01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Податковий комітет завтра передасть на розгляд Ради законопроект про «євробляхи» – Южаніна

Комітет з питань податкової та митної політики планує передати на розгляд Верховної Ради законопроект про розмитнення машин на єврономерах, повідомила в ефірі Радіо Свобода голова комітету – народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Ніна Южаніна.

«Це правда. Такий лист, щойно повернувшись від мітингувальників підписала я і секретар комітету. 11 членів комітету є авторами цього законопроекту, і це – єдина можливість вирішити ситуацію для того, щоб люди пішли додому, а ми почали працювати над кінцевим рішенням щодо цієї проблеми», – заявила вона, називаючи це «компромісним рішенням».

Тим часом, як повідомляє кореспондент Радіо Свобода з-під Верховної Ради, учасники акції заявляють, що не розходитимуться, поки не будуть задовольнити їхні вимоги.

11 липня водії на єврономерах заблокували центр Києва. Зранку утворилися затори. За даними поліції, в акції беруть участь близько 4,5 тисячі людей. Водночас, організація «Автоєросила» заявляє, що для участі у протестах до Києва прибули близько 10 тисяч автомобілів на єврономерах.

У Верховній Раді зареєстровані законопроекти № 8487 і № 8488, які спрямовані, на думку авторів, на розв’язання проблеми із засиллям автомобілів на єврономерах в Україні.

Законопроекти передбачають зменшення розміру акцизного податку з авто, скасування заборони на митне оформлення машин, що не відповідають екологічному стандарту «євро-5», а також посилення контролю за переміщенням і використанням транспортних засобів, зареєстрованих в інших державах.

Read More

Bike-Share Programs Battle for Paris Turf

Grabbing a bicycle from a docking station and riding the streets of Paris used to be one of the city’s many charms, but the once-loved Velib system has fallen into disarray and some new dockless bike-share programs are struggling to survive.

After it launched in 2007, Velib quickly became a hit, signing up more than 250,000 users who could take advantage of 20,000 bikes around the city. But advertising company JCDecaux’s concession to run Velib expired last year.

A French-Spanish consortium called Smovengo won the tender to run the service for the next 15 years, but it struggled to meet a January deadline to install new docking stations and has battled a raft of technology problems, leaving users frustrated.

At the same time, four dockless bike-share programs, all run by Asian operators, have popped across the city, offering users the ability to unlock a free-standing bike via an app for a fee.

While initially popular thanks to their novelty and Velib’s problems, some of those schemes are now running into trouble, with users unhappy with the quality of the bikes, many of which have been vandalized or thrown in the Seine.

Singapore’s oBike this week became the second of the programs to give up on Paris, which wants to be an urban leader in green mobility. Officials of oBike did not return calls, but a former official said key staff in France had left the company.

In February, Hong Kong startup Gobee.bike halted its operations because of theft and vandalism.

China-owned bike-share firms Ofo and Mobike remain active and have been steadily growing their numbers, thanks in part to Smovengo’s struggle to get fully up and running.

Laurent Kennel, general manager at Ofo France, said the firm now had about 2,500 of its bright yellow bikes on Paris roads and aimed to increase that to 3,000 to 4,000 by the end of summer.

“In Paris and elsewhere, there have been low-quality bikes that were not made to last,” he said. “Free-floating bike sharing hasn’t created the chaos that some had predicted a few months ago. It’s going quite well.”

Mobike also has several thousand of its red bikes on Paris streets and has been adding a larger version, more suited to European frames, also with three speeds, like Ofo and Velib.

Paris cyclists have welcomed the new programs, but are nostalgic for the old Velibs, which they say offered a better, smoother ride and were cheaper, thanks to state subsidies.

“Bike-share services are good for short distances. You can drop them wherever you want, which is convenient,” said Paris cyclist David Bober. “But their quality is not great and they are not very comfortable for long distances.”

He said he used to pay about 30 euros a year for his Velib subscription but that membership for two Asian dockless schemes costs him around 20 euros a month.

Paris Mayor Anne Hidalgo has recognized that the city needs to get a grip on the programs and make sure Velib works.

“We know there is this entire field, this entire space of mobility which exists and can be managed in a different way. But for us it clear that it must be regulated,” she said.

Still, more startups are using Paris as a test center. Last month, California-based Lime launched a fleet of dock-free electric scooters in the city, part of a wider rollout in several European cities.

Danish bike share operator Donkey Republic has also launched several hundred dockless bikes. Unlike Mobike and Ofo, the large Danish bikes cannot be parked anywhere but must be chained up at designated parking spots.

Read More

UN Refugee Agency Urges Broader Approach by EU Countries

The U.N. refugee agency says Europe needs to take a broader approach to the influx of refugees and not just expect a few countries to deal with the issue and its causes.

Last week, the European Union cobbled together an action plan that focuses on setting up processing centers in North Africa for asylum-seekers fleeing conflict and persecution and economic migrants seeking better lives.

The hope is to ease the brunt that front-line countries like Italy have to absorb. Facing growing political opposition, Italy has diverted several boatloads of refugee elsewhere.

William Spindler, a senior spokesman for the U.N. High Commissioner for Refugees, said Tuesday the U.N. is pushing for an approach aimed at sharing the responsibilities as widely as possible and easing the risks of the perilous crossing of the Mediterranean in rickety, overcrowded boats.

“We are very concerned about the situation of thousands of people losing their lives while trying to cross the Mediterranean from North Africa every year, and the death toll is increasing” even though the overall number of refugees has declined, Spindler told VOA’s English to Africa service.

“Last month, for instance, one in every seven people who tried to cross the Mediterranean died. This is outrageous. Something needs to be done,” he said.

UNHCR wants Europe to address several intertwined issues simultaneously: Implement a policy on picking up refugees at sea and allowing them to land, expand the planned processing centers to Europe, and address the root causes of the exoduses by promoting job creation and resolving conflicts in the originating countries.

“Saving human lives has to be the priority,” Spindler said. “Rescue at sea and disembarkation go hand in hand. [Otherwise,] You could have a situation where captains might hesitate before they rescue people in danger,” including sailors unrelated to the migrant crisis.

“That’s why we have put forward a number of proposals to the EU that will see clear, pre-identified disembarkation centers not just in North Africa but all across the Mediterranean.”

Processing centers

So far, no North African countries have signed on to host processing centers, partly due to concerns that they could attract even more migrants.

“That’s why it’s important to look into cooperation arrangements and not simply for Europe to shift its responsibilities, to close its borders and let somebody else deal with the problem,” Spindler said. “We have had that for too long. That is a short-term view that doesn’t really address the issues.

“The case of Italy is particularly urgent because they are the country that has been receiving in recent years the largest number of people, and we think that this is unfair. We need to have a system where this responsibility is shared,” he added.

The other critical issue is tackling the reasons why people leave their countries.

“Otherwise, you are simply looking into the effects and not really into the causes,” Spindler said.

‘Opportunities at home’

The EU announced Tuesday that it would allocate about $100 million to help protect refugees and borders in North Africa. But critics say the plan diverts economic development aid for Africa.

“The international community should support the development of countries of origin, looking to creating more work opportunities in countries such as those in sub-Saharan Africa, and also to invest in governance and respect for human rights in these countries,” Spindler said. “People need to believe that there are opportunities at home. We need to give back that sense of hope to people.”

An even thornier issue is defusing conflicts, some of which seem intractable after dragging on for years or even decades.

“There have never been so many conflicts around the world as there are today, in sub-Saharan Africa, but also in the Middle East, and this is the main trigger for the movement of populations who are looking for protection,” Spindler said. “And the capacity of the international community to prevent and solve conflicts seems to be very diminished.”

Read More

Britain to Almost Double Troops in Afghanistan after US Request

The British government is planning to almost double the number of its troops in Afghanistan after a request from U.S. President Donald Trump for reinforcements to help tackle the fragile security situation there.

Prime Minister Theresa May announced the government will send an extra 440 troops, which would bring Britain’s total to about 1,100, to help Afghan troops fighting Taliban and Islamic State insurgents.

