01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Курс гривні змінився на 1 копійку – НБУ

Ситуація на українському валютному ринку залишається стабільною. Опівдні Національний банк України оприлюднив довідкове значення курсу 24 гривні 76 копійок за долар, це на одну копійку менше за офіційний курс на 17 вересня.

На українському міжбанківському ринку зміни також мінімальні – станом на 12:00 котирування склали 24 гривні 75,5–78 копійок за долар, повідомляє сайт «Мінфін».

Офіційний курс на 16 вересня 24 гривні 71 копійка за долар був рекордним за останні понад три роки – від липня 2016 року.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.

Востаннє поблизу позначки 24 гривні 50 копійок за долар офіційний курс перебував у січні 2016 року.

Read More

Україна може залишитися без підтримки Заходу через «Приватбанк» і Коломойського – FT

Будь-який компроміс держави з бізнесменом Ігорем Коломойським у справі «Приватбанку» може спричинити призупинення підтримки України з боку Заходу, пише британське ділове видання Financial Times у статті «Київ обговорює угоду «Приватбанку» з Коломойським, попри скандал на 5,5 мільярда доларів».

В інтерв’ю FT прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що українська влада шукає «компромісу» з Коломойським у справі «Приватбанку». Гончарук повідомив, що президент України Володимир Зеленський хотів би домовитися з Коломойським про вирішення питання.

«Я повністю переконаний, що зараз нам потрібно зосередитися на зростанні і шукати спільні рішення, а не витрачати наші ресурси на знищення один одного. Тому я дуже позитивно ставлюся до будь-якої риторики, спрямованої на пошук компромісу», – цитує видання слова Гончарука. Водночас глава уряду додав, що «яке б рішення ми не знайшли, ми повинні знайти його разом з МВФ».

Міжнародний валютний фонд попередив Україну, що відмова від націоналізації «Приватбанку» поставить під загрозу програму співпраці на суму 3,9 мільярда доларів. Кредитори очікують, що Україна і далі наполягатиме на поверненні колишніми акціонерами «Приватбанку» 5,5 мільярда доларів, витрачених державою на порятунок банку.

FT також цитує колишню голову НБУ Валерію Гонтареву, яка заявила, що запропонований регулятором наприкінці 2016 року план рекапіталізації вирішував проблеми «Приватбанку». «Він (Коломойський – ред.) не виконав своїх обіцянок», – твердить ексголова НБУ.

У центральному офісі «Приватбанку» в Дніпрі 11 вересня відбуваються слідчі дії. Речник «Приватбанку» Олег Серга повідомив, що правоохоронці «прибули для вилучення низки документів, пов’язаних із договірними зобов’язаннями з нашими партнерами».

Читайте також: НБУ подав скарги на суддів через справи щодо націоналізації «Приватбанку»​

Бізнесмен Ігор Коломойський оскаржує націоналізацію «Приватбанку». 18 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною передачу цього банку державі.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею»опубліковані Національним банком України дані.

Read More

Нацбанк очікує на нову програму співпраці з МВФ до кінця 2019 року

Національний банк України очікує на нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом до кінця 2019 року, повідомила перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

«Ми, дійсно, чекаємо, що до кінця року програму буде підписано», – сказала Рожкова.

Вона наголосила, що наразі зарано говорити про параметри програми. Водночас перша заступниця голови НБУ припустила, що термін програми становитиме три роки, а її обсяг буде зрозумілий уже після аналізу проєкту державного бюджету України на 2020 рік.

21 грудня 2018 року Україна отримала перший і наразі єдиний транш за поточною програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів. Загалом розмір програми складає 3,9 мільярда доларів.

Згідно із базовим прогнозом Національного банку, за новою програмою співпраці з МВФ Україна може отримати два мільярди доларів від МВФ у цьому році та ще по два мільярди у 2020 й 2021 роках.

Місія Міжнародного валютного фонду приїхала до Києва 11 вересня. Вона працюватиме в українській столиці до 24 вересня.

Read More

Гривня зберігає позиції на міжбанку

Торги на міжбанківському валютному ринку 16 вересня відбуваються поблизу рівнів, досягнутих наприкінці минулого тижня і зафіксованих курсом НБУ.

