PLine

Поїздка президента України Володимира Зеленського до Оману на почтаку 2020 року була приватною та не мала офіційного статусу – про це йдеться у відповіді Офісу президента на запит народного депутата від «Європейської солідарності» Володимира Ар’єва. Відповідь він оприлюднив на своїй Фейсбук-сторінці.

Документ підписаний попереднім головою Офісу президента Андрієм Богданом, який залишив посаду 11 лютого.

«Поїздка Президента України до Султанату Оман не була офіційним візитом, не мала офіційного статусу, здійснювалася з приватною метою та за власні кошти. Відтак організаційно-протокольне забезпечення поїздки Президента України до Оману не здійснювалося, делегація не передбачалася», – йдеться у відповіді.

В ОП також обіцяють, що інформацію про видатки Зеленський оприлюднить у своїй декларації «у строк та відповідно до законодаства України».

В апараті президента зазначили, що «вся офіційна інформація про робочі зустрічі, наради, державні візити та робочі поїздки Глави держави розміщується на вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента України».

Читайте також: Єрмак заявив, що Зеленський не мав непублічних зустрічей в Омані​

13 лютого колега Ар’єва Олексій Гончаренко оприлюднив відповідь на свій депутатський запит, згідно з якою на охорону Зеленського в Омані витратили понад 74 300 гривень.

5 січня президента України Володимира Зеленського помітили в Омані – низка ЗМІ повідомили, що він перебуває там на відпочинку з родиною і оприлюднили фото.

За кілька годин Офіс президента підтвердив, що Зеленський перебуває в Омані: там зазначили, що президент вирушив туди з родиною за власні кошти чартерним рейсом. Водночас у повідомленні ОП йшлося про «зустрічі на найвищому рівні», які були заплановані в очільника держави «найближчими днями».

Згодом в ОП офіційно повідомили про зустріч Володимира Зеленського з міністром, відповідальним за закордонні справи султанату, Юсуфом бін Аляві бін Абдаллою та з головою Резервного фонду Оману Абдулсаламом аль-Муршиді, з якими він обговорював торговельно-економічну та інвестиційну співпрацю України й Оману.
…

«Європейська солідарність» заявила про перемогу над колишнім головою Офісу президента Андрієм Богданом в суді. 4 лютого Шостий апеляційний адміністративний суд визнав законним виключення Богдана із виборчого списку партії «Блоку Петра Порошенка».

Богдан звернувся до суду у 2018 році. 7 жовтня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва частково задовольнив його вимоги. «Європейська солідарність» не погодилася з цим рішенням та подала апеляцію.

«Нашу апеляційну скаргу було задоволено, рішення Окружного адміністративного суду Києва – скасовано, у задоволенні позовних вимог Андрія Богдана відмовлено в повному обсязі. Тому ми задоволені результатом розгляду справи в апеляційному суді», – сказав адвокат партії Борис Сікліцький.

У 2014 році адвокат Андрій Богдан брав участь у виборах народних депутатів під 74 номером у списку партії БПП. 

У лютому 2016 року Верховна Рада прийняла так званий закон про «партійну диктатуру» (або «закон Богдана»), який дозволив політичним силам виключати людей зі своїх виборчих списків. 

Після цього БПП виключила зі свого списку більш ніж 10 кандидатів у народні депутати. Серед них був Богдан, який кількома місяцями раніше захищав у суді інтереси соратника бізнесмена Ігоря Коломойського, лідера партії УКРОП Геннадія Корбана.

Богдан мав зайти в парламент у випадку дострокового припинення повноважень когось із депутатів, обраних до Верховної Ради за партійними списками БПП.

У грудні 2017 року закон визнали неконституційним.
…

Комітет Верховної Ради з прав людини, деокупації і реінтеграції тимчасово окупованих територій в Донецькій, Луганській областях та Автономній Республіки Крим, Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин ухвалив рекомендацію неможливості поставок води в Крим до його деокупації. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко.

«Ми категорично проти будь-якої допомоги агресору. Згідно Женевської конвенції, документів ООН, забезпечення всім необхідним окупованих територій є відповідальністю агресора. І, тим паче, мовиться в першу чергу про технічну воду для підприємств, зокрема військових. Постачати (воду) і допомагати їм – це якась нісенітниця і взагалі крок до легалізації цієї анексії і окупації. Ми категорично проти цього», – наголосив Гончаренко.

За його словами, дана рекомендація має політичні наслідки.

«Це позиція комітету Верховної Ради. Але з огляду на те, що цю тему останнім часом активно просувають окремі депутати, зокрема голова фракції «Слуга народу», ми думаємо, що це важливо і її важливо враховувати», – зазначив Гончаренко.

11 лютого голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія в ефірі українського телеканалу «Прямий» заявив, що пішов би на відновлення подачі води в анексований Крим в обмін на відведення військ на Донбасі.

При цьому Арахамія зазначив, що це не позиція його як голови фракції «Слуга народу», а особиста. Його думку розкритикував голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Він вважає неприпустимим обговорювати можливість вирішення ситуації на Донбасі за рахунок Криму.

Новий глава Офісу президента України Андрій Єрмак запевнив, що не обговорював питання водопостачання анексованого Криму із заступником глави адміністрації президента Росії Дмитром Козаком.

12 лютого в Кремлі заявили, що Крим «не може бути об’єктом для будь-яких обмінів», однак російська влада готова розглянути пропозиції щодо додаткового водопостачання півострова.

Цього ж дня Арахамія попросив вибачення у тих громадян України, яких «могли образити» слова про можливість відновлення водопостачання окупованого Криму. Водночас він стверджує, що його слова «були вирвані з загального контексту і насправді були трактовкою припущень, озвучених не мною».

