Світ

Якщо російські органи продовжуватимуть в тому ж дусі, це буде сигналом, що вони втратили інтерес до розвитку взаємно вигідних відносин між Росією та Чехією. Так у чеському Міністерстві закордонних справ відреагували на рішення Слідчого комітету Росії відкрити провадження через демонтаж меморіалу маршалу Івану Конєву в Празі.

У заяві йдеться, що меморіал маршалу «є воєнним пам’ятником, а тому його стосується Договір про дружні відносини і співпрацю 1993 року». При цьому перенесення скульптури не розходиться із положеннями договору.

МЗС також наголошує, що «місцеве самоврядування в Чеській Республіці є невіддільною складовою конституційного ладу» і що «відкриття кримінальної справи щодо демократично обраних її представників за виконання ними їхніх повноважень з погляду Чехії непримустимим».

Чеське МЗС також нагадує російській стороні, що Чехія на своїх теренах належним способом дбає про 4224 воєнних поховань,  меморіалів чи пам’ятників, до яких, на відміну від скульптури маршала Конєва, відноситься положення Договору 1999 року між урядом Чеської Республіки та урядом Російської Федерації про взаємне утримання воєнних поховань. 

У той самий час, зазначається в заяві, на теренах Російської Федерації досі не були поновлені воєнні пам’ятники загиблим чехословацьким легіонерам в Самарі, Новокуйбишевську та інших місцях Росії. 

7 квітня президент Росії Володимир Путін підписав федеральний закон, який встановлює кримінальну відповідальність за знищення чи пошкодження військових поховань і пам’ятників захисникам Вітчизни.

Пам’ятник радянському маршалові Іванові Конєву був встановлений на площі Інтербригади в Празі 9 травня 1980 року з нагоди 35-ліття визволення Чехословаччини від нацизму.

Демонтаж пам’ятника відбувся 3 квітня 2020 року на основі постанови районного комітету Праги 6, на терені якого пам’ятник і був розташований.
…

В Афганістані 9 квітня бойовики руху «Талібан» викрали та вбили п’ятьох співробітників державного банку. Про це 10 квітня заявила місцева поліція.

Інцидент стався у провінції Герат. Чоловіків викрали, коли вони були в дорозі

У Міністерстві внутрішніх справ Афганістану зазначили, що саме в цьому регіоні в минулому таліби викрали кількох держслужбовців та військових.

У «Талібані» не прокоментували звинувачення у нападі.

9 квітня уряд Афганістану повідомив про звільнення 100 бойовиків руху «Талібан», таким чином загалом цього тижня звільнено 200 членів організації. Влада заявляла, що збирається відпустити 1500 бойовиків до початку переговорів з «Талібаном».

Угода між США і талібами, підписана у лютому, також закликає талібів звільнити 1000 урядових співробітників, яких бойовики тримають у заручниках.

Раніше цього тижня повідомлялося про зрив переговорів між афганським урядом та талібами щодо обміну утримуваними.
…

Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за статтею про реабілітацію нацизму в зв’язку з демонтажем пам’ятника радянському маршалу Іванові Конєву в Празі.

Як повідомляє пресслужба відомства, слідство вважає, що муніципальна влада в Празі порушила взяті на себе Чехією зобов’язання в рамках двосторонніх домовленостей із Росією і продемонструвала «своє нехтування спільною пам’яттю й історією боротьби радянського народу з фашизмом».

Пам’ятник Конєву в Празі демонтували 3 квітня. Рішення про це минулого року ухвалила рада міського району Прага-6, на території якого була встановлена статуя.

5 квітня на посольство Чехії в Москві напали активісти крайньої лівої організації «Інша Росія».

Пам’ятник буде перенесений у депозитарій і згодом стане частиною експозиції Музею пам’яті XX століття, який створюється в чеській столиці.

На місці ж, де стояв пам’ятник Конєву, мають встановити пам’ятник звільненню Праги в 1945 році, як саме він буде виглядати – поки що невідомо.

Рішення влади Праги перенести монумент викликали осуд з боку російських чиновників.

 
…

Міністерство сільського господарства Китаю виключила собак зі списку домашніх тварин, чиє м’ясо можна їсти. Про це повідомляє агентство Kyodo.

У відомстві обґрунтували це рішення «прогресом людської цивілізації» та «суспільним занепокоєнням та прерогативою захисту тварин». Зазначається, що у країні собаки переважно перестали бути «домашньою худобою» та стали домашніми тваринами.

