Економіка

Член Конституційної наради Киргизстану Садірдін Торалієв на засіданні 26 листопада запропонував прибрати з конституції країни норму про те, що російська мова є офіційною, повідомляє киргизька служба Радіо Свобода, Радіо Азаттик.

«Я розумію, що чим більше мов знає громадяни, тим краще, ми багато чого досягли через знання російської мови. Але ми повинні ухвалити окремий закон і розвивати іноземні мови, а в Конституції потрібно прописати статус тільки киргизької мови», – цитує його видання. За словами Торалієва, громадяни не вчитимуть національну мову, якщо у них не буде в цьому потреби.

«Ми звикли до російської мови і сидимо з нею, як прив’язаний собака. Такого не має бути. Ми можемо втратити свою мову», – цитує члена Конституційної наради агенція «АКИпресс». Реакція інших учасників зборів на пропозицію Торалієва в повідомленні не вказана.

У Киргизстані російська мова, відповідно до чинної конституції, має статус офіційної. У 2019 році об’єднання політичних сил, яке пропонувало провести конституційну реформу, пропонувало позбавити російську цього статусу. У жовтні 2020 року під час зустрічі з послом Росії тодішній виконувач обов’язків президента Садир Жапаров заявив, що це питання на порядку денному не стоїть.

Проєкт нової конституції Киргизстану винесений на громадське обговорення 17 листопада. Документ значно розширює повноваження і роль президента, форма правління в разі ухвалення змін фактично стане президентською, а не парламентською, як зараз. Крім того, в країні пропонується створити новий орган, Народний курултай, який буде «найвищим дорадчим, консультативним і координаційним органом». Курултай скликатиме президент.

 
…

Австралія вітає звільнення з в’язниці Ірану британсько-австралійської науковиці Кайлі Мур-Гілберт, яку засудили до 10 років тюрми за звинуваченням у шпигунстві.

«Я надзвичайного задоволена й рада повідомити, що доктор Кайлі Мур-Гілберт була звільнена з ув’язнення в Ірані й скоро об’єднається зі своєю сім’єю», – заявила міністр закордонних справ Австралії Меріс Пейн.

Вона додала, що Австралія неухильно заперечує підстави, на яких іранська влада заарештувала й засудила науковицю.

25 листопада іранське державне телебачення повідомило, що Тегеран відпустив Кайлі Мур-Гілберт в обмін на трьох іранців, яких утримували за кордоном.

«Бізнесмен та двоє іранців, які були затримані за кордоном за неправдивими звинуваченнями, були звільнені в межах обміну на шпигунку з подвійним громадянством», – повідомив сайт каналу Iribnews.

Державні ЗМІ Ірану стверджують, що Мур-Гілберт шпигувала на користь Ізраїлю.

За даними кількох видань, звільненими іранцями є Саїд Мораді, Могаммад Хазеї та Масуд Седагат Задей. Їх ув’язнили в Таїланді. За даними слідства, вони планували вбивство ізраїльських посадовців у Бангкоку вісім років тому.

У самому Таїланді посадовці заявили, що звільнені іранці у 2012 році планували підірвати вибухівку. Вони не уточнили деталей.

Мур-Гілберт – викладачка ісламознавства в Університеті Мельбурна. Її відправили до в’язниці Тегерана у вересні 2018 року.

Останніми місяцями міжнародний тиск з вимогою її звільнення зріс на тлі повідомлень, що стан її здоров’я погіршився.

У листах, вивезених з в’язниці та опублікованих у британських ЗМІ в січні, Мур-Гілберт написала, що відхиляє пропозицію співпрацювати з розвідувальним відділенням військового формування «Корпус вартових Ісламської Революції».
…

Всі домовленості Олександра Лукашенка будуть скасовані новим урядом Білорусі. Про це повідомляє пресслужба лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської.

«Про що б не домовлявся Олександр Лукашенко, він втратив підтримку білоруського народу. А значить все його угоди і договори будуть переглянуті і скасовані новим урядом», – мовиться у повідомленні.

Наголошується, що вони «завжди виступали і виступаємо за дружні і партнерські відносини з Росією», але незалежність та суверенітет не можуть бути «предметом торгу».

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники протестів вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року.
…

Президент Аргентини Альберто Фернандес оголосив триденний національний траур через смерть легендарного аргентинського футболіста Дієго Марадони. Про це повідомляє агентство Reuters.

Марадона помер 25 листопада через зупинку серцево-судинної системи.

