01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Ірина Геращенко: координатора ОБСЄ не допустили і в Луганську до частини заручників

Координатора Організації з безпеки і співпраці в Європі Тоні Фріша не допустили в окупованому Луганську до кількох українських заручників, як то раніше сталося в Донецьку, повідомила народна депутатка, заступниця голови Верховної Ради і представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко.

Як написала вона у фейсбуці, бойовики дозволили Фрішеві відвідати тільки трьох незаконно утримуваних і відмовили в зустрічі зі ще трьома заручниками.

«Наголошую, що до цих наших військових ЖОДНОГО разу, попри вимоги української сторони, протягом кількох років не допускали нікого, ні МКЧХ, ні ОБСЄ. В нас є всі підстави для серйозного занепокоєння повною ізоляцією українських військових, незаконно утримуваних окупантами. Висловлюю своє обурення діями Росії, яка тримає наших заручників, і підконтрольних їй представників так званої окупаційної «влади» в ОРДЛО. На жаль, світ і ОБСЄ підігрують цим грубим порушенням прав людини з боку Росії, не надаючи відповідної оцінки і реакції», – заявила вона.

Також разом із представниками СБУ з центру звільнення заручників підготували листи до МЗС України і до представника ОБСЄ в ТКГ Мартіна. Сайдіка, в якому висловлюємо протест недопуском до українських заручників і тим, що посол Тоні Фріш дозволив собі в окупованому Донецьку стати учасником зйомок антиукраїнського пропагандистського відео проросійськими сепаратистами і Росією. Це потребує окремої реакції з боку українського МЗС. Поінформувала президента Петра Порошенка і міністра закордонних справ Павла Клімкіна про недопуск представника ОБСЄ окупантами до всіх тих заручників, яких ми вимагали провідати. Звернулася з проханням, щоб тема звільнення заручників порушувалася під час зустрічі Петра Порошенка з канцлером Німеччини Анґелою Меркель 12 квітня», – додала Ірина Геращенко.

Раніше 6 квітня вона писала про те, що в окупованому Донецьку Тоні Фрішеві теж дали зустрітися тільки з чотирма заручниками-військовими з десяти, а також показали йому ще двох незаконно утримуваних цивільних. Крім того, вона звернула увагу: «На російських і сепаратистських сайтах вийшли сюжети про відвідини послом Фрішем окупованих територій, у яких він тепло обнімається з представниками маріонеткової окупаційної « влади». Ці кадри вже викликали гостру емоційну реакцію і обурення колишніх заручників і родин заручників… Ми змушені будемо у Мінську звернути увагу посла Фріша на те, що його зустрічі в окупованому Росією Донецьку мали не приватний характер, він там представляв ОБСЄ, від якої ми чекаємо допомоги в деокупаціі Донбасу, а не «обнімашок». Я розумію емоції рідних заручників і звільнених нами заручників, й також вважаю, що задекларована неупередженість і рівновіддаленість представників ОБСЄ вимагає від них більш стриманої публічної поведінки з незаконною «владою» Донбасу. Публічні обійми викликають в українському суспільстві гостру реакцію, й від координаторів ОБСЄ ми чекаємо розблокування питання телефонних зв’язків і листування, й відвідання ВСІХ тих заручників, які були заявлені в спису як обов’язкові».

Українська сторона залишає за собою право на дзеркальні умови відвідин координатором ОБСЄ пенітенціарних закладів і «дзеркальний дозвіл зустрічей із людьми, заявленими у списках окупантами з Росії і представниками ОРДЛО», наголосила Геращенко.

Раніше вона повідомляла, що на останніх зустрічах ТКГ в Мінську Україна кілька разів пропонувала, серед іншого, помилувати 72 сепаратистів в обмін на 19 українських заручників із окупованих територій Донбасу, але бойовики щоразу зривали спроби таких переговорів.

За, ймовірно, останніми наразі оприлюдненими даними від Служби безпеки України станом на середину літа 2018 року, на той час на окупованих територіях утримувалися 113 українських заручників.

Read More

У ПЦУ заявили про переслідування в окупованому Луганську

До двох священнослужителів ПЦУ ведуть «слідчі дії», їх допитують по 5–6 годин на день – повідомлення

Read More

Зеленский отказался сдавать тест на наркотики по волосам. Ему есть что скрывать!

Волосы — “магнитофонная лента”, впитывают все химические вещества, всего несколько волос,срезанных под корень, могут рассказать, какие наркотики употреблялись в течение последних лет, было ли это единичное употребление или постоянное. Человеческий волос растет на 1см в месяц, поэтому можно вычислить, когда и какой наркотик употреблялся. Мы выявим все виды наркотических веществ, с высокой точностью определим, в каком месяце какое вещество принималось. Например, волос длиной в 12 сантиметров расскажет, какой наркотик употреблялся в течение года.

Делая тест по волосам два раза в год, вы полностью исключите наркоманов из кандидатов в Президенты, а также дисциплинируете всех сотрудников Администрации Президента. Теперь, под страхом увольнения, у них не будет желания покурить даже травку. А еще вы, воэможно, спасете собственных детей, ведь они не будут наблюдать Президента-наркомана!

Если вы заметили в кандидате в Президенты: раздражительность, резкость и непочтительность в ответах на вопросы, неадекватная реакция на критику, частая и неожиданная смена настроения, проявление в речи особенного сленга и матерных выражений, – ему как можно быстрее необходимо сделать тест на наркотики!

А теперь вспомним как Зеленский и его хозяин Коломойский общались с журналистами Радио Свобода:

Правда України

Read More

G-7 Ministers Hope to Seal Commitments on Global Challenges

Foreign ministers from the Group of Seven advanced economies were wrapping up a two-day meeting in the French seaside resort of Dinard on Saturday where they hope to seal joint commitments on a range of global challenges and lay the groundwork for August’s G-7 summit in Biarritz.

