Month: December 2020

Сенат США схвалив 21 грудня Акт про демократію, права людини і суверенітет Білорусі.

Цей акт увійшов до складу широкого бюджетного документу, що був ухвалений того дня. Тепер він, разом із держбюджетом, іде на підпис президентові США.

Новий закон розширює повноваження президента США щодо можливого запровадження нових санкцій, у тому числі у зв’язку з «суперечливими президентськими виборами в Білорусі 2020 року і подальшими репресіями з боку її влади».

Законопроєкт був внесений у Палату представників, яка вже схвалила його в листопаді, конгресменом Крісом Смітом, який був одним із авторів аналогічних документів у 2004, 2006 та 2011 роках.

Новий закон, порівняно з аналогічним актом 2004 року, додає до переліку осіб, щодо яких можуть бути накладені санкції, зокрема, також членів Центральної виборчої комісії Білорусі або особи, які, як мовиться в документі, допомагали ЦВК в виборчих маніпуляціях, членів силових і правоохоронних структур, причетних до репресій проти опозиційних лідерів, журналістів і мирних демонстрантів, а ще причетних до цього росіян.

Оновлений Акт про демократію для Білорусі також визначає низку моментів політики США стосовно Білорусі, серед яких:

невизнання як нечинних «сфальсифікованих», як мовиться в документі, результатів виборів, що були оголошені офіційно
підтримка закликів до нових президентських і парламентських виборів, що мали б відбутися чесно і вільно за стандартами і під спостереженням ОБСЄ
невизнання Олександра Лукашенка як легітимно обраного лідера Білорусі
невизнання можливого включення Білорусі в «союзну державу» з Росією
визнання Координаційної ради опозиції як легітимної інституції для участі в діалозі про мирний перехід влади
заохочення уряду США запровадити в координації з ЄС і іншими міжнародними партнерами цілеспрямовані санкції проти білоруських посадовців, відповідальних за підрив демократії і політичні репресії в Білорусі
підтримка права білоруського народу визначати власне майбутнє

Голова комітету Сенату з закордонних справ, республіканець Джим Ріш привітав ухвалення акту. За його словами, «жорстокі й безперервні репресії проти мирних громадян, які протестують проти диктаторського правління пана Лукашенка в Білорусі, є безсовісні».

«Ухвалений акт підтверджує підтримку з боку США білоруського народу і його прагнення мати більш вільне і демократичне майбутнє», – заявив він.

Щоденні акції протесту розпочалися в Білорусі після президентських виборів 9 серпня, переможцем був оголошений Олександр Лукашенко, що обирався на шостий термін поспіль. Протестувальники вимагають відставки Лукашенка і перевиборів, звинувачуючи владу в безпрецедентних фальсифікаціях і в жорстокості щодо учасників мітингів. Щонайменше п’ять людей під час придушення протестів загинули. За даними правозахисників, дотепер близько 30 тисяч білорусів зазнали репресій.

Країни ЄС, Україна і США не визнають легітимності виборів президента Білорусі. Європарламент проголосував за резолюцію, яка засуджує жорстоке придушення мирних протестів і, зокрема, вбивство демонстранта Романа Бондаренка. Проти багатьох білоруських чиновників запроваджені санкції.

Натомість Росія білоруські вибори визнала і обіцяє в разі ескалації конфлікту надати Лукашенкові допомогу, включно із силовою.

 
…

У столиці Росії Москві ввечері 21 грудня затримали групу соратниць і соратників опозиційного діяча й викривача корупції у владі Олексія Навального, одну з них у ніч на 22 грудня відпустили, ще троє далі перебувають у відділку поліції до суду над ними.

Юристку Фонду боротьби з корупцією Навального Любов Соболь затримали в будинку, де, за даними громадянських розслідувань, живе один із причетних до останнього отруєння Навального бойовою хімічною речовиною працівників Федеральної служби безпеки Росії.

Соболь вела в твітері трансляцію свого затримання після того, як вона подзвонила в двері підозрюваного причетного, Костянтина Кудрявцева. За її словами, вона побачила світло у вічку дверей, але їй не відчинили. Невдовзі на місце прибула поліція, яка повідомила, що з тієї квартири на неї надійшла заява, і затримала її.

Вже по півночі її, за повідомленнями, почали опитувати в цій справі, намагаючись звинуватити в кримінальному злочині незаконного проникнення в житло. Її врешті відпустили, коли вона відмовилася відповідати.

