Month: July 2020

Поліція Запорізької області повідомила, що підтримала позицію активістів організації «Національний корпус» і разом із обласною прокуратурою оскаржить рішення суду, яким був відпущений під мінімальну заставу підозрюваний нападник на військовослужбовця батальйону «Азов».

Як нагадали в поліції, суд вирішив відпустити підозрюваного під заставу з мінімальною сумою в 40 тисяч гривень. «Ця ситуація набула широкого суспільного резонансу. Бійці-побратими потерпілого, активісти «Національного корпусу», регіональні засоби масової інформації 24 липня провели акцію протесту під стінами ГУНП в Запорізькій області. Поліція та прокуратура Запорізької області підтримує позицію громадськості і подаватиме апеляцію, аби взяти під варту зловмисника, який може нести загрозу для інших громадян!» – заявив відділ комунікації поліції Запорізької області.

У перебігу згаданої акції біля будівлі обласної поліції до представників «Нацкорпусу» вийшли чільні представники поліції і прокуратури Запорізької області, які пообіцяли учасникам акції, що подадуть скаргу на рішення суду в понеділок, 27 липня. «Наприкінці заходу активісти подякували керівництву правоохоронних органів за приділену увагу і виказали впевненість, що вони зі свого боку відпрацюють на 100%, а громадськість забезпечить дієвий контроль, адже найголовніше – це справедливе покарання за скоєння тяжкого злочину!» – мовилося в повідомленні запорізької поліції 24 липня.

Як повідомляли раніше в поліції, 21 липня близько 23:55 до Комунарського відділення поліції ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення з 5-ї міської лікарні про те, що від одного з торговельних центрів міста до них доставили місцевого жителя 1991 року народження з травмами голови. Стан здоров’я потерпілого дотепер залишається стабільно важким, чоловік досі перебуває в комі.

За даними поліції, потерпілий – військовослужбовець, боєць батальйону «Азов», який прибув до Запоріжжя в короткострокову відпустку із зони проведення операції Об’єднаних сил. «Біля продовольчого супермаркету по вулиці Космічній він зробив зауваження молодику, який чіплявся до дівчат. Це спричинило конфлікт, і агресивний чоловік завдав потерпілому удари по голові, після чого він втратив свідомість. Правопорушник з місця події втік», – повідомляли правоохоронці.

Вони встановили особу підозрюваного протягом кількох годин – ним виявився раніше судимий житель Запоріжжя 1991 року народження. Його затримали в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України, йому оголосили про підозру у скоєнні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 (умисне тяжке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України. Прокуратура підтримала клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але суд ухвалив інше рішення.

«Азов» є окремим загоном спеціального призначення Національної гвардії України (підпорядковується МВС), що почав свій шлях 2014 року як добровольчий батальйон, потім полк, і, ввійшовши до лав Нацгвардії, брав участь у низці важливих боїв проти гібридної агресії Росії на сході України. Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, відомству якого підпорядкований загін, свого часу, за даними журналіста-розслідувача Артема Фурманюка, називав «Азов» своїм улюбленим полком. Також в одному з інтерв’ю міністр згадував «Азов» серед підрозділів у складі МВС, які він назвав своєю «чорною сотнею Авакова».

У 2018 році Конгрес США знову заборонив використовувати кошти з американської військової допомоги для України «для озброєння, тренування чи іншої підтримки полку «Азов». Автор поправки до бюджету конгресмен Ро Ханна назвав «Азов» «неонацистським батальйоном». Рішення підтримали і демократи, і республіканці. Ця заборона фактично існувала у США ще з 2015 року. Батальйон звинувачення в неонацизмі відкидає, пояснюючи рішення недостатньою поінформованістю США.

Восени 2019 року 40 конгресменів США закликали внести «Азов» до переліку іноземних терористичних організацій, аргументуючи це «ультранаціоналістичним» характером частини і її «співпрацею з неонацистами». В «Азові», що є офіційною структурою в складі Нацгвардії, назвали це звернення «нічим іншим, як інформаційною атакою на Україну, її суверенітет і державну безпеку».

