AdNewLine

У Туркменистані поліції доручили щодня виписувати щонайменше один штраф за порушення маскового режиму. Таке розпорядження озвучили під час наради в Міністерстві внутрішніх справ, повідомила 20 жовтня туркменська служба Радіо Свобода. При цьому в країні, за офіційними даними, не було зареєстровано жодного випадку COVID-19.

«Всьому особовому складу поліції дали розпорядження щодня виписувати щонайменше один штраф за порушення маскового режиму. Заступник міністра внутрішніх справ наказав, щоб нікому не давати поблажку, в тому числі жінкам і людям похилого віку. Навіть якщо вони будуть благати і говорити, що у них немає грошей на хліб, треба наполягати, щоб вони заплатили штраф будь-яким способом», – сказав Радіо Свобода високопоставлений чиновник МВС, який брав участь у нараді.

За його словами, співробітники поліції, які не виконають доручення, повинні самі оплатити один штраф і оформити акт на друзів або родичів.

Кореспонденти туркменської служби Радіо Свобода вказують, що поліція в регіонах після цієї наради посилила заходи із затримання і покарання порушників. Наприклад, в Марийській області поліція проводить рейди на дорогах і перевіряє дотримання масочного режиму.

«Якщо в машині хоч один пасажир перебуває без маски, у водія забирають права, а машину доставляють на штрафмайданчик міської ДАІ. Якщо водія ловлять із пасажирами без масок уперше, то він повинен прослухати лекцію, яку щодня проводять в поліції. При повторному затриманні водієві виписують штраф в розмірі 50 манатів ($14). А якщо він попадається ще раз, то штраф може досягати 250 манатів ($71,5)», – розповів кореспондент Радіо Свобода.

Влада Туркменистану продовжує стверджувати, що в країні немає жодного випадку коронавірусного захворювання COVID-19. Проте в багатьох містах запровадили деякі карантинні обмеження – з метою профілактики інфекційних захворювань. Міністерство охорони здоров’я і медичної промисловості країни регулярно рекомендує громадянам користуватися масками і дотримуватися соціальної дистанції.

У вересні влада країни ухвалила поправки до Кримінального кодексу, згідно з якими особам, які втекли з лікарень або ухиляються від лікування «небезпечних інфекційних захворювань», загрожує позбавлення волі до двох років, а в разі повторного порушення – до п’яти років.

 
…

Петербурзький бізнесмен і «кухар Путіна» Євген Пригожин подав позов «про захист честі й гідності» до керівника регіональної мережі штабів опозиціонера Олексія Навального Леоніда Волкова.

Причина позову – публікації Волкова у фейсбуці і телеграм-каналі, в яких він назвав бізнесмена «особливо небезпечним злочинцем, засудженим за численні злочини», а також організатором вбивства трьох російських журналістів – Орхана Джемаля, Олександра Расторгуєва та Кирила Радченка. Журналісти знімали в Африці фільм-розслідування про діяльність приватної військової компанії, яка, ймовірно, належить Пригожину.

«Кухар Путіна» вимагає спростувати і видалити твердження Волкова з інтернету, а також стягнути з нього 5 мільйонів рублів як компенсацію моральної шкоди.

За останні два роки компанії, пов’язані з Євгеном Пригожиним, неодноразово подавали позови проти Фонду боротьби з корупцією, його глави Олексія Навального і юриста фонду Любові Соболь. У ФБК вважають це помстою за розслідування діяльності Пригожина – зокрема, фонд звинуватив бізнес-структуру «кухаря Путіна» у поставках неякісної їжі у московські дитячі садки і школи і нібито викликаної цим спалаху дизентерії серед дітей та підлітків.

Незважаючи на те, що один із судів визнав компанію Пригожина винною і частково задовольнив грошові вимоги батьків постраждалих, у жовтні 2019 року Арбітражний суд Москви стягнув з Навального, Соболь і Фонду боротьби з корупцією по 29 мільйонів 200 тисяч рублів. Арбітражний суд постановив, що вони опублікували відомості, які кидають тінь на компанію «Московський школяр», в результаті чого з нею розірвав контракт один з клієнтів. Після цього були арештовані банківські рахунки ФБК, Навального і Соболь.

Пізніше Пригожин викупив судовий борг у своїй компанії, щоб опозиціонери були винні йому особисто. Бізнесмен пояснив це бажанням власноруч «роздягнути і роззути» Навального і його соратників.
…

Фотоагентство AFP має двох своїх найдосвідченіших фотографів, які працюють по обидві сторони збройного конфлікту між Вірменією та Азербайджаном
…

Прокуратура Східного округу штату Нью-Йорк висунула звинувачення у контрабанді краденої електроніки 10 підозрюваним, імовірно громадянам Росії. Слідство вважає, що вони вивозили з США крадені пристрої Apple, використовуючи для цього співробітників «Аерофлоту». У 113 працівників авіакомпанії відкликані американські візи.

Вісім підозрюваних заарештовані, двох оголошено в розшук. Зазначається, що вони організували схему вивезення з США до Росії краденої електроніки приблизно на 50 мільйонів доларів. В основному йдеться про планшетні комп’ютери, телефони і годиннику Apple. Їх перевозили в багажі колишніх і діючих співробітників російського перевізника. В результаті розслідування Держдепартамент США відкликав приблизно 113 віз у співробітників «Аерофлоту».