Diplomats from G-7 countries, which include the U.S., France, Canada, Japan, Germany, Italy and the U.K., walked side-by-side against the rocky Atlantic coast backdrop and in the fresh Brittany air to project a united front before a working lunch. They hope to agree on a joint statement on the fight against trafficking drugs, arms and migrants in Africa’s troubled Sahel region, fighting cybercrime and stopping sexual violence against women in conflict zones, especially in Africa.

But U.S. officials said that points of discord will also be discussed at the talks led by the host, French Foreign Minister Jean-Yves Le Drian. U.S. Deputy Secretary of State John J. Sullivan said that Washington will use the G-7 forum to galvanize support for Venezuela’s opposition leader, Juan Guaido, who the U.S. has backed to lead the country into a “democratic transformation from the failed regime” of President Nicolas Maduro.

Guaido has embarked on an international campaign to topple the socialist administration of Venezuela’s president amid deepening unrest in the country, which has been plagued by nearly a month of power outages.

Washington seems to be at odds with Italy over its stance on the crisis-hit South American country, being the sole G-7 member state to not back Guaido.

The U.S. and Canada have pursued a pro-active stance on widening support for Guaido, according to French officials.  But there has already been widespread alarm after Guaido was stripped of immunity by Maduro loyalists earlier this week.

“With Juan Guaido being stripped of his immunity … we don’t want the situation to escalate,” German Foreign Minister Heiko Maas said in Dinard on Saturday.

“We are still of the opinion that free elections should take place during which Venezuelans can decide themselves who will lead the country,” he added.

Italy has also irked EU and U.S. allies by becoming the first G-7 member to sign up to a contentious Chinese plan to build a Silk Road-style global trade network, the trillion-dollar Belt and Road Initiative.

 

Read More

Дегенерати-путінці Иван Охлобыстин і Михаил Пореченков підтримують Зеленського

У Мережі поширилось відео, на якому Іван Охлобистін і Михайло Пореченков заявляють, що підтримують коміка Володимира Зеленського. Про це вони зазначили, розпиваючи пляшку міцного напою.

Російські актори Іван Охлобистін і Михайло Пореченков, які відомі прихильністю Путіну, записали відео. Присвячене воно кандидату на пост президента України Володимиру Зеленському.

Відповідний ролик з’явився на офіційній сторінці Охлобистіна в Instagram. Зокрема, між акторами відбувається діалог, в ході якого пролітають фрази «А якщо він виграє … буде нам винен», «Слава Україні – Крим наш … Все наше!», «Тільки Зеленський».

Нагадаємо, і Охлобистін і Пореченков відвідували зону кризрової ситуації Донбасу. Останній навіть показово відкривав вогонь в сторону українських захисників. Тим часом Охлобистіну вручили паспорт громадянина «ДНР».

Варто зазначити, що обидва актори не мають права в’їжджати в Україну.

Правда України

Read More

Indonesian Palm Oil Association Says EU Discriminatory

In a bid to increase renewable energy use in Europe, the European Commission adopted a new regulatory framework in June 2018. With the EU Renewable Energy Directive (RED II) the European Union applied new criteria March 13 for crops used for the production of biofuels: They must be sustainable and not cause deforestation through indirect land use change.

According to the EU, palm oil has been associated with the highest level of deforestation of any crop from 2008 to 2015, thereby deeming one of Indonesia’s biggest export commodities unsustainable. 

As a result the EU will begin a gradual reduction of palm oil imports from Indonesia in January 2024.

The chairman of the Indonesian Palm Oil Association, Joko Supriyono, questions the criteria set by the EU for palm oil.

“They mentioned ILUC (Indirect Land Use Change) and palm oil has high ILUC-risk. From our point of view, their methodology to determine that is unclear. We believe the regulation is discriminatory,” he told VOA last week.

​Bring the issue to WTO

The Indonesian government agrees with the association’s concern. The Indonesian Coordinating Minister for the Economy, Darmin Nasution, says that the regulation will have a negative impact for the export of crude palm oil (CPO) from Indonesia to the EU.

“This is a discriminatory act, if they want to test it, let’s test (the regulation) together. We will bring this to the WTO. So it’s clear, whether their action is fair or this is simply protectionism that’s concealed with different accusations,” he said in a statement.

The EU is Indonesia’s second biggest export market for CPO after India. Data from the Indonesian Palm Oil Association recorded 4.78 million tons of CPO exported to the EU last year. Supriyono said for biofuel purposes alone, the country exported around 800,000 tons in 2018.

Although Indonesian market share in the EU is quite large, Supriyono says it is not about how much palm oil Indonesia sends to Europe. 

“Our biggest concern is because the European market has become a reference for other countries. We are worried of the effect after, because the EU bans our palm oil, then other countries will follow suit. It’s the negative image,” he explained.

The EU has a two-month comment period during which the European Parliament and the European Council can express an objection to the new directive. Supriyono said the Indonesian government will file a complaint to the WTO if the regulation is passed and published at the Official Journal of the European Union.

In a statement, the EU said that their doors will always be open for a frank discussion with the Indonesian government and other stakeholders.

“We also expect that the establishment of a joint working group between the EU and relevant ASEAN Member States to address issues relating to palm oil will serve as another avenue for discussion,” the EU said.

​Indonesia has few bargaining chips

Luhut Binsar Panjaitan, the Indonesian coordinating minister of maritime affairs, says Indonesia must be firm. The Indonesian government is threatening to boycott products from the EU in retaliation for the palm oil restrictions.

“There are a lot of European Union products that we need. With our 55 million people in the middle class and 269 million people of the total population, the market is huge,” he said adding that the palm industry plays a significant role in the Indonesian economy.

Nevertheless, Enny Sri Hartati, the director of Institute for Development of Economics and Finance (INDEF), says the issue will not be solved by threats. She believes that the right way to dismiss any accusations about Indonesian palm oil is by proving them wrong.

