Lbiz

На українському міжбанківському валютному ринку 30 вересня дещо зросли котирування долара. За даними сайту «Мінфін», станом на 12:00 торги відбувалися на рівні 24 гривні 17,5–20,5 копійки за долар.

Орієнтуючись на показники міжбанку, Національний банк України встановив довідкове значення курсу на рівні 24 гривні 16 копійок за долар, це на 8 копійок більше за офіційний курс на 30 вересня.

Офіційний курс на понеділок є рекордним за понад 44 місяці – від січня 2016 року.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. За підрахунками експертів, за 9 місяців нерезиденти викупили таких облігацій на суму понад 100 мільярдів гривень, тобто завели на український ринок близько 4 мільярдів доларів. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.
…

Національний банк України встановив на 30 вересня курс 24 гривні 8 копійок за одиницю американської валюти, це на 11 копійок менше за поточний курс і є новим рекордом за понад 44 місяці – від січня 2016 року.

Наступний орієнтир – 23 гривні 95 копійок, таким офіційний курс був 15 січня 2016 року.

На торгах міжбанківського валютного ринку 27 вересня регулятор викупив близько 20 мільйонів доларів, цього вистачило, що не допустити зміцнення гривні до менш як 24 гривень за долар.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. За підрахунками експертів, за 9 місяців нерезиденти викупили таких облігацій на суму понад 100 мільярдів гривень, тобто завели на український ринок близько 4 мільярдів доларів. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.
…

Міністр інфраструктури Владислав Криклій розповів в інтерв’ю Радіо Свобода, яким бачить розвиток «Укрпошти».

За його словами, попри те, що «Укрпошту» виключили з переліку об’єктів, які не можна приватизувати, держава не планує віддавати стратегічний об’єкт у приватні руки.

«Що стосується приватизації, то я не впевнений, що ми будемо обирати модель Бразилії – там вони повністю національного оператора віддали під приватизацію. Тому що це питання все ж таки стратегічної інфраструктури. Не зовсім правильно і безпечно віддавати її у приватні руки, наша філософія – стратегічні об’єкти мають залишатися у держави», – сказав Криклій.

Наразі, вважає він, найімовірнішим є варіант залучення стратегічного партнера, який буде інвестувати у проект.

«Ми тут скоріше будемо говорити про стратегічного інвестора, партнера. Бажано було б, щоб це був хтось з великих e-commerce проектів світових – я не знаю, наприклад, Amazon, Alibaba – от хто буде готовий заходити. Тоді ми зможемо отримати великий імпульс і велику кількість інвестицій у логістичні центри, щоб покращувати ці процеси вже спільно з великими e-commerce-проектами, з інтернет-гігантами працювати і давати кращу якість послуг», – розповів Криклій.

За його словами, міністерство веде перемови, утім, говорити про результати наразі зарано.

«Але те, що ми будемо до цього готуватися, то це факт. Тому що це найкраще, що може статися з «Укрпоштою», – якщо ми знайдемо стратегічного партнера, який не просто хоче зайти з метою спекуляції, тобто зайшов, купив, потім дорожче продав. Це нас не цікавить. Нас цікавить стратегічний інвестор, який почне вкладати», – сказав він.

Також міністр інфраструктури сподівається, що Верховна Рада ухвалить законопроект, який дозволить відділенням «Укрпошти» «займатися фінансовими послугами».

«Укрпошта» розширить перелік своїх можливостей і пропозицій фінансових, які буде надавати. Це будуть і мобільні банківські відділення, і, як ви кажете, магазинчик, і, в принципі, зв’язок з зовнішнім світом», – сказав Криклій.

Також він додав, що «Укрпошта» буде «рухатися у напрямку запуску мобільних пунктів, перевезень».

«Укрпошта» входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України. Підприємство надає понад 50 різновидів послуг через 12 тисяч відділень по всій Україні. Штат компанії налічує близько 76 тисяч співробітників.
…

Міністр інфраструктури Владислав Криклій заявив, що «Укрзалізницю» планують розділити на три компанії. Про це він розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.

За його словами, уряд спільно з Верховною Радою розробляє відповідний законопроєкт.