В «Аерофлоті» ситуацію не коментували. Генеральне консульство Росії в Нью-Йорку повідомило ТАСС, що перевіряє інформацію про кримінальну справу. За словами російського дипломата, який спілкувався з агентством, напередодні рейс «Аерофлоту» з Нью-Йорка до Москви був затриманий на годину, агенти ФБР перевіряли багаж пасажирів.
…

Вбитого і обезголовленого у передмісті Парижа викладача історії Самюеля Паті посмертно нагороджено вищою французької нагородою – орденом Почесного легіону. Про це в ефірі каналу BFM TV повідомив міністр освіти країни Жан-Мішель Бланке.

Паті буде командором ордена, це третя за старшинством ступінь нагороди. Посмертне нагородження нею – виняткова рідкість. «Його мучеництво гідне такого визнання», – заявив міністр.

Церемонія запланована на 20 жовтня у Сорбонні.

47-річого Паті було вбито минулої п’ятниці, 16 жовтня. Незадовго до загибелі він показував учням карикатури журналу Charlie Hebdo на шанованого в ісламі пророка Магомета, обговорюючи з ними свободу слова. Після цього він отримував погрози.

Підозрюваний у вбивстві – 18-річний уродженець Москви Абдулах Анзоров, його сім’я у 2008 році попросила у Франції притулок. Він виклав в свій твітер фотографію обезголовленого Паті, заявивши, що «стратив» його за образу пророка. Анзорова застрелила поліція під час затримання.

Злочин розслідується як теракт. У містах Франції пройшли численні акції пам’яті
…

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська закликала співробітників силових структур до 25 жовтня «перейти на бік народу».

«Народний ультиматум – це ваш шанс стати на бік білорусів. Якщо ви не згодні виконувати злочинні накази – не робіть цього», – йдеться в зверненні Тихановської в її телеграм-каналі.

Вона пообіцяла, що «відповідальність понесуть персонально ті, хто скоював злочини», і «поголовної люстрації не буде».

Тихановська сказала, що новій Білорусі потрібна система силових відомств, запропонувавши їхнім співробітникам зв’язатися з опозицією і фондами, а також зробити «публічне звернення з підтримкою свого народу».

13 жовтня Світлана Тихановська заявила, що учасники акцій протесту оголошують Олександрові Лукашенку «народний ультиматум»: до 25 жовтня він повинен піти у відставку.

За її словами, режим повинен виконати три вимоги:

Лукашенко має оголосити про відхід;
насильство на вулицях має зупинитися повністю;
всі політв’язні повинні бути звільнені.

Тихановська вказала, що якщо до 25 жовтня вимоги не будуть виконані, то «вся країна мирно вийде на вулиці», а 26 жовтня буде розпочато національний страйк всіх підприємств, блокування всіх доріг, обвал продажів у державних магазинах.

У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту проти підсумків виборів президента, переможцем яких офіційно був оголошений Олександр Лукашенко, який обіймає посаду голови держави з 1994 року. Демонстранти не визнають оголошені владою підсумки виборів і вважають їх сфальсифікованими.

Головна суперниця Лукашенка на виборах Тихановська через кілька днів після виборів поїхала в Литву через тиск силовиків. 16 жовтня білоруська влада повідомила, що Тихановську оголосили в міждержавний розшук за статтею про заклики до заподіяння шкоди національній безпеці.

 
…

США утилізували 45 апаратів штучної вентиляції легенів «Авента-М», які Росія відправила на початку квітня, повідомило видання BuzzFeed з посиланням на представника Федерального агентства США з врегулювання надзвичайних ситуацій (FEMA).

Коли саме утилізували обладнання, невідомо. 

У травні FEMA повідомляло, що США вирішили не користуватися російськими апаратами, в тому числі через відсутність необхідних адаптерів електричної напруги в американських лікарнях. 

Крім того, такі апарати стали причиною пожеж у двох лікарнях у Москві і Санкт-Петербурзі, в результаті яких загинули шість людей. Тоді ж влада американських штатів почала повертати агентству привезені з Росії апарати ШВЛ. Однак їх зберігали в резерві на випадок погіршення ситуації з коронавірусною інфекцією в Нью-Йорку і Нью-Джерсі.

Російські апарати ШВЛ були поставлені в США разом з іншим медичним обладнанням. У Кремлі говорили про ці постачання як про гуманітарну допомогу. Згодом стало відомо, що США оплатили більшу частину поставлених вантажів.

Устаткування збирали на Уральському приладобудівному заводі, що входить до складу «Ростеху». Поставка апаратів ШВЛ до США викликала питання, оскільки виробник перебуває під американськими санкціями.

 
…

Президент США Дональд Трамп розкритикував головного інфекціоніста країни Ентоні Фаучі, заявивши, що він й інші експерти «допускали помилки», реагуючи на пандемію COVID-19.

«Люди втомилися слухати Фаучі та всіх цих ідіотів, усіх цих ідіотів, які помилялися», – сказав Трамп 19 жовтня, додавши, що «Фаучі – це катастрофа».

«Люди втомилися від COVID», – додав Трамп під час розмови з членами своєї виборчої кампанії в той час, як кількість нових випадків у країні зростає, що змушує представників сфери охорони здоров’я підтримувати або посилювати заходи щодо стримування поширення вірусу.