“Use supporting data, to counter the accusation. For example, the industry players have obtained the Roundtable on Sustainable Palm Oil (RSPO) certificate. Fighting it with retaliation will not benefit anyone. Even if Indonesia boycotts products, will the accusation stop?” she told VOA.

Hartati mentions that the issue with the EU directive is only biofuel, while the uses of derivatives of palm oil are very diverse, including in the pharmaceutical, cosmetics and food industries.

“Our limitation all this while is we can’t develop the diversification of palm oil. Our market is only the traditional market for CPO. And that makes our bargaining position weak,” she added. She believes that the government must create policies to give more incentives for the industry to diversify.

Ongoing CEPA negotiation

Indonesia and the EU are currently negotiating the Comprehensive Economic Partnership Agreement (CEPA), a process that began in July 2016. The seventh round of negotiations took place in Brussels last March. Supriyono said the latest development on palm oil will impact the CEPA discussion.

“We are talking about an industry that has a significant contribution for Indonesia. Because of palm oil, our trade with Europe is a surplus. This becomes a consideration for our government, that the trade negotiation should be able to increase our export,” he said. Supriyono said the palm oil discussion is one of the reasons why the conclusion of the trade agreement has been delayed for the past two years.

Read More

Координатор ОБСЄ Фріш бачив українських заручників у Донецьку – Геращенко

Координатор спеціальної моніторингової групи ОБСЄ Тоні Фріш відвідав окупований незаконними збройними угрупованнями Донецьк і зміг побачити кількох заручників – такі попередні дані має народна депутатка, представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко.

За її інформацією, Фріш зміг побачити чотирьох військових, яких бойовики утримують в полоні понад чотири роки, а також двох незаконно ув’язнених цивільних.

«За попередньою інформацією, Тоні Фріш так і не зустрічався з іншими заручниками, на відвідинах яких українська сторона НАПОЛЯГАЛА в Мінську, зокрема й зі Станіславом Асєєвим. Загалом, йому дали можливість побачити лише третину з тих, на обов’язковому відвіданні кого ми наполягали. На всіх останніх зустрічах в Мінську українська сторона гостро ставила питання про заборону телефонних дзвінків заручникам і фактичну заборону на листування», – каже Геращенко.

Вона також прокоментувала кадри спілкування Фріша з представниками окупаційної влади в Донецьку. За словами народної депутатки, нібито дружня поведінка представника ОБСЄ обурила колишніх заручників і родичів тих, хто зараз перебуває у полоні

«Я розумію емоції рідних заручників і звільнених нами заручників, й також вважаю, що задекларована неупередженість і рівновіддаленість представників ОБСЄ вимагає від них більш стриманої публічної поведінки з незаконною «владою» Донбасу. Публічні обійми посла Фріша з представниками маріонеткової «влади» українського Донбасу викликають в українському суспільстві питання і обурення, й ми обов’язково звернемо на це увагу в Мінську», – написала парламентарка.

Читайте також: Крути головою, щоб побачити пекло: VR-фільм про полон «ДНР»​

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

За даними Міністерства закордонних справ, Росія незаконно утримує понад 70 українців. До цього числа не входять 24 українські моряки, захоплені Росією біля Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року та полонені на Донбасі громадяни.

Read More

Survey Shows Less than Half of Americans Support NATO

A new survey shows that less than half of Americans support the North Atlantic Treaty Organization, an alliance originally designed to provide collective security against the Soviet Union, but now focused on Russia and non-state actors such as the Taliban and the Islamic State group.

The YouGov survey, released to commemorate the 70th anniversary of NATO, found that only 44 percent of Americans support the United States’ place in the agreement. That was down 3 percentage points from when the survey was conducted in 2017.

The poll also surveyed other NATO countries and found that support for the alliance had decreased significantly in the past two years among key European allies. Support for NATO dropped in Britain from 73 percent to 59 percent, in Germany from 68 percent to 54 percent, and in France from 54 percent to 39 percent.

YouGov said there is a generational divide in the United States over support for NATO, with 56 percent of the Baby Boomer generation, who grew up at the beginning of the Cold War, believing that the treaty continues to serve an important role in defending Western nations. Only 35 percent of Millennials and 33 percent of Generation X members support U.S. participation in the alliance.

There is also a political divide, according to the survey, with 60 percent of Democrats in the United States agreeing the alliance serves an important role, while only 38 percent of Republicans believe the same.

YouGov contacted more than 1,200 U.S. adults for the survey, which was conducted online, as well as more than 1,000 adults in several European countries.

NATO was formed to be an alliance of Western nations that would balance the military power of the Soviet Union and its allies in Eastern Europe. After the former Soviet Union collapsed in 1991, some experts questioned what part the alliance would play in international security, but the return of Russian assertiveness under President Vladimir Putin has partly changed that.

NATO has expanded to include countries that were once part of the Soviet bloc, and has also added countries that are further away, such as Turkey and Greece.

U.S. President Donald Trump has repeatedly criticized the group, saying many NATO members do not spend enough on defense to fully meet their commitments under the agreement.

Read More

Обрано нового президента Світового банку

Новим президентом Світового банку обрали колишнього заступника міністра фінансів США з міжнародних справ Девіда Мелпаса.

Мелпас приступить до виконання своїх обов’язків з 9 квітня.

Нового президента обрали за процедурою, схваленою у 2011 році. Відповідно до неї, будь-який член банку може бути запропонованим на посаду будь-яким виконавчим директором. Після цього виконавчі директори ретельно перевіряють кандидатів та проводять всебічне інтерв’ю.

7 січня керівник Світового банку Джим Ен Кім оголосив про відставку після більш ніж шести років на цій посаді. Вже 1 лютого він залишив свій пост.

