політика, бізнес, народ

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звільнив губернатора південного регіону Жамбил після того, як внаслідок сутичок між етнічними казахами та дунганами (меншиною мусульман китайського походження) минулого тижня тут загинули 10 людей, десятки були поранені.

Пресслужба Токаєва 10 лютого повідомила, що президент видав укази про звільнення Аскара Марзахметова і призначення замість нього віце-прем’єра Бердібека Сапарбаєва.

Представники влади Киргизстану раніше повідомили місцевій службі Радіо Свобода, що після спалаху міжетнічного насильства в Жамбилі близько 4 500 людей залишили Казахстан через казахстансько-киргизький кордон.

Протягом 8 і 9 лютого 34 громадянин Казахстану потрапили до киргизьких лікарень, 13 людей перебувають там досі. Ще 39 людей госпіталізували в Казахстані, в тому числі трьох урядових працівників із вогнепальними пораненнями.

За даними прикордонної служби Киргизстану, більшість казахів, які перетинали кордон протягом днів сутичок – жінки, діти і літні люди. За повідомленнями, селяни з прикордонних киргизьких селищ зустріли їх на кордоні, надали гарячу їжу та притулок.

У терміновому телевізійному зверненні президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що наказав безпековим службам розслідувати поширення мови ненависті, «провокативних чуток та дезінформації».

9 лютого урядові служби повідомили, що до участі в сутичках причетні близько 300 людей і проти них вже відкрили кримінальні провадження.

Увечері 7 лютого в декількох селах Жамбилської області стався етнічний конфлікт між етнічними казахами і дунганами, причини якого наразі невідомі. Села Масанчі, Сортобе, Аухатти, в яких сталися заворушення, розташовані поруч з кордоном Киргизстану. Значну частину населення цих прикордонних населених пунктів складають представники дунганської меншини. 

Увечері 8 лютого влада Казахстану оголосила надзвичайну ситуацію «техногенного характеру місцевого масштабу».

 
…

Наказ, яким у Росії запроваджували обмеження на контакти російських вчених з іноземними, більше не діє, повідомив 10 лютого міністр освіти і науки країни Валерій Фальков.

«Ми зацікавлені в тому, щоб співпраця розвивалася на принципах відкритої науки», – цитують міністра російські ЗМІ.

Інших пояснень, чому наказ анулювали, він не навів.

У серпні минулого року російські ЗМІ опублікували фрагменти наказу Міністерства освіти і науки, згідно з яким посилювалися правила взаємодії російських вчених з іноземними колегами. 

Згідно з документом, російським вченим заборонено залишатися наодинці з іноземними, їхні візити потрібно погоджувати заздалегідь з урядом, іноземним вченим пропонували забороняти користуватися мобільними телефонами, відеокамерами і біноклями на території російських наукових установ. Наказ був підписаний 11 лютого, але розісланий в організації в липні 2019 року.

Російська академія наук (РАН) називала наказ таким, що суперечить цілям національних проєктів «Наука»і «Освіта», а викладені в ньому рекомендації – «безглуздими». Загальні збори РАН закликали міністерство скасувати документ.

Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив тоді, що наказ Міністерства освіти і науки «виглядає надмірним».

У відомстві стверджували, що він носить рекомендаційний характер.

У 2018 році за звинуваченням у розголошенні держтаємниці був заарештований 74-річний російський фізик Віктор Кудрявцев. Його звинувачують у передачі в Брюссель даних про гіперзвукові технології. Вчений провину заперечує і наполягає, що звинувачення будуються на санкціонованому державою науково-технічному співробітництві. У справі Кудрявцева вже звинувачені троє інших наукових співробітників.

 
…

До Кримінального кодексу Швейцарської конфедерації буде внесена поправка, яка захищатиме представників ЛГБТ-спільноти від дискримінації.

Поправка також забороняє дискримінацію за ознакою расової належності. Порушення закону каратиметься штрафом або тюремним ув’язненням до трьох років.

