Month: May 2020

Слідчі Управління з розслідування «справ Майдану» Державного бюро розслудвань завершили досудове розслідування щодо двох колишніх суддів Сосновського районного суду міста Черкаси, які виносили непідсудні рішення під час Революції гідності, повідомила 26 травня пресслужба відомства.

«Слідством встановлено, що колишні судді – зараз адвокати, 25-26 січня 2014 скоїли протиправні дії стосовно 17 осіб. Громадянам була незаконно обмежена особиста свобода, переважно, шляхом взяття під варту. Рішення приймалися без достатніх та належних доказів про вчинення ними масових заворушень для перешкоджання організації та проведенню подальших мирних зібрань, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в Черкасах та інших регіонах», – йдеться в повідомленні.

За даними ДБР, екссудді підозрюються у винесенні «завідомо неправосудних рішень, здійснених в особистих інтересах».

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…

У середу, 27 травня має відбутися чергове засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ) з врегулювання ситуації на Донбасі в режимі відеоконференції.

Його проведення є плановим, і було узгоджене раніше сторонами переговорів.

Напередодні відбулися засідання робочих підгруп у режимі онлайн, які зазвичай передують зустрічі ТКГ.

22 травня з ініціативи голови делегації України в ТКГ Леоніда Кучми відбулося позачергове засідання ТКГ через повідомлення від українських військових про обстріл ліній електропередач на непідконтрольній території Луганської області. Бойовики традиційно звинувачують в обстрілах українську сторону.

На лінії фронту теоретично чинне чергове перемир’я, що, як і попередні, було проголошене як всеосяжне, безумовне, стале і безстрокове.

Та, як і всі попередні, воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді порушується постійно. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 
…

Державне бюро розслідувань заявляє, що його співробітники не застосовували «будь-які заходи фізичного впливу» біля музею Івана Гончара 26 травня.

У ДБР повторили озвучену раніше в коментарі Радіо Свобода тезу, що отримали інформацію про перебування в музеї п’ятого президента України Петра Порошенка. За даними ДБР, адміністрація музею та «інші особи» перешкоджали проведенню слідчих дій. Для належного проведення необхідних слідчих дій, ідеться в заяві, було задіяно спецпідрозділ Державного бюро розслідувань.

«Під час виконання обов’язків спецпідрозділу будь які заходи фізичного впливу не застосовувалось. Проведення слідчих дій завершено», – вказують у ДБР.

Увечері 26 травня співробітники Державного бюро розслідувань залишили приміщення музею Гончара в Києві, де народний депутат від «Європейської солідарності» Петро Порошенко і його дружина Марина відкрили виставку художніх робіт зі своєї приватної колекції.

Як повідомив адвокат Порошенка Ігор Головань, співробітники ДБР забрали документи, що підтверджують законність придбання і ввезення картин. Ці документи були також виставлені в музеї. Перед тим Головань заявив, що дружині Порошенка не вручали повістку в музеї Івана Гончара.

На оприлюднених у мережі відео видно, що співробітники Державного бюро розслідувань після штовханини потрапляють до музею.

Музей Івана Гончара на своїй сторінці повідомив, що «сталося незаконне вторгнення правоохоронних органів до споруди музею. Без рішення суду».

«Представники ДБР заблокували вхід і перешкоджають потраплянню директора до приміщення музею, зокрема до зали із виставкою. Слідчі увірвалися до будівлі, зламавши вхідні двері. Директором музею було подано заяву до поліції щодо пошкодження майна», – заявили в музеї.

Картини представники ДБР не вилучали, додали в музеї.

У партії «Європейська солідарність» засудили дії ДБР, заявивши, що вони не були санкціоновані судом, і вказали на політичні мотиви цих дій.

«Адвокати Петра Порошенка дадуть правову оцінку бандитським діям ДБР, подадуть відповідні позови та скарги. Ми вже подали чотири заяви до поліції. Але політичні висновки очевидні вже зараз. Після погроз Володимира Зеленського на адресу Петра Порошенка, які минулого тижня пролунали на пресконференції, глави держави, ясно як день, що переслідування п’ятого президента носять суто політичний характер і відбувається за наказом і тиском президента шостого», – йдеться в заяві.