Read More

«Меморіал» вимагає звільнити заарештованих після масових обшуків кримських татар

Російський правозахисний центр «Меморіал» опублікував заяву з вимогою до російської влади звільнити затриманих під час масових обшуків у Криму 27 березня кримськотатарських активістів.

«Правозахисний центр «Меморіал» вимагає негайного звільнення 24-ох жителів Криму, закликає російське громадянське суспільство і світову спільноту посилювати тиск на російську владу з вимогою їх звільнення», – йдеться в заяві.

Правозахисники вважають безпідставним визнання «Хізб ут-Тахрір» терористичною організацією в Росії та звертають увагу на те, що вона не заборонена в Україні.

«І саме кримінальне переслідування, і вивезення позбавлених волі жителів з Криму порушують норми міжнародного гуманітарного права і з цієї причини особливо неприйнятні. У цьому випадку ці норми порушені особливо кричуще: більшість затриманих, якщо не всі, вже вивезені за межі Криму», – зазначили в «Меморіалі».

У правозахисному центрі звертають увагу на те, що багато хто із затриманих пов’язані з громадською ініціативою «Кримська солідарність», яка займається висвітленням переслідувань у Криму і допомогою заарештованим та їхнім сім’ям.

«Люди, які здійснювали інформаційну підтримку жертв репресій, які організовували передачі в’язням, допомогу їхнім родинам, регулярно відвідували суди у політичних справах, тепер самі опинилися за ґратами. Ми не знаємо, чи мали затримані якесь відношення до «Хізб ут-Тахрір», але в цій ситуації досить імовірним видається, що це зручне і вже звичне обвинувачення стало інструментом для придушення громадської солідарності і громадянської активності жителів Криму, в першу чергу, кримських татар», – йдеться у заяві.

Контрольований Росією суд в столиці Криму Сімферополі 29 березня взяв під арешт до 15 травня 23 кримських татар за звинуваченням у належності до забороненої в Росії, а після окупації Криму і на його території, організації «Хізб ут-Тахрір». Цього ж дня заарештованих кримських татар вивезли до Росії.

Крім того, досі не встановлене місце перебування Едема Яячикова, 24-го активіста, до будівлі якого 27 березня приходили російські силовики.

США і ЄС засудили арешти кримськотатарських активістів і закликали Росію негайно їх звільнити.

Відтоді, як Росія захопила український півострів Крим у 2014 році, російська влада переслідує кримських татар за ймовірну причетність до руху «Хізб ут-Тахрір». Це глобальна організація, що базується в Лондоні і прагне об’єднати всі мусульманські країни в ісламський «халіфат». В Україні, якій належить окупований Росією Крим, вона є легальною.

Read More

Obama Meets Germany’s Merkel at Chancellery in Berlin

Chancellor Angela Merkel has received former U.S. President Barack Obama at her office in Berlin for a meeting characterized by German officials as a routine private encounter with a former international peer.

Obama could be seen waving as he left the chancellery alongside Merkel Friday. Merkel’s spokesman, Steffen Seibert, said she has met repeatedly with ex-heads of state and government “with whom she worked together closely and well for a time.”

He said the meeting has no implications for current German-U.S. relations. Asked whether it was a signal to President Donald Trump, with whom Germany has a sometimes-complicated relationship, Seibert replied: “I would firmly reject that impression.”

Merkel and Obama have already met in Berlin since the former president left office, participating in a discussion at a May 2017 conference.

Read More

Зеленський не оприлюднюватиме декларацію за 2018 рік до 2-го туру виборів – «Чесно»

Раніше рух «Чесно» закликав Зеленського внести дані в декларацію про доходи за минулий рік

Read More

У штабі Зеленського заявили, що Тимошенко не буде модерувати дебати між ним та Порошенком

Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко не буде вести дебати між кандидатом у президенти України Володимиром Зеленським та його опонентом Петром Порошенком. Про це в ефірі радіо «Новое время» заявив радник передвиборчого штабу Володимира Зеленського Дмитро Разумков.

Він вважає, що Тимошенко була б незалежним модератором, оскільки критикувала б обох кандидатів.

«Якби вона погодилася, то на стадіоні було б представлено 60% голосів виборців. Тобто це було б реально представництво більше половини країни. Але сталося так, як сталося», – зазначив Разумков і додав, що тепер місце модератора запропонують комусь іншому.

31 березня відбулися вибори президента України. Актор і бізнесмен Володимир Зеленський та чинний президент Петро Порошенко виходять до другого туру, який запланований на 21 квітня.

3 квітня Зеленський запропонував своєму опонентові в другому турі виборів Порошенку провести дебати на стадіоні «Олімпійський» у Києві, а також призначити лідерку «Батьківщини» Юлію Тимошенко «незалежним арбітром» на цих дебатах.

Порошенко у ніч на 4 квітня відповів, що готовий дебатувати на стадіоні, хоча закон прописує інші правила.

Read More

Political Instability in Albania Mounts Ahead of Elections, EU Decision

Albania will learn in June whether the European Union will move forward with accession talks to admit the Balkan nation as a member. Albania will also hold local elections in June — possibly without the main opposition party taking part. As these two events draw near, political instability is mounting. Sabina Castelfranco has more from Tirana.

Read More

THE GAME IS OVER! У Зеленського і його помічників виявлені російські та ізраїльські паспорти!

Неназване джерело у виборчому штабі кандидата Зеленського повідомило репортерському об’єднанню “Міждержавна Група” сенсаційну інформацію. У ключових членів Зе-команди є громадянство інших держав, що є грубим порушушенням Конституції – Основного Закону України, а саме Статті 4:

В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Але, як виявилося, шокуючим є навіть не сам факт подвійного і потрійного громадянства кандидатів в Адміністрацію Президента України. А наявність у них паспортів держави-агресора, яка в особі своїх посіпак намагається захопити владу в Україні таким чином!

