Економіка

Центр із дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) повідомляє, що українські правоохоронці розслідують ввезення в країну кількох тисяч тонн небезпечних відходів, які з 2019 року зберігаються у Херсонському морському торговельному порту.

«Відходи відправили до України з ділянки, де реалізується проєкт Всесвітнього банку з відновлення виведеної з експлуатації верфі Бієла на Адріатичному узбережжі Чорногорії. Там за довгі роки накопичилися забруднений ґрунт і пісок, що залишилися після піскоструминного оброблення корпусів океанських суден», – йдеться у розслідуванні.

Агентство з охорони довкілля Чорногорії погодило доправлення кількох тисяч тонн піску в Україну після того, як французька інженерна компанія Valgo SA засвідчила, що він не містить небезпечних речовин, для експорту яких слід мати спеціальну ліцензію.

Саме з дочірньою компанією Valgo SA було укладено контракт на утилізацію відходів із Бієли. Утім, журналісти виявили, пише OCCRP, що вона надала владі Чорногорії неправильні зразки. А це дало можливість французькій компанії Valgo SA обійти чорногорські та міжнародні правила, які регулюють транспортування небезпечних матеріалів.

Лабораторні тести, надані OCCRP Міністерством екології України, підтверджують, що відходи дуже небезпечні: містять багато речовин, що можуть викликати рак і вроджені дефекти.

Як наслідок, близько 3600-3800 тонн токсичних відходів наразі зберігаються у порту Херсона, й міська влада не має ні можливостей, ні коштів їх утилізувати, цитує колишнього мера Херсона Володимира Миколаєнка OCCRP.

За даними OCCRP, група Всесвітнього банку проводить внутрішнє розслідування, щоб з’ясувати, як небезпечні відходи опинилися в Україні. А Агентство з охорони довкілля Чорногорії, яке відповідає за проєкт з очищення Бієли, очікує спершу на результати розслідування українських правоохоронців.

Радіо Свобода надсилає запит до Національної поліції, аби з’ясувати, коли правоохоронці відкрили провадження та якими є результати розслідування.

Окрім того, Радіо Свобода звернулось із запитаннями про умови зберігання цих тисяч тонн токсичних відходів до чинного мера Херсона Ігоря Колихаєва, та очікує на відповідь.

Також Радіо Свобода звертається до Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України щодо того, яких заходів вживало відомство з 2019 року, щоб ліквідувати або вивезти ці токсичні відходи з території держави.

 
…

Американська компанія Novavax оголосила, що її вакцина проти COVID-19 продемонструвала ефективність у майже 90% під час випробувань, проведених у Великій Британії.

Як повідомила компанія 28 січня, її вакцина діє і на нові штами коронавірусу, але ефективність проти штаму, виявленого у Південній Африці ефективність препарату є значно меншою.

Представники сфери охорони здоров’я занепокоєні тим, чи будуть вакцини від COVID-19, які зараз поширюють у світі, ефективними проти нових штамів, вперше виявлених у Британії, Бразилії, Південній Африці.

Компанії Moderna і Pfizer/BioNTech на початку цього тижня заявили, що їхні вакцини ефективні проти штаму коронавірусу, який переважає у Великій Британії, але менше захищають від південноафриканського штаму.

Novavax заявила, що в результаті дослідження, проведеного з 15 тисячами людей у Великій Британії, виявлено, що її вакцина є ефективною на 89,3 відсотка, що близько до 95-відсоткового рівня захисту, який пропонують вакцини Pfizer/BioNTech і Moderna.

Тим часом, в окремому випробуванні в Південній Африці, де знайдено інший штам COVID-19, ефективність, показана вакциною, досягла близько 60% серед учасників випробувань, у яких не було ВІЛ.

У Novavax заявили, що незабаром розпочнуть випробування нових версій вакцини для захисту від нових штамів вірусу.
…

Папа Римський Франциск планує зустрітися з головним кліриком шиїтів Іраку, верховним аятоллою Алі ас-Сістані під час поїздки в Ірак, запланованої на березень.