Українська влада раніше неодноразово робила заяви про те, що водопостачання анексованого Криму буде відновлене тільки після деокупації півострова.

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році, поставки води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові. Влада Криму регулярно закликає жителів півострова економити воду.
…

На охорону президента України Володимира Зеленського в Омані витратили понад 74 300 гривень, повідомив народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко в Telegram. Він оприлюднив відповідь Управління державної охорони на його депутатський запит.

У документі йдеться, що проїзд охорони коштував 59 499 гривень, ще 14 820 гривень витратили на добові.

5 січня президента України Володимира Зеленського помітили в Омані – низка ЗМІ повідомили, що він перебуває там на відпочинку з родиною і оприлюднили фото.

За кілька годин Офіс президента підтвердив, що Зеленський перебуває в Омані: там зазначили, що президент вирушив туди з родиною за власні кошти чартерним рейсом. Водночас у повідомленні ОП йшлося про «зустрічі на найвищому рівні», які були заплановані в очільника держави «найближчими днями».

Згодом в ОП офіційно повідомили про зустріч Володимира Зеленського з міністром, відповідальним за закордонні справи султанату, Юсуфом бін Аляві бін Абдаллою та з головою Резервного фонду Оману Абдулсаламом аль-Муршиді, з якими він обговорював торговельно-економічну та інвестиційну співпрацю України й Оману.

У ніч на 9 січня Зеленський повернувся до України чартером. Це сталося майже через добу після катастрофи українського пасажирського літака в Ірані.
…

Севастопольський плавець-марафонець, колишній дисидент і політв’язень Олег Софяник звернувся до президента України Володимира Зеленського з проханням допомогти йому залишити територію анексованого Криму. Про це Софяник розповів у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Я відправив заяву президенту Володимиру Зеленському електронною поштою. Я хочу виїхати (з Криму на материкову частину України – ред), але не знаю, що може статися на адміністративному кордоні. Там можуть наркотики підкинути і зброю. Мене постійно перевіряють на адмінкордоні: по кілька годин тримають мене, я у них у списках неблагонадійних, у базі даних ФСБ. Я хотів би, щоб Україна захистила мене як свого громадянина, щоб я міг виїхати нарешті з цієї зони», – пояснив Софяник.

11 лютого Олег Софяник розповів Крим.Реалії, що побоюється опинитися ув’язненим у психіатричній лікарні Севастополя, куди його викликають на прийом.

14 листопада 2019 року російські силовики затримували Олега Софяника на адміністративному кордоні між Кримом і Херсонщиною. До цього він здійснив заплив від мису Лукулл (на заході Криму) до бухти Омега в Севастополі. Відстань у 30 км він подолав за 10 годин – без відпочинку і супроводу. Цей заплив Софяник присвятив 75-річчю депортації кримських татар.

Олег Софяник – відомий севастопольський плавець-марафонець, рекордсмен Книги рекордів України. Станом на травень 2012 року Софяник здійснив понад 50 марафонських запливів, найдовший із них – через Південно-Китайське море довжиною 350 км.

Софяник також переплив Середземне море, Мармурове море, протоку Босфор (вздовж і поперек), протоку Дарданелли. Здійснював марафонські запливи на відстань до 100 кілометрів уздовж берегів Криму. Відомий також запливами в холодній воді взимку.

Севастополець є дисидентом. За відмову від служби в армії і громадянства СРСР його примушували до психіатричного лікування.
…

Кабінет міністрів України повідомляє, що спрямував додатково 2,2 мільярда гривень для виплати заробітних плат вчителям. Згідно з рішенням, ухваленим на засіданні уряду 12 лютого, виплата коштів педагогам вперше буде здійснюватися із розрахунку реальної кількості учнів, а не за торішніми даними, повідомляє пресслужба Кабміну.

«Зараз ми вперше за 4 роки при розрахунку кількості коштів на зарплати вчителів врахували дані не минулого, а цього навчального року. Оскільки у формулу, за якою розраховується заробітна плата, закладається показник наповнюваності класу, ці дані суттєво впливають на формування бюджету. Гроші, які ми зараз «докинули» на місця, не вплинуть на ставку чи обов’язкові виплати. Однак вони дозволять місцевій владі платити повну надбавку за престижність та премії», – сказала міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Вона додала, що це рішення ніяк не вплине на вчителів, яким міська влада й до цього виплачувала усі надбавки і премії. «До таких міст, наприклад, належить Київ. Разом із тим, ми маємо намір змінити підхід до виплати зарплати вчителям, збільшивши базову ставку. Я переконана, що це зробить професію вчителя більш захищеною і створить запобіжники для місцевої влади, яка часто маніпулює надбавками серед працівників-бюджетників», – сказала Новосад.

Згідно із новим законом про середню освіту, ухваленим у січні, змінюється підхід до оплати праці, запроваджується прозора система надбавок, передбачається, що підвищення кваліфікації вчителів може відбуватися не тільки на державних курсах, передбачається співфінансування цього процесу з державного та місцевого бюджетів.

 
…

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила, що на даний момент в анексованому Криму і на території Росії незаконно утримують в ув’язненні 116 громадян України. Про це вона написала на своїй сторінці в Facebook.

«Зараз вже 116 наших громадян незаконно утримуються на території Росії і тимчасово окупованого Криму. Ми про кожного знаємо. Ми постійно спілкуємося з адвокатами, рідними політв’язнів і правозахисними організаціями. Цей список – також у президента України, і він особисто піклується і вирішує питання про їх повернення на батьківщину», – йдеться в повідомленні.

Денісова повідомила, що 12 лютого провела моніторинг КПВВ «Чонгар» на адмінкордоні з анексованим Кримом і зустрілася з адвокатами і дружинами політв’язнів кримських татар.

