6 грудня законопроєкт про надання Україні та Ізраїлю нової фінансової допомоги для безпекових потреб був заблокований у Сенаті США
…
популярні новини
Facebook and Instagram fail to protect underage users from exposure to child sexual abuse material and let adults solicit pornographic imagery from them, New Mexico’s attorney general alleges in a lawsuit that follows an undercover online investigation.
“Our investigation into Meta’s social media platforms demonstrates that they are not safe spaces for children but rather prime locations for predators to trade child pornography and solicit minors for sex,” Attorney General Raul Torrez said in a statement Wednesday.
The civil lawsuit filed late Tuesday against Meta Platforms Inc. in state court also names its CEO, Mark Zuckerberg, as a defendant.
In addition, the suit claims Meta “harms children and teenagers through the addictive design of its platform, degrading users’ mental health, their sense of self-worth and their physical safety,” Torrez’s office said in a statement.
Those claims echo others in a lawsuit filed in late October by the attorneys general of 33 states, including California and New York, against Meta that alleges Instagram and Facebook include features deliberately designed to hook children, contributing to the youth mental health crisis and leading to depression, anxiety and eating disorders. New Mexico was not a party to that lawsuit.
Investigators in New Mexico created decoy accounts of children 14 years and younger that Torrez’s office said were served sexually explicit images even when the child expressed no interest in them. State prosecutors claim that Meta let dozens of adults find, contact and encourage children to provide sexually explicit and pornographic images.
The accounts also received recommendations to join unmoderated Facebook groups devoted to facilitating commercial sex, investigators said, adding that Meta also let its users find, share and sell “an enormous volume of child pornography.”
“Mr. Zuckerberg and other Meta executives are aware of the serious harm their products can pose to young users, and yet they have failed to make sufficient changes to their platforms that would prevent the sexual exploitation of children,” Torrez said, accusing Meta’s executives of prioritizing “engagement and ad revenue over the safety of the most vulnerable members of our society.”
Meta, based in Menlo Park, California, did not directly respond to the New Mexico lawsuit’s allegations, but said it works hard to protect young users with a serious commitment of resources.
“We use sophisticated technology, hire child safety experts, report content to the National Center for Missing and Exploited Children, and share information and tools with other companies and law enforcement, including state attorneys general, to help root out predators,” the company said. “In one month alone, we disabled more than half a million accounts for violating our child safety policies.”
Company spokesman Andy Stone pointed to a company report detailing the millions of tips Facebook and Instagram sent to the National Center in the third quarter of 2023 — including 48,000 involving inappropriate interactions that could include an adult soliciting child sexual abuse material directly from a minor or attempting to meet with one in person.
Critics, including former employees, have long complained that Meta’s largely automated content moderation systems are ill-equipped to identify and adequately eliminate abusive behavior on its platforms.
…
Ізраїль у середу схвалив «мінімальне» збільшення поставок палива до Сектора Гази, щоб запобігти «гуманітарному колапсу», повідомила канцелярія прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу.
«Мінімальне допостачання палива необхідне для запобігання гуманітарному колапсу та спалаху епідемій», – повідомила канцелярія Нетаньягу у твітері.
Повідомляється, що поставки будуть здійснені у південну частину Сектора Гази.
Ця «мінімальна кількість» переглядатиметься «іноді військовим кабінетом», додали в уряді, не вказавши, наскільки збільшаться поставки.
Як передає The Times of Israel, рішення про збільшення обсягів палива для Гази було ухвалене за наполягання США. Вашингтон зажадав подвоїти або навіть потроїти щоденні поставки у 60 000 літрів.
За даними ООН, 3-4 грудня у Сектор Гази через КПП «Рафах» пройшли приблизно по 100 вантажівок з гуманітарною допомогою та по 70 тонн палива. Це набагато менше тих обсягів допомоги, яка була доставлена до Гази під час гуманітарної паузи 24 литопада – 1 грудня.
…
Президент Володимир Зеленський очікує «активного початку» наступного року для України на міжнародній арені.
«Провів нараду з міжнародниками МЗС, Офісу. Готуємо активне продовження грудня, активний початок наступного року. Україна боротиметься за власні інтереси, за справедливі інтереси кожної вільної нації. Бо, якщо ми себе можемо захищати, це посилює й усіх інших у світі, хто так само, як і ми в Україні, цінує свободу та міжнародний порядок», – сказав Зеленський у вечірньому відеозверненні.