Станом на 12:00 регулятор встановив довідкове значення курсу на рівні 24 гривні 77 копійок за долар. Це на 6 копійок більше за офіційний курс на 16 вересня.

Котирування міжбанку станом на 11:00 становили 27 гривень 70–74 копійки, але вже опівдні повернулися до рівнів відкриття 27 гривень 77–80 копійок за долар.

Офіційний курс на 16 вересня 24 гривні 71 копійка за долар є рекордним на останні понад три роки – від липня 2016 року.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.

Востаннє поблизу позначки 24 гривні 50 копійок за долар офіційний курс перебував у січні 2016 року.

Read More

У світі різко зросли котирування нафти

Котирування нафти на світових ринках різко зросли на торгах 16 вересня. Ціна нафти марки Brent нині складає понад 66 доларів, хоча на закритті торгів у п’ятницю ледь перевищувала позначку 60 доларів за барель.

Зростання котирувань на 10% сталося внаслідок ударів по нафтових заводах у Саудівській Аравії, які були завдані 14 вересня. Нафтовидобувна компанія Aramco, підприємства якої зазнали повітряних ударів при нальоті дронів, скоротила видобуток нафти на 5 мільйонів барелів на добу.

Єменські повстанці з шиїтського антиурядового руху Хуті, підтримуваного Іраном, заявили про свою відповідальність за напад, в якому брали участь десять безпілотних апаратів. У світових ЗМІ, однак, з’явилося припущення, що напад організував Іран або проіранські сили.

Державний секретар США Майк Помпео поклав відповідальність на Іран за напад дронів на саудівські нафтові заводи. За словами Помпео, «Тегеран завдав безпрецедентного удару по світових поставках нафти». Голова Держдепартаменту США відзначив відсутність доказів, що удари завдавалися з території Ємену. Помпео звинуватив президента Ірану Хасана Роугані і голову МЗС Ірану Могаммада Джавада Заріфа у використанні прийомів «фальшивої дипломатії».

 

Іран відкинув звинувачення США у причетності до атак на саудівські нафтові заводи, які вплинули на світовий видобуток нафти. Речник Міністерства закордонних справ Ірану Аббас Мусаві, виступаючи на державному телебаченні, назвав заяву США «безглуздою». А один із чільних командирів Корпусу вартових Ісламської революції, елітного іранського військового формування, попередив, що Іран готовий до «повноцінної» війни.

Read More

Гончарук: бюджет-2020 – останній, що ухвалюється терміном на один рік

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що Україна востаннє буде ухвалювати державний бюджет на один рік, оскільки надалі ухваленню кошторису передуватиме ухвалення «повноцінної трирічної декларації». Про це Гончарук зазначив після того, як очолюваний ним уряд подав, а Верховна Рада зареєструвала 15 вересня проєкт державного бюджету на 2020 рік.

«Ми робимо фокус на безпеку й оборону, інфраструктуру та якісне відновлення доріг, а також ставимо людину в центр розвитку держави — маємо завершити реформу освіти та медицини. Ми останній раз приймаємо тільки бюджет на 1 рік. Надалі ухваленню бюджету передуватиме ухвалення повноцінної 3-річної декларації», – написав прем’єр на сторінці у Facebook.

У грудні минулого року Верховна Рада ухвалила закон про середньострокове бюджетне планування, що передбачає запровадження планування бюджету на три роки.

15 вересня уряд подав до Верховної Ради проєкт держбюджету на 2020 рік. Доходи кошторису передбачені у сумі 1 079,5 мільярда гривень, видатки – 1 170,0 мільярда гривень. Видатки на безпеку  і оборону – 245,8 мільярдів гривень, на розвиток дорожньої інфраструктури –  74,4 мільярда гривень, на охорону здоров’я – 108 мільярдів гривень. Мінімальна зарплата, згідно з проєктом бюджету, складатиме 4723 гривень. Фінансування Пенсійного фонду складе 172,6 мільярда гривень.

