01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Саудівська Аравія відкриє кордони з Катаром після трьох років конфлікту

Саудівська Аравія в понеділок, 4 січня, відкрила свої наземні, повітряні та морські кордони з Катаром, які залишалися закритими більш ніж три роки, з літа 2017 року.

Про відкриття кордонів повідомив глава МЗС Кувейту, який виступив посередником на переговорах. Також повідомляється, що емір Катару відвідає саміт країн Перської затоки в Саудівській Аравії у вівторок.

Очікується, що під час саміту підпишуть угоду про нормалізацію відносин між Саудівською Аравією, ОАЕ, Бахрейном і Єгиптом з одного боку і Катаром з іншого. У церемонії повинні взяти участь високопоставлені представники США, зокрема радник президента Джаред Кушнер.

Чотири країни в 2017 році розірвали дипломатичні відносини з Катаром, звинувативши його в підтримці тероризму і в проіранській позиції. Катару були висунуті 13 вимог. Він відмовився їх виконувати, після чого відносини між учасниками дипломатичного конфлікту були заморожені

Read More

Вибори у Сенат США: Трамп та Байден зустрічаються з виборцями у Джорджії

Президент США Дональд Трамп і обраний президент Джо Байден у понеділок, 4 січня, виступають на передвиборних заходах в штаті Джорджія, де 5 січня відбудеться другий тур виборів на два пости у Сенаті. Результати виборів визначать баланс сил у верхній палаті Конгресу на наступні два роки.

Трамп візьме участь у мітингу в місті Далтон на підтримку діючих сенаторів-республіканців Девіда Пердью і Келлі Леффлер.

Байден виступить в Атланті на підтримку їхніх суперників-демократів: Джона Оссоффа і пастора Рафаеля Ворнока.

Другий тур виборів знадобився, оскільки жоден з чотирьох кандидатів не отримав більшості на виборах 3 листопада.

Джорджія також є одним зі штатів, де Трамп оскаржує перемогу Байдена на президентських виборах, заявляючи без надання підтверджень про масштабні фальсифікації під час голосування. Представники виборчих органів штату, в тому числі республіканці, підтвердили, що підрахунок голосів був точним. Кілька судів відхилили позови Трампа.

Це питання знову опинилося у центрі уваги в неділю, коли видання Washington Post опублікувало аудіозапис розмови Трампа з держсекретарем Джорджії. Згідно із записом, президент зажадав від голови виборчої системи штату «знайти» достатньо голосів, щоб змінити підсумки виборів в цьому штаті на його користь.

 

Якщо обидва демократа переможуть на виборах у вівторок, партія отримає більшість в Сенаті: місця розділяться порівну, а вирішальний голос отримає обраний віце-президент Камала Гарріс. Якщо ж переможе хоча б один з республіканців, Конгрес залишиться розділеним: Палату представників контролюватимуть демократи, а Сенат – республіканці.

Байден став першим з 1992 року кандидатом у президенти від Демократичної партії, який здобув перемогу в Джорджії. На виборах у листопаді у штаті проголосували близько 5 мільйонів виборців, з них 3,6 мільйона – достроково. У другому турі достроково проголосували трохи більше 3 мільйонів виборців. У листопаді більшість тих, хто голосував достроково, підтримали демократів, тому для республіканців явка у вівторок має ключове значення.

Read More

Online Collaboration Tool Slack Suffers Global Outage

Online communication and collaboration service Slack reported a global outage Monday, as millions returned to work after the Christmas and New Year’s holidays.”Our team is currently investigating, and we’re sorry for any troubles this may be causing,” Slack said in a statement.Slack has seen its popularity grow as many people work and study from home during the coronavirus pandemic. When it last reported, the company said it had 12 million daily users. Slack shares have surged by 80% over the past year.According to The Associated Press, the outage began around 10 a.m. Eastern time, with outages reported in the United States, Germany, India, Britain, Japan and other countries.The disruption in service was the latest in a string of tech outages, which have seen Google services, Zoom and some Microsoft products suffer breakdowns in recent months.According to Bloomberg, Salesforce.com agreed to buy Slack Technologies, Inc. last year for $27.7 billion.  

Read More

Китай: засновник Alibaba зник після критики на адресу влади

Китайський мільярдер та засновник компанії Alibaba Джек Ма не з’являвся на публіці вже два місяці.

Востаннє його бачили наприкінці жовтня на форумі в Шанхаї, де він критикував китайську регуляторну систему.

У листопаді Ма замінили у фінальному епізоді шоу для підприємців під назвою «Бізнес-герої Африки». Мільярдер був там суддею. Речниця Alibaba повідомила Reuters, що зміна відбулася через конфлікт графіків. Вона не надала інших коментарів.

Джек Ма під час візиту до України в листопаді 2019 року

Після промови Ма в жовтні китайська влада почала антимонопольне розслідування проти Alibaba.

Крім того, дочірня компанія Alibaba Ant Group, яка володіє найбільшим у Китаї платіжним сервісом Alipay, планувала здійснити первинне розміщення своїх акцій (IPO). Китайські регулятори зупинили IPO. Ant Group планувала залучити рекордні 34,4 мільярда доларів.

Forbes оцінює статки Ма в 38,8 мільярда доларів. Його ставлять на 17 місце в рейтингу найбагатших людей планети.

 

Read More

Джонсон оголосив про новий локдаун в Англії, закликавши людей залишатися вдома

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон ввечері 4 січня оголосив про запровадження національного локдауну в Англії. Він закликав громадян лишатися вдома, як це було під час першого локдауну у березні минулого року.

Джонсон виступив із телезверненням після того, як йому повідомили про зростання кількості нових випадків COVID-19 на всій території Англії через новий штам коронавірусу.