Заява президента США з’явилась через день після того, як в інтерв’ю CBS Фаучі сказав, що «абсолютно не здивований тим, що Трамп заразився COVID-19 після того, як проводив великі заходи, де лише незначна кількість людей вдягала маски і дотримувалася дистанції».

У той же час Трамп також висловив упевненість у своїй перемозі на виборах президента США 3 листопада. 

Він сказав, що не передбачав би цього ще два тижні тому, коли ще одужував від коронавірусної хвороби, але зараз почувається краще, ніж у будь-який момент кампанії 2016 року.

«Ми – у найкращій формі, в якій коли-небудь були», – сказав він, попри те, що опитування громадської думки показують, що Трамп відстає від свого опонента-демократа Джо Байдена у багатьох ключових штатах.

Фаучі користується довірою і популярністю в США, і критику Трампа на його адресу й відкидання наукових порад щодо пандемії засудили члени обох партій.

Те, як президент справляється з пандемією коронавірусу, є ключовою темою кампанії в США. Рейтинг Трампа впав після того, як він заразився коронавірусною хворобою на початку цього місяця.

Байден неодноразово критикував Трампа за недотримання порад вчених із таких питань, як коронавірус і глобальне потепління.

У США, за останніми даними, підтвердили понад вісім мільйонів випадків COVID-19, понад 220 тисяч людей померли.
…

Рада безпеки ООН закликала Вірменію та Азербайджан поважати перемир’я.

Видання Agence France-Presse з посиланням на одного дипломата пише, що всі члени Ради безпеки під час закритих консультацій дійшли згоди, що ситуація погана, обидві сторони повинні відступити і дослухатися до закликів до припинення вогню.

Представник Росії в ООН Василь Небензя заявив, що представники Ради безпеки обговорювали необхідність забезпечити верифікацію припинення вогню.

«Хто там буде? У якій кількості? Хто фактично буде верифікувати це? Це питання обговорюють і досі», – сказав Небензя після зустрічі Ради безпеки, де зараз головує Росія.

Робота над заявою Ради безпеки триває. Очікується, що текст закликатиме Вірменію та Азербайджан продовжити переговори за посередництва Мінської групи, до якої входять Росія, Франція та Сполучені Штати Америки.

Президент Азербайджану Ільгам Алієв в інтерв’ю агентству ТАСС заявив, що готовий поїхати до Вірменії та зустрітися з її владою.

Прем’єр Вірменії Нікол Пашинян в іншому інтерв’ю ТАСС наголосив, що конфлікт у Нагірному Карабаху повинен бути вирішений винятково мирними методами.

«Я готовий зробити всі необхідні спроби, щоб досягти результату, включно з поїздками, зустрічами, переговорами», – запевняє Пашинян.

Друге за місяць перемир’я в Нагірному Карабаху стартувало 18 жовтня. Сторони звинувачували одна одну в його порушенні.

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах», яку не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.

Конфлікт розпочався в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992­–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.
…

Всі обвинувачені є «офіцерами підрозділу 74455 Головного розвідувального управління Росії (ГРУ)» – Мінюстиції США
…

У російському сегменті Міжнародної космічної станції вийшов з ладу туалет. Про це повідомив під час переговорів з ЦУПом російський космонавт Анатолій Іванишин. Трансляцію переговорів вело НАСА, повідомляє агентство «Интерфакс».

Представник російського ЦУП охарактеризував ситуацію з «асенізаційно-санітарним пристроєм» як «дуже погану». Екіпаж станції намагається усунути проблему.

Загалом на станції працює два туалети: другий – в американському сегменті МКС.

Наприкінці минулого місяця на МКС стався витік повітря в російському модулі, там, де розташована робоча апаратура. 

Раніше повідомлялося про витік в американському секторі Міжнародної космічної станції. Тоді через витік теж зріс тиск, але у NASA запевняли про відсутність загрози для екіпажу.

Нові члени екіпажу МКС прибули на станцію 14 жовтня.
…

У Міністерстві закордонних справ України привітали позицію Ірану щодо катастрофи літака «Міжнародних авіаліній України».

«Вітаємо рішення Ірану взяти на себе всю відповідальність за збиття українського літака, а також готовність забезпечити однаковий розмір компенсації родичам всіх жертв незалежно від їхнього громадянства», – зазначив заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін.

В Ірані 19 жовтня почався новий етап переговорів щодо авіакатастрофи літака «Міжнародних авіаліній України» неподалік Тегерану на початку року. У рамках цього раунду переговорів було заплановано три технічні наради.

Літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність. Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах. Україна відкидає таку пропозицію.

30 липня в Києві за участі іранської делегації розпочалися переговори щодо компенсацій за збиття Іраном літака авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752.
…

У Білорусі з СІЗО під домашній арешт перевели ще двох політв’язнів, які брали участь у недавній зустрічі з Олександром Лукашенком.

Це член президії опозиційної Координаційної ради Лілія Власова і адвокат Ілля Салей, повідомляє Tut.by з посиланням на адвокатів і раніше звільненого політолога Юрія Воскресенського.

Раніше 19 жовтня стало відомо, що з СІЗО відпустили ще одного учасника зустрічі, політтехнолога Віталія Шклярова.

