В УПЦ (МП) висловили впевненість, що законопроєкт про заборону повʼязаних із РФ релігійних організацій «не відповідає Конвенції з прав людини та Конституції України»
…
ukrlines skype чат
популярні новини
The EU announced probes Thursday into Facebook owner Meta and TikTok, seeking more details on the measures they have taken to stop the spread of “illegal content and disinformation” after the Hamas attack on Israel.
The European Commission said it had sent formal requests for information to Meta and TikTok respectively in what is a first procedure launched under the EU’s new law on digital content.
The EU launched a similar probe into billionaire mogul Elon Musk’s social media platform X, formerly Twitter, last week.
The commission said the request to Meta related “to the dissemination and amplification of illegal content and disinformation” around the Hamas-Israel conflict.
In a separate statement, it said it wanted to know more about TikTok’s efforts against “the spreading of terrorist and violent content and hate speech”.
The EU’s executive arm added that it wanted more information from Meta on its “mitigation measures to protect the integrity of elections”.
Meta and TikTok have until October 25 to respond, with a deadline of November 8 for less urgent aspects of the demand for information.
The commission said it also sought more details about how TikTok was complying with rules on protecting minors online.
The European Union has built a powerful armory to challenge the power of big tech with its landmark Digital Services Act (DSA) and a sister law, the Digital Markets Act, that hits internet giants with tough new curbs on how they do business.
The EU’s fight against disinformation has intensified since Moscow’s invasion of Ukraine last year and Russian attempts to sway European public opinion.
The issue has gained further urgency after Hamas’ assault on October 7 on Israel and the aftermath which sparked a wave of violent images that flooded the platforms.
The DSA came into effect for “very large” platforms, including Meta and TikTok, that have more than 45 million monthly European users in August.
The DSA bans illegal online content under threat of fines running as high as six percent of a company’s global turnover.
The EU’s top tech enforcer, Thierry Breton, sent warning letters to tech CEOs including Meta’s Mark Zuckerberg, TikTok’s Shou Zi Chew and Sundar Pichai of YouTube owner Alphabet.
Growing EU fears
Breton, EU internal market commissioner, told the executives to crack down on illegal content following Hamas’ attack.
Meta said last week that it was putting special resources towards cracking down on illegal and problematic content related to the Hamas-Israel conflict.
On Wednesday, Breton expressed his fears over the impact of disinformation on the EU.
“The widespread dissemination of illegal content and disinformation… carries a clear risk of stigmatization of certain communities, destabilization of our democratic structures, not to mention the exposure of our children to violent content,” he said.
AFP fact-checkers have found several posts on Facebook, TikTok and X promoting a fake White House document purporting to allocate $8 billion in military assistance to Israel.
And several platforms have had users passing off material from other conflicts, or even from video games, as footage from Israel or Gaza.
Since the EU’s tougher action on digital behemoths, some companies, including Meta, are exploring whether to offer a paid-for version of their services in the European Union.
…
Міністерство оборони Фінляндії заявило у четвер про блокування трьох запланованих угод з нерухомістю з участю російських покупців із міркувань безпеки, передає агенція Reuters.
«Придбання нерухомого майна, про яке йде мова, можна вважати такими, що перешкоджає організації національної оборони або нагляду та захисту територіальної цілісності», – йдеться в заяві міністерства.
Зокрема, рішення стосується двох об’єктів нерухомості в Руоколахті та одного – в Китее, повідомили в міністерстві оборони. Обидва об’єкти розташовані неподалік російського кордону на півдні Фінляндії.
Останніми тижнями Фінляндія здійснює спроби прискорити конфіскацію нерухомості у власності представників РФ, посилаючись на те, що останні стикнулися з проблемами у сплаті податків після того, як ЄС запровадив санкції проти Росії за її вторгнення в Україну. Уряд Фінляндії планує спростити правила сповіщення російських власників майна, оскільки наразі, по закону, їх не можна виселяти через несплачені рахунки, якщо не було можливості доставити офіційне повідомлення.
Фінляндія, яка приєдналася до НАТО у квітні у відповідь на вторгнення Росії в Україну, також обмірковує, як взяти під контроль найбільшу спортивну арену Гельсінкі, яку було закрито з минулого року через санкції проти її російських власників-мільярдерів.
…
Єгипет у ніч на 19 жовтня оголосив про відкриття «стійкого» коридору доставки гуманітарної допомоги в Сектор Гази через пункт пропуску Рафах, передає агенція Reuters. Раніше про згоду Єгипту пропустити вантажівки до Гази оголосив президент США Джо Байден.