 

З сьогоднішнього вечора жителів Англії просять залишатися вдома, окрім п’яти винятків:

для роботи, якщо люди не можуть працювати з дому, наприклад, працівники будівельного сектора або робітники ключових галузей;
для придбання предметів першої необхідності, таких як продукти харчування або ліки;
для занять спортом один раз на день у своїй місцевості. У цьому випадку може долучатися одна людина, що не є членом сім’ї;
для надання допомоги або допомоги вразливим людям;
для отримання медичної допомоги або щоб уникнути загрози заподіяння шкоди або насильства.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 4 січня у Великий Британії коронавірус виявили у більш ніж 2,7 мільйонів людей. Від початку пандемії від COVID-19 померли понад 75 тисяч хворих.

Як повідомляє агентство Reuters, у понеділок в Британії повідомили про рекордну кількість нових випадків захворювання на COVID-19 за добу – 58 784.

 

Read More

Google Employees Form Workers’ Union in United States

More than 200 Google employees in the United States have formed a workers’ union, the elected leaders of the union wrote in a New York Times opinion piece on Monday.
 
The “Alphabet Workers Union” aims to ensure that employees work at a fair wage, without fear of abuse, retaliation or discrimination, the union heads wrote.
 
Google has been under fire from the U.S. labor regulator, which has accused the company of unlawfully questioning several workers who were then terminated for protesting against company policies and trying to organize a union. Google has said it was confident it acted legally.
 
“We’re building on years of organizing efforts at Google to create a formal structure for workers,” the union leaders wrote, adding that so far 226 employees had signed union cards with the Communications Workers of America.
 
“Our employees have protected labor rights that we support. But as we’ve always done, we’ll continue engaging directly with all our employees,” Kara Silverstein, director of people operations at Google, said on Monday.

Read More

Антикорупційний суд вирішив не зменшувати заставу фігурантці «справи Злочевського»

Вищий антикорупційний суд України вирішив не зменшувати заставу колишній керівниці організаційно-розподільного департаменту Державної фіскальної служби, яка є фігуранткою справи про спробу дати хабар керівникам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро України.

Захист просив зменшити фігурантці заставу з 120 024 200 гривень до 41 329 890.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає. Повний текст ухвали буде оголошений 6 січня 2021 року о 14:30.

Дії підозрюваної кваліфікували за частиною 4 статті 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі).

12 червня детективи НАБУ задокументували факт надання хабаря керівництву антикорупційних органів у 6 мільйонів доларів. Пізніше у САП уточнили, що йшлося про 5 мільйонів доларів, а ще 1 мільйон знайшли в автомобілі податківця, що був призначений йому як посередникові. Усього затримали трьох осіб.

За повідомленнями антикорупційних органів, хабаря давали за закриття справи щодо власника компанії «Бурісма», екчиновника Миколи Злочевського, який нині перебуває у розшуку.

13 червня керівники САП і НАБУ заявили, що до справи про пропозицію хабаря можуть бути причетні працівники Офісу генпрокурора. В ОГП заявили про проведення службового розслідування.

У компанії «Бурісма» раніше запевниили, що Микола Злочевський не причетний до справи з пропозицією хабаря керівникам антикорупційних органів.

Read More

Офіс генпрокурора України відправив до Польщі підозру ексголові Укравтодору

Офіс генерального прокурора України відправив до Польщі підозру колишньому виконувачу обов’язків голови «Укравтодору» Славоміру Новаку.

Йому інкримінують умисне невиконання рішення та постанови суду, що набрали законної сили, а також перешкоджання їх виконанню (ч. 3 ст. 382 Кримінального кодексу України).

За даними слідства, Новак упродовж 2017-2019 років умисно не виконував рішення місцевого суду та Верховного суду України про поновлення на посаді начальника Служби автомобільних доріг в одній з областей України, активно перешкоджаючи їх виконанню.

«Внаслідок таких дій державним виконавцем на Державне агентство автомобільних доріг України накладено штрафи, а також попереджено колишнього посадовця про кримінальну відповідальність за невиконання судових рішень», – заявили в прокуратурі.

Наприкінці липня 2020 року НАБУ повідомило, що колишньому виконувачу обов’язків керівника «Укравтодору» Славоміру Новаку оголосили підозру. Йому інкримінують прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (стаття 368 Кримінального кодексу).

21 липня прокуратура Варшави також висунула звинувачення Славоміру Новаку, який є громадянином Польщі і очолював «Укравтодор» у 2016-2019 роках.

 

Read More

У Пакистані протестують через масове вбивство представників меншини бойовиками «ІД»

Сотні людей зібралися на акцію протесту в столиці провінції Белуджистан Кетті через вбивство 11 представників меншини хазара 4 січня, повідомляє місцева служба Радіо Свобода.

Близько 800 протестувальників, у тому числі жінки та діти, принесли труни із тілами вбитих до околиць міста, вимагаючи не ховати їх, доки влада не знайде вбивць. Згодом їх віднесли в місце для богослужіння поблизу.

Вночі проти 3 січня група озброєних людей напала на шахтарів вугільного родовища Мач у Белуджистані. Бойовики відокремили 11 чоловіків-шиїтів із етнічної меншини і забрали їх у гори, де розстріляли.

Читайте також: У Катарі відновлюються переговори між урядом Афганістану і талібами

Розвідувальна група SITE напередодні повідомила, що відповідальність за напад на себе взяло екстремістське угруповання «Ісламська держава».

Багата на ресурси провінція Белуджистан, яка межує з Афганістаном і Іраном, часто потерпає від нападів фанатичних релігійних груп та сепаратистського руху, які призвели до тисяч смертей, починаючи з 2004 року.

