Це державне свято встановлене на честь нині чинної Конституції України, ухваленої 28 червня 1996 року
…
ukrlines skype чат
популярні новини
Центральна виборча комісія Вірменії у неділю оприлюднила остаточні результати позачергових парламентських виборів в країні, підтвердивши перемогу партії виконувача обов’язків прем’єр-міністра Ніколи Пашиняна «Громадянський договір». Як передає вірменська служба Радіо Свобода «Радіо Азатутюн», партія Пашиняна набрала 53,91% голосів виборців.
На другій позиції опинився блок «Айастан» («Вірменія») на чолі з Робертом Кочаряном з 21,09%, на третій – блок «Маю честь» (головний кандидат – Артур Ванецян) – 5,22%. Блок не подолав поріг в 7%, але входить в парламент в якості третьої сили з найбільшою кількістю голосів.
Щоб потрапити в парламент, блоки повинні отримати як мінімум 7% голосів виборців, партії – 5%. Згідно із законодавством Вірменії, до парламенту повинні пройти хоча б три політичні сили. Якщо немає третьої партії або блоку, що подолали б прохідний бар’єр, то до парламенту проходить той, хто є ближчим до прохідного балу.
Позачергові парламентські вибори відбулися у Вірменії 20 червня.
Читайте також: В ОБСЄ заявили, що вибори у Вірменії були «конкурентними»
Позачергові парламентські вибори у Вірменії були призначені за згодою всіх провідних політичних сил дотеперішнього складу однопалатних Національних зборів Вірменії, які визнали, що позачергові вибори є «найкращим виходом» із політичної кризи в Вірменії. Задля цього Пашинян подав у відставку з посади прем’єр-міністра, хоча залишився виконувачем обов’язків із повним обсягом повноважень голови уряду.
Вірменська опозиція наполягала на відставці Пашиняна після поразки, якої минулого року зазнали вірменські сили в боях проти Азербайджану за сепаратистський регіон в Азербайджані Нагірний Карабах, що його контролювали сили місцевих вірмен.
Тоді 44 дні боїв завершилися в листопаді 2020 року угодою про припинення вогню, укладеною за посередництва Росії. За угодою, значна частина територій, тривалий час контрольованих вірменськими силами, повернулася під контроль Баку.
Супротивники Пашиняна звинувачують його в цій поразці. Він відповідає, що не мав іншого вибору, даючи зрозуміти, що інакше поразка була б іще тяжчою.
Коаліція з більш ніж півтора десятка опозиційних партій проводила антиурядові демонстрації в столиці Єревані й інших містах країни, намагаючись змусити Пашиняна передати владу тимчасовому урядові.
Пашинян тоді відмовлявся піти з посади, але врешті погодився на позачергові парламентські вибори.
…
Від початку поточної доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі чотири рази порушили режим припинення вогню, поранень зазнав один військовий, повідомили у штабі операції Об’єднаних сил.
«Поблизу селища Шуми ворог відкрив вогонь з мінометів 120-го та 82-го калібрів. Неподалік Старогрнатівки російські окупанти здійснили обстріл з автоматичних станкових гранатометів. В результаті ворожого вогню один військовий отримав осколкове поранення. Після надання першої медичної допомоги воїна транспортували до лікувального закладу. Стан пораненого – задовільний. На Приазов’ї, неподалік Водного, противник вів вогонь із ручних протитанкових гранатометів», – йдеться в повідомленні.
За даними штабу, також на півночі Луганщини українські військові зафіксували прольоти безпілотників бойовиків типу «Орлан-10» із перетином лінії розмежування.
«БПЛА противника був своєчасно подавлений засобами РЕБ», – зазначили у штабі.
На сайтах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформація про обстріли відсутня.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню», яка формально чинна й далі, попри численні порушення її російськими гібридними силами. Ці сили порушують її, як і всі попередні такі домовленості, практично щодня, внаслідок чого українські військові час від часу – і останнім часом дедалі частіше – зазнають поранень чи й гинуть.
Як повідомило Управління зв’язків з громадськістю Збройних сил України на запит Радіо Свобода, з моменту оголошення режиму припинення вогню 27 липня 2020 року і до 5 травня 2021 року в районі проведення операції Об’єднаних сил на території Донецької та Луганської областей загинули (померли) 99 військовослужбовців. З цієї кількості 34 військових загинули «під час бойової обстановки», зазнали поранень 190 військовослужбовців, уточнили в ЗСУ.
…