The extra troops will be taking part in a NATO-led training mission, called Resolute Support, to train and assist Afghan forces. They will be based in Kabul and will not be in a combat role. British troops ended combat operations in 2014.

The announcement comes the day before a NATO summit in Belgium that could turn contentious over Trump’s insistence that allies pay more for their defense.

Trump, who announced the United States would send thousands more troops to Afghanistan last year, has asked Britain and other NATO countries to send more reinforcements to the country.

“In committing additional troops to the Train Advise Assist operation in Afghanistan, we have underlined once again that when NATO calls the U.K. is among the first to answer,” May said. “NATO is as vital today as it ever has been and our commitment to it remains steadfast. The Alliance can rely on the U.K. to lead by example.”

The increase in British troops comes ahead of parliamentary elections in Afghanistan in October, which are seen as a crucial test for democracy in a country at war for four decades.

The extra British troops will initially come from the Welsh Guards, with around half arriving in August and the rest in February next year.

Hundreds of civilians have been killed and wounded in attacks in Kabul this year. At least 57 people were killed when a suicide bomber blew himself up outside a voter registration booth in April and about 100 people were killed in January by a bomb in an ambulance.

Thousands more U.S. troops have been sent to Afghanistan to help train the army, and commanders have been given greater authority to carry out airstrikes against the militants in a major reversal of the previous policy of phased withdrawal of American forces. But almost 17 years since the United States tried to topple Afghanistan’s Taliban, who had harbored al-Qaida militants behind attacks on New York and Washington, the West remains entangled in an effort to stabilize the country.

Read More

У Дніпрі провели акцію на підтримку бранців «Свободу – полоненим!»

У Дніпрі ввечері 10 липня родичі українських полонених та зниклих безвісти на Донбасі, колишні полонені, правозахисники та активісти провели акцію на підтримку бранців «Свободу – полоненим!» У руках вони тримали плакати з написами ««Свободу українським полоненим!», портрети взятих у полон і досі не визволених, а також зниклих безвісти бійців та цивільних.

Організаторами заходу виступила низка громадських організацій – «Українська асоціація полонених», «Берегиня», «Правозахисна група «Січ».

«Акція нагадує, що ми не повинні забути загублених на війні. Можу навести цифру щодо підрозділу «Кривбас»: один по Дебальцевому і 15 по Іловайську, тобто 16 родин… Акції важливі, але допомога сотням родин загублених на війні також. Наше завдання – знати тих, хто поряд з нами живе, чий син чи батько в полоні або в незаконному ув’язненні. Наша совість визначається тим, як ми їм допомагаємо, адже на законодавчому рівні їхній статус, на жаль, поки неурегульований», – сказав екс-куратор батальйону «Кривбас» Микола Колесник.

Священики різних конфесій відслужили молебень за швидке звільнення українських громадян з полону. Представники релігійних громад – УПЦ КП, УГКЦ, римо-католицької церкви, Вірменської апостольської церкви та мусульманської громади міста – поіменно назвали всіх українських полонених, чиї прізвища відомі. 

«Чотири роки наша сім’я бореться, щоб повернути сина додому. У мого сина двоє маленьких діток. Щовечора внучка, яка вже навчилась писати, пише татові листи й складає під його портрет. Я зачитаю, щоб ви зрозуміли, як це важко чекати з полону додому: «Я не можу зрозуміти, чому тато не з нами. Наша мрія, щоб тато повернувся додому…», – розповіла мама одного із полонених Руслана Сугака. 

«Я навчила доньку свого сина впізнавати його на фотографіях. Слава Богу, дитина не знає, що це горе, сльози і біль», – додала мама одного із зниклих безвісти Лілія Іванова.

Учасники акції збирали підписи під зверненням до української влади з вимогами імплементації міжнародного гуманітарного права в питаннях, пов’язаних зі звільненням українських військовослужбовців та цивільних громадян України, забезпечення допуску міжнародних гуманітарних місій у місця незаконного утримання громадян України, створення комісії з питань Мінських угод щодо обміну полоненими, ухвалення парламентом законопроекту про реабілітацію колишніх полонених тощо.

Як зазначали учасники заходу, тільки за офіційними даними, досі в заручниках бойовиків на окупованих територіях залишаються 113 людей, 500 військових та цивільних вважаються зниклими безвісти. Окрім того, Кремль тримає за ґратами понад 70 політв’язнів – громадян України.

Read More

Історія з обвалом рейтингу ФІФА має колосальне значення – віце-президент ПАРЄ

Віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи Володимир Ар’єв вважає, що «вся історія з обвалом рейтингу ФІФА насправді має колосальне значення поза межами флешмобу».

«Останніми роками Росія робила все можливе для розсварення і подрібнення патріотично налаштованих українців. Ми гриземося через внутрішні справи натхненно і самовіддано. Ніби назавжди. Я сам вже було відчув щось схоже на розпач, адже за таким вінегретом іде напад, розділених легше ламати. Але якщо чіпають важливе, все стає інакшим. Це свідчить про дорослішання», – вважає політик.

На його думку, «ті понад 150 тисяч, що згуртовано вбивали рейтинг продажної структури, будуть серйозною проблемою для РФ у разі чогось гіршого».

На офіційній сторінці Міжнародної федерації футболу (FIFA) у Facebook станом на 14:00 10 липня зникла можливість залишати відгук. Це сталося після того, як користувачі організували флешмоб #GlorytoUkraine, у рамках якого обвалили рейтинг FIFA до 1,1 бала з 5 можливих. Від 9 липня десятки тисячі юзерів написали на сторінці Міжнародної федерації футболу в соціальній мережі повідомлення на підтримку хорватських футболістів, яким загрожує покарання після публікації проукраїнського відеоролика.

Більшість повідомлень складалися лише з гасла «Слава Україні!» різними мовами, але були й ті, хто намагався аргументувати причини свого незадоволення діями керівного органу світового футболу.

ФІФА покарала колишнього хорватського футболіста, а на нинішньому чемпіонаті світу посадовця збірної Хорватії Оґнєна Вукоєвича, який виступив у відеоролику зі словами підтримки України, наклавши на нього штраф на 15 тисяч швейцарських франків (близько 400 тисяч гривень) за те, що той «після чвертьфінального матчу Росії і Хорватії повівся неспортивним чином, порушивши засади «фейр-плей».

8 липня, Міжнародна федерація футболу попередила футболіста збірної Хорватії Домаґоя Виду, який теж узяв участь у згаданому відеоролику.

Читайте також: Glory to Ukraine: користувачі Facebook «атакували» сторінку ФІФА

7 липня Хорватія перемогла Росію за післяматчевими пенальті і пройшла до півфіналу чемпіонату світу з футболу, що відбувається нині в Росії. Невдовзі після цього у мережі з’явився 9-секундний ролик, у якому був вигук «Слава Україні!» та йшлося про те, що «ця перемога – за «Динамо» і за Україну».

У минулому обидва гравці виступали за футбольний клуб «Динамо» (Київ). Оґнєн Вукоєвич і зараз працює в київському клубі на адміністративних посадах, суміщаючи цю діяльність з адміністративною посадою у хорватській збірній.

Read More

Адміністрація президента повідомила про дводенний візит Порошенка до Бельгії

Президент України Петро Порошенко 11–12 липня 2018 року здійснить візит до Королівства Бельгія, де візьме участь у заходах саміту НАТО на запрошення генерального секретаря альянсу Єнса Столтенберґа, повідомив увечері 10 липня офіційний сайт глави української держави.

«У рамках саміту глава держави візьме участь у засіданні Північноатлантичної ради на рівні глав держав та урядів за участю України та Грузії, а також у засіданні глав держав та урядів країн – контрибуторів місії НАТО в Афганістані «Рішуча підтримка». Програмою візиту також передбачена низка двосторонніх зустрічей президента України з лідерами іноземних країн, які братимуть участь у саміті альянсу», – вказано в повідомленні.