 

Read More

У Раді зареєстрували проєкт держбюджету

У Верховній Раді зареєстрували проєкт державного бюджету, поданий урядом.

Як раніше зазначив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук, сьогодні був останній день, коли можна було подати цей документ.

За його словами, до 2 лютого уряд ще вноситиме корективи в проєкт.

Верховна Рада має схвалити проєкт бюджету у першому читанні до 20 жовтня, допрацьований документ уряд має подати в парламент для другого читання не пізніше 3 листопада. Парламент повинен ухвалити закон про державний бюджет до 1 грудня.

Read More

Кабмін передасть у Раду проєкт держбюджету

Кабінет міністрів України сьогодні, 15 вересня, передасть до Верховної Ради проєкт Державного бюджету України. Про це заявив на брифінгу прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

«Сьогодні за Конституцією — останній день, коли уряд мав схвалити проєкт закону «Про державний бюджет» і подати його до парламенту, ми сьогодні це зробимо», – зазначив прем’єр.

За його словами, до 2 лютого уряд ще вноситиме корективи в проєкт.

За словами прем’єра, у бюджеті на наступний рік на безпеку планують виділити 245,8 мільярда гривень.

«Мінімальна заробітна плата, яка закладається у цей бюджет, збільшується на 550 гривень і складатиме станом на 1 січня 2020 року 4723 гривні», – зазначила міністр фінансів Оксана Маркарова.

За її словами, держбюджет на 2020 рік розраховували на прогнозі курсу 28,02 грн за долар.

Верховна Рада має схвалити проєкт бюджету у першому читанні до 20 жовтня, допрацьований документ уряд має подати в парламент для другого читання не пізніше 3 листопада. Парламент повинен ухвалити закон про державний бюджет до 1 грудня.

Read More

Арбітражний суд в Гаазі відмовив Росії у вимозі перегляду питань юрисдикції за позовом «Приватбанку»

У четвер, 12 вересня, року Постійна палата арбітражного суду в Гаазі відмовила Росії у перегляді питань юрисдикції суду та порушених зобов’язань у справі щодо захисту інвестицій за позовом «Приватбанку». Про це повідомляє пресслужба банку.

Справа в арбітражі була розпочата «ПриватБанком» 13 квітня 2015 року за порушення Росією зобов’язань щодо «ПриватБанку» з питань активів у Криму за Угодою про заохочення та взаємний захист інвестицій, укладеною між Україною та Росією.

Росія раніше не брала участі в судовому процесі. Однак тепер призначила своїх представників у суді.

У лютому Постійна палата третейського суду в нідерландській Гаазі винесла рішення на користь «Приватбанку» у справі проти Росії щодо експропріації активів банку в анексованому нею Криму. У висновку суду йшлося про те, що «Приватбанк» має право на відшкодування.

Арбітражний суд залишив питання щодо розміру відшкодування на наступний етап арбітражного розгляду. «Приватбанк» прагне відшкодувати понад один мільярд доларів.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Read More

«Укренерго» загрожує банкрутство через неплатежі підприємств групи «Приват» – Ковальчук

Українські промислові споживачі електроенергії, серед яких передовсім – компанії групи «Приват», від моменту запуску ринку електроенергії в Україні, накопичують неплатежі за послуги національної енергетичної компанії «Укренерго», який загрожує фінансовій стабільності компанії. Про це заявив, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, в.о. голови правління НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук.

«1,76 мільярда гривень неплатежів накопичили, починаючи з липня, споживачі електроенергії перед «Укренерго» – за послуги з передачі електроенергії та диспетчерського управління. Найбільшим неплатником є підприємства групи «Приват», які не платять, користуючись відповідним рішенням Окружного адмінсуду Києва. Ці компанії споживають понад 6% електроенергії в Україні. Загалом ми нарахували близько 400 компаній-неплатників, а це означає 400 судових процесів», – пояснює Ковальчук.

Окрім цього, за словами очільника «Укренерго», ще 623 мільйони гривень заборгувало цій компанії ДП «Енергоринок». Збереження та накопичення цих неплатежів може мати небезпечні наслідки, припускає посадовець.