Він відзначив, що і сьогодні було «багато міжнародної роботи», згадавши про зустрічі української делегації у США та свою онлайн-участь у засіданні лідерів «Групи семи» і відеовиступ на конференції у Вашингтоні, присвяченій оборонному виробництву.
Днями Зеленський казав, що Київ очікує важливих домовленостей з партнерами до кінця року. Він не уточнив, про які саме домовленості йдеться, лише додав, що у пріоритеті – «зміцнювати державу, захищати людей, додавати сили нашим позиціям – в усьому».
…
Велика Британія оголошує про 46 нових санкцій проти окремих осіб і груп, які постачають і фінансують «військову машину» російського президента Володимира Путіна.
Як повідомляється на сайті британського уряду, нові обмеження стосуються компаній у Білорусі, Китаї, Сербії, Туреччині, ОАЕ та Узбекистані, які продовжують підтримувати незаконне вторгнення Росії в Україну.
«Включно з організаціями, що працюють у Китаї, Сербії та Узбекистані, Великобританія вжила заходів проти понад 30 організацій третіх країн, які підтримують військові дії Росії. Це свідчить про відсутність толерантності Великої Британії до тих, хто сприяє незаконній війні Росії, де б вони не були. Іноземні військові постачальники, які експортують обладнання та запчастини до Росії, є одними з десятків осіб і груп, проти яких сьогодні запроваджено санкції», – йдеться у заяві Управління закордонних справ Британії (FCDO)
Під нові обмеження Британії також потрапили «три суб’єкти, які підтримують мережу «Групи Вагнера», і чотири оператори суден так званого «тіньового флоту», які використовуються Росією для пом’якшення удару від санкцій, пов’язаних з нафтою.
«Сьогоднішні заходи порушать здатність Путіна озброювати свою армію через сторонні ланцюги поставок у Білорусі, Китаї, Сербії, Туреччині, ОАЕ та Узбекистані.Цей крок вдарить по Росії там, де їй боляче, і позбавить Путіна ресурсів, необхідних для його незаконної війни з Україною», – заявляють у британському уряді.
У повідомлення наголошується, що сьогоднішні санкції стосуються неодноразових спроб Росії обійти та компенсувати явний вплив санкцій Великобританії на її військові зусилля.
У серпні Велика Британія розпочала одну зі своїх найбільших акцій, націлених на російських військових постачальників, а минулого місяця вжила заходів, щоб зруйнувати таємну мережу закупівель, яку Росія використовує для придбання критично важливих західних технологій.
Read MoreОфіційний представник Держдепартаменту США Метью Міллер заявив, що Москва відхилила нову пропозицію про звільнення колишнього американського морського піхотинця Пола Вілана та журналіста The Wall Street Journal (WSJ) Евана Гершковича.
За словами Міллера, останніми тижнями Вашингтон виступив з «новою і важливою» пропозицією, щоб домогтися звільнення Вілана та Гершковича. Вона не стосувалося інших затриманих у Росії американців. Але ця пропозиція була відкинута Москвою, передає Reuters та «Голос Америки».
Деталі, що саме пропонували США Росії, Міллер розкривати відмовився, зіславшись на таємницю переговорів.
Пол Вілан, бізнесмен і колишній морський піхотинець, який також має громадянство Ірландії, Великобританії та Канади, у грудні 2018 року був затриманий у московському готелі за звинуваченням у шпигунстві, яке Вілан відкидає. Його засудили у РФ до 16 років ув’язнення в червні 2020 року. 29 листопада він зазнав нападу з боку іншого ув’язненого в російській колонії, де відбуває покарання.
32-річного американського журналіста Евана Гершковича затримала ФСБ Росії за звинуваченням у шпигунстві 29 березня цього року року в Єкатеринбурзі, а наступного дня суд у Москві відправив його під арешт. Гершкович категорично заперечує свою провину і чекає суду в СІЗО.
Минулого тижня російський суд втретє вирішив продовжити термін попереднього ув’язнення американського журналіста до 30 січня. Посольство США в Москві заявило, що «глибоко стурбоване» рішенням суду.