Також на Соболь склали адміністративний протокол через нібито «непідкорення законному розпорядженню працівника поліції». Ця стаття передбачає покарання в вигляді штрафу чи адмінарешту на термін до 15 діб.

Разом із нею затримали її колегу Ольгу Ключникову, яка чекала в авті. Невдовзі, вже під відділком поліції, затримали також оператора Акіма Керімова і ще одного соратника Соболь Костянтина Распопова.

Цих трьох залишили в відділку на ніч до суду над ними. Їх теж обвинувачують у «непідкоренні законному розпорядженню працівника поліції».

Крім того, раніше 21 грудня в Москві затримали ще кількох учасників одиничних пікетів на підтримку Навального на площі Луб’янка, де розташована головна будівля ФСБ.

Також 21 грудня Навальний оприлюднив запис своєї телефонної розмови, за його словами, з Кудрявцевим.

У ній той, вважаючи, що з ним говорять із Ради безпеки Росії, розповів про свою участь в операції отруєння Навального – його завданням було ліквідувати сліди отрути на білизні діяча, яка й була носієм речовини і лишилася в поліції після того, як він потрапив до лікарні, а потім був евакуйований на лікування до Німеччини.

ФСБ назвала той запис «підробкою».

Зараз Олексій Навальний перебуває в Німеччині, де відновлюється після отруєння бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «Новачок». Навальний наполягає, що наказ про отруєння віддав особисто президент Росії Володимир Путін.

Російська влада заперечує отруєння Олексія Навального і причетність до цього її спецслужб. Путін нещодавно заявив, що Навальний «користується підтримкою спецслужб США». «Кому він потрібен? Якби хотіли, напевно, довели б до кінця», – сказав він.

Речник Путіна Дмитро Пєсков тим часом визнав, що за Навальним «наглядають» спецслужби.

Європейський союз і Велика Британія запровадили заморожування активів і заборону на поїздки проти шести російських високопосадовців, які, як вважають у Брюсселі і Лондоні, відповідальні за отруєння Навального. Також під санкціями опинилася юридична особа – науковий інститут, який бере участь у програмі створення військових нервово-паралітичних засобів, відомих як «Новачок».

Речовина, використана при отруєнні Навального, виявилася схожою на ту, якою були отруєні колишній подвійний агент Сергій Скрипаль і його дочка Юлія в 2018 році в англійському місті Солсбері.
…

У США обидві палати Конгресу схвалили 21 грудня державний бюджет країни, який також передбачає надання економічної допомоги потерпілим від COVID-19.

І в Палаті представників, і в Конгресі за нього проголосувала значна більшість, і тепер документ із 5593 сторінок іде на підпис президентові Дональду Трампові. За повідомленнями, це найдовший такий документ в історії США.

Бюджет передбачає допомогу потерпілим від пандемії людям і бізнесам на суму в 900 мільярдів доларів, а також звичні загальні видатки федерального уряду США на 2021 фінансовий рік на суму в 1,4 трильйона доларів.

Компромісний законопроєкт вдалося узгодити по місяцях невдалих переговорів між демократами, республіканцями і Білим домом, які мали різко відмінні позиції. Демократи вимагали на допомогу через пандемію значно більших сум, але врешті обраний президент Джо Байден переконав однопартійців піти на компроміс із республіканцями за принципом «краще менше, ніж нічого», щоб на час, коли він 20 січня обійме посаду, була передбачена хоч якась така допомога.

Згадані 900 мільярдів доларів, передбачені в документі, підуть на прямі виплати по 600 доларів багатьом людям (це приблизно вдвічі менше, ніж передбачав схожий пакет, ухвалений у березні) чи тимчасову додаткову підтримку в разі безробіття по 300 доларів на тиждень (порівняно з 600 доларами за попереднім пакетом). Критики кажуть, що ці суми недостатні.

Крім того, сотні мільярдів доларів мають піти на підтримку бізнесу, з того на додаткову допомогу дрібним підприємцям по 275 доларів, і на фінансування, допомоги з орендною платою, розподілу вакцин тощо.

Як компроміс, республіканці погодилися вилучити з законопроєкту позицію про юридичний захист підприємців від позовів у зв’язку з пандемією, а демократи відмовилися від вимоги надати допомогу органам влади штатів і на місцях.

