«Канада подбала про те, щоб український і німецький уряди також спілкувалися один з одним»
…
популярні новини
Папа Римський Франциск беатифікував Іоанна Павла I, одного зі своїх попердників, який лише 33 дні був понтифіком католицької церкви.
«З усмішкою папі Іоаннові Павлу вдалося передати благість Господа», – сказав папа Франциск під час своєї проповіді на площі Святого Петра 4 вересня.
За його словами, посмішка папи Іоанна Павла І була уособленням церки, «яка ніколи не зачиняє дверей, ніколи не озлоблює серця, ніколи не скаржиться і не таїть образи, не гнівається, не дивиться похмуро і не ностальгує за минулим».
Беатифікація – це зарахування католицькою церквою спочилого праведника до лику блаженних через його здатність клопотатися за людей, які підносять свою молитву. Цей крок передує зарахуванню до лику святих.
Католицька церква офіційно визнала дивом зцілення дівчинки у Аргентині, батьки якої молилися Івану Павлу I. Це дозволило зарахувати його до лику блаженних. Для канонізації необхідне офіційне визнання другого дива.
У світському житті італієць Альбіно Лучані (Іоанн Павло І) помер через 33 дні після обрання понтифіком. 65-річного Лучані обрали папою 26 серпня 1978 року.
До папства, будучи єпископом на північному сході Італії, Альбіно Лучані став відомим через свою критику корупції, зокрема в банківській сфері. Існували припущення, що причиною смерті могла стати чиясь помства. Втім віцепостулатор процесу канонізації Стефанія Фаласка на пресконференції раніше цього тижня заявила, що всі документи та медичні висновки вказують на серцевий напад.
Іоанн Павло I вперше в історії церкви при сходженні на папський престол взяв собі два імені. Так само зробив його безпосередній наступник, кардинал Кароль Войтила, який після обрання папою взяв ім’я Іоанна (Івана) Павла II. Він приїздив до України в червні 2001 року. Був канонізований у 2014-му.
…
Представники опозиційної партії Міхеїла Саакашвілі «Єдиний національний рух» та прозахідні громадські діячі висловили обурення проведенням церковної служби російською мовою у головному кафедральному соборі Грузії Светіцховелі у давній столиці країни Мцхета.
Низка опозиційних телекомпаній показали кадри, де виразно чутно літургію російською чи давньослов’янською мовою.
Опозиціонери вважають, що цей факт свідчить про «плазування грузинської влади» та Грузинської православної церкви перед Росією та Російською православною церквою (РПЦ).
Настоятель Храму Светіцховелі архімандрит Ілля (Кавсадзе) пояснив, що літургія відбувалася не російською, а давньослов’янською мовою, і він не мав права відмовляти православним з Росії, Білорусі або Болгарії молиться рідною мовою.
Представник грузинської патріархії диякон Андрій Джагмаїдзе зазначив, що грузини, які живуть у Росії та інших православних країнах, також мають можливість молитися і відправляти літургію рідною грузинською мовою.
Водночас у Грузії стало відомо про інший інцидент мовного характеру із виявленням у Батумі російськомовної школи. За непідтвердженими даними, там навчалися за російськими програмами діти росіян, які переїхали до Грузії після початку війни в Україні.
Після протестів опозиції та опозиційних ЗМІ міністерство освіти Грузії заявило, що школу не акредитовано і вона буде закрита. Департамент розслідувань Мінфіну Грузії розпочав розслідування за ознаками фінансових порушень.
…