Патріарх Халдейської католицької церкви Іраку Луїс Рафаель Сако 28 січня повідомив, що це буде «приватний візит», і два релігійні діячі, найімовірніше, зможуть обговорити ситуацію із загрозами життю людей в Іраку.

Візит проходитиме на тлі погіршення безпеки в деяких частинах Іраку і після перших за три роки потужних вибухів, скоєних в Багдаді.

Програма поїздки 5-8 березня передбачатиме меси в Багдаді і північному місті Ербіль.

В інтерв’ю 10 січня понтифік сказав, що його поїздка до Іраку може бути скасована через пандемії COVID-19, але тепер, схоже, підготовка триває.

Папа Франциск досі відвідував переважно мусульманські країни, включаючи Туреччину, Йорданію, Єгипет, Бангладеш, Азербайджан, Об’єднані Арабські Емірати і палестинські території. Він використовував поїздки для закликів до міжрелігійного діалогу.
…

Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила, що група експертів, яка займається розслідуванням причин пандемії COVID-19, зустрінеться з китайськими науковцями 29 січня і планує відвідати лабораторії, ринки та лікарні в китайському Ухані.

Раніше сьогодні команда експертів залишила готель, де перебувала на карантині, щоб почати польові дослідження. Команда прибула два тижні тому в Ухань, китайське місто, де вірус з’явився наприкінці 2019 року.

«Польові візити будуть включати Уханьський інститут вірусології, ринок Хуанань, лабораторію Уханьского Центру контролю та профілактики захворювань», – повідомила ВООЗ у твітері.

Команда незалежних експертів також поговорить з декотрими із перших пацієнтів, що підхопили коронавірус в Ухані, додали у ВООЗ.

В організації наголосили на важливості отримання експертами «підтримки і доступу до даних, яких вони потребують».

У китайському МЗС заявили, що експерти проведуть переговори, візити та інспекції для обміну інформацією та співпраці з відстеження вірусів.

Місія розпочала роботу тільки після серйозних суперечок між двома сторонами. Китайські офіційні особи і державні ЗМІ намагалися поставити під сумнів виникнення вірусу в Китаї. Речниця Білого дому Джен Псакі 27 січня висловила стурбованість з приводу того, що вона назвала «дезінформацією», яка виходить з Китаю, додавши, що США підтримують надійне міжнародне розслідування.
…

Московський обласний суд відхилив апеляцію на арешт російського опозиціонера Олексія Навального.

Опозиціонер залишатиметься під вартою щонайменше до 15 лютого.

Навального затримали 17 січня на вимогу Федеральної служби з виконання покарань, яка вважає, що політик порушив умови випробувального терміну за вироком у так званій справі «Ів Роше». Наступного дня суд у Хімках відправив його в СІЗО на 30 діб.

 
…

Рада Європейського союзу 28 січня переглянула список третіх країн, громадянам яких дозволено в’їжджати на територію ЄС: з нього вилучили Японію. Про це повідомила пресслужба європейського відомства.

«В результаті обговорень, до списку третіх країн, наведеного у додатку I, слід внести зміни. Зокрема, Японію слід виключити зі списку», – йдеться в рішенні Ради ЄС.

У список не додавали нових країн, зазначено у рішенні.

На основі критеріїв та умов, викладених у рекомендації, з 28 січня держави-члени повинні поступово скасувати обмеження на зовнішніх кордонах для жителів таких третіх країн:

Австралія
Нова Зеландія
Руанда
Сінгапур
Південна Корея
Таїланд
Китай (за умови підтвердження взаємності)

Також країнам-членам рекомендують поступово знімати обмеження на поїздки для спеціальних адміністративних районів Китаю, Гонконгу та Макао, за умови підтвердження взаємності, зауважили у пресслужбі.

