постачання – керівник МЗС Білорусі
…

Кількість нових випадків інфікування коронавірусом в Росії знову перевищила 10 тисяч, повідомив 15 травня оперативний штаб із боротьби з розповсюдженням коронавірусної інфекції.

Згідно з повідомленням, приріст хворих за минулу добу склав 10 598 осіб, з них 4748 – у Москві.

Усього в Росії від початку спалаху хвороби коронавірус виявлено у 262 843 людей, понад 58 тисяч – одужали, 2418 людей померли.

У світі число заражених коронавірусом перевищує чотири мільйони людей, понад 300 тисяч – померли.

 
…

Російське агентство нагляду за зв’язком і комунікаціями («Роскомнагляд») зажадало від Google заблокувати новину з посиланням на The Financial Times на сайті незалежного онлайн-видання «МБХ медиа» про те, що кількість померлих від COVID-19 в Росії може бути вищою за офіційні дані.

У повідомленні «Роскомнагляду» йдеться, що відомство діє за рішенням Генеральної прокуратури від 13 травня, де визнали, що в новині є «заклики до масових безладів, здійснення екстремістської діяльності, участі в масових (публічних) заходах, що проводяться з порушенням встановленого порядку».

У «МБХ медиа» заявили, що отримали повідомлення від Google днем раніше про запит на блокування статті. За повідомленням онлайн-видання, Google попросив видалити статтю зі свого веб-сайту або зробити її недоступною в Росії. Повідомляється, що безпосередньо до редакції видання «Роскомнагляд» з вимогою не звертався.

Нещодавно західні видання The Financial Times і The New York Times на своїх шпалоьтах повідомили про те, що смертність від коронавірусу в Москві і Санкт-Петербурзі може бути на 70% вищою від офіційної статистики. У МЗС Росії назвали ці публікації «безпідставними спекуляціями» і «черговим сенсаційним антиросійським фейком». Офіційна Москва пригрозила виданням ймовірністю позбавлення акредитації на роботу в Росії.

За офіційними даними, станом на 15 травня в Росії коронавірус виявлено у 262 843 людей, понад 58 тисяч – одужали, 2418 людей померли.
…

Міністерство юстиції та Генеральна прокуратура Узбекистану повернули з Франції активи дочки колишнього президента країни Гульнари Карімової на суму 10 мільйонів доларів. Повідомила 14 травня пресслужба Мін’юсту країни.

«Ці кошти переведені в державний бюджет Республіки Узбекистан і будуть використані в загальному порядку», – заявили у відомстві.

Також влада повідомила, що продовжує роботу з виведення інших активів, спільно з компетентними органами Швейцарії, США, Франції, Росії та інших країн. Йдеться про решту активів Карімової на суму понад 1,3 мільярда доларів.

Незабаром після смерті першого президента Узбекистану Іслама Карімова в 2017 році його старшу дочку Гульнару Карімову засудили в Узбекистані на 10 років позбавлення волі, визнавши її винною в ухиленні від сплати податків, розкраданні, вимаганні та знищенні документації офшорних компаній. Справи проти Карімової в Узбекистані відкрили після того, як у відмиванні грошей і хабарах її звинуватили в США і кількох країн ЄС.

Після першого вироку Карімова деякий час була під домашнім арештом, але в березні 2019 року її відправили в колонію в Ташкентській області, звинувативши в порушенні умов перебування під вартою. Сама Карімова заперечувалапорушення умов арешту. Незабаром після цього стосовно неї була відкрита ще одна кримінальна справа. У третій кримінальній справі Карімову засудили до 13 років і чотирьох місяців позбавлення волі. Її і ще кілька людей звинуватили в тому, що вони «в складі злочинної організації вчинили злочини, пов’язані з вимаганням, розкраданням бюджетних коштів і легалізацією злочинних доходів в іноземних країнах».
…

США звинуватили екстремістське угруповання «Ісламська держава» у двох нещодавніх нападах в Афганістані, внаслідок яких загинули щонайменше 56 людей.