Представники меншини хазара, які сповідують шиїтський іслам, вже ставали об’єктами нападів екстремістів, які ідентифікують себе як сунніти, в тому числі – угруповання «Ісламська держава» в Афганістані та Пакистані.

Read More

Росія припинила пошуки тіл загиблих у Баренцевому морі рибалок, не знайшовши жодного з них

Росія припинила тижневий пошук тіл 17 рибалок з судна «Онега», яке перекинулося у Баренцевому морі 28 грудня. Російське федеральне агентство морських та річкових перевезень («Росморрічфлот») заявило 4 січня, що пошукові роботи припиненні, хоч жодного з тіл не виявили.

Судно «Онега» (порт приписки Мурманськ) перекинулося під час сильного шторму. Двох з 19 рибалок вдалося врятувати.

30 грудня решту 17 зниклих безвісти офіційно оголосили мертвими.

Наразі невідомо, що саме спричинило перекидання судна.

ЗМІ повідомляють, що накопичення льоду на рибальському човні, на якому перебував російський екіпаж, могло призвести до затоплення. За версією МНС Росії, найбільш ймовірна версія події – перекидання при витягуванні риболовецького тралу. Слідчий комітет Росії розпочав розслідування «можливого порушення експлуатації судна».

Як повідомляється, судно експлуатувалося з 1979 року.

Read More

Держава виплатила 3,6 млрд грн допомоги для підприємців та найманих працівників – прем’єр

Держава виплатила 3,6 млрд грн допомоги для підприємців та найманих працівників, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у фейсбуці.

«31 грудня завершилося приймання заявок на отримання 8 тис. грн одноразової допомоги для тих людей, чия господарська діяльність страждає внаслідок карантинних обмежень. Загалом для отримання такої допомоги звернулося понад 480 тисяч осіб», – написав Шмигалью

За його словами, Пенсійний фонд профінансував майже 456 тисяч заявок. Наразі кошти не перераховані переважно тим, хто зареєструвався в останні дні минулого року.

«Можу запевнити, що ці громадяни отримають належну їм допомогу протягом першої половини січня», – наголосив Шмигаль.

Він нагадав, що ФОПи першої групи звільнені від обчислення та сплати ЄСВ за себе на період із 1 грудня 2020 року до 31 травня 2021 року.

7 грудня президент України Володимир Зеленський підписав ініційовані ним закони для підтримки малого бізнесу в період дії карантинних заходів через COVID-19. Закони, зокрема, передбачають надання одноразової матеріальної допомоги у розмірі восьми тисяч гривень найманим працівникам, які втратили частину заробітної платні внаслідок запровадження карантинних обмежень, та фізичним особам-підприємцям (ФОП), які втратили частину доходу внаслідок карантину.

Read More

Міністр: у 2020 році сума надходжень від платних камер перевищила 2 млн гривень

У 2020 році сума надходжень від платних камер перевищила 2 мільйони гривень, повідомив міністр юстиції України Денис Малюська у фейсбуці.

Він оприлюднив чергові світлини того, як міністерство витрачає кошти, отримані з платних камер.

«На фото – ремонт безкоштовної камери на 22 особи у державній установі «Київський слідчий ізолятор». Собівартість: 67 450 гривень. Ну і традиційно нагадую, за цей ремонт сплачено 0 (нуль) гривень платників податків», – написав Малюська.

Міністерство юстиції анонсувало платні камери підвищеного комфорту в слідчих ізоляторах у квітні. У травні платні камери з’явилися в Лук’янівському СІЗО Києва, а згодом і в інших містах.

Read More

Суд у Лондоні відмовився екстрадувати Ассанжа до США

Суд у Великій Британії 4 січня відхилив запит Сполучених Штатів на екстрадицію засновника порталу WikiLeaks Джуліана Ассанжа. Про це його рішення стало відомо 4 січня.

Як повідомляють міжнародні агенції, суддя Ванесса Барейцер пояснила відмову тривогою за ментальне здоров’я Ассанжа.

За словами судді, є ймовірність, що в разі екстрадиції до США Ассанж скоїть самогубство.

Суд почався вранці в Лондоні 4 січня.

Очікується, що апеляція буде подана незалежно від рішення Барайцер, і це може привести до продовження судових спорів у 10-річній справі.

Читайте також: У засновника Wikileaks Ассанжа народилося двоє дітей, поки він ховався в посольстві Еквадору – ЗМІ

Ассанж, його адвокати і прихильники виступають проти його видачі в США, де, за їхніми словами, він не матиме чесного суду. Ассанжа арештували у квітні 2019 року після того, як він близько семи років переховувався у посольстві Еквадору в Лондоні.

Звинувачення США проти Ассанжа, серед яких – шпигунство, передбачають до 175 років ув’язнення.

Десятки організацій з прав людини і свободи преси, в тому числі Amnesty International, Human Rights Watch і «Репортери без кордонів», виступають проти екстрадиції, а влада Німеччини закликала взяти до уваги його фізичне і психічне здоров’я. Стелла Моріс, партнерка Ассанжа і мати двох його синів, звернулася до Дональда Трампа з проханням про помилування до того, як він покине свій пост 20 січня.

Read More

В Узбекистані пропонують вилучити з продажу жувальний тютюн

Агентство з регулювання алкогольного і тютюнового ринку та розвитку виноробства Узбекистану внесло на розгляд уряду законопроєкт про заборону реалізації жувального тютюну – насвая, повідомляє Узбецька служба Радіо Свобода з посиланням на Міністерство охорони здоров’я країни.