За даними Humane Society International, яка привітала цей крок китайської влади, у Китаї в якості домашніх тварин було понад 90,49 мільйона собак і котів у порівнянні з приблизно 10 мільйонами собак, яких щорічно вбивають для торгівлі м’ясом.

У списку, який опублікувало міністерство, згадується 31 вид і порода, зокрема свині, корови, кури, кролики і верблюди, а також «особлива худоба», така як північні олені і страуси, яких можна розводити для споживання або через хутро.

Запропоновані зміни є частиною більш масштабної боротьби зі споживанням диких тварин після того, як місцем початку нинішньої епідемії COVID-19 визначили ринок морепродуктів у місті Ухань, на якому також торгували дикими тваринами, зокрема кажанами та зміями.

Першим китайським містом, де вже заборонено їсти м’ясо собак та котів, став на початку квітня Шеньчжень.
…

Міністри енергетики країн «Групи 20» 10 квітня мають продовжити переговори щодо скорочення видобутку нафти.

Напередодні представники Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) і партнерів картелю після дев’яти годин переговорів попередньо погодили угоду, за якою видобуток планують скоротити на 10 мільйонів барелей на добу в травні і червні.

Такий крок має на меті стабілізувати ринок, що постраждав через кризу довкола пандемії коронавірусу.

В ОПЕК+ висловили сподівання, що США й інші виробники нафти приєднаються до заходів, спрямованих на підтримку цін, які падають через пандемію і перенасичення.

Однак група заявила, що остаточна угода залежить від Мексики, яка не погодилася на скорочення виробництва.

ОПЕК+ сподівається на додаткове скорочення в 5 мільйонів барелів на день від інших виробників нафти, включаючи США, які є найбільшим світовим виробником нафти.

«Ми очікуємо, що інші виробники за межами клубу ОПЕК+ приєднаються до заходів, що може статися завтра (10 квітня – ред.) під час G20», – заявив 9 квітня керівник російського фонду прямих інвестицій і один з головних московських нафтових переговорників Кирило Дмитрієв у коментарі Reuters.

Однак Сполучені Штати неохоче погоджуються брати участь у зниженні видобутку для підвищення цін. Вашингтон заявив, що виробництво в США вже падає через низькі ціни.

Через коронавірус глобальний попит на нафту впав на приблизно 20 мільйонів барелей на день, або на одну п’яту. Ціни на нафту впали до майже 20-річного мінімуму. Різке скорочення цін загрожує банкрутством американським компаніям, які виробляють більш дорогу нафту.

7 березня Ер-Ріяд анонсував, що збільшить виробництво нафти на 20 відсотків до практично 12 мільйонів барелей на добу. Це сталося на наступний день після розвалу угоди ОПЕК+. Москва відмовилася від пропозиції учасницям угоди скоротити видобуток нафти на 1,5 мільйона барелей на добу до кінця року.
…

Базована у Вашингтоні глобальна дослідницька та аналітична група «Джеймстаунський фонд» не очікує, що статус «небажаної організації» в Росії вплине на її діяльність. Про це йдеться в заяві групи 9 квітня.

Крім того, дослідники не планують зупиняти висвітлення ситуації в регіоні Північного Кавказу.

Президент фонду Ґлен Ховард у заяві нагадав, що його організація не має офісів або співробітників у Росії.

«Відтак, проблема визнання «небажаними» від початку була теоретичною і не вплине на нашу діяльність та подальші повідомлення щодо регіону», – каже Ховард.

Натомість, додав він, внесення фонду до переліку «небажаних організацій» може мимоволі підвищити його помітність та аудиторію.

Читайте також: Білорусь відмовилася видати Росії «свідка Єгови»​

Ховард також звернув увагу на те, що генеральна прокуратура Росії виокремила висвітлення теми черкеської меншини на Північному Кавказі. За словами голови групи, дослідники пишаються своїм «важливим та незрівнянним аналізом черкеського етносу».

8 квітня Генеральна прокуратура Росії визнала «небажаною організацією» американський «Джеймстаунський фонд» (Jamestown Foundation). За висновками відомства, діяльність фонду «загрожує основам конституційного ладу і безпеки» Росії, а його аналітики займаються «розпалюванням етносепаратизму» в національних республіках та пропагандою «відділення деяких територій» від Росії.

Закон про небажані організації був підписаний президентом Росії Володимиром Путіним в травні 2015 року. Небажаною може бути визнана будь-яка неурядова організація, яка, на думку генерального прокурора або його заступника, представляє «загрозу безпеці держави і основам конституційного ладу».