Цю поправку на референдумі 9 лютого підтримали 63,1 відсотка швейцарців, проти проголосували 36,9 відсотка. З 26 кантонів лише три, Аппенцелль-Іннерроден, Швіц та Урі, проголосували проти поправки.
…

Лідер провідної партії німецької правлячої коаліції – Християнсько-демократичного союзу – Аннегрет Крамп-Карренбауер не буде на виборах в 2021 році балотуватися на пост федерального канцлера. Про це повідомляють німецькі ЗМІ та інформаційні агентства з посиланням на джерела в партії.

Крамп-Карренбауер у грудні 2018 року змінила Ангелу Меркель на посту лідера ХДС. Її називали найімовірнішою наступницею Меркель і на посту канцлера – в разі перемоги партії на майбутніх виборах. Крамп-Карренбауер, однак, так і не змогла завоювати достатню популярність як серед публіки, так і у власній партії. Недавній скандал в Тюрінгії, де ХДС підтримала кандидатуру місцевого прем’єра разом з правопопулістською «Альтернативою для Німеччини», також не сприяв популярності лідера партії.

На з’їзді Християнсько-демократичного союзу 7 грудня 2018 року новою главою партії обрали Аннегрет Крамп-Карренбауер. На чолі партії Крамп-Карренбауер змінить Ангелу Меркель, яка займала цю посаду протягом 18 років.

Крамп-Карренбауер відома своєю принциповістю в політиці. Вона, крім іншого, запропонувала в відповідь на дії Росії в Керченській протоці закрити порти західних країн для російських кораблів з Азовського моря, поки Росія «блокує» вхід в нього для українських кораблів.
…

Південнокорейський фільм «Паразити» переміг у головній категорії премії «Оскар» Американської кіноакадемії – стрічку режисера Пон Джун Хо визнали найкращим фільмом року.

В боротьбі за головну нагороду стрічка обійшла «1917» Сема Мендеса, «Ірландця» Мартіна Скорсезе, «Кролика Джоджо» Тайкі Вайтіті, «Джокера» Тодда Філліпса та «Одного разу…в Голлівуді» Квентіна Тарантіно.

Вперше за понад 90 років існування премії, головний «Оскар» отримав фільм не англійською мовою.

«Паразити» також отримали «Оскара» як найкращий іноземний фільм, Пон Джун Хо був визнаний найкращим режисером року, ще одну статуетку стрічці присудили за найкращий оригінальний сценарій.
…

Двоє з трьох українських чоловіків, яких підозрюють у крадіжці еквіваленту 1,51 мільйона доларів з банкоматів російського «Ощадбанк» у Боснії та Герцеговині, були поміщені до попереднього ув’язнення на місяць, повідомили місцеві ЗМІ у вихідні.

Дмитра Бойка та Олександра Зайцева заарештували 2 лютого. Третій підозрюваний, Ярослав Титаренко, все ще знаходиться на свободі – 3 лютого він виїхав до Угорщини, повідомляє боснійська поліція.

Усі троє в’їхали в Боснію із Сербії 31 січня. За даними місцевої поліції, вони проживають як в Чорногорії, так і в Сербії.

Приблизно 60 000 доларів у місцевій валюті було знайдено у двох затриманих підозрюваних, які орієнтувались виключно на банкомати, що належали російському «Ощадбанку».

Російський державний банк повідомив виданню Sarajevo Times, що вкрадені гроші досі відсутні.

«Радіо Свобода» дізналося про ймовірну крадіжку минулого тижня після розмови з клієнтами, які намагалися використовувати банкомати «Ощадбанку».

Як повідомив «Радіо Свобода» постійний експерт з питань інформації та комунікацій Вахідан Джальтур, гроші не були викрадені з рахунків клієнтів «Ощадбанку».
…

Правляча партія президента Азербайджану Ільгама Алієва отримує більшість у новому парламенті, свідчать дані екзит-полів.

