01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

«Самопоміч» заявляє, що повернула внески, зроблені з порушенням закону

Партія «Об’єднання «Самопоміч» стверджує, що відмовилася від внеску осіб, які мали податковий борг, в передбачений законом термін.

Згідно з повідомленням, яке оприлюднила партія, НАЗК поінформувало «Самопоміч» про незаконні внески 3 липня 2018 року, і упродовж трьох днів Київська міська організація «Самопомочі» повернула кошти внескодавцям.

Раніше НАЗК повідомляло, що направило до суду адміністративні протоколи з приводу семи внесків, які здійснили п’ятеро фізичних осіб. За даними агентства, ці люди мали податкові борги, а відтак, згідно законодавства, не мали права робити грошові внески на підтримку політичних партій.

Read More

Мін’юст стягнув чверть мільярда гривень боргу із зарплат – Петренко

Міністерство юстиції стягнуло 250 мільйонів гривень на користь працівників, яким роботодавці заборгували заробітну плату. Про це повідомив голова відомства Павло Петренко.

Петренко нагадав, що 2 квітня Мін’юст започаткував кампанію з ліквідації боргів по зарплаті. До переліку заходів входить створення регіональних штабів та виконавчих груп та розроблено технологічну картку щодо роботи з боржниками, які збанкрутували.

Раніше Міністерство юстиції публікувало перелік найбільших боржників по виплаті зарплати. Станом на червень цього року «лідером» був футбольний клуб «Металіст».

За інформацією Державної служби статистики, загальна заборгованість із зарплат в Україні в липні 2018 року склала понад 2,7 мільярди гривень.

Read More

США наклали санкції на російський банк через Північну Корею

Міністерство фінансів Сполучених Штатів додало до переліку осіб особливих категорій та заборонених осіб російський банк «Агросоюз», зареєстрований у Москві.

Згідно з заявою відомства, банк «Агросоюз» свідомо сприяв значній транзакції на користь Ан Янг Су, головного представника північнокорейського Банку Іноземної Торгівлі. Ан Янг Су проживає в Москві. І Банк іноземної торгівлі, і його представник перебувають під санкціями США та Ради безпеки ООН.

Також сьогодні Міністерство фінансів внесло до санкційного списку іншого представника Банку іноземної торгівлі Рі Йонг Вона, який також проживає у Москві.

Читайте також: «Помпео: Північна Корея досі виробляє паливо для ядерної бомби»

Відповідно до резолюції Ради безпеки ООН від 2016 року, країни-члени ООН повинні висилати зі своєї території осіб, що входять до санкційних списків проти Північної Кореї.

«Отже, Ан Янг Су та Рі Йонг Вонг повинні бути вислані з Росії. Тим не менш, у 2018 році банк «Агросоюз» продовжує надавати послуги Ан Янг Су, порушуючи тим самим зобов’язання Росії перед ООН. «Агросоюз» також свідомо відкрив численні банківські рахунки для щонайменше трьох компаній, пов’язаних із Банком зовнішньої торгівлі. Рі Йонг Вон також мав у російському банку рахунки на своє ім’я принаймні у 2016 році», – зазначено в заяві.

Внесення «Агросоюзу» до санкційного списку США блокує всю власність банку, яка розташована в Сполучених Штатах або перебуває під контролем громадян США.

Раніше американське видання Wall Street Journal повідомляло, що Росія наймає робітників з Північної Кореї, що також є порушенням санкцій ООН.

Read More

АМКУ оштрафував 4 фармкомпанії через завищення цін на ліки

Антимонопольний комітет оштрафував чотири фармацевтичні компанії загалом на понад 18 мільйонів гривень за штучне завищення цін на ліки, повідомила 2 серпня прес-служба комітету.

Комітет визначив, що умови договорів, укладених між компанією «Рош Україна» і трьома дистриб’юторами (ТОВ «БаДМ», ТОВ «Бізнес Центр Фармація» і ПАТ «Альба Україна»), призвели до необґрунтованого підвищення цін на ліки, які закуповувалися українськими бюджетними установами охорони здоров’я в 2012-2016 роках.

Читайте також: МОЗ оновив правила виписування рецептів на ліки

АМКУ зобов’язав компанії припинити порушення у двомісячний строк з дня одержання рішення. Штрафи складають від понад 300 тисяч до більше ніж дев’ять мільйонів.

 

Read More

Долар вперше з лютого досяг позначки у 27 гривень – дані НБУ

Курс гривні до долара вперше з 27 лютого 2018 року досяг позначки у 27 гривень за долар. Про це свідчать дані на сайті Національного банку України.

Згідно з цією інформацією, 3 серпня офіційний курс встановлений на рівні 27 гривень 1 копійки за долар.

Читайте також: НБУ пояснив, чому падає гривня

2 серпня Національний банк України оголосив про вихід на міжбанківський ринок із продажем валюти для стримування зростання курсу долара. Регулятор планує продати банкам до 100 мільйонів доларів, при цьому кожен банк може виставити до трьох конкурентних заявок.

Read More

Київ майже вдвічі переплатить за газ – «Нафтогаз України»

Київська міськдержадміністрація заплатить за газ, придбаний для вирішення оперативних проблем ТЕЦ, більше і від вартості газу для населення, і від комерційної вартості газу, яку «Нафтогаз» пропонує промисловим підприємствам. Про це 2 серпня в соціальних мережах повідомили прес-служба «Нафтогазу» та голова цієї компанії Андрій Коболєв.