«Ця сума – більша за наші операційні витрати. Отже, або ми не зможемо платити ДП «Гарантований покупець» («Укренерго» зі свого тарифу платить «Гарантованому покупцю» для того, щоб він міг купувати електроенергію у вітряних та сонячних електростанцій за високим «зеленим тарифом» – ред.), або ітиметься про банкрутство», – припускає посадовець.

В «Укренерго» мають намір позиватися до неплатників та оскаржувати рішення судів, винесені на їхню користь.

Група «Приват» – неофіційна назва групи компаній, власниками яких є українські бізнесмени Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов та Олексій Мартинов. Серед підприємств, які до неї входять – «Нікопольський завод феросплавів», один з найбільших промислових споживачів електроенергії в Україні.

У липні 2019 року Окружний адміністративний суд Києва за позовом «Нікопольського заводу феросплавів» зупинив дію постанов Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики, №954 та 955. Ці постанови визначають чинні тарифи за послуги, які надає споживачам НЕК «Укренерго».

В «Укренерго» пояснили, що відмова від застосування цих тарифів унеможливлює оплату електроенергії, яка втрачається в магістральних мережах; компенсацію виробникам, які працюють по «зелених» тарифах; оплату допоміжних послуг, тобто підтримки резервів в об’єднаній енергетичній системі України. Витрати на всі ці речі – закладені в тарифі енергетичної компанії.

Зі свого боку, керівництво «Нікопольського заводу феросплавів» наголошує, що нові тарифи за передачу електроенергії та диспетчерське управління роблять електроенергію для заводу дорожчою, ніж у Євросоюзі та перетворюють роботу підприємства «на фільм жахів», оскільки частка електроенергії у вартості його продукції – близько 30%.

 

На підприємстві наголошують, що ринок електроенергії в Україні – непідготовлений та «запущений передчасно».

Read More

Долар стрімко падає на міжбанку

На українському міжбанківському валютному ринку триває стрімке знецінення долара. Торги 13 вересня відкрилися за значної переваги пропозиції над попитом, і вже до 11:00 котирування склали 24 гривні 65–68 копійок за долар, інформує сайт «Мінфін».

«НБУ вже встиг викупити близько 50 мільйонів доларів за 24,74 гривні і виставив інтервенцію за єдиним курсом викупу по 24,68 гривні. Це вилучило надлишок пропозиції долара і вирівняло попит і пропозицію. Вийшли основні покупці, розуміючи, що ринок вже досяг сьогодні «дна», – відзначають фахівці.

Станом на 12:00 на міжбанку американська валюта частково відіграла свої втрати – 24 гривні 72–75 копійок за долар.

Національний банк України встановив опівдні довідкове значення курсу на рівні 24 гривні 69 копійок за долар. Це на 14 копійок менше за офіційний курс на 13 вересня, який став рекордним за понад три роки.

У липні 2016 року курс піднімався до 24 гривень 80 копійок, але вже в серпні того ж року становив понад 25 гривень за долар.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.

Востаннє поблизу позначки 24 гривні 50 копійок за долар офіційний курс перебував у січні 2016 року.

Read More

Мінінфраструктури хоче повернути під свій контроль «Укрзалізницю»

Міністерство інфраструктури хоче повернути собі контроль над «Укрзалізницею». Про це журналістам заявив міністр інфраструктури Владислав Криклій.

«Я вже ініціював це питання перед прем’єр-міністром. Думаю, найближчим часом розпочнемо», – зазначив він.

За його словами, відповідні зміни до положення про «Укрзалізницю вже готуються».

«Якщо за транспортну стратегію та інфраструктуру відповідає Міністерство інфраструктури, то логічно, що залізниця як невід’ємна частина всього цього живого організму має повернутися назад», – наголосив Криклій.

18 січня 2017 року Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні затвердив новий статут ПАТ «Укрзалізниця», згідно з яким, Мінінфраструктури втратило право бути органом управління компанії. У новій редакції статуту міністерство позбавили можливості підписувати договори з головами наглядової ради та контракт з головою правління «Укрзалізниці». Також Мінінфраструктури позбавили права визначати напрямки діяльності компанії, впливати на кількість акцій, затверджувати фінансовий план, річний звіт, чисельність персоналу.

