01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

German Rescue Ship Allowed in Italian Waters Due to Weather

Italy pressured the Netherlands on Friday to accept 47 migrants who have spent seven days at sea aboard a humanitarian rescue ship that has been allowed to enter Italian territorial waters due to bad weather conditions.

The German aid group Sea-Watch said Friday on Twitter that it has received no response to multiple requests for the Dutch-flagged Sea Watch-3 vessel carrying people rescued off Libya on Saturday to access a port. The boat was permitted to enter Italian waters Friday due to deteriorating weather conditions, and the Italian coast guard said it was about one to two miles off Syracuse, Sicily, flanked by coast guard and financial police boats.

Italy and Malta, the closest EU nations, have both refused to allow entry to rescue vessels operated by humanitarian groups in what they say is a bid to discourage smuggler boats from departing Libya by diminishing the prospect of rescue.

Italian Interior Minister Matteo Salvini told reporters in Rome that he sent a letter to the government in the Netherlands officially requesting that they organize landings for the migrants “aboard this vessel that waves a Dutch flag.”

There was no immediate comment from the Dutch government.

EU Commission President Jean Claude Juncker’s spokesman said that the commission is in touch with member states, and is watching the events closely.

“Our position is clear: The safety of the people on board must be our first concern and priority. What is urgently needed in the Mediterranean are predictable arrangements to ensure disembarkations of rescued persons can take place safely,” said spokesman Margaritis Schinas.

A similar impasse was resolved last month when Malta allowed 49 migrants to disembark two NGO-operated vessels, including Sea-Watch 3, after the EU brokered a deal to distribute the migrants among eight EU nations.

Read More

Європейський центральний банк припинив друк банкнот номіналом 500 євро

Європейський центральний банк припинив друг банкнот номіналом 500 євро, які були введені в обіг у 2002 році. В оновленій серії «Європа» така банкнота відсутня.

Як повідомляє прес-служба Нацбанку України, з 27 січня 2019 року більше не випускатимуть в обіг банкноти номіналом 500 євро 17 із 19 національних центральних банків Єврозони. Deutsche Bundesbank та Oesterreichische Nationalbank продовжать випускати в обіг ці банкноти до 26 квітня цього року.

Вже наявні в обігу банкноти залишаються законним платіжним засобом. Їх також можна обміняти у будь-якому національному банку Єврозони.

«Банки України також здійснюватимуть операції з обміну громадянам банкнот номіналом 500 євро, поки ці банкноти знаходитимуться в обігу. Водночас Національний банк нагадує, що здійснювати валютно-обмінні операції потрібно лише у банках або небанківських фінансових установах, що мають відповідну ліцензію. Також під час таких операцій варто не поспішати та ретельно перевіряти кілька захисних елементів на банкнотах, щоб упевнитися в їх справжності», – зазначили в НБУ.

 Інформацію щодо елементів захисту банкнот євро можна отримати на сайті ЄЦБ.

Read More

Суд в окупованому Криму розгляне умовно-дострокове звільнення українського активіста Балуха

У п’ятницю, 25 січня, в підконтрольному Росії Керченському міському суді заплановано розгляд клопотання захисту українського активіста Володимира Балуха з приводу його умовно-дострокового звільнення.

Початок засідання заплановано на 14 годин за місцевим часом.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз в коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії висловив думку, що засідання суду – «формальність».

«Адвокати намагаються, в силу своєї професії, звільнити Балуха, але вони звертаються до того, що не є правосуддям. Його стільки часу переслідували не для того, щоб відпустити», – зазначив Чийгоз.

Раніше таке судове засідання планувалося на 9 січня, однак, як пояснив представник сторони обвинувачення, необхідні документи Балух отримав на один день пізніше від терміну, передбаченого російським законодавством. На цій підставі суддя Олександр Ковальов переніс засідання суду.

Сторона захисту Володимира Балуха подала прохання про його умовно-дострокове звільнення ще в листопаді 2018 року, повідомив адвокат Дмитро Дінзе. За тодішніми підрахунками адвоката, Володимиру Балуху залишилося відбувати покарання 1 рік і 4 місяці.

Перед цим підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок засудженому до 5 років колонії Балуху, засудивши його до 4 років і 11 місяців колонії. Активіста засудили до такого тюремного терміну за сукупністю двох кримінальних справ.

Балух упродовж кількох місяців у 2018 році голодував на знак протесту проти несправедливого ув’язнення.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

Read More

Денісова назвала «судилищем» процес у «справі Веджіє Кашка» в російському суді Криму

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова закликала Росію припинити переслідування фігурантів «справи Веджіє Кашка» та інших кримськотатарських активістів в анексування Криму.

Денисова назвала «судилищем» суд у «справі Веджіє Кашка» в Криму і нагадала, що неодноразово зверталася до уповноваженого з прав людини в Росії Тетяні Москалькової і голови Ради при президенті Росії з розвитку громадянського суспільства і прав людини Михайла Федотова з проханнями забезпечити умови утримання і надання медичної допомоги Асану Чапуху, Руслану трубач, Казімії Аметова і Бекіра Дегерменджі.

«Адже умови СІЗО, де їх утримували, були неприйнятними. При цьому у кожного з них були проблеми зі здоров’ям, а у СІЗО їх стан значно погіршився. Наголошую на тому, що звинувачення проти кримчан з боку окупаційної влади є нікчемними і зміна міри запобіжного заходу не скасовує висунуті їм підозри. Закликаю зупинити це показове «судилище», а також переслідування інших кримських татар, які постійно продовжуються у Криму», – зазначила омбудсмен.

Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя 24 січня змінив запобіжний захід фігурантам «справи Веджіє Кашка» Бекіру Дегерменджі, Казіму Аметову та Руслану Трубачу. Вони перебуватимуть не в СІЗО, а під домашнім арештом.

У Сімферополі 23 листопада 2017 року російські силовики затримали групу кримських татар – Кязіма Аметова, Асана Чапуха, Руслана Трубача і Бекіра Дегерменджі. Усі заявляють про проблеми зі здоров’ям.

Їх звинувачують у вимаганні у громадянина Туреччини. При затриманні цих людей російськими силовиками стало зле ветерану кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка. Пізніше стало відомо, що жінка померла.

