Економіка

У Росії 13 листопада вперше виявили понад 22 тисячі нових інфікованих коронавірусом за добу. За інформацією оперативного штабу по боротьбі з поширенням хвороби, за день на 14-листопада захворіло 22 702 особи.

Рекордне значення оновлюється вже втретє за цей тиждень.

Дані про смертність у країні різняться. За інформацією оперативного штабу, померли 32 834 людини. Дані Росстату по місяцях збільшують смертність в 2-3 рази. До жовтня відомство зафіксувало в Росії 128 тисяч надлишкових смертей за рік.

Рахункова палата зафіксувала зростання спаду населення Росії у 2020 році на 30 відсотків.
…

Ізраїльські спецслужби у серпні вбили за запитом США високопоставленого члена «Аль-Каїди» Абдуллу Ахмеда Абдуллу. Американські спецслужби вважали його другою людиною в «Аль-Каїді», що відповідає за оперативне планування в організації. Про спецоперацію повідомляє газета The New York Times з посиланням на джерела в американській розвідці.

57-річний Абдулла, відомий також як Абу Мухамма аль-Масрі, підозрювався американськими спецслужбами в організації терактів біля посольств США у 1998 році. Тоді потужні бомби були підірвані перед посольствами США в Найробі в Кенії і в Дар-ес-Саламі в Танзанії. В результаті загинули 224 людини, зокрема 12 американців, понад 4,5 тисячі отримали поранення.

За даними газети, аль-Масрі був убитий разом зі своєю дочкою, вдовою сина колишнього лідера «Аль-Каїди» Усами бен Ладена Хамзи бен Ладен. Вони були застрелені двома мотоциклістами, які зникли з місця замаху. Ахмед Абдулла вважався наступником глави «Аль-Каїди» Аймана Аз-Завахірі. Анонімний телеграм-канал Directorate 4, що відслідковує повідомлення ісламістів, зазначає, що сам Аз-Завахірі теж міг померти на початку осені.

Американський чиновник, розмовляючи з агентством Reuters на умовах анонімності, відмовився підтвердити будь-які подробиці історії NYT або повідомити, чи було якесь втручання США у цій справі.

У Офісі прем’єр-міністра Ізраїлю заявили, що не коментуватимуть звіт.
…

Суд в американському штаті Мічиган відхилив позов соратників президента США Дональда Трампа, які хотіли оскаржити підрахунок голосів у цьому штаті, де переміг його суперник, демократ Джо Байден.

У позові йшлося про ймовірні порушення, зокрема в окрузі, де розташоване місто Детройт.

Суд у Мічигані 13 листопада відхилив вимогу відкласти сертифікацію підрахунку голосів у Детройті, заявивши, що це «було б безпрецедентним судовим активізмом».

Незважаючи на те, що 7 листопада Байден був оголошений переможцем президентських виборів, кампанія чинного президента Дональда Трампа веде важкі юридичні баталії за скасування результатів у декількох штатах і висуває безпідставні заяви про фальсифікації результатів голосування.

Наразі виборчі чиновники й суди по всій країні не знайшли жодних доказів масових фальсифікацій на виборах, про які заявляв Дональд Трамп.

 
…

Олександр Лукашенко 13 листопада доручив взяти під «дуже серйозний» контроль розслідування обставин смерті 31-річного жителя столиці Білорусі Мінська Романа Бондаренка і прокоментував обставини його смерті, інформує державна інформагенція «БелТА».

«Коли вони (міліція – ред.) під’їхали, як зазвичай, усі розбіглися. А цей (Бондаренко) чи травмований був, чи що… У нетверезому стані. Це визнано. Висновок сьогодні надав Слідчий комітет. Вони виклали це все. Він був п’яним. Звичайно, його взяли і повезли в цей відділок. Йому стало зле по дорозі, як мені доповіли. Вони викликали швидку допомогу і відправили його до лікарні», – стверджує Лукашенко, посилаючись на дані Слідчого комітету Білорусі.

Лікарі «швидкої» вже спростували заяву СК Білорусі про алкогольну інтоксикацію загиблого.

Роман Бондаренко помер в реанімації ввечері 12 листопада.