На цю ж тему: Україна і саміт НАТО: визначатимуть, хто є хто і кому куди

Президент Порошенко також візьме участь у публічному заході – спеціальній сесії «НАТО залучає: діалог у рамках брюссельського саміту», який буде проведений німецьким Фондом Маршалла у штаб-квартирі альянсу.

Read More

Trump to Open Trip by Meeting With Nervous NATO Leaders

President Donald Trump’s four-nation European tour has allies fretting over the risk of damage he could do to the decades-old NATO alliance. They’re also worried about his potential embrace of Russia’s Vladimir Putin during a summit in Helsinki.

The trip that begins Tuesday in Brussels will also take Trump to London, where Prime Minister Theresa May’s government is in turmoil over her plans for exiting the European Union.

Trump has been pressing NATO countries to fulfill their goal of spending 2 percent of their gross domestic products on defense by 2024. During his presidential campaign, he suggested he might only come to the defense of NATO nations that fulfilled their obligation. He continues to criticize NATO countries for not paying their fair share.

NATO estimates that 15 members, or just over half, will meet the benchmark by 2024 based on current trends.

“The United States is spending far more on NATO than any other Country. This is not fair, nor is it acceptable,” Trump tweeted Monday, insisting that NATO benefits Europe “far more than it does the U.S.”

“On top of this the European Union has a Trade Surplus of $151 Million with the U.S., with big Trade Barriers on U.S. goods. NO!” he protested.

Trump, who has compared the Brexit vote to leave the EU to his own election, will be making his maiden presidential trip to Britain at a fraught time for May. Foreign Secretary Boris Johnson and Brexit Secretary David Davis resigned within hours of each other in protest of her plan.

Trump’s visit is expected to attract large protests in London and elsewhere in Britain.

Trump’s weeklong trip to Europe will continue with a stop in Scotland before ending with a sit-down in Helsinki with Putin, whose country the U.S. intelligence community has concluded interfered in the 2016 election to help Trump win.

The meeting will be closely watched to see whether Trump will rebuke or embrace Putin, who has repeatedly denied the allegations of election meddling, in spite of evidence to the contrary.

Read More

У Мінську судять білорусько-українського журналіста, який працював у зоні боїв на Донбасі

Журналіста й блогера Дмитра Галка, білоруського громадянина, який останнім часом жив і працював в Україні, висвітлював події в зоні бойових дій на Донбасі, судять у Мінську. 10 липня у суді Совєтського району Мінська розпочинається суд у його справі.

Галка звинувачують у насильстві стосовно працівника білоруської міліції. Йому загрожує шість років ув’язнення.

Батько Дмитра Микола Галко розповів Радіо Свобода про погіршення стану здоров’я сина через те, що той не виходив на прогулянки на свіжому повітрі. Від прогулянок Дмитро відмовився тому, що, на його думку, «в СІЗО це супроводжувалося принизливим для ув’язнених зверненням з боку охоронців».

«Там виводять у тюремний дворик, нахиляючи головою до колін, як довічно ув’язнених. Так обходяться з усіма ув’язненими, в тому числі з тими, кого ще не судили. Ось Дмитро і відмовився від таких прогулянок. Але у нього почала боліти голова, бо не вистачає свіжого повітря. Передали йому ліки, але не знаємо, чи допомогло», – каже про сина Микола Галко.

Читайте також: Арештованому на кордоні білорусько-українському журналістові, який працював у зоні АТО, загрожує 6 років ув’язнення

Дмитра Галка звинувачують у застосуванні насильства щодо співробітника міліції. Інцидент стався в листопаді 2017 року в мінській квартирі, де Дмитро Галко жив із сином Яном. Під час святкування дня народження сина хтось із сусідів викликав міліцію через шум. Дмитро відкрив двері. Після цього, за версією слідства, у нього стався конфлікт з міліціонерами, був розбитий мобільний телефон співробітника внутрішніх органів. Галко на це сказав, що тільки тримав міліціонера за руку.

Після інциденту Дмитро і Ян поїхали в Україну. 22 квітня під час повернення до Мінська Дмитра Галка затримали на білорусько-українському кордоні і з того часу перебуває під вартою.

За словами батька арештованого журналіста, він провини не визнає і готовий захищатися на суді. Батько вважає, що насправді не було ніякого нападу, а просто були дії, які є дрібним хуліганством, що Дмитро визнавав і за що вже відбув адміністративний арешт. Свідчення проти нього даватимуть шестеро міліціонерів.

 

 

 

Хто такий Дмитро Галко?

Дмитрові Галку 38 років, він працював у багатьох незалежних білоруських ЗМІ, серед останніх місць його роботи в Білорусі був заснований Павлом Шереметом опозиційний сайт «Белорусский партизан», який минулого року потрапив під блокування в Білорусі.

Дмитро Галко був також позаштатним автором кількох українських ЗМІ, зокрема англомовного видання Kyiv Post. З 2014 року Галко здійснив багато відряджень на Донбас, писав про російсько-українську війну.

У квітні 2014 року пережив полон підтримуваних Росією бойовиків у Слов’янську.

Публікація Галка для мінського тижневика «Новы час» «Кіборги» – хлопці з сусіднього двору» отримала престижну премію Білоруської асоціації журналістів «Вільне слово».

За серію матеріалів з Донбасу Галко також став лауреатом премії імені Світлани Наумової в номінації «Журналістика».

Останнім часом Галко жив в Україні, у Маріуполі, він одружився з українкою Юлією Гаркушою, з якою виховує 2-річного сина Нестора.

В Україні Галко продовжував працювати журналістом, писав статті, допомагав у роботі західних кореспондентів.

У Білорусі в Галка є двоє синів від попередніх одружень, Андрій і Ян.

Read More

Колишнього футболіста Хорватії, що підтримав Україну, покарали Хорватський футбольний союз і ФІФА

Колишнього хорватського футболіста, а на нинішньому Чемпіонаті світу в Росії посадовця збірної Хорватії Оґнєна Вукоєвича, який виступив у відеоролику зі словами підтримки України, покарали 9 липня Хорватський футбольний союз і ФІФА.

Футбольна федерація Хорватії повідомила, що звільнила Вукоєвича з посади помічника тренерського складу футбольної збірної країни і позбавила його членства в делегації Хорватії на чемпіонаті, а також позбавила його акредитації на цьому чемпіонаті.

«Хорватський футбольний союз також приносить вибачення російській громадськості за вчинок члена штату збірної», – мовиться в повідомленні.

ХФС також наводить і слова самого Вукоєвича, який, за цим повідомленням, заявив, що розуміє і поважає рішення футбольного органу своєї країни. Із приводу своїх слів на підтримку України він заявив: «У моїх словах не було ніяких політичних конотацій, я лише хотів подякувати за підтримку друзям в Україні і в моєму клубі, київському «Динамо» (за який Вукоєвич тривалий час грав – ред.)… Між тим, я розумію, що ті слова могли мати й інші тлумачення. Я шкодую через це і вибачаюся перед російською громадськістю, якщо вона сприйняла мої слова таким чином».

Крім того, мовиться на сайті Хорватського футбольного союзу, дисциплінарна комісія Міжнародної федерації футболу (ФІФА) оштрафувала Вукоєвича на 15 тисяч швейцарських франків (близько 400 тисяч гривень) за те, що той «після чвертьфінального матчу Росії і Хорватії повівся неспортивним чином, порушивши засади «фейр-плей».

Таке покарання, мовиться в повідомленні, було накладене, «беручи до уваги його особисте публічне вибачення, а також ті заходи, яких вжив Хорватський футбольний союз, включно з його офіційним вибаченням і усуненням Оґнєна Вукоєвича зі складу хорватської делегації на Чемпіонаті світу».

Попереднього дня, 8 липня, Міжнародна федерація футболу винесла попередження футболістові збірної Хорватії, захисникові Домаґоєві Виді, який теж узяв участь у згаданому відеоролику на підтримку України. Той теж вибачався і заперечував будь-який політичний підтекст своїх слів. «Звичайно ж, то була не політична заява, а лише подяка за підтримку з України, де ми грали багато років. Ми не мали на меті нікого образити», – заявив, зокрема, Вида, який, як і Вукоєвич, тривалий час грав у київському футбольному клубі «Динамо».