Read More

Bosnian Muslims Anger Serbs With Name Change Plan

A Muslim party said it would launch a legal bid to change the name of Bosnia’s Serb region, enraging all Serbian parties in the volatile country and 

prompting calls for calm from the European Union. 

The largest Bosnian Muslim party, SDA, said Wednesday that the name Republika Srpska (Serb Republic) discriminated against 

Bosniaks and Croats there, and that it would challenge it in the 

constitutional court.

Under the 1995 Dayton peace accords that ended Bosnia’s 1992-95 war, the country is split into two highly autonomous regions, the Serb-dominated Serb Republic and the federation dominated by Muslim Bosniaks and Croats, linked via a weak central government.

SDA leader Bakir Izetbegovic said the legal challenge was a response to “intensified attacks on Bosnia and its integrity” by Bosnian Serb nationalist leader Milorad Dodik. 

Dodik, who heads the Serb SNSD party, said the initiative was anti-constitutional and that Serbs will halt their work in the central government.

“If the appeal is accepted, we will call a special session of the Republika Srpska National Assembly at which we will 

decide about the future status of the RS [Serb Republic],” Dodik said after meeting other Serb politicians. He currently chairs Bosnia’s inter-ethnic three-man presidency as its Serb member.

‘Polarizing’ actions

The EU delegation in Bosnia issued a statement saying: “We call on all political parties to refrain from political maneuvers aimed at distracting attention from the real issues facing Bosnia.

“Polarizing statements and actions … will not facilitate the formation of new authorities at a crucial moment for the country’s EU path,” the delegation added. 

Bosnia is hoping to become an EU candidate this year. 

Bosnia’s international peace overseer, Valentin Inzko, said the name challenge “in the midst of discussions on government formation is irresponsible and counterproductive, and further undermines the trust between constituent peoples and their political representatives.”

Following parliamentary and presidential elections in October, a dispute between Serb, Croat and Bosniak presidency members over Bosnia’s integration into NATO has delayed the formation of the central government.

The Bosniak and Croat pro-NATO presidency members refuse to approve Dodik’s candidate for the job of prime minister unless 

he pledges support for NATO integration. But pro-Russian Dodik is strongly against it.

Read More

Spanish Miners Start Risky Tunneling to Reach Missing Boy

The search for a two-year-old Spanish boy who fell into a narrow well Jan. 13 entered its riskiest phase Thursday as miners went down a new 60-meter (197-foot) parallel shaft to start digging across to the well.

There have been no signs of life since the boy, Julen, fell into the borehole as his family walked through a private estate in Totalan in southern Spain. Rescuers found the well was blocked with earth, raising fears soil had collapsed onto the child.

“Members of the Mines Rescue Brigade sent from Asturias [region] have just accessed the vertical well to start excavation … in the search for Julen,” said regional government representative Alfonso Celis at the site.

Miners working in rotating shifts will dig a 4-meter passage with picks and pneumatic hammers from the bottom of the shaft toward the borehole, which is 100 meters (300 feet) deep and just 25 cm wide.

Children and families have been holding candlelight vigils across Spain in support of the missing boy and of the massive rescue operation, even as hopes of finding him alive have faded with each passing day.

Engineers and miners have worked for 10 days in a row but have run into various technical problems while drilling a shaft parallel to the well.

“No miner is left in a mine, and Julen is now considered a miner,” Juan Lopez Escobar, one of the engineers in charge of the rescue operation, was quoted as saying by EFE news agency. “Whatever may have happened, a miner is always pulled out.”

He told reporters earlier that digging the horizontal passage would be the most dangerous part of the effort.

El Pais reported that Julen’s parents suffered another tragedy in 2017 when their three-year-old son died suddenly after suffering a cardiac arrest while walking along a beach.

Read More

No-deal Brexit Would Cost Ford Up to $1 Billion

Ford Motor Co said on Thursday it faces a bill of up to $1 billion if Britain leaves the European Union without a deal, comprising World Trade Organization tariffs and the impact of a weaker pound.

The impact of Brexit on Ford, based on internal calculations, would be in the range of $500 million to $1 billion depending on a variety of factors, Ford said in a statement.

Sky News earlier on Thursday reported the hit could be $800 million.

Car makers and other manufacturers, including Airbus earlier on Thursday, have warned about the toll a no-deal Brexit could impose, including higher tariffs, disruption to supply chains and threats to jobs.

Countdown to Brexit

Britain is due to leave the European Union in 64 days, and with Prime Minister Theresa May failing to win support for her negotiated deal, companies are increasingly worried about the possibility of a chaotic Brexit.

Ford Chief Financial Officer Bob Shanks on Wednesday declined to say what the financial impact of a no-deal exit could be, but said Ford was already planning for it.

“We clearly have already started to work on the eventuality of there being a hard Brexit,” he told reporters at the No. 2 U.S. automaker’s headquarters outside Detroit. “We’re certainly hoping that does not happen, but we can’t wait.”

“We’re actually incurring costs, doing things now to prepare for that, so there will be an impact. It’s a material impact,” he added.

Last week, Shanks said a no-deal exit was unlikely, but if it occurred it would be “catastrophic.”

Ford estimated last March that a hard Brexit, which would see WTO tariffs of 10 percent on imports and exports and lower levels on components, would cost it up to $1 billion per year.

Top-selling auto brand

Ford, the top-selling automotive brand in Britain, operates two engine plants in Britain, its third-largest market, and the destination for roughly one in three cars made at its German Cologne plant.

On Jan. 10, Ford, which employs 53,000 people in Europe, said it would cut thousands of jobs and look at plant closures in Europe as part of its plan to return to profit in the region.

The automaker employs about 13,000 people in Britain.

Read More

Клімкін порівняв події у Венесуелі з українським Майданом

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін порівняв протистояння між владою і опозицією у Венесуелі з подіями української Революції гідності.