Увечері 11 листопада чоловіка схопили невідомі особи в цивільному одязі і масках у дворі його будинку на так званій «площі Змін» і відвезли в мікроавтобусі, схожому на ті, які використовує міліція. Через деякий час його доставили до лікарні в тяжкому стані, сильно побитого. Не приходячи до тями, Роман помер.

Сусіди розповіли, що пізно ввечері 11 листопада на «площі Змін» невідомі особи знімали біло-червоно-білі стрічки. Роман вийшов дізнатися, що сталося, на нього накинулися люди в цивільному і балаклавах. У МВС назвали подію «дворовим конфліктом» і «конфронтацією поглядів». За версією відомства, «небайдужі громадяни намагалися відновити порядок і не допускати порушень правил благоустрою».

Сестра Романа Бондаренка повідомила TUT.BY, що хтось після смерті Романа приїхав до лікарні і вилучив усі речі її брата. Хто це був, родичі не знають.

Роман Бондаренко за освітою був художником, закінчив Білоруську державну академію мистецтв, останнім часом працював директором магазину «Острів чистоти». У молодості він служив у загоні спецпризначення внутрішніх військ, ніколи не мав проблем з міліцією і ніколи не ходив на акції протесту і марші.

Протести в Білорусі тривають уже понад три місяці, вони пов’язані з тим, що ЦВК оголосила переможцем виборів президента Білорусі Олександра Лукашенка. Щотижня в Мінську та інших містах відбуваються марші протесту проти режиму Лукашенка, а біло-червоно-білі прапори, які Лукашенко називає «колабораціоністськими профашистськими прапорами», стали одним із символів протесту. Білоруські силовики борються з ними, зокрема, зрізають вивішені на будинках стяги.
…

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська оголосила про створення народного трибуналу. Він займеться збором доказів злочинів режиму Олександра Лукашенка, повідомила вона 13 листопада у телеграмі.

«Наша країна остаточно перетворилася на місце злочину. Я заявляю, що Олександр Лукашенко і його поплічники – терористична організація, яка повинна відповісти за свої злочини», – заявила вона.

Опозиціонерка повідомила, що активісти міжнародної робочої групи вже ведуть збір доказів злочинів Лукашенка. Крім того, ведеться робота «із визнання Лукашенка і його пособників терористичною організацією».

Після того, як докази злочинів режиму будуть зібрані, опозиція планує влаштувати голосування за звинувачення підозрюваних. 

20 грудня має відбутися марш із заявою «народного обвинувачення», йдеться в повідомленні Тихановської.

У цього плану, за словами опозиціонерки, є дві мети: «зупинити беззаконня і показати, що боятися повинні не протестувальники білоруси, а ті, хто скоює злочини проти них».

«Минув час, коли можна просто вбивати людей з упевненістю, що за це нічого не буде. Минув час, коли «не до закону». З цього дня гарант закону – народ Білорусі», – наголосила вона.

Тим часом, Олександр Лукашенко в інтерв’ю з представниками російських, українських, молдовських і казахстанських ЗМІ заявив, що не використовуватиме сценарій транзиту влади. 

«Ніяких наступників. Кого обере народ, так і буде», – сказав він. 

Лукашенко також заявив, що не має наміру йти у відставку достроково.

У Мінську й інших великих білоруських містах з серпня тривають протести проти результатів президентських виборів, на яких влада проголосила перемогу Олександра Лукашенка. Опозиція, США, країни Євросоюзу не визнають результатів виборів.

За оцінкою правозахисників, за пів року протестів проти Лукашенка були затримані тисячі учасників акцій протестів. За даними правозахисників, відкрито понад 900 кримінальних справ. Через події в ході виборчої кампанії переслідувань зазнали понад 450 людей, із них 98 визнані політв’язнями.

 
…

Спільна слідча група за підсумками розслідування дійшла висновку, що літак був збитий з установки «Бук», яку доставили з Росі
…

…

Смерть Романа Бондаренка внаслідок побиття стала результатом дій білоруської влади, йдеться в повідомленні голови Європейської служби зовнішніх справ Жозепа Борреля 13 листопада.

«Це (смерть Романа Бондаренка) – обурливий і ганебний результат дій білоруської влади, яка не тільки безпосередньо та жорстоко репресувала власне населення, але й створила обставини, за яких такі незаконні акти насильства можуть мати місце», – йдеться у повідомленні.