«Один оператор буде відповідати за доступ до інфраструктури. Тобто за всю мережу, за електрифікацію, займатися капітальними вкладеннями у підтримку, експлуатацію, розбудову мережі. Другий оператор буде займатися пасажирськими перевезеннями, які збиткові, проблемні. І там будемо ставити за «кіпіай», власне, мінімізувати ці збитки, максимально до нуля. І третій – це прибутковий, який буде генерувати прибутки для держави. Це вантажні перевезення», – розповів Криклій.

Відтак, на запитання чи будуть змінювати нинішнього очільника «Укрзалізниці» відповів, що керівник «апріорі не може залишатися один».

«Тобто «стілець» буде розділений. Тому у будь-якому разі навіть чинному керівнику все одно доведеться обирати, куди він захоче піти, тому що це будуть три різні посади», – сказав Криклій.

Читайте також: Міністр інфраструктури Владислав Криклій про Гончарука, Авакова, авіапростір із Росією та дороги

Раніше Владислав Криклій повідомляв, що Міністерство інфраструктури хоче повернути собі контроль над «Укрзалізницею». Відповідні зміни до положення про «Укрзалізницю вже готуються.

18 січня 2017 року Кабінет vіністрів України на позачерговому засіданні затвердив новий статут ПАТ «Укрзалізниця», згідно з яким, Мінінфраструктури втратило право бути органом управління компанії. У новій редакції статуту міністерство позбавили можливості підписувати договори з головами наглядової ради та контракт з головою правління «Укрзалізниці». Також Мінінфраструктури позбавили права визначати напрямки діяльності компанії, впливати на кількість акцій, затверджувати фінансовий план, річний звіт, чисельність персоналу.
…

Міністерство інфраструктури спільно з «Укрзалізницею» планує передати у концесію (у приватну власність – ред.) Київський залізничний вокзал. Про це міністр інфраструктури Владислав Криклій розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.

Це допоможе оновити й осучаснити вокзал, пояснив Криклій. За його словами, однією з умов буде встановлення ескалаторів до всіх платформ. Також у міністра є ідея збудувати рухому платформу на другому поверсі.

«У недалекому майбутньому ми плануємо розглянути спільно з «Укрзалізницею» можливість передачі в концесію залізничного вокзалу. Тоді це буде зовсім інший проєкт. Буде певний інвестор, концесіонер, який матиме інвестиційні зобов’язання. Він змушений буде вкладати в цей вокзал. Ми тоді точно поставимо в умовах і ескалатори до всіх платформ», – розповів міністр інфраструктури.

Минулого року Київський вокзал зазнав збитків на 36 мільйонів гривень, зазначив Криклій.

«При їхньому трафіку, просто неймовірний трафік, вони за минулий рік отримали 36 мільйонів гривень збитків! І порівняти з будь-яким торговельним центром у Києві. Там неймовірні прибутки. (Причина збатків – ред.) – корупція, нераціональне використання коштів, співпраця з ФДМУ, де здаються ці орендні площі у дивний спосіб, несамостійно», – зазначив міністр.

Читайте також: Міністр інфраструктури Владислав Криклій про Гончарука, Авакова, авіапростір із Росією та дороги

За його словами, концесія торкнеться не лише залізниці, а й доріг, портів та інших сфер, де не справляється держава. А перші концесійні проєкти анонсують уже цього року, наголосив він.

«Ми у цьому році анонсуємо перші концесійні проєкти, у тому числі в портах. Ми на це будемо дивитися не тільки в контексті якоїсь сфери – залізниця, дороги, а комплексно, тому що держава не завжди кращий управлінець. І ті питання, в яких не може впоратися, не має достатніх результатів фінансових, а демонструє збитки, то, власне, точно з цим треба щось змінювати. І концесія – це, напевне, найкращий варіант», – резюмував він.

13 вересня Верховна Рада у першому читанні ухвалила закон про концесію. За словами, депутатів це дозволить залучити інвестиції в оновлення інфраструктурних проєктів.

Концесія передбачає передачу об’єктів державної власності у приватне тимчасове користування.
…

Національна валюта після одноденного послаблення знову посилюється щодо долара США. Національний банк України встановив на 30 вересня курс 24 гривні 8 копійок за одиницю американської валюти, це на 11 копійок менше за поточний курс і є новим рекордом за понад 44 місяці – від січня 2016 року.