«У кожного свій шлях до свободи і гідності. Намагаюсь уникати порівнянь у зовнішній політиці, але боротьба венесуельців чимось нагадує мені наш драйв часів Майдану. Маємо підтримати дух свободи та справедливості та тих, хто відстоює своє право на вільне майбутнє», – написав він у твітері про Венесуелу, де Хуан Гуайдо, голова Національних зборів, парламенту країни, який протистоїть владі президента Ніколаса Мадуро і не визнає його другого терміну, тимчасово взяв на себе президентські повноваження.

Перед цим в іншому дописі з приводу Венесуели Клімкін також написав іспанською мовою: «Відповідати силою на вимоги мирних учасників протесту – це найкоротший шлях для влади до того, щоб втратити легітимність. Покладаємо сподівання на Національні збори і на мудрість їхнього голови Хуана Гуайдо в пошуках виходу з політичної кризи».

У Венесуелі тривала політична криза з протистоянням між демократичною опозицією і президентом-соціалістом Ніколасом Мадуро різко загострилася 23 січня, коли один із лідерів опозиції, голова опозиційних до влади президента країни Національних зборів, парламенту країни, 35-річний Хуан Гуайдо оголосив себе тимчасовим виконувачем обов’язків президента. При цьому він послався на конституцію країни, яка тимчасово покладає такі обов’язки на голову парламенту в разі, коли посада голови держави стає вакантною. Мадуро 10 січня офіційно вступив на посаду президента на новий термін за результатами виборів, що відбулися у травні 2018 року – але опозиція, яка бойкотувала ці вибори, не визнає їхніх результатів, заявляючи про масові фальсифікації і тиск влади, і 15 січня парламент оголосив Мадуро узурпатором влади. Президент, зі свого боку, заявляє про «спробу державного перевороту» з боку опозиції.

У відповідь на крок Гуайдо Сполучені Штати Америки майже відразу визнали його легітимним виконувачем обов’язків президента і заявили, що відтепер не визнають ніяких кроків влади Мадуро. Про визнання Гуайдо законним керівником заявила і ще низка держав. Це в першу чергу 13 із 14 країн Америки, членів так званої «Групи Ліми», створеної 2017 року для допомоги у вирішенні кризи у Венесуелі і в поверненні цієї держави до демократії. У Європі спершу висловлювалися обережніше, але 24 січня про пряму підтримку дій Гуайдо заявила й Німеччина, ще в деяких країнах ЄС роблять дедалі прихильніші до нього заяви. Натомість Росія, Іран, Куба, Нікарагуа, Болівія, а також Туреччина прямо підтримали Мадуро.

Read More

Нові платіжки за газ із завищеними цінами незаконні – міністр

«Я маю на увазі ті платіжки, які стосувалися оплати за газ без лічильників»

Read More

Саакашвілі і Расмусен прокоментували появу своїх відеозвернень на з’їзді партії Тимошенко

Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен прокоментував своє відеозвернення, яке було продемонстроване під час з’їзду партії «Батьківщина» у Києві 22 січня.

На цьому з’їзді лідерку партії Юлію Тимошенко висунули кандидатом у президенти на виборах 2019 року. Серед інших відеоматеріалів були також звернення Фоґ Расмуссена і політика Міхеїла Саакашвілі.

Як заявив Фог Расмуссен в коментарі телеканалу «Прямий», він не підтримує жодного кандидата, а лише звернувся до Тимошенко як кандидатки і українців.

Читайте також: У «Батьківщині» прокоментували заяву Коельйо про те, що він не підтримував Тимошенко на виборах президента​

«Я зробив відеоролик, який звертається до українського народу із закликом: якщо ви й надалі хочете зближуватися з Європейським союзом, то, будь ласка, продовжуйте реформи», – пояснив він.

Екс-голова НАТО додав, що відео буде доступне для всіх кандидатів у президенти. У самому зверненні він звертається до Тимошенко. Він висловив думку, що Україна має «краще майбутнє» завдяки колективним зусиллям і відчутним безпековим, економічним і енергетичним реформам.

«Україна є на правильному шляху до єдності і суверенітету. Саме тому наступні роки будуть ключовими для збереження курсу на реформи, коли ваша рідна країна рухатиметься вперед і буде зближуватися з нашою євроатлантичною родиною. Я можу пообіцяти: якщо вона обере таке майбутнє, я і багато інших друзів України на заході будемо продовжувати робити все можливе, щоб забезпечити євроатлантичну підтримку руху України», – пообіцяв Фоґ Расмуссен.

Колишній президент Грузії та екс-голова Одеської обласної державної адміністрації Міхеїл Саакашвілі також прокоментував своє відеозвернення, яке показали на з’їзді «Батьківщини».

Читайте також: Міхеїл Саакашвілі несподівано розкритикував Гриценка і Тимошенко (огляд преси)​

За словами опозиційного політика, його звернення сприйняли як заклик голосувати за Тимошенко, тоді як насправді він готовий підтримати будь-якого лідера президентських перегонів, який зможе скласти конкуренцію чинному президенту Петру Порошенку.

«Мені багато запитань ставили: от чого ти виступив на з’їзді Юлії Тимошенко? Це було сприйнято, наче я закликав людей напряму голосувати за неї. Я хочу сказати наступне: в будь-якому разі я б вітав перемогу на президентських виборах і Юлії Тимошенко, і Анатолія Гриценка, і Андрія Садового, і Володимира Зеленського», – заявив Саакашвілі, якій зараз проживає у Нідерландах.

За словами політика, якби лідером симпатій виборців став хтось інший із кандидатів у президенти, він підтримав би й його.

«Дуже погано, що вони не об’єдналися і не обрали єдиного кандидата. Тоді взагалі можна було б вважати вибори фактом, що відбувся, а Порошенка вважати таким, що програв. Так, вони не змогли об’єднатися. Зараз у нас така ситуація, що вони як мінімум не повинні один одного топити», – сказав він.

У своєму зверненні Саакашвілі також закликав не переобирати президента Порошенка на другий термін.

«Україна може стати великою країною і наддержавою, але для цього треба прибирати Порошенка и його банду. Тому в цьому змаганні я бажаю успіхів Україні, я бажаю успіхів Юлії Тимошенко», – заявив на відео колишній президент Грузії, якого видворили з України на початку 2018 року.