Згідно з повідомленням, у МОЗ ввкажають, що широке вживання саморобного насвая негативно впливає на здоров’я громадян і завдає шкоди економіці країни.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, рівень вживання насвая серед підлітків 13-15 років в Узбекистані є найвищим серед сусідніх країн – 6%. У Киргизстані цей показник становить 5,1%, в Таджикистані – 1,8%, в Казахстані – 0,6%, в Туркменістані – 0,2%.

Насвай вживають переважно жителі Центральної Азії. Його виробляють найчастіше кустарно, в домашніх умовах.

Read More

Бойовики минулої доби 7 разів відкривали вогонь на Донбасі – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі упродовж минулої доби сім разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України.

«Поблизу населених пунктів Мар’їнка, Лебединське та Красногорівка противник відкривав вогонь зі станкових протитанкових гранатометів. Біля Лебединського, Пісків та Мар’їнки – з великокаліберних кулеметів, а неподалік Водяного, що на Приазов’ї – з ручних протитанкових гранатометів та стрілецької зброї… Поблизу Південного російсько-окупаційні війська вели вогонь в бік українських позицій з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї, а біля Світлодарська – з автоматичних станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів », – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, бойових втрат та поранень у ЗСУ немає.

«Від початку поточної доби, 4 січня, в районі проведення операції Об’єднаних сил порушень режиму припинення вогню не зафіксовано», – додали українські військові.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» на своїх ресурсах про обстріли захоплених ними територій не повідомляють.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Read More

Авіаносець США залишиться в Перській затоці через «погрози» з боку Ірану – Пентагон

Авіаносець Військово-морських сил Сполучених Штатів Nimitz залишиться у водах Перської затоки через «нещодавні погрози» з боку Ірану, йдеться в заяві чинного міністра оборони США Крістофера Міллера 3 січня.

Міллер повідомив, що наказав Nimitz «зупинити своє планове передислокування», вказавши на погрози, які, за його словами, іранські лідери «озвучили проти президента Трампа та інших службовців уряду США».

«Авіаносець ВМС США Nimitz залишиться на посту в районі операцій Центрального командування США. Ніхто не повинен сумніватися в рішучості Сполучених Штатів Америки», – заявив голова Пентагону.

Читайте також: Іран пригрозив США помстою «зсередини» за вбивство іранського генерала

Напередодні видання New York Times повідомило, що Nimitz, який патрулював у Перській затоці з кінця листопада, повертається додому. Чиновники, яких цитували журналісти, стверджували, що такий крок мав на меті сигнал до деескалації напруги Тегерану, аби уникнути конфлікту в останні дні президентства Дональда Трампа. Заява Міллера суперечить цьому повідомленню.

3 січня в Ірані й Іраку відзначали роковини загибелі високопоставленого іранського генерала Касема Солеймані та лідера впливового іракського шиїтського угруповання Абу-Магді аль-Мугандіса. Вони загинули рік тому

Тижнями американські чиновники припускали, що Іран або об’єднані іракські угруповання можуть здійснити напади у відповідь на відзначення 3 січня річниці вбивства Солеймані.

У січні 2020 року в аеропорту Багдада в результаті авіаудару США був вбитий командувач спецпідрозділу «Кудс» Корпусу вартових Ісламської революції Касем Сулеймані та заступник голови іракського шиїтського ополчення Абу-Магді аль-Мугандіс. Після інциденту парламент Іраку підтримав резолюцію про виведення міжнародних військ з країни.

Через кілька днів після цієї американської атаки Іран відповів ракетним ударом по іракській авіабазі, де дислокувалися американські війська і їхні іракські союзники. Вони були попереджені про загрозу і зуміли уникнути загибелі і тяжких поранень.

Read More

Суд у Лондоні винесе рішення щодо екстрадиції Ассанжа до США

 

4 січня в Лондоні очікується рішення про те, чи може засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж бути екстрадований до США для судового розгляду у справі про публікацію секретних військових документів.

Окружний суддя Ванесса Барайцер має винести рішення о 10-й годині ранку за місцевим часом (12:00 за Києвом). Якщо вона задовольнить запит, міністр внутрішніх справ Приті Пател ухвалить остаточне рішення про те, чи слід екстрадувати Ассанжа.

Очікується, що апеляція буде подана незалежно від рішення Барайцер, і це може привести до продовження судових спорів у 10-річній справі.

Джуліан Ассанж виступає проти спроб американських прокурорів отримати дозвіл на його видачу до США, де його розшукують за 18 пунктами обвинувачення через публікацію WikiLeaks секретних військових і дипломатичних документів десять років тому.

Екстрадиційні слухання почалися в лютому минулого року, але потім були перенесені на кілька місяців, а по завершенні цього періоду далі відкладені через локдаун у зв’язку з пандемією коронавірусу.

7 вересня 2020 року слухання відновилися в Лондоні. На засіданні адвокати Ассанжа просили перенести засідання на січень, щоб дати їм змогу краще підготуватися.

Ассанж, його адвокати і прихильники виступають проти його видачі в США, де, за їхніми словами, він не матиме чесного суду. Ассанжа арештували у квітні 2019 року після того, як він близько семи років переховувався у посольстві Еквадору в Лондоні.

Звинувачення США проти Ассанжа, серед яких – шпигунство, передбачають до 175 років ув’язнення.

Десятки організацій з прав людини і свободи преси, в тому числі Amnesty International, Human Rights Watch і «Репортери без кордонів», виступають проти екстрадиції, а влада Німеччини закликала взяти до уваги його фізичне і психічне здоров’я. Стелла Моріс, партнерка Ассанжа і мати двох його синів, звернулася до Дональда Трампа з проханням про помилування до того, як він покине свій пост 20 січня.