Наступний орієнтир – 23 гривні 95 копійок, таким офіційний курс був 15 січня 2016 року.

На торгах міжбанківського валютного ринку 27 вересня регулятор викупив близько 20 мільйонів доларів, цього вистачило, що не допустити зміцнення гривні до менш як 24 гривень за долар. Як інформує сайт «Мінфін», торги міжбанку в п’ятницю завершилися на позначках 24 гривні 10–13 копійок за долар, мінімальне значення становило 24 гривні 5–7 копійок за долар, це було зранку, до виходу НБУ з купівлею американської валюти.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. За підрахунками експертів, за неповні 9 місяців нерезиденти викупили таких облігацій на суму понад 100 мільярдів гривень, тобто завели на український ринок близько 4 мільярдів доларів. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.
…

Містам Сміла (Черкаська область) та Червоноград (Львівська область) загрожує зрив опалювального сезону через заборгованість – НАК «Нафтогаз України»
…

Міністерство фінансів та Національний банк України повідомляють про намір проводити аукціони облігацій внутрішніх державних позик через електронну систему аукціонів Bloomberg’s Auction. Про це відомства повідомили 27 вересня.

«Співпраця з Bloomberg – це наступний етап у впровадженні найкращих практик у розвитку українського ринку державних облігацій. Підвищення прозорості та обізнаності інвесторів повинно мати позитивний вплив на розширення бази інвесторів та збільшення частки державного боргу у національній валюті», – цитують у повідомленнях урядового уповноваженого з питань управління державним боргом Юрія Буцу.

За словами заступника голови НБУ Олега Чурія, у 2019 році спостерігається зростання попиту іноземних інвесторів на гривневі активи.

Читайте також: НБУ викупив рекордну суму доларів на міжбанку

«Переведення первинних розміщень ОВДП на міжнародні торговельні платформи є черговим кроком Національного банку та Міністерства фінансів у напрямку посилення прозорості і ліквідності ринку державних запозичень, поліпшення доступу до нього, дедоларизаціі державного боргу. У подальшому ми докладатимо зусиль також для розвитку й вторинного ринку ОВДП на міжнародних платформах”, – цитує Чурія пресслужба регулятора.

Аналогічну заяву оприлюднила і компанія Bloomberg.

«Ми раді, що Міністерство фінансів України вирішило співпрацювати з Bloomberg для більш ефективного управління аукціонами. Рішення Bloomberg дозволяють в оптимальний, найбільш фінансово ефективний і надійний спосіб керувати операціями на первинних ринках для емітентів, яким в іншому випадку довелося б робити це вручну чи розробляти власні рішення», – наводять у компанії слова голови глобальних торгівельних платформ Bloomberg Ніколаса Біна.

Читайте також: НБУ дозволив банкам видавати кредити іноземним компаніям у гривні для купівлі ОВДП​

За даними Міністерства фінансів та НБУ, систему аукціонів Bloomberg використовують фінансові установи та центральні банки у понад 30 країнах світу.

Платформа повністю інтегрована з даними, новинами, аналітикою та засобами зв’язку, доступними в Терміналі. Система аукціонів Bloomberg використовується в більш ніж 30 країнах світу.

Влітку 2019 року економічний експерт Ілля Несходовський в коментарі Радіо Свобода назвав інвестиції в облігації внутрішньої державної позики одним із вирішальних факторів рекордного зміцнення гривні щодо долара.
…

Міжнародний валютний фонд обговорюватиме нову програму співпраці з Україною упродовж найближчих тижнів, повідомив Рон ван Роден, керівник місії МВФ, яка працювала в Києві 12-26 вересня.

«Влада звернулася з проханням про нову програму за підтримки МВФ, яка б допомогла досягненню цих цілей, надаючи якір для економічної політики та допомагаючи покривати потреби у фінансуванні в найближчі роки. Місія розпочала обговорення щодо нової трирічної програми за підтримки МВФ у рамках механізму розширеного фінансування», – йдеться в заяві ван Родена, яка є в розпорядженні Радіо Свобода.