«Згідно із заявою Петра Пантелеєва (заступник голови КМДА – ред.), газ для Києва закуплений по 10 тисяч 200 гривень. Натомість вартість газу для виробників тепла для населення, який ми продаємо за пільговою ціною на умовах, встановлених урядом – 5 тисяч 930 гривень з ПДВ, а для комерційних споживачів за умови передоплати –10 тисяч 130 гривень за тисячу кубометрів», – вказує «Нафтогаз».

«Не виключаю, що вся ця історія була штучно створена з дуже простою метою – купувати газ у приватних структур за завищеною ціною», – написав Коболєв у Facebook.

Водночас у «Нафтогазі» привітали готовність КМДА «визнати борги, які з’явились через несвоєчасну оплату поставленого тепла частиною споживачів».

«Укладення мирової угоди та врегулювання ситуації дозволить «Київтеплоенерго» отримувати газ за пільговою ціною. Ми готові розпочати негайно і в повному обсязі постачання газу «Київтеплоенерго» одразу після підписання договору з КМДА на умовах, визначених законодавством», – написала прес-служба «Нафтогазу».

1 серпня компанія «Нафтогаз України» заявила, що ситуацію із забезпеченням газом київських ТЕЦ стабілізували.

Читайте також: Столичні ТЕЦ не зупинятимуть, а «Київтеплоенерго» може отримати альтернативний газ

19 липня Господарський суд Києва ухвалив рішення не перекладати борги компанії Ріната Ахметова «Київенерго» за спожитий газ перед НАК «Нафтогаз України» на новостворене комунальне підприємство «Київтеплоенерго».

З 1 травня 2018 року теплові мережі та котельні Києва перейшли від компанії «Київенерго» мільярдера Ріната Ахметова в управління комунального підприємства «Київтеплоенерго».

Наприкінці травня влада Києва повідомила, що «Нафтогаз» відмовляється укладати договір на поставку газу з «Київтеплоенерго» через борги попереднього оператора «Київенерго» (загальна сума заборгованості становить близько 5 мільярдів гривень). У відповідь на це Київрада ухвалила рішення, згідно з яким боргові зобов’язання «Київенерго» не підлягають передачі «Київтеплоенерго».

«Нафтогаз» у свою чергу заявив, що готовий укласти договір на поставку газу одразу після вирішення питання правонаступництва заборгованості.

Read More

НБУ готовий продати 100 мільйонів доларів: курс долає рівень 27

Національний банк України 2 серпня оголосив про вихід на міжбанківський ринок із продажем валюти для стримування зростання курсу долара. Регулятор планує продати банкам до 100 мільйонів доларів, при цьому кожний банк може виставити до трьох конкурентних заявок, інформує профільний сайт «Мінфін».

НБУ оголосив про вихід на ринок після того, як на початку торгів 2 серпня котирування з учорашніх рівнів до 27 гривень за долар стрімко перейшли психологічний бар’єр. Після виходу регуятора до 11:00 курс долара знизився до 26 гривень 99 копійок (купівля)/27 гривень 3 копійки (продаж).

Також читайте: НБУ пояснив, чому падає гривня

Національний банк України з 1 серпня змінив регламент подачі інформації щодо ситуації на валютному ринку. Відтепер регулятор двічі впродовж одного торговельного дня подаватиме дані про курс національної валюти до долара США.

Тепер о 12:30 НБУ публікує відомості про перебіг торгів на міжбанківському валютному ринку станом на 12:00, а о 16:00 (замість 18:00, як це було раніше) орилюднює офіційний курс гривні на наступний день.

Read More

Мінекономрозвитку: 55 мільярдів гривень заощадили завдяки ProZorro

Система електронних державних закупівель ProZorro за два роки існування заощадила понад 55 мільярдів гривень державних коштів, повідомляє Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Зокрема, «Укравтодор» завдяки Prozorro за цей час зекономив 4,5 мільярди гривень. 

ProZorro – це система електронних майданчиків, на яких відбуваються електронні аукціони, де перемагає найдешевша пропозиція.

Читайте також: Наскільки прозора система електронних закупівель ProZorro?

Аукціони в ProZorro проходять щодо всіх державних закупівель для товарів і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт – дорівнює або перевищує 1,5 мільйона гривень. Для замовників, які здійснюють свою діяльність в окремих сферах господарювання, так званні монополісти, вартість товарів і послуг дорівнює або перевищує мільйон гривень і для робіт – дорівнює або перевищує 5 мільйонів гривень.

Із 1 серпня 2016 року ProZorro стало обов’язковим для всіх замовників державних закупівель.

У січні цього року Президент України Петро Порошенко підписав закон про внесення змін до закону «Про публічні закупівлі» щодо здійснення моніторингу закупівель у системі ProZorro.

Як повідомляє прес-служба Адміністрації президента, новий закон дозволяє органам державного фінансового контролю здійснювати ефективний моніторинг закупівель для запобігання порушенням у цій сфері й дотримання замовниками законодавства на всіх стадіях закупівлі.

Read More

Нацбанк уперше опублікував проміжні дані торгів на валютному ринку

Національний банк України з 1 серпня змінив регламент подачі інформації щодо ситуації на валютному ринку. Відтепер регулятор двічі впродовж одного торговельного дня подаватиме дані про курс національної валюти до долара США.

Тепер о 12:30 НБУ публікує відомості про перебіг торгів на міжбанківському валютному ринку станом на 12:00, а о 16:00 (замість 18:00, як це було раніше) публікувати офіційний курс гривні на наступний день.