Read More

Новий склад Конгресу США офіційно почав роботу

Новий склад Конгресу США офіційно почав роботу. 3 січня новообрані конгресмени склали присягу.

У Палаті представників кількість демократів скоротилася на 11, але вони зберігатимуть більшість – 222 місць із 435.

До другого туру виборів у Джорджії, який запланований на 5 січня, Сенат залишається під контролем республіканців. У попередньому складі Сенату було 52 республіканці і 48 демократів. Наразі це співвідношення становить 51 до 48.

На першому засіданні Сенату лідер більшості Мітч Макконнел зазначив, що «заявити, що 117-й Конгрес збирається в складний час, значить не сказати нічого».

«Від політичних розколів і смертоносної пандемії до противників по всьому світу – перешкоди, що стоять перед нами, численні і серйозні», – заявив Макконнел.

Водночас, за його словами, є багато підстав для надії. Серед них – «оптимістичний, спрямований в майбутнє і рішучий дух» американців і впровадження безпечних та ефективних вакцин від COVID-19.

Спікер Палати представників Ненсі Пелосі, звертаючись до своїх однопартійців, також зазначила, що новий склад Конгресу починає роботу в період епідемії коронавірусу й економічної кризи.

«Складаючи присягу, сьогодні ми беремо на себе відповідальність настільки ж велику і висуваючу високі вимоги, як і та, яку несли попередні покоління лідерів», – заявила Пелосі.

Вона подякувала своїм колегам за нове висування на посаду спікера палати.

Через вірус члени Палати представників голосуватимуть групами, що затягне процедуру. Лідери палати оголосили, що для дотримання соціального дистанціювання в залі будуть перебувати не більш як 72 законодавці одночасно.

Республіканський сенатор від Джорджії Келлі Лефлер була призначена на посаду замість сенатора, який достроково пішов у відставку. Вона зберігає своє крісло в очікуванні другого туру виборів, який відбудеться 5 січня.

Термін повноважень іншого сенатора-республіканця від Джорджії, Девіда Пердью, закінчився, тому він дізнається, чи зможе він знову зайняти своє місце, тільки після підведення підсумків виборів.

Якщо Лефлер або Пердью переможуть, у Сенаті збережеться республіканська більшість на чолі з Мітчем Макконелом.

Якщо в обох випадках в Джорджії переможуть демократи, то партії розділять Сенат рівно навпіл, 50 місць на 50, і в разі рівної кількості голосів «за» і «проти» вирішальне слово буде належати обраному віцепрезиденту Камалі Гарріс, яка вступить на посаду 20 січня.

Read More

Зсув ґрунту в Норвегії: рятувальники знайшли сім тіл

Рятувальники знайшли сім тіл після зсуву ґрунту в Норвегії. Троє людей залишаються зниклими безвісти.

Поліція повідомила, що 3 січня знайшла три тіла в селі Аск, що розташоване на північний схід від Осло.

Село постраждало від зсуву ґрунту чотирма днями раніше. Потік бруду переніс деякі будинки на кілька сотень метрів, деякі будинки були зруйновані.

За даними влади, постраждали 10 людей. Одна людина із серйозними травмами була госпіталізована в Осло.

Близько п’ятої частини містечка з населенням у п’ять тисяч людей евакуювали через побоювання нових зсувів ґрунту.

Експерти кажуть, що катастрофу викликав зсув пластичної глини площею приблизно 300 на 800 метрів. Пластична глина зустрічається в Норвегії та Швеції і відома тим, що може обвалюватися після перетворення на рідину, якщо зазнає надмірного тиску.

Прем’єр-міністр Ерна Солберг назвала цей зсув одним із найбільших, яких коли-небудь зазнавала країна.

Read More

Неїжпапа: у 2021 році очікуємо закупівлю турецьких безпілотних комплексів Bayraktar для потреб ВМС

Військово-морські сили України очікують у 2021 році закупівлю для їхніх потреб турецьких безпілотних авіаційних комплексів Bayraktar, повідомив командувач ВМС Олексій Неїжпапа в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Для застосування у Чорноморській та Азовській операційній зоні Bayraktar матимуть покращені тактико-технічні характеристики, наприклад, збільшену дальність польоту. Задіємо їх для висвітлення надводної обстановки, забезпечення дій сил як на березі, так і на морі», – розповів Неїжпапа.

Він також зазначив, що Україна повинна використовувати всі існуючі способи отримання потрібних кораблів, тому домовилася про виробництво турецьких корветів типу ADA.

«Українські суднобудівні заводи повинні мати технології, що відповідають стандартам НАТО. А завдяки корвету типу ADA ми матимемо доступ до таких технологій. Справа у тім, що будівництво корветів типу ADA розпочнеться на турецькій верфі, після чого його добудовуватимуть на нашій, в Україні», – сказав Неїжпапа.

У грудні 2020 року Україна та Туреччина підписали угоду про передачу технологій виробництва корветів ADA і ударних БПЛА Bayraktar.

 

Read More

Командувач ВМС повідомив, коли в Україну прибудуть катери зі США

Американську патрульні катери класу Island прибудуть до України протягом першого півріччя 2021 року, повідомив командувач Військово-морських сил України контрадмірал Олексій Неїжпапа в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Очікуємо, що «Айленди» дійдуть до нас протягом наступного першого півріччя, а до кінця 2021 року набудуть всіх спроможностей – тоді матимемо дивізіон з п’яти катерів цього класу. Нині катери проходять у США відповідне технічне обслуговування й доозброєння, у січні наші українські екіпажі вирушають до Балтимора, де проводитимуть допідготовку на борту», – розповів Неїжпапа.