Ми добре знаємо як закінчуються такі спроби путінського кремля. Знову буде ще кривавіший Майдан, похвостич окупантів утече на схід або на північ, а прості українці заплатять десятками чи сотнями тисяч загиблих і покалічених. Економічна ситуація ще більше погіршиться, чого власне і очікує кривавий московський карлик!

СЛАВА УКРАЇНІ!

Правда України

Read More

«Нафтогаз»: завершуємо опалювальний сезон з рекордними залишками газу

Із проханням про відключення опалення можна звертатися «до голови ОСББ або до ЖЕО»

Read More

Гривня посилилася на 25 копійок щодо долара – курс НБУ на 8 квітня

Національний банк України встановив офіційний курс на 8 квітня на рівні 26 гривень 77 копійок за долар США. Це на 25 копійок менше, ніж курс, встановлений регулятором на 5 квітня.

Торги на міжбанківському валютному ринку 5 квітня відбувалися так: з початкового рівня 26 гривень 81 – 84 копійки котирування впродовж сесії опустилися до 26 гривень 65 – 69 копійок, повідомляє сайт «Мінфін». За цими даними, впродовж активної частини сесії пропозиція долара постійно переважала попит.

Свого пікового значення 28 гривень 39 копійок за курсом НБУ впродовж останнього року долар сягнув 30 листопада 2018 року. На 12 березня 2019 року офіційний курс становив 26 гривень 31 копійку, це найвищий курс гривні від липня 2018 року.

Read More

Світовий банк погіршив прогноз зростання ВВП України у 2019-му

Світовий банк погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту для України в 2019 році з 2,9% до 2,7%. Про це свідчить квітневий огляд Світового банку.

При цьому банк зберіг прогноз зростання ВВП в Україні у 2020 році (3,4%), в в 2021-му – знизив до 3,7% із 3,8%.

За даними уряду України, в 2018 році ВВП країни зріс на 3,2%.

Read More

EU’s Tusk Wants to Offer Britain Another Year to Sort out Brexit

European Council President Donald Tusk wants Britain to have until next April to come up with a viable plan for its exit from from the European Union. 

EU leaders would have to approve the extension which gives Britain the option of leaving the group earlier if parliament approves an exit deal. 

British Prime Minister Theresa May is set to write Tusk a letter Friday formally requesting another extension, until June 30. 

Britain was originally due to leave the bloc by March 29, but May got approval from the EU for a short extension to give her government more time to find a solution parliament could support.

While the process dragged on, parliament sought its own path forward, but in a series of votes Monday lawmakers struck down four possible paths forward. The closest that came to passing was a proposal to have Britain withdraw from the EU, but remain in a customs union.

The latest deadline set by the European Union was April 12, but no withdrawal plans have been approved by British lawmakers. 

The delays mean Britain is beginning preparations to vote for it’s representatives to the European parliament on May 23.

Read More

Russia Stakes Its Hold on Arctic with Military Base

Russia has made reaffirming its presence in the Arctic a top goal, revamping the military Arctic outpost of Severny Klever along the Arctic shipping route

Missile launchers ply icy roads and air defense systems point menacingly into the sky at this Arctic military outpost, a key vantage point for Russia to project its power over the resource-rich polar region.

The base, dubbed Severny Klever (Northern Clover) for its trefoil shape, is painted in the white, blue and red colors of the Russian national flag. It has been designed so soldiers can reach all of its sprawling facilities without venturing outdoors — a useful precaution in an area where temperatures often plunge to minus 50 Celsius (minus 58 Fahrenheit) during the winter, and even in the short Arctic summer are often freezing at night. 

It’s strategically located on Kotelny Island, between the Laptev Sea and the East Siberian Sea on the Arctic shipping route, and permanently houses up to 250 military personnel responsible for maintaining air and sea surveillance facilities and coastal defenses like anti-ship missiles.

The Russian base has enough supplies to remain fully autonomous for more than a year.

“Our task is to monitor the airspace and the northern sea route,” said base commander Lt. Col. Vladimir Pasechnik. “We have all we need for our service and comfortable living.”

Russia is not alone in trying to assert jurisdiction over parts of the Arctic, as shrinking polar ice opens fresh opportunities for resource exploration and new shipping lanes. The United States, Canada, Denmark and Norway are jostling for position, as well, and China also has shown an increasing interest in the polar region.

But while U.S. President Donald Trump’s administration has seen the Arctic through the lens of security and economic competition with Russia and China, it has yet to demonstrate that the region is a significant priority in its overall foreign policy. The post of special U.S. representative for the Arctic has remained vacant since Trump assumed office.

Russia, however, has made reaffirming its presence in the Arctic a top goal, not the least because the region is believed to hold up to one-quarter of the Earth’s undiscovered oil and gas. Russian President Vladimir Putin has cited estimates that put the value of Arctic mineral riches at $30 trillion.

The move has alarmed Russia’s neighbors, analysts say.

“In Russia, the Northern sea route has been described as a bonanza with lots of potential of economic development,” said Flemming Splidsboel Hansen of the Danish Institute for International Studies. “And that’s why there is a need for military capacity in the area. It is likely meant as defensive, but it is being interpreted by the West as offensive.”

Kristian Soeby Kristensen, a researcher at Copenhagen University in Denmark, said the problem of Russian hegemony in the Arctic was most obvious to Norway.

“Norway is a small country, whose next-door neighbor is mighty Russia, which has placed the bulk of its military capacity right next to them,” Soeby Kristensen said. “Norway is extraordinarily worried.”

In 2015, Russia submitted to the United Nations a revised bid for vast territories in the Arctic. It claimed 1.2 million square kilometers (over 463,000 square miles) of Arctic sea shelf, extending more than 350 nautical miles (about 650 kilometers) from the shore.

As part of a multipronged effort to stake Russia’s claims on the Arctic region, the Kremlin has poured massive resources into modernizing Soviet-era installations there.