Після чвертьфінального матчу, в якому Хорватія 7 липня перемогла Росію за післяматчевими пенальті і пройшла до півфіналу Чемпіонату світу з футболу, що відбувається нині в Росії, в інтернеті оприлюднили 9-секундний відеозапис, у якому Домаґой Вида і Оґнєн Вукоєвич вигукнули «Слава Україні!», а Вукоєвич додав російською мовою: «Ця перемога – за «Динамо» і за Україну». Обидва гравці свого часу виступали за клуб «Динамо» (Київ) (Вида у 2013–18 роках, Вукоєвич у 2008–15-му), Оґнєн Вукоєвич і зараз працює і в київському клубі, і донині і в хорватській збірній на адміністративних посадах.

ФІФА дотримується принципу «футбол поза політикою» і не стала застосовувати санкцій щодо Росії слідом за світовою спільнотою через її агресію проти України, участь у війні в Сирії та інші втручання за кордоном. Міжнародна федерація, зокрема, стежить, щоб на нинішньому чемпіонаті світу не було ніяких політичних жестів.

Read More

As Trump Confounds, Mattis Seen as Quiet Champion Among NATO Allies

U.S. Defense Secretary Jim Mattis will only play a supporting role to President Donald Trump at this week’s NATO summit — an event that by definition is focused on heads of state from the trans-Atlantic alliance.

But Mattis’ small part belies his high standing among NATO allies, which has only risen as they become increasingly bewildered by Trump’s policies on trade and Iran and anxious about his outreach to Russian President Vladimir Putin, European diplomats, officials and experts say.

In recent months, it has become clear that Mattis has a limited ability to influence Trump, who is increasingly confident in his own foreign policy instincts as he settles into his presidency.

But Mattis, by staying above the political fray and avoiding contradicting Trump, has been quietly helping bolster the NATO military alliance over the past 18 months in ways that are too granular to grab much attention in Washington.

“In the Trump administration, he is seen as the most articulate adult in the room,” said one senior European official, who has attended meetings in Europe with Mattis.

The July 11-12 summit is set to enshrine reforms that include creating two new military commands aimed at deterring Russia, one of which the U.S. military has agreed to host.

Mattis, a retired Marine Corps general and former NATO commander, also helped clinch agreement on a plan known as 30-30-30-30. It would require NATO to have 30 land battalions, 30 air fighter squadrons and 30 ships ready to deploy within 30 days of being put on alert.

“There is a real questioning in Europe about the commitment by the President of the United States to the post-war European order” including NATO, said Ivo Daalder, a U.S. ambassador to NATO under President Barack Obama. “But on the sub-structure, which is the day-to-day business of the alliance … Mattis has led an effort to double down.”

In another example, Mattis has helped oversee a 91 percent increase in Pentagon funding requests for the U.S. military’s European Deterrence Initiative, which was created to help reassure nervous European allies after Russia’s annexation of the Crimean peninsula.

European allies are increasing their spending on defense, partly because of Trump’s public scolding. Mattis has reinforced that message publicly and privately, to the relief of many European security officials, who long thought their nations’ spending was insufficient.

“The summit should therefore be a moment (for Trump) to take a victory lap,” wrote Derek Collet, a former Pentagon official under Obama’s administration, who is now at the German Marshall Fund. “Instead, for the Europeans, the measure of success at the meeting has been reduced to getting through two days relatively unscathed by a presidential rant or tweetstorm.”

Russia concessions?

Regardless of what happens in Brussels, NATO states will still be anxious about the Trump-Putin summit in Helsinki, Finland, on July 16. NATO allies are wondering if Trump might make security concessions to Moscow to improve ties.

“There are great concerns in the alliance about what agreements Trump and Putin could reach,” Peter Beyer, transatlantic coordinator for Chancellor Angela Merkel’s ruling coalition, told a German newspaper chain.

Mattis, who has made clear his concerns about Moscow, has sought to keep political tensions between the United States and Europe from bleeding into U.S. defense relationships.

At the last NATO defense ministers meeting in June in Brussels, Mattis, speaking at a closed-door NATO dinner, steered clear of the steel tariffs that Trump had just imposed on NATO allies on national security grounds, one NATO official said.

Instead, Mattis’ remarks stuck strictly to military issues like the NATO training mission in Iraq, the official said.

Dismayed European allies have also been struggling to salvage the Iran nuclear deal and preserve their Iranian trade after Trump pulled the United States from the landmark accord and ordered sanctions reimposed on Tehran.

Mattis had once backed staying with the deal, although he softened his public stance on the issue in the weeks before Trump withdrew.

European officials say there is frustration that even though they have good relations with Mattis this has not meant they have been able to effectively communicate their concerns to Trump.

“We tried to develop a relationship with our direct counterparts in Washington to try to reach the president and that didn’t work,” one official said.

European officials and diplomats said Mattis has a personal charm that works well, even with Europeans skeptical of the United States.

But for Europeans, there is growing concern that Trump might pay less and less attention to his defense secretary. 

In an administration that has seen a high degree of turnover, former NATO official Alexander Vershbow said some of his European contacts ask him from time to time about the possibility that Mattis might leave the job.

“That’s the nightmare scenario for the Europeans, that Mattis could depart,” said Vershbow, who was deputy secretary general of NATO until late 2016.

 

 

Read More

Britain to Double Western Balkans Funding, Security Staff

Britain is to almost double the funding it provides to countries in the Western Balkans to 80 million pounds ($106.06 million) and ramp up its number of security staff in the region to try and tackle organized crime gangs.

With Britain set to leave the European Union next year, the U.K. government said the moves, which also include improving the Western Balkans countries’ cyber capability and extending the presence of the pan-Balkans Strategic Reserve Force, showed it remain committed to the region’s stability.

“History shows that a stable and secure Western Balkans region means a more stable and secure Europe,” U.K. Prime Minister Theresa May said in a statement ahead of summit of Western Balkans and some European leaders in London on Tuesday.

The Western Balkans consists of Albania, Bosnia, Kosovo, Macedonia, Montenegro and Serbia, all of which want to join the EU.

The combination of U.K. measures pledged over the next two years will see its funding rise from 41 million pounds in 2018/19 to 80 million pounds in 2020/21 and be drawn from its “Conflict, Security and Stability Fund.”

By doubling the number of U.K. staff working in the Western Balkans on security issues affecting the U.K., it hopes to reduce drug-fueled crime in Britain and strengthen the region’s own response to serious and organized crime and violent extremism.

Organized Crime Groups from Western Balkans countries like Albania have a significant nationwide presence in the U.K. One crime network was recently estimated to have imported an average of more than 8,000 kg of cocaine a year into the U.K., with an estimated street value of 800 million pounds.

Other measures outlined include launching the Balkans Organized Crime Observatory jointly with the Austrian and Norwegian governments.

There will also be 1 million pounds spent on training and advising on cyber security across the region, including direct support to “Computer Emergency Response Teams” in Serbia and Montenegro and information sharing among senior cyber officials.

A joint declaration was made on the principles of information-exchange that will help law enforcement agencies in the region share information more easily in the fight against serious and organized crime and terrorism.

Countries will also commit to concrete actions to tackle corruption, while the pan-Balkans Strategic Reserve Force (SRF) will be extended until the end of next year. The SRF is held at readiness in the U.K. to move into the Western Balkans if the security situation deteriorates.

An additional 1 million pounds was earmarked to help the region address difficult legacy issues, including supporting the organizations working to find and identify the 12,000 victims still missing from the conflicts of the 1990s.

($1 = 0.7543 pounds)

Read More

Джемілєв і Гройсман привітали Ердогана на інавгурації президента Туреччини

Уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв і прем’єр-міністр України Володимир Гройсман взяли участь в урочистих заходах з нагоди інавгурації президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана. Про це глава українського уряду написав у Facebook пізно ввечері 9 липня.