Спецпредставник США з Афганістану Залмай Халілзад закликав уряд Афганістану не дозволити «ІД» зірвати крихкий мирний процес із талібами.

За його словами, «Ісламська держава» виступає проти миру між урядом Афганістану і «Талібаном» і «прагне заохочувати міжконфесійну війну, як в Іраку та Сирії».

«Замість того, щоб потрапляти в пастку «ІД» і відкладати мирний процес чи створювати перешкоди, афганці повинні об’єднатися, щоб покінчити з цією загрозою і скористатися історичною можливістю встановлення миру», – наголосив Халілзад.

13 травня президент Афганістану Ашраф Гані наказав силам безпеки країни перейти у наступ проти «Талібану» й інших збройних угруповань після спалаху насильства, який 12 травня призвів до загибелі щонайменше 56 людей.

У телезверненні Гані звинуватив «Талібан» й «Ісламську державу» у цих нападах і в «інших нападах у країні». Він заявив, що «наказав силам безпеки Афганістану перейти з режиму активної оборони в наступальний і розпочати свою операцію проти ворогів».

Під час одного з нападів озброєні невідомі атакували пологовий будинок у Кабулі, вбивши 24 людей, зокрема немовлят, жінок і медперсонал. Пізніше смертник напав на похорон у східній провінції Нангархар, там загинули щонайменше 32 людини.

«Ісламська держава» взяла відповідальність за останній напад, таліби заявили, що не причетні до обох атак.

У лютому таліби підписали угоду зі Сполученими Штатами в Катарі, щоб прокласти шлях до прямих переговорів між угрупованням і підтримуваним Заходом урядом у Кабулі після більш ніж 18 років війни.

Але в останні тижні таліби посилили атаки, незважаючи на обіцянку зменшити насильство, а бойовики «ІД» також продовжували напади на афганські сили безпеки та цивільне населення.
…

Президент США Дональд Трамп вніс на розглят Сенату США кандидатуру нового посла в Україні Кіта Дейтона. Про це 14 травня повідомили у Білому домі.

«Кіта Дейтона призначити надзвичайним і повноважним послом Сполучених Штатів Америки в Україні», – мовиться у повідомленні.

Раніше у Білому домі повідомили, що президент США Дональд Трамп вніс кандидатуру генерал-лейтенанта у відставці Кейта Дейтона на посаду посла в Україні. Згідно з повідомленням, зараз Дейтон є директором Центру імені Джорджа Маршалла в Німеччині і старшим радником з питань оборони США в Україні. Раніше Дейтон був військовим аташе в посольстві у Росії. Розмовляє російською і німецькою мовами.

Наразі США мають в Україні тимчасову повірену ­– Крістіну Квін.
…

Європі слід готуватися до нової хвилі епідемії коронавірусу. Про це в інтерв’ю британському виданню The Independent сказав директор Європейського бюро Всесітньої організації охорони здоров’я Ганс Клюге.

«Я дуже стурбований з приводу подвійної хвилі: восени у нас може бути друга хвиля захворювання на COVID-19 та ще одна – сезонного грипу та кору», – зазначив Клюге.

Він наголосив, що європейським країнам слід бути обережними під час скасування карантинних обмежень.

Експерт з надзвичайних ситуацій ВООЗ Майк Раян раніше заявив, що новий коронавірус, можливо, не вдасться повністю подолати, і наразі неможливо передбачити, як довго він буде циркулювати.

Станом на 14 травня в світі коронавірусом було інфіковано понад 4,4 мільйона людей. Від COVID-19 померли більш ніж 300 тисяч людей, одужали понад 1,5 мільйона.
…

Поліція в Подґориці затримала людину, котра планувала увечері організувати масовий протест біля храму Воскресіння Христового в центрі Подґориці й відтак блокувати транспорт в столиці. У міністерстві внутрішніх справ заявили, що перевіряють кілька осіб, котрі разом із затриманим готувалися викликати непорядки, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

У звʼязку з ситуацією у Чорногорії президент Сербії Александар Вучич заявив, що «становище Сербії важке: не сміємо втручатися у внутрішні справи іншої держави, а йдеться про Сербську православну церкву (СПЦ) й частину нашого народу». Він додав, що Белград й СПЦ «не розуміють чому (сербського владику) Іоанікія так довго тримають в попередньому увʼязненні».