Таким чином, із 12 представників білоруської опозиції, з якими Лукашенко 10 жовтня зустрічався в СІЗО Комітету держбезпеки (КДБ), запобіжний захід змінено п’ятьом. Семеро, в тому числі Сергій Тихановський і Віктор Бабарико, залишаються за ґратами, як і Марія Колесникова, яка від участі у зустрічі відмовилася.

Звільнення політв’язнів є однією з вимог білоруської опозиції, разом із проведенням нових виборів президента. На виконання вимог колишній кандидат у президенти Світлана Тихановська дала Лукашенкові термін до 25 жовтня, заявивши, що в разі відмови в країні розпочнеться загальний страйк.

Про що говорив Лукашенко з опозиціонерами в СІЗО, офіційно не повідомлялося. За словами адвокатів заарештованих, ішлося про можливу участь опозиції в підготовці нової конституції, при цьому малося на увазі, що вуличні акції протесту, які тривають від дня президентських виборів 9 серпня, будуть припинені.
…

Рада безпеки ООН 19 жовтня має провести закриті консультації щодо ситуації довкола Нагірного Карабаху – після того, як генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш закликав Азербайджан і Вірменію поважати перемир’я, зупинити бої і припинити напади на цивільних.

Перемир’я між сторонами, оголошене 17 жовтня, було другою спробою зупинити бої, які тривають у регіоні від 27 вересня. Відразу ж після того, як воно почало діяти, сторони заявили про обстріли.

Угода, укладена за посередництва Росії за тиждень до цього, також провалилася, сторони звинуватили одна одну в порушенні перемир’я.

Нинішні бої довкола Нагірного Карабаху називають наймасштабнішими від 1990-их, внаслідок нинішнього загострення загинули сотні військових і цивільних.

19 жовтня фактична влада сепаратистського Нагірного Карабаху заявила, що Азербайджан обстріляв її позиції на півночі і півдні біля лінії контакту, що роз’єднує сторони.

Міністерство оборони Азербайджану заявило, що вірменські сили обстріляли азербайджанські позиції вночі і вранці 19 жовтня.

В ЄС закликали сторони зупинити обстріли і дотримуватися режиму припинення вогню.

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах», яку не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.

Конфлікт розпочався ще в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992­–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.

 
…

Російський опозиційний політик Олексій Навальний заявляє, що Кремль робить все можливе для того, щоб зашкодити його поверненню в Росію, але він все одно планує повернутися.

В інтерв’ю американському телеканалу CBS 18 жовтня Навальний сказав, що за кілька місяців він налаштований повернутися і відновити свою роботу з боротьби з корупцією.

Навальний дав інтерв’ю програмі CBS «60 хвилин» у Берліні, де він одужує після отруєння в серпні отруйною хімічною речовиною, що належить до групи «Новачок».

Він сказав, що ходить на реабілітацію щодня, і все ще відчуває себе «трохи дерев’яним … тому що тіло втратило всю гнучкість».

Навальний припустив, що отрута потрапила в його організм тоді, коли він торкнувся пляшки. За його словами, нервово-паралітичний препарат був не всередині пляшки, а на ній.

Минулого місяця соратники Навального повідомили, що пляшка, яку вони забрали з його готельного номера в Томську після отруєння і доправили у Німеччину, містила сліди отруйної речовини.

Минулого тижня ЄС і Велика Британія запровадили санкції через отруєння опозиціонера проти шістьох російських високопосадовців і одного підприємства.

За словами Навального, він «помітив», що США не вдалися до такого ж кроку. «Думаю, це надзвичайно важливо, щоб усі, звісно, включно з, а можливо, і в першу чергу президент США, були проти застосування хімічної зброї в 21-му столітті», – сказав він.

Навальний, критик російського президента, вкотре висловив упевненість у тому, що за його отруєнням стоїть Володимир Путін.

У Кремлі раніше заявляли, що звинувачення на адресу Путіна є необґрунтованими і неприйнятними, а запроваджені через отруєння Навального санкції назвали «недружнім кроком».

 
…

Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель засудив порушення перемир’я в Нагірному Каарабасі, оголошеного Вірменією й Азербайджаном 17 жовтня.

Він закликав міністрів закордонних справ двох країни засудити продовження боїв і дотримуватися перемир’я.

Бойові дії «ведуть до більших страждань цивільних. Це загострює конфлікт між державами і відповідними суспільствами, роблячи загоєння ран ще складнішим», – йдеться у заяві Борреля, оприлюдненій 18 жовтня.

Цього ж дня Баку і Єреван звинуватили один в одного в порушенні нового режиму гуманітарного перемир’я, яке діяло з 18 жовтня з 00:00 за місцевим часом.

Міноборони Вірменії звинуватило Азербайджан у порушенні перемир’я на лінії зіткнення в Нагірному Карабасі. Про це написала в фейсбуці речниця Міноборони Вірменії Шушан Степанян. За її словами, азербайджанська сторона здійснила артилерійський обстріл у північному напрямку і ракетний обстріл у південному напрямку. Представник міністерства відзначила, що обидві сторони зазнали.

Міноборони Азербайджану пізніше повідомило, що це збройні сили Вірменії порушили режим перемир’я, здійснивши артилерійський обстріл по азербайджанських позиціях на лінії зіткнення в Нагірному Карабасі.