«Туреччина – важливий економічний і політичний партнер. У нас багато спільних планів у взаємній торгівлі, енергетиці. Ми також вдячні за позицію щодо захисту кримських татар у Криму. Разом зі мною сьогодні Мустафа Джемілєв », – написав Гройсман.

Раніше заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз заявив, що Ердоган підтвердив готовність боротися за звільнення українських політв’язнів, які голодують у Росії та анексованому Криму.

На думку адвоката засудженого в Росії режисера Олега Сенцова Дмитра Дінзе, президент Росії Володимир Путін дослухається до президента Туреччини Ердогана в питанні звільнення Олега Сенцова.

Засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають в російських в’язницях. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця».

Стан здоров’я українського активіста Володимира Балуха, який голодує на окупованому півострові, погіршився. Про це 25 червня проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила адвокат Ольга Дінзе після відвідування свого підзахисного в СІЗО Сімферополя.

14 червня Європейський парламент закликав Росію негайно звільнити всіх українських політичних в’язнів, які були незаконно затримані, заарештовані та ув’язнені.

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії і президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції відбуваються в різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

Read More

Колектив «Дніпроазоту», що виробляє реагенти для знезараження води, мітингує з вимогою відновити роботу

Більше тисячі працівників підприємства «Дніпроазот» вийшли на мітинг біля заводоуправління у Кам’янському в понеділок. У руках вони тримали плакати з написами «Ми хочемо жити і тут працювати!».

За словами організаторів акції, головна вимога мітингувальників до Кабміну та адміністрації підприємства – відновити роботу «Дніпроазоту». Як пояснюють робітники, завод був зупинений усередині червня через підвищення вартості газу, який є сировиною для підприємства.

Як розповіли працівники, уже більше трьох тижнів виробництво на підприємстві законсервоване, випуску продукції немає. За їхніми словами, днями вони отримали заробітну плату за майже місяць простою, вона не перевищує 1500 гривень.

У понеділок «Асоціація водоканалів України» заявила, що через зупинку заводу на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України «виникла складна ситуація зі знезараженням питної води». За даними Асоціації, на деяких підприємствах галузі залишків хлору залишилося від тижня до 20 діб.

Як повідомляв 6 червня «Київводоканал» через зупинку «Дніпроазоту» централізоване водопостачання низки українських міст опинилися під загрозою. Водночас, 9 червня на підприємстві заявили, що столиця наразі реагентами для знезараження води забезпечена і запроваджувати графік подачі води для киян не планують.

У середині червня на Дніпропетровщині на невизначений час зупинив роботу потужний хімічний завод АТ «Дніпроазот» у Кам’янському.

Як пояснив тоді Радіо Свобода голова правління підприємства Сергій Сідоров, завод, який упродовж 80 років був провідним постачальником міндобрив і виробником дезінфектантів для питної води в Україні, був вимушений зупинити роботу через подорожчання природного газу, який є сировиною для виробництва і складає близько 80% у вартості продукції підприємства. За його словами, підприємство сподівається на створення урядової робочої групи задля вирішення проблеми. У випадку подальшого простою Україна може втратити завод з 4-тисячним колективом, заявляв керівник.

АТ «Дніпроазот» є одним з найбільших підприємств хімічної промисловості України, єдиним підприємством в Україні з виробництва рідкого хлору, який застосовується для стерилізації питної води і очищення стічних вод.

 

 

Read More

Міненерго виділяє 324 мільйони гривень на погашення заборгованостей шахтарям

Міністерство енергетики та вугільної промисловості повідомляє про виділення із бюджету 324 мільйонів гривень державної підтримки на погашення заборгованості із зарплат шахтарям. Про це мовиться на офіційному сайті відомства.

За даними Міненерго, ці гроші вже сьогодні мають надійти на рахунки вугледобувних підприємств.

Водночас, за інформацією Незалежної профспілки гірників, наразі борг перед гірниками становить 1,1 мільярд гривень.

Раніше сьогодні у Незалежній профспілці гірників повідомили про зупинку роботи шахти №9 у Нововолинську через невиплату зарплат. Окрім того, із 2 червня майже півсотні гірників шахти №10 у цьому ж місті відмовились підніматись на поверхню, оголосивши страйк.

Окрім того, за словами Волинця, 6 липня зупинили роботу кілька гірничодобувних підприємств на Луганщині.

Read More

Крим: прокурор просить для фігуранта «справи диверсантів» Панова 10,5 років в’язниці

У підконтрольному Росії Верховному суді Криму 9 липня на засіданні у справі обвинуваченого в підготовці диверсій на території півострова громадянина України Євгена Панова прокурор Есвет Фурмамбетов попросив для нього покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10 років і шість місяців з відбуванням покарання в колонії суворого режиму.

Як повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, таке покарання прокурор попросив у ході дебатів на засіданні, на якому головував суддя Андрій Палій.

Оголошення вироку призначене на 13 липня на 10:00.

У квітні 2018 року суд перейшов до розгляду по суті справи Панова. Обвинувачений відмовився від угоди з російським слідством, йому продовжили арешт на півроку, до 26 вересня.

Читайте також: Українські в’язні гібридної війни

ФСБ Росії затримала в анексованому Криму Панова, а також Андрія Захтея в серпні 2016 року. Російські спецслужби заявляють, що затримані були членами «групи диверсантів», яка нібито планувала здійснити теракти на об’єктах туристичної та соціальної інфраструктури півострова.

Затриманих деякий час утримували в московському СІЗО Лефортово, пізніше – повернули до Криму.

Влада України заперечує російські звинувачення на адресу українців і називає їх «провокацією» російських спецслужб.

Раніше повідомлялося, що Захтей підписав досудову угоду зі слідством. Однією з умов підписання угоди з боку слідства була відмова Захтея від адвоката за угодою.

У лютому його засудили до шести років і шести місяців колонії суворого режиму і штрафу 220 тисяч рублів (близько 105 тисяч гривень).

 

Read More

У Раді розглядають можливість збільшити кількість членів ЦВК – Парубій

У Верховній Раді України розглядають ідею збільшення кількості членів Центральної виборчої комісії, що дозволить призначити всіх 14 кандидатів, внесених президентом, заявляє спікер Андрій Парубій.

«Наразі я збираю пропозиції від різних фракцій про те, як вийти з цієї ситуації. Одна пропозицій стосується того, щоб у законі про Центральну виборчу комісію змінити кількісний склад Центральної виборчої комісії. І таким чином ми зможемо розглядати в залі всі пропозиції, подані фракціями або подані президентом до парламенту, без дилеми: 14 (кандидатів – ред.) і 13 (вакантних місць – ред.)», – заявив Парубій 9 липня в Києві.

За його словами, фракції будуть обговорювати цей варіант на своїх засіданнях, і якщо така ініціатива знайде підтримку, то він винесе її на голосування.

5 липня Верховна Рада відмовилася розглядати питання про оновлення складу ЦВК. Попри те, що питання про звільнення членів ЦВК і призначення нових було в порядку денному парламенту, під час рейтингового голосування на підтримку розгляду цього питання не набралося необхідних 226 голосів депутатів.

У лютому цього року президент України Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради подання щодо 14 кандидатур на посади нових членів Центральної виборчої комісії.

Читайте також: У ЦВК намагаються зберегти дух Охендовського – Матвієнко

1 червня 2014 року сплив семирічний термін повноважень 12 з 15 членів ЦВК.

У 2019 році в Україні мають відбутися чергові президентські і парламентські вибори – у березні і жовтні.

Read More

Ще одна шахта на Волині зупинила роботу через невиплату зарплат – Волинець

Шахта №9 у Нововолинську зупинила роботу через заборгованість із виплати заробітної плати, повідомив 9 липня голова Незалежної профспілки гірників Михайло Волинець.

«5 липня у Міністерстві енергетики та вугільної промисловості, згідно з рішенням Кабміну, відбувся розподіл бюджетних коштів. Планувалося, що на погашення заборгованості із заробітної плати буде скеровано 324 мільйони гривень, з яких для ДП «Волиньвугілля» передбачалося виділити 9,5 мільйонів. Однак ці суми так і не надійшли на жодне з держпідприємств», – написав він у Facebook.