The military outpost on Kotelny Island fell into neglect after the 1991 collapse of the Soviet Union, but a massive effort to build a new base began in 2014 and took several years. 

A group of reporters brought to the island by the Russian Defense Ministry on Wednesday were shown Bastion anti-ship missile launchers positioned for a drill near the shore and Pantsyr-S1 air defense systems firing shots at a practice target. 

The Russian military has kept Western media from visiting its Arctic facilities, so the trip offered a unique opportunity to watch the Russian expansion up close. 

A big radar dome looms on a hill overlooking the coast, underlining the base’s main mission of monitoring the strategic area.

In contrast with drab, Soviet-era facilities, the pristine new base features spacious living quarters, a gym and a sauna. Putin’s words about the importance of the Arctic for Russia dot the base’s walls and a symbolic border post sits in a hallway.

Soldiers at the base say they are proud of their mission despite the challenging Arctic environment.

“Proving to myself that I can do it raises my self-esteem,” said one of the soldiers, Sergei Belogov. “Weather is our enemy here, so we need to protect ourselves from it to serve the Motherland.”

Extreme cold and fierce winds often make it hard to venture outside, and even winterized vehicles may have trouble operating when temperatures plunge to extreme lows and even special lubricants freeze.

Russian Defense Minister Sergei Shoigu reported to Putin in December that the military has rebuilt or expanded numerous facilities across the polar region, revamping runways and deploying air defense assets. He said renovation works were conducted on a long string of Arctic territories.

The expanded infrastructure has allowed the Russian military to restore full radar coverage of the nation’s 22,600-kilometer (14,000-mile) Arctic frontier and deploy fighter jets to protect its airspace.

The military also has undertaken a cleanup effort across the region, working to remove tens of thousands of tons of waste from the Arctic territories, most of it rusty fuel tanks left behind by the Soviet military.

The Russian soldiers share the island with polar bears, arctic foxes and wolves.

Officers said that, soon after the base opened, curious bears regularly prowled near its walls, sometimes even peering into its windows. On some occasions, soldiers had to use a truck to spook away a particularly curious bear wandering nearby.

Soldiers interviewed at the base said they marveled at the area’s wildlife and its majestic Arctic landscapes.

“The nature here is extremely beautiful,” said Navy Lt. Umar Erkenov, who came from southern Russia. “Meeting a polar bear is an experience that fills you with emotions. We have established friendly ties with them from the start. We don’t touch them, they don’t touch us.”

He said he’s missing his wife and daughter, whom he can only see during his leave period once a year, but is proud of his mission.

“Few people do their job under such conditions,” he said. “I feel proud that I’m here with my unit, doing my duty and protecting the Motherland.”

Read More

NATO Members Risk Losing US Intel Over China Tech

Some European countries could soon find themselves cut off from U.S. intelligence and other critical information if they continue to cultivate relationships with Chinese technology firms.

U.S. Secretary of State Mike Pompeo issued the warning Thursday, following a meeting of NATO foreign ministers in Washington.

“We’ve done our risk analysis,” Pompeo said. “We have now shared that with our NATO partners, with countries all around the world. We’ve made clear that if the risk exceeds the threshold for the United States, we simply won’t be able to share that information any longer.”

U.S. defense and intelligence officials have warned repeatedly in recent years of a growing threat that information shared over Chinese-built networks or Chinese-made devices could be stolen or copied and shared with the Chinese government.

More recently, concerns have focused on China’s Huawei and ZTE, which have been offering to build advanced, high-speed 5G for mobile devices across Europe.

A report issued earlier this week by the U.S. Defense Innovation Board, which advises the Pentagon, raised the possibility Huawei already is building so-called “backdoors,” or security vulnerabilities, into its software and products.

“Many of these seem to be related to requirements from the Chinese intelligence community pressuring companies to exfiltrate information about domestic users,” the report said, citing the example of Xiongmai, a Chinese security camera maker that was using Huawei code to allow unauthorized access to millions of cameras.

While some European countries have acknowledged U.S. concerns, the European Union has rejected calls for a blanket ban on Huawei, in particular.

NATO response

As for NATO, some officials, including Secretary-General Jens Stoltenberg, have called for more consultations and have suggested the need for a more nuanced response, given there are currently few alternatives in Europe to Huawei’s 5G technology.

“We’re just in the preliminary stages,” NATO analyst and consultant Benedetta Berti said earlier this week in Washington.

“We need to take stock of our critical vulnerabilities, of the impact of external investments on our critical infrastructure,” she said. “We will come to a common strategic understanding.”

U.S. urgency

But U.S. officials are pushing for greater urgency.

“It is as important for NATO as it is for us,” State Department Director of Policy Planning Kiron Skinner told reporters this week. “How European countries address China’s involvement across all of their sectors is central to American security,” he added.

“When a nation shows up and offers you goods that are well below market, one ought to ask what else is at play,” Pompeo said Thursday, calling the offers from Chinese technology companies “literally too good to be true.”

“There is undoubtedly the risk that NATO or the United States will not be able to share information in the same way it could if there were not Chinese systems inside of those networks, inside of those capabilities,” he said.

Read More

Pentagon Eyes F-35 Sales to Greece, Romania and Poland 

The United States is considering expanding sales of Lockheed Martin Corp made F-35 fighter jets to five new nations including Romania, Greece and Poland as European allies bulk up their defenses in the face of a strengthening Russia, a Pentagon official told Congress on Thursday.

In written testimony submitted to the U.S. House of Representatives and seen by Reuters, Vice Admiral Mathias Winter — the head of the Pentagon’s F-35 office — said that “future potential Foreign Military Sales customers include Singapore, Greece, Romania, Spain and Poland.”

News of the new customers coincides with U.S. tension with F-35 development partner Turkey over Ankara’s plans to buy a Russian missile defense system.