Як вважають, Байден на президентській посаді буде домагатися подальших пакетів такої допомоги, але республіканці будуть проти в очікуванні на те, як подіє вакцина від коронавірусу, і через занепокоєння навколо великого бюджетного дефіциту. Багато що в можливому наданні подальшої такої допомоги буде залежати від результатів другого туру виборів до Сенату в штаті Джорджія 5 січня, які визначать, яка партія буде контролювати Сенат.
…

Міністерство торгівлі США розширило свій список компаній із Росії й Китаю, які, як стверджується, мають зв’язки зі збройними силами цих країн. Цей крок обмежить їхній доступ до американських продуктів і технологій, хоча не є повноцінними санкціями проти них.

Як ухвалило міністерство 21 грудня, військових кінцевих споживачів мають 45 російських і 58 китайських компаній. Тепер компанії зі США муситимуть отримувати ліцензії для продажу їм своїх продуктів і технологій, і в них радше відмовлять, ніж нададуть.

«Міністерство бере до уваги важливість досягнення мети своїх партнерств зі американськими і світовими компаніями, а саме в боротьбі з намаганнями Китаю і Росії повернути американські технології на користь своїх дестабілізувальних військових програм», – заявив із приводу цього рішення міністр торгівлі США Вілбур Росс.

Раніше цього року визначення «військових кінцевих споживачів» у США було розширене: тепер до них залічують не тільки збройні сили й інші силові структури, включно з поліцією, а й будь-які юридичні чи фізичні особи, які надають підтримку чи роблять внесок у виробництво чи підтримання експлуатації товарів військового призначення.

Дотепер у списку було 103 компанії з Росії, Китаю, а також Венесуели. Тепер у розширений список потрапили такі компанії й установи з Росії, як «Адміралтейська корабельня», Служба зовнішньої розвідки, бюджетне управління Адміністрації президента Росії, авіабудівна корпорація «Іркут», Центральний науково-дослідний інститут машинобудування, відомий як «ЦНІІМАШ», ракетно-космічний центр «Прогрес», Казанський вертольотобудівний завод, Міністерство оборони Росії, авіаційний завод у Комсомольську-на-Амурі, «Об’єднана авіабудівна корпорація», «Рособоронекспорт», «Ростех», «МіГ», «Туполєв», «Сухой» та інші організації, пов’язані з військово-промисловим комплексом.

У Міністерстві торгівлі США наголосили, що цей перелік не є вичерпним і може бути розширений.
…

Росія відправила до Центральноафриканської Республіки кількасот військових і важку техніку в рамках двосторонньої угоди, пише французьке видання Le Figaro з посиланням на представника уряду ЦАР Анжа Максима Казагі.

Казагі не назвав точне число військових, дату їхнього прибуття та місце перебування, а представники Міноборони Росії не підтвердили, що до африканської країни надіслані військові з регулярних частин.

Співрозмовник Бі-Бі-Сі, близький до місії ООН у ЦАР на умовах анонімності розповів, що російські військові прибули до столиці країни Бангі вранці 20 грудня літаком. Він не зміг точно оцінити їхню чисельність, але зазначив, що росіян у столиці зараз значно більше, ніж зазвичай. За його словами, розквартировані вони в палаці імператора Бокасса за 30 кілометрів від Бангі. Представники російських приватних компаній уже давно охороняють президента ЦАР Фостен-Арканжа Туадеру, а військові радники з Росії навчають військовослужбовців ЦАР.

Le Figaro пов’язує приїзд росіян із загостренням ситуації в ЦАР. Речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив журналістам, що Москва уважно відстежує інформацію про ситуацію в країні і вважає її приводом для серйозної стурбованості.

Протистояння між чинним урядом, підтримуваним миротворцями ООН, і повстанцями триває в ЦАР з 2012 року. 19 грудня уряд ЦАР звинуватив колишнього президента Франсуа Бозізе, що він рушив у бік Бангі з повстанськими збройними силами за тиждень до виборів. Партія Бозізе спростувала повідомлення про будь-які спроби державного перевороту. Однак, за даними BBC, в останні дні заколотникам вдалося зайняти кілька населених пунктів неподалік від столиці і взяти під контроль дороги, що ведуть до Бангі.

Миротворці заявили, що наступ на Бангі вдалося зупинити, і вони намагаються не допустити взяття столиці в кільце.