11 листопада Марадону було госпіталізовано, лікарі провели йому операцію через субдуральну гематому. Після виписки його знову відправили до клініки, де він лікувався від алкогольної залежності.

Марадона був одним із найкращих футболістів ХХ століття, чемпіоном світу і найкращим гравцем чемпіонату світу 1986 року. На його рахунку понад 550 матчів у професійній кар’єрі, в яких він забив 292 голи.

Ще в юні роки Марадона отримав прізвисько El Pibe de Oro («Золотий Хлопчик»), яке закріпилося за ним на всю кар’єру.

У легендарному чвертьфінальному матчі світової першості-1986 проти команди Англії Марадона забив обидва голи, а його команда перемогла 2:1.

Першим голом був м’яч, забитий рукою, чого арбітри не помітили. Сам Марадона згодом пояснював, що це була «рука Бога». Натомість другий гол форварда був шедевром: Марадона здійснив рейд на 60 метрів, обвівши на шляху до воріт п’ятьох футболістів команди суперника. Уболівальники на сайті ФІФА в 2002 році визнали цей м’яч «Голом століття».

 
…

Президент США Дональд Трамп 25 листопада оголосив про помилування свого колишнього радника з національної безпеки Майкла Флінна.

«Для мене велика честь повідомити, що генерал Майкл Флінн отримав повне помилування. Вітаю генерала Флінна та його чудову родину, я знаю, що у вас тепер буде справді фантастичний День Подяки!» – написав Трамп у твітері.

Флінн, відставний генерал армії, був одним із тих, кому висунули звинувачення в межах розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера про втручання Росії в американські президентські вибори в 2016 році.

Майкл Флінн двічі визнавав себе винним у наданні неправдивих свідчень ФБР про свої контакти з колишнім російським послом Сергієм Кисляком у період перед інавгурацією Трампа. Пізніше ексрадник змінив юридичну тактику, звинувативши ФБР у спробі заманити його в пастку.

Флінн був головним радником кампанії Трампа під час президентських виборів 2016 року. Після перемоги на виборах Трамп призначив його на одну з ключових посад в адміністрації – радника Білого дому з національної безпеки.

Проте Флінн пішов з посади в лютому 2017 року, після того, як з’ясувалося, що він ввів в оману віцепрезидента Майка Пенса в питанні про свої контакти з тодішнім послом Росії.

У травні цього року Міністерство юстиції закрило справу проти Флінна. Але федеральний суддя, який головував у справі Флінна, закликав до подальшого судового розгляду цього питання.

Помилування Трампа зупинить судові процеси проти Флінна.
…

Верхня палата парламенту Франції проголосувала 25 листопада за резолюцію щодо визнання Нагірного Карабаху, повідомляє RFI.

305 сенаторів підтримали цей документ, проти виступив один законодавець. Резолюцію, яка має рекомендаційний характер, підтримали всі фракції, за винятком представників ультраправої партії «Національне об’єднання».

Документ пропонує уряду «визнати Нагірно-Карабаську Республіку і перетворити це визнання на інструмент переговорів з метою встановлення міцного миру».

Сенат Франції  також у своєму документі засудив «військову агресію Азербайджану, проведену за підтримки турецької влади та іноземних найманців і вимагає негайного виведення азербайджанських збройних сил і їхніх прихильників із територій, захоплених в результаті військових операцій, проведених в Нагірно-Карабаському регіоні з 27 вересня 2020 року».

Нагірний Карабах є міжнародно визнаною територією Азербайджану, яку населяють переважно вірмени. До початку бойових дій населення цієї території становило близько 150 тисяч людей.

Баку фактично втратив контроль над регіоном, який називався Нагірно-Карабаською автономною областю, наприкінці 80-х років минулого століття. У 1992–1994 році етнічні вірменські сили, які підтримував Єреван, встановили контроль не лише над власне Нагірним Карабахом, а й над сімома районами Азербайджану, де до початку бойових дій жили переважно азербайджанці. Місцеве населення було вимушене залишити території, які вірмени проголосили «буферною зоною», покликаною гарантувати безпеку Нагірного Карабаху.

За результатами війни 2020 року, яка тривала шість тижнів, Азербайджан звільнив значну частину своєї території. Домовленості, досягнути Азербайджаном і Вірменією за посередництва Росії 9 листопада, передбачають, що Баку повністю відновлює контроль над районами, які ніколи не належали до Нагірного Карабаху.

Також угода передбачає закріплення фактичної лінії фронту на момент досягнення домовленостей. Це означає, що під контроль Азербайджану повертається місто Шуша та прилеглі території власне Нагірного Карабаху.