Foreign military sales like those of the F-35 are considered government-to-government deals where the Pentagon acts as an intermediary between the defense contractor and a foreign government.

Other countries considering F-35

Other U.S. allies have been eyeing a purchase of the stealthy jet including Finland, Switzerland and the United Arab Emirates.

Winter’s full written testimony, which will be made public as soon as Friday, said the United States would respond to all official requests for information about the jet.

Last year, Belgium was the first new customer for the F-35 in years, choosing it over the Eurofighter Typhoon to replace its aging F-16s in a 4 billion euro ($4.55 billion) deal.

Under President Donald Trump the United States has rolled out a “Buy American” plan that relaxed restrictions on sales and encouraged U.S. officials to take a bigger role in increasing business overseas for the U.S. weapons industry.

Three models of F-35 available

Lockheed, the jet’s prime contractor, is developing and building three models of the new warplanes for the U.S. military and 10 other countries that have signed up to buy the jets: Britain, Australia, Italy, Turkey, Norway, the Netherlands, Israel, Japan, South Korea and Belgium.

U.S. arms sales to foreign governments rose 13 percent to $192.3 billion in the year ending Sept. 30, the State Department said in November.

Lockheed delivered 91 F-35 fighter jets to the United States and its allies in calendar 2018.

Read More

Команда Зеленського про появу «95-го кварталу» в телеефірі в «день тиші»: «по-іншому діяти було неможливо»

У команді кандидата у президенти Володимира Зеленського появу проектів за участі шоумена в «день тиші», коли заборонена агітація, вважають правильним і звертають увагу на аналогічні дії з боку команди Петра Порошенка. Про це йдеться у спецрепортажі програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») – «Вперед, на Банкову!».

«Якщо будемо говорити про «день тиші» на «1+1», давайте згадаємо «день тиші» з молебнем за єдність України, яку виконував чинний президент», – заявила радниця з правових питань кандидата Зеленського Ірина Венедіктова.

На її думку, це «рівнозначні події»: «Я сприймаю це правильно, тому що по-іншому в нашій ситуації діяти неможливо. Все – в межах закону» – стверджувала у коментарі «Схемам» Венедіктова.

30 березня, у «день тиші» перед виборами президента програма телеканалу «1+1» містила низку програм з участю кандидата в президенти, коміка Володимира Зеленського.

В той же день з участю президента Петра Порошенка у Києві відбувся молитовний захід, який транслювали в ефірі телеканали «Прямий» і «5-й канал».

Відповідно до закону України «Про вибори президента України», передвиборна агітація закінчується о 24-й годині останньої п’ятниці перед днем виборів. Тобто цього разу – опівночі 30 березня.

У законі також згадуються форми виборчої агітації, зокрема, «оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв’ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень», а також «проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів за підтримки партії-суб’єкта виборчого процесу чи кандидата на посаду президента України, а також оприлюднення інформації про таку підтримку».

Read More

Супрун повідомила, де є найсучасніше обладнання для аналізів на наркотики та алкоголь

Найбільш сучасне обладнання для проведення якісного дослідження на алкоголь та наркотики є лише в антидопінговому центрі Національного Олімпійського комітету. Про це повідомила в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.

«Коли потрібне достовірне підтвердження, чи вживає людина наркотики або алкоголь, критично важливим є спосіб перевірки аналізів. Існує не так багато методів, які можуть дати правдиву оцінку результатів. І не так багато лабораторій, у яких є можливість ці методи використовувати», – написала Супрун у Facebook-у.

Вона пояснила, що для цього необхідне специфічне обладнання.

«Це має бути тривалий процес дослідження (2–3 дні) на основі аналітичної хімії. А саме: хромато-мас-спектометрія. Все інше, наприклад, тест-полоски, що обіцяють результат за 15 хвилин, не є достовірним показником», – зазначила очільник МОЗ.

Супрун нагадала, що лабораторія Олімпійського комітету регулярно працює зі спортсменами задля визначення, чи вживають вони заборонені речовини. «На цьому обладнанні аналізують такі біологічні матеріали: сечу, волосся, нігті та навіть кров, де наркотики дуже швидко метаболізуються. Якщо людина регулярно (1–2 рази на тиждень вживає наркотики), такий метод це підтвердить», – розповіла Супрун.

3 квітня кандидат в президенти України Володимир Зеленський запропонував своєму опонентові в другому турі виборів президентові Петру Порошенкові провести дебати на стадіоні «Олімпійський» у Києві. Він додав, що кандидати обов’язково повинні пройти медичну експертизу і довести народові, що серед них немає «ні алкоголіків, ні наркоманів». «Країні потрібен здоровий президент», – сказав Зеленський.

Водночас чинне законодавство не зобов’язує кандидатів у президенти надавати медичні довідки.

Порошенко у ніч на 4 квітня відповів, що готовий дебатувати на стадіоні, хоча закон прописує інші правила. Представник його штабу Олег Медведєв заявив, що Порошенко зранку 5 квітня чекатиме на Зеленського в медпункті стадіону «Олімпійський» в Києві для здачі всіх аналізів.

4 квітня Зеленський запросив Порошенка здати аналізи в «незалежній лабораторії».

Read More

Зеленський про «Приватбанк»: «Чому Коломойському мають повертати державну установу?»

Кандидат на посаду президента Володимир Зеленський відповів на запитання журналістів, які шанси у олігарха Ігоря Коломойського повернути собі націоналізований «Приватбанк». Про це йдеться у спецрепортажі програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Вперед, на Банкову!».

«Та мені все одно, що буде з Ігорем Коломойським. Ну, це повинні розбиратися… «Приватбанк» зараз – державна установа, чому вона повинна повертатись Коломойському?» – відповів у коментарі Зеленський.