«Критерії для визначення третіх країн, щодо яких слід скасувати поточне обмеження подорожей, охоплюють, зокрема, епідемічну ситуацію та заходи стримування, включаючи фізичне дистанціювання, а також економічні та соціальні причини. Вони застосовуються кумулятивно», – пояснили в Раді ЄС.

На держави асоційовані з Шенгеном (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія) також поширюється рекомендація, повідомили в пресслужбі.

Європейська комісія 25 січня запропонувала нові вимоги в’їзду для людей, які подорожують з-поза меж Європейського союзу.

 
…

У Німеччині засудили праворадикала до довічного ув’язнення через вбивство у 2019 році німецького політика, який виступав на підтримку мігрантів.

28 січня суд у Франкфурті визнав Стефана Ернста винним у вбивстві представника Християнсько-демократичного союзу Вальтера Любке на ґрунті «расизму та ксенофобії».

Іншого підсудного – Маркуса Хартманна – визнали винним у зберіганні зброї. Він отримав 1,5 року умовно.

Обидва засуджені мали праворадикальний досвід.

65-річний Любке був головою регіональної ради в місті Кассель у землі Гессен. У 2015 році він відкрито підтримав заклик канцлера Німеччини Ангели Меркель приймати мігрантів.

Його застрелили в голову з близької відстані в його будинку в червні 2019 року. Це було перше вбивство обраного політика в Німеччині за кілька десятиліть.

Під час засідань 47-річний Ернст сказав сім’ї політика: «Мені дуже шкода за те, що я вам зробив».

За останні роки Німеччина зіткнулася зі зростанням хвилі підтримки ультраправої політики, особливо на колишньому комуністичному сході.

Ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» – найбільша опозиційна група в парламенті країни.

 
…

Садир Жапаров, який ще три місяці тому перебував у в’язниці у справі про захоплення заручників, 28 січня склав присягу президента Киргизстану. Раніше цього місяця він переміг на виборах голови держави.

Церемонія проходила в Національній філармонії в Бішкеку в обмеженому форматі через пандемію коронавірусу.

Киргизстан перебував у кризі, відколи парламентські вибори в жовтні привели до акцій протесту, що спричинили відставку уряду й тодішнього президента Сооронбая Жеенбекова. Це втретє з 2005 року президент Киргизстану та його уряд були скинуті в результаті протестів.

52-річний Садир Жапаров був серед кількох відомих політиків, звільнених з в’язниці протестувальниками під час протестів. Він відбував 10-річний термін ув’язення за звинуваченням у захопленні заручників під час акції протесту проти видобутку корисних копалин на північному сході Киргизстану в жовтні 2013 року. Жапаров категорично заперечував звинувачення на свою адресу.

Спочатку Жапаров став прем’єр-міністром, а потім законодавці обрали його виконувачем обов’язків президента.

Отримавши владу, Жапаров використав старий склад парламенту, щоб просунути свої пропозиції про референдум стосовно президентської системи правління. Крім того, орієнтовно у березні в Киргизстані має відбутися другий референдум – щодо нового проєкту конституції.

 
…

За останні 20 років російська влада витратила 609 мільярдів доларів із державного бюджету на підтримку дружніх режимів в інших країнах і геополітичні проєкти, а близько трильйона доларів осіли в офшорах, пише російська «Нова газета» з посиланням на відомості з відкритих джерел й інформацію від російських чиновників.

Із цих грошей 109 мільярдів доларів були виділені на допомогу Білорусі, 103 мільярди – на допомогу Україні (йдеться про період до 2014 року), 32 мільярди – на сепаратистські регіони.

За даними «Нової газети», 224 мільярда доларів російська влада витратила на енергетичні проєкти, на кшталт «Північного потоку – 2» або «Турецького потоку». Експерти, опитані виданням, вважають, що вони навряд чи окупляться, оскільки є «політично мотивованими», а більша частина коштів на їхню реалізацію пішла в «кишеню» підрядникам.