Це дозволить усім зацікавленим отримати більш оперативний зріз ситуації на валютному ринку.

Читайте також: НБУ пояснив, чому падає гривня

1 серпня НБУ продовжує стримувати девальвацію національної валюти. Станом на 12:00 середньозважений курс проведення операцій на міжбанку становить 26 гривень 95 копійок за долар.

«На торги по долару активно вийшов НБУ. За нашими даними, регулятор продав уже не менше 20 мільйонів доларів у межах котирування 26,95 гривні, тільки-но курс підійшов на міжбанку до позначки в 27 гривень», – інформує профільний сайт «Мінфін», який відстежує перебіг торгів.

Read More

«Приватбанк» повідомив суду про підстави всесвітнього арешту активів Коломойського та Боголюбова

Один із найбільших українських банків, «Приватбанк», повідомив суду про підстави всесвітнього арешту активів своїх колишніх акціонерів, Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. Про це інформує 1 серпня прес-служба фінансової установи за підсумками п’ятиденних слухань у Високому суді Лондона, які тривали п’ять робочих днів, з 25 до 31 липня.

«Протягом слухання банк представив Високому суду детальні аргументи та докази щодо позову та судового наказу про всесвітній арешт активів, який був виданий для забезпечення позову», – ідеться в заяві банку.

«Позов як підстава для судового наказу про арешт активів включає заяви, що пан Коломойський та пан Боголюбов незаконно привласнили з банку 1,9 мільярда доларів США у 2014 році шляхом укладення низки удаваних правочинів, що мали наслідком переказування грошових коштів компаніям, якими вони таємно володіли чи контролювали», – вказує «Приватбанк».

Сам Ігор Коломойський чи його бізнес-партнер Геннадій Боголюбов не коментували перебігу процесу в лондонському суді.

У червні 2018 року Національний банк України подав нові позови в суди Швейцарії та України проти одного з колишніх акціонерів «Приватбанку» Ігоря Коломойського. Судові справи стосуються виконання Коломойським його зобов’язань за наданими у 2016 році особистими поруками на користь Національного банку, повідомляє регулятор.

«Мета позовів – забезпечити погашення кредитів рефінансування, які Національний банк надав «Приватбанку» в період між 2008 та 2015 роками», – зазначається в повідомленні НБУ.

Загалом йдеться про погашення Ігорем Коломойським заборгованості за п’ятьма кредитними угодами на суму близько 10 мільярдів гривень.

Читайте також: Коломойський після 8 місяців у Женеві: «Поїхати сьогодні в Україну було б украй необдумано»

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Read More

ЄБРР розгляне надання «Нафтогазу» коштів на закупівлю газу

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) може надати «Нафтогазу України» до 100 мільйонів доларів фінансування в рамках відновлюваної кредитної лінії на 250 мільйонів доларів, повідомив 1 серпня веб-сайті банку.

Очікувана дата засідання ради директорів банку з цього питання – 5 вересня 2018 року.

ЄБРР вказує, що кредитну лінію організував міжнародний інвестиційний банк Goldman Sachs і гарантувала Американська урядова організація з фінансування розвитку OPIC (Overseas Private Investment Corporation). Кошти надаються під закупівлю компанією газу в літній період. 

ЄБРР та «Нафтогаз» і раніше співпрацювали в питанні закупівлі природного газу. У січні 2018 року українська компанія повідомила, що здійснила остаточне погашення заборгованості в сумі 300 мільйонів доларів за кредитною угодою з ЄБРР, таким чином повністю і вчасно виконавши свої зобов’язання в рамках угоди, укладеної у жовтні 2015 року.

«Всього в рамках кредитної угоди на західному кордоні України було придбано 5,3 мільярда кубометрів газу за процедурами закупівель ЄБРР», – вказала прес-служба «Нафтогазу».

Read More

НБУ пояснив, чому падає гривня

Національний банк України пояснив 31 липня причини курсових коливань, які спостерігаються на валютному ринку другий тиждень поспіль.

Серед причин, які спричинили падіння гривні щодо долара США, регулятор назвав «активне проведення компаніями операцій з перерахування дивідендів за кордон (з початку липня з цією метою було куплено майже 300 мільйонів доларів США) та вихід нерезидентами з облігацій внутрішньої державної позики (з початку липня обсяг ОВДП в портфелях нерезидентів скоротився майже на 1,3 мільярда гривень)».

«На курсову динаміку минулого тижня також впливали значні обсяги повернення ПДВ наприкінці місяця, що значно зменшує обсяг вільного продажу валюти, а також збільшення попиту на готівкову валюту, зокрема зі сторони тіньового аграрного сектору у зв’язку з початком сезону», – ідеться в повідомленні.

Нацбанк вказує, що з початку минулого тижня продав 148 мільйонів доларів.

«Зокрема, сьогодні НБУ оголосив аукціон з продажу 50 мільйонів доларів США… За результатами аукціону НБУ продав 28,1 мільйонів доларів США за ціною відсікання 26,86 гривні за долар», – інформує НБУ.

24 липня вперше за чотири місяці Національний банк України встановив офіційний курс на рівні понад 26 з половиною гривень за долар – 26,58.

Відтоді курс продовжив зростання, 31 липня станом на 13:00 на міжбанківському валютному ринку зареєстровано 340 угод на суму понад 190 мільйонів доларів за середньозваженим курсом 26 гривень 86 копійок за долар, повідомляє профільний сайт «Мінфін».