Адміністрація президента США Джо Байдена заявила, що Вілан та Гершкович «є несправедливо затриманими» і звинувачення проти них необґрунтовані.
…
У листі до держсекретаря США Ентоні Блінкена восьмеро членів Палати представників на чолі з демократами Елеанор Холмс Нортон і Адамом Шиффом зажадали визнати журналістку Татаро-Башкирської служби Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Алсу Курмашеву «неправомірно затриманою». Курмашева є громадянкою США та Росії. Визнання громадянина США «неправомірно затриманим» означає, що Вашингтон офіційно домагатиметься звільнення цієї людини.
«Ґрунтуючись на відомих фактах, ми вважаємо, що офіційне визначення виправдане і важливе для повномасштабної участі уряду США та виділення всіх відповідних ресурсів для підтримки Курмашевої та її родини в міру надання зусиль для її якнайшвидшого повернення до близьких», – йдеться в листі законодавців, яке цитує Російська служба «Голосу Америки».
Також члени Палати представників попросили Держдепартамент надати додаткову інформацію про справу Курмашевої та інформацію про зусилля Держдепартаменту щодо отримання консульського доступу до затриманої громадянки США.
Російська влада досі відхиляла запити з цього приводу.
1 грудня російський суд продовжив термін арешту Курмашевої до лютого 2024 року. У разі визнання винною їй загрожує до п’яти років в’язниці.
Алсу Курмашева, досвідчена журналістка, яка близько 25 років працювала на Татаро-башкирській службі Радіо Свобода, в середині травня поїхала до Росії в сімейних справах. Її тимчасово затримали під час очікування зворотного рейсу 2 червня в аеропорту Казані, де у неї вилучили паспорти і телефон. Після п’яти місяців очікування на рішення у справі Курмашеву оштрафували на 10 000 рублів (103 долари) за те, що вона не зареєструвала свій американський паспорт у російських органах влади.
Читайте також: «Меморіал» вніс арештовану в РФ журналістку Радіо Свобода Курмашеву до списку політв’язнів
Курмашева очікувала на повернення паспортів, коли її знову затримали 18 жовтня і цього разу звинуватили в тому, що вона не зареєструвалася як «іноземний агент» – юридичне визначення, яке Росія використовує з 2012 року для покарання критиків урядової політики. Їй загрожує покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі.
Затримання Росією Курмашевої, другої представниці американських ЗМІ, яких Москва заарештувала цього року, викликало хвилю критики з боку правозахисних груп і політиків, які заявили, що цей крок свідчить про новий рівень цензури воєнного часу.
Росію звинувачують у затриманні американців для використання їх в обміні на росіян, ув’язнених у Сполучених Штатах. Журналіст Wall Street Journal Еван Гершкович був заарештований за звинуваченням у шпигунстві – що він і газета рішуче заперечують – у березні.
Виконувач обов’язків президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) Джеффрі Гедмін заявив, що глибоко розчарований рішенням суду РФ про арешт журналістки. «Ми закликаємо негайно звільнити Алсу, щоб вона могла повернутися до своєї родини», – наголосив він.
Читайте також: «Репортери без кордонів» і ще 13 організацій звернулися до Блінкена через затриману в РФ журналістку Радіо Свобода
Комітет із захисту журналістів (CPJ) і «Репортери без кордонів» зажадали негайного звільнення Курмашевої. Вимогу звільнити журналістку також висловили у правозахисній організації PEN America та в Управлінні ООН з прав людини.
Затримання та арешт журналістки прокоментували та засудили представники американської влади, Євросоюз. Представник Держдепартаменту США Меттью Міллер на пресконференції, коментуючи справу, сказав, що для Вашингтона «немає важливішого пріоритету, ніж безпека громадян США за межами країни».
Мін’юст Росії вніс у список «іноземних агентів» понад 30 співробітників Радіо Свобода. Радіо Свобода каже, що закон є політичною цензурою, яка має на меті перешкодити журналістам виконувати професійні обов’язки, і оскаржує дії влади в російських судах і в Європейському суді з прав людини.
У березні московський суд оголосив про банкрутство діяльності Радіо Свобода в Росії після того, як компанія відмовилася платити численні штрафи на загальну суму понад 1 мільярд рублів (14 мільйонів доларів) за недотримання закону.
Read More