У січні український омбудсмен зустрічалася з адвокатами кримських татар, утримуваних на території Росії й анексованого Криму. Тоді обговорювалися соціально-побутові питання сімей кримських татар, «які перебувають у неволі окупаційної влади, для швидкого їх вирішення».

Раніше стало відомо, що в анексованому Криму 88 осіб позбавлені волі за політичними мотивами.
…

Частина вимог вантажних перевізників, які протестують під Кабміном (зокрема, щодо скасування нової онлайн-системи заявок на отримання дозволів) може означати повернення корупційних схем, чого допустити не можна, сказала 12 лютого Радіо Свобода речниця Міністерства інфраструктури України Оксана Герасимова. Однак вимоги щодо доопрацювання «дозвільної» системи для перевізників є конструктивними, і цю систему наразі вдосконалюють, наголосила вона.

«Проблема – існує. Система видачі дозволів тільки почала працювати. І як будь-яка нова система вона має бути налагоджена, ми над цим працюємо. Конструктивну критику ми готові чути, ми будемо доопрацьовувати (систему) і робити так, щоб людям було зручно. Але повернення до корупційних схем не буде, міністерство цього не дозволить», – вказала речниця.

Також Оксана Герасимова пояснила, чому далекобійники можуть подавати заявки онлайн, але для отримання дозволів мусять стояти в чергах.

«Чому перевізники не можуть отримати свій дозвіл онлайн? Тому що ці дозволи отримуються на основі міждержавних угод Україна – Польщ», Україна – Румунія та інших. І щодо низки країн ці дозволи існують лише в паперовій формі. Україна готова переводити їх онлайн, але наші партнери, інші країни, ще не готові. Щойно вони будуть готові – ми все переведемо в онлайн, нема питань. А щодо доставки – найближчим часом ми напрацюємо рішення, щоб відбувалася доставка дозволів. Щоб можна було поштою замовити, і не стояти в черзі, а отримати цей дозвіл поштою в офіс компанії», – наголошує речниця відомства.

Близько тисячі українських автоперевізників, які спеціалізуються на міжнародних вантажних перевезеннях, почали 12 лютого попереджувальну акцію протесту під стінами Кабміну. Частина з них приїхала на власних фурах та на знак протесту припаркувала їх просто перед будинком уряду.

За словами перевізників, нова система видачі дозволів на міжнародні перевезення, а також відсутність нормальної інфраструктури для «далекобійників» і черги в пунктах видачі дозволів та на кордонах паралізували їхню роботу, зменшили доходи працівників галузі та поставили під загрозу зриву вже підписані контракти. Протестувальники закликають уряд вирішити ці проблеми, максимально спростити систему видачі дозволів та не ухвалювати надалі жодних рішень щодо автомобільних перевезень без консультацій із представниками галузі.

Головна претензія до системи видачі дозволів, яка працює з 1 січня 2020 року, полягає в тому, що подавати заявку можна онлайн, але отримувати дозвіл – лише особисто в пунктах видачі, які працюють не щодня та не цілодобово, відтак утворюються тисячні черги. Окрім того, перевізники наводять приклади того, як наявні дозволи скуповують онлайн та перепродують, і ті, хто займається реальними перевезеннями, не може отримати дозвіл вчасно та простоює замість того, щоб доставляти вантажі до країн ЄС та з ЄС до України.

«Далекобійники» та представники транспортних компаній оголосили, що їхня акція є попереджувальною. Якщо уряд не почує їхніх вимог, перевізники обіцяють значно масштабніші протести, під час яких планують утворити затори з фур на всіх в’їздах до Києва.

За статистикою, яку мають автотранспортні компанії, лише за січень кількість міжнародних вантажних рейсів з України скоротилася на 5 тисяч, як наслідок, працівники галузі недоотримали зарплатню на 25 мільйонів гривень, а вся галузь сплатила на 32 мільйони гривень менше податків та зборів, ніж до змін у системі надання дозволів.

Ця проблема загострилася через те, що торік Польща встановила квоту на міжнародні автомобільні перевезення у 2019 році на рівні 130 тисяч дозволів. Ключовий аргумент польської переговорної команди – інтереси польських перевізників. Позиція української сторони – квота дозволів не може бути меншою, ніж 200 тисяч дозволів. Міністр інфраструктури Владислав Криклій, зі свого боку, пообіцяв відвідати Польщу і провести переговори щодо збільшення квот для українців. За його словами, Україна та Білорусь у цих переговорах із Польщею мають консолідовану позицію.
…

«Добровольці, які брали безпосередню участь в АТО, зможуть отримати статус учасника бойових дій»
…

«Сьогодні мені намагаються інкримінувати думку-злочин, а це означає, що ми скочуємося до масового концтабору»
…

П’ятий президент України Петро Порошенко назвав мінські переговори 12 лютого 2015 року «найжахливішою ніччю» у своєму житті. У колонці для «Української правди» політик розповів, що перед перемовинами він поїхав до Краматорська Донецької області. 10 лютого 2015 року внаслідок ракетного обстрілу там загинули 17 людей.

«Виснажливий дев’ятнадцятигодинний марафон з [президентом Росії Володимиром] Путіним, – холодним, жорстоким і глибоко ворожим до України «переговорником» – ніщо у порівнянні з тим потрясінням, яке випало перед тим пережити східноукраїнському місту», – пише Порошенко.

Він вважає, що краматорська трагедія «не зачепила жодної струни» в душі Путіна.