Йдеться про епіскопа, котрого разом з сімома священиками затримали 12 травня строком на 72 години через порушення правил в епідемії COVID-19. Ієрарх відправляв богослужіння за участю кількохсот вірян й очолив літію на вулицях міста Нікшич.

Через затримання владики просербські й проросійськи партії в Чорногорії увечері 13 травня організували протести в містах Нікшич, Андрієвіца, Беране й Будва. Демонстранти закидали поліцію камінням, вона відповіла сльозогінним газом. За офіційними джерелами, поранення отримали 26 поліцейських. Затримано 60 пікетувальників, проти більшості з них запровадили адміністративні заходи.

Белградські ЗМІ повідомляють, посилаючись на чорногорську опозицію, що до міст на півночі Чорногорії, в котрих значну частину населення становлять серби, направлені підрозділи спецполіції з метою унеможливити будь-які зібрання й протести.

Хоча Белград офіційно заявляє про невтручання в чорногорські справи, сербський посол в Чорногорії щодня спілкується з ієрархами СПЦ в країні й з лідерами чорногорських опозиційних партій.
…

У Афганістані внаслідок вибуху замінованої вантажівки загинули щонайменше п’ятеро людей, 14 отримали поранення.

За даними місцевої влади , вибух стався в місті Гардез біля будівлі суду.

«Вибух начиненого вибухівкою автомобіля стався біля будівлі військового суду в Гардезі, в житловому районі. Є побоювання, що загинули або отримали поранення десятки мирних жителів», – сказав прессекретар міністерства внутрішніх справ Афганістану Тарік Аріан.

Представник руху «Талібан» Забіулла Муджахід поширив заяву, в якій говориться про відповідальність угруповання за цей напад. Аріан заявив, що за вибухом стоять бойовики угруповання «Мережа Хаккані», пов’язаного з талібами.

12 травня в результаті нападу групи озброєних людей на пологовий будинок в Кабулі було вбито 24 людини, включаючи породіль і новонароджених. В той же день в результаті нападу смертника на похоронній процесії в провінції Нангархар на сході Афганістану було вбито 32 людини. Відповідальність за напад в цій провінції взяло на себе екстремістське угруповання «Ісламська держава».

Таліби відкинули будь-яку причетність до цих двох нападів, скоєних на тлі спалаху насильства, який загрожує зірвати угоду між талібами і Сполученими Штатами, спрямоване на припинення 18-річного збройного конфлікту в Афганістані.
…

Спорудження газопроводу «Північний потік-2» (Nord Stream 2) по дну Балтійського моря, яке було припинене в грудні 2019 року через загрозу санкцій США, найближчим часом може поновитися. Про це пише агентство Bloomberg на підставі аналізу супутникових кадрів району будівництва.

Як пише Bloomberg, у порт Мукран на півночі Німеччини прибуло російське судно-трубоукладач «Академік Черський». Воно діставалося до Німеччини з Далекого Сходу майже три місяці. Саме в порту Мукран зараз містяться труби, які мають бути укладені для завершення проєкту.

Супутникові кадри, зроблені 10 травня, свідчать про те, що зібрані на суходолі ділянки трубопроводу були пересунуті до платформи з потужним будівельним краном. Неподалік розташовані також допоміжні судна, в тому числі російська баржа «Фортуна», які мають допомогти «Академіку Черському» в укладанні труб.

У компанії Nord Stream 2 AG, операторі «Північного потоку-2», не підтвердили і не спростували, що добудова газопроводу розпочнеться найближчим часом.