 

Read More

Мінекономрозвитку: група експертів СОТ «частково підтримала» позицію України в справі проти Росії

Група експертів Світової організації торгівлі «частково підтримала» позицію України в справі проти Росії щодо обмеження імпорту залізничного обладнання, повідомила прес-служба Міністерства економічного розвитку.

У відомстві зазначили, що група експертів підтвердила порушення Росією окремих положень Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року та Угоди про технічні бар’єри у торгівлі.

«Це перший запит, який Україна направила у Світову організацію торгівлі для протистояння торговельній агресії Росії, зокрема її непрозорим, невиправданим та таким, що носять дискримінаційний характер, діям стосовно товарів українського походження», – заступник міністра Наталія Микольська.

За її словами, Росія необґрунтовано призупинила дію виданих українським виробникам сертифікатів відповідності, обмежила у видачі нових сертифікатів та не визнає сертифікати, видані у сертифікаційних органах Митного союзу.

Згідно з повідомленням, у межах справи Україна доводила, що призупинення дії сертифікатів відповідності (14 приписів) та неприйняття до розгляду заявки на проведення сертифікації (3 рішення) призвело до дискримінації, невиправданих перешкод у торгівлі та недотримання встановленої процедури оцінки відповідності товару.

Група експертів погодилася з Україною, що видавши 14 приписів про призупинення сертифікатів відповідності, Росія застосувала процедуру оцінки відповідності таким чином, що умови доступу до ринку для українських, російських та європейських виробників залізничної продукції, були не однаковими, дискримінаційними для України.

Крім того, група експертів підтвердила, що Росія порушила свої зобов’язання (відповідно до статті III:4 ГАТТ 1994 (Національний режим) стосовно невизнання сертифікатів, виданих українським виробникам в інших країнах Митного союзу, що це, у свою чергу, створює переваги для національних виробників.

Також група експертів СОТ визнала, що Росія порушила зобов’язання за статтею I:1 ГАТТ 1994 (Загальний режим найбільшого сприяння). Україною було доведено, що Росією неправомірно не визнаються сертифікати, видані в інших країнах Митного союзу, якщо такі товари не виробляються в Митному союзі.

Водночас у Мінекономрозвитку розвитку розповіли, що група експертів не підтвердила існування систематичного обмеження імпорту з боку Росії, посилаючись на те, що протягом певного періоду часу (квітень 2014 – грудень 2016) ситуація в Україні в частині безпеки була непорівняною із ситуацією в інших країнах.

«Тобто Росією не проводився інспекційний контроль через наявність на території України «антиросійських настроїв та загрози безпеці російським громадянам», які є наслідком військових дій, які Росія сама і розв’язала», – пояснили у відомстві.

Міністерство заявляє, що здійснює детальний аналіз звіту, «на міжвідомчому рівні» опрацьовується можливість його оскарження.

Справа відкрита у 2015 році за скаргою України.

Read More

«Антонов» вийде на ринок Заходу у співпраці з «Боїнгом» – ЗМІ

Український виробник літаків «Антонов», відомий створенням найбільшого у світі літака, планує відновити серійне виробництво до кінця наступного року завдяки угоді з «Боїнгом», яка покладе край залежності «Антонова» від Росії. Про це пише агентство Reuters.

Видання зазначає, що відносини між Україною та Росією зруйнувалися після анексії Криму в 2014 році, а «Антонов», який імпортував більше 60 відсотків комплектуючих з Росії, через два роки зупинив серійне виробництво.

Зараз планується побудувати вісім літаків за рік завдяки угоді з «Евіал сервіс корпорейшн», «дочкою» «Боїнга». Перші два-три літаки будуть готові до кінця 2019 року, повідомив агентству Reuters керівник державного підприємства «Антонов» Олександр Донець. Він не повідомив деталей про майбутніх клієнтів.

Основними ринками продажу «Антонова» були Росія, колишні радянські республіки та Африка.

За словами Олександра Донця, компанії до листопада спільно створять складське приміщення в Україні.

«Угода з «Евіал» дала нам дві переваги. Ми створюємо спільний склад, розташований на території України у місті Гостомель, – сказав Донець. – Цей склад буде мати справу з продуктами, матеріалами, металами, неметалами – з усіма компонентами, які ми не можемо отримати від нашого колишнього партнера – Російської Федерації».

«Евіал» буде підтримувати нову виробничу програму «Антонова» для будівництва літаків Ан-148 і матиме ексклюзивні права на обслуговування літаків, сказав Донець. Передбачається, що «Евіал» постачатиму комплектуючі зі США, Канади, Ізраїлю та Європи. «Антонов» також хоче, щоб компанія «Евіал» закупила обладнання для українського підприємства, щоб виробляти більше деталей на внутрішньому ринку, сказав він.

На цю ж тему: Недобудована українська «Мрія» уже 29 років «чекає» на заводі Антонова – фото

Антонов був заснований в 1946 році і виготовив близько 30 різних типів літаків, включаючи два найбільших вантажних літака – Ан-124 «Руслан» і Ан-225 «Мрія». «Мрія», побудована в 1988 році, для радянської програми космічного човника, залишається найбільшим і найважчим в світі літаком, який здатний перевозити вантаж до 250 тонн.

Суперник «Боїнга» на авіаційному ринку – компанія «Аеробус» нещодавно також зробила прорив в Україну, оголосивши у липні про угоду про продаж 55 вертольотів Міністерству внутрішніх справ, пошуково-рятувальним службам, для надання термінової медичної допомоги та інших цивільних завдань.