Він додав, що вже підписаний контракт на будівництво американських катерів Mark VI для України.

«Сподіваємось, за два найближчі роки (тобто до кінця 2022-го) перша партія дійде до ВМС України. Ми вже повністю визначились із системами озброєння, що встановлюватимуться як на Mark VI, так і на «Айлендах», – зазначив Неїжпапа.

Він нагадав про попередні переговори з Великою Британією щодо будівництва восьми ракетних катерів (з комплектацією) для ВМС України.

«Сподіваємось у січні отримати фідбек від британських колег, тоді терміни й інші деталі стануть більш зрозумілими», – додав командувач ВМС.

У жовтні 2019 року Україна безоплатно отримала від США три катери класу Island.

Всього в 1985–1992 роках для Берегової охорони Сполучених Штатів Америки збудували 49 катерів класу Island («Айленд»). 37 із них продовжують службу в Береговій охороні США, інші кораблі США вже передавали Пакистанові, Грузії і Коста-Риці.

Вирішення бюрократичних перепон щодо отримання цих катерів Україною тривало роками. Процес активно зрушив з місця лише навесні 2018 року після виходу розслідування програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

18 липня 2020 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що США схвалили продаж Україні до 16 патрульних катерів Mark VI і супутнього обладнання.

Read More

Мінсоцполітики розраховує, що Рада ухвалить законопроєкт про накопичувальні пенсії в першому кварталі 2021 року 

Міністерство соціальної політики України розраховує, що Верховна Рада ухвалить законопроєкт про накопичувальні пенсії у першому кварталі 2021 року, заявила голова відомства Наталя Лазебна в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Ми сьогодні готуємо у співпраці з комітетом такі компромісні положення, варіанти для того, щоб вони посилювали положення цього законопроєкту. Я вважаю, що є шанси ухвалити законопроєкт у першому кварталі 2021 року», – сказала Лазебна в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

За її словами, повинна бути синергія і відповідальність усіх.

«Потрібна позиція Мінфіну, що вони гарантують це. Тому що, по-перше, буде трошки менше внесків йти у солідарну систему. Потрібно, щоб ми прірву не створили. Мінфін буде вкладати кошти. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку гарантує учасникам авторизацію і посилення правил, умов, що цей ринок буде прозорий», – зазначила Лазебна.

Міністр прогнозує, що від початку трудової діяльності до 50 років всі працівники зі своєї зарплати і роботодавець у рівній пропорції будуть сплачувати обов’язковий внесок на накопичувальний пенсійний рахунок.

«Потім людина обирає недержавний пенсійний фонд з тих, які гарантовані, що там буде забезпечений захист і інвестування правильне активів. І ці кошти (кому 20 років, кому 15 років) мають працювати в економіці і на них нараховуватися дохід. Людина має бачити, скільки в неї коштів на рахунку, має мати можливість перевести ці кошти в інший недержавний пенсійний фонд, якщо її щось не влаштовує», – заявила Лазебна.

Голова Мінсоцполітики розповіла, що в Україні працює солідарний рівень і добровільний. На добровільному рівні з 2004 року є 60 недержавних пенсійних фондів. Учасниками цих фондів є близько мільйона людей.

 

Read More

Держдепартамент США розкритикував бюджет ООН на 2021 рік

Сполучені Штати заявили у Генеральній Асамблеї ООН заперечення проти окремих положень бюджету Організації на 2021 рік. Про це повідомив Державний департамент Сполучених Штатів 3 січня.

Згідно з повідомленням, заперечення Вашингтону пов’язані з підтримкою ООН Дурбанської декларації.

«Обурює, що ООН готова фінансувати захід на підтримку положень Дурбанської декларації – документу, просоченого антисемітизмом, антиізраїльським упередженням і ворожістю проти свободи висловлювань», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Між Україною й Ізраїлем починає діяти зона вільної торгівлі

США закликали Організацію об’єднаних націй до пошуку нових засобів, щоб «конструктивно та інклюзивно протидіяти расизму та расовій дискримінації».

«ООН не повинна бути майданчиком для тих, хто має намір розділяти і знецінювати, але, на жаль, це відбувається надто часто», – зазначили в Державному департаменті.

Дурбанська декларація укладена в 2001 році в Дурбані, Південна Африка. Цей документ, згідно з його формулюваннями, має на меті протидію расизму, расовій дискримінації та ксенофобії. Конференцію, яка передувала його укладенню, бойкотували кілька країн, у тому числі Сполучені Штати та Ізраїль.

Read More

Папа Римський прийняв відставку мінського архієпископа, який критикував владу Білорусі

Папа Римський Франциск прийняв відставку католицького архієпископа з Мінська Тадеуша Кондрусевича.

У грудні Кондрусевичу дозволили повернутися на Батьківщину. Із серпня архієпископу, який критикував білоруську владу, був заборонений в’їзд до країни.

Наразі невідомо, чи відставка Кондрусевича була очікуваною.

При цьому Ватикан розповів, що архієпископи отримують право на відставку, досягши віку 75 років.

Під час перебування в Польщі громадянин Білорусі Кондрусевич дав інтерв’ю на радіо, у якому він закликав міліцію припинити насилля проти протестувальників та вимагав відставки Олександра Лукашенка, якого в серпні вшосте поспіль оголосили переможцем президентських виборів. Низка країни Заходу не визнають Лукашенка президентом Білорусі.

Сам Лукашенка звинувачував Кондрусевича у змові для того, щоб «зруйнувати країну».

Католицизм – друга за поширеністю релігія в Білорусі після православ’я.