Це вже друга шахта на Волині, де відбуваються протести співробітників останнім часом. Гірники першої та другої змін шахти №10 «Нововолинська» 2 червня відмовилися підніматися на поверхню, оголосивши страйк з вимогою виплатити їм заборгованість із зарплат та добудувати їхню копальню.

У ніч на 4 липня одного з протестувальників забрали до лікарні через кровотечу. Після цього під землею залишились Під землею залишаються 46 гірників.

Окрім того, за словами Волинця, 6 липня зупинили роботу кілька гірничодобувних підприємств на Луганщині. 

 

 

Read More

Етапування Балуха може стати для нього смертельним – Чийгоз

Етапування українського активіста Володимира Балуха, який голодує 113 днів, в анексованому Криму може стати для нього смертельним, заявив проекту Радіо Свобода Крим.Реалії заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.

«Транспортувати Балуха не можна. Будь-яке транспортування Балуха по етапу для нього – смерть. Цього категорично робити не можна. Днями адвокати повинні подати апеляцію на вирок. За процедурою у нього є місяць-півтора», – сказав Чийгоз.

За його словами, Балух не має наміру припиняти голодування, а його стан здоров’я «вкрай серйозний».

Читайте також: Володимир Балух: «Моє серце б’ється в серці українського Всесвіту»

5 липня підконтрольний Росії Роздольненський районний суд Криму засудив українського активіста Володимира Балуха до 5 років колонії загального режиму і штрафу 10 тисяч рублів (близько 4 тисяч гривень) за сукупністю двох кримінальних справ (за звинуваченням у зберіганні боєприпасів і побитті начальника ІТТ у Роздольному).

Балух продовжує безстрокове голодування, оголошене 19 березня на знак протесту проти переслідування.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

Read More

Former Brexit Minister: PM’s Plan Falls Short of Clean EU Break

Britain’s former Brexit minister says Prime Minister Theresa May’s approach to the nation’s exit from the European Union is “a dangerous strategy.”

David Davis stepped down from his post Sunday. In a resignation letter, Davis told May that her plan to create “a common rulebook” that would abide by the EU’s rules on free trade would leave Britain in — at best — “a weak negotiating position, and possibly an inescapable one.” He said the plan would make the idea of reestablishing British sovereignty from the EU “illusory rather than real.”

May’s Cabinet agreed to her plan on Friday after a contentious meeting at Chequers, the prime minister’s official country retreat. Davis and some Cabinet members have advocated for a clean break from the EU, while others support a so-called “soft Brexit” that would maintain economic ties with the bloc through its customs union and its single market.

In an interview Monday on BBC, Davis said that May had allowed her negotiators with the EU to give away “too much, too easily.” But he said his resignation does not mean he will mount a leadership challenge to May.

Hours after Davis’ interview, May announced that Dominic Raab, a former housing minister, would succeed Davis as Brexit minister.

 

Read More

Romania Ousts Chief Anti-Graft Prosecutor

President Klaus Iohannis has fired Romania’s chief anti-corruption prosecutor over misconduct and incompetence accusations by her own government ministry, but has urged the struggle against rampant graft in the country to continue.

In a Monday announcement, his office says that National Anti-Corruption Directorate Chief Prosecutor Laura Codruta Kovesi was dismissed to implement a ruling by Romania’s top court, which had ordered it over the accusations of incompetence.

In a February report, Justice Minister Tudorel Toader had accused Kovesi of being authoritarian, and claimed that prosecutors under her command had falsified evidence and acquitted an inordinate number of defendants. He also accused Kovesi of harming Romania’s image in interviews with foreign journalists. 

Kovesi, who has been widely praised for prosecuting senior officials, refuted his accusations.

Read More

Pompeo Claims Progress in Talks With North Korea

U.S. Secretary of State Mike Pompeo has described his latest talks with North Korean officials as productive. He met with his Japanese and South Korean counterparts in Tokyo on Sunday before proceeding to Vietnam. Pyongyang was the first stop on Pompeo’s first around-the-world trip as America’s top diplomat. After Asia, he travels to the United Arab Emirates before heading to Belgium, where he will accompany U.S. President Donald Trump at the NATO summit in Brussels. VOA’s Zlatica Hoke reports.

Read More

Хорватський футболіст підтвердив відсутність політики в його словах на підтримку України

Футболіст збірної Хорватії на Чемпіонаті світу з футболу Домаґой Вида підтвердив, що в його короткому відеовиступі зі словами підтримки України, за який він отримав попередження від ФІФА, не було ніякого політичного підтексту, який заборонений правилами Міжнародної федерації футболу.

Коментуючи оприлюднений в інтернеті кількасекундний відеозапис, у якому захисник збірної Хорватії Домаґой Вида і колишній хорватський футболіст Оґнєн Вукоєвич виступили на підтримку України, футболіст заявив: «Я шкодую, що частина засобів інформації витлумачила наші слова таким чином. Звичайно ж, то була не політична заява, а лише подяка за підтримку з України, де ми грали багато років. Ми не мали на меті нікого образити. Протягом моєї кар’єри я грав із колегами в команді з багатьох країн, і я всіх їх дуже поважаю, мені подобається російська гостинність на цьому змаганні, і я щиро сподіваюся, що ця заява не буде зрозуміла ніяк інакше, як слова подяки друзям із України за підтримку, і не лише в матчі проти Росії, а загалом на Чемпіонаті світу».

Хорватський футбольний союз, який оприлюднив на своєму сайті слова Види, зі свого боку теж наголосив, що слова на відеоролику – то «виключно відповідь на численні слова підтримки, які нинішньому і колишньому футболістам надійшли з України протягом Чемпіонату світу, з огляду на те, який глибокий слід залишили Домаґой Вида і Оґнєн Вукоєвич у тій державі протягом своїх клубних кар’єр, захищаючи кольори київського велетня «Динамо».

А проте, мовиться в повідомленні, Хорватський футбольний союз вказав їм обом, як і іншим членам збірної, щоб вони «в майбутньому утримувалися від будь-яких слів, які можуть бути витлумачені в політичному контексті».

«Те, що згадані слова не мали ніякого політичного значення і не були спрямовані проти будь-кого, підтверджують і багаторічні чудові і дружні відносини Хорватського футбольного союзу з Російським футбольним союзом, які триватимуть і в майбутньому. І нарешті, Хорватський футбольний союз і члени хорватської збірної повністю підтримують засади боротьби проти всіх проявів нетолерантності в футболі, так само як і проти змішування політики і спорту», – мовиться в заяві.

Раніше 8 липня Міжнародна федерація футболу (ФІФА) винесла попередження футболістові збірної Хорватії Домаґоєві Виді через оприлюднений в інтернеті відеозапис, у якому він після перемоги над командою Росії виступив на підтримку України. При цьому в разі визнання політичного підтексту йому могло загрожувати й серйозне покарання – від грошового штрафу до відсторонення від матчів.

Після згаданого матчу, в якому Хорватія 7 липня перемогла Росію за післяматчевими пенальті і пройшла до півфіналу Чемпіонату світу з футболу, що відбувається нині в Росії, в інтернеті оприлюднили кількасекундний відеозапис, у якому Домаґой Вида і Оґнєн Вукоєвич вигукнули «Слава Україні!», а Вукоєвич додав російською мовою: «Ця перемога – за «Динамо» і за Україну». Обидва гравці свого часу виступали за клуб «Динамо» (Київ), Оґнєн Вукоєвич і зараз працює і в київському клубі, і в хорватській збірній на адміністративних посадах.

Тоді ж російське видання «Sports.ru» написало, що Домаґой Вида дав його кореспондентові коротке інтерв’ю, в якому заперечив, що то була посвята хорватської перемоги Україні, і назвав свою заяву жартом. Як написало видання, Вида заявив (цитуємо за російським текстом): «Не було нічого такого. У футболі немає політики. Це жарт для моїх друзів із київського «Динамо»… Я люблю росіян, люблю українців».