Президентські вибори в ЦАР призначені на 27 грудня, одночасно з ними відбудуться парламентські вибори.

Розслідувачі Conflict Intelligence Team у 2018 році публікували матеріал про присутність так званої «приватної військової компанії Вагнера» в ЦАР і в сусідньому Судані. Агентство Africa Intelligence 18 липня писало, що Росія домовилася з ЦАР про розробку родовища золота і що з боку Росії в проєкті бере участь компанія Lobaye Invest, заснована, за даними видання, іншою компанією, «М-Інвест». Видання The Bell пов’язувало «М-Інвест» із наближеним до Путіна бізнесменом Євгеном Пригожиним.

Про зв’язки Пригожина з ЦАР говорили після вбивства в цій країні російського військового журналіста Орхана Джемаля, оператора Кирила Радченка та режисера Олександра Расторгуєва. Вони перебували в ЦАР за завданням «Центру керування розслідуваннями» Михайла Ходорковського і знімали фільм про діяльність «вагнерівцев» у цій країні.

Сам Пригожин заперечує, що має інтерес до економічних або цивільних проєктів у ЦАР.

 
…

Росія виділить білоруській владі кредит на суму 1 мільярд доларів. Таке розпорядження підписав 21 грудня прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін.

Кредит буде наданий двома траншами: 500 мільйонів доларів у 2020 році, ще 500 мільйонів – у 2021-му. Облік заборгованості за кредитом вестиметься в російських рублях.

У жовтні кредит на пів мільярда доларів надав Білорусі Євразійський фонд стабілізації та розвитку, за рахунок цих коштів влада країни збиралася погасити заборгованість перед російською компанією «Газпром» за постачання газу.

Експерти вказують на різке погіршення економічної ситуації в Білорусі, викликане, зокрема, масовими протестами проти Олександра Лукашенка і оголошеним опозицією загальнонаціональним страйком, до якого долучилися кілька великих білоруських підприємств. Влада країни визнавала «деякі заворушення на підприємствах», але відзначала, що вони «не завдали жодного економічного збитку». При цьому Лукашенко погрожував учасникам страйків звільненнями і кримінальними справами.

21 грудня за дорученням Лукашенка МВС Білорусі створило єдину електронну базу даних учасників протестів. У ній міститиметься інформація про вік, місця проживання, роботи або навчання, а також про захоплення кожного протестувальника, який потрапив у поле зору правоохоронних органів. Творці бази даних обіцяють «індивідуальний підхід» у частині заходів реагування.

Також 21 грудня Генпрокуратура Білорусі порушила кримінальні справи проти екскандидатки в президенти країни Світлани Тихановської, а також проти членів координаційної ради опозиції, включно з Марією Колесниковою. Їх звинувачують у створенні екстремістської спільноти і змові з метою захоплення державної влади неконституційним шляхом.

Щоденні акції протесту розпочалися в Білорусі після президентських виборів 9 серпня, переможцем був оголошений Олександр Лукашенко, що обирався на шостий термін поспіль. Протестувальники вимагають відставки Лукашенка і перевиборів, звинувачуючи владу в безпрецедентних фальсифікаціях і в жорстокості щодо учасників мітингів. Щонайменше п’ять людей під час придушення протестів загинули. За даними правозахисників, дотепер близько 30 тисяч білорусів зазнали репресій.

Країни ЄС, Україна та США не визнають легітимності виборів президента Білорусі. Європарламент проголосував за резолюцію, яка засуджує жорстке придушення мирних протестів, і зокрема, вбивство демонстранта Романа Бондаренка. Проти багатьох білоруських чиновників запроваджені санкції.

Натомість Росія білоруські вибори визнала і обіцяє в разі ескалації конфлікту надати Лукашенкові допомогу, включно із силовою.

 
…

Опублікована російським опозиційним політиком Олексієм Навальним телефонна розмова з імовірним учасником його отруєння є підробкою, стверджують в ФСБ. За фактом публікації організовано перевірку, повідомляють російські державні інформагенції з посиланням на Центр громадських зв’язків спецслужби.

«Використання способу підміни номера абонента – відомий прийом іноземних спецслужб, раніше не раз апробований в антиросійських акціях, що дозволяє виключити можливість установки реальних учасників розмови», – ідеться в коментарі.