За даними Баку, у ніч на 18 жовтня вірменські військовослужбовці обстріляли з мінометів і артилерії околиці Джебраїла і села на річці Араз. Серед особового складу азербайджанської армії постраждалих немає, додали в Міноборони. За даними оборонного відомства, підрозділи азербайджанської армії вдалися до «адекватних заходів» у відповідь.

Увечері 17 жовтня голови МЗС Вірменії, Азербайджану і Росії провели тристоронні телефонні переговори, в ході яких наголосили на важливості дотримання режиму припинення вогню. Після цього Баку і Єреван оголосили нову дату перемир’я – північ 18 жовтня. У сепаратистському Нагірному Карабаху повідомили, що готові дотримуватися нові домовленості.

Однак через кілька годин після оголошених термінів перемир’я сторони взаємно звинуватили одна одну в нових обстрілах.

Збройний конфлікт у Нагірному Карабаху різко загострився в кінці вересня. 10 жовтня сторони за посередництва Москви домовилися про перемир’я, проте незабаром після його вступу в силу заявили про обстріли.

Внаслідок бойових дій загинули щонайменше 600 солдатів і цивільних жителів. Нинішнє загострення конфлікту вважається найгіршим з часів припинення вогню 1994 року.

 
…

У столиці Чехії Празі після заворушень, які почалися з протесту футбольних і хокейних хуліганів проти обмежень через COVID-19, затримані понад 150 осіб, повідомила поліція країни. Керівництво держави підтримало дії правоохоронців.

Як повідомила речниця поліції Праги Ева Кропачова, понад сто демонстрантів затримали на місці акції на Староміській площі в історичному центрі чеської столиці. Їх підозрюють у порушенні громадського порядку, насильстві проти представників влади чи невиконанні вимоги владних органів. Ідеться про осіб, які нападали на працівників поліції при розгоні демонстрації, яка порушила правила проведення таких заходів.

Іще близько 50 осіб, які мали з собою «предмети, що могли завдати поранень», поліція затримала ще перед акцією.

Унаслідок сутичок потерпіли близько 20 працівників поліції, додала речниця. Три з них потрапили до лікарень.

За даними служби швидкої допомоги, загалом у перебігу сутичок потерпіли і потребували доставки до лікарень дев’ять осіб, із них згадані троє працівників поліції.

Демонстрація в Празі була скликана як протест проти урядових обмежень, пов’язаних із пандемією COVID-19. Але на неї прийшло в кілька разів більше людей, ніж 500, що дозволено нині чинними в країні протиепідемічними заходами. Більшість їх при цьому не мала на собі належних захисних масок і не дотримувалася визначених дистанцій між собою.

Як наголосив у твітері начальник поліції Чехії Ян Швейдар, для правоохоронців було б незаконним вдатися до дії лише через порушення демонстрантами протиепідемічних постанов уряду, бо Хартія засадничих прав і свобод людини гарантує право на зібрання, і його не можна обмежити під приводом порушення підзаконної правової норми. Тому, звернув увагу він, поліція почала діяти тільки в момент порушення закону з боку частини демонстрантів. А порушення постанови уряду було належно задокументоване і буде передане для розгляду відповідному органові.

Відтак правоохоронці вдалися до дії, з застосуванням, зокрема, подразливого газу і водомету, тільки після того, як після офіційного оголошення організаторів про закінчення акції частина її учасників почала нападати на правоохоронців.

Ян Швейдар висловив подяку всім працівникам і працівницям поліції, які були причетні до заходів у Празі, й заявив, що пишається ними.

Міністр внутрішніх справ Чехії Ян Гамачек назвав цілком професійними дії поліції після того, як після завершення акції її організатором через порушення постанови уряду «кількасот хуліганів напали на присутніх працівників поліції».

Він побажав швидкого одужання потерпілим працівникам поліції і подякував усім поліціянтам.

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш так само подякував поліції й заявив, що пишається її високопрофесійними діями.

Також і президент Чехії Мілош Земан підтримав дії поліції і розкритикував учасників акції. Як повідомив речник голови держави Їржі Овчачек, президент «рішуче підтримав дії поліції проти футбольних хуліганів і засудив тих демонстрантів, які не дотримувалися під час демонстрації противірусних заходів».

Чехія, яка навесні вдалася до суворих карантинних заходів і уникла значного розмаху епідемії COVID-19, нині, навпаки, засвідчує одні з найгірших у світі показників нових заражень. Уряд запровадив стан надзвичайної ситуації і низку обмежень, серед них і обмеження на спортивні акції, хоча вони значно менш суворі, ніж були навесні. Зокрема, міжнародні спортивні змагання можуть відбуватися тільки без глядачів, усі ж інші спортивні акції в Чехії наразі скасовані.
…

В Україні – найкоротша в Європі очікувана тривалість здорового життя, йдеться в дослідженні, оприлюдненому в медичному журналі Lancet. Експерти розрахували, що вона становить 61,7 року.

Станом на 2019 рік очікувана тривалість життя (здорового та нездорового) в Україні становила 73,8 року (78,3 року для жінок і 69 років – для чоловіків).

Найдовшу очікувана тривалість здорового життя серед європейських країн має Ісландія (71,9 року).

Для світу середній показник становить 63,5 року.