Він розповів, що експерти місії обговорили з українською владою податково-бюджетну та грошово-кредитну політику.

«Крім того, було наголошено на важливості Центрального банку та захисту фінансової стабільності, а також на необхідності докласти всіх зусиль для мінімізації фіскальних витрат, пов’язаних із реорганізацією чи ліквідацією банків», – заявив ван Роден.

Він наголосив, що після економічної кризи 2014-2015 років українська влада відновила макроекономічну стабільність, «проте темпи зростання залишаються занизькими, щоб помітно скоротити розрив між рівнями доходів в Україні та в сусідніх країнах».

«Зростання стримує слабке бізнес-середовище, зокрема, недоліки в законодавчій системі, наскрізна корупція, а також той факт, що у великих галузях економіки домінують неефективні державні підприємства або олігархи, що стримує конкуренцію та інвестиції», – зазначив представник МВФ.

Він заявив, що необхідне більш потужне, стале та всеосяжне зростання.

«Вирішальною мірою це буде залежати від реалізації амбітних реформ на підтримку переходу України до повноцінної ринкової економіки. Таке завдання не є легким і було викликом у минулому, коли проведення реформ із зупинками призвело до повторного накопичення значних дисбалансів та економічної кризи», – підкреслив ван Роден.

Згідно із базовим прогнозом Національного банку, за новою програмою співпраці з МВФ Україна може отримати два мільярди доларів від МВФ у 2019 році та ще по два мільярди у 2020 й 2021 роках. 

21 грудня 2018 року Україна отримала перший і наразі єдиний транш за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів.

Востаннє місія МВФ працювала в Україні в травні 2019 року.
…

Котирування нафти на світовому ринку знову наблизилися до позначки 60 доларів за барель марки Brent. Це той рівень, на якому «чорне золото» перебувало до 14 вересня, коли внаслідок атаки безпілотників на найбільший нафтопереробний завод Саудівської Аравії ціна злетіла майже до 70 доларів за барель Brent.

Станом на 18:20 за Києвом котирування Brent становили 61 долар 63 центи, впродовж поточної торгової сесії ціна просіла на півтора відсотка.

Єменські повстанці з шиїтського антиурядового руху Хуті, підтримуваного Іраном, заявили про свою відповідальність за напад у Саудівській Аравії, в якому брали участь десять безпілотних апаратів. У світових ЗМІ, однак, з’явилося припущення, що напад організував Іран або проіранські сили.

Державний секретар США Майк Помпео поклав відповідальність на Іран за напад дронів на саудівські нафтові заводи. За словами Помпео, «Тегеран завдав безпрецедентного удару по світових поставках нафти». Голова Держдепартаменту США відзначив відсутність доказів, що удари завдавалися з території Ємену. Помпео звинуватив президента Ірану Хасана Роугані і голову МЗС Ірану Могаммада Джавада Заріфа у використанні прийомів «фальшивої дипломатії».

Іран відкинув звинувачення США у причетності до атак на саудівські нафтові заводи, які вплинули на світовий видобуток нафти. Речник Міністерства закордонних справ Ірану Аббас Мусаві, виступаючи на державному телебаченні, назвав заяву США «безглуздою». А один із чільних командирів Корпусу вартових Ісламської революції, елітного іранського військового формування, попередив, що Іран готовий до «повноцінної» війни.
…

Національний банк України встановив на 27 вересня курс 24 гривні 19 копійок за долар США, це на 7 копійок більше за офіційний курс на 26 вересня.

Регулятор відбив показники міжбанку, зафіксовані на початку торгової сесії, коли котирування сягали 24 гривень 20–23 копійок за долар, повідомляє сайт «Мінфін».

Але в другій половині дня, вже на незначних обсягах, пропозиція долара переважала попит, і на завершення торгів котирування опустилися до 24 гривень 9–12 копійок. Ці показники можуть стати орієнтиром для початку торгів 27 вересня.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. За підрахунками експертів, за неповні 9 місяців нерезиденти викупили таких облігацій на суму понад 100 мільярдів гривень, тобто завели на український ринок близько 4 мільярдів доларів. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.
…

Місія Міжнародного валютного фонду 26 вересня завершує свою роботу в Україні. Цю інформацію Радіо Свобода підтвердили у представництві МВФ.