Read More

Перший лот малої приватизації виставили на продаж – Трубаров

Першим об’єктом малої приватизації, доступним для аукціону, став державний пакет акцій акціонерного товариства «Укрпапірпром», повідомляє виконувач обов’язків голови Фонду державного мана Віталій Трубаров у Facebook.

За його даними, стартова ціна об’єкта – 12,3 мільйона гривень. Напередодні Фонд закінчив формувати перелік об’єктів в базі «Prozorro.Продажі». Всього там 749 потенційних лотів. 

Віталій Трубаров обіцяє, що в найближчі дні буде оголошено про продаж десятків як великих, так і дрібних об’єктів.

​Підприємство «Укрпапірпром» розташоване у Києві, його офіційний вид діяльності – оптова торгівля та надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна.

База малої приватизації почала заповнюватись 24 липня.

У травні уряд ухвалив перелік із 23-х об’єктів великої приватизації на 2018-й рік. До об’єктів великої приватизації належать об’єкти державної або комунальної власності (єдині майнові комплекси державних підприємств та пакети акцій (часток) суб’єктів господарювання, у статутному капіталі яких більше 50 % акцій (часток) належать державі), вартість активів яких згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік перевищує 250 мільйонів гривень.

Зокрема, в ухваленому переліку є кілька обленерго та ТЕЦ, «Азовмаш» та «Одеський припортовий».

Верховна Рада 18 січня схвалила законопроект про приватизацію державного майна. Як вказувалося в пояснювальній записці, враховуючи те, що понад 90% державних активів введено в експлуатацію 50–150 років тому, затримка з приватизацією цих об’єктів призводить до їх подальшого руйнування, зниження інвестиційної привабливості.

Раніше у Фонді державного майна повідомляли, що держава планує отримати від приватизації майже 22,5 мільярдів гривень.

Read More

Новими заступниками міністра фінансів стали Джигир та Верланов

За поданням виконувачки обов’язків міністра фінансів Оксани Маркарової уряд затвердив двох її нових заступників – Юрія Джигиря та Сергія Верланова.

Про це повідомляє прес-служба Мінфіну.

Фахівець з державних фінансів Юрій Джигир займатиметься реформами фінансування охорони здоров’я, освіти, соціальних послуг та соціального захисту. Окрім України, він з 2001 року працював в галузі реформи державних фінансів та фінансування програм соціального сектору зокрема в Киргизстані, Таджикистані, Казахстані, Косово.

В Україні Джигир був позаштатним радником ще попередника Маркарової Олександра Данилюка з 2015 року.

Юрист та член Громадської ради доброчесності при Вищій кваліфікаційній комісії суддів Сергій Верланов буде займатися податковою та митною політикою, реформою Державної фіскальної служби та митниці, а також фінансовими розслідуваннями.

Крім того, Мінфін звільнив Юрія Буцу з посади заступника міністра з питань євроінтеграції. Відтепер він обіймає посаду Урядового уповноваженого з питань управління державним боргом і буде займатися комерційними зовнішніми запозиченнями та макрофінансовою допомогою ЄС.

Раніше Міністерство фінансів задовольнило заяву про відставку заступника міністра Сергія Марченка.

Read More

Україна може відмовитися від імпорту газу – Гройсман

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман на засіданні уряду 26 липня заявив, що Україна може відмовитися від імпорту газу. Про це він сказав, оголошуючи про готовність влади виставити на електронні аукціони 44 земельні ділянки із запасами 150 мільярдів кубометрів газу. 

 

«Наше завдання чітке – відкрити всі геодані про надра, надати можливість на основі прозорих аукціонів приходити українському та світовому бізнесу і добувати український газ, щоб ми взагалі відмовилися від імпорту», – сказав голова уряду.

Поставки імпортованого газу в Україну у 2017 році здійснювались виключно з європейського газового ринку. У порівнянні з 2016 роком імпорт газу збільшився більш як на чверть – до 14,1 мільярда кубометрів з 11,1 мільярда кубометрів, вказала у щорічному звіті Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Напряму з Росії Україна не імпортує газ уже майже тисячу днів – від листопада 2015 року.

Read More

США та ЄС досягли попередньої угоди про уникнення торговельної війни

Президент США Дональд Трамп та президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер узгодили план, спрямований на зменшення торговельної напруженості між Європейським союзом та Сполученими Штатами.

Зустріч американського та європейського лідерів у Білому домі 25 липня тривала понад дві години. Результат цих переговорів міністр економіки Німеччини Петер Альтмаєр у мережі Twitter назвав «проривом, що допоможе уникнути торговельної війни та зберегти мільйони робочих місць».

Згідно з угодою, Сполучені Штати не запроваджуватимуть додаткових податків для європейських автовиробників, і обидві сторони працюватимуть, щоб вирішити питання щодо американських тарифів на імпортовані сталь та алюміній. ЄС зобов’язався купувати американські соєві боби та природний газ.

Трамп заявив журналістам, що обидві сторони погодились «розпочати новий етап» у відносинах і «працювати разом для досягнення нульових тарифів, відсутності нетарифних бар’єрів та нульових субсидій на промислові товари».

Read More

Рада з фінансової стабільності закликає відновити співпрацю з МВФ – Нацбанк

Рада з фінансової стабільності України наголошує на необхідності відновлення співпраці країни з Міжнародним валютним фондом (МВФ), повідомляє Національний банк за підсумками засідання цього органу.

Члени ради, яка об’єднує Міністерство фінансів, НБУ та інших фінрегуляторів, під час зустрічі обговорили ризики для стабільності фінансової системи. Затримку з відновленням співпраці з МВФ там назвали ключовим ризиком для фінансової стабільності.