Як стверджує Боррель, Мінське не лише підважував «фундаментальні права і свободи білоруського народу, але й нехтує їніми життями».

«Ми очікуємо від влади припинення насильства та переслідувань, негайного та безумовного звільнення всіх затриманих, в тому числі політичних в’язнів, а також повного та прозорого розслідування всіх порушень їхніх прав», – зазначає він.

Читайте також: У реанімації помер побитий людьми в цивільному в Мінську Роман Бондаренко

Європейський Союз вже запровадив санкції проти 55 білоруських громадян, відповідальних за насильство проти протестувальників. За заявою Борреля, блок готовий до подальших санкцій.

Роман Бондаренко, якого 11 листопада невідомі особи в масках викрали з так званої «площі Змін», помер 12 листопада в Мінську.

За словами свідка, пізно ввечері 11 листопада на «площі Змін» (двір на вулиці Червякова) стався конфлікт між невідомими особами в цивільному та місцевими жителями. Ці невстановлені особи в масках стали перерізати біло-червоно-білі стрічки у дворі. Після словесного конфлікту особи в масках стали нападати та бити жителів. Близько 22:16 кількох людей вивезли в автобусах, подібних до тих, якими користувалися силовики.

Читайте також: «Не забудемо, не пробачимо» – білоруси збираються на акції після смерті побитого невідомими Романа Бондаренка

За непідтвердженою інформацією, Бондаренка тримали в Центральному райвідділі міліції Мінська близько 1,5 години. О 00:05 він потрапив до лікарні швидкої допомоги з тяжким набряком мозку, закритою черепно-мозковою травмою, гематомами та іншими ушкодженнями.

За словами лікарів, пацієнта в комі доставили до операційної. Операція тривала кілька годин.

Головне управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому стверджує, що міліція з’явилася на місці подій уже після того, як Бондаренко зазнав травм. За цими повідомленнями, Романа знайшли у непритомному стані та викликали швидку допомогу. Однак місцеві жителі не бачили машин медиків.
…

Державне космічне агентство України підписало домовленості в рамках програми NASA «Артеміда» щодо цивільного дослідження й використання Місяця, Марсу, комет та астероїдів в мирних цілях. Таким чином, Україна стала дев’ятою країною-підписантом, повідомили в Державному космічному агентстві.

Україна має всі науково-технічні можливості і досвід, які дозволяють їй стати одним із вагомих партнерів NASA під час реалізації програми «Артеміда», переконані в агентстві.

«Це важливо для України, бо ми зможемо реалізувати свої власні проєкти у партнерстві з провідними космічними агенціями світу. Це логічний крок в продовження того, що ми же вступили до Moon Village Association.

Українські проєкти вперше стали частиною глобального сценарію освоєння Місяця від ISECG, і логічно, що ми далі хочемо реалізовувати наш потенціал в рамках програми «Артеміда», – йдеться у заяві голови ДКА Володимира Усова.

Домовленості в рамках програми «Артеміда» передбачають:

 
усі заходи здійснюються лише в мирних цілях;
 
діяльність має бути прозорою, щоб уникнути непорозумінь та конфліктів;
 
учасники програми мають прагнути підтримувати сумісність систем для підвищення їхньої безпеки та стабільності;
 
підписанти зобов'язуються надавати допомогу особам, які постраждали в рамках реалізації програми «Артеміда»;
 
будь-яка держава, яка бере участь в програмі, має бути учасницею Конвенції про реєстрацію космічних об'єктів;
 
наукову інформацію, отриману в рамках реалізації програми, слід оприлюднювати публічно;
 
підписанти зобов'язуються зберігати космічну спадщину;
 
видобування та використання космічних ресурсів є ключовим фактором безпечних та сталих досліджень, і має проводитися відповідно до Договору з космосу;
 
слід уникати шкідливого втручання та підтримувати принцип належної уваги, як того вимагає Договір з космосу;
 
підписанти зобов’язуються планувати безпечне захоронення сміття.