27 вересня представники місії звітуватимуть про результати своєї роботи.

Місія МВФ почала роботу в Україні 11 вересня.

16 вересня перша заступниця голови Національного банку Катерина Рожкова повідомила, що НБУ очікує на нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом до кінця 2019 року.

21 грудня 2018 року Україна отримала перший і наразі єдиний транш за поточною програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів. Загалом розмір програми складає 3,9 мільярда доларів.

Згідно із базовим прогнозом Національного банку, за новою програмою співпраці з МВФ Україна може отримати два мільярди доларів від МВФ у цьому році та ще по два мільярди у 2020 й 2021 роках.

Місія Міжнародного валютного фонду приїхала до Києва 11 вересня. Вона працюватиме в українській столиці до 24 вересня.
…

У відповіді також зазначено: окрім президента та олігарха, на цій зустрічі були присутні ще 7 осіб
…

Національний банк України на торгах 25 вересня викупив на міжбанківському валютному ринку близько 150 мільйонів доларів, повідомляє сайт «Мінфін», який відстежує події на міжбанку.

Зазвичай обсяг викупу з боку НБУ становить близько 20 мільйонів доларів, але це не стримувало зростання гривні.

Такі дії регулятора суттєво вплинули на котирування. Якщо до 11:00 показники торгів становили 24 гривні 4–6 копійок за долар, то вже на 16:00 долар підріс до 24 гривень 21–25 копійок, а завершилися торги на рівні 24 гривні 17,5–20 копійок.

Офіційний курс гривні знову оновив рекорд за 44 місяці, на 26 вересня НБУ встановив орієнтир 24 гривні 12 копійок за долар, це на 9 копійок менше за курс на 25 вересня.

Цей рівень фіксувався востаннє в січні 2016 року: на 15 січня курс становив 23 гривні 95 копійок, на 16 січня – 24 гривні 19 копійок.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.
…

Київський апеляційний суд 25 вересня скасував рішення Баришівського суду щодо припинення ліцензії лоукостера SkyUp. Раніше журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») виявили в розслідуванні «Таємниця баришівського суду», що цей позов був фіктивним – жителька Баришівки, вказана позивачкою в ухвалі суду, насправді не подавала його.

За результатом розгляду Київський апеляційний суд вирішив задовольнити апеляційну скаргу авіакомпанії SkyUp.

«Ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 24 травня 2019 року про забезпечення позову скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Пасенко Оксани Анатоліївни про забезпечення її позову відмовлено у повному обсязі», – мовиться у повідомленні суду.

Раніше «Схеми» знайшли позивачку до SkyUp: виявилось, що заяву до Баришівського суду вона не писала. 18 червня Пасенко звернулася до поліції із заявою про те, що не подавала позов. Пізніше стало відомо, що вона подала заяву про відмову від начебто свого позову.

Крім того, журналісти виявили опосередкований зв’язок з олігархом Ігорем Коломойським в історії з позовом до SkyUp Airlines в Баришівський районний суд.

У день, коли Оксана Пасенко написала заяву в поліцію про те, що не подавала позову до SkyUp, начебто від її імені надійшла заява на ім’я народного депутата, у якій вона «просить» посприяти у забезпеченні виконання рішення суду. Документ датований 18 червня. Цей депутат – Олександр Дубінін, багаторічний менеджер підприємств із так званої групи «Приват», підконтрольної олігарху Коломойському.

У копії звернення, яке опинилося в розпорядженні «Схем», ідеться про те, що хоч Баришівський суд і ухвалив рішення на користь Пасенко, вона начебто все одно не задоволена тим, що літаки продовжують літати. У приймальні Дубініна швидко відреагували на це «звернення» Пасенко і вже наступного дня, 19 червня, переслали його у вигляді депутатського звернення до профільного відомства – Мінінфраструктури.

На прохання «Схем» прокоментувати той факт, що в один день, коли мешканка Баришівки начебто звернулась до депутата, вона вже написала заяву в поліцію про те, що не позивалася до авіаперевізника, Дубінін зазначив: «Нехай вона напише, що звернення, до якого вона нині зверталась, вона скаже, що вона його спростовує. І все».