Під час дослідження експерти проаналізували показники народжуваності, смертності, міграції та кількості населення в 204 країнах та територіях й у вибраних субанціональних регіонах у період з 1950 до 2019 року.
…

У Білорусі 18 жовтня відбудуться нові акції протесту проти правління Олександра Лукашенка.

Зокрема має відбутися марш у Мінську.

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, у столиці Білорусі поліцейські перекрили вулицю Леніна. В районі вулиць Свердлова, Ульянівської, Леніна люди стікаються на Партизанський проспект. Також перекрито рух по вулиці Аранській у напрямку Партизанського проспекту.

У суботу, 17 жовтня, десятки жінок пройшли вулицями Мінська, вимагаючи змін. За даними правозахисної організації «Вясна», поліція затримала понад 30 учасників протесту.

У Білорусі від 9 серпня тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко. Його основна опонентка Світлана Тихановська виїхала з країни через кілька днів після виборів.

Європейський союз, США, Україна і ще низка західних країн не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації.

 
…

У столиці Чехії Празі мітинг проти запроваджених обмежень через COVID-19 переріс у сутички зі спецзагонами поліції і затримання.

Футбольні і хокейні фанати вийшли на акцію протесту на Староміській площі в історичному центрі Праги. Їх зібралося понад дві тисячі, причому більшість була без необхідних на таких акціях захисних масок. Це порушило чинне наразі в Чехії обмеження на число учасників масових акцій: не більше ніж 500 осіб, причому поділених на групи не більш ніж по 20 із не менш ніж 2-метровими відступами між групами. Крім того, усі учасники мають бути з закритими ротом і носом.

Через це міська влада вирішила завершити акцію, її організатори оголосили про офіційне закінчення демонстрації, але частина учасників не розійшлася навіть після закликів правоохоронців. Відтак за розгін узялися спецзагони поліції, які, серед іншого, застосували водомет за температури повітря близько 10 градусів.

Дехто з демонстрантів спробував прорватися крізь лави спецпризначенців, але поліція пересилила їх і почала затримувати найактивніших. Кілька осіб були травмовані.

Поліція діяла й на в’їздах до Праги і на підходах до місця акції: під час контролю осіб, які йшли на демонстрацію, приблизно в пів сотні випадків були вилучені предмети піротехніки, розсувні дубці і навіть вогнепальна зброя. Чеський закон про право на зібрання забороняє такі предмети на масових акціях.

За повідомленнями, затриманими наразі залишаються понад півтора десятка осіб, у яких були «предмети, що могли завдати поранень».

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш засудив демонстрацію. За його словами, він був шокований тим, наскільки безвідповідальними й егоїстичними можуть бути деякі громадяни, які своїми діями загрожують і собі, й іншим. Він виступив за суворе покарання порушників.

Міністр охорони здоров’я Чехії Роман Прімула, зі свого боку, розкритикував демонстрацію і заявив, що вона може принести додаткові сотні заражень коронавірусом.

Попереднього дня, 17 жовтня, футбольні фанати і прихильники ультраправих рухів влаштували схожу акцію в столиці сусідньої Словаччини Братиславі, вона теж закінчилася сутичками зі спецзагонами поліції.

Чехія, яка навесні вдалася до суворих карантинних заходів і уникла значного розмаху епідемії COVID-19, нині, навпаки, засвідчує одні з найгірших у світі показників нових заражень. Уряд запровадив стан надзвичайної ситуації і низку обмежень, серед них і обмеження на спортивні акції.

Водночас ці заходи значно менш суворі, ніж були навесні. Зокрема, міжнародні спортивні змагання можуть відбуватися тільки без глядачів, усі ж інші спортивні акції в Чехії наразі скасовані.
…

Вірменія та Азербайджан висунули взаємні звинувачення у порушенні перемир’я у Нагорному Карабасі, про яке було домовлено напередодні.

Представник міністерства оборони Вірменії заявила про ракетні та артилерійські обстріли з боку азербайджанських військ.

Незабаром міністерство оборони Азербайджану звинуватило вірменську сторону в артилерійському і мінометному обстрілі так званої контактної лінії, яка розділяє воюючі армії.

Напередодні Вірменія й Азербайджан заявили, що домовилися про нове перемир’я, щоб зупинити ескалацію боїв за Нагірний Карабах. Міністерства закордонних справ обох країн оприлюднили однакові повідомлення про те, що припинення вогню має початися опівночі за місцевим часом (нині це 11-а вечора за Києвом; обидві країни не мають літнього часу).

Останній спалах масштабних бойових дій у Нагірному Карабасі почався 27 вересня, в його перебігу загинули наразі принаймні 600 людей – і військовослужбовців, і цивільних із усіх сторін. Його вважають найгіршим із часу перемир’я 1994 року, яке зупинило тодішню війну.

10 жовтня в регіоні вже оголошували припинення вогню, але воно не було дотримане і невдовзі повністю провалилося.
…

У суботу, 17 жовтня, в Польщі зареєстрували 9 622 осіб інфікованих COVID-19 – рекордна кількість захворювань за добу, 84 людини померло. 327 тисяч громадян Польщі перебувають на карантині.

Як зазначив міністр охорони здоров’я Адам Нєдзєльскі, у Польщі у шпиталях готують понад 1,2 тисячі додаткових ліжок для пацієнтів з COVID-19. Важливо також, на думку міністра, вміло використати ту інфраструктуру ліжок, якою країна володіє нині. Також удосконалюється система тестування з тим, щоб вчасно виявити інфікованих осіб серед населення. 