Сама Москва заперечує звинувачення, що, наприклад, за допомогою «Північного потоку – 2» вона прагне до політичного впливу на ЄС, і називає газопровід виключно економічним проєктом.

Крім того, за останні 20 років Росія пробачила боргів на 116 мільярдів доларів. Із них 20 мільярдів – африканським країнам, 12 мільярдів – Ірану, 11 – Північній Кореї.

Журналісти «Нової газети» підрахували, що на гроші, які за 20 років російська влада витратила на геополітику, можна було б побудувати 15 тисяч нових лікарень або покласти на накопичувальний рахунок кожного дорослого росіянина по 400 тисяч рублів.

 
…

Новий держсекретар США Ентоні Блінкен пообіцяв сприяти відновленню зв’язків між Вашингтоном і його партнерами по всьому світу, передає «Голос Америки».

Блінкен заявив про це 27 січня, у свій перший повний день на посаді голови американської дипломатії. Блінкена зустріли оплесками, коли він з’явився в будівлі Держдепартаменту.

«Світ пильно дивиться на нас. Він хоче дізнатися, чи зможемо ми зцілити нашу країну. Знати, чи будемо ми грати лідерську роль завдяки силі нашого прикладу … і поставимо ми на перше місце дипломатію – (діючи) заодно з нашими союзниками і партнерами», – сказав Блінкен.

За його словами, США могли б грати роль лідера у таких сферах, як боротьба зі зміною клімату, протидія загрозам демократії. При цьому на запитання одного з журналістів про те, якій частині світу зараз слід приділити пріоритетну увагу, Ентоні Блінкен від відповіді утримався.

З приводу Росії Блінкен раніше говорив, що вона залишається викликом для США, і що нова адміністрація буде ставитися до цього виклику з усією серйозністю.

Кандидатура Блінкена була затверджена Сенатом 26 січня. У період президентства Барака Обами Блінкен деякий час обіймав другу за значенням посаду в зовнішньополітичному відомстві США – посаду заступника держсекретаря.

Новий президент США Джо Байден, виступаючи на церемонії своєї інавгурації 20 січня, запевнив, що при ньому країна «відновить відносини з союзниками», що він буде працювати з усім світом над вирішенням спільних проблем.

Буквально відразу після вступу на посаду Байден скасував низку ключових рішень, ухвалених його попередником в Білому домі Дональдом Трампом. Зокрема, Байден підписав укази про повернення США в Паризьку хартію по клімату і Всесвітню організацію охорони здоров’я.

Європейські лідери, вітаючи Байдена зі вступом на посаду президента, висловлювали надію на поліпшення зв’язків із Вашингтоном – після періоду непростих відносин з адміністрацією Трампа. Розбіжності стосувалися, в тому числі, торгівлі і внесків до бюджету НАТО.

 
…

Американські військові заявляють, що пролетіли бомбардувальником B-52 над Перською затокою в демонстрації сили, «щоб стримати потенційну агресію» на тлі побоювань, що загострення напруженості у відносинах з Іраном може привести до атак на цілі США або їхніх союзників в регіоні.

Це третя така місія за рік і перша з моменту вступу на посаду президента Джо Байдена 20 січня.

Центральне командування США повідомило, що бомбардувальник після прольоту повернувся 27 січня на базу ВПС в Луїзіані.

«Ця короткострокова оборонна місія на великі відстані мала продемонструвати здатність збройних сил США розгорнути авіацію в будь-якій точці світу для стримування потенційної агресії і продемонструвати відданість США безпеці в регіоні», – йдеться в заяві Центрального командування США.