«Президент Єгипту Абдель Фаттах ас-Сісі та американський президент Джо Байден домовилися про стійкі постачання гуманітарної допомоги в Сектор Гази через термінал Рафах», – оголосив речник єгипетського президента Ахмед Фахмі. Коли саме розпочнуться поставки, він не уточнив.
Незадовго до цього літаком дорогою з Ізраїлю до США Байден сказав журналістам, що президент Єгипту в телефонній розмові з ним погодився пропустити через прикордонний пункт Рафах до Гази близько 20 вантажівок з гуманітарною допомогою.
«Якщо «Хамас» конфіскує їх чи не пропустить – тоді все припиниться», – зазначив Байден.
За його словами, вантажівки з гуманітарною допомогою пройдуть прикордонний пункт Рафах, найімовірніше, не раніше п’ятниці, оскільки треба «залатати дорогу», щоб автомобілі пройшли.
Байден уточнив, що в Газі розподілом допомоги займуться структури ООН.
Ізраїльські сім’ї, чиї родичі перебувають у заручниках у Газі, обурені рішенням влади пропустити гуманітарну допомогу, передає Times of Israel. Вони вважають, що гуманітарна допомога не повинна надходити до Гази, доки бойовики «Хамасу» продовжують утримувати заручників. За останніми даними, у заручниках перебувають близько 200 людей.
…
США передали Україні близько 20 тактичних ракет ATACMS із найнижчим радіусом дії, пише американська газета The New York Times.
Із посиланням на свої джерела видання зазначає, що спочатку на згоду передати Україні ці ракети впливало застереження Джо Байдена щодо можливої ескалації відносин із Росією. У свою чергу, Пентагон казав, що ракети – надто дорогі (одиниця коштує близько півтора мільйонів доларів – ред.), і США самі не мають їх достатнього запасу. Втім після передачі Британією та Францією крилатих ракет Storm Shadow Україні ці перестороги зникли.
Відтак, пише NYT, Пентагон погодився передати ракети ATACMS, але в старій модифікації з обмеженим радіусом дії із касетними боєголовками. Вони добре підходять для атак по погано захищених цілях, наприклад, по авіатранспорту на стоянках.
Російський Центр аналізу стратегій і технологій, дослідивши фото з місця удару українськими ATACMS по російських об’єктах 17 жовтня повідомив, що Київ застосував ракети першої модифікації Block 1. Їх виробництво було припинене в 1997 році, обломки ракет приписують останнім виробничим партіям. NYT і Російський центр зазначають, що радіус дії цієї ракети – близько 165 кілометрів.
The New York Times пише, що американська сторона зажадала від України, аби передані ракети ATACMS не були застосовані по території Росії. Повідомляється, що ракети передавали таємно, аби запобігти ймовірному удару військ РФ у момент їх доставки.
Українські військові 17 жовтня вперше використали надані США ракети великої дальності ATACMS, щоб уразити російські аеродроми і склади боєприпасів на окупованій території України. Про це написала західна преса, а потім використання ЗСУ ракет ATACMS підтвердив Білий дім. За повідомленнями, військові випустили 18 ракет по цілях в окупованих Бердянську та Луганську.
Українські Сили спеціальних операцій 17 жовтня підтвердили проведення операції в Бердянську та Луганську, вказавши, що сили РФ втратили девʼять вертольотів, спецтехніку для їхнього обслуговування, пускову установку ППО, склад боєприпасів, а злітно-посадкові смуги аеродромів були пошкоджені. Російська сторона про втрати офіційно не писала.
…
Президент США Джо Байден, який прибув у середу з візитом до Ізраїлю, на зустрічі з прем’єр-міністром цієї країни Біньяміном Нетаньягу, заявив, що, вочевидь, Ізраїль не несе відповідальності за вибух у лікарні Аль-Ахла в Секторі Гази.
На зустрічі з Нетаньягу в Тель-Авіві Байден заявив, що «глибоко засмучений та обурений вибухом у лікарні в Газі», але додав, звертаючись до глави уряду Ізраїлю, що «ситуація виглядає так, що це справа рук «іншої команди», а не вас». При цьому Байден визнав, що «багато людей у цьому не впевнені».
Напередодні угруповання «Хамас» та низка країн Близького Сходу виступили із твердженнями, що Ізраїль завдав авіаудару по лікарні у Смузі Гази. Армія оборони Ізраїлю стверджує, що провела розслідування і дійшла висновку, що причиною вибуху стало влучання ракети, випущеної палестинськими радикалами. Крім того, ізраїльські військові також заявили, що ракета потрапила не в саму будівлю лікарні, а поряд із нею. Дані про загиблих – називалася цифра про 500 осіб – напевне не верифіковані. «Хамас» ці останні твердження ізраїльської сторони поки що не коментував.