«Згодом [колишній президент Франції] Франсуа Олланд напише, як «багато разів Порошенко та Путін підвищували голос один на одного». Так, то була найжахливіша ніч у моєму житті. Однак вирішальна для того, щоб стриножити агресора… Ключовим завданням Мінську-2 для нас було зупинити наступ російських регулярних військ, запобігти оточенню наших воїнів, зберегти життя тисяч людей, військових та цивільних», – згадує п’ятий президент.

За його словами, Путін наполягав, що вісім тисяч українських військових – в оточенні.

«Ми чітко заявили, що оточення немає, а наші зброю не складуть. Але для того, щоби переконати в цьому усіх учасників зустрічі, на деякий час українська делегація перемістилася в окреме приміщення. Звідти, через лінію закритого зв’язку, ми комунікували з Генеральним штабом. Врешті-решт отримали чітке повідомлення, що наші тримають оборону по лінії, визначеній у Мінську 19 вересня 2014 року, і оточення не допустять», – розповів Порошенко.

На його думку, Путін «тягнув час», щоб українські військові були оточені та знищені, або «в кращому випадку» – роззброєні та потрапили в полон. Попри це, Москва врешті погодилася на припинення вогню з 15 лютого.

«Головне, що дали Україні Мінські угоди, – це дорогоцінний час. Час для системної розбудови армії. Час для того, щоб зосередитися на подоланні соціальної кризи, спричиненої війною і перекриттям доступу українських товарів на російський ринок. Час для того, щоб зміцнити міжнародну коаліцію на підтримку України. Час, щоб обладнати і утримувати в робочому стані санкційний механізм проти Росії», – заявив колишній президент.

Він вважає, що нова українська влада відмовилася від ідеї дотиснути Путіна і погодилася на так звану «формулу Штайнмаєра».

11 лютого президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» розповів про свої враження від зустрічі з Путіним у Парижі: «Я впевнений, що він мене зрозумів, дуже прозоро зрозумів. Здається, що коли такий контакт, очі в очі, ти одразу розумієш, хто перед тобою, що за людина. Попри всі дані розвідки. Мені здається, що він мене зрозумів. І він розуміє, що треба закінчити цю війну».

Порошенко не поділяє «оцього захвату Зеленського від зазирання в очі Путіну».

«Стверджувати, ніби десь глибоко в його зіницях проглядається бажання миру – це значить обманювати українців і сприяти детоксикації Путіна в очах світової спільноти, в тому числі і наших ключових партнерів», – заявив п’ятий президент.

Він вважає, що звільнення голови Офісу президента Андрія Богдана та призначення на його місце Андрія Єрмака «і не тішать, і не зловтішають».

«З одного боку, шило на мило, з іншого – поганий знак, бо очевидним є посилення партії капітуляції», – розповів Порошенко.

Другі Мінські угоди були підписані 12 лютого 2015 року. Цей документ повинен був змусити сторони конфлікту на Донбасі виконувати так званий «Мінськ-1» – домовленості, укладені у вересні 2014 року. Передбачалося, що другі мирні домовленості зможуть повністю врегулювати ситуацію до кінця 2015 року, однак жоден із 13 пунктів повністю так і не виконали, а припинення вогню та відведення зброї відбулося лише частково, зазначають як сторони конфлікту, так і незалежні спостерігачі.

Росія заявляє, що є лише «гарантом» виконання Мінських домовленостей і відкидає звинувачення в підтримці сепаратистів.

 
…

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у коментарі «UA: Крим» розкритикував пропозицію голови фракції партії «Слуга народу» Давида Арахамії відновити подачу воду до анексованого Росією Криму в обмін на відведення російських військ на Донбасі.

«Якщо хтось в державі припускає, що можна буде здати народ кримських татар, можна буде здати всіх українців, а їх там щонайменше 500 тисяч… Зараз навпроти мене сидить владика Климент. Він мені очами показує, що ми ніколи не допускаємо, що держава може продати нас за воду», – сказав Чубаров.

Він розповів, що до Києва «за пошуком правди» поїхала Диляра Абдуллаєва, мати фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір» Теймура та Узеіра Абдуллаєвих, яких засудили до 16,5 та 12,5 років ув’язнення відповідно.

«Я хотів би попередити всіх «арахамій» та інших. Ось ми сьогодні були буквально 700 метрів від кримської землі. Я стояв і бачив російських прикордонників військових. Там у мене мама живе. Там кримські татари живуть. Сьогодні телефонують і кажуть, що до Києва за пошуком правди та спасіння своїх синів приїхала Диляра Абдуллаєва, у неї два сини, Теймур і Узеїр, яким дали в російській окупації 17 і 13 років. На двох – 30 років. Зараз до нас приїхав у Херсон батько Ахтема Чийгоза з Криму, щоб побачити свого сина. І якісь «арахамії» будуть торгувати нашою територією?» – запитує Чубаров.

11 лютого Арахамія заявив: «Моя особиста позиція, якщо дати воду до Криму, але мати велику перевагу в переговорах по Донбасу, ну, я буду вважати це достатнім компромісом. Тому що в Криму будуть користуватися водою громадяни України. Якщо це буде обмін, що вони відходять з усіма своїми військовими формуваннями в Ростов, ми встановлюємо контроль за нашим кордоном і за це потрібно подати воду до Криму, я б на таке пішов».

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році постачання води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють із водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові. Фактична влада Криму регулярно закликає жителів півострова економити воду.

5 лютого голова підконтрольного Москві Держкомітету з водного господарства та меліорації Криму Ігор Вайль повідомив, що питної води в Сімферополі залишилося максимум на 90-100 днів.

Російська глава адміністрації Сімферополя Олена Проценко повідомляла, що заради економії води сімферопольцям будуть давати гарячу воду тільки по вихідних.