Під час з’їзду партія висунула Тимошенко кандидатом у президенти на виборах, які заплановані на 31 березня 2019 року.

Read More

НАЗК розподілило понад 500 млн гривень на фінансування партій у 2019 році

Національне агентство з питань запобігання корупції розподілило майже 565,7 мільйона гривень на фінансування парламентських партій у 2019 році.

Згідно з повідомленням, кошти між партіями розподілили таким чином:

«Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 143 366 100 гривень;
«Народний фронт» – 145 453 400 гривень;
«Об’єднання «Самопоміч» – 72 090 350 гривень і 56 568 050 гривень за збереження гендерного балансу;
«Опозиційний блок» – 61 959 000 гривень;
«Радикальна партія Олега Ляшка» – 48 925 700 гривень;
«ВО «Батьківщина» – 37 317 900 гривень.

У 2018 році між парламентськими політичними партіями розподілили 513 671 000 гривень фінансування.

Державне фінансування партій запровадили з 1 липня 2016 року. Допомогу отримують партії, які на парламентських виборах 2014 року пройшли у Верховну Раду. Після наступних парламентських виборів будуть фінансуватися усі партії, які отримали не менше двох відсотків голосів виборців.

Read More

ПАРЄ ухвалила резолюцію із закликом звільнити ув’язнених Росією українських моряків

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію із закликом звільнити українських моряків, яких Росія захопила поблизу Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.

Доповідь та резолюцію «Ескалація напруженості навколо Азовського моря і Керченської протоки та загрози європейській безпеці» підтримали 103 депутати. Троє висловилися проти, 16 – утрималися.

ПАРЄ, зокрема, засуджує застосування військової сили Росією проти українських військових кораблів та їхніх екіпажів.

У тексті резолюції містяться заклики до врегулювання напруженості поблизу Керченської протоки та в Азовському морі, а також щодо посилення санкційного тиску на Росію, на яку покладається вся відповідальність за ситуацію.

Негайне та безумовне звільнення всіх 24 військовополонених українських моряків – також є одним із положень ухваленого документа. Окрім того, ПАРЄ закликає Росію забезпечити українським військовослужбовцям необхідну медичну, правову та консульську допомогу, згідно із відповідними положеннями міжнародного гуманітарного права, такими як Женевська конвенція. Згідно із цими положеннями вони визнаються військовополоненими.

ПАРЄ підтримала пропозицію Європарламенту про розширення мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на регіон Азовського моря. Крім того, підтримана німецько-французька ініціатива щодо моніторингу представників третіх країн свободи руху через Керченську протоку.

Також Парламентська асамблея звертається до Росії та України з вимогою дотримуватися угоди щодо навігації в Азовському морі та через Керченську протоку й закликає утримуватися від кроків, що можуть призвести до ескалації напруженості та загрожувати безпеці у регіоні.

Резолюцією також висловлюється занепокоєння щодо будівництва Керченського мосту Росією, який вважається нелегальним та засвідчує ще одне порушення суверенітету України.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московському слідчому ізоляторі «Лефортово», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.​

Read More

Fight for Gender Equality at U.N. Faces Resistance, Report Says

U.N. Secretary-General Antonio Guterres has inched up slightly in the eyes of women’s groups who said on Wednesday he has delivered on some promises to make the global organization a feminist institution but faces a major backlash and resistance.

The Feminist U.N. Campaign, a coalition of women’s rights groups, advocates and U.N. staff, gave him a grade of B-, up from the C+ it gave him a year ago.

The coalition launched its report card after the secretary-general said he would be a feminist leader when he took office two years ago.

Global movement

In that time, the #MeToo campaign against sexual harassment and assault has become a global movement.

Guterres has promoted women’s rights and equality publicly, sought gender parity in leadership and rolled out efforts against sexual harassment and gender-based violence, the report said.

But an internal backlash and bureaucracy threaten his progress. His efforts to make structural changes have met “considerable resistance” from staff and member states that resist women’s rights, it said.

Lyric Thompson, an author of the report and a director at the Washington-based International Center for Research on Women, said she thinks Guterres has “a genuine intent and interest in being a champion” of women’s rights.

“The question is can he do everything in his power to be a feminist leader who enables that transformation and who makes it the new normal?” she said to the Thomson Reuters Foundation. The U.N. is “years away” from being a feminist institution, and attitudes of immunity and privilege operate to scuttle equality efforts, she said.

Just last week, a U.N. survey showed one third of its staff and contractors experienced sexual harassment in the past two years.

More than 30,000 people answered the survey, complaining of offensive jokes, remarks and sexual stories and of being touched in ways that made them uncomfortable.

The U.N. has tried to increase transparency and strengthen how it deals with such accusations over the past few years after a string of sexual exploitation and abuse accusations against U.N. peacekeepers in Africa.

The head of the U.N. agency for HIV and AIDS is stepping down in June, six months before his term ends, after an independent panel said his “defective leadership” tolerated “a culture of harassment, including sexual harassment, bullying, and abuse of power.”

‘Considerable progress’

The secretary-general’s office said it was pleased that the women’s groups saw improvement in Guterres’ handling of gender issues and agreed that more needs to be dome.

“At the same time, we believe the secretary-general has achieved considerable progress within the complex U.N. system at achieving real reforms to make the U.N. a better workplace for women and men alike,” his office said.

Guterres, the former prime minister of Portugal, was sworn in December 2016 after a campaign in which many countries urged selection of a woman. The U.N. has not been headed by a woman since its creation in 1945.

Read More

Turkey’s Erdogan Lays Out Plans for Syria Security Zone

Turkish President Recep Tayyip Erdogan met with his Russian counterpart Vladimir Putin on Wednesday in his latest effort to build support for a Turkish-controlled military security zone in Syria.

“The U.S. has already expressed a positive stance. Neither do we have problems [concerning the safe zone] with Russia,” said Erdogan at a joint press conference in Moscow.

Erdogan is proposing a 250-kilometer-long and 32-kilometer-deep zone in northeast Syria to protect the Turkish border from the Syrian YPG Kurdish militia. Ankara accuses the YPG of links to Kurdish insurgency inside Turkey.

​However, the Turkish president envisages the zone not only providing security, but also an opportunity to ease Turkey’s refugee burden and growing economic difficulties.