 
…

Уряд Німеччини повідомив, що сліди бойової отруйної речовини з групи «Новачок», яким був отруєний російський опозиціонер Олексій Навальний, виявлені не тільки на пляшці з водою, з якої пив політик у готелі в місті Томськ, а й на інших предметах. Така відповідь надійшла на запит депутатів німецької ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини». Де саме ще були знайдені сліди «Новачка», влада Німеччини не повідомила.

У Бундестазі також не уточнили, в якому саме вигляді Навальний отримав отруту. «Виявлені сліди не дають вказівки на початкову форму речовини, чи був це порошок, чи це була рідина», – сказано у відповіді уряду Німеччини депутатам.

Речниця Олексія Навального Кіра Ярмиш, коментуючи відповіді Бундестагу, зазначила, що влада Німеччини поки не повідомляла ані їй, ані Навальному про інші предмети зі слідами отруйної речовини.

Пляшку води «Святе джерело», на якій був виявлений «Новачок», колеги Навального з «Фонду боротьби з корупцією» (ФБК) забрали з номера готелю в Томську, в якому опозиціонер жив безпосередньо перед отруєнням. До Німеччини пляшку доставила розслідувачка ФБК Марія Пєвчих.

Один із лідерів російської опозиції Олексій Навальний був отруєний 20 серпня, він знепритомнів у літаку, що прямував до Москви. Навального госпіталізували в Омську лікарню і ввели у штучну кому. Через дві доби, після вимог дружини і колег Навального, його перевезли на лікування до Берліна. До тями політик прийшов тільки через 19 днів.

Російські лікарі виключили версію про цілеспрямоване отруєння Навального, пояснивши його стан «порушенням обміну речовин». Натомість німецькі фахівці, а також кілька незалежних європейських лабораторій знайшли в організмі політика сліди бойової отруйної речовини, схожої за складом з отрутою «Новачок», яка була використана при замаху на колишнього співробітника ГРУ Росії Сергія Скрипаля в британському місті Солсбері. Влада Великої Британії підозрює в організації цього замаху російські спецслужби.

Захід вимагає від Кремля розслідувати обставини отруєння Навального. Російські слідчі органи відмовилися порушувати кримінальну справу. Після цього Євросоюз і Велика Британія запровадили санкції відносно осіб і організацій, які, на їхню думку, або можуть бути причетні до інциденту, або не здійснюють розслідування.

Сам Навальний вважає, що до замаху на нього особисто причетний президент Росії Володимир Путін. У Кремлі звинувачення в причетності до отруєння Навального заперечують, вважаючи подію провокацією Заходу.

 
…

Затриманий 24 листопада в столиці Білорусі Мінську журналіст телеканалу «Белсат» Ігор Ілляш отримав 15 діб арешту за участь у пікеті 26 жовтня. Того дня марш студентів і пенсіонерів проходив на площі Незалежності в той же час, коли журналіст прямував на завод МАЗ, що розташований в іншій частині міста, повідомляє «Белсат».

Ігор Ілляш є чоловіком затриманої у кримінальній справі журналістки Катерини Андреєвої. У їхній квартирі 24 листопада відбувся обшук.

На суді Ігор розповів, що увечері 24 листопада троє невідомих у цивільному відкрили двері його квартири ключем, який, імовірно, конфіскували у його дружини, пише «Белсат». Ці особи показали постанову про конфіскацію техніки Катерини, але почали забирати і техніку Ігоря, про що він їм сказав. Після цього журналіста забрали в Центральне РУВС Мінська для свідчень у справі дружини, проте там йому пред’явили протокол про правопорушення.

Адвокат заявив клопотання про припинення справи у зв’язку з недоведеністю провини обвинуваченого, але суддя присудила журналісту 15 діб.

Дружину Ільяша Катерину Андреєву затримали після прямого ефіру, який вона вела з місця жорстокого розгону силовиками людей на «Площі Змін» у Мінську 15 листопада. Зараз вона є підозрюваною в кримінальній справі про організацію дій, що порушують громадський порядок. Андреєва перебуває в СІЗО міста Жодіно.

Ілляш і Андрєєва видали книгу «Білоруський Донбас» – «дослідження ролі білорусів і Білорусі в донбаській війні».
…

Голова Китаю Сі Цзіньпін привітав обраного президента США Джо Байдена з перемогою на виборах 3 листопада.

Китайські державні засоби інформації повідомили 25 листопада, що у своєму посланні Байдену китайський лідер висловив сподівання, що китайсько-американські відносини «розвиватимуться надалі з урахуванням інтересів двох країн та загальних очікувань міжнародної спільноти».