Після цього російський глава уряду Криму Юрій Гоцанюк сказав, що в Сімферополі немає необхідності обмежувати подачу води. Але при цьому закликав кримчан дбайливо ставитися «до такого цінного для півострова ресурсу».
…

Раніше постійний представник президента України в АРК Антон Кориневич запевняв, що виключається до деокупації півострова
…

Президент України Володимир Зеленський провів нараду щодо розробки програми, яка мотивуватиме молодь з окупованих територій до збереження українського громадянства і сприятиме абітурієнтам у вступі до українських закладів вищої освіти, повідомляє пресслужба голови держави.

У зустрічі взяли участь представники Міністерства освіти і науки, Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, Міністерства внутрішніх справ, Державної міграційної служби.

«Ми повинні налагодити контакт з цивільними людьми, які перебувають на окупованих територіях і з тих чи інших причин не можуть жити на підконтрольній Україні території», – сказав Володимир Зеленський.

Він наголосив, що в той час, поки на сході України триває війна, Росія масово видає свої паспорти людям, які живуть на окупованих територіях.

Зеленський назвав таку ситуацію неприпустимою і заявив, що «Україна має боротися за своїх громадян». Тому, за його словами, є потреба у розробці спеціальної програми, метою якої буде забезпечення молодих людей документами, що підтверджують громадянство України.

Президент додав, що ці заходи мають мотивувати молодь до отримання української освіти і сприяти у влаштуванні подальшого життя на території, контрольованій Україною.

За його словами, йдеться не лише про тих, хто залишився жити на окупованих територіях, а й тих, хто згодом туди повернувся, оскільки не зміг влаштуватися на підконтрольній Україні території, вступити в українські виші до запровадження пільгових умов вступу для цієї категорії громадян.

Указ, за яким жителі контрольованих підтримуваними Росією бойовиками районів на сході України зможуть у спрощеному порядку отримувати громадянство Росії, президент Росії Володимир Путін підписав 24 квітня 2019 року.

У липні Путін поширив дію указу на всіх жителів Донецької і Луганської областей України.

Ці рішення різко розкритикувала Україна та її західні союзники.
…

Заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак призначений чільним представником у відносинах із Києвом і підтримуваними Москвою бойовиками на сході України, оголосили в Кремлі.

«У цій новій ролі Козак – головний і буде головним по українських питаннях», – сказав 11 лютого речник президента Росії Дмитро Пєсков.

61-річний Козак замінить Владислава Суркова, який відповідав за відносини Росії з Україною від 2013 року.

Пєсков не уточнив, чи 55-річний Сурков залишить Кремль.

Козак раніше був віцепрем’єром Росії. Наприкінці минулого місяця його призначили заступником голови адміністрації Кремля.

Козак курував кампанію з перших перевиборів Путіна в 2004 році, займався проведенням зимової Олімпіади 2014 року в Сочі і був відповідальним у Кремлі за відносини з Молдовою.

Козак – у списку російських посадовців, проти яких діють санкції Заходу, після того, як Росія анексувала Крим.

Тим часом, президент України Володимир Зеленський 11 лютого призначив головою Офісу президента Андрія Єрмака замість Андрія Богдана. Єрмак, який був залучений до процесу обміну полоненими з Росією, 10 лютого повідомив в ефірі українського телеканалу, що зустрічався з Козаком і вважає, що він є кращим варіантом після Суркова.

 
…

Моніторингова місія ООН з прав людини оголосила про флешмоб, на який їх надихнув колишній політв’язень, український режисер Олег Сенцов. Про це повідомляється на сторінці місії в​ Facebook.

«Олег Сенцов надихнув нас на флешмоб! Він виклав фото у футболці з написом «Всі люди народжені вільними і рівними у гідності та правах», і поділився думками про свободу і гідність. Дизайн футболки розробило Управління ООН з прав людини, і ми знаємо, що вона є у багатьох наших фоловерів. Давайте покажемо, скільки нас тут, чемпіонів з прав людини!» – йдеться в повідомленні.

Пресслужба місії закликала всіх охочих зробити репост і опублікувати своє фото у футболці Born Free&Equal, з хештегом #IStandUp4HumanRights. Крім цього повідомляється, що можна тегнути в коментарях друга або подругу, які цікавляться правами людини і хочуть отримати футболку від місії ООН. Так, планується розіграш трьох футболок за допомогою рандома.

У канадському Торонто Сенцов відвідав кінофестиваль, присвячений правам людини Human Rights Watch Film Festival.

У Канаді прем’єр-міністр країни Джастін Трюдо зустрівся з колишнім політв’язнем Кремля, українським режисером із Криму Олегом Сенцовим.

 
…

Президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови з канцлером Німеччини Ангелою Меркель обговорив виконання домовленостей, досягнутих під час зустрічі «нормандської четвірки» у Парижі 9 грудня минулого року.

«Федеральний канцлер висловила занепокоєння у зв’язку з недотриманням з боку незаконних збройних формувань режиму припинення вогню. Співрозмовники обговорили питання щодо визначення трьох додаткових ділянок розведення сил і засобів на лінії зіткнення на Донбасі, а також висловили сподівання на досягнення прогресу в цьому напрямі на наступному засіданні Тристоронньої контактної групи 12 лютого в Мінську. Президент України вкотре наголосив на необхідності забезпечення безперешкодного доступу міжнародних гуманітарних організацій, зокрема Міжнародного комітету Червоного Хреста, до утримуваних осіб на непідконтрольній території України», – повідомляє пресслужба президента України.

Зазначається, що Зеленський та Меркель також говорили про необхідність продовження персональних санкцій ЄС проти колишніх високопосадовців України, яких підозрюють у зловживанні державними коштами та скоєнні злочинів під час Майдану.