Напруженість у відносинах між США й Іраном різко зросла з 2018 року, коли тодішній президент Дональд Трамп відкликав Вашингтон з ядерної угоди між Тегераном і світовими державами і ввів жорсткі санкції проти Ісламської республіки. Байден заявив про бажання повернутися до угоди, якщо Іран дотримується обмежень щодо своєї ядерної програми. Іран закликав Байдена спочатку зняти санкції, перш ніж можна буде робити якісь подальші кроки.
…

Європейське агентство авіаційної безпеки зняло майже дворічну заборону на польоти літаків Boeing 737 MAX.

«Провівши ретельний аналіз, ми дійшли висновку, що літаки 737 MAX можуть безпечно повернутися до польотів», – заявив головний виконавчий директор регулятора Патрік Кі.

Наприкінці минулого року повернути літаки серії MAX в експлуатацію дозволило Федеральне управління цивільної авіації США.

Читайте також: У Конгресі США назвали винуватців двох катастроф літака Boeing 737 МАХ

Польоти лайнерів моделі MAX були припинені по всьому світу в березні 2019 року, після двох авіакатастроф в Ефіопії та Індонезії. Жертвами стали 346 людей. Керівництво Boeing визнало, що в обох випадках на борту повітряних суден стався збій в роботі системи поліпшення характеристик маневрування. Корпорація пізніше внесла зміни в роботу цієї системи. Влітку минулого року пройшли льотні випробування з модернізованим обладнанням.
…

«Розслідування показало, що бригада ФСБшників діяла цинічно і самовпевнено» – розслідувачі
…

У столиці Росії Москві 27 січня відбуваються обшуки в квартирах російського опозиційного політика Олексія Навального та його дружини Юлії. Про це повідомив директор «Фонду боротьби з корупцією» Іван Жданов.

Сам опозиціонер затриманий на місяць і перебуває під вартою в слідчому ізоляторі «Матроська тиша». Його звинуватили в порушенні випробувального терміну у кримінальній справі 2012 року. Брат Олексія Олег Навальний, який на момент початку обшуку перебував у його квартирі, був засуджений за тією ж справою і засуджений до 3,5 року колонії.

Видання «База» без посилання на джерело повідомило, що обшук може відбуватися в новій кримінальній справі, порушеній проти соратників Навального. За інформацією журналістів, справа порушена за статтею про порушення санітарно-епідеміологічних правил після мітингів на підтримку політика 23 січня. Згодом це підтвердив і Іван Жданов.

23 січня в акціях протесту на захист Навального в понад 120 містах Росії взяли участь більш як 100 тисяч людей, близько 3,5 тисячі були затримані. Акції не були узгоджені з владою.

 
…

Влада Білорусі не змогла провести розслідування звинувачень про застосування тортур проти протестувальників, затриманих під час антиурядових акцій із вимогою відставки Олександра Лукашенка, пише у звіті від 27 січня правозахисна організація Amnesty International.

Правозахисники наголошують, що в Білорусі карають жертв, а не справді винних, і закликають міжнародне співтовариство вжити заходів для забезпечення справедливості й притягнення винних до відповідальності.

«Ми неодноразово закликали до ефективних розслідувань для притягнення винних до відповідальності, але на це мало надії з боку системи, яка не тільки захищає міліцію анонімністю, але й заохочує до залякування й подальшого насильства щодо жертв та свідків», – сказала Марі Стразерс, директорка Amnesty International у Східній Європі та Центральній Азії.

У звіті зазначається, що не було розпочато кримінальних розслідувань щодо понад 900 скарг на зловживання силовиків, які, як визнають білоруські органи влади, вони отримали від початку протестів після президентських виборів у серпні, на яких переможцем ЦВК оголосила Лукашенка.

Натомість влада порушила кримінальні справи проти протестувальників, звинувативши їх в участі у масових заворушеннях та насильстві проти поліцейських.

Стразерс заявила, що неспроможність білоруської системи правосуддя забезпечити покарання для винних означає, що правосуддя тепер слід добиватися на міжнародному рівні.

«Уряди, міжнародні й регіональні організації повинні використати всі свої можливості для тиску на владу Білорусі з метою припинення цього посягання на права людини», – наголосила вона.