У повідомленнях також ідеться, що віцепрезидент Китаю Ван Цишань привітав Камалу Гарріс з обранням на посаду віцепрезидента.

Міністерство закордонних справ Китаю вже привітало Байдена, але вітання Сі затрималися, оскільки 45-й президент США Дональд Трамп досі оскаржує результати виборів у судах країни та відмовляється визнати свою поразку.

Повідомлення про привітання голови КНР надійшло після того, як Трамп розпочав виконувати дії, пов’язані з формальним переходом влади.

Сі Цзіньпін є один із останніх лідерів великих держав, який привітав Байдена. Досі цього не зробив президент Росії Володимир Путін.

Кремль 24 листопада заявив, що не виступить із вітаннями доти, доки триває розгнляд пов’язаних із виборами юридичних питань.

Напруженість між Сполученими Штатами та Китаєм посилилася за час правління адміністрації Трампа, особливо у сферах торгівлі, технологічної безпеки та пандемії COVID-19, хвороби, яку сам Трамп часто називав «китайським вірусом».

Байден оголошений неофіційним переможцем виборів у США – виходячи із кількості голосів у колегії виборників, які він має отримати.

Формально колегія виборників збирається 14 грудня, щоб офіційно оголосити переможця, як це передбачено Конституцією США. Інавгурація в Білому домі традиційно запланована на 21 січня.
…

Колишній слідчий Слідчого комітету Білорусі Євген Юшкевич затриманий у Мінську, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода. За повідомленням, він перебуває у в’язниці на Окрестіна.

Влітку Юшкевич ініціював і запустив проєкт bychange.me – із допомоги в працевлаштуванні силовикам, які втратили роботу через свої вчинки, переконання або висловлену думку.

Відомо, що Юшкевича затримали 24 листопада ввечері. Його аккаунт у твіттері, де він висловлювався про МВС і СК, недоступний.

Євген Юшкевич родом із Могильова. Він закінчив юридичний факультет Білоруського державного університету, два роки працював поза штатом у слідчому відділі прокуратури Мінська, потім ще п’ять – слідчим і старшим слідчим Департаменту розслідування економічних злочинів СК у Мінську.
…

У Берліні вранці в середу, 25 листопада, в ворота резиденції канцлера Німеччини Ангели Меркель врізався автомобіль з написами «Зупинити політику глобалізації» і «Прокляті вбивці дітей і людей похилого віку». Повідомлень про постраждалих немає.

На середу у Меркель запланована відеоконференція з главами урядів німецьких земель. Учасники заходу повинні обговорити продовження обмежень через коронавірус і подальші кроки боротьби з пандемією.

18 листопада німецька влада ухвалила поправки до закону про захист від інфекційних захворювань. Уряд стверджує, що прийняті поправки до закону дозволять чітко узгодити умови, за яких набуватимуть чинності обмеження під час чергових спалахів коронавірусної інфекції. Раніше обмежувальні заходи Бундестаг погоджував з главами федеральних земель без участі парламенту.

Ухвалення поправок викликало масовий протест в Берліні. Критики уряду вважають, що документ розширює повноваження Міністерства охорони здоров’я ФРН і обмежує права і свободи громадян. Деякі протестувальники також вважають, що влада зможе запровадити примусову вакцинацію від коронавірусу. Уряд це відкидає і вказує, що мова йде про доступність щеплень для всіх, незалежно від медичної страховки.

Reuters нагадує, що Європа знаходиться у стані підвищеної готовності, після нападів ісламістів у Парижі, Ніцці та Відні восени. Жертвами атак стали вісім осіб. У вівторок 24 листопада в швейцарському місті Лугано жінка з ножем напала на двох відвідувачок магазину і завдала поранення одній з них. Швейцарська влада розслідує інцидент як теракт. За даними слідства, жінка була пов’язана з джихадистами.
…

Президент США Дональд Трамп розглядає можливість помилування колишнього радника з питань національної безпеки Майкла Флінна, який у 2017 році визнав себе винним у тому, що брехав ФБР про свої контакти з росіянами, повідомляють американські ЗМІ.

Трамп повідомив помічникам, що планує включити Флінна до списку помилувань, який він видасть в останні дні свого президентства, повідомили Axios і The New York Times 24 листопада з посиланням на неназвані джерела.

Флінн, відставний генерал армії, був одним із тих, кому висунули звинувачення в межах розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера про втручання Росії в американські президентські вибори в 2016 році.