Саміт у «нормандському форматі» – зустріч лідерів Франції, Німеччини, України і Росії, відбувся 9 грудня 2019 року у Парижі.
…

Президент України Володимир Зеленський допускає загострення конфлікту з власником телеканалу «1+1» бізнесменом Ігорем Коломойським після обшуків, проведених співробітниками Служби безпеки України (СБУ) у журналістів проєкту «Гроші» в справі про прослуховування прем’єр-міністра Олексія Гончарука.

«У мене стільки конфліктів з усіма, що, знаєте, – плюс один, один плюс один», – сказав Зеленський в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».

«Я люблю, до речі, цей канал, тому що там наш продукт, тому що довгі відносини. Це не стосується ситуації, яка є у СБУ з працівниками Саші Дубінського (колишній журналіст телеканалу «1+1», нині депутат Верховної Ради з владної фракції «Слуга народу» Олександр Дубінський – ред.). Я вважаю, що треба розділяти. Ну, буде конфлікт, що я можу зробити», – сказав президент.

Говорячи про розслідування справи про прослуховування голови уряду, Зеленський зазначив, що «головне питання – хто замовив, друге – хто це зробив, третє – хто викладав цю інформацію. Треба розв’язати цей вузол».

Президент України Володимир Зеленський звільнив Андрія Богдана з посади голови Офісу президента. Відповідний указ оприлюднений на сайті адміністрації глави держави 11 лютого. Адвокат бізнесмена Ігоря Коломойського Андрій Богдан працював на посаді голови президентського офісу з травня 2019 року.

Іншими двома указами Зеленський звільнив Андрія Єрмака з посади свого помічника та призначив його головою Офісу президента.

ЗМІ повідомляли про конфлікт між Богданом та Єрмаком, який виник через розбіжності в поглядах на політику Офісу президента. Як приклад, «Українська правда» пише про конфронтацію Богдана з мером Києва Віталієм Кличком. Журналісти зазначають, що в цьому питанні Єрмак став на захист Кличка і переконав президента Володимира Зеленського «не чіпати» мера столиці і «не думати» про вибори в Києві до осені 2020 року.

6 лютого Андрій Богдан заперечив свій конфлікт із Андрієм Єрмаком.

1 серпня низка ЗМІ поширила світлину заяви Андрія Богдана про відставку з посади голови Офісу президента «за власним бажанням з моменту бажання». На той час заступник голови офісу президента Руслан Рябошапка пізніше заперечив, що голова ОП Андрій Богдан подав заяву про відставку.

2 серпня Зеленський підтвердив «існування заяви на звільнення» від керівника його офісу Андрія Богдана. Водночас він повідомив, що не підписував заяву.

Адвокат бізнесмена Ігоря Коломойського Андрій Богдан працював на посаді голови президентського офісу з травня 2019 року.
…

Уряд запустив гарячу лінію з попередження домашнього насильства за номером 1547, повідомив міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет у Facebook.

«Проєкт дійсно важливий. За даними ООН, кожна 6-а жінка в Україні пережила принаймні одну з форм насильства протягом останніх 12 місяців. Від 1 до 3 млн дітей в Україні стають свідками або жертвами домашнього насильства», – написав Дубілет.

Зараз лінія працює в тестовому режимі.

11 січня 2019 набули чинності зміни до законодавства щодо домашнього та сексуального насильства.

Відповідно до нововведень, домашнє насильство карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років. Окрім того, з’являється можливість обмежити перебування кривдників і постраждалих на одній території.

14 листопада в Києві винесли перший вирок за домашнє насильство. Чоловік отримав три місяці ув’язнення.
…

Двоє колишніх беркутівців, Олександр Маринченко та Сергій Тамтура, які повенулися в Київ після обміну, залишаються підсудними. Про це в ефірі телеканалу ICTV заявив генеральний прокурор України Руслан Рябошапка.

«Справа зараз перебуває на стадії судового розгляду і відповідно ті люди, які були обміняні і які повернулися, як були підсудними, так ними й залишаються. Тобто процесуальний статус у них не змінився», – заявив генпрокурор.

Рябошапка додав, що наступне засідання у цій справі відбудеться 17 березня.

«Якщо вони з’являться до суду, то не буде підстав для зміни їм запобіжних заходів, якщо не з’являться, то ми реагуватимемо інакше», – наголосив генпрокурор.

Читайте також: Суд відвів нових прокурорів у справі ексберкутівців, яких передали бойовикам під час обміну

8 лютого адвокат Олександр Горошинський заявив, що колишні співробітники спецпідрозділу загону «Беркут» Олександр Маринченко та Сергій Тамтура повернулися до Києва після їхнього обміну.

Горошинський оприлюднив на своїй фейсбук-сторінці спільне фото з Маринченком і Тамтурою, а також фото і текст їхнього звернення до президента Володимира Зеленського, голови Верховної Ради Дмитра Разумкова і генерального прокурора Руслана Рябошапки.

У листі йдеться, зокрема, про вимогу скасувати закон про амністію для учасників Революції гідності. Його автори також заперечують свою відповідальність за загибель протестувальників під час розстрілів Небесної сотні в лютому 2014 року.

П’ятьох колишніх «беркутівців» – Олега Янішевського, Сергія Зінченка, Павла Аброськіна, Сергія Тамтуру, Олександра Маринченка – звинувачують у вбивстві 48 і пораненні 80 людей на вулиці Інститутській у Києві в лютому 2014 року.

У грудні 2019 року Генпрокуратура змінила групу прокурорів у справі розстрілу на Майдані, а суд, який розглядав справу, – змінив усім п’ятьом запобіжний захід із тримання під вартою на особисте зобов’язання.

29 грудня відбувся обмін утримуваними особами між Україною й підтримуваними Росією бойовиками за формулою «76 на 124». Україна отримала 76 людей (12 військових, 64 цивільних​).