Read More

Міжбанк: гривня йде на новий рекорд

Після одноденної корекції, коли долар частково відіграв втрати, на українському міжбанківському валютному ринку знову посилюється національна валюта. Як повідомляє сайт «Мінфін», станом на 12:00 котирування встановилися на рівні 24 гривні 81–83,5 копійки за долар, це більш як на 10 копійок менше за рівень закриття торгів 11 вересня.

Національний банк України опівдні оприлюднив довідкове значення курсу 24 гривні 86 копійок за долар, це на 11 копійок менше від офіційного курсу на 12 вересня.

Цього тижня вперше за три роки офіційний курс, який Національний банк України встановлює за результатами торгів на міжбанківському валютному ринку, склав менш як 25 гривень за долар. Курс на 11 вересня регулятор встановив на рівні 24 гривні 88 копійок за одиницю американської валюти.

 

У липні 2016 року курс піднімався до 24 гривень 80 копійок, але вже в серпні того року становив понад 25 гривень за долар.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.

Read More

«Нафтогаз» виконав 95% плану із закачування газу до ПСГ – компанія

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» повідомила, що до підземних сховищ газу (ПСГ) для успішного проходження опалювального сезону залишилося закачати менш як мільярд кубометрів палива.

«Перетнули позначку в 19 мільярдів кубометрів газу в підземках. Випереджаємо план», – вказав 11 вересня голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв.

12 вересня компанія відзначила, що за вісім місяців газотранспортна система України здійснила транзит майже 60 мільярдів кубометрів палива. З Росії «Нафтогаз» для потреб України не імпортує газ 1385 днів, а з країн ЄС за вісім місяців компанія отримала 9,6 мільярда кубометрів. «Споживання склало 16,7 млрд куб.м газу, що на 8% менше показника 2018 року», – вказали також у «Нафтогазі».

 

Наприкінці серпня компанія повідомляла, що «щоб пройти опалювальний сезон без енергетичних ризиків, маємо до початку опалювального сезону накопичити в ПСГ близько 20 мільярдів кубометрів газу»,

Опалювальний сезон в Україні розпочинається орієнтовно 15 жовтня. Опалення в будинках із централізованим теплопостачанням вмикається тоді, коли впродовж трьох днів середньодобова температура опускається нижче за 8 градусів за Цельсієм.

Read More

Кабмін змінив своїх представників у наглядовій раді «Нафтогазу»

Кабінет міністрів України змінив представників держави у складі наглядової ради НАК «Нафтогаз України». Про це повідомляє «Урядовий портал».

Рішення ухвалили під час засідання уряду 11 вересня.

«Уряд достроково припинив повноваження Демчишина Володимира Васильовича, Попика Сергія Дмитровича та Мар’євича Костянтина Михайловича в якості представників держави у наглядовій раді НАК «Нафтогаз України», – мовиться у повідомленні.

На посади у наглядову раду Нафтогазу призначили Юлію Ковалів та Наталію Бойко. Ще одна позиція залишилась вакантною.

За даними «Нафтогазу», НАК є провідним підприємством паливно-енергетичного комплексу, однією з найбільших компаній України, яка здійснює повний цикл операцій з розвідки та розробки родовищ, експлуатаційного та розвідувального буріння, транспортування та зберігання нафти і газу, постачання природного і скрапленого газу споживачам.

Read More

До України приїхала місія МВФ

До України прибула місія Міжнародного валютного фонду. Про це журналістам повідомив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

«Я ще раз повторюю: говорити про результати ще рано. На наступному тижні ми вийдемо з окремою комунікацією щодо місії. Місія зараз лише приїхала. Ми готуємо і починаємо переговори», – зазначив Гончарук.

Він додав, що влада спробує укласти нову угоду з МВФ. Переговори триватимуть до 24 вересня.

Читайте також: Міністр фінансів: наша мета – «випуститися» з програми МВФ​

Згідно із базовим прогнозом Національного банку, за новою програмою співпраці з МВФ Україна може отримати два мільярди доларів від МВФ у цьому році та ще по два мільярди у 2020 й 2021 роках. Обсяг поточної програми – 3,9 мільярда доларів.