За оцінками Bloomberg, залишилося добудувати близько 6 відсотків трубопроводу, це трохи більш як 100 кілометрів. «Академік Черський» може впоратися з цим завданням до кінця 2020 року.

Раніше газопровід укладали більш потужні трубоукладальні судна, що належать швейцарській компанії Allseas. Однак роботи припинилися після того, як наприкінці грудня минулого року Конгрес США ухвалив законопроєкт, що передбачає санкції проти компаній-власників суден, які беруть участь в укладанні труб для «Північного потоку-2». США виступають проти проєкту, стверджуючи, що він робить Європу надмірно залежною від російського газу. Таку ж позицію поділяють Україна і кілька країн ЄС. Німеччина, Австрія і кілька інших країн, компанії яких беруть участь у будівництві, наполягають, що йдеться виключно про бізнес-проєкт.

Після запровадження санкцій російські представники заявляли, що «Північний потік-2» все одно буде добудований до кінця 2020 року або до початку 2021 року. «Академік Черський» належить дочірньому підприємству «Газпрому».
…

Люди у всьому світі стали жити довше, але коронавірусна хвороба COVID-19 загрожує досягнутому прогресу, повідомила Всесвітня організація охорони здоров’я.

«Хороші новини полягають у тому, що люди у всьому світі живуть більш довге та більш здорове життя. Погані – у тому, що темпи прогресу занадто повільні для досягнення цілей стійкого розвитку та скоро будуть скинуті зі шляху через COVID-19», – заявив генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус.

За його словами, пандемія показала: усі країни негайно мають інвестувати у свої системи охорони здоров’я та первинну медицину, оскільки це найкращий захист проти спалахів на кшталт COVID-19.

Як ідеться в пресрелізі, який є в розпорядженні Радіо Свобода, ВООЗ наголошує, що очікувана тривалість життя та очікувана тривалість здорового життя зросли, але нерівномірно.

Найбільші успіхи зафіксовані в країнах з низьким рівнем доходів, де очікувана тривалість життя зросла на 21%, або 11 років, у період з 2000 до 2016 року. У той же час у країнах з високим рівнем доходів очікувана тривалість життя зросла на 4%, або на три роки.

Згідно зі звітом, станом на 2016 рік, середня очікувана тривалість життя у всьому світі становить 72 роки. При цьому жінки в середньому мають жити 74,2 року, а чоловіки – 69,8.

Серед драйверів прогресу в країнах з низьким рівнем доходів – покращення доступу до сервісів для запобігання та лікування ВІЛ, малярії, туберкульозу, а також низки тропічних хвороб на кшталт дракункульозу. Крім того, був покращений медичний захист матерів та дітей, що призвело до зниження дитячої смертності в період з 2000 до 2018 року.

Водночас у низці країн прогрес зупинився: в останні роки темпи імунізації недостатньо високі, є побоювання регресу в боротьбі з малярією. Крім того, спостерігається скорочення послуг всередині систем охорони здоров’я або поза ними для запобігання або лікування неінфекційних хвороб на кшталт раку, діабету, хвороб серця та легенів.

У 2016 році 71% смертей у всьому світі ставалися через неінфекційні хвороби. Зокрема, 15 мільйонів передчасних смертей (85%) сталися в країнах з низьким та середнім рівнем доходів.

Ще одна загроза: нездатність багатьох людей платити за медичні послуги. За оцінками ВООЗ, у 2020 році приблизно 1 мільярд людей витратить щонайменше 10 відсотків бюджету їхніх домогосподарств на догляд за здоров’ям. Більшість цих людей живуть у країнах з низьким рівнем доходу.

У своєму звіті ВООЗ наголошує, що у 2017 році понад половина світового населення (55%) мала недостатній доступ до санітарних послуг, ще понад чверть (29%) не мали безпечного доступу до питної води. Крім того, два з п’яти домогосподарств у всьому світі (40%) не мали базових умов з милом та водою в себе вдома.