За день до цього Київський апеляційний суд звільнив колишніх беркутівців під особисте зобов’язання. Під час засідання Генпрокуратура змінила групу прокурорів у цій справі.

Вони підтвердили, що ексберкутівці були включені до списку на обмін утримуваними особами між Києвом і бойовиками «ЛДНР».

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні 30 грудня заявила, що обмін ексберкутівців «суттєво ускладнить» розгляд справи Майдану.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що видача угрупованням «ЛДНР» п’яти колишніх беркутівців була умовою обміну.
…

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова закликала міжнародні організації та правозахисні інституції направляти на судові засідання в анексований Крим своїх представників, щоб не допустити порушень прав людини.

Таку заяву Денісова зробила після засідання підконтрольного Росії суду в Сімферополі, на якому вчергове були продовжені терміни утримання під вартою десятьом фігурантам другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір».

«Засуджую рішення Київського районного суду міста Сімферополь, згідно з яким сьогодні був продовжений запобіжний захід незаконно ув’язненим кримським татарам… Окупаційний суд знову не взяв до уваги доводи сторони захисту, зокрема, про непричетність наших співгромадян до скоєння злочинів, за якими їх звинувачують», – йдеться в повідомленні українського омбудсмена.

Співробітники ФСБ Росії, МВС Росії і Росгвардії 27 березня 2019 року провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». Всього було затримано 24 активіста за звинуваченням в участі в забороненій у Росії і анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Обвинуваченими у цій справі проходять 25 кримських татар. Ще один – Едем Яячиков – зник, його місце перебування невідоме з 27 березня.

Раніше представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» після масових обшуків 27 березня в анексованому Криму, закликав до їхнього негайного звільнення з російського СІЗО.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що заклики представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлема Дезіра звільнити заарештованих активістів «Кримської солідарності», громадських журналістів у Криму викликають «подив».

 
…

Президент України Володимир Зеленський призначив тимчасовим виконувачем обов’язків голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Віталія Федоріва. Про це йдеться в указі, опублікованому 10 лютого на сайті голови держави.

До цього Федорів був заступником голови ОДА – від листопада 2018 року.

4 лютого колишнього голову Івано-Франківської ОДА Дениса Шмигаля, який працював на цій посаді від серпня 2019 року, призначили віцепрем’єр-міністром – міністром розвитку громад і територій. 

Він замінив на посаді Олену Бабак, яка написала заяву на звільнення за власним бажанням.

 
…

«Ми зацікавлені в тому, щоб.., щоб Україна відновила територіальну цілісність включно з Донбасом і Кримом»
…

Кримськотатарський телеканал ATR заявив про блокування його рахунків і фінансування з держбюджету. Про це йдеться в поширеній каналом 10 лютого заяві.

«Першому кримськотатарському телеканалу ATR вкотре заблокували фінансування, попри те, що держава виділила 50 мільйонів гривень на фінансування каналу у 2020 році», – ідеться в заяві.

Через це телеканал запустив марафон #SaveATR, з ефірами без ведучих і гостей.

ATR інформує, що в 2019 році держава перерахувала телеканалу 15 мільйонів гривень підтримки 28 грудня, коли банки були закриті, і жодні операції не можна було провести. «ATR, відповідно до закону, змушений був повернути ці гроші державі. У 2020 році з держбюджету України на фінансування телеканалу виділено 50 мільйонів гривень. Частина цих грошей прийшла на рахунок ATR, але їх заблокувало казначейство», – повідомили на ATR.

Раніше у зв’язку з браком ресурсів телеканал ATR запустив збір коштів.

ATR отримує фінансову підтримку з державного бюджету з 2016 року за рахунок бюджетної програми розселення та облаштування кримських татар та осіб інших національностей, депортованих з території України. 
…

Посли країн-членів «Групи Семи» прокоментували зареєстрований у Верховній Раді проєкт постанови про звільнення керівника Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника.

«З 2014 року члени «Великої сімки» підтримують зусилля уряду та народу України зі створення НАБУ, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду.  Для забезпечення доброчесності та незалежності українських антикорупційних інституцій важливо, щоб обрання та усунення керівництва цих органів відбувалось відповідно до чинного законодавства, і щоб закони застосовувались однаково стосовно всіх інституцій», – мовиться у повідомленні.

У Верховній Раді зареєстрували постанову про звільнення Артема Ситника з посади голови Національного антикорупційного бюро України. Відповідний документ з’явився на сайті парламенту 7 лютого.

Ініціатори постанови – дев’ятеро народних депутатів. Більшість із них зі «Слуги народу», один – Олексій Гончаренко – від «Європейської солідарності». 

6 вересня 2019 року Сарненський районний суд визнав Ситника винним у порушенні обмежень щодо одержання подарунків через невказану в декларації інформацію про його відпочинок у мисливських угіддях на Рівненщині в період 2017-2019 років, і зобов’язав його сплатити 3400 гривень штрафу. Ситник стверджує, що сам заплатив за відпочинок на мисливській базі.

Читайте також: Аваков відреагував на слова Ситника, що адмінсправа проти нього – «продовження історії з рюкзаками»

Ситник заявив, що має намір звернутися до Європейського суду з прав людини через рішення українського суду про адміністративне стягнення з нього штрафу за незазначений у декларації відпочинок у Рівненській області. Він також припустив, що міністр внутрішніх справ Арсен Аваков міг чинити на суддів, які розглядали його справу щодо відпочинку, щоб помстися йому за «справу з рюкзаками».