У Державному космічному агентстві України додають, що перелічені принципи та домовленості не порушують міжнародних зобов’язань України у сфері космічної діяльності. У відомстві сподіваються, що така співпраця підштовхне держави до багатосторонніх консультацій в контексті розвитку міжнародного космічного права, яке б відповідало сучасним викликам та планам людства в освоєнні космічного простору.

Підписання домовленостей, зазначає агентство, сприятиме укладенню рамкової угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Сполучених Штатів Америки про співробітництво у дослідженні та використанні космічного простору в мирних цілях (рамкова угода від 31 березня 2008 року втратила чинність 22 січня 2019 року), розширенню співпраці України та США за іншими напрямами космічної діяльності та поновленню діалогу держав в рамках українсько-американської робочої групи з питань досліджень та використання космічного простору в мирних цілях, яка була створена 2016 році.

13 жовтня 2020 року в рамках 71-го Міжнародного астронавтичного конгресу вісім держав (США, Австралія, Канада, Італія, Японія, Люксембург, Об’єднані Арабські Емірати та Велика Британія) підписали Домовленості в рамках програми «Артеміда» щодо принципів співпраці в цивільному дослідженні й використанні Місяця, Марсу, комет та астероїдів в мирних цілях.

 
…

Захворюваність на кір за підсумками 2019 року у всьому світі сягнула найвищої точки за 23 роки, йдеться в повідомленні Всесвітньої організації охорони здоров’я від 12 листопада.

За результатами дослідженням ВООЗ та американського Центру з контролю захворювань, в 2019 році зареєстрували близько 870 тисяч випадків захворювання на кір. Це найвищий показник з 1996 року. Кількість смертей також зросла до 207,5 тисяч – на близько 50% порівняно з 2016 роком.

Минулого року великі спалахи кору зареєстрували в кількох країнах, в тому числі в Україні, Грузії, Казахстані, Північній Македонії, на які припадає 73% глобальних випадків.

У ВООЗ вбачають причину в браку вчасної вакцинації людей.

Читайте також: Вакцини від грипу: куди вони поділися?

«Ми знаємо, як запобігти спалахам кору і смертям. Ці дані дають чітке розуміння, що ми не можемо захистити людей від кору в кажному регіоні світу», – заявив голова ВООЗ Тедроc Абраном Гебреєсус.

Щоб запобігти спалахам кору, за заявами представників системи охорони здоров’я, мають бути щеплені близько 95% населення місцевості повинні бути щеплені.

При цьому покриття вакцинацією однієї дози вакцини у всьому світі протягом більше ніж десятиліття не перевищує 85%, охоплення двома дозами – лише 71%.

У ВООЗ стривожені вторинним впливом пандемії COVID-19 у 2020 та 2021 роках на ситуацію з кором.

Пандемія призвела до зриву кампаній вакцинації, який вплинув на 94 мільйони людей у 26 країнах.

«До кризи з коронавірусом світ стикався з кризою кору, і вона не зникла. Хоча системи охорони здоров’я перебувають під тиском через пандемію COVID-19, ми не повинні дозволяти, щоб наша боротьба з однією смертельною хворобою відбувалася за рахунок боротьби з іншою», – сказала виконавча директорка Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) Генрієта Форе.

На додаток до слабких систем охорони здоров’я та неможливості дістатися невакцинованих дітей, ВООЗ вказала на іншу проблему: дедалі більше вагання щодо вакцинації в деяких країнах.

Зокрема, розвінчані твердження, що комбінована вакцина проти кору-паротиту-краснухи (MMR) викликає аутизм, вже призвели до руху проти щеплень у деяких розвинених країнах.

ВООЗ зазначає, що щеплення від кору врятували понад 25,5 мільйона життів у світі з 2000 року.

Кір – це дуже заразне захворювання, яке в основному вражає дітей до п’яти років.
…

Вищі посадові особи федерального уряду і штатів США, відповідальні за безпеку виборів, заявили, що немає «свідчень» того, що результати голосування 3 листопада якимось чином були скомпрометовані або змінені.

У заяві офіційних осіб, відповідальних за кібербезпеку і вибори, відкидаються необґрунтовані твердження президента Дональда Трампа і деяких республіканців про те, що фальсифікація і втрата бюлетенів привели до перемоги демократа Джо Байдена на президентських виборах.