За інформацією міністерства охорони здоров’я, у Польщі від початку епідемії було інфіковано коронавірусом 167 230 людей, одужали понад 90 тисяч, померли 3 524 людини. 

Станом на 12 жовтня у Польщі зробили майже 3,7 мільйона тестів на коронавірус. 
…

Вірменія й Азербайджан заявили, що домовилися про нове перемир’я, щоб зупинити ескалацію боїв за Нагірний Карабах.

Міністерства закордонних справ обох країн оприлюднили однакові повідомлення про те, що припинення вогню має початися опівночі за місцевим часом (нині це 11-а вечора за Києвом; обидві країни не мають літнього часу).

«Рішення було ухвалене після заяви президентів Франції, Росії і США, які представляють країни-співголови Мінської групи ОБСЄ, 1 жовтня 2020 року, заяви співголів Мінської групи ОБСЄ 5 жовтня і відповідно до Московської заяви 10 жовтня», – мовиться в заявах.

Мінська група Організації з безпеки і співпраці в Європі є дипломатичною ініціативою на чолі з Францією, Росією і США з метою досягти вирішення конфлікту навколо Нагірного Карабаху, що спалахнув іще в радянські часи, 1988 року.

Останній спалах масштабних бойових дій почався 27 вересня, в його перебігу загинули наразі принаймні 600 людей – і військовослужбовців, і цивільних із усіх сторін. Його вважають найгіршим із часу перемир’я 1994 року, яке зупинило тодішню війну.

10 жовтня в регіоні вже оголошували припинення вогню, але воно не було дотримане і невдовзі повністю провалилося.

 
…

У Франції встановили особу молодика, який 16 жовтня відрізав голову шкільному вчителеві в передмісті Парижу і невдовзі був убитий поліцією.

Як повідомив прокурор в антитерористичних справах Жан-Франсуа Рікар, це дійсно був 18-річний чеченець за національністю родом зі столиці Росії Москви, як раніше неофіційно повідомляла преса. За тими повідомленнями, він мав статус біженця.

За словами прокурора, після вбивства нападник оприлюднив у твітері фото тіла вбитого і повідомлення, що його вбив саме він.

Жертвою став 47-річний учитель історії і географії Самюель Паті, який раніше цього місяця показав учням на уроці карикатури на мусульманського пророка Магомета під час дискусії в класі про свободу висловлювання.

Як повідомляли французькі засоби інформації, та дискусія викликала скарги батьків деяких учнів – мусульмани вважають, що не тільки зневажливе, а й узагалі будь-яке зображення особи Магомета є блюзнірством.

За повідомленнями, невдовзі після вбивства в містечку Конфланс-Сент-Онорін під Парижем поліція помітила неподалік того місця чоловіка з ножем, який почав вигукувати «Аллах акбар», арабською «Бог великий», що є традиційним гаслом ісламістів під час їхніх нападів. При затриманні поліція застрелила молодика. При ньому було посвідчення особи, але спершу були сумніви, що воно дійсно належить йому.

Раніше 17 жовтня представники поліції повідомляли, що в зв’язку з убивством були затримані дев’ять осіб, серед них дідусь, бабуся і 17-річний брат убивці. Їх уже допитали.

У прокуратурі повідомляли, що розслідують напад як убивство з терористичних мотивів.

Президент Франції Емманюель Макрон, який через кілька годин після вбивства приїхав до містечка, заявив: «Одного з наших громадян убили, бо він вчив учнів свободі виловлювання, свободі віри чи відсутності віри… Наш співгромадянин став жертвою жахливого нападу, жертвою ісламістського терористичного нападу».

Убивство засудили й мусульманські лідери. Багато громадських діячів сприйняли його як напад на саму суть французької державності, на її цінності світськості, свободи віри і свободи висловлювання.

У парламенті Франції законодавці стоячи вшанували пам’ять учителя і теж засудили напад як терористичний.

За останні роки у Франції сталася серія жорстоких нападів із боку ісламістських бойовиків. Зокрема, минулого місяця емігрант із Пакистану поранив двох людей ножем біля колишнього офісу сатиричного журналу Charlie Hebdo.

Співробітники Charlie Hebdo стали мішенню ісламістських бойовиків у 2015 році. Озброєні ісламісти тоді застрелили 17 людей – працівників тижневика, а також людей поблизу редакції і в єврейській крамниці в Парижі. Три нападники загинули в перестрілках із поліцією, а у вересні цього року перед судом постали підозрювані спільники, яких обвинувачують у фінансуванні тероризму, членстві в терористичних організаціях і в постачанні зброї.

Через десять місяців по тому, у листопаді 2015 року, в результаті скоординованих терористичних атак терористів-смертників на культурні та розважальні центри в Парижі і прилеглому передмісті і перестрілок ісламістів загинуло 130 людей і було поранено ще понад 400 осіб.
…

У білоруських містах 17 жовтня проходять жіночі марші і студентські акції протесту, силовики затримують учасників. 

Правозахисний центр «Весна» повідомляє про затримання щонайменше 36 людей.

За повідомленням, більшість затриманих брали участь у марші студентів у Мінську. Акцію розігнали співробітники ОМОНу. Під час жіночих маршів про затримання не повідомляли.