На запитання журналіста, в яких Дубінін стосунках із Коломойським, парламентар відповів: «В яких стосунках? Я – народний депутат, а він – бізнесмен. Далі що?» Ігор Коломойський у коментарі «Схемам» заявив, що Дубінін «не є до нього афілійованою особою».
…

Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт про проведення земельної реформи та відкриття ринку землі. Про це за підсумками засідання уряду повідомив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

За його словами, документ мають найближчим часом передати у Верховну Раду.

Раніше Гончарук заявляв, що ринок землі запрацює з 1 жовтня 2020 року.

2 вересня прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що іноземні громадяни зможуть купувати землю сільськогосподарського призначення за умови реєстрації юридичної особи в Україні. За його словами, уряд планує, щоб українець був потенційно в більш вигідних умовах порівняно з іноземцем.

Прем’єр розраховує, що земельна реформа запрацює влітку 2020 року.

Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення запроваджений у 2001 році. Його дія має завершитися 1 січня 2020 року, якщо Верховна Рада знову його не продовжить.

Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд та Європейський суд із прав людини. Продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.
…

Обсяги газу в українських підземних сховищах перевищили 20 мільярдів кубометрів, повідомила 24 вересня компанія-оператор газотранспортної системи «Укртансгаз», яка входить до НАК «Нафтогаз України».

Рівень 20 мільярдів кубометрів у підземних сховищах газу називав орієнтиром голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв. Про це він казав 12 вересня, коли накопичення сягнуло 19 мільярдів кубометрів.

Наприкінці серпня компанія «Нафтогаз України» також повідомляла, що «щоб пройти опалювальний сезон без енергетичних ризиків, маємо до початку опалювального сезону накопичити в ПСГ близько 20 мільярдів кубометрів газу».

Опалювальний сезон в Україні розпочинається орієнтовно 15 жовтня. Опалення в будинках із централізованим теплопостачанням вмикається тоді, коли впродовж трьох днів середньодобова температура опускається нижче за 8 градусів за Цельсієм.
…

25 вересня офіційна вартість долара становитиме 24 гривні 20 копійок, свідчать дані на сайті Національного банку України. Це рекорд із 18 січня 2016 року.

На 24 вересня офіційний курс гривні становить 24 гривні 32 копійки.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.
…

Українська національна валюта далі зміцнює свої позиції щодо долара США. Курс залишається найвищим за останні 44 місяці, на 24 вересня Національний банк України зафіксував показники 24 гривні 33 копійки за одиницю американської валюти.

Схожі орієнтири востаннє фіксувалися на початку 2016 року: 16 січня курс становив 24 гривні 19 копійок, 18 січня – 24 гривні 38 копійок за долар.

Торги на міжбанківському валютному ринку 23 вересня завершилися на рівні 24 гривні 30–32 копійки за долар, повідомляє сайт «Мінфін».

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.
…

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук «не має жодного сумніву» в зростанні валового внутрішнього продукту України на п’ять відсотків у 2020 році.

«Я не маю жодного сумніву, що вже в наступному році зростання на 5% – це абсолютно реально», – сказав Гончарук у своєму дебютному блозі «Чашка прем’єра».

Він додав, що в жовтні влада перегляне прогноз економічного розвитку країни.

«Зростання ВВП на 5-7% – це наші плани, які ще потрібно втілити в життя. Уряд не може просто на наступний день прийти й ігнорувати ті цифри, які об’єктивно існують. Зараз кожен фінансовий документ, кожен офіційний документ ми базуємо на тих прогнозах, які були офіційно зроблені весною. Це правда. Але в жовтні ми плануємо ці прогнози переглянути. Крім того, Верховна Рада ще має проголосувати дуже-дуже багато законів, які не можуть не вплинути на державний бюджет», – підкреслив прем’єр.

У квітні Міністерство економічного розвитку оприлюднило прогноз економічного росту України. У своєму першому варіанті прогнозу у 2020 році зростання ВВП становитиме 3,3%, у 2021 році на 3,8%, у 2022 році – на 4,1%. Згідно з другим варіантом  у 2020 році прогнозується зростання ВВП на рівні 3,6%, у 2021 році – на 3,6%, у 2022 році – на 3,3%.