«Немає ніяких доказів того, що будь-яка система голосування видалила або втратила голоси, змінила голоси або була якимось чином скомпрометована», – йдеться в заяві, поширеній Агентством кібербезпеки і безпеки інфраструктури Міністерства внутрішніх справ (CISA). 

«Вибори 3 листопада були найбезпечнішими в історії Америки», – мовиться у заяві.

Серед авторів також президенти Національної асоціації державних виборчих комісій і Національної асоціації державних секретарів, які проводять вибори на рівні штату, а також виконавчий комітет координаційної ради уряду і промисловості, який включає в себе все основне обладнання для голосування.

Заяву було оприлюднено через кілька годин після того, як Трамп ретвітнув безпідставне твердження про те, що виробник обладнання для обробки голосів «видалив» 2,7 мільйона голосів по всій країні і передав сотні тисяч голосів Байдену в Пенсільванії та інших штатах, де президент програв.

«Хоча ми знаємо, що існує безліч необґрунтованих заяв і можливостей для дезінформації про процес наших виборів, ми можемо запевнити вас, що ми повністю впевнені в безпеці і чесності наших виборів, і ви повинні (буди впевненими, – ред.) теж. Якщо у вас є питання, звертайтеся до посадових осіб, відповідальних за вибори, як до голосів, яким довіряють, оскільки вони керують виборами», мовиться у заяві.

Після того, як основні новинні організації 7 листопада оголосили Байдена переможцем виборів, Трамп продовжив юридичні баталії, щоб скасувати результати, незважаючи на те, що він не надав ніяких доказів порушень, які могли б вплинути на результат.

Тим часом агентство Reuters повідомило, що Трамп може звільнити главу CISA Кріса Кребса, який спробував спростувати дезінформацію про фальсифікації під час голосування.
…

У Білорусі і за її межами люди почали збиратися на стихійні акції – після повідомлення про смерть в реанімації в Мінську жорстоко побитого за день до цього невідомими у масках Романа Бондаренка.

На мінській «Площі змін», де Бондаренко пізно ввечері 11 листопада був викрадений, згадати його прийшли сотні людей. Вони принесли квіти, свічки.

Деякі з них скандували: «Не забудемо, не пробачимо», «Зупиніть цей фашизм», «Трибунал», повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

На акції пам’яті люди вийшли також в Новополоцьку, Малинівці, Бобруйську, Барановичах.

Квіти і лампадки з’явилися і біля білоруського посольства в Києві.

Присутні вигукували «Вбивці», «Трибунал», передає кореспондент Радіо Свобода.

Як повідомляє портал Tut.By, вшанувати пам’ять Бондаренка прийшли і до посольства Білорусі у Вільнюсі.

Роман Бондаренко, якого 11 листопада невідомі особи в масках викрали з так званої «площі Змін», помер 12 листопада в Мінську. Через кілька годин після викрадення 31-річний чоловік із тяжкими тавмами був доправлений до лікарні, але зусилля медиків із порятунку життя виявилися марними.

Сестра Романа підтвердила білоруській службі Радіо Свобода його смерть.

Житель одного з розташованих поруч будинків розповів, як розпочався конфлікт. За його словами, пізно ввечері 11 листопада на «площі Змін» (двір на вулиці Червякова) стався конфлікт між невідомими особами в цивільному та місцевими жителями.

Ці невстановлені особи в масках стали перерізати біло-червоно-білі стрічки у дворі. Після словесного конфлікту особи в масках стали нападати та бити жителів. Близько 22:16 кількох людей вивезли в автобусах, подібних до тих, якими користувалися силовики.

За непідтвердженою інформацією, Бондаренка тримали в Центральному райвідділі міліції Мінська близько 1,5 години. О 0:05 Роман потрапив до лікарні швидкої допомоги з тяжким набряком мозку, закритою черепно-мозковою травмою, гематомами та іншими ушкодженнями.

За словами лікарів, пацієнта в комі доставили до операційної. Операція тривала кілька годин.