Також були затримані фотограф і кореспондент TUT.BY і БелаПАН – Вадим Замировський і Всеволод Зарубін, кореспондент Onliner Дарина Спєвак. Кореспондента «РИА Новости» відпустили незабаром після затримання.

У МВС Білорусі заявили, що про затримання журналістів не йдеться, їх нібито доправили до територіального РУВС для перевірки документів.

Тим часом, у Гродненській області пройшов провладний автопробіг. У Могильові – провладна хода «За мирну Білорусь», в якій взяли участь кілька сотень людей.

Протести в Білорусі тривають понад два місяці. Вони почалися 9 серпня, відразу після президентських виборів, на яких, за даними ЦВК Білорусі, вшосте переміг Олександр Лукашенко.

Протестувальників жорстко затримував ОМОН, є сотні задокументованих свідчень побиття громадян у в’язницях та ізоляторах тимчасового утримання. Силовики нерідко використовують для розгону мирних демонстрацій водомети, світлошумові гранати і сльозогінний газ.

 
…

Поліція Франції 17 жовтня допитувала дев’ятьох арештованих осіб у справі про обезголовлення вчителя на вулиці в передмісті Парижа, повідомили джерела в поліції.

За даними правоохоронців, жертва – 47-річний вчитель історії й географії Самюель Паті, який нещодавно в рамках дискусії про свободу слова показував учням карикатуру на пророка Магомета, що викликало скарги батьків.

Підозрюваний у вбивстві Паті – 18-річний уродженець Москви, виходець із Чечні, повідомили французькі ЗМІ.

Джерела в поліції повідомили, що серед дев’ятьох затриманих підозрюваних – бабуся і дідусь, а також 17-річний брат нападника.

Самого підозрюваного під час спроби арешту застрелила поліція, він помер від поранень.

Президент Франції Емманюель Макрон засудив напад, що стався 16 жовтня, як «ісламістський теракт».

У прокуратурі повідомили, що розслідують напад як вбивство із терористичних мотивів.

За останні роки у Франції сталася серія жорстоких нападів із боку ісламістських бойовиків. Зокрема, минулого місяця емігрант із Пакистану поранив двох людей ножем біля колишнього офісу сатиричного журналу Charlie Hebdo.

Співробітники Charlie Hebdo стали мішенню бойовиків ісламізму у 2015 році. Озброєні ісламісти тоді застрелили 17 людей – працівників тижневика, а також людей поблизу редакції та у єврейській крамниці у Парижі. Три нападники загинули у перестрілках з поліцією, а у вересні цього року перед судом постали підозрювані спільники, яких обвинувачують у фінансуванні тероризму, членстві в терористичних організаціях та у постачанні зброї.

Десять місяців по тому, у листопаді 2015 року, в результаті скоординованих терористичних атак терористів-смертників і перестрілок ісламістів на культурні та розважальні центри в Парижі і прилеглому передмісті загинуло 130 осіб і було поранено ще понад 400 осіб.
…

Від 17 жовтня в Парижі й інших великих містах Франції починає діяти комендантська година в той час, як країна намагається взяти під контроль стрімке зростання нових випадків COVID-19.

Комендантська година, що діятиме від 21:00 до 6:00, торкнеться близько 20 мільйонів людей. Вона починає діяти після того, як медики зафіксували у Франції понад 25 тисяч нових випадків COVID-19 за добу – на додачу до понад 30 тисяч виявлених хворих за день до цього.

Чиновники кількох міст висловлювали занепокоєння через можливі соціальні й економічні збитки від комендантської години, запровадженої щонайменше на чотири тижні.

Власники ресторанів скаржаться, заявляючи, що комендантська година має мало сенсу з огляду на суворі правила соціального дистанціювання, до яких вони вже вдалися.

По всій країні весілля й інші святкування в громадських місцях, а також студентські вечірки заборонені, людей закликають обмежити зустрічі в приватних будинках до шести людей.

Кількість нових випадків коронавірусного захворювання продовжує зростати загалом у Європі. Зокрема, Німеччина за попередню добу зафіксувала 7830 нових хворих на COVID-19 – найбільший добовий приріст від початку пандемії.

В Італії міністр культури закликає до запровадження нових обмежень: у країні два дні поспіль фіксували рекордну кількість нових хворих: 8804 і 7332 випадки.

 
…

Влада Азербайджану заявила про ракетний обстріл другого за величиною міста країни – Гянджі, внаслідок чого вранці 17 жовтня загинули 13 людей, понад 50 – поранені. Дані наводить Міністерство з надзвичайних ситуацій країни.

У телезверненні президент Азербайджану Ільгам Алієв назвав ракетний удар воєнним злочином і попередив владу Вірменії про відповідальність за це.

«Азербайджан дасть відповідь і зробить це виключно на полі бою», – сказав Алієв.

Єреван заперечує відповідальність за ракетний удар.

У сепаратистському регіоні Нагірному Карабасі повідомили про новий обстріл своєї столиці Степанакерта й інших населених пунктів.

Вірменія заявила про азербайджанських безпілотники над своєю територією.

У кінці вересня різко загострився збройний конфлікт довкола Нагірного Карабаху. 

10 жовтня сторони за посередництва Москви домовилися про перемир’я, проте незабаром після його вступу в силу регулярно звинувачують одна одну в порушенні угоди.

 
…