«Європейська солідарність» закликала президента Зеленського «негайно повернутися у правове конституційні поле, припинити використання правоохоронної системи для полювання на опозицію, припинити знищення стратегічного партнерства України із західними партнерами, і врешті-решт почати робити для держави щось більш предметне, аніж низькопробні видовища».

ДБР викликало Порошенка на допит 26 травня як свідка в межах провадження, досліджуються «обставини переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю колекції культурних цінностей, яка складається із 43 картин всесвітньо відомих художників».

Сам Порошенко не прибув на допит і в цей час відкривав виставку художній робіт зі своєї власної колекції у Музеї Івана Гончара в Києві. Він запевнив, що купував усі картини законно й має відповідні документи. 

Колишній президент повідомив, що на виставці можна побачити оригінали митних декларацій 43 картин, їх перелік і платіжні доручення на оплату.

Адвокат Порошенка Ігор Головань заявив, що слідчі повернулися до «розміщення на сайті ДБР таких любих президенту Зеленському «відосиків», публікація яких у мережі на думку креативних слідчих має замінити вручення повістки у встановленому КПК порядку».

Водночас ДБР запевняє, що Порошенку надсилали повістку на допит.
…

Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури опублікували пізно ввечері 26 травня відкритий лист у відповідь на відеозвернення генерального прокурора Ірини Венедіктової.

У зверненні, оприлюдненому у фейсбуці, прокурори нагадали, що генпрокурор та його заступники не мають права давати вказівки працівникам САП та здійснювати дії, які стосуються виконання прокурорами їхніх повноважень.

«Ми категорично незгодні з твердженням генпрокурора щодо нашої бездіяльності, відсутності результатів роботи та звинуваченнями в порушенні розумних строків в кримінальних провадженнях», – вказано в заяві.

Раніше 26 травня генеральний прокурор Ірина Венедіктова поскаржилася на «бездіяльність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» і заявила, що це питання потребує її негайного реагування. Заява Венедіктової розміщена на сайті Офісу генпрокурора.

Президент Володимир Зеленський 17 березня підписав указ, яким призначив Ірину Венедіктову генеральним прокурором України. Іншим указом Зеленський звільнив Венедіктову від тимчасового виконання обов’язків директора ДБР.

17 березня Верховна Рада України проголосувала за кандидатуру Ірини Венедіктової на посаду генерального прокурора України. 

Венедіктова раніше була народною депутаткою від партії Зеленського «Слуга народу». Перед президентськими виборами 2019 року Зеленський представляв Венедіктову у складі своєї команди.
…

Державне бюро розслідувань 8 травня закрило справу про перешкоджання професійній діяльності журналістів видання «Цензор.нет» Івана Марусенка та Михайла Криворучкіна з боку народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Олександра Пономарьова, який у лютому 2018 року в кулуарах Верховної Ради напав на них, вирвавши з рук телефони.

Слідчий ДБР не побачив у цих діях парламентаря «складу злочину». Водночас потерпілий журналіст Іван Марусенко вважає це рішення незаконним і вже подав скаргу на ім’я генпрокурорки Ірини Венедіктової з проханням його скасувати.

У постанові про закриття кримінального провадження слідчий ДБР Олександр Амелін обґрунтував своє рішення тим, що «розмова двох депутатів мала конфіденційний характер», «дозвіл на зйомку її учасники не давали», а тому, на його думку, «перешкоджання незаконній професійній діяльності журналіста не утворює складу злочину». Текст постанови слідчого ДБР є в розпорядженні редакції.

Адвокат журналіста Івана Марусенка Анатолій Попов направив скаргу на рішення слідчого ДБР до генеральної прокурорки Ірини Венедіктової – адже «скарга на незаконне закриття цього кримінального провадження має бути предметом уваги та розгляду генерального прокурора, який входить… до системи прокурорів, які мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих», а «вручення підозри народному депутату – це компетенція виключно генерального прокурора».