Головне управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому стверджує, що міліція з’явилася на місці подій уже після того, як Бондаренко зазнав травм. За цими повідомленнями, Романа знайшли у непритомному стані та викликали швидку допомогу. Однак місцеві жителі не бачили машин медиків.
…

У Мінську ввечері 12 листопада помер Роман Бондаренко, якого 11 листопада невідомі особи в масках викрали з так званої «площі Змін». Через кілька годин після викрадення 31-річний чоловік із тяжкими тавмами був доправлений до лікарні, але зусилля медиків із порятунку життя виявилися марними.

Сестра Романа підтвердила білоруській службі Радіо Свобода його смерть.

Зараз люди приходять на «Площу Змін», щоб вшанувати пам’ять загиблого.

Житель одного з розташованих поруч будинків розповів, як розпочався конфлікт. За його словами, пізно ввечері 11 листопада на «площі Змін» (двір на вулиці Червякова) стався конфлікт між невідомими особами в цивільному та місцевими жителями.

Ці невстановлені особи в масках стали перерізати біло-червоно-білі стрічки у дворі. Після словесного конфлікту особи в масках стали нападати та бити жителів. Близько 22:16 кількох людей вивезли в автобусах, подібних до тих, якими користувалися силовики.

За непідтвердженою інформацією, Бондаренка тримали в Центральному райвідділі міліції Мінська близько 1,5 години. О 0:05 Роман потрапив до лікарні швидкої допомоги з тяжким набряком мозку, закритою черепно-мозковою травмою, гематомами та іншими ушкодженнями.

За словами лікарів, пацієнта в комі доставили до операційної. Операція тривала кілька годин.

Головне управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому стверджує, що міліція з’явилася на місці подій уже після того, як Бондаренко зазнав травм. За цими повідомленнями, Романа знайшли у непритомному стані та викликали швидку допомогу. Однак місцеві жителі не бачили машин медиків.
…

Вірменська опозиція продовжує протести з вимогою відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна через підписану ним угоду з Азербайджаном і Росією про припинення боїв у Нагірному Карабасі.

Кілька тисяч протестувальників беруть участь у ході вулицями Єревана 12 листопада, вигукуючи гасла проти Пашиняна: «Зраднику, йди геть».

Окремо акцію в центрі Єревана на площі Свободи проводили прихильники опозиційної партії «Сасна црер», але вони скасували заплановану ходу після того, як поліція змусила їх розійтися, посилаючись на запроваджений воєнний стан.

При цьому, кількох протестувальників, які відмовилися залишити площу, затримали силовики.

12 листопада Спеціальна слідча служба Вірменії повідомила про арешт 10 опозиційних лідерів у рамках кримінальної справи про організацію та проведення масових зібрань у столиці Єревані.

Опозиція назвала арешти незаконними.

Протести у Вірменії почалися в ніч на 10 листопада, після того як 9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі.

11 листопада в Єревані опозиція провела мітинг з вимогою відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна і денонсації угоди. Про мітинг оголосили 17 партій. Того дня в Єревані відбулися сутички силовиків із демонстрантами. Увечері вони висунули ультиматум Пашиняну, проте в парламенті країни не змогли зібрати кворум через те, що на засідання не з’явилися представники правлячої партії.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991-1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.
…

Діяльність проєкту Bonanza Media курирував полковник ГРУ Сергій Чебанов – The Insider і Bellingcat
…

У Мінську запровадили обов’язковий масковий режим через профілактику ГРВІ і COVID-19, повідомляє телеграм-канал Міністерства охорони здоров’я Білорусі.

За повідомленням, нові правила стосуються не тільки працівників, а й відвідувачів всіх без винятку об’єктів столиці Білорусі. Носити маску також обов’язково в громадському транспорті, метро, маршрутних таксі, таксі.

«Контроль за дотриманням вимог поширення вірусних інфекцій і COVID-19 в місті посилять з сьогоднішнього дня. Рішення зобов’язує керівників організацій усіх форм власності вжити необхідних заходів щодо дотримання санітарно-протиепідемічних заходів», – йдеться в повідомленні.

Масковий режим влада Білорусі раніше запровадила в Гомельській області, в Могильові, Бобруйську, Осиповицькому, Дрибинському, Климовицькому, Кличевському, Краснопільському, Кричевському, Чауському районах Могильовської області, в Лідському районі Гродненської області, в Оршанському, Міорському, Полоцькому, Шумилинському районах Вітебської області, в Новополоцьку.