Тим часом, лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська закликала ЄС і США бути «сміливішими і сильнішими» у своїх діях, спрямованих на те, щоб допомогти зупинити правління Лукашенка.

Виступаючи на онлайн дискусії 27 січня, Тихановська закликала ЄС пришвидшити процес схвалення четвертого пакету санкцій проти Лукашенка і його соратників. Крім того, вона закликала провести міжнародне розслідування порушень прав людини в Білорусі.

За час протестів у Білорусі, за оцінками правозахисників, пройшли через затримання й арешти понад 32 тисячі людей. Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження з боку силовиків. Кілька людей унаслідок жорстоких дій силовиків при розгонах протестів загинули.
…

Державна дума Росії проголосувала за продовження ядерної угоди New START зі Сполученими Штатами Америки. Рішення ухвалили одноголосно.

Пакт був підписаний у 2010 році. Він має завершитися наступного тижня. Документ передбачає обмеження кількості стратегічних ядерних боєголовок, ракет та бомбардувальників.

Демократ Джо Байден вступив на посаду президента США 20 січня. Він оголосив про наміри продовжити New START. Росія привітала пропозицію.

Вашингтон хотів розширити угоду, включивши в неї Китай. Пекін, чий ядерний арсенал поступається російському та американському, заявив, що не зацікавлений в участі в таких переговорах.

26 січня Байден та президент Росії Володимир Путін у своїй першій телефонній розмові обговорювали продовження дії договору New START.

 
…

Кількість підтверджених випадків COVID-19 у світі від початку пандемії перевищила 100 мільйонів, свідчать дані Університету Джонса Гопкінса.

Такої позначки в світі досягли 26 січня у той час, як число смертей від коронавірусної інфекції зросло до 2,15 мільйона. Справжня кількість випадків COVID-19 і смертей від захворювання, як вважають, може бути значно більшою.

Найбільше випадків коронавірусного захворювання і смертей від нього виявили у США. На вихідних число тих, хто захворів, тут перевищило 25 мільйонів, кількість смертей сягнула 425 тисяч, згідно з даними Університету Джонса Гопкінса.

Дані США разом із випадками в Індії, Бразилії, Росії та Великій Британії становлять більше ніж половину усіх випадків захворювання на COVID-19 у світі.

Зафіксовані 100 мільйонів випадків припадають на 1,3 відсотка населення світу, але експерти з охорони здоров’я кажуть, що про багато випадків не повідомляють, тобто реальна кількість тих, хто захворів, ймовірно, набагато вища.

Тим часом, країни намагаються запобігти поширенню нових штамів коронавірусу і розподілити вакцини від COVID-19.
…

Процедурне голосування в Сенаті США щодо продовження судового процесу про імпічмент Дональда Трампа за статтею за «підбурювання до заколоту» засвідчило, що для засудження колишнього президента бракує голосів республіканців.

Голосування 26 січня стосувалося заперечення сенатора-республіканця Ренда Пола, який заявив про те, що ідея імпічменту колишнього президента є неконституційною.

Це заперечення відхилили 55 голосами проти 45, відповідно, судовий процес у Сенаті щодо імпічменту Трампа, перший в історії США процес проти вже нечинного президента, почнеться, як і планували, в першій декаді лютого.

При цьому під час голосування до 50 демократів Сенату приєдналися лише п’ятеро демократів із 17, необхідних для досягнення двох третин голосів для імпічменту.

«Це один із небагатьох випадків у Вашингтоні, коли програш насправді є перемогою. 45 голосів означає, що процес імпічменту провалений», – заявив Ренд Пол.

Він і інші республіканці стверджують, що розгляд справи є неконституційним, оскільки Трамп більше не працює на посаді президента.

Розгляд справи має розпочатися на тижні, який починається 8 лютого, але 26 січня члени Сенату США склали присягу як судді і члени журі присяжних для того, щоб офіційно визначатися у справі імпічменту колишнього президента Дональда Трампа.