Майкл Флінн двічі визнавав себе винним у наданні неправдивих свідчень ФБР про свої контакти з колишнім російським послом Сергієм Кисляком у період перед інавгурацією Трампа. Пізніше ексрадник змінив юридичну тактику, звинувативши ФБР у спробі заманити його в пастку.

Флінн був головним радником кампанії Трампа під час президентських виборів 2016 року. Після перемоги на виборах Трамп призначив його на одну з ключових посад в адміністрації – радника Білого дому з національної безпеки.

Проте Флінн пішов з посади в лютому 2017 року, після того, як з’ясувалося, що він ввів в оману віцепрезидента Майка Пенса в питанні про свої контакти з тодішнім послом Росії.

У травні цього року Міністерство юстиції закрило справу проти Флінна. Але федеральний суддя, який головував у справі Флінна, закликав до подальшого судового розгляду цього питання.

Помилування Трампа зупинить судові процеси проти Флінна.
…

Азербайджанські сили зайшли в другий із трьох районів, які повертає Вірменія за умовами угоди про перемир’я, підписаної цього місяця Вірменією, Азербайджаном і Росією. Угода припинила кількатижневі бої за Нагірний Карабах.

25 листопада Міністерство оборони Азербайджану повідомило, що військові зайшли в Карвачар, який в Азербайджані відомий як Кельбаджар.

Раніше передача цього району планувалася на 15 листопада, але з гуманітарних причин Азербайджан погодився продовжити крайній термін.

«Інженерні роботи завершені для забезпечення руху наших підрозділів у цьому напрямку, складні гірські дороги по маршруту руху військ очищені від мін та підготовлені до використання», – йдеться у повідомленні міністерства.

Вірменія в рамках перемир’я погодилася передати три райони, що оточують Нагірний Карабах, – Агдам, Карвачар і Лачин – які майже три десятиліття перебували під контролем Вірменії. 

Контроль над Агдамом був переданий 20 листопада, над Лачином – повинен бути переданий до 1 грудня.

За умовами режиму припинення вогню, всі сім азербайджанських районів мають перейти під контроль Баку, так само як і частини Нагірного Карабаху, які були відвойовані азербайджанськими силами після того, як 27 вересня знову почалися бої.

В останній шеститижневій війні азербайджанські сили відвоювали чотири окуповані азербайджанські райони.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі.

Читайте також: Азербайджанські біженці з Нагірного Карабаху «мріють» повернутися додому

За домовленостями, азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін, за угодою, мають контролювати миротворчі сили, відряджені Росією.
…

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба взяв участь у пленарному засіданні конференції «Афганістан 2020» і розповів учасникам конференції про можливості українських компаній у відбудові Афганістану, повідомила пресслужба МЗС 24 листопада.

«Україна може багато запропонувати. Ми готові брати участь у регіональних та міжрегіональних економічних, інфраструктурних та енергетичних проєктах із залученням Афганістану. Українські компанії готові постачати промислові, будівельні товари, локомотиви, трактори, залізничне обладнання та устаткування. Наші спеціалісти готові організувати тренінги для афганських інженерів, задіяних у побудові залізничної інфраструктури та систем оповіщення», – розповів Кулеба.

Міністр висловив підтримку зусиль керівництва Афганістану у просуванні внутрішньоафганського діалогу.

Кулеба нагадав, що Україна бере важливу участь у місії НАТО в Афганістані «Рішуча підтримка» та запевнив у продовженні цього внеску у безпеку, мир та процвітання Афганістану та ширшого регіону.

Допомогова конференція відбулася в Женеві 23–24 листопада за участю представників 66 держав та 32 міжнародних організацій. Вони мають на меті консолідувати міжнародну підтримку мирного процесу в Афганістані.
…

У столиці Білорусі Мінську кілька годин не виходить на зв’язок журналіст Ігор Ілляш. Про це повідомили білоруська служба Радіо Свобода телеканал «Настоящее время», а також, із посиланням на Білоруську асоціацію журналістів», портал Tut.by.

Телефони Ілляша, який працює на телеканалі «Белсат», відключені, він не прийшов на раніше обумовлену зустріч. Колеги приїхали до квартири, де Ігор проживає з затриманою раніше колегою Катериною Андреєвою, двері їм ніхто не відчинив.

Після цього брат журналіста зайшов до квартири і виявив там копію протоколу вилучення комп’ютерної техніки і телефонів. Хто проводив обшук, на якій підставі вилучили техніку, з документа зрозуміти неможливо.

Де перебуває сам журналіст, як і раніше, невідомо.