«Реалізація структурних реформ, передбачених програмою співпраці з МВФ, є вкрай важливою для макрофінансової стабільності України та доступу до фінансування від МВФ та інших міжнародних партнерів», – йдеться у в прес-релізі цього органу.

Там наголосили, що це особливо важливо для збереження попиту на українські зобов’язання в умовах глобальної тенденції виходу інвесторів з активів ринків, що розвиваються, та з урахуванням необхідності здійснювати значні за обсягом виплати за зовнішнім державним боргом протягом наступних двох років.

Читайте також: МВФ підтримує український план щодо антикорупційного суду

В середині липня прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявляв, що уряд продовжує переговори з МВФ про ціну на природний газ для населення і розраховує на компромісний варіант.

У березні 2015 року між МВФ і Україною була затверджена чотирирічна програма розширеного фінансування на суму близько 17,5 мільярда доларів США. Наразі МВФ надав Україні за цією програмою близько 8 мільярдів 380 мільйонів доларів.

Міністерство фінансів України очікувало на надходження нового траншу кредиту МВФ на початку 2018 року. У квітні в НБУ заявили, що очікують траншу від Міжнародного валютного фонду в третьому кварталі.

Read More

Мінфін: видатки на виплату пенсій профінансовані на 100%

Міністерство фінансів повідомило, що видатки державного бюджету, які спрямовуються Пенсійному фонду на виплату пенсій, профінансовані стовідсотково, інформує прес-служба Мінфіну на сайті.

«Міністерство фінансів інформує про те, що видатки державного бюджету, які спрямовуються Пенсійному фонду на виплату пенсій, профінансовані стовідсотково. Відповідно до помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету, видатки на виплату пенсій за січень-липень 2018 року затверджені у сумі 83,4 мільярда гривень», – йдеться у повідомленні. 

За інформацією Мінфіну, 12 липня 2018 року був перерахований Пенсійному фонду останній платіж на суму 2,5 мільярда гривень.

«Окрім того, відповідно до Бюджетного кодексу, Пенсійному фонду на покриття тимчасових касових розривів надаються позики з єдиного казначейського рахунка на виплату пенсій. Так, 23 липня 2018 року з єдиного казначейського рахунка Пенсійному фонду на виплату пенсій було надано позичку у сумі 1,5 мільярда гривень», – зазначили у Міністерстві фінансів.

З 21 липня у Києві та деяких інших містах спостерігається затримка з виплатою пенсій.

У Пенсійному фонді пояснили, що зміщення строків виплати пенсій у липні зумовлене розривами надходження єдиного соціального внеску, та заявили, що всі пенсії будуть повністю виплачені.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман призначив службове розслідування стосовно дій керівництва Пенсійного фонду України (ПФУ) та його керівників у регіонах щодо ситуації з затримкою виплати пенсій.

Read More

Затримка пенсій: Гройсман призначив службове розслідування в Пенсійному фонді

Прем’єр вказав, що держава вчасно перераховує всі бюджетні трансферти

Read More

Гривня девальвує: долар здолав рівень 26,5

На міжбанківському валютному ринку 24 липня триває зростання котирувань американського долара, валюта США нині оцінюється на рівні 26 гривень і майже 58 копійок. Як повідомляє профільний сайт «Мінфін», який відстежує перебіг торгів, на міжбанку фіксується «переважання попиту на тлі низької ліквідності».

«Гривневий навіс на транзитних і кореспондентських рахунках НБУ помітно зріс, попри превентивні заходи регулятора щодо вилучення з ринку надлишкової гривневої ліквідності», – вказують фахівці.

Читайте також: Нова девальвація: долар штурмує позначку 26 гривень 50 копійок

Котирування на рівні понад 26 гривень 50 копійок за долар є найвищими за останні чотири місяці. Офіційний курс Національного банку України на 30 березня становив 26 гривень 54 копійки за долар. Після цього національна валюта міцнішала до рівня близько 26 гривень за долар.

Read More

Україна підписала багатосторонню конвенцію про боротьбу з виведенням прибутку з-під оподаткування

В.о. міністра фінансів України Оксана Маркарова підписала багатосторонню конвенцію щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (MLI), повідомила прес-служба Міністерства фінансів.

У відомстві пояснили, що через прогалини та неузгодженості у національному та міжнародному податковому законодавстві міжнародні компанії зменшують або уникають зобов’язань зі сплати податку на прибуток. У зв’язку з цим Україна втрачає надходження у бюджет.

У Мінфіні підкреслюють, що через це 1 січня 2017 року Україна приєдналася до Програми розширеного співробітництва в рамках ініціативи Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Країни-члени цієї організації розробили План дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування і виведенням прибутку з-під оподаткування (План дій BESP).

Він включає в себе 15 кроків, з них чотири – обов’язкові для України («удосконалення заходів боротьби з податковими зловживаннями», «недопущення зловживання пільгами, передбаченими двосторонніми угодами», «рекомендації про документації з трансфертного ціноутворення та розкритті інформації по країнам», «удосконалення процедури взаємного узгодження шляхом вирішення спорів»). 

У Міністерстві фінансів розповіли, що з метою надання можливості більш оперативного перегляду міжнародних конвенцій був розроблений 15-й крок Плану дій BEPS – MLI.

Згідно з повідомленням, підписавши та ратифікувавши конвенцію MLI, Україна отримує змогу одночасного внесення змін до всіх або деяких чинних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування.