Попри таку заяву хорватського футболіста, російський інтернет сповнений різкої критики на його адресу через його прихильні до України слова, гравця критикували також деякі російські офіційні особи.

ФІФА дотримується принципу «футбол поза політикою» і не стала застосовувати санкцій щодо Росії слідом за світовою спільнотою через її агресію проти України, участь у війні в Сирії та інші втручання за кордоном. Міжнародна федерація, зокрема, стежить, щоб на нинішньому чемпіонаті світу не було ніяких політичних жестів. Раніше на цьому ж чемпіонаті ФІФА оштрафувала трьох гравців збірної Швейцарії, двоє з яких албанці за національністю, після того, як вони після перемоги над командою Сербії показували пальцями фігуру «орла», зображеного на албанському прапорі, натякаючи на підтримку косовським албанцям у їхньому політичному протистоянні з Сербією.

Read More

Порошенко Польщі: «Ми проти односторонніх політичних оцінок спільного історичного минулого»

Президент України Петро Порошенко, відвідуючи в Польщі місце поховання загиблих унаслідок польських етнічних чисток місцевих українців у селі Сагринь на Холмщині, виступив проти «односторонніх політичних оцінок спільного історичного минулого», до яких вдається при оцінці Волинської трагедії 1943–44 років польська сторона.

Виступаючи на відкритті Меморіалу пам’яті українців, які загинули від рук польських «Селянських батальйонів» та підрозділів Армії крайової в 1944 році, Порошенко, зокрема, заявив: «Ми проти односторонніх політичних оцінок спільного історичного минулого, оскільки вони не сприяють процесу нашого історичного примирення. Підтримуємо ініціативи щодо перегляду відомих змін до польського законодавства про інститут національної пам’яті – і розраховуємо, що буде переглянуто також положення, які стосуються оцінки українців».

Президент також наголосив: «Ми за фаховий діалог на рівні істориків. І ще раз кажу: ми проти політизації чутливих питань спільного історичного минулого».

«Події на Холмщині, як і низка інших трагічних конфліктів між українцями і поляками в часи Другої світової війни, вимагають ретельних історичних досліджень. І ці дослідження мають здійснюватися спільно істориками і науковцями, спільно українськими і польськими, базуватися на щирому прагненні до встановлення справжньої історичної правди про причини, перебіг та наслідки конфлікту, якою б гіркою не була би правда для кожної із сторін. Наші народи заробили право знати правду. Але займатися цією правдою мають точно не політики. Мають історики і науковці. І про це ми домовилися, і ми ніколи не дамо політизувати ці сторінки нашої історії», – сказав президент України, згадуючи про свою домовленість із президентом Польщі Анджеєм Дудою під час перебування польського керівника в Харкові у грудні 2017 року.

«І сьогодні, схиляючи голову у спільній молитві, щиро звернімося до Господа словами: «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим», – сказав, серед іншого, Петро Порошенко.

Пізніше 8 липня, вже на Волині, президент України взяв участь у заходах ушанування пам’яті українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943–1944 років у селі Гончий Брід. «Трагічні сторінки нашої історії, зокрема і кривавий конфлікт 1943–44 років, мають бути пересторогою. Ми, сучасні покоління українців і поляків, не маємо права ставити сьогодення і майбутнє у залежність від минулого», – наголосив він.

Президент нагадав про трагічні події, які відбулися в селі Гончий Брід, де жертвами стали десятки людей, серед яких були мешканці не лише цього села.

Також цього ж дня, 8 липня, президент Польщі Анджей Дуда відвідав Волинь, але за окремою програмою. Він, зокрема, в селищі Олика відвідав цвинтар, на якому поховані загиблі в час Волинської трагедії місцеві поляки, знову назвав події Волинської трагедії 1943–44 років «геноцидом» і «етнічною чисткою» тодішнього місцевого польського населення з боку українців, повторивши нинішню політичну термінологію офіційної Варшави. Після цього він закликав до дружби між двома народами, яка, за його словами, має спиратися «на правді» з варшавського погляду.

Число українців, убитих у Сагрині бійцями польського антикомуністичного підпілля зі складу «Селянських батальйонів» та Армії крайової в березні 1944 року, історики оцінюють від понад 800 до понад 1200 людей. На меморіалі пам’яті вбитих є імена близько 660 загиблих, які вдалося встановити. Цей меморіал збудували ще 2008 року, але досі не вдавалося провести церемонію його відкриття.

У Гончому Броді внаслідок кількох нападів поляків у 1943–44 роках загинули понад 70 українців.

У перебігу Волинської трагедії 1943–44 років, яку в Польщі офіційно називають «Волинською різаниною», внаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, і низки польських формувань – націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, – з іншого, загинули десятки тисяч людей. При цьому число жертв серед місцевих поляків, за даними різних істориків, у тому числі польських, оцінюється від 30 до 70 тисяч людей; цифри офіційної Варшави – 100 тисяч загиблих поляків – не підтверджує майже ніхто. Кількість убитих українців оцінюють від 5 тисяч (цю найнижчу оцінку використовує Варшава) до понад 20 тисяч людей. Події Волинської трагедії Варшава давно називає «етнічними чистками», а 2016 року там перейшли до офіційного визначення «геноцид»; єдиними винуватцями трагедії називають «українських націоналістів». Заперечення Києва і нагадування про спільну відповідальність за трагедію і про злочини також поляків проти українського населення Польща при цьому відкидає і наполягає, щоб Україна визнала ту «історичну правду», яку диктує Варшава. Політичні суперечки, зокрема, пов’язані з оцінками тих подій, призвели останнім часом до зростання напруженості у відносинах між двома країнами.

Read More

Президент Польщі знову назвав події Волинської трагедії «геноцидом» і «етнічною чисткою»

Президент Польщі Анджей Дуда, перебуваючи на Волині в Україні, знову назвав події Волинської трагедії 1943–44 років «геноцидом» і «етнічною чисткою» тодішнього місцевого польського населення з боку українців, повторивши нинішню політичну термінологію офіційної Варшави. Після цього він закликав до дружби між двома народами, яка, за його словами, має спиратися «на правді» з варшавського погляду.

Виступаючи в селищі Олика, де він відвідав цвинтар, на якому поховані загиблі в час Волинської трагедії місцеві поляки, Дуда, зокрема, нагадав: «Буквально через кілька днів, 11 липня, ми будемо вшановувати 75-і роковини геноциду, який відбувся на Волині. У Польщі це буде Національний день пам’яті жертв геноциду, вчиненого на Волині проти поляків українськими націоналістами».

«Це була ніяка не війна між Польщею і Україною – це була звичайна етнічна чистка, як ми б це назвали сьогодні. Ішлося просто про те, щоб усунути поляків із тих теренів… Наслідком того були акції у відповідь із польського боку… Вражає вже сама диспропорція: (загинули) близько 100 тисяч поляків, близько 5 тисяч українців. Вона насправді справляє величезне враження. І це, перепрошую, є історична правда», – висловив Дуда офіційну позицію Варшави.

«Одне є певне: мусимо спирати наші відносини на правді. Просто треба її визнати. Не може йтися ні про яку помсту… Ми передусім повинні на історичній правді будувати наші добрі відносини. Це найважливіше! Ми повинні будувати дружбу між нашими народами», – заявив, серед іншого, президент Польщі.

При цьому він згадав, що Польща підтримує Україну в реформах, економічно, в її прагненні до Європейського союзу, у прагненні повернути захоплені і окуповані території, в тому, щоб Росія припинила окупацію українських земель і щоб повернувся мир до України в кордонах, визнаних міжнародною спільнотою. Але водночас Дуда знову повторив: «Хотів би, щоб наші відносини спиралися на правду, яка вестиме нас до добрих відносин, до дружби між нашими народами».

Цього ж дня, 8 липня, президент України Петро Порошенко відвідав Польщу – село Сагринь на Холмщині, де поховані загиблі внаслідок польських етнічних чисток місцеві українці, – і відвідує також Волинь, але за окремою від польського керівника програмою.