У Державному прикордонному комітеті Білорусі раніше повідомили, що через поширення коронавірусного захворювання закрили дев’ять пунктів пропуску на кордоні з Україною і Польщею.

За даними Міністерства охорони здоров’я, за добу в Білорусі було зареєстровано 1098 нових випадків COVID-19, напередодні – 1057.

Офіційно з кінця лютого в Білорусі захворіло 110 455 осіб, а 92 843 людини одужали, померли 1027 людей.

Після оголошення результатів виборів в Білорусі в країні почалися масові антивладні протести, які тривають четвертий місяць.

Канада, Велика Британія і кілька країн ЄС, включаючи сусідні з Білоруссю Україну, Польщу, Литву не визнали легітимність Олександра Лукашенка як президента. Євросоюз заявив про санкції проти 40 білоруських чиновників.

Очільники МЗС країн ЄС також погодили спільну позицію щодо запровадження санкцій проти Лукашенка. Раніше Латвія, Литва та Естонія ввели санкції проти близько 130 білоруських посадовців, серед них і Олександр Лукашенко.
…

У Вірменії затримали десять опозиційних лідерів в рамках кримінальної справи про організацію та проведення масових зібрань у столиці Єревані в порушення закону, повідомляє Вірменська служба Радіо Свобода з посиланням на Спеціальну слідчу службу країни.

Згідно з повідомленням, серед затриманих лідер опозиційної партії «Процвітаюча Вірменія» Гагік Царукян, представник опозиційної партії «Дашнакцутюн», керівник телеканалу «Еркір Медіа» Гегам Манукян, заступник голови опозиційної Республіканської партії Едуард Шармазанов, опозиціонери Давид Амбарцумян, заступник голови опозиційної партії «Батьківщина» Ара Саакян. Усі вони проходять у справі про «незаконні масові зібрання».

У справі ж про «порушення правил поводження з документами або комп’ютерною інформацією, що містять державну таємницю», проходять голова опозиційної партії «Національна безпека» Гарнік Ісагулян, лідер опозиційної партії «Одна Вірменія» Артур Казінян, представник партії «Дашнакцутюн» Ішхан Сагателян. За двома статтями затримані колишній директор Служби національної безпеки, голова партії «Батьківщина» Артур Ванецян і опозиціонер Сурен Суренянц. Повідомляється про затримання іще кількох політиків.

Протести у Вірменії почалися в ніч на 10 листопада, після того як 9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі.

11 листопада в Єревані опозиція провела мітинг з вимогою відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна і денонсації угоди. Про мітинг оголосили 17 партій. Того дня в Єревані відбулися сутички силовиків із демонстрантами. Увечері вони висунули ультиматум Пашиняну, проте в парламенті країни не змогли зібрати кворум через те, що на засідання не з’явилися представники правлячої партії.

На 12 листопада також запланований мітинг опозиції.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991-1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.
…

Журналіст афганського бюро Радіо Свобода, Радіо Азаді, Ільяс Даї загинув вранці 12 листопада від вибуху бомби, прикріпленої до його автомобіля.

Омер Звак, прессекретар губернатора провінції, повідомив Радіо Свобода, що інцидент стався у столиці провінції Гільменд, Лашкаргах.

За словами Звака, внаслідок нападу були поранені ще троє людей, зокрема брат журналіста.

Наразі відповідальності за напад на себе ніхто не взяв.

«Мій колега і дорогий друг Ільяс Даї загинув сьогодні вранці в результаті терористичного нападу. Він був джентльменом. Завжди мав фірмову посмішку. Це жахливі новини. Ільяс, про тебе будуть пам’ятати», – написав у твітері Самі Махді, керівник бюро Радіо Азаді.

«Ми шоковані і засмучені втратою Мохаммада Ільяса Даї, хороброго і відданого колеги, який ніколи не вагався у своєму рішенні повідомляти новини зі своєї рідної провінції Гільменд», – заявила виконуюча обов’язки президента Раді Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

«Його вбивство – це боягузливий і підлий акт, який спустошує молоду сім’ю і залишає Афганістан без талановитого репортера, який засвідчив зміни, які відбуваються у його країні. Зростаюча загроза насильства щодо журналістів повинна глибоко турбувати всіх, хто прагне забезпечити безпечне та мирне майбутнє Афганістану», – додала вона.