Хоча багато сенаторів-республіканців засудили роль Трампа у справі про штурм Капітолію його прихильниками, лише небагато з них виявили готовність засудити Трампа. Вони також кажуть, що судовий розгляд лише спричинить більший розкол.

Палата представників проголосувала за імпічмент Трампу 13 січня 232 голосами проти 197. Трамп – перший президент США, якому двічі оголошували імпічмент, і перший, на кого чекає судовий розгляд після завершення каденції.

Оголошення про імпічмент з’явилося після того, як група прихильників на той момент чинного президента Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні увірвалася в будівлю Капітолію, де в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу США. Вони мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. У засіданні оголосили перерву, поліція Капітолію евакуювала членів Конгресу з будівлі.

П’ятеро людей у результаті подій загинули, 52 людини були заарештовані. Вночі проти 7 січня офіційний представник Капітолію повідомив, що будівля знову взята під охорону.

 
…

Адміністрація президента США Джо Байдена зіткнеться з чималою кількістю зовнішніх та внутрішньополітичних викликів: від поновлення контролю над озброєнням Росії і протидії напористій політиці Китаю до боротьби із загрозою спалаху тероризму всередині Сполучених Штатів, зазначають оглядачі. (Відео AP, AFP, Reuters).
…

У Киргизстані затриманий колишній прем’єр-міністр країни Мухаммедкалий Абилгазієв, повідомляє телеканал «Настоящее время» з посиланням на киргизстанські джерела.

За цими даними, він затриманий після допиту в кримінальній справі за фактом незаконного збагачення. Також він фігурує у справі, пов’язаній із родовищем Кумтор, інші подробиці не уточнюються.

Колишній голова уряду перебуває в слідчому ізоляторі Державного комітету національної безпеки на дві доби ­– до обрання запобіжного заходу судом.

Абилгазієв подав у відставку 15 червня 2020 року. За місяць до цього він пішов у відпустку на тлі розслідування кримінальної справи, пов’язаної з продовженням і переоформленням радіочастот, а також звинувачень у корупції.

Мухаммедкалий Абилгазієв став прем’єр-міністром Киргизстану навесні 2018 року. У 2010 році він став головою Соціального фонду і очолював його до 2016 року, після чого був призначений першим віце-прем’єром в уряді Сооронбая Жеенбекова. До прем’єрства він також попрацював радником і головою апарату президента Жеенбекова.

 
…

Прем’єр-міністр Італії Джузеппе Конте 26 січня подав у відставку. Про це повідомили в канцелярії президента Серджіо Маттарелли.

Рішення про відставку очікувалося після того, як уряд Конте втратив абсолютну більшість у Сенаті. Це стало наслідком виходу з його кабінету представників партії колишнього прем’єра Маттео Ренці через суперечки про стратегію боротьби з коронавірусом та рецесією в економіці.

Як пишуть італійські ЗМІ, Конте сподівається сформувати новий кабінет. Його, як і раніше, підтримують провідні партії нинішньої коаліції: популістський «Рух п’яти зірок» і лівоцентристська Демократична партія.

Читайте також: Суд у Мілані пояснив, чому звільнив українського солдата Марківа

Президент почне консультації з лідерами партій. Якщо не вдасться сформувати уряд, в країні можуть пройти дострокові вибори. За них виступає права опозиція – «Ліга» Маттео Сальвіні, яка раніше входила до правлячої коаліції, але потім вийшла з неї, і партія Сильвіо Берлусконі.

За опитуваннями, Конте – досить популярний, проте він є безпартійним і прямо не пов’язаний з жодною з політичних сил.

За конституцією Італії, обидві палати парламенту фактично рівноправні – без більшості в Сенаті уряду практично неможливо домагатися схвалення необхідних законопроєктів.