21 грудня 2018 року Україна отримала перший і наразі єдиний транш за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів.

Востаннє місія МВФ працювала в Україні в травні 2019 року.

Read More

Долар частково відновив втрати на міжбанку

На українському міжбанківському валютному ринку зранку 11 вересня встановилася рівновага попиту і пропозиції на рівні майже 25 гривень за долар. Станом на 12:00 котирування становили 24 гривні 98 копійок – 25 гривень рівно за одиницю американської валюти, повідомляє сайт «Мінфін».

Національний банк України встановив опівдні довідкове значення курсу 24 гривні 98 копійок, це на 10 копійок більше за офіційний курс на 11 вересня.

Встановлене НБУ на 11 вересня значення є рекордним за понад три останні роки. У липні 2016 року курс піднімався до 24 гривень 80 копійок, але вже в серпні того року становив понад 25 гривень за долар.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.

Read More

Уперше за три роки долар коштує менш як 25 гривень – курс НБУ

На валютному ринку триває посилення української гривні. Вперше за три роки офіційний курс, який Національний банк України встановлює за результатами торгів на міжбанківському валютному ринку, склав менш як 25 гривень за долар. Курс на 11 вересня регулятор встановив на рівні 24 гривні 88 копійок за одиницю американської валюти.

У липні 2016 року курс піднімався до 24 гривень 80 копійок, але вже в серпні того року становив понад 25 гривень за долар.

На міжбанківському ринку 10 вересня котирування опускалися ще нижче (до 24,84–87 гривні за долар), але до кінця торгів на малих обсягах долар відновив свої позиції і коштував близько 25 гривень.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.

Read More

У серпні споживча інфляція сповільнилася до 8,8% – НБУ

У серпні споживча інфляція сповільнилася до 8,8%, повідомив Національний банк України. У липні це значення було на рівні 9,1%.

Базова інфляція також уповільнилася і в річному вимірі в серпні становила 7,2%.

За підсумками 2018 року споживча інфляція сповільнилася до 9,8% (з 13,7% у 2017 році).

У травні Національний банк України прогнозував, що інфляція досягне цілі у 5% (плюс-мінус один відсотковий пункт) у 2020 році.

Read More

НБУ: євро – найдешевший з грудня 2016 року

Офіційна вартість євро щодо гривні – найдешевша з 26 грудня 2016 року, свідчать дані на сайті Національного банку України.

На 11 вересня офіційний курс євро встановлений на рівні 27 гривень 47 копійок.

Вартість долара складатиме 24 гривні 88 копійок – мінімум з 14 серпня 2016 року.

Read More

Монети 1,2 та 5 копійок вийдуть з обігу з 1 жовтня

З 1 жовтня з обігу вийдуть монети номіналом 1, 2 та 5 копійок. Про це повідомили у Національному банку України.

З 1 жовтня ці монети не будуть приймати при готівковому розрахунку за товари та послуги, регулятор почне їх вилучати.

Обміняти ці монети можна буде у всіх відділеннях українських банків до 30 вересня 2020 року, а у Нацбанку та відділеннях «Ощадбанку», «Приватбанку» і «Райфайзен Банку» до 30 вересня 2022 року.

Для полегшення розрахунку у НБУ пропонують застосовувати правила округлення загальної суми в чеку до цифри, кратної 10 копійкам.

Read More

«Укрзалізниця» хоче відмовитись від «традиційних підсклянників»

«Укрзалізниця» розглядає можливість перейти на паперові склянки у потягах, написав у фейсбуці керівник підприємства Євген Кравцов.

«Замість традиційних підсклянників обговорюємо такий варіант. Що скажете?» – запитав він і додав фото нового брендованого посуду.

У липні у ЗМІ з’явилася інформація про закупівлю «Укрзалізницею» 231 набору з підсклянника, склянки, ложки та упаковки. За результатами тендеру, вартість закупівлі склала 468 тисяч гривень.

Пізніше Євген Кравцов заявив, що відмовляється від такої закупівлі, а на ці гроші УЗ закупить додаткову порцію рідкого мила у вагони.  