«Імплементація Плану дій BEPS сприятиме гармонізації міжнародних податкових правил із більш як 70 країнами світу та створить більш прозоре податкове середовище. Підписавши конвенцію MLI, ми зможемо внести необхідні зміни до існуючих міжнародних договорів про подвійне оподаткування між Україною та іншими державами», – заявила в.о. міністра фінансів.

Тепер Верховна Рада має ратифікувати багатосторонню конвенцію MLI. У Мінфіні очікують, що конвенція дозволить зменшити переміщення українського капіталу до юрисдикцій з низьким рівнем оподаткування з метою мінімізації податкових зобов’язань, що, у свою чергу, сприятиме збільшенню доходів бюджету.

Read More

«Ощадбанк» заявляє, що Верховний суд дозволив стягнути з «Укртелекому» 1,1 мільярда гривень

Верховний суд України своєю постановою від 17 липня частково задовольнив касаційну скаргу «Ощадбанку» та дозволив стягнути з «Укртелекому» заборгованість за договором купівлі-продажу облігацій на суму 1,1 мільярда гривень, повідомила прес-служба державного банку 20 липня.

У фінансовій установі заявили, що Верховний суд скасував рішення Господарського суду Києва від 27 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2018 року про розірвання цього договору.

В установі нагадують, що 15 вересня 2015 року між «Укртелекомом» та «Ощадбанком» був укладений договір, згідно з яким банк зобов’язався передати у власність «Укртелекому», а останній зобов’язався не пізніше 15 березня 2017 року прийняти та оплатити облігації ТОВ «ЕСУ» (власник контрольного пакета акцій «Укртелекому») серії С в кількості 1 000 000 штук за ціною в 1 мільярд гривень плюс накопичений купонний дохід за облігаціями на дату продажу.

В «Ощадбанку» заявили, що в серпні 2017 року «з метою уникнення виконання зобов’язань за договором шляхом сплати банку понад 1 мільярда гривень», «Укртелеком» подав до Господарського суду Києва заяву про розірвання договору та визнання зобов’язань за договором припиненими. Суди першої та апеляційної інстанції задовольнили цей позов. 17 липня за касаційною скаргою банку судові рішення скасували, а направили на розгляд до суду першої інстанції.

У Верховному суді та «Укртелекомі» наразі не коментували інформацію.

Згідно з інформацією на сайті «Укртелекому», компанія надає повний спектр телекомунікаційних послуг в усіх регіонах країни. Вона є частиною групи СКМ, якою володіє український бізнесмен Рінат Ахметов.

Read More

На борг російського «Газпрому» нараховано 75 мільйонів доларів відсотків – «Нафтогаз»

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» вказує російському «Газпрому», що мирова угода щодо вже ухвалених рішень арбітражу неможлива, а на неоплачений борг нараховано вже 75 мільйонів доларів відсотків.

«Як ми сказали «Газпрому» на тристоронній зустрічі (у Берліні 17 липня – ред.), мирова угода щодо вже прийнятих рішень арбітражем рішень не є можливою. А зараз вже пізно просити «мирову угоду» за цими спорами. «Газпром» має сплатити нам за рішеннями арбітражу 2,56 мільярда доларів. Плюс вже 75 мільйонів доларів відсотків. І поки не отримаємо ці кошти, ми будемо продовжувати примусове стягнення, арештовуючи активи «Газпрому» по всьому світу. Ніхто рішення арбітражу не відміняв і не зупиняв», – вказує «Нафтогаз» у мережі Twitter із посиланням на комерційного директора компанії Юрія Вітренка.

Читайте також: Стокгольмська історія. Як український «Нафтогаз» планує знову перемогти російський «Газпром»

30 травня «Нафтогаз» повідомив, що почав процес стягнення з російського «Газпрому» боргу в близько 2,6 мільярда доларів відповідно до рішення Стокгольмського арбітражу в справах щодо постачання і транзиту газу.

Дивіться також: Російський газ: чи піде Україна на мирову

Стокгольмський арбітраж розглядав спір «Нафтогазу» і «Газпрому» про умови контракту на поставку і транзит газу, укладеного в 2009 році на 10 років. Сторони висували одна до одної претензії на кілька мільярдів доларів.

Read More

«Нафтогаз» пояснив, чому зараз неможливо провести відокремлення оператора ГТС

Компанія «Нафтогаз» заявляє, що негайне проведення відокремлення оператора газотранспортної системи зараз неможливе через чинний транзитний контракт з російським «Газпромом». 

«Негайне проведення відокремлення оператора газотранспортної системи вимагатиме або отримання письмової згоди «Газпрому» на приєднання до контракту нового оператора, або досягнення домовленостей з «Газпромом» про внесення змін до існуючого контракту. Жоден із цих варіантів не є досяжним», – йдеться у заяві компанії. 

«Нафтогаз» опублікував частини арбітражного рішення, що стосуються анбандлінгу (передачі функцій видобування газу, його транспортування і розподілу незалежним компаніям – ред.).

«Що буде, якщо провести анбандлінг зараз, і чому ті, хто наполягає на цьому, ллють воду на газпромівський млин? Ми не хочемо надавати «Газпрому» можливість достроково розірвати чинний транзитний контракт, за яким ми, зараз вимагаємо у Стокгольмі ще понад 11 мільярдів доларів США», – зазначають у компанії. 