У скарзі захист журналіста звернув увагу на обставини справи: «Обставини справи чітко вказують про те, що журналісти Марусенко І.П. та Криворучкін М.В. проводили відеозйомку відкрито. Спілкування між депутатами Соболєвим С.В. та Пономарьовим О.С. проводилося у публічному місці, де перебувають депутати, журналісти та інші особи, які дотичні як до діяльності депутатського корпусу, так і до висвітлення цієї діяльності публічного характеру. Обставини справи вказують на те, що спілкування між депутатами відбувалося саме за результатами їхньої діяльності як народних депутатів і саме таку діяльність висвітлюють журналісти, які акредитовані у Верховній Раді України», – йдеться в документі.

Тому, на думку юриста, це «спростовує висновок слідчого Амеліна О.В. про те, що журналісти Марусенко І.П. та Криворучкін М.В. мали отримати «дозвіл на зйомку» у народних депутатів України Соболєва С.В. та Пономарьова О.С».

Крім того, за словами адвоката Попова, жодних зауважень чи прохань від депутата Пономарьова припинити його знімати під час окремого спілкування з журналістами не надходило. Натомість саме в той момент, йдеться у скарзі, парламентар «здійснив напад на журналістів і вихопив з їхніх рук мобільні телефони, які журналісти використовували при здійсненні своєї професійної діяльності».

«Небезпека позиції, яка висловлена ДБР в обґрунтування підстав для закриття цього кримінального провадження полягає в тому, що ДБР запроваджує нові стандарти в оцінці діяльності журналістів, розподіляючи її на законну і незаконну за принципом щодо отримання згоди публічної особи на висвітлення питань діяльності такої особи. Тобто, якщо депутат Пономарьов не хоче, щоб про його діяльність журналісти збирали інформацію, то така діяльність журналістів, на думку слідства, вже вважається незаконною. Очевидно, що запровадження таких стандартів зведе нанівець роль ЗМІ як «сторожового пса демократії», – підкреслив Анатолій Попов. – Не кажучи вже про те, що така позиція слідства прямо іде всупереч усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо права на висвітлення діяльності публічних осіб, до яких за визначенням відносяться політики».

У 2018 році у Верховній Раді тодішній народний депутат від депутатської групи «Воля народу» Олександр Пономарьов (нині він депутат від партії «Опозиційна платформа – За життя») напав на журналіста «Цензор.нет» Івана Марусенко та його колегу Михайла Криворучкіна й вирвав у них з рук телефони, якими вони здійснювали зйомку.

Того ж дня за цим фактом було відкрито кримінальне провадження щодо перешкоджанню законної діяльності журналістів.

Згодом, у травні 2016 року в Генпрокуратурі повідомили, що направили до Верховної Ради подання на притягнення депутата Олександра Пономарьова до кримінальної відповідальності. Однак у червні того ж року регламентний комітет Верховної Ради відмовився його підтримати, визнавши подання тодішнього генпрокурора Юрія Луценка «невмотивованим», а докази «сумнівними».

Розгляд справи тривав близько двох років. А на початку 2020 року провадження було передано до Державного бюро розслідувань.

 
…

Офіс генерального прокурора України повідомив про підозру начальникові оперативного відділу 74-го розвідувального центру Головного управління Генштабу Збройних сил Росії. Російському чиновникові інкримінують підбурювання посадової особи уряду України до державної зради. Імені підозрюваного громадянина Росії відомство не називає.

«За даними слідства, співробітник розвідувальних органів РФ у 2017 році залучив до конфіденційного співробітництва громадянина України, який на той час обіймав посаду заступника керівника протоколу прем’єр-міністра України (Володимира Гройсмана – ред.), з метою отримання від нього відомостей, розголошення яких могло зашкодити суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України», – ідеться в повідомленні, оприлюдненому 26 травня.

Офіс генпрокурора додав, що українця було визнано винним у скоєнні державної зради і у вересні 2019 року в межах обміну утримуваними особами передано Російській Федерації.

У повідомленні йдеться про перекладача Гройсмана Станіслава Єжова. Служба безпеки України затримала його 20 грудня 2017 року за підозрою в роботі на російські спецслужби.

Наприкінці серпня 2019 року Єжов уклав угоду про визнання провини і вийшов на свободу, 7 вересня він поїхав до Москву разом зі ще 34 особами, яких Україна видала Росії в межах обміну утримуваними особами.

 
…