У Тель-Авіві президент США в ескалації конфлікту навколо Гази звинуватив «Хамас», який напав на Ізраїль 7 жовтня, зазначивши, що це угруповання, визнане в США терористичним, і не представляє увесь палестинський народ.
Після вибуху в лікарні у Секторі Гази з країн Близького Сходу були повідомлення про масові протести з антиізральськими та антиамериканськими гаслами. Акції пройшли у Лівані, Йорданії, Ірані.
Лідери країн ЄС та Єврокомісії засудили вибух у лікарні в Газі. Вони, однак, на відміну від керівників низки арабських країн і держав Близького Сходу, не звинуватили в цьому Ізраїль.
МЗС Росії назвало подію «воєнним злочином», при цьому прямих звинувачень у бік Ізраїлю немає. Росія та Об’єднані Арабські Емірати запросили на вечір 18 жовтня екстрене засідання Ради безпеки ООН з цього приводу.
…
Держдума РФ у середу ухвалила у другому та третьому читаннях законопроєкт про відкликання ратифікації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань.
Напередодні російські депутати схвалили відкликання ратифікації у першому читанні.
Документ, розроблений за дорученням голови Держдуми В’ячеслава Володіна, внесли до російського парламенту 13 жовтня.
На початку жовтня з ініціативою відкликання ратифікації договору виступив президент Росії Володимир Путін під час свого виступу на «Валдаї». Речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що відкликання ратифікації не означає наміру Москви проводити ядерні випробування. Хоча тоді ж на «Валдаї» сам Путін повідомив, що Росія провела «останні успішні» випробування ядерної зброї «Буревестник».
Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань було ухвалено Генсамблеєю ООН у 1996 році. З ядерних держав Індія, Пакистан та КНДР не підписали договір, а США та Китай підписали, але не ратифікували.
…
A reedy pipe and a high-pitched trill duet against the backdrop of a low-pitched insect drone. Their symphony is the sound of a forest and is monitored by scientists to gauge biodiversity.
The recording from the forest in Ecuador is part of new research looking at how artificial intelligence could track animal life in recovering habitats.
When scientists want to measure reforestation, they can survey large tracts of land with tools like satellite and lidar.
But determining how fast and abundantly wildlife is returning to an area presents a more difficult challenge — sometimes requiring an expert to sift through sound recordings and pick out animal calls.
Jorg Muller, a professor and field ornithologist at University of Wurzburg Biocenter, wondered if there was a different way.
“I saw the gap that we need, particularly in the tropics, better methods to quantify the huge diversity… to improve conservation actions,” he told AFP.
He turned to bioacoustics, which uses sound to learn more about animal life and habitats.
It is a long-standing research tool, but more recently is being paired with computer learning to process large amounts of data more quickly.
Muller and his team recorded audio at sites in Ecuador’s Choco region ranging from recently abandoned cacao plantations and pastures to agricultural land recovering from use to old-growth forests.
They first had experts listen to the recordings and pick out birds, mammals and amphibians.
Then, they carried out an acoustic index analysis, which gives a measure of biodiversity based on broad metrics from a soundscape, like volume and frequency of noises.
Finally, they ran two weeks of recordings through an AI-assisted computer program trained to distinguish 75 bird calls.
More recordings needed
The program was able to pick out the calls on which it was trained in a consistent way, but could it correctly identify the relative biodiversity of each location?
To check this, the team used two baselines: one from the experts who listened to the audio recordings, and a second based on insect samples from each location, which offer a proxy for biodiversity.
While the library of available sounds to train the AI model meant it could only identify a quarter of the bird calls the experts could, it was still able to correctly gauge biodiversity levels in each location, the study said.
“Our results show that soundscape analysis is a powerful tool to monitor the recovery of faunal communities in hyperdiverse tropical forest,” said the research published Tuesday in the journal Nature Communications.
“Soundscape diversity can be quantified in a cost-effective and robust way across the full gradient from active agriculture to recovering and old-growth forests,” it added.
There are still shortcomings, including a paucity of animal sounds on which to train AI models.
And the approach can only capture species that announce their presence.
“Of course (there is) no information on plants or silent animals. However, birds and amphibians are very sensitive to ecological integrity, they are a very good surrogate,” Muller told AFP.
He believes the tool could become increasingly useful given the current push for “biodiversity credits” — a way of monetizing the protection of animals in their natural habitat.
“Being able to directly quantify biodiversity, rather than relying on proxies such as growing trees, encourages and allows external assessment of conservation actions, and promotes transparency,” the study said.
Read More