 
…

Подальша доля британського видання The Financial Times і американського – The New York Times – на території Росії буде залежати від того, чи опублікують вони спростування поширеної інформації про статистику смертності в Росії від коронавірусу, повідомляє телеканал «Настоящее время» з посиланням на речницю МЗС Росії Марію Захарову.

«Подальші кроки щодо FT і NYT будуть залежати від того, чи опублікують вони спростування», – сказала Захарова услід за пропозицією депутатів Держдуми Росії розглянути заходи щодо цих двох західних видань, аж до позбавлення акредитації в Росії.

У МЗС Росії публікації The Financial Times і The New York Times назвали «безпідставними спекуляціями» і «черговим сенсаційним антиросійським фейком». ідРосійське зовнішньополітичне відомство висловило намір надіслати листи з вимогою спростувати опубліковану інформацію про статистику смертності від COVID-19 в Росії.

В американській газеті The New York Times вже заявили, що впевнені в точності статті.

У публікаціях The Financial Times і The New York Times йшлося про те, що смертність від коронавірусу в Москві і Санкт-Петербурзі може бути на 70% вищою від офіційної статистики.

За офіційними даними, станом на 13 травня в Росії коронавірус був виявлений у понад 242 тисяч людей, це другий після США показник у світі. Померли ж від COVID-19, згідно з офіційною статистикою, 2212 осіб.
…

Пандемія коронавірусу може спровокувати кризу психічного здоров’я у світі, заявляє Організація Об’єднаних Націй.

Хоча захист фізичного здоров’я є першочерговим завданням протягом перших місяців пандемії, наголосили експерти охорони здоров’я ООН 14 травня, але психічне здоров’я буде важливою складовою одужання.

«Проблеми психічного здоров’я, зокрема депресія і тривожність, є однією з найбільших причин нещасть у нашому світі. Після десятиліть занедбаності й недостатнього інвестування в послуги з психічного здоров’я, пандемія COVID-19 зараз вражає сім’ї і громади з додатковим психічним стресом», – заявив генеральний секретар ООН Антоніо Ґутерріш.

«Навіть коли пандемія буде під контролем, горе, тривога і депресія продовжуватимуть впливати на людей і громади», – додав він.

ООН повідомила, що багато людей бояться, що вони або їхні близькі заразяться чи помруть, а фізичне дистанціювання додає стресу.

Крім того, десятки мільйонів людей також стикаються з економічними потрясіннями, втративши або ризикуючи втратити свої доходи та засоби до існування через пандемію. ООН застерігає, що вплив економічного стресу може призвести до «смертей від відчаю» – самогубств.

Медичні працівники, які лікують хворих на COVID-19 і стають свідками смерті, вже демонструють пов’язаний із коронавірусом психологічний стрес, йдеться у звіті. У кількох країнах медичні працівники вчинили самогубства.

Жінки також стикаються з підвищеним ризиком домашнього насильства і жорстокого поводження через вимушену самоізоляцію, зазначили в ООН.

Криза позначається і на дітях – соціальна ізоляція, перерва в навчанні, стрес у сім’ї і непевність щодо майбутнього впливають на емоційний розвиток дитини, наголошують експерти в галузі охорони здоров’я.

Вони додають, що тривогу і невпевненість у майбутньому спричиняють також дезінформація і чутки про вірус.

В ООН наголошують на необхідності заходів для захисту психічного здоров’я після років відсутності інвестицій у цій сфері. 

Кількість підтверджених випадків коронавірусу в світі перевищує 4,3 мільйона, померли понад 300 тисяч людей.

 
…

Президент США Дональд Трамп заявив, що «мати справу з Китаєм є дуже дорогою річчю». «Щойно ми уклали чудову торговельну угоду, чорнило ледь висохло, і світ постраждав від чуми з Китаю», – написав Трамп у твітері, маючи на увазі ситуацію з поширенням коронавірусної інфекції.