Дружина Ігоря Ілляша Катерина Андрєєва є фігуранткою кримінальної справи про організацію дій, що порушують громадський порядок. Їй обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту на 2 місяці, до 20 січня 2021 року.

Правозахисники визнали Катерину Андреєву політичним в’язнем.

Ігор Ільяш і Катерина Андреєва раніше співпрацювали з Радіо Свобода. Зокрема, Андреєва у 2017–2018 роках була авторкою проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії та є співавторкою книги «Білоруський Донбас» про роль білорусів у російсько-українській війні на сході України, уривки з якої друкувало Радіо Свобода.
…

США ввели санкції проти трьох російських компаній за звинуваченням у порушенні режиму нерозповсюдження зброї масового ураження щодо Сирії, Ірану і Північної Кореї. За повідомленням Федерального реєстру США, рішення про санкції Держдепартамент ухвалив ще 6 листопада, проте опубліковане воно сьогодні.

Так, у список увійшли Nilco Group, АТ «Завод Елекон» і АТ «Авіазапчастини». Державним компаніям і урядовим відомствам США заборонено мати справи з внесеними до списку санкцій компаніями. У список також потрапили дві китайські компанії.

Компанія «Авіазапчастини» фігурувала в справі про російський кредит ультраправій французькій партії на чолі з Марін Ле Пен. Кредит в 9 мільйонів євро був виданий Першим чесько-російським банком, а потім перейшов на «Авіазапчастини». У червні повідомлялося про угоду між партією Ле Пен і російською компанією про повернення кредиту.
…

Обраний президент США Джо Байден закликав американців до спільних дій з огляду на те, що процес виборів завершився.

«Вибори закінчилися. Настав час відкинути партійність і риторику, покликану демонізувати одне одного. Ми повинні зібратися разом», – написав Байден у твітері 24 листопада.

Перед тим Байден розповів про одну зі своїх зустрічей з метою глибшого ознайомлення з ситуацією в країні.

«Обрана віцепрезидент Камала Гарріс і я провели зустріч з групою мерів, що представляють обидві партії. Це лише початок того, що, на мою думку, стане міцним партнерством у наступні місяці та роки. Разом ми будемо перемагати COVID-19 і будувати краще життя», – вказав обраний президент США в іншому твіті.

Адміністрація президента США Дональда Трампа 23 листопада схвалила початок процесу передачі влади команді обраного президента Джо Байдена.

Трамп, як і раніше, не визнає своєї поразки на виборах, але заявляє, що погоджується з рішенням федерального відомства розпочати перехід влади.

Раніше Емілі Мерфі, голова маловідомої Адміністрації загальних служб (GSA), повідомила Байдену, що передача повноважень може офіційно розпочатися.

«В інтересах нашої країни я рекомендую Емілі та її команді робити те, що потрібно зробити щодо першочергових протоколів, і сказав своїй команді робити те саме», – написав Трамп у твіттері.

Цей крок означає, що команда Байдена може нарешті отримати доступ до федеральних агентств, спілкуватися з чиновниками і залучити кошти від платників податків для сприяння плавному переходу.

Це також дозволяє Байдену і новообраній віцепрезидентці Камалі Гарріс регулярно отримувати дані з питань національної безпеки, які також отримує Трамп.

Команда Байдена привітала рішення адміністрації, заявивши, що воно сприятиме «плавній і мирній передачі влади».

Протягом майже трьох тижнів Трамп вдавався до кроків, спрямованих на скасування результатів виборів 3 листопада, зокрема, його команда подала низку позовів, відхилених судами, а він сам заявляв про шахрайство на виборах, не надаючи при цьому доказів.

 
…

У Росії в Петрозаводському міському суді 24 листопада почався третій розгляд у справі карельського історика, лідера регіонального відділення правозахисного товариства «Меморіал» Юрія Дмитрієва.

«Це буде третій за рахунком судовий процес за одним і тим же обвинуваченням», – пише правозахисне товариство «Меморіал». Дмитрієва звинувачують у виготовленні дитячої порнографії, розпусних діях щодо неповнолітньої і зберіганні зброї.

Біля будівлі суду зібралася група підтримки Дмитрієва, повідомляє проєкт Радіо Свобода Север.Реалии. У будівлю суду нікого, крім учасників процесу, не пускають через коронавірусні обмеження. Як очікується, 24 листопада суд обере запобіжний захід (це формальність, оскільки Дмитрієв перебуває під вартою в іншій справі).