Праворадикальна партія «Національний корпус», як і її напіввоєнізоване крило «Національні дружини», належать до так званого «Азовського руху», який започаткувала частина радикально налаштованих колишніх бійців нинішнього окремого загону спеціального призначення Національної гвардії «Азов». Навесні 2019 року в доповіді Державного департаменту США щодо прав людини «Національний корпус» був визнаний «групою ненависті», яка «вчиняла довільні затримання людей із очевидною згодою правоохоронних органів, здійснювала напади на журналістів, представників нацменшин (ромів) і ЛГБТ-спільноти».
…

«Приватбанк», що був націоналізований 2016 року, заявляє, що його колишні власники відмили у США майже 800 мільйонів доларів, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Перевіривши додаткові банківські документи, банк подав до суду у штаті Делавер 21 липня змінений позов проти Ігоря Коломойського й Геннадія Боголюбова. У ньому стверджується, що обидва відмили 660 мільйонів доларів через групу американських компаній Optima і ще 100 мільйонів доларів через інші американські компанії.

Банк вимагає від колишніх власників відшкодування на суму в сотні мільйонів доларів.

Свій первісний позов «Приватбанк» подав до суду в штаті Делавер у травні 2019 року, тоді звинувативши колишніх власників у відмиванні у США 623 мільйонів доларів. Справа далі перебуває в процесі розгляду.

У новому документі йдеться, зокрема, про те, що, як стверджує «Приватбанк», іще 86 мільйонів доларів понад суми первісного позову Коломойський і Боголювов відмили в період 2008–2010 років, вивівши ці кошти на два офшорні рахунки одного з підрозділів московського інвестиційного банку «Ренесанс-капітал».

Як стверджується в позові, обидва скупили активи у США на суми в сотні мільйонів доларів, зокрема нерухомість і сталеливарні компанії, завдяки фіктивним позикам, що їх видавав «Приватбанк» різноманітним компаніям, які контролювали самі ж олігархи. Далі, стверджує банк, ці кошти відмивалися у США через заплутану схему оборудок.

«Приватбанк» перебуває в осередді суперечок між Національним банком України і Коломойським, одним із найвпливовіших українських олігархів. Результат протистояння матиме значний вплив на відносини України з Заходом.

Засоби інформації з медіахолдингу Коломойського підтримали президентську кампанію комедіанта Володимира Зеленського, який переміг на президентських виборах 2019 року, і це викликало занепокоєння, що олігарх посилив свій вплив на офіційний Київ.

Національний банк України звинувачує Коломойського і Боголюбова в тому, що вони використовували «Приватбанк» як свою особисту скарбничку, і стверджує, що понад 90 відсотків позик, виданих банком за часів перебування в їхній власності, пішло пов’язаним із ними ж особам і структурам.

У грудні 2016 року держава націоналізувала «Приватбанк» через побоювання, що цей найбільший комерційний банк у країні може збанкрутувати через нестачу капіталу на суму в 5,5 мільярдів доларів.

Західні посадовці і фінансові інституції закликають Україну домогтися повернення хоча б частини з мільярдів доларів, які держава витратила на порятунок банку від наслідків, як кажуть у Києві, дій обох олігархів.

Обидва олігархи заперечують усі звинувачення, називають націоналізацію банку політично мотивованою і позиваються в судах за повернення банку під свій контроль.
…

Служба безпеки України повідомила, що після недавніх подій із захопленням заручників у Луцьку посилює безпекові заходи в Києві, а також в області.

«Звісно, ми звертаємо особливу увагу на безпекову ситуацію в столичному регіоні незалежно від заяв будь-яких політичних сил чи представників місцевої влади. Адже саме в Києві розташовано багато стратегічних об’єктів. Тож посилений контроль над безпековою ситуацією в столиці є звичним явищем для силових органів. Відбувається конструктивна співпраця», – заявив начальник Київського міського і обласного управління СБУ полковник Олег Головаш.