У «Нафтогазі» нагадують, що однією з позовних вимог у Арбітражному інституті Торгової палати Стокгольма було внесення змін до чинного контракту на транзит газу, які б дозволили «Нафтогазу» передати свої права та обов`язки за цим контрактом без письмової згоди «Газпрому» будь-якій третій особі – це мало дозволити Україні зберегти транзит газу за чинним контрактом і одночасно провести відокремлення оператора ГТС. Проте ці вимоги трибунал відхилив. 

Читайте також: Майбутнє «Нафтогазу»: відділення ГТС і ліквідація надбудов?

«Тепер, щоб здійснити відокремлення, «Нафтогаз» і новий оператор ГТС мають отримати згоду «Газпрому» на приєднання незалежного оператора до чинного контракту. Отримання такої згоди є малоймовірним, враховуючи неодноразово оприлюднену позицію Газпрому», – наголошують в українській компанії. 

«Нафтогаз України» здійснює повний цикл операцій розвідки та розробки родовищ, експлуатаційного та розвідувального буріння, транспортування та зберігання нафти і газу, постачання природного і скрапленого газу споживачам. Відокремлення функцій, зокрема, транспортування газу вимагає, серед іншого, так званий Третій енергопакет нормативних актів Європейського союзу, втілити які зобов’язалася й Україна. «Нафтогаз України» є одноособовим акціонером компанії «Укртрансгаз», яка займається транспортуванням газу.

Реформа «Нафтогазу» передбачає проведення демонополізації компанії. Оператор української ГТС має бути виділений в юридичну особу, не пов’язану ні з «Нафтогазом», ні з іншими підприємствами, які займаються видобутком і генерацією енергії.

Read More

«Дніпроазот» заявляє про готовність відновити виробництво рідкого хлору за вищою ціною

Підприємство «Дніпроазот», яке розташоване у Кам’янському на Дніпропетровщині і є єдиним виробником рідкого хлору для знезараження питної води в Україні, готове відновити виробництво рідкого хлору і просить АМКУ узгодити збільшення ціни на цю продукцію. Про це у вівторок Радіо Свобода повідомив комерційний директор підприємства Андрій Пустовойт.

За його даними, завод підготував економічне обґрунтування необхідності підвищення цін на вироблену продукцію й направив звернення до Антимонопольного комітету України, де воно перебуває на розгляді вже два тижні. Мета даного звернення – отримати висновок про можливість підвищення підприємством ціни на рідкий хлор, зазначив комерційний директор.

«Нова ціна на хлор, яку пропонує наше підприємство, відповідає середньоринковій у 2018 році. Обладнання з виробництва хлору на підприємстві перебуває в робочому стані та готове до відновлення виробництва в будь-який момент», – сказав він.

Як зазначив Андрій Пустовойт, «Дніпроазот» пропонує вже зараз укласти прямі контракти (без підприємств-посередників) на поставку рідкого хлору. Ці контракти набудуть чинності відразу ж після отримання роз’яснень від АМКУ.

За його даними, через здорожчання енергоресурсів у червні «Дніпроазот» повністю зупинив своє виробництво, зокрема зупинила свою роботу хлорна група цехів, обсяг виробництва яких складала 10% від загального обсягу продукції підприємства.

Водночас у вівторок стало відомо, що комунальне підприємство «Аульський водовід» на Дніпропетровщині, який забезпечує питною водою Дніпро, Кам’янське, Верхньодніпровськ і прилеглі райони, отримав імпортний рідкий хлор. Як повідомив заступник голови облради Валерій Безус, поставку речовини здійснили автомобільним транспортом. Однак звідки саме надійшов хлор, не повідомляється.

У понеділок КП Дніпропетровської облради «Аульський водовід» заявило, що на підприємстві «склалась надзвичайна ситуація»: через відсутність постачання рідкого хлору водопостачання може бути призупинене з 17 липня.

Читайте також: Хлор для знезараження питної води буде – уряд

Минулого тижня «Асоціація водоканалів України» заявила, що через зупинку заводу «Дніпроазот» на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України «виникла складна ситуація з знезараженням питної води». За даними Асоціації, на деяких підприємствах галузі залишків хлору залишилося від тижня до 20 діб. 

У середині червня на Дніпропетровщині на невизначений час зупинив роботу потужний хімічний завод АТ «Дніпроазот» у Кам’янському, який українські ЗМІ пов’язують з колом бізнес-інтересів бізнесмена Ігоря Коломойського.  Як пояснив тоді Радіо Свобода голова правління підприємства Сергій Сідоров, завод, який упродовж 80 років був провідним постачальником міндобрив і виробником дезінфектантів для питної води в Україні, вимушений зупинити роботу через здорожчання природного газу, який є сировиною для виробництва і складає близько 80% у вартості продукції.

Read More

НБУ показав оновлену 20-гривневу банкноту

Національний банк України 17 липня презентував банкноту номіналом 20 гривень зразка 2018 року з оновленим дизайном й удосконаленою системою захисту.

Як повідомляє прес-служба НБУ, оновлюючи дизайн і вдосконалюючи захист банкнот гривні, регулятор прагне до підвищення їх надійності.

Згідно з міжнародними стандартами, грошові знаки потрібно оновлювати з певною періодичністю, щоб мінімізувати або зовсім унеможливити спроби шахраїв підробити банкноти.

Оновлену 20-гривневу банкноту планують ввести в обіг 25 вересня цього року.

У Нацбанку додали, що банкноти зразка 2003 і 2018 років перебуватимуть в обігу одночасно, громадянам не потрібно буде обмінювати банкноти попереднього зразка на нові.

 

Read More