У ФСБ також додали, що розслідування про ймовірну причетність співробітників спецслужби до отруєння Навального є спланованою провокацією проти ФСБ.

«Розміщене О. Навальним у мережі інтернет так зване «розслідування» про нібито зроблені щодо нього дії є спланованою провокацією, спрямованою на дискредитацію ФСБ Росії та співробітників органів федеральної служби безпеки, здійснення якої не було б можливим без організаційної та технічної підтримки іноземних спецслужб», – стверджують у Федеральній службі безпеки Росії.

Удень 21 грудня Навальний опублікував на своєму Youtube-каналі запис своєї розмови з, як він стверджує, співробітником ФСБ Костянтином Кудрявцевим. Співрозмовник фактично зізнався в тому, що на Навального було скоєно замах, і розповів подробиці. Навальний у цій розмові називався помічником секретаря Ради безпеки Росії Миколи Патрушева.

У розмові з Олексієм Навальним людина, ідентифікована ним як співробітник ФСБ Кудрявцев, пояснила, що політик помер би, якби не швидка посадка в Омську і не введений йому лікарями швидкої допомоги атропін: «Якщо б там трохи довше, то, можливо, все закінчилося по-іншому… збіг обставин». Співрозмовник Навального також розповів, що отруйна речовина була нанесена на спідню білизну Навального.

Сам Кудрявцев не був у Томську, коли там 20 серпня був отруєний Навальний. Але раніше він брав участь у стеженні за ним, а також літав до Омська вже після того, як Навального відправили на лікування до Берліна, стверджують розслідувачі. Раніше The Insider і Bellingcat писали, що Кудрявцев, фахівець із хімзахисту, спеціально літав до Омська, оскільки знав, як усувати сліди отрути.

 
…

Співробітниця створеного опозиційним російським політиком Олексієм Навальним «Фонду боротьби з корупцією» Любов Соболь увечері 21 грудня була затримана в Москві біля будинку, в якому, як стверджується, живе співробітник ФСБ Костянтин Кудрявцев. Цей чоловік, як стверджує Олексій Навальний, був одним із учасників операції з отруєння політика.

Соболь вела пряму трансляцію в твітері і зняла своє затримання, а згодом продовжувала трансляцію з автозаку. Затримання знімали також журналісти, які прибули на місце і, як і Соболь, намагалися поспілкуватися з Кудрявцевим.

Поліцейські під час затримання сказали Любові Соболь, що на неї надійшла заява від одного з мешканців. Названа адреса збігається з імовірною адресою Кудрявцева.

Любов Соболь приїхала до будинку, де, як стверджується, живе співробітник ФСБ, після того, як удень 21 грудня Навальний опублікував запис своєї розмови з, як він стверджує, Кудрявцевим. Співрозмовник фактично зізнався в тому, що на Навального було скоєно замах, і розповів подробиці. Навальний у цій розмові називався помічником секретаря Ради безпеки Росії Миколи Патрушева.

У розмові з Олексієм Навальним людина, ідентифікована ним як співробітник ФСБ Костянтин Кудрявцев, пояснила, що політик помер би, якби не швидка посадка в Омську і не введений йому лікарями швидкої допомоги атропін: «Якщо б там трохи довше, то, можливо, все закінчилося по-іншому… збіг обставин». Співрозмовник Навального також розповів, що отруйна речовина була нанесена на спідню білизну Навального.

Сам Кудрявцев не був у Томську, коли там 20 серпня був отруєний Навальний. Але раніше він брав участь у стеженні за ним, а також літав до Омська вже після того, як Навального відправили на лікування до Берліна, стверджують розслідувачі. Раніше The Insider і Bellingcat писали, що Кудрявцев, фахівець із хімзахисту, спеціально літав до Омська, оскільки знав, як усувати сліди отрути.

 
…

Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) у понеділок рекомендувало затвердити вакцину проти коронавірусу, розроблену американським фармацевтичним гігантом Pfizer та німецьким BioNTech, для використання у 27 країнах-членах ЄС.

Очікується, що Єврокомісія офіційно підпише рекомендацію EMA пізніше 21 грудня, а кампанії з вакцинації можуть розпочатися в деяких країнах ЄС вже до кінця року.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала схвалення вакцини Європейським агентством з лікарських засобів «вирішальним моментом у наших зусиллях щодо доставки безпечних та ефективних вакцин європейцям».