За його словами, після подій у Луцьку Координаційна група Антитерористичного центру при Головному управлінні СБУ в Києві й області рекомендувала керівництву АТЦ встановити підвищений «жовтий» рівень терористичних загроз у цьому регіоні.

«Крім того, вирішено запровадити посилений графік чергувань особового складу правоохоронних органів столичного регіону. Основні зусилля зосереджено на запобіганні терористичній діяльності в місцях масового перебування людей, а також на посиленні безпеки об’єктів можливих терористичних посягань», – мовиться в повідомленні.

«Жовтий» рівень терористичної загрози («імовірна загроза») є другим найвищим після «червоного» («реальна загроза»).

Попереднього дня, 23 липня, мер Києва Віталій Кличко на засіданні міськради закликав правоохоронні органи, зокрема СБУ і поліцію, посилити заходи безпеки в столиці.

Зранку 21 липня поліція повідомила, що в центрі Луцька чоловік, імовірно, з вибухівкою і зброєю, захопив автобус із заручниками. Згодом з’ясувалося, що заручників 13.

Близько 22:00 чоловік, який годинами утримував людей в автобусі, здався силовикам. За даними МВС, ніхто не постраждав.

Того ж дня Національна поліція України повідомила, що посилює заходи для забезпечення публічної безпеки і порядку на території Вінницької, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької і Чернівецької областей – «із метою своєчасного реагування на криміногенну ситуацію, недопущення дестабілізації оперативної обстановки, а також для виконання завдань із запобігання терористичним проявам». У межах цих заходів, серед іншого, на в’їздах і виїздах з обласних центрів виставлено мобільні пости, поліція перевіряє документи і здійснює поверхневий огляд тих, кого вважає «підозрілими особами» тощо.

22 липня затриманому повідомили про підозру. Йому інкримінують вчинення терористичного акту, захоплення і тримання осіб як заручників із погрозою знищення людей, посягання на життя працівника правоохоронного органу, а також незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

23 липня його заарештували без права застави на 60 днів. У суді підозрюваний Максим Кривош заявив, що «ні про що не шкодує».

Також іще 21 липня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявляв, що в підозрюваного були спільники, яких уже затримали – одного з них у Харкові.

24 липня суд у Харкові взяв під арешт чоловіка, який, за даними силовиків, був спільником підозрюваного.

Кривош, зі свого боку, запевняв у суді, що в нього не було спільників, а заяви про них – «це все вигадки спецслужб».
…

Печерський районний суд Києва закрив справу про незадекларовані доходи президента України Володимира Зеленського через його імунітет. Суд ухвалив рішення 21 липня. Постанова оприлюднена в Єдиному реєстрі судових рішень 23 липня.

Суддя дійшов висновку, що відповідно до статті 105 Конституції України президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень.

«Зважаючи на положення статті 105 Конституції України з урахуванням Офіційного тлумачення частини першої статті 105 в Рішенні Конституційного Суду № 19-рп/2003 від 10.12.2003, прецедентної практики ЄСПЛ зазначеної вище, суд приходить до висновку, що відносно президента України на час виконання ним повноважень, не може бути складено протокол про адміністративне правопорушення», – йдеться в тексті постанови.

7 липня Офіс президента повідомив, що у 2019 році родина Зеленського отримала кошти в рахунок погашення вартості облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) загальною сумою 5,1 млн грн та здійснила витрати на придбання ОВДП в сумі 5,2 млн грн. Президент не вніс цю інформацію до Реєстру декларацій, як того вимагає законодавство.

Тоді в Офісі президента заявили, що Зеленський «готовий нести відповідальність за порушення відповідно до чинного законодавства».

Наступного дня Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило, що вручило Зеленському два протоколи про адміністративне порушення.
…

Вища рада правосуддя звернулася до Офісу генерального прокурора через повідомлення трьох своїх членів про втручання в їхню діяльність, йдеться в заяві ВРП 24 липня.

За повідомленням, два дні тому Рада отримала повідомлення від своїх членів Віктора Грищука, Павла Гречківського та Олега Прудивуса «про втручання у їхню діяльність». Рішення про звернення до Офісу генпрокурора ВРП ухвалила 23 липня.