Міжнародний валютний фонд прогнозує ріст ВВП України на рівні 3% у 2020 році, 3,1% – у 2021 та 3,2% – у 2022.

За підсумками 2018 року внутрішній валовий продукт України склав 134,89 мільярда доларів.
…

Компанія Saudi Aramco заявила про готовність до кінця вересня вийти на попередній рівень видобутку нафти на постраждалому від атаки дроном об’єкті, повідомляє Reuters.

Як зазначається, роботи ведуться цілодобово, потрібне обладнання доставили із США та ЄС.

14 вересня дрони вдарили по нафтових заводах у Саудівській Аравії. Нафтовидобувна компанія Aramco, підприємства якої зазнали повітряних ударів при нальоті дронів, скоротила видобуток нафти на 5 мільйонів барелів на добу.​

Ціни на сировину різко зросли. Вартість нафти марки Brent збільшилася майже на 14% – до 70 доларів за барель.

США назвали Іран відповідальним за напади. У Тегерані відкидають звинувачення.
…

Національний банк України за результатами торгів 20 вересня встановив на понеділок, 23 вересня, курс 24 гривні 43 копійки за долар. Це найвище значення курсу за понад 44 місяці – від середини січня 2016 року.

У 2016 році на 18 січня офіційний курс складав 24 гривні 38 копійок, а вже на 19 січня – 24 гривні 64 копійки, і відтоді понад три з половиною роки нижче від показника 24,5 гривні за долар не опускався.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.
…

Президент України Володимир Зеленський 20 вересня провів зустріч із заступницею директора Європейського департаменту Міжнародного валютного фонду Джулією Козак та керівником місії МВФ в Україні Роном ван Роденом, повідомляє пресслужба Офісу президента.

Як повідомляє ОП, учасники зустрічі обговорили програму підтримки реформ в Україні з боку МВФ. Окрім Зеленського, в ній взяли участь прем’єр-міністр Олексій Гончарук та очільниця Міністерства фінансів Оксана Маркарова.

«Я запевняю у повній підтримці структурних реформ в економіці, незалежності Національного банку та всебічного розслідування зловживань у банківському секторі», – наводить пресслужба слова Зеленського.

Крім того, за повідомленням, перемови торкнулися ситуації навколо «Приватбанку», який був націоналізований в 2016 році. Наразі колишній акціонер банку Ігор Коломойський оскаржує націоналізацію в суді.

Читайте також: Україна може залишитися без підтримки Заходу через «Приватбанк» і Коломойського – FT​

«Президент зазначив, що подальша співпраця з Міжнародним валютним фондом є важливим елементом посилення довіри до України з боку іноземних інвесторів і міжнародних партнерів», – йдеться в заяві ОП.

16 вересня перша заступниця голови Національного банку Катерина Рожкова повідомила, що НБУ очікує на нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом до кінця 2019 року.

21 грудня 2018 року Україна отримала перший і наразі єдиний транш за поточною програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів. Загалом розмір програми складає 3,9 мільярда доларів.

Згідно із базовим прогнозом Національного банку, за новою програмою співпраці з МВФ Україна може отримати два мільярди доларів від МВФ у цьому році та ще по два мільярди у 2020 й 2021 роках.

Місія Міжнародного валютного фонду приїхала до Києва 11 вересня. Вона працюватиме в українській столиці до 24 вересня.
…

У Верховній Раді сьогодні, 20 вересня, представлять проєкт державного бюджету на наступний рік. Про це мовиться у порядку денному.

Представляти держбюджет буде міністр фінансів Оксана Маркарова.

15 вересня у Верховній Раді зареєстрували проєкт державного бюджету. Парламент має схвалити його в першому читанні до 20 жовтня. Закон про державний бюджет мають ухвалити до 1 грудня.

Доходи кошторису передбачені у сумі 1 079,5 мільярда гривень, видатки – 1 170,0 мільярда гривень. Видатки на безпеку і оборону – 245,8 мільярдів гривень, на розвиток дорожньої інфраструктури – 74,4 мільярда гривень, на охорону здоров’я – 108 мільярдів гривень. Мінімальна зарплата, згідно з проєктом бюджету, складатиме 4723 гривень. Фінансування Пенсійного фонду складе 172,6 мільярда гривень.