За повідомленнями, вже після Різдва вакцинацію у числі перших можуть розпочати Німеччина, Франція, Австрія та Італія.

Вакцина Pfizer стала першою зареєстрованою в ЄС вакциною від COVID-19. У Великобританії і США препарат був схвалений до масового застосування трохи раніше. У США схвалена також вакцина корпорації Moderna.

Повідомлення про початок масової вакцинації в ЄС збіглося з різким зростанням числа інфікованих коронавірусом у Великій Британії, де зафіксували новий штам.
…

Велика Британія і Європейський союз продовжать переговори 21 грудня після того, як не змогли досягти торгової угоди після Брекзиту протягом вихідних.

Головний переговорник від ЄС Мішель Барньє та його британський колега Девід Фрост зустрілися у Брюсселі 20 грудня, але ключові питання залишаються невирішеними попри вісім місяців переговорів.

Читайте також: Усе нові країни переривають сполучення з Британією через новий штам коронавірусу

Менше ніж за два тижні до того, як Великобританія завершить свій вихід з ЄС і більше не зобов’язана буде дотримуватися торгових правил блоку, переговори були заваджені з таких питань, як права на риболовлю.

20 грудня Барньє заявив, що переговори досягли «вирішального моменту», але будь-яка угода повинна бути «взаємною та збалансованою».

«Ми поважаємо суверенітет Великобританії і очікуємо того ж. І ЄС, і Великобританія повинні мати право встановлювати свої власні закони і контролювати свої територіальні води. І ми обидва повинні мати можливість діяти, коли на кону наші інтереси», – написав він у Твітері.

Водночас британське урядове джерело повідомило журналістам, що «переговори залишаються складними», а представники Лондона продовжують вивчати шляхи укладення угоди.

Європарламент заявив, що переговори повинні закінчитися 21 грудня, аби він зміг ратифікувати угоду до 31 грудня.

Читайте також: «Брекзитери» ніколи не радять Україні не йти в ЄС – Вадим Пристайко

Великобританія вийшла з блоку 31 січня, але залишається в межах безмитного єдиного ринку та митного союзу до кінця року.

У випадку, якщо країна вийде з перехідного періоду без угоди про вільну торгівлю з ЄС, з 1 січня обидві сторони покладаються на правила Світової організації торгівлі (СОТ) для регулювання щорічної торгівлі обсгом близько 1 трильйона доларів.

На товари можуть бути накладені мита, що потенційно може вплинути на їхні ціни.
…

Міністерство охорони здоров’я Білорусі зареєструвало російську вакцину «Спутнік V». Про це повідомили у відомстві.

«Згідно з домовленістю між главами двох держав, ми стали першою країною, яка взяла участь у клінічних випробуваннях вакцини «Спутнік V». Сьогодні ми можемо офіційно заявити, що, згідно із наявними на сьогоднішній день даними, вакцина є безпечною та ефективною, серйозних або непередбачених побічних ефектів не виявлено», – заявив міністр охорони здоров’я Дмитро Піневич.

Він додав, що за результатами процедури державної реєстрації вакцина може бути дозволена для продажу та медичного використання в Білорусі.

Раніше в Білорусі проводили клінічні випробування вакцини на 100 добровольцях.

Минулої доби в Білорусі за офіційними даними виявили 1893 нових випадків захворювання на COVID-19, померли вісім людей, одужали – 1 295. За весь час понад 175 тисяч людей захворіли, 1 333 померли, майже 153 тисячі одужали.
…

Посольство Сполучених Штатів у столиці Іраку Багдаді підтвердило ракетний обстріл увечері 20 грудня.

За заявою відомства, будівля посольства зазнала незначних пошкоджень, проте ніхто зі співробітників не постраждав.

«Ми отримали повідомлення про збитки в житлових районах поблизу посольства США та, можливо, поранення, отримані кількома невинними іракськими громадянами. Як ми казали багато разів, подібні атаки на дипломатичні відомства є порушенням міжнародного права та є прямим нападом на суверенітет уряду Іраку», – заявляє дипломатичне представництво.

Посольство закликало політичних і урядових лідерів Іраку вдатися до заходів, щоб запобігти подібним атакам і покарати винних.

Напередодні про обстріл посольства США в Багдаді повідомили медіа. Зокрема, відео вибухів оприлюднило напередодні видання Al-Arabiya, зазначивши, що в бік посольства випустили кілька ракет «Катюша».