 

 

Read More

НБУ запровадить цілодобовий режим роботи системи електронних платежів

Національний банк України запровадить цілодобовий режим роботи системи електронних платежів, за допомогою якої переказують кошти переказують між банками. Про це повідомляє пресслужба регулятора.

Перехід на цілодобовий режим роботи планують здійснити у два етапи. На першому етапі СЕП працюватиме 23 години на добу, сім днів на тиждень. Не працюватиме система годину о півночі.

«Водночас буде збережено діючу технологію роботи СЕП, порядок складання бухгалтерської та статистичної звітності. Такий режим роботи СЕП пропонується запровадити у другому кварталі 2020 року», мовиться у повідомленні.

На другому етапі СЕП працюватиме у режимі 24/7. «Такий режим роботи СЕП планується реалізувати в межах робіт зі створення наступного покоління СЕП», – зазначили у НБУ.

Зараз система електронних платежів працює 12 з половиною годин на добу і лише у будні дні: з 8:30 до 19:00. У вихідні і святкові дні система не працює.

Read More

«Укртрансгаз»: українська ГТС на 85% готова до опалювального сезону

«Укртрансгаз» на 85% виконав роботи з ремонту та модернізації об’єктів української газотранспортної системи перед новим опалювальним сезоном.

«За травень-серпень 2019 року відповідно до графіків виконання виробничих програм було обстежено 142,2 км трубопроводів, здійснено капітальний ремонт 11,5 км магістральних газогонів, 26 свердловин на газосховищах та 11 газоперекачувальних агрегатів, відремонтовано 858 одиниць автотранспортної техніки, а також відновлено 3541 км ліній зв’язку та 16,6 км ліній електропередач на об’єктах ГТС. Звершено дев’ять з 13 комплексів планово-профілактичних та ремонтних робіт (ППР) згідно з планом на 2019 рік», – мовиться у повідомленні концерну.

Підготовка ГТС до опалювального сезону передбачає діагностику та ремонт об’єктів, технічне забезпечення процесу закачування природного газу до підземних сховищ газу.

Ризиком для України перед початком нового опалювального сезону є ймовірне припинення або суттєве скорочення російського транзиту газу через українську газотранспортну систему (ГТС) з січня 2020 року, коли завершується дія довгострокової угоди на транзит. Росія зможе вдатися до такого кроку, якщо запустить до кінця 2019 року газопровід «Північний потік-2». Переговори щодо нової угоди про транзит газу з використанням української ГТС нині тривають.

Read More

Під Одесою відкрили зерновий термінал, збудований на гроші ЄБРР та США

В Одеській області офіційно презентували термінал «Нептун» – спільний проект української компанії MV Cargo і міжнародної продовольчої корпорації Cargill, яка базується в Сполучених Штатах, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

З травня 2018 року термінал працює в тестовому режимі і вже обробив 1,8 мільйона тонн зернових. Завантажений на повну силу, він може обробляти до 5 мільйонів тонн зернових на рік, близько 10% всього українського експорту. На терміналі може зберігатися до 290 тисяч тонн зерна.

Є дві категорії зернових терміналів, зазначив керівник компанії MV Cargo Філіп Грушко, відповідаючи на запитання Радіо Свобода: такі, що належать трейдерам, так звані «закриті термінали», і такі, що можуть опрацьовувати вантажі усіх клієнтів.

«Термінал «Нептун» буде належати до другого типу. Зараз на терміналі вже працюють чотири клієнти. Ми сьогодні бачимо, що експорт зерна зростає кожного року. Коли ми започатковували проект, то очікували неврожаю, але його вже шостий рік немає», – заявив Грушко.

Він також зазначив, що законодавча ініціатива стосовно продажу сільськогосподарської землі також підштовхне зростання врожаю, а отже і експорт. За оцінкою Cargill, в найближчі 10 років експорт зернових з України зросте до 100 мільйонів тон на рік.

Вартість терміналу – близько 150 мільйонів доларів, близько половини вклали Європейський банк реконструкції і розвитку разом з Міжнародною фінансовою корпорацію на умовах сертифікованого кредиту. Інженерами терміналу стали Олег Сологуб і Віталій Котвицький.