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що Україна востаннє буде ухвалювати державний бюджет на один рік, оскільки надалі ухваленню кошторису передуватиме ухвалення «повноцінної трирічної декларації».
…

Українська національна валюта втретє за тиждень оновила більш як трирічний рекорд щодо долара США. Станом на 16 вересня офіційний курс НБУ становив 24 гривні 71 копійка за одиницю американської валюти, на 19 вересня – 24 гривні 67 копійок. Нове досягнення – 24 гривні 62 копійки за долар, таким є курс, встановлений регулятором на 20 вересня.

Такі значення в парі гривня-долар не спостерігалися 38 місяців – від липня 2016 року, тоді найкращим для гривні був курс близько 24 гривень 80 копійок. Новий орієнтир – показники січня 2016 року. Приміром, на 18 січня того року офіційний курс НБУ складав 24 гривні 52 копійки за долар.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.
…

Національний банк України планує першим випуском ввести в обіг 5 мільйонів банкнот номіналом 1000 гривень. Про це повідомив журналістам директор департаменту грошового обігу НБУ Віктор Зайвенко.

«Щодо попереднього випуску, ми плануємо його здійснити в обсягах 5 мільйонів штук банкнот. А далі, по мірі надходження замовлень від банків та потреби економіки», – зазначив Зайвенко.

Раніше у Національному банку України повідомили, що у жовтні поточного року введуть у обіг банкноту нового найвищого номіналу 1000 гривень. Відбудеться це з 25 жовтня, коли банкноту почнуть видати в банках. На банкноті буде зображений Володимир Вернадський – український науковець, мислитель і природознавець.

Водночас з 1 жовтня 2019 року монети 1, 2 та 5 копійок перестануть бути платіжним засобом – ними не можна буде розрахуватися.
…

Українська національна валюта оновила більш як трирічний рекорд курсу щодо долара США. За результатами торгів 18 вересня Національний банк України встановив на 19 вересня курс 24 гривні 67 копійок за одиницю американської валюти.

Попереднє досягнення гривні було встановлене 16 вересня – 24 гривні 71 копійка. Такі значення в парі гривня-долар не спостерігалися 38 місяців – від липня 2016 року.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.

Востаннє поблизу позначки 24 гривні 50 копійок за долар офіційний курс перебував у січні 2016 року.
…

Президент України Володимир Зеленський очікує, що в наступні два-три роки Європейський банк реконструкції та розвитку наростить інвестиції в Україну до більш ніж 1 мільярда євро на рік і зробить їх більш конкурентоспроможними для приватного сектору в Україні, передусім у питанні вартості капіталу. Про це повідомляє Офіс президента України за підсумками зустрічі Володимира Зеленського із віце-президентом ЄБРР Аланом Пію.

«Дякую, що інвестуєте в Україну. Ми це дуже цінуємо», – сказав Зеленський.

Він запевнив, що іноземні інвестори та партнери можуть розраховувати на «відвертий і чесний діалог» у рамках Національної інвестиційної ради, роботу якої планують продовжувати.

Аланом Пію сьогодні також мав зустріч із головою Верховної Ради Дмитром Разумковим, на якій, як інформує сайт парламенту, спікер заявив, що Україні від ЄБРР «дуже важливо отримувати підтримку фінансового, політичного та економічного плану».

Повідомляється, що Алан Пію про намір ЄБРР продовжувати співпрацю з Україною в довгострокових інфраструктурних проектах, пов’язаних із компанією «Нафтогаз», «Укренерго», будівництвом доріг у Миколаївській, Херсонській та Одеській областях, метро у Харкові, Дніпрі, об’єктів на сході України.

Безпосередньо у ЄБРР поки не коментували підсумки зустрічі з представниками української влади.

12 червня президент Володимир Зеленський вже мав зустріч з делегацією Європейського банку реконструкції та розвитку.

За чверть століття від початку своєї діяльності в Україні ЄБРР інвестував близько 12 мільярдів євро.
…