 

Read More

В Іраку відзначають роковини вбивства іранського генерала Солеймані

Тисячі іракців зібралися на центральній площі Тахрір у Багдаді 3 січня, щоб відзначити перші роковини смерті високопоставленого іранського генерала Касема Солеймані та лідера іракської впливового шиїтського угруповання Абу-Магді аль-Мугандіса.

Багато демонстрантів тримали портрети Солеймані та Аль-Мугандіса, деякі вимагали видворення американських військ з Іраку.

Тисячі скорботних людей вийшли на шосе, що вело до аеропорту Багдада, увечері 2 січня, щоб вшанувати Солеймані та Аль-Мугандіса та ще вісьмох людей, загиблих внаслідок нападу США.

Місце, де в автомобілі із військовими поцілили безпілотники США, перетворили на подобу святині, огородженої червоними мотузками. Посередині встановили фотографії Солеймані та Аль-Мугандіса, коли траури запалювали свічки.

Читайте також: Іран пригрозив США помстою «зсередини» за вбивство іранського генерала

Вбивство Солеймані викликало побоювання відкритого військового конфлікту між США та Іраном.

В Іраці напередодні заходу посилили заходи безпеки. Міністерство внутрішніх справ заявило 2 січня, що був розроблений план для запобігання заворушенням.

Заходи безпеки також були посилені в околицях Зеленої зони Багдада, де розташовані іноземні посольства та урядові установи.

Тижнями американські чиновники припускали, що Іран або об’єднані іракські угруповання можуть здійснити напади у відповідь на відзначення 3 січня річниці вбивства Солеймані.

Читайте також: В Ірані повісили трьох людей за звинуваченнями в тероризмі і вбивствах

Напруженість між Вашингтоном і Багдадом загострилася після того, як в січні в аеропорту Багдада в результаті авіаудару США був вбитий командувач спецпідрозділу «Кудс» Корпусу вартових Ісламської революції Касем Сулеймані та заступник голови іракського шиїтського ополчення Абу Махді аль-Мухандіс. Після інциденту парламент Іраку підтримав резолюцію про виведення міжнародних військ з країни.

Через кілька днів після цієї американської атаки Іран відповів ракетним ударом по іракській авіабазі, де дислокувалися американські війська і їхні іракські союзники. Вони були попереджені про загрозу і зуміли уникнути загибелі і тяжких поранень. У ході іранських ударів, однак, засоби ППО країни помилково збили український літак. Тегеран визнав провину і через рік після катастрофи пообіцяв виплатити сім’ям жертв по 150 тисяч доларів.

Read More

Норвегія: рятувальники виявили п’ятого загиблого через зсув ґрунту – AFP

Працівники рятувальних служб виявили тіло п’ятого загиблого через чотири дні після зсуву ґрунту, який поховав під собою будинки поблизу столиці Норвегії. Про це повідомляє агентство AFP з посиланням на поліцію 3 січня.

Ще п’ятеро людей вважаються зниклими безвісти.

«Незадовго до шостої ранку було знайдено померлу людину», – йдеться у заяві поліції.

Трагедія сталася в перші години середи 30 грудня, коли будинки були зруйновані або зміщені на сотні метрів під потоком бруду в селі Аск, що лежить у 25 кілометрах на північний схід від Осло.

Читайте також: На Рівненщині під час руху загорівся поїзд, в якому було близько 250 людей – ДСНС

Четвертого загиблого знайшли в суботу 2 січня. Того ж дня поліція ідентифікувала тіло першої людини, знайденої в п’ятницю – це 31-річний Ейрік Гренолен.

Особи чотирьох інших загиблих наразі не повідомляються. Однак у п’ятницю поліція оприлюднила список імен усіх восьми зниклих людей, в тому числі дворічної та 13-річної дитини.

Внаслідок зсуву також постраждали десять людей. Одного постраждалого перевезли в Осло через серйозність травм.

Близько тисячі людей з 5000 жителів регіону евакуювали з міркувань безпеки.

Читайте також: Хорватію сколихнули нові підземні поштовхи, кількість жертв зросла до 7

Експерти кажуть, що катастрофу викликав зсув пластичної глини площею приблизно 300 на 800 метрів.

Пластична глина зустрічається в Норвегії та Швеції і відома тим, що може обвалюватися після перетворення на рідину, якщо зазначає надмірного тиску..

Прем’єр-міністр Ерна Солберг назвала цей зсув одним із найбільших, яких коли-небудь зазнавала країна.

У заяві королівського суду зазначено, що король Гаральд, його дружина Соня та кронпринц Хаакон відвідають зону лиха пізніше в неділю вранці.

Read More

США: 11 сенаторів-республіканців вирішили ще раз спробувати оскаржити перемогу Байдена

У США група сенаторів-республіканців, чинних і обраних на виборах у листопаді 2020 року, заявила, що оскаржить обрання Джо Байдена на посаду президента США, коли наступного тижня Конгрес буде формально затверджувати результат голосування членів колегії виборників.

Цей крок вважають за символічний і такий, що на практиці не має шансу перешкодити затвердженню і приходу Байдена до влади 20 січня.

Як заявили ці 11 республіканців на чолі з Тедом Крузом (від штату Техас) 2 січня, «твердження про шахрайства й порушення на виборах 2020 року перевищили все, що було в нашому житті». Як і в попередніх схожих спробах поставити під сумнів перемогу Байдена, ніяких доказів своїм словам вони не навели.

За їхніми словами, коли Конгрес 6 січня збереться для формального затвердження перемоги Байдена, вони будуть вимагати створення спеціальної комісії, яка, на їхню думку, мала б здійснити «термінову 10-денну перевірку» результатів голосування.