 
…

У Білорусі під час недільних акцій протесту в Мінську й інших містах і селищах країни затримали 20 грудня понад 150 людей, повідомляють правозахисники.

Правозахисний центр «Весна» наводить імена 152 затриманих у Мінську, Гродні, Бресті, Новополоцьку, Борисові, Мозирі, Солігорську, Боровлянах, Сміловичах, Радашковичах, Ратомці; з них поза Мінськом затримані близько 30 людей, решта в столиці. Інші активісти навели імена 146 затриманих тільки в Мінську. Мінська міліція заявила про затримання «близько 100 осіб».

Станом на кінець дня 20 грудня частину затриманих відпустили.

Протести того дня відбувалися в форматі «дворового маршу»: демонстранти влаштовували не одну велику акцію, а велике число місцевих, щоб змусити силовиків розпорошувати свої сили. Цього разу акції назвали «Маршами народного трибуналу».

Тільки в Мінську їх відбулися десятки. У найчисленніших брали участь близько сотні людей.

Люди виходили з національною біло-червоно-білою символікою, яка нині в Білорусі фактично заборонена, і її використання переслідується.

Це був уже 134-й день практично неперервних протестів, що спалахнули в Білорусі в день президентських виборів 9 серпня, коли були повідомлені перші результати, озвучені владою. І в Білорусі, і у світі широко вважають, що офіційні результати виборів були сфальсифіковані.

Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, а також звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.

За час протестів у Білорусі, за даними ООН іще на початок грудня, пройшли через затримання й арешти понад 27 тисяч людей. Активісти говорять про більш ніж 30 тисяч тих, хто був затриманий чи арештований.

Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження з боку силовиків. Кілька людей внаслідок жорстоких розгонів протестів силовиками загинули.
…

У США двоє сенаторів, республіканець і демократ, незалежно одне від одного виступили з вимогами дати належну відповідь на масовані кібератаки останнього часу на комп’ютерні мережі багатьох урядових органів США, вчинені, за даними американських фахівців із кібербезпеки, російським хакерами.

Сенатор-республіканець Мітт Ромні заявив, що той напад «вимагає відповіді», і варто б очікувати, що то буде «кібервідповідь». Але, за його словами, він не певен, що США мають здатність дати таку відповідь принаймні в такому ж чи й іще більшому масштабі, «як то Росія зробила нам».

Виступаючи на телеканалі NBC, Ромні також сказав, що розчарований реакцією на цей кібернапад чинного президента Дональда Трампа – який, всупереч наявній інформації, публічно висловив сумніви в тяжкості цього кібернападу і в тому, що його здійснила Росія.

За словами сенатора, Трамп «раптово сліпне, коли йдеться про Росію», і не хоче визнавати, що Росія – «надзвичайно поганий актор на світовій сцені».

Як сказав Ромні, американські фахівці з кібербезпеки визначили, що напад був здійснений із Росії і був дуже серйозний і шкідливий: хакери дісталися, серед іншого, до мереж органу, відповідального за ядерні можливості США і за розробки в галузі ядерної зброї.

Сенатор-демократ Марк Ворнер, зі свого боку, сказав на телеканалі ABC, що кібернапад, можливо, ще триває і що його повний масштаб іще не визначили.

Як сказав Ворнер, чільний представник демократів в комітеті Сенату у справах розвідки, Вашингтон мав би чітко дати знати противникам, «що, якщо ви йдете на такі дії, ми й інші завдамо удару у відповідь».

Обраний президент Джо Байден, як заявив майбутній голова його апарату Білого дому Рон Клайн, зараз обмірковує, яку дати відповідь на цей кібернапад.

«Ідеться не тільки про санкції, а й про інші кроки й заходи, які ми можемо здійснити, щоб знизити здатність іноземних сил здійснювати такі напади», – сказав він.

Але Клайн попередив в інтерв’ю телеканалові CBS, що наразі лишається без відповіді ще багато питань про мету, природу і обсяг цих останніх нападів.

Попереднього дня, 19 грудня, Трамп уперше відреагував на ці кібернапади, висловивши в твітері сумніви в їхній тяжкості і в тому, що їх здійснила Росія. За словами Трампа, серйозність нападів була «значно більшою в «фейкових новинах», ніж насправді», і що їх міг здійснити Китай.