«Члени ВРП були викликані як свідки у кримінальному провадженні, у якому судді Окружного адміністративного суду міста Києва є підозрюваними, за обставин, коли органом досудового розслідування до ВРП ще не направлено клопотань стосовно суддів ОАСК. При цьому повістки про виклик не містять вичерпної інформації, передбаченої статтею 137 КПК України», – йдеться в заяві.

Такі виклики, вважають у Раді, порушують «гарантії незалежності членів ВРП та містить ознаки втручання у діяльність членів ВРП і створення штучних перешкод у їхній роботі».

Хто саме викликав членів Ради на допит, повідомлення установи не уточнює.

Вища рада правосуддя закликає Національне антикорупційне бюро України утриматися від заяв, «які впливають на незалежність судової влади та підривають авторитет правосуддя в цілому».

17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям. Повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації.

За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».

Сам голова ОАСК Павло Вовк заявив, що іноземні агенти на замовлення інших держав намагаються захопити судову владу в Україні, щоб позбавити країну суверенітету.
…

Запланований раніше концерт російської співачки Юлії Зиверт, відомої як Zivert, в Одесі 24 липня не відбудеться. Про це свідчать зокрема сайти для продажу квитків.

Про скасування концерту в Києві повідомив заклад Osocor Residence, який пояснив скасування «політичними перепонами».

Сама Зиверт днями повідомила про скасування своїх виступів в Одесі та Києві, пояснивши їх обмеженнями через коронавірусну пандемію. При цьому в’їзд з країн зі значним поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 в Україну можливий за умови проходження двотижневої самоізоляції або ж тестування на коронавірус методом полімеразно-ланцюгової реакції.

На скасування концертів також звернув увагу громадський активіст Сергій Стерненко, який раніше брав участь в акціях проти виступів в Одесі артистів, що виступали в анексованому Криму.

«Копнякова демократія через розголос в дії», – прокоментував він.

Читайте також: Меланхолія, фанк та гімн для дівчат. 10 українських треків червня​

13 липня проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив, що російська співачка Юлія Зиверт, яка раніше виступала в анексованому Криму, планує два концерти в Україні – в Одесі (24 липня) та в Києві (4 серпня).

13 липня Державна прикордонна служба України заборонила в’їзд до України російському актору, який зіграв одну з головних ролей у знятому зокрема на території окупованого Кримського півострова фільмі «Балканський кордон» (2019 рік), затримали в аеропорту «Бориспіль» у Києві, заборонили в’їзд в Україну на три роки.

У червні Державна прикордонна служба Україна повідомила у відповідь на запит Радіо Свобода, що від початку 2014 року до 9 червня 2020-го ухвалила 10612 рішень про заборону в’їзду іноземцям в Україну.
…

Генеральний секретар ООН відреагував на досягнення в рамках ТКГ домовленості про встановлення повного та всеосяжного припинення вогню на Донбасі. Про це повідомив у фейсбуці речник місії України при ООН Олег Ніколенко.

«Генеральний секретар бере до уваги домовленість, досягнуту під час засідання Тристоронньої контактної групи щодо додаткових заходів, спрямованих на забезпечення всеосяжного, сталого та необмеженого припинення вогню на Сході України. Він закликає усі сторони повністю дотримуватися узгоджених умов та спрямувати зусилля на захист цивільних осіб, які продовжують найбільше страждати від триваючих бойових дій. Генеральний секретар закликає усі причетні сторони вживати подальших заходів у цьому дусі з метою надання нового імпульсу в мирних зусиллях Нормандської четвірки, Тристоронньої контактної групи та ОБСЄ, в тому числі шляхом полегшення гуманітарного доступу та умов на лінії розмежування, а також забезпечення прогресу в реалізації Мінських угод», – йдеться в повідомленні на сторінці Ніколенка.

Тристороння контактна група на засіданні 22 липня узгодила «повне та всеосяжне припинення вогню» на Донбасі з 27 липня. Сторони домовилися про додаткові заходи щодо посилення режиму припинення вогню.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.
…