 

Read More

Україна відновила експорт фруктів та овочів до ЄС

Європейська комісія включила Україну до переліку країн, які можуть експортувати до ЄС ряд свіжих фруктів та овочів, повідомив 5 вересня Урядовий портал.

«Йдеться про Malus Mill (яблуня), Pyrus L. (груша), Prunus L. (слива), Capsicum annuum L. (перець), Solanum aethiopicum L. (пасльон), Solanum lycopersicum L. (томати) та Solanum melongena L. (баклажан)», – вказано в повідомленні.

«Держпродспоживслужба зверталася до Європейської комісії із запитом щодо визнання всієї України країною, вільною від зазначених (у вимогах, які набрали чинності з 1 вересня – ред.) карантинних організмів. Після розгляду звернення Держпродспоживслужби Єврокомісія включила Україну в Перелік країн, яким дозволено експорт овочів та фруктів без додаткових нетарифних бар’єрів», – додали в уряді.

Натомість в «Українській плодоовочевій асоціації» вказують, що «завдяки активній роботі галузевих асоціацій, збитки від тимчасової неможливості постачати продукцію в країни ЄС був зведений до мінімуму – українські постачальники яблука практично не постраждали, а експортери тепличних овочів втратили всього близько одного тижня продажів». «Українські чиновники спрацювали швидко, прискоривши процес прийняття декларації Єврокомісією та розблокувавши торгівлю», – відзначили в асоціації.

Водночас галузеве об’єднання відзначає, що «у зв’язку з ліквідацією Міністерства аграрної політики та продовольства України і приєднання його до Мінекономіки і торгівлі в учасників ринку виникають серйозні побоювання щодо функціональності системи безпеки продуктів харчування і можливостей забезпечення доступу до ринків інших країн».

Верховна Рада України 29 серпня затвердила склад нового уряду України на чолі з Олексієм Гончаруком. Серед міністерств, які увійшли до складу уряду Гончарука, місця окремому аграрному міністерству не знайшлося.

Read More

Гривня продовжує послаблюватися – офіційний курс НБУ

Офіційний курс гривні до долара продовжує знижуватися, повідомляє Національний банк України. За даними регулятора, 6 вересня долар коштуватиме 25,31 гривні проти 25,26 5 вересня.

Курс євро, який 5 вересня становить 27,83 гривні, 6 вересня сягне вже 27,98 гривні.

Читайте також: Нацбанк знизив облікову ставку​

Тим часом на міжбанківському ринку гривня щодо долара протягом дня зміцнилася – про це свідчать дані порталу «Мінфіну». Вранці 5 вересня торги почалися з позначки 25 гривень 30-32 копійки, а о 17 вечора закрилися на показниках 25,16-19 гривні.

На 1 серпня НБУ встановив найвищий за останні три з половиною роки курс гривні до долара – 25,02 за одиницю американської валюти.

Read More

Місія МВФ приїде до України наступного тижня – Смолій

Місія Міжнародного валютного фонду відвідає України наступного тижня (з 9 вересня). Про це 5 вересня під час пресконференції повідомив голова Національного банку України Яків Смолій.

«Ми очікуємо приїзд місії МВФ наступного тижня. У першу чергу, це будуть розмови стосовно параметрів програми, тобто термін її, об’єм, і ми сподіваємося на успішне завершення таких переговорів», – сказав Смолій.

30 серпня прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що візит місії Міжнародного валютного фонду в Україну очікується з 10 до 24 вересня 2019 року.

Читайте також: Міністр фінансів: наша мета – «випуститися» з програми МВФ​

Згідно із базовим прогнозом Національного банку, за новою програмою співпраці з МВФ Україна може отримати два мільярди доларів від МВФ у цьому році та ще по два мільярди у 2020 й 2021 роках. Обсяг поточної програми – 3,9 мільярда доларів.

21 грудня 2018 року Україна отримала перший і наразі єдиний транш за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів.

Востаннє місія МВФ працювала в Україні в травні 2019 року.

Read More