Ці заяви суперечили повідомленню державного секретаря Майка Помпео, який 18 грудня сказав в інтерв’ю, що США «можуть сказати цілком чітко»: кібернапад вчинили росіяни.

Кремль заперечує свою причетність.

Про цей кібернапад уперше стало відомо 13 грудня. Уже тоді виникли серйозні підозри, що це зробили російські хакери. Посольство Росії у США вже 14 грудня заявило, що Москва «не здійснює наступальних операцій у кіберпросторі».

Як повідомляла компанія Microsoft, ця атака вразила понад 40 великих комп’ютерних мереж, із яких близько 80 відсотків перебувають у США, інші потерпілі – в Бельгії, Великій Британії, Ізраїлі, Іспанії, Канаді, Мексиці й ОАЕ. Серед потерпілих були кілька американських урядових установ. Офіційно їх не називали, але засоби інформації писали з посиланням на неназвані обізнані джерела, що йдеться, серед інших, про міністерства внутрішньої безпеки, фінансів чи торгівлі.

17 грудня Міністерство енергетики США підтвердило, що воно є серед уражених. У складі цього міністерства діє орган, відповідальний за ядерні арсенали США.

Також потерпіли й комерційні компанії.

18 грудня Федеральне бюро розслідувань та інші органи, які розслідували кібернапад, доповіли про результати в Конгресі.

Кібератака полягала в тому, що зловмисники змогли вставити шкідливий код в оновлення програмового забезпечення, які розповсюджувала в період березня – червня американська компанія SolarWinds для своєї системи управління комп’ютерними мережами, якою користуються десятки тисяч клієнтів – і державних, і комерційних. Це дало хакерам доступ і до тих комп’ютерних мереж, у яких були встановлені ці оновлення.
…

У Білорусі 20 грудня поновилися протестні акції проти режиму Олександра Лукашенка, які відбуваються щонеділі. Організатори закликали виходити на «Марші народного трибуналу» в різних місцях Мінська та інших міст.

У незалежних і опозиційних виданнях публікуються кадри, зняті під час затримань. Новинний портал Tut.by повідомляє з посиланням на своїх читачів, що в деяких дворах стоять міліцейські та військові машини. Силовики затримують людей, наздоганяють їх і доставляють до машин.

У списку, складеному правозахисним центром «Весна», станом на 15:00 за Києвом є прізвища 33 затриманих.

Від серпня в Білорусі тривають масові протести проти режиму Олександра Лукашенка, якого ЦВК країни оголосила переможцем президентських виборів 9 серпня. Учасники протестів заявляють про масштабні фальсифікації і вимагають відставки Лукашенка, який балотувався на шостий термін поспіль.

Читайте також: Посол Кизим спростовує заяви про те, що Україна не допомагає учасникам переговорів у Мінську

За даними ООН, під час жорстких дій силовиків проти протестувальників було затримано понад 27 тисяч людей. Також надходили повідомлення про катування та жорстоке поводження, кілька людей загинули.

Сам Лукашенко стверджує, що голосування було чесним, а протести проти нього зрежисовані з-за кордону.
…

Обраний президент США Джо Байден представив кандидатури на посади з питань довкілля та енергетики в його майбутньому уряді. Він наголосив, що нові призначення є частиною «амбітного плану його адміністрації щодо подолання екзистенціальної загрози нашого часу – зміни клімату».

Виступаючи у Вілмінгтоні (штат Делавер) 19 грудня, Байден сказав, що зміна клімату та екологічні проблеми будуть у центрі уваги в період його президентства.

«Люди, у нас криза. Подібно до того, як нам потрібно бути єдиними, щоб реагувати на COVID-19, нам потрібна уніфікована національна реакція на кліматичні зміни», – наголосив обраний президент США.

Очікується, що Байден застосуватиме суттєво інший підхід, ніж чинний президент Дональд Трамп, який вивів Сполучені Штати з Паризьких кліматичних угод і скасував низку екологічних норм. Байден заявив, що планує повернути США до виконання норм Паризьких угод.

Серед кандидатур, яких Байден представив, є представниця штату Нью-Мексико Деб Гааланд. Її номіновано на посаду керівниці Міністерства внутрішніх справ, яке у США відповідає за управління федеральними землями, природними ресурсами та вирішення питань співпраці з племенами.

У разі затвердження Сенатом Гааланд стане першою індіанкою, який обійме посаду в уряді.

 
…