У цій справі НАБУ звинуватило сина Авакова Олександра та заступника міністра Сергія Чеботаря в організації бюджетного замовлення в обхід законної тендерної процедури. Згодом справу закрила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Артем Ситник очолює НАБУ з квітня 2015 року.
…

В Міністерстві юстиції хочуть скасувати реєстрації політичних партій, які протягом 10 років не висували кандидатів у президенти чи народні депутати, повідомила пресслужба відомства із посиланням на міністра Дениса Малюську.

За даними міністерства, в Україні існує 349 політичних партій, але не всі вони виконують вимоги закону «Про політичні партії».

«Законодавча вимога до партій, яка була порушена  – невисування політичною партією своїх кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом 10 років», – йдеться в повідомленні.

Малюська заявив, що Мін’юст подав 48 позовів до Окружного адміністративного суду Києва про анулювання реєстраційного свідоцтва таких партій.

Він вважає, що ліквідація «партій-примар» захистить інтереси виборців.

«Відомо, що існує цілий тіньовий ринок, на якому за значні суми купляються та продаються політичні партії. Статутні документи таких партій після «продажу» переробляються (здійснюється зміна найменування партії, керівника, тощо). Їх ліквідація захистить інтереси виборців, знищить тіньовий ринок політичних партій, забезпечить додержання політичними партіями діючого законодавства України та створить рівні умови для всіх реально функціонуючих політичних сил», ­– цитують Малюську в пресслужбі Мін’юсту.

Закон «Про політичні партії» передбачає, що орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду для анулювання реєстрації в низці випадків. Серед них: ситуація, коли партія не висуває кандидатів на президентські чи парламентські вибори протягом 10 років.

У разі невиконання політичною партією вимоги частини сьомої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються

31 січня 2020 року до Окружного адміністративного суду надійшов позов із вимогою заборонити діяльність партії «Слуга народу».
…

Під час розслідування російської агресії в України збирається «достатньо багато доказів», заявив заступник генерального прокурора Віктор Чумак в інтерв’ю Радіо Свобода. Водночас він не може назвати дату, коли справу передадуть до суду.

«Не можу сказати отак от конкретно: завтра чи післязавтра. Але там вже достатньо багато доказів збирається. Тут створений навіть спеціальний департамент для того, щоб це розслідувати. Для розслідування воєнних злочинів і злочинів, вчинених на окупованих територіях, створений спеціальний департамент. І вони там ефективно працюють. Дуже ефективно на сьогодні працюють. Можете подивитися, вчора, позавчора там була підозра громадянам України, які у так званій «ДНР» знущалися над нашими військовими. Все це робиться цим департаментом», – сказав Чумак в ефірі «Суботнього інтерв’ю».

Він розповів, що всі розслідування про події в Іловайську та Дебальцевому були і є заточеними на розслідування про факти російської агресії. Водночас розслідуються всі факти, які можуть сказати про недбалість посадових осіб.

«Форма вини може бути різною. Це може бути умисел, а може бути необережність, може бути недбалість, а може бути пряма вказівка щодо поразки. І тому причинно-наслідковий зв’язок – це достатньо серйозна тема, яку треба дослідити. У цих справах проведено безліч експертиз: військова, військово-політична», – заявив Чумак.

Найзапекліші бої під Іловайськом, які називають «Іловайським котлом», відбулися в серпні 2014 року. Українські військові потрапили в оточення й зазнали численних втрат: прокуратура заявляла про щонайменше 366 загиблих та 429 поранених.

18 лютого 2015 року розпочалась операція виведення українських військових підрозділів із Дебальцевого – міста з великим залізничним вузлом, через який здійснюється залізничне сполучення Луганська з Донецьком. Це сталося після масового наступу підтримуваних Росією бойовиків. За даними Міністерство оборони, у період з 15 січня до 18 лютого 2015 року загинули щонайменше 110 українських військових, 270 були поранені.

 
…

В українській армії запровадять електронні військові квитки, повідомив міністр оборони Андрій Загороднюк в інтерв’ю Радіо Свобода.

Він зазначив, що в Міноборони існує проєкт автоматизації процесів під «кодовою назвою «Пласт».

«У цьому році він вже буде. Уже зараз ми з ним працюємо. У тестовому режимі буде наприкінці першого кварталу. І в першому півріччі вже запрацює. Це перехід на безпаперову форму. У нас взагалі цілий ряд напрямків саме по електронному документообігу. Цей проєкт стоїть всередині. Так само в першому півріччі в нас вже будуть перші електронні військові квитки як тестові. Хоча їхнє розповсюдження займе деякий час. Може, ще рік», – розповів Загороднюк.

Він пояснив, що це буде картка зі штрих-кодом.

«Він може бути у вас і на телефоні, і як картка пластикова. Це набагато краще, ніж той, що є зараз, навіть у будь-яких польових умовах. Це буде картка зі штрих-кодом, якій буде відповідати запис в електронній системі. Ми презентуємо цей проєкт вже у лютому», – сказав Загороднюк Радіо Свобода.

Міністр зазначив, що уряд збирається оцифрувати весь військовий облік.

«Тому що у нас є база даних офіцерського складу, ми формуємо базу усіх військовослужбовців, солдатів та сержантів, але ще буде база усіх військовозобов’язаних. Це мільйони людей. Звичайно, на це піде час. Ми співпрацюємо з Кабміном, з їхніми цифровими програмами. І коли це буде реалізовано, то фактично отримання всіх паперів з військкомату, якщо вам не треба туди приходити, як у центр комплектації, підписати контракт чи поступити на службу і так далі, ви зможете отримувати віддалено, через електронний цифровий підпис і без приходу в сам військкомат», – обіцяє очільник Міноборони.

Він запевняє, що гроші з бюджету на це є, техніку на військкомати закуповують уже в першому кварталі 2020 року.
…