At the Moscow press conference, Erdogan said the safe zone will allow Syrian refugees in Turkey to return.

The Turkish president said around 300,000 Syrians out of the 4 million that have sought refuge in Turkey have returned to two other regions in Syria captured from the YPG by Turkish forces in the past year.

“There is a huge amount of discontent in Turkey about Syrians,” said political analyst Atilla Yesilada of Global Source Partners. “The average, poor AKP [Erdogan’s party] voter, they see Syrian refugees as a competitor for limited public resources. It’s a huge problem for Erdogan.”

Ankara claims the cost of hosting Syrian refugees is over $30 billion.

The deteriorating economic situation exacerbates the Turkish public’s discontent over the refugees. Many economists predict Turkey will go into recession this year. Recent opinion polls indicate Erdogan’s AKP party’s commanding lead over its rivals is rapidly eroding, just ahead of critical local elections in March.

Housing projects

With a possible eye to kick-starting the economy, Erdogan earlier this month unveiled plans for major housing projects for returning Syrians in the proposed buffer zone in Syria.

“My plan would be to build two-story houses with gardens of 500-square meters so the inhabitants could begin a new life,” Erdogan said, adding that a buffer zone “would also block migration completely.”

Former senior Turkish diplomat Aydin Selcen believes Ankara is looking to the EU to fund the construction project.

“For reconstruction of Syria, it will not be the U.S. because the U.S. say they will not take part in the construction as long as Assad stays,” Selcen said.

“The EU seems to be quite willing to play that role because they fear a new influx of refugees emanating from Syria. And Erdogan saw that clearly when dealing with the EU,” he added.

Turkey’s construction industry has been among the hardest hit by the country’s economic slowdown.

“More or less, the private construction industry is coming to a complete standstill,” Yesilada said. “It accounts for 10 percent of the GDP. In terms of employment, it’s hugely important, as it’s a labor-intensive industry. The entire construction industry is one of the pillars of economic growth.”

A senior economist for an international bank, speaking anonymously, claims Turkey’s construction sector could be in doldrums for a decade, due to the sector’s heavy debts and excessive unsold inventories.

Economic boost

International relations professor Huseyin Bagci of Ankara’s Middle East Technical University said projects in Syria may well be able to boost Turkey’s beleaguered construction industry.

“There is no doubt Syria has to be rebuilt, and the Turkish contribution is going to be immense,” Bagci said. “We have been doing this in the good old times of 2008, 9, and 10. Turkey was building [in Syria] hotels, streets, train stations, many things. Why not start again? Reconciliation with Syria in economic terms would be perfect for Turkey.”

Bagci said, however, that any major reconstruction projects would require Ankara’s reopen diplomatic relations with Damascus. Erdogan steadfastly refuses to normalize ties until Syrian President Bashar al-Assad relinquishes power.

Analysts suggest Europe would also likely balk at providing significant financial support for projects in Turkey’s proposed safe zone without the Syrian intervention receiving international validation from the United Nations.

Syrian projects may not be enough to boost Turkey’s construction sector very much.

“It’s feasible TOKI [Turkish State constructor] can build satellite cities in Syria,” Yesilada said, “but turkey is a country where 600,000 new units are sold annually. In Syria, you are going to get a tenth of that a year. So, it’s going to help, but it’s not a lifesaver.”

Selcen also questions the number of Syrians who are ready to return.

“There are not significant numbers of Syrians returning,” he said. “The Syrians that are 3 million or so in Turkey. They are here to stay for the foreseeable future. And if you were in their shoes, would you want to leave a place like Istanbul for a destroyed country like Syria?”

Read More

Study: Global Terror Attacks Down 33 Percent

A new study by a defense analysis company indicates there was a 33 percent drop in global terror attacks in 2018, and terrorism fatalities fell to a 10-year low.

Jane’s Terrorism and Insurgency Center released its annual Global Attack Index on Wednesday, saying one of the central reasons for the decrease in incidents and fatalities was the decrease in violence in Syria, where the government has gained control of territory previously occupied by Islamic State militants.

Attacks by IS in 2018 declined by nearly 75 percent compared to 2017. 

The study said in addition to Syria, IS was also affected by losses in Iraq, which “noticeably reduced” the militants’ capability to operate, forcing them to switch to “lower intensity insurgent operations.”

With violence down in Syria, Afghanistan became the deadliest country worldwide in 2018 in terms of nonmilitant fatalities. Jane’s said attacks rose by almost one-third last year, while fatalities rose 80 percent.

Ukraine also saw a marked rise in violence. In the east, home to a Russia-backed separatist insurgency, attacks have been rising 18.4 percent over the past year. The report attributed that rise “almost entirely” to two pro-Russia separatist groups operating in Ukraine’s eastern Donbas region where the separatist movement is strongest.

The report said it recorded 15,321 attacks in 2018, which resulted in a total of 13,483 nonmilitant fatalities.

Jane’s has been issuing its reports since 2009. It said the 2018 study showed the lowest fatality numbers since it began issuing the report 10 years ago.

Read More

Іноземні компанії інвестують 350 мільйонів євро у вітрову електростанцію в Україні – Ковалів

Дочірнє підприємство французької нафтогазової компанії Total – Total Eren – разом із норвезькою компанією NBT інвестуватимуть у будівництво вітрового парку в Україні, повідомила голова офісу Національної інвестиційної ради Юлія Ковалів.

За її словами, Total Eren планує протягом 18 місяців вкласти в будівництво парку потужністю в 250 мегаватів понад 350 мільйонів євро.

«Фінансування проекту в розмірі 150 мільйонів євро буде здійснювати Європейський банк реконструкції та розвитку разом з консорціумом банків. Відповідні угоди сьогодні підписано в Давосі на засіданні Національної інвестиційної ради», – стверджує Ковалів.

Підписання цієї угоди в рамках щорічних зборів Всесвітнього економічного форуму в Давосі підтверджує також прес-служба президента України Петра Порошенка.

Згідно з прес-релізом Національної інвестиційної ради, будівництво попередньо планується розпочати в Запорізькій області.