Читайте також: Чубаров: указ Путіна про право на землю спрямований на полегшення колонізації Криму

Після внесення в список небажаних всі відділення організації повинні бути закриті, також заморожуються всі її рахунки. За співпрацю з небажаними організаціями громадянам Росії загрожують штрафи і позбавлення волі до восьми років. У список «небажаних» внесені 20 організацій, серед них – американський Національний фонд на підтримку демократії, зареєстрований у Великобританії і пов’язані з Михайлом Ходорковським дві структури руху «Відкрита Росія», Тихоокеанський центр захисту довкілля і природних ресурсів, «Світовий конгрес українців», чеська гуманітарна організація «Людина в біді».
…

Євросоюз звернувся до російської влади з пропозицією звільнити з ізолятора і переглянути кримінальну справу історика і голови організації «Меморіал» у Карелії Юрія Дмитрієва. Звернення Євросоюзу опубліковане на сайті Європейської служби зовнішніх справ.

ЄС просить російську владу оголосити амністію деяким ув’язненим через пандемію коронавірусної інфекції. Фахівці Євросоюзу сподіваються на зняття звинувачень із Дмитрієва та закликають владу Росії відпустити історика з СІЗО через стан здоров’я та його вік.

Російські активісти раніше вже просили, щоб Юрія Дмитрієва перевели під домашній арешт. Правозахисники впевнені, що карельський історик в ізоляторі зустріне «пік пандемії коронавірусу». Автори звернення наголошують, що Дмитрієв не становить небезпеки для суспільства.

Юрій Дмитрієв був затриманий у грудні 2016 року за підозрою у виготовленні дитячої порнографії. Приводом для цього стали знімки його оголеної прийомної дочки, які були виявлені в домашньому комп’ютері. Сторона захисту пояснювала, що Дмитрієв робив ці знімки для контролю фізичного розвитку дитини, яка на час усиновлення мала хронічну хворобу.

Навесні 2018 року міський суд Петрозаводська повністю виправдав Дмитрієва. У червні того ж року Верховний суд Карелії скасував це рішення і направив справу Дмитрієва на повторний розгляд, а через два тижні керівник Карельського відділення «Меморіалу» був знову затриманий і взятий під варту за підозрою в насильницьких діях сексуального характеру відносно прийомної дочки.

Дмитрієва підтримали понад 200 діячів культури, науки, правозахисників, журналістів і політиків. Вони вважають, що проти Дмитрієва організована «брудна» кампанія, за допомогою якої у суспільства намагаються створити ненависть до дослідника сталінських репресій.
…

Демонтаж пам’ятника радянському маршалові Івану Конєву в Празі не порушує жодного з чинних міжнародних договорів між Чеською Республікою і Російською Федерацією, заявила 9 квітня речниця міністерства закордонних справ Чехії Зузана Штіхова.

Як повідомляють чеські ЗМІ, раніше МЗС Чехії наголосило, що демонтований пам’ятник має бути встановлений у Музеї пам’яті ХХ століття, над підготовкою експозицій якого зараз працює місто Прага.

У зв’язку із демонтажем пам’ятника Конєву в Празі міністр оборони Росії Сергій Шойгу звернувся до голови Слідчого комітету Олександра Бастрикіна з метою притягнути до кримінальної відповідальності іноземних чиновників, відповідальних за знесення пам’ятників радянським громадянам.

Також посольство Росії в Празі у зв’язку із демонтажем пам’ятника Іванові Конєву висловило «рішучий протест МЗС Чеської Республіки». У заяві посольства Росії зазначено, що демонтаж пам’ятника розцінюється як «недружній крок, який прямо суперечить Договору про дружні відносини і співпрацю між Російською Федерацією і Чеською Республікою 1993 року», і що «знесення пам’ятника маршалові Конєву не залишиться без реакції російської сторони».

Віцеспікер Державної думи Росії Петро Толстой виступив із пропозицією у відповідь на демонтаж радянських меморіалів у країнах Східної Європи «вислати з Росії послів тих країн».
…

Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес заявив 9 квітня, що в країні досягнуто піку епідемії коронавірусного захворювання COVID-19.

Санчес зазначив, що невдовзі уряд почне пом’якшувати карантинні заходи, втім поки він просить парламент продовжити карантин до 26 квітня.

Очільник іспанського уряду попередив, що повернення до нормального життя буде «поступовим».

Нині Іспанія є другою країною, яка найбільше постраждала від пандемії коронавірусу, після США. У країні виявили понад 148 тисяч випадків захворювання на COVID-19, померли 14 792 людини, одужали понад 48 тисяч.
…