Чинний президент Дональд Трамп, який опівдні 20 січня залишить посаду, досі відмовляється визнавати поразку і продовжує твердити про свою нібито «велетенську перемогу».

Дональд Трамп, цитуючи повідомлення про намагання 11 сенаторів на чолі з Крузом поставити під сумнів перемогу Байдена: «Намагання вкрасти перемогу з величезним відривом (мається на увазі гадану «перемогу Трампа» – ред.). Цього не можна допустити!» – і застереження соцмережі: «Виборчі посадовці підтвердили Джо Байдена як переможця президентських виборів у США»

Відповідно до процедури президентських виборів у США, раніше всі штати підрахували голоси виборців і затвердили перемогу в них того чи іншого кандидата. Трамп і його прихильники подавали вже чимало позовів до судів різних інстанцій у намаганні поставити під сумнів ці результати, твердячи про нібито масові порушення під час голосування й підрахунку голосів, але жодного разу не подавши доказів. Усі вони були відхилені. Міністерство юстиції США теж не виявило доказів якихсь фальсифікацій чи порушень, які могли б вплинути на результат виборів. Також низка перерахунків голосів, яких домоглися прихильники Трампа в штатах чи округах, які вони вважали суперечливими, підтвердила перемогу в них Байдена.

Відтак штати призначили членів колегії виборників, які за заведеною в США системою далі проголосували власне за обрання президента. Жоден із виборників не пішов всупереч вказівці свого штату, як то іноді трапляється, і Байден отримав 306 голосів виборників (за мінімально необхідних для перемоги 270), а Трамп 232 голоси.

Далі, за процедурою, 6 січня на спільному засіданні обох палат Конгресу результати голосів виборників від кожного штату зачитує чинний віцепрезидент США, а законодавці формально затверджують їх. При цьому можливість оскарження чи скасування цих голосів не передбачена.

Інавгурація обраного президента США, за Конституцією, відбувається опівдні 20 січня.

Read More

Пакистан знову арештував підозрюваного ватажка нападників у Мумбаї 2008 року

У Пакистані знову арештували підозрюваного ватажка збройного угруповання, яке звинувачують у кривавих нападах у місті Мумбаї в Індії 2008 року. Як повідомив 2 січня представник контртерористичної поліції Пакистану Шакіль Ахмед, цього разу підозрюваний Зейкур Рехман Лахві був узятий під варту в місті Лагорі на сході країни за обвинуваченнями в фінансуванні тероризму.

Зейкура Рехмана Лахві вважають одним із ватажків войовничого угруповання «Лашкар-е Тейба» («Військо праведників»), що його США й Індія звинувачують у низці нападів у Мумбаї в листопаді 2008 року, внаслідок яких загинули принаймні 166 людей, серед того й громадян США. Його затримали через кілька днів після тих нападів, але 2015 року пакистанські суди звільнили його.

Цього разу пакистанські правоохоронці вважають, що він влаштував у Лагорі медичний диспансер, який був прикриттям для фінансування діяльності бойовиків.

Санкційний комітет Ради безпеки ООН називає Зейкура Рехмана Лахві оперативним керівником угруповання «Лашкар-е Тейба» і звинувачує його в участі в діях бойовиків за межами Пакистану, зокрема в Афганістані, Іраці, Боснії і в Чечні на російському Північному Кавказі.

«Лашкар-е Тейба» є угрупованням, що пов’язане з ісламістською мережею «Аль-Каєда». Воно, серед іншого, влаштовує теракти проти Індії і воює проти контролю Індії над частиною спірного гімалайського регіону Кашміру. Пакистан, який нині контролює ще одну його частину, претендує на весь регіон (як і Індія – в той час, як іще частину фактично контролює Китай). Це угруповання оголосили в Пакистані і ще низці держав поза законом іще 2002 року, після того, як його пов’язали з нападом на парламент Індії.

Бойовики цього угруповання також здійснювали напади на афганські й іноземні війська в Афганістані.

Індія й Афганістан звинувачують спецслужби Пакистану в допомозі цьому угрупованню, що в Пакистані заперечують.

Зейкур Рехман Лахві є також видатною постаттю в організації «Джамаат-уд-Дава» («Товариство молитви»), яке відіграє роль напівлегального обличчя угруповання «Лашкар-е Тейба». Його очільником, а також співзасновником угруповання, є Хафіз Мухаммад Саїд – у США Міністерство юстиції призначило за нього винагороду в 10 мільйонів доларів, а сам він нині відбуває в Пакистані відразу кілька термінів позбавлення волі, до яких його засудили останніми місяцями в кількох справах. Влада Пакистану конфіскувала широку мережу мечетей, релігійних шкіл і семінарій, доброчинних фондів та інших утворень, які контролював Хафіз Мухаммад Саїд у цій країні.

Новий арешт Зейкура Рехмана Лахві в Пакистані відбувся в той час, як країні загрожує потенційно шкідливе для неї внесення до «чорного списку» з боку неурядової, але поважаної у світі організації боротьби з фінансовою злочинністю і фінансуванням тероризму, відомою як FATF. Наразі Пакистан із 2018 року перебуває в її «сірому списку», і організація закликає Ісламабад виконати низку її рекомендацій до лютого цього року.

У листопаді 2008 року десять бойовиків із пакистанського збройного ісламістського угруповання «Лашкар-е-Тейба» («Військо праведників») напали на низку багатолюдних об’єктів у Мумбаї в Індії, серед яких були залізничний вокзал, ресторан і лікарня, а також захопили два дорогі готелі і єврейський центр із заручниками і утримували їх по кілька днів. Внаслідок нападів загинули, за повідомленнями, принаймні 166 людей, понад 300 були поранені.

Read More