Читайте також: Вітроенергетичний клондайк без вітряка – парадокси острова Зміїний

За словами Ковалів, протягом 2018 року обсяги альтернативної енергетики в Україні зросли.

«За 2018 рік введено в експлуатацію втричі більше потужностей, ніж за цілий 2017-й – понад 800 МВт», – цитує її повідомлення НІР.

Восени 2018 року стало відомо, що уряд виділив ділянку в Чорнобильській зоні під будівництво вітрової електростанції.

Read More

Суд у Криму заарештував чоловіка, якого ФСБ називає «охоронцем Ленура Іслямова»

Київський районний суд анексованого Сімферополя заарештував місцевого мешканця Едема Кадирова, якого раніше 23 січня затримали співробітники Федеральної служби безпеки Росії, повідомляє кореспондент Радіо Свобода Антон Наумлюк.

Згідно з рішенням підконтрольного Росії суду, Кадиров залишиться під вартою на два місяці, тобто до 23 березня. Його підозрюють в «участі у незаконному збройному формуванні».

За версією російського слідства, він вступив до добровольчого батальйону імені Номана Челебіджіхана, після чого працював особистим охоронцем голови громадської організації «Аскер» Ленура Іслямова.

Вдень 23 січня ФСБ Росії заявила, що затримала «особистого охоронця» Іслямова. Сам громадський діяч згодом заперечив, що знає Кадирова, і додав, що в Криму немає членів батальйону імені Челебіджіхана.

Також 23 січня стало відомо про обшуки в Сімферополі у батьків представниці громадського формування «Аскер» Евеліни Аріфової і кримчанина Бекіра Абултарова.

У листопаді 2018 року адвокат Іслям Веліляєв заявив, що в анексованому Криму можуть почастішати кримінальні переслідування за участь в «незаконних збройних формуваннях».

Read More

Гривня зміцнилася на 19 копійок стосовно долара – НБУ

Гривня зміцнилася на 19 копійок стосовно долара, свідчать дані на сайті Національного банку України.

На 24 січня офіційний курс встановлений на рівні 27 гривень 70 копійок за долар.

Євро здешевшав на 18 копійок – до 31 гривні 49 копійок.

Read More

Директор-розпорядник МВФ під час зустрічі з Порошенком закликала прискорити реформи  

Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лаґард під час зустрічі з президентом України Петром Порошенком закликала прискорити реформи.

«Я повторила, що МВФ готовий продовжувати підтримувати Україну разом з іншими партнерами в її спробах реформ під лідерством президента Порошенка. Я також наголосила на актуальності для України прискорення реформ і переходу до більш міцного росту, що необхідно для стійкого підвищення рівня життя людей», – цитує Лаґард прес-служба МВФ.

В Адміністрації президента зазначили, що під час зустрічі у швейцарському Давосі Порошенко і Лаґард обговорили перспективи економічного зростання України у 2019 році й висловили «задоволення станом розвитку співпраці Україна – МВФ та початком реалізації нової програми «Стенд-бай».

18 грудня 2018 року посол України у США Валерій Чалий повідомив, що у штаб-квартирі Міжнародного валютного фонду (МВФ) у Вашингтоні затвердили виділення Україні фінансової підтримки для продовження реалізації важливих реформ.

Обсяг нової програми – 3,9 мільярда доларів. Згідно з повідомленням, вона має стати основою для економічної політики уряду в 2019 році – передбачається, що ця політика буде зосереджена на зниженні інфляції та реформах оподаткування, фінансового і енергетичного секторів.

21 грудня Україна отримала перший транш за новою програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів.

Read More

Письменник Пауло Коельйо заявив, що не висловлював підтримку Тимошенко на виборах президента

Радіо Свобода звернулося до прес-служби «Батьківщини» за коментарем

Read More

Україна вийшла з трьох угод у межах СНД – Мінекономрозвитку

19 травня президент Петро Порошенко підписав указ, яким увів в дію рішення РНБО про остаточне припинення участі України у роботі статутних органів СНД

Read More

Russia Presents Info on Missile US Says Violates Pact

The Russian military on Wednesday rolled out a new missile and released its specifications, seeking to dispel the U.S. claim that the weapon violates a key nuclear arms pact.

The military insisted that the 9M729 land-based cruise missile conforms to the limits of the 1987 Intermediate-Range Nuclear Forces Treaty, firmly rejecting the U.S. claim that it has broken the pact by testing and deploying it.

 

The U.S. has announced its intention to abandon the INF, charging that the new Russian missile violates provisions of the pact that ban production, testing and deployment of land-based cruise and ballistic missiles with a range of 500 to 5,500 kilometers (310 to 3,410 miles). Washington said it will suspend its treaty obligations if Russian fails to come into compliance by destroying all of its 9M729 missiles by Feb. 2.

 

Lt. Gen. Mikhail Matveevsky, the chief of the military’s missile and artillery forces, said at a meeting with foreign military attaches that the new missile, which is part of the Iskander-M missile system, has a maximum range of 480 kilometers (298 miles).

 

He said that the 9M729 missile differs from the previous 9M728 model by having a more powerful warhead and guidance system that enhances its precision.

 

The general then took the military attaches on a tour of the missile along with its mobile launcher displayed at the military’s exhibition center near Moscow.

 

Matveevsky insisted that the new missile’s booster, cruising engine and fuel tank remain unchanged. He rejected the U.S. claim that the missile’s increased length reflected a bigger fuel tank allowing a greater range, saying the size of the tank and the amount of fuel are identical to the older model.

 

The general noted that the new missile actually has a range 10 kilometers (6 miles) less than the older type due to heavier warhead and control systems.

 

Matveevsky particularly emphasized that the new missile can’t be modified in field conditions.

 

He explained that the upgraded mobile launcher for the new type of missile is bigger because it carries four of them rather than the previous two.

 

Matveevsky noted that the presentation underlined Russia’s “increased transparency and our adherence to the INF Treaty.”

 

The Kremlin has staunchly denied the U.S. claim of Russian violations of the pact.