Цей же суд 22 липня визнав Дмитрієва винним у сексуальному насильстві над прийомною дочкою і засудив до трьох із половиною років колонії. За іншими пунктами обвинувачення його виправдали. З урахуванням часу, проведеного під вартою, Дмитрієв міг вийти на свободу в листопаді. Пізніше це рішення оскаржили всі сторони процесу.

У вересні Верховний суд Карелії задовольнив вимогу прокуратури і посилив вирок Дмитрієву до 13 років колонії суворого режиму. Крім того, суд скасував виправдувальний вирок за статтями про виготовлення порнографії, розпусні дії і зберігання зброї й направив їх на новий розгляд в новому складі суду. Карельському історику можуть додати ще десять років колонії.

Правозахисники вважають, що кримінальне переслідування історика є помстою за його діяльність.

Багаторічний голова карельського «Меморіалу» – відомий історик і краєзнавець, який розслідував злочини сталінських часів. Саме він знайшов масове поховання в урочищі Сандармох у Карелії, де наприкінці 30-х років XX століття були поховані тисячі арештантів, розстріляних НКВС. Завдяки Дмитрієву і «Меморіалові» стали відомі імена кількох тисяч розстріляних під час Великого терору.
…

Захід будує «різні схеми впливу» на білоруську владу і президента, щоб повалити чинний лад у Білорусі, і готовий підключити до цього Росію, заявив 24 листопада Олександр Лукашенко на церемонії вручення вірчих грамот послами іноземних держав.

«Президента Білорусі можна усунути від влади. Це реально. Підказую шлях, він один, інших немає: тільки білоруський народ це зможе зробити на підставі тих законів, які сьогодні існують, і білоруської Конституції. Як бачите, зовсім проста відповідь на всі питання, які розбурхують сьогодні голови західних дипломатів, які несуть службу в Білорусі, і тих, хто сьогодні хвилюється і стурбований цим питанням на Заході, а також наших втікачів», – цитує Лукашенка білоруське держагентство «Белта».

За його словами, «останнім часом західні держави дуже хвилюються з приводу подальшого розвитку Білорусі, дуже переживають і будують різні схеми впливу на білоруську владу і президента з метою повалення чинного ладу. Дійшли до того, що готові підключити до цього процесу Росію, але не знають як».

На зустрічі з послами Лукашенко сказав, що Білорусь зацікавлена «в неконфліктному й ефективному співробітництві з іншими країнами, в тому числі і з західними». При цьому він заявив, що на будь-який тиск, введення санкцій «будуть аналогічні відповіді», і вони «будуть болючі для європейської спільноти насамперед». Які саме це можуть бути «відповіді», Лукашенко не уточнив.

На церемонії вручення вірчих грамот були присутні посли Бангладеш, Ізраїлю, Камбоджі, Китаю, Намібії, Пакистану і Мальтійського ордена. Відомо також, що 25-26 листопада Білорусь із візитом відвідає міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

Литва, Латвія й Естонія 23 листопада погодили список санкцій офіційних осіб Білорусі, в ньому – 156 прізвищ. Раніше ці країни вже заборонили в’їзд Олександрові Лукашенку і ще близько 30 білоруським чиновникам, а 25 вересня санкційні списки знову були розширені. Білорусь у відповідь запровадила санкції проти Латвії, Литви й Естонії і склала свій список зі 100 чиновників кожної з цих трьох країн.

Європарламент 26 листопада проведе термінові дебати щодо ситуації в Білорусі, де обговорить порушення прав людини в країні, а також загибель Романа Бондаренка. 2 грудня комітет Європарламенту із закордонних справ планує обговорити події в Білорусі і те, як ЄС може сприяти демократичним змінам у країні.

Незважаючи на протести, що тривають вже чотири місяці, Лукашенко відмовляється йти у відставку.

Після виборів президента, проведених 9 серпня, ЦВК оголосила його президентом ушосте. Опозиція відмовилася визнавати результати виборів, заявивши про фальсифікації і закликавши Лукашенка до відставки.
…

Китай запустив безпілотний космічний корабель на Місяць, щоб зібрати там зразки породи.

Ракета Long March 5 із космічним кораблем Chang’e-5 стартувала з космічного центру «Веньчан» у південній острівній провінції Хайнань 24 листопада о 4:30 за місцевим часом, повідомило офіційне агентство «Сіньхуа».

Мета місії, що триватиме 23 дні, – зібрати зразки місячної гірської породи і ґрунту, щоб допомогти вченим дізнатися про походження, формування й вулканічну активність Місяця.