Партія «Новий Азербайджан» здобула 69 місць зі 125. До цього вона мала 65.

За даними екзит-полів, ще 41 місце отримали номінально незалежні кандидати, більшість з яких підтримує політику правлячої партії. Єдиний опозиційний кандидат, який може отримати місце в новому парламенті, – це Еркін Ґадірлі з «Республіканської Альтернативи».

Голосування було бойкотоване кількома опозиційними партіями на знак протесту через обмеження роботи медіа та права на мирні зібрання.

За даними Центральної виборчої комісії Азербайджану, за дві години до кінця голосування явка становила 44,84%.
…

Іран запустив свій супутник «Зафар», але він не зміг досягти орбіти Землі, повідомило іранське державне телебачення.

За словами речника космічної програми Міністерства оборони Ахмада Хоссеїні, «Зафар» не досяг орбіти, тому що не набрав необхідної швидкості.

Це щонайменше третій невдалий запуск супутника в Ірані з початку 2019 року.

Американська влада вважає, що запуск супутника є частиною програми розвитку балістичних ракет. На думку США, технологія зможе застосовуватися під час використання ядерних боєголовок. Іран заперечує звинувачення.
…

Російські силовики затримали у Москві під час пікетів проти використання системи розпізнавання облич художницю Катерину Ненашеву та трьох студентів – Семена Морозова, Степана Гнездилова та Марину Безенкову.

Учасники акції нанесли на обличчя спеціальний грим, що, як вони сподіваються, не дозволять системі їх розпізнати. У мережі вони маркують свої акції хештегом #следуй. 9 лютого представники ініціативи планували провести майстер-клас із такого гримування у Сахаровському центрі, а перед тим, як вони пишуть у фейсбуці, «провести екскурсію».

Як повідомляє російська служба Радіо Свобода, активістів доставили до поліційного відділку нібито за участь у неузгодженій акції. Наразі туди приїхав також їхній адвокат. 

Система розпізнавання облич запрацювала у Москві в 2017 році. У МВС Росії обіцяли, що до неї підключать всі 175 тисяч міських відеокамер (в під’їздах, у дворах і на вулицях). Доступ до камер, крім правоохоронних органів, дали Федеральній службі судових приставів. Також у січні стало відомо, що Москва витратить ще два мільярди рублів на обладнання для системи розпізнавання осіб. Тоді ж активізувався рух #следуй.
…

Іранський уряд обіцяє запустити супутник «у наступні кілька годин».

За день до цього ЗМІ повідомляли, що запуск відклали на кілька годин.

Водночас іранський міністр інформації та комунікаційних технологій Мохаммад Джавад Азарі Джагромі повідомив, що «супутник «Зафар» випустять на обіту сьогодні» із міста Семнана.

Минулого року щонайменше два запуски іранських супутників завершилися невдало.

Американська влада вважає, що запуск супутника є частиною програми розвитку балістичних ракет. На думку США, технологія зможе застосування під час використання ядерних боєголовок. Іран заперечує звинувачення.
…

Тайські силовики застрелили військового, який після нападу на своїх колег захопив заручників у торговельному центрі в місті Накхонратчасіма на північному сході країни, убивши 26 і поранивши 57 людей.

Поліція ідентифікувала нападника як 32-річного Джакрапанта Томму та заявила: мотивом слугувало те, що він був розлючений через земельну суперечку.

Як повідомляється, Томма раніше на своїй фейсбук-сторінці розмістив допис, що «смерть неминуча для всіх».

Тайські ЗМІ заявили, що стрілець служив на армійській базі поблизу Нахона Ратчасіма, приблизно в 250 кілометрах від Бангкока.

Такі події в Таїланді, за винятком далекого півдня країни, де діють збройні сепаратисти, зазвичай вкрай рідкісні. Але це вже друга схожа стрілянина в країні за місяць.
…