 

Deputy Foreign Minister Sergei Ryabkov noted Wednesday that the U.S. hasn’t put forward any data to prove its claim that Russia has tested the missile at a range exceeding the treaty’s limit. He said the U.S. ignored Moscow’s offer to inspect the missile made during talks in Geneva earlier this month — a refusal he alleged reflected the lack of U.S. interest in meaningful negotiations.

 

He said the U.S. has made it clear during diplomatic contacts that President Donald Trump’s decision to abandon the pact is final and not subject to talks.

 

“We were given a clear message that this decision isn’t an invitation to dialogue and is final,” Ryabkov said.

 

U.S. Undersecretary of State Andrea Thompson, who led the American side in the talks, has said that Moscow’s offer is inadequate.

 

“To see the missile does not confirm the distance that missile can travel, and at the end of the day that’s the violation of the treaty,” she told reporters last week.

 

Russian President Vladimir Putin has insisted that it makes no sense for Russia to violate the pact by deploying the new land-based missile because it has similar missiles on ships and aircraft that are allowed by the INF Treaty.

 

The prospective collapse of the INF Treaty has raised concern in Europe, where many feared it would set the stage for a repeat of a Cold War showdown in the 1980s, when the U.S. and the Soviet Union both deployed intermediate-range missiles on the continent.

 

Such missiles were seen as particularly destabilizing as they only take a few minutes to reach their targets, leaving no time for decision-makers and raising the likelihood of a global nuclear conflict over a false launch warning.

 

Putin has warned that if the U.S. deploys such weapons in Europe after abandoning the treaty, Russia will respond by targeting nations that would host them.

 

 

Read More

Businesses Sound Alarm as UK Says Prepare for No-Deal Brexit

A senior British Cabinet minister says businesses need to prepare for the possibility the U.K. will leave the European Union in March without an exit deal, as a growing number of British firms say they are stockpiling goods or shifting operations overseas.

Last week British lawmakers threw out Prime Minister Theresa May’s EU divorce deal, and attempts to find a replacement are gridlocked. International Trade Secretary Liam Fox said Wednesday that “no deal is a possibility.”

 

Many business groups say a “no-deal” Brexit will cause economic chaos by imposing tariffs, customs checks and other barriers between the U.K. and the EU, its biggest trading partner.

 

Carolyn Fairbairn of the Confederation of British Industry says politicians must rule out a no-deal Brexit “to halt irreversible damage and restore business confidence.”

 

 

Read More

Italy Accuses France of ‘Impoverishing Africa’ As Migration Tensions Erupt

A diplomatic spat between Italy and France over migration to Europe is a likely forerunner of coming political battles in the run-up to European Parliament elections, according to analysts.

Paris summoned the Italian ambassador this week after Italy’s Deputy Prime Minister Luigi Di Maio accused France of “impoverishing African countries.”

“If today we still have people leaving Africa, it is due to several European countries, first of all France, that didn’t finish colonizing Africa,” Di Maio told reporters Sunday.

“The European Union should sanction all those countries, like France, that are impoverishing African countries and obliging those people to leave. The place for African people is Africa and not at the bottom of the Mediterranean Sea,” he added. “If we want to stem the departures (of migrants), let’s start addressing this issue, let’s start coping with it also within the United Nations, not only at the European Union level. Italy has to make itself heard.” 

Di Maio said France was manipulating the economies of 14 African countries that use the CFA franc, a currency underwritten by the French Treasury and pegged to the Euro.

​Analyst Luigi Scazzieri of the Center For European Reform says while there is opposition to the CFA franc in some African countries, Di Maio’s accusations are misleading.

“Now there’s two reasons for that. One of them being that at the moment the latest data suggests they (migrants) are not from countries using the CFA franc. And the second point is that in any case, if countries remain poor, migration is actually lower,” Scazzieri told VOA.

The latest EU figures show that many African migrants to Europe come from former Italian colonies, such as Somalia, Ethiopia and Eritrea.

The Franco-Italian dispute follows the drowning of hundreds of migrants off Libya in recent days. The deaths have renewed the focus on Italy’s decision to end search-and-rescue operations in the Mediterranean – and on the European Union’s failure to agree a system to share quotas of refugees, analyst Scazzieri said.

“Italy (is) wanting France to take migrants who arrive on its shores, or at least part of them. And also disagreements over how to handle Libya, with Italy and France backing different sides in the Libyan civil war,” he said.

WATCH: European migrant crisis

French President Emmanuel Macron has not responded directly to the Italian accusations. He has sought to renew EU political momentum with a new Franco-German treaty, signed Tuesday in the border town of Aachen.

“The eurosceptics, nationalists, benefit from the fear in Europe’s people, and they say: ‘The answer on your fears is nationalism,’ and we don’t believe this,” Macron said in a speech to mark the signing of the treaty.

The dispute is a taste of what’s to come as populist forces like Italy’s 5-Star Movement and the League join battle with pro-Europeans.

“This contraposition has been created whereby Italy is the populists and Macron is the Europeanists. And it suits both sides in a sense to have each other as the bogeyman. Of course this is especially important in light of the upcoming European Parliament elections,” Scazzieri said.

The battle lines are being drawn for what is set to be a bitter election campaign – with migration at the heart of the debate over Europe’s future.

Read More

Засудженого у Білорусі українського журналіста Шаройка етапували у колонію в Бобруйську

Засудженого у Білорусі українського журналіста Павла Шаройка етапували із СІЗО КДБ до колонії №2 у Бобруйську, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на посла України в Білорусі Ігоря Кизима.

За його словами, етапування відбулося ще до нового року, з того часу Шаройка у в’язниці відвідала його дружина.

Як зазначив Кизим, 23 січня із журналістом у колонії має зустрітися український консул. Питання щодо помилування або обміну не лежать у компетенції МЗС, цим займається СБУ, зауважив посол.

Читайте також: Документи засудженого в Білорусі українського журналіста передані в комісію з помилування

Журналіста Українського радіо Павла Шаройку в Білорусі цього року засудили до 8 років ув’язнення за шпигунство, суд відбувався непублічно. Арештували його 25 жовтня 2017 року. Тоді ж із Білорусі було вислано українського дипломата.

Раніше в Україні затримали білоруського громадянина Юрія Політику, якого звинуватили у шпигунстві на користь іноземної держави. Суд над Політикою відбувається в Чернігові. Спостерігачі припускають, що можливий обмін Політики на Шаройка.

