Віктор Обран також вважає, що Захід помилився зі стратегією щодо війни РФ проти України
…
популярні новини
Уряд Данії та низка політичних партій парламенту погодилися збільшити військову підтримку України у спеціальному фонді на 2,3 млрд датських крон (308 мільйонів євро) у 2023 році та на 23,5 мільярда крон (3,15 мільярда євро) – на 2025-2027 роки. Про це йдеться в повідомленні на сайті Міноборони Данії.
«Ми не знаємо, як довго триватиме війна в Україні, але ми знаємо, що внески необхідні Україні для продовження боротьби з Росією. Протягом усієї війни Данія була вірним прихильником України, і коли ми зараз посилюємо нашу підтримку, як у 2023 році, так і особливо шляхом виділення значних коштів у 2025-2027 роках, ми посилаємо чіткий сигнал, що українці в довгостроковій перспективі можуть розраховувати на підтримку Данії», – сказав міністр оборони Троелс Лунд Поульсен.
Повідомляється, що уряд Данії також розширить фінансову базу для оборони своєї країни. І очікує, що ці видатки разом з додатковими інвестиціями в український фонд дозволять Данії досягти цілі НАТО витрачати мінімум два відсотки ВВП на оборону вже із 2025 року.
Український фонд уряд Данії заснував у березні 2023 року, виділивши в його рамках Києву понад десяток пакетів допомоги.
Данія разом з Нідерландами очолила коаліцію з підготовки українських пілотів на F-16. Також ця країна долучилася до так званої ІТ-коаліції, що зосереджена на наданні підтримки ЗСУ у сфері ІТ, зв’язку та кібербезпеки.
Read MoreРадикальне палестинське угруповання «Хамас», визнане терористичним у США та ЄС, почало передавати ізраїльським військовим заручників, вивезених у Сектор Гази після нападу на південь Ізраїлю 7 жовтня.
Співробітникам Червоного Хреста в Газі передали 13 ізраїльтян (дев’ять жінок віком від 34 до 85 років та чотири дитини віком 5-9 років).
Крім того, за повідомленнями Червоного Хреста, в рамках окремої домовленості було звільнено понад 10 громадян Таїланду. Інформацію про звільнення підтвердили в уряді Таїланду, там називали цифру про 12 звільнених громадян країни. Є також повідомлення про звільнення одного філіппінця.
Заручників випустили через КПП «Рафа» на кордоні Сектора Гази та Єгипту. Зустрічали бранців військові Армії оборони Ізраїлю, а також лікарі та психологи. Звідти звільнених доправили гелікоптерами на військову авіабазу «Хацерім» на півдні Ізраїлю. Далі їх вивезуть до лікарень, де вони зустрінуться з сім’ями і пробудуть під наглядом медиків щонайменше дві доби, повідомляє видання Haaretz.
В обмін на 13 своїх заручників Ізраїль сьогодні передав представникам «Хамасу» 39 палестинців( 24 жінки та 15 неповнолітніх), які перебували в ізраїльських в’язницях. Вони були звільнені з в’язниці Офер на Західному березі річки Йордан та вивезені автобусом Червоного Хреста до кордону з Газою.
Тимчасова пауза у військових діях розпочалася у п’ятницю і триватиме до вечора наступного вівторка. «Хамас» зобов’язався за чотири дні звільнити 50 заручників, захоплених на півдні Ізраїлю під час нападу 7 жовтня. Таким чином, кількість заручників, які залишаються в Газі, скоротиться до 190. Ізраїль, зі свого боку, передасть «Хамасу» 150 палестинців, які відбувають тюремне покарання – також жінок та неповнолітніх.
Домовленість про тимчасове припинення вогню між Ізраїлем і «Хамасом» була досягнута за посередництва Катару, Єгипту та США. Протягом чотириденної паузи до Сектора Гази доставлятиметься гуманітарна допомога.
…
Голова ЦВК Білорусі Ігор Карпенко заявив, що наступні вибори президента мають відбутися не пізніше 20 липня 2025 року, передає державна інформагенція БелТа.
«Згідно зі змінами до конституційних норм, ухвалених на республіканському референдумі 27 лютого 2022 року, триває масштабна модернізація політичної системи. Завершальним етапом цієї роботи стане формування депутатського корпусу в єдиний день голосування, вибори делегатів на загальнобілоруські народні збори і чергові вибори президента Республіки Білорусь, які повинні відбутися в не пізніше 20 липня 2025 року», – сказав Карпенко.
Голова ЦВК повідомив, що в єдиний день голосування 25 лютого 2024 року буде обрано 110 депутатів Палати представників і 12 514 депутатів місцевих рад.
Останні вибори президента Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року. Оголошені Центрвиборчкомом результати викликали масові протести, які влада жорстоко придушила. Країни Євросоюзу, США, Велика Британія та Канада не визнали результатів голосування. Після силового розгону протестів західні країни почали вводити санкції, які посилилися після того, як режим Олександра Лукашенка підтримав російське військове вторгнення в Україну.
…