 
…

Суд у Росії 28 січня розгляну апеляцію на арешт опозиціонера Олексія Навального. Про це 26 січня повідомив помічник Навального Леонід Волков.

«Вчора раптом закрутилися шестерні «правосуддя», почали оформлюватися документи, і сьогодні адвокати були сповіщені про те, що апеляція на арешти була призначена на 28 січня – на післязавтра. Цілком неочікувано», – написав він у своєму Твітері.

Він долучив до допису сповіщення від Хімкінського міського суду.

Правозахисна організація «Репортери без кордонів» 26 січня закликала Євросоюз запровадити санкції проти російських урядовців після того, як під час протестів на підтримку Навального затримали понад 50 журналістів.

Натомість речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що «не буде діалогу» із учасниками «нелегальних» протестів.

Російський опозиціонер Олексій Навальний був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».

Читайте також: ЄС чекатиме на рішення суду щодо Навального, перш ніж вдаватися до санкцій проти Росії – Маас

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою. Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.

Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.

23 січня в акціях протесту у понад 100 російських містах на захист Навального, за даними правозахисників, взяли участь до 110 тисяч людей. Хоча, за оцінкою штабу самого політика, всього може йтися про участь в акціях близько 250 тисяч росіян. Близько 3,5 тисячі людей були затримані. Акції не були узгоджені з владою. Поліція застосовувала до людей силу. Правозахисники заявляли, що серед затриманих опинилися близько двох сотень неповнолітніх. Дії російської влади проти демонстрантів засудили політики на Заході і правозахисні організації.

Попри масові затримання протестувальників на вихідних, Волков закликав людей виходити на нові акції 31 січня.

 
…

Президент США Джо Байден висловив стурбованість через затримання російського опозиціонера Олексія Навального та силовий розгін протестувальників у Москві.

Він ще не вирішив, якою буде відповідь на ситуацію з Навальним, але висловив надію, що Сполучені Штати та Росія зможуть співпрацювати у сферах, де обидві країни можуть отримати користь.

Байден зазначив, що країни повинні співпрацювати над контролем ядерної зброї та договором New START, який завершується 5 лютого.

Президент сказав журналістам у Білому домі, що він вважає можливим дати зрозуміти Росії, що Сполучені Штати «дуже стурбовані їхньою поведінкою».

Байден також згадав про велике втручання, ймовірно, російських хакерів в американські комп’ютерні мережі в грудні та повідомлення, що Росія пропонувала талібам щедрі винагороди для вбивства американських солдатів в Афганістані.

«Я попросив відповідні відомства детально дослідити для мене кожну з цих проблем, уточнити, де вони є, і я, не вагаючись, порушуватиму ці питання перед росіянами», – сказав президент.

Навальний перебуває в московському СІЗО «Матроська тиша». Його затримали 17 січня 2021 року в аеропорту відразу після повернення з Берліна, де він проходив лікування та реабілітацію після отруєння. Згодом його заарештували на 30 діб.

Затримання і арешт Навального пов’язані з вимогою Федеральної служби виконання покарань замінити йому умовний термін у справі «Ів Роше» на реальний. На думку відомства, політик ухилявся від виконання зобов’язань умовно засудженого. Засідання суду за заявою служби призначене на 2 лютого.

23 січня в акціях протесту у понад 100 російських містах на захист Навального, за даними правозахисників, взяли участь до 110 тисяч людей. Хоча, за оцінкою штабу самого політика, всього може йтися про участь в акціях близько 250 тисяч росіян. Близько 3,5 тисячі людей були затримані. Акції не були узгоджені з владою. Поліція застосовувала до людей силу. Правозахисники заявляли, що серед затриманих опинилися близько двох сотень неповнолітніх. Дії російської влади проти демонстрантів засудили політики на Заході і правозахисні організації.

Договір New START обмежує кількість розгорнутих стратегічних ядерних боєголовок до 1550, а розгорнутих систем стратегічної доставки – до 700.

 
…