Read More

Із конкурсу до Антикорупційного суду «вилетіли» ще 5 кандидатів – Transparency international

Громадська рада міжнародних експертів та Вища кваліфікаційна комісія суддів зняли з конкурсу до Антикорупційного суду ще 5 кандидатів, повідомляє українське представництво Transparency international. Натомість четверо із оцінюваних сьогодні претендентів на ці посади продовжили конкурсний відбір.

Як зазначається, із конкурсу вибули судді Василь Гончарук, Андрій Малєєв, Ігор Кос, адвокат Василь Постульга та викладач Валерій Станіславський.

Залишилися, таким чином, викладач Сергій Боднар, адвокат Маркіян Галабала та судді Ольга Саландяк і Валерія Чорна.

Загалом, за даними Transparency international, станом на сьогодні заблоковано 23 особи. Всього міжнародні експерти назвали «сумнівними» 47 кандидатур.

Наступне спільне засідання заплановане на 23 січня. 

А до 26 січня члени Громадської ради міжнародних експертів мають перевірити кандидатів і ветувати тих із них, які викликають сумніви.

Читайте більше тут: 12 «скелетів» у шафі Антикорупційного суду

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.

Read More

Справа MH17: п’ять країн підписали угоду про фінансування суду над винними

Установка ЗРК «Бук», ракетою з якої збили літак рейсу MH17, належала 53-й зенітній ракетній бригаді армії Росії – слідство

Read More

AP Explains: Why Are France and Germany Renewing Their Vows?

The leaders of France and Germany signed a treaty Tuesday renewing their friendship and pledging greater cooperation between their two nations.

German Chancellor Angela Merkel and French President Emmanuel Macron signed the Aachen accord exactly 56 years after their predecessors inked the Elysee Treaty that set the tone for the two countries’ relations after centuries of fierce rivalry and bloody conflict.

In the 16-page accord, Berlin and Paris declare it’s time to raise their bilateral relations “to a new level and prepare for the challenges that both states and Europe face in the 21st century.”

It comes at a time when the Europe Union, including its two founding members Germany and France, are struggling with rising nationalism that threatens to tear the bloc apart.

Here’s a brief guide to the Aachen accord:

Why Aachen?

The location of the signing is heavy with symbolism: Aachen, located on Germany’s western borders with Belgium and the Netherlands, was founded by the Romans, making it part of the first pan-European state.

By the Middle Ages it had become the favored residence of Charlemagne, whose Frankish empire spanned much of what is now France, Germany, Italy, Switzerland, Austria and the Benelux nations. A thousand years later, many of those countries would come together again to form the predecessor of the present-day European Union.

The city was also repeatedly occupied by France and is known there by the name Aix-la-Chapelle.

Why another treaty?

The Elysee Treaty of 1963 — signed 18 years after the end of World War II by French President Charles de Gaulle and West German Chancellor Konrad Adenauer — helped forge a partnership that’s become the engine of European integration, though one that hasn’t always run smoothly.

The new treaty was first announced by Macron in September 2017 in a sweeping speech detailing his ambitions to revive Europe — still grappling with the shock of Britain’s referendum to leave the EU, and U.S. President Donald Trump’s persistent attacks on America’s long-time allies across the Atlantic.

In her weekly address Saturday, Merkel said she and Macron believe that “the world has changed dramatically and we want to draw on what Germany and France have already achieved together.”

Macron’s office said the treaty is a “major symbol” aimed at showing the Franco-German motor is still going strong despite the difficult terrain in the EU, with Britain leaving the bloc and nationalism on the rise in several member states.

What’s in the treaty?

While parts of the treaty deal with mundane issues along the two countries’ 450-kilometer (280-mile) border, Merkel said it’s also intended to help tackle global challenges such as climate change and international security.

To this end, France and Germany pledge to increase cooperation in the areas of foreign and defense policy, fighting crime and terrorism, international development and research.

The accord is vague on many of the practical details, but one point that has raised eyebrows elsewhere in Europe is the call for France to support Germany’s bid for a permanent seat on the U.N. Security Council.

Merkel’s spokesman, Steffen Seibert, rejected the idea that such bilateral arrangements between two countries — home to just 30 percent of the EU’s population — could irritate other member states.

“Germany and France also and explicitly want the intensification of their relations in this treaty to service the project of European unification,” he told reporters Monday.

Why are some disappointed?

The careful wording of the treaty reflects different attitudes in Paris and Berlin.

A top French official, who spoke on condition of anonymity in accordance with the French presidency’s customary practice, acknowledged that France would prefer to “accelerate” changes in Europe and see the treaty as one more step toward broader reforms.

Merkel, famous for her “step-by-step” approach to politics, is wary of the impact that a perceived surrender of German sovereignty might have on European and state elections later this year.

For decades a bastion of political stability, Germany has seen the rise of a populist, far-right party in recent years that’s hostile to the idea of European integration.

Macron, meanwhile, faces discontent at home in the form of the yellow vest protesters — some of whom have circulated misleading claims about the Aachen treaty on social media.

“Germany is being held up as the old enemy again by some,” said Daniela Schwarzer, director of the German Council on Foreign Relations.

She added that one of the big challenges will be selling the Aachen accord to other European countries.

“If you want to move Europe forward, then (Germany and France) need each other more than ever, but at the same time bilateral ties on their own won’t be enough.”

Any cheers?

The treaty is likely to have the biggest impact on people living in the border regions of France and Germany, where cross-border public transport and support for bilingual schools will be boosted.

Businesses, too, are welcoming the accord.

Eric Schweitzer, head of the Association of German Chambers of Industry and Commerce, said both countries’ economies could benefit.

Germany is France’s biggest trading partner. And France is Germany’s second biggest export market.

Strengthening the EU, with its common market, is important to German companies at a time of growing protectionist sentiment, said Schweitzer.

He also noted plans to increase cooperation on training and education, which could improve cross-border labor mobility.

About 4,000 German companies employ more than 300,000 people in France, with a turnover of more than 150 billion euros ($170 billion) a year.

 

Read More