Під час цієї розмови зі знімальною групою «Схем», яка відбулася під час його концерту у місті Бровари під Києвом, охоронці Володимира Зеленського силоміць відтіснили оператора Радіо Свобода від журналіста на кілька десятків метрів за лаштунки. Відтак, цей фрагмент інтерв’ю з кандидатом на пост президента вдалося записати лише на аудіо.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.

У травні 2017-го журналісти програми «Схеми» показали, що напередодні націоналізації «Приватбанк» оформив 110 мільярдів гривень кредитів на понад 30 фірм, більшість із яких мають ознаки фіктивності. Такого висновку автори дійшли, отримавши доступ і проаналізувавши аудиторський звіт про фінансово-господарську діяльність банку, складений аудиторською фірмою Ernst&Young.

Після виходу розслідування Ігор Коломойський заявив, що всі операції проходили під повним контролем і «чутливим керівництвом» тодішнього заступника голови Нацбанку Катерини Рожкової.

 

 

 

Read More

From Potholes to Procurement: Ukraine’s Chronic Corruption Angers Voters

To experience corruption in Ukraine, just go for a drive. The bone-crunching, bouncing ride over the countless potholes is a daily ritual for travelers across the country.

Campaigners say the local authorities’ failure to repair the winter road damage is just one symptom of the myriad corruption schemes that plague the country.

Tackling corruption is invariably among the issues Ukrainians cite as a top priority for the next president, as incumbent Petro Poroshenko and newcomer Volodymyr Zelenskiy face a final round runoff April 21.

​Anti-corruption law struck down

There are growing fears that government resolve is stalling, after Ukraine’s Constitutional Court in February struck down a law against officials enriching themselves. The U.S. Ambassador to Ukraine Marie Yovanovitch recently demanded the government get a grip on the problem.

High-level corruption poses an existential threat, says Yaroslav Yurchyshyn, executive director of Transparency International Ukraine.

“Schemes which are now existing in the sphere of national security or the energy sphere, it’s really dangerous for not only [government] effectiveness but also it’s dangerous for the existence of Ukraine, because we are a country now in war. And this corruption helps our enemy make us weaker,” Yurchyshyn said.

Poroshenko’s bid to win a second presidential term has been caught up in corruption allegations over military procurement. He denies involvement.

Yurchyshyn says Poroshenko shouldn’t be singled out. 

“When we see other candidates in the presidential campaign, for everyone we have several questions for his or their close affiliations with different corruption schemes,” he said.

Journalists, lawyers investigate

Many Ukrainians have had enough and are fighting back. The group BIHUS info consists of dozens of journalists and lawyers investigating corruption. Their results are put on YouTube, and they are not afraid to tackle some of the biggest scandals. One recent investigation looked into the funding of the Fatherland party, led by defeated presidential candidate Yulia Tymoshenko.

“Three residents of these two villages were among the party’s biggest contributors in 2018, donating more than $148,000 (4 million hryvnias),” according to reporter Maksym Opanasenko in a recent documentary on the BIHUS info YouTube channel. He then confronts one of the party donors as she is working at the checkout of a local village store. It is clear that she is not the real source of the money.

Such schemes use a typical formula, employing intermediaries to disguise financial transactions, says founder of the group Denys Bihus.

“A poor person is hired, and he or she then draws up financial documents for a silly amount of money. Then they pass the right to sign off on these documents to someone else, but formally, they remain the only one visible in [public] documents,” Bihus told VOA in a recent interview.

The Fatherland party denies accusations of corruption.

Bihus says they pass on evidence from their investigations to law enforcement agencies. 

“But the problem is that, though we can initiate a case, we cannot force them to investigate it effectively. This is especially true in those cases where top politicians are involved,” he said.

​Symbol of graft

Decades of graft can even be seen along the Kyiv skyline. Construction on the vast Podilsko-Voskresenskyi Bridge, a rail and road crossing over the Dnieper River, started 26 years ago. Work has been halted repeatedly over corruption scandals. It is still not complete.

Anti-corruption campaigners say fighting corruption in the system is not enough for in Ukraine, the system is corruption.

Read More

Фігурантів «справи українських диверсантів» засудили до 14 років ув’язнення в Криму

Підконтрольний Росії Севастопольський міський суд засудив обвинувачених у підготовці диверсій на території анексованого Криму Володимира Дудку й Олексія Бессарабова до 14 років ув’язнення кожного, а також призначив кожному штраф в розмірі 350 тисяч рублів (близько 150 тисяч гривень).

Напередодні прокурор просив для Дудки про 15 років позбавлення волі, а для Бессарабова – 14 років і 10 місяців позбавлення волі.

9 листопада 2016 року в Севастополі затримали співробітників кримського аналітичного центру «Номос» Дмитра Штиблікова і Олексія Бессарабова, а також їхнього близького друга Володимира Дудку. Усіх трьох звинуватили в підготовці диверсій в анексованому Криму на замовлення української розвідки.

16 листопада 2017 року Севастопольський міський суд засудив Штиблікова до 5 років колонії суворого режиму і до штрафу в розмірі 200 тисяч рублів (95 тисяч гривень).

31 липня 2018 року підконтрольний Кремлю Севастопольський міський суд продовжив арешт на шість місяців севастопольцям Володимиру Дудці та Олексію Бессарабову.

У Службі безпеки України повідомили, що затримані в Криму громадяни України не є ні співробітниками, ні контактерами з боку СБУ.

Read More

From Potholes to Procurement: Ukraine’s Chronic Corruption Angers Voters

Tackling corruption is invariably among the issues Ukrainians cite as a top priority for the next president. Incumbent Petro Poroshenko and newcomer Volodymyr Zelenskiy face a final round runoff April 21. There are growing fears that government resolve is stalling after Ukraine’s Constitutional Court in February struck down a law against officials enriching themselves. The U.S. ambassador to Ukraine recently demanded the government get a grip on the problem. Henry Ridgwell reports from Kyiv.

Read More