У перебігу Волинської трагедії 1943–44 років, яку в Польщі офіційно називають «Волинською різаниною», внаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, і низки польських формувань – націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, – з іншого, загинули десятки тисяч людей. При цьому число жертв серед місцевих поляків, за даними різних істориків, у тому числі польських, оцінюється від 30 до 70 тисяч людей; цифри офіційної Варшави – 100 тисяч загиблих поляків – не підтверджує майже ніхто. Кількість убитих українців оцінюють від 5 тисяч (цю найнижчу оцінку використовує Варшава) до понад 20 тисяч людей. Події Волинської трагедії Варшава давно називає «етнічними чистками», а 2016 року там перейшли до офіційного визначення «геноцид»; єдиними винуватцями трагедії називають «українських націоналістів». Заперечення Києва і нагадування про спільну відповідальність за трагедію і про злочини також поляків проти українського населення Польща при цьому відкидає і наполягає, щоб Україна визнала ту «історичну правду», яку диктує Варшава. Політичні суперечки, зокрема, пов’язані з оцінками тих подій, призвели останнім часом до зростання напруженості у відносинах між двома країнами.

Read More

Leading Brexiter Gove Backs May’s Free Trade Zone Plan

One of Britain’s most vocal anti-EU cabinet ministers publicly endorsed Prime Minister Theresa May’s plan to keep Britain in a free trade zone for goods with the EU, a sign she has so far averted a revolt against a new proposal for a soft Brexit.

May unveiled the plan at a closed door government meeting on Friday, siding with those in her divided Cabinet who favor closer ties with Europe while ordering those who support a cleaner break to back her policy or quit.

Environment Secretary Michael Gove, one of the highest-profile Brexit campaigners in the Cabinet, took to TV to endorse the plan, as critics inside and outside the ruling Conservative Party started to attack the proposal.

“I am a realist,” Gove told the BBC’s Andrew Marr show. “One of the things about politics is that you mustn’t, you shouldn’t, make the perfect the enemy of the good. And one of the things about this compromise is that it unites the Cabinet.”

May managed to unite her cabinet to agree to the compromise on Friday after eight hours of talks at her country residence, which news reports say included robust criticism from Foreign Secretary Boris Johnson.

The BBC quoted Johnson as telling his colleagues that the plan was a “big turd” that would need to be “polished” in order to be sold to the public, although he fell into line by the end of the day.

For May, it was a hard-won victory. The Sunday Times said seven of the 27 ministers present spoke out against the plan.

Her strategy pushes to keep Britain inside a free-trade area for goods with the EU, while also committing to ending the free movement of people and the supremacy of the European court. It could disappoint Brexit campaigners by effectively limiting

Britain’s ability to regulate some of its own industries, since rules for goods could not differ sharply with EU rules.

Ireland’s foreign minister said on Sunday the proposal was a significant move towards a much less disorderly Brexit, though tough negotiations still lie ahead.

“I think for the first time we’re seeing very direct language which points to a much softer Brexit than I think some people have been commenting on, and that has to be welcomed,” Simon Coveney told national broadcaster RTE.

“I don’t think they [the EU] will accept it in full but I hope it can be the basis for a serious negotiation now.”

“The EU has always said that once Britain softens its red lines… that they would also show some generosity and flexibility but I think there will be limitations to that flexibility.”

Delivering sovereignty

Gove said the proposal would still give Britain autonomy from EU institutions and structures, while also having a free-trade agreement that would work in the interest of business.

“[In] all of the important areas where an independent country chooses to exercise sovereignty, Britain will be able to do so,” Gove said, adding the plan respected the referendum result to leave the EU.

But there were signs of a backlash among some lawmakers from May’s Conservative Party on Sunday, including the party’s most visible anti-EU campaigner outside the Cabinet, Jacob Rees-Mogg.

He said the proposal could be worse than Britain leaving the bloc with no deal.

“That is not something that this country voted for, it is not what the prime minister promised,” he told BBC radio.

Opposition Labour Party Brexit spokesman Keir Starmer said May’s proposal had “fudge written all over it.”

He said customs arrangements at the heart of the proposal were “unworkable” and a “bureaucratic nightmare that was not going to work”.

Starmer said May’s proposal had not met Labour’s demands for a comprehensive customs union and a single-market deal with shared institutions and regulations.

Labour’s opposition, combined with complaints from some of the Conservatives’ strongly anti-EU faction, means May could face a tough task in getting lawmakers to back a final deal.

The compromise also is not certain to go down well in Brussels. The EU’s chief Brexit negotiator, Michel Barnier, welcomed the agreement on Friday but added on Twitter: “We will assess proposals to see if they are workable and realistic.”

German manufacturers said on Sunday the plan did not go far enough to guarantee the free movement of goods. May still wants to be able to agree separate trade agreements with non-EU countries, while Britain would collect customs duties on behalf of the EU.

“It is not practicable in customs terms to guarantee free goods transit between the EU and Britain as well as own free trade agreements with third countries, as Britain wants,” said Thilo Brodtmann, head of Germany’s Mechanical Engineering Industry Association (VDMA).

“Britain’s idea of collecting customs on imports from third countries would be very bureaucratic and throw the gates wide open to customs fraud.”

Read More

EU Demands Reforms Ahead of Summit; Ukrainians Question Benefits

Corruption and the conflict with Russian-backed rebels in Ukraine’s east will top the agenda when a summit between that country and the European Union takes place Monday in Brussels.

In May, the EU agreed to a $1.2 billion financial assistance package for Ukraine. The International Monetary Fund and EU are demanding deeper reforms to governance and the judiciary in return for the money; however, reforms to the court system have stalled, says Andrew Wilson, professor of Ukrainian studies at University College London.

“You have what’s called the National Anti-Corruption Bureau. It’s totally separate from the corrupt police. It can do its job well. It’s independent. But it can’t actually put bad guys in jail without reform to the courts. They do their work, the courts just let the bad guys go.”

“Ukraine is being asked to set up a separate anti-corruption court. It’s kind of set up a fake version that nobody believes would be independent. So that’s the key stumbling block,” Wilson told VOA in an interview.

 

WATCH: EU Demands Deep Reforms Ahead of Summit, Some Ukrainians Question Benefits

​Focus on elections

That stumbling block to a closer relationship between Ukraine and the EU may be difficult to overcome in coming months, says Anastasia Voronkova of the International Institute for Strategic Studies in London.

“With the main preoccupation of the Ukrainian government right now being the forthcoming 2019 elections, it’s very unclear how all the challenges will be met,” she said.

Nearly a year ago, the EU-Ukraine Association Agreement was signed after repeated delays. For many Ukrainians, it offered the hope of economic opportunity and the rule of law, after decades of slow growth and corruption.

“The early signs are that exports to the EU are beginning to expand, but not enough really to float the economy off the rocks. So, there are some signs of disillusion because Ukraine hasn’t got more,” Wilson said.

​Crimea on agenda

The EU will use the summit to reaffirm its backing for Ukraine’s territorial integrity after the grouping extended sanctions against Russia last week.

“External pressure can help, in particular perhaps to prevent a strong escalation of the conflict. But it won’t on its own be sufficient to really do anything meaningful to resolve the conflict,” Voronkova said.

The White House this week said there is no change in U.S. policy on Russia’s annexation of Crimea in 2014. The United States has provided Kyiv with $350 million in lethal and non-lethal military aid this year, including so-called “Javelin” anti-tank missiles.

U.S. President Donald Trump and Russian counterpart Vladimir Putin are scheduled to meet in Helsinki July 16, with Ukraine likely a key subject of the talks.

Read More

EU Demands Deep Reforms Ahead of Summit, Some Ukrainians Question Benefits

Corruption and the conflict with Russian-backed rebels in Ukraine’s east will top the agenda at a European Union summit with Ukraine on Monday in Brussels. As Henry Ridgwell reports, the EU is pressuring Kyiv to make deeper reforms, but it is also facing disillusionment among some Ukrainians over the perceived benefits of closer ties with Europe.

Read More