У разі успіху це будуть перші зібрані зразки породи Місяця за 40 років – після місій США і СРСР у 1960-их і 1970-их.
…

Президент Польщі Анджей Дуда 23 листопада здав кров на одній зі станцій переливання крові у Варшаві.

Президент, який переніс COVID-19, вважає, що було б добре, якби до здачі крові долучилось якомога більше тих, хто перехворів коронавірусною інфекцією.

«Я здаю кров і всіх вас, хто одужав, закликаю до цього. Багато людей потребують нашої допомоги», – закликав Дуда у своєму твіттері.

У Польщі щоразу більше громадян, які перенесли COVID-19, добровільно здають кров, щоб допомогти в лікуванні нових інфікованих.

Польський Національний центр крові працює зараз під гаслом «Твоя кров – моє життя». Його директорка Малгожата Льорек зазначила, що до центру вже звернулися 300 донорів, а подарована кров допомогла в лікуванні восьми тисяч людей.

У Польщі станом на 23 листопада було 876 333 інфікованих COVID-19, зокрема, за останню добу зареєстровано 15002 нових хворих.
…

Президент Європейської ради Шарль Мішель 23 листопада провів телефонну розмову з обраним президентом США Джо Байденом та висловив сподівання на «відбудову» з новою адміністрацією міцного трансатлантичного альянсу. Таке повідомлення оприлюднене на сайті Європейської ради.

«Президент Європейської Ради Шарль Мішель… привітав потужні зобов’язання обраного президента Байдена перед союзниками США та його підтримку європейському співробітництву», – ідеться в повідомленні.

Шарль Мішель запросив обраного президента США на спеціальну зустріч членів Європейської ради в Брюсселі у 2021 році для обговорення спільних пріоритетів.

У відносинах між США і Євросоюзом упродовж кількох років виникло чимало проблем. Зараз сподівання на повноцінне відновлення партнерства із Вашингтоном Брюссель пов’язує, серед іншого, зі змінами в американській адміністрації.
…

У Нагірному Карабаху внаслідок вибуху міни загинув офіцер армії Азербайджану, поранень зазнали російський офіцер і четверо представників етнічних вірменських сил.

Спільна група російських миротворців, азербайджанських військовослужбовців, вірменських сил і міжнародного Червоного Хреста проводила пошук загиблих у Тертерському районі Азербайджану 23 листопада. Поблизу селища Мадагіз військовослужбовці підірвалися на міні. Загрози життю російського офіцера немає, повідомили в міністерстві оборони Росії.

Як повідомляє російська інформагенція ТАСС, спільні групи пошуку та передачі тіл загиблих, працюють уже понад тиждень. Знайдені тіла загиблих передаються сторонам для поховання.

За умовами режиму припинення вогню, всі сім азербайджанських районів мають перейти під контроль Баку, так само як і частини Нагірного Карабаху, які були відвойовані азербайджанськими силами після того, як 27 вересня знову почалися бої.

В останній шеститижневій війні азербайджанські сили відвоювали чотири окуповані азербайджанські райони.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі.

Читайте також: Азербайджанські біженці з Нагірного Карабаху «мріють» повернутися додому

Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін, за угодою, мають контролювати миротворчі сили, відряджені Росією.
…

Російський регулятивний орган «Роскомнадзор» порушив адміністративну справу відносно компанії Google, звинувативши її в тому, що вона не видаляє з пошукової видачі сайти з інформацією, забороненою для ознайомлення користувачам у Росії.

У «Роскомнадзорі» повідомили, що раніше у пошуковій видачі Google виявили сайти, заблоковані в РФ, зокрема ресурси з «екстремістським, порнографічним та суїцидальним контентом».

За оцінкою відомства, в середньому Google не видаляє з пошукової видачі до 30% забороненого в РФ контенту.

Адміністративну справу порушили за статтею про повторне невиконання обов’язків оператором пошукової системи. Тепер компанії загрожує штраф розміром від півтора до п’яти мільйонів рублів.

Згідно з російським законодавством, пошуковики зобов’язані видаляти зі своєї пошукової видачі сайти, заблоковані в РФ. Для цього вони мають підключитися до реєстру заборонених сайтів.

У 2019 році Москва вже оштрафувала Google на 500 тисяч рублів за відмову підключитися до реєстру, а також на 700 тисяч рублів нібито за те, що компанія знизила в пошуковій видачі частку фільтрації забороненого контенту.

Компанія Google, регулярно видаляє з пошукової видачі посилання на заборонені сайти, але не автоматично, а після вивчення підстав заборони.

 
…