Раніше американський лідер заявив, що не має наміру переглядати чинні торговельні домовленості з Пекіном. За даними засобів інформації, Китай розглядає можливість розірвати угоду і наполягати на вигідніших для себе умовах на тлі пандемії COVID-19 у США.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем запропонував розглянути законопроєкт «Про відповідальність за COVID-19». Документ дозволить Трампу запровадити санкції щодо Китаю, якщо Пекін не надасть повний звіт про спалах коронавірусної інфекції.

США і Китай підписали часткову торговельно-економічну угоду в середині січня. Документ має на увазі збільшення експорту, включно із нафтою, газом і вугіллям, зі США до Китаю на 200 мільярдів доларів упродовж двох років, а також скорочення американських мит на китайські товари.

Трамп покладає частину відповідальності за поширення коронавірусу на Китай, де стався перший спалах інфекції. Як президент, так і держсекретар США не виключили, що витік вірусу міг статися з лабораторії в місті Ухань. Офіційно розвідувальне співтовариство США не заявляло про наявність доказів цього. Китай таку можливість категорично заперечує.

Агентство Reuters із посиланням на китайські спецслужби повідомляло, що ситуація навколо пандемії та її наслідків може призвести до конфронтації між США і Китаєм і до зростання ворожих настроїв у світі щодо Пекіна.

США є найбільш постраждалою від COVID-19 країною. За останніми даними, там зафіксовано майже 1,4 мільйона випадків інфекції, померли майже 83 тисячі пацієнтів.
…

Всесвітня організація охорони здоров’я попереджає, що новий коронавірус, можливо, не вдасться повністю подолати, і наразі неможливо передбачити, як довго він буде циркулювати. Про це заявив під час онлайн-брифінгу експерт з надзвичайних ситуацій ВООЗ Майк Раян, повідомляє агентство Reuters.

«Цей вірус може стати ще одним ендемічним вірусом… і він може ніколи не зникнути», – зазначив Раян. Він наголосив, що проблема може перерости в довготривалу, але може й не стати такою.

За словами Раяна, боротьба з хворобою вимагатиме «величезних зусиль», навіть якщо буде знайдена вакцина.

Раніше Всесвітня організація охорони здоров’я застерегла деякі країни від того, що вони знімають обмежувальні заходи, пов’язані з коронавірусом, не підготувавшись при цьому до запобігання новим спалахам. У ВООЗ попереджають, що без постійного тестування і відстеження контактів тих, хто захворів, країни, які виходять із карантину, можуть зіткнутися з потужною новою хвилею захворювань.

Про новий спалах COVID-19 після зняття обмежень вже повідомила Південна Корея. Про зростання рівня нових захворювань заявила також Німеччина.

У світі 4,3 мільйона людей заразилися коронавірусом, майже 295 тисячі померли.
…

Прокуратура має достатньо доказів причетності Росії до хакерської атаки у 2015 році – канцлер Німеччини
…

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відмовився від запрошення законодавців Євросоюзу обговорити надзвичайні повноваження та верховенство закону у своїй країні, повідомляє угорське державне інформаційне агентство MTI.

Президент Європарламенту Давид Сассолі запропонував Орбану виступити на дебатах у Брюсселі 14 травня, але голова уряду відповів, що Угорщину представлятиме міністр юстиції Джудіт Варґа.

У своєму запрошенні 12 травня Сассолі написав, що в таких дебатах можуть брати участь лише глави держав чи урядів, які згідно з протоколом не можуть проводитись дистанційно.

«У цей час боротьба з пандемією забирає всю мою енергію та сили», – відповів Орбан на звернення Сассолі.

Парламент Угорщини, де партія Орбана «Фідес» має більшість, проголосував 30 березня за право голови уряду застосовувати нові повноваження за умов надзвичайного стану для боротьби з COVID-19, а також і після завершення пандемії.

Цей крок викликав хвилю критики з боку Євросоюзу та США.

17 квітня Європейський парламент ухвалив заяву, що вжиті в Угорщині заходи «несумісні з європейськими цінностями».
…