Офіційний представник президента Афганістану Сіддік Сіддікі засудив «вбивство» Даї, заявивши, що воно було справою рук «ворогів свободи слова та засобів масової інформації в Афганістані».

Цей напад послідував за аналогічним вибухом бомби у Кабулі 7 листопада, внаслідок якого загинули колишній ведучий популярних телевізійних новин афганського каналу TOLO TV і два інших мирних жителі.
…

Обраний президент США Джо Байден має намір призначити на посаду глави апарату Білого дому свого давного радника Рона Клейна.

«Глибокий, різноманітний досвід і здатність Рона Клейна працювати з людьми з різних політичних кіл – це саме те, що мені потрібно в голові адміністрації Білого дому, коли ми протистоїмо цьому моменту кризи і знову об’єднуємо нашу країну», – написав Байден у твітері.

Вибір Клейна відображає пріоритет нової адміністрації Байдена щодо стримування пандемії коронавірусу та подолання економічних потрясінь.

Клейн був координатором заходів з боротьби з лихоманкою Ебола під час спалаху епідемії у Західній Африці у 2014 році і зіграв ключову роль у розробці й реалізації плану відновлення економіки у адміністрації колишнього президента Барака Обами у 2009 році під час глобальної фінансової кризи.

Клейн був головою адміністрації Байдена протягом першого терміну Обами і був радником з кампанії Байдена. Він також був керівником апарату віце-президента Ела Гора в середині 1990-х років і працював у Конгресі, коли Байден був сенатором.

Глава апарату Білого дому часто вважається «сторожем» президента, розробляє політичну і законодавчу стратегію і служить сполучною ланкою з Конгресом на законодавчих переговорах.
…

У Нідерландах 12 листопада поновлюється судовий процес у справі про збиття малайзійського «Боїнга» на Донбасі у 2014 році.

«У цей день, а також можливо наступний, прокуратура відповість на запити захисту. Після цього буде надана можливість для коротких відповідей з кожного боку. 25 листопада 2020 року суд вирішить, які запити будуть задоволені, а які ні», – повідомили у суді.

Початок засідання – об 11-й за Києвом.

Під час попереднього засідання на початку листопада захист підозрюваного Олега Пулатова вперше показав фрагменти інтерв’ю зі своїм підзахисним. На цьому відео Олег Пулатов відповідає на запитання адвокатів.

За словами адвокатки Сабине тен Дуссхате, це розмови, що були записані 16 лютого й 22 жовтня в Росії.

На відео Пулатов заперечує свою причетність до катастрофи, і заявляє, що йому не було відомо про наявність установки «Бук» на території, підконтрольній угрупованню «ДНР».

Олег Пулатов назвав висунуті проти нього обвинувачення — «мерзенними». Він пояснив, що вирішив звернутися до адвокатів і взяти участь у процесі саме для того, щоби знайти «справжніх винних» у катастрофі.

Читайте також: Шості роковини збиття MH17. Що змінилося у справі впродовж року

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.​

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердаму почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17.

Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.
…

Штаб президента США Дональда Трампа подав 11 листопада новий позов для оскарження підрахунку голосів на виборах президента в одному з ключових штатів – Мічигані, в якому переміг його суперник, демократ Джо Байден.

Цей позов – останній із низки звернень до судів, до яких вдається кампанія Трампа, намагаючись заблокувати перемогу Байдена на виборах 3 листопада.

У Мічигані, де в 2016 році Трамп переміг, цього разу він програв Байдену з різницею у близько 2,6%, згідно з неофіційними підрахунками. 

У позові, зокрема, йдеться про ймовірні порушення, зокрема в окрузі, де розташоване місто Детройт.

Представник Державного департаменту штату Мічиган, який курує вибори в штаті, заявив, що кампанія Трампа пропагує неправдиві заяви.

Тим часом у Джорджії, ще одному штаті, де підрахунок голосів триває, керівник виборчої комісії заявив, що штат проведе перерахунок усіх бюлетенів. За його словами, остаточні результати будуть до 20 листопада.

Байден із невеликим відривом лідирує в Джорджії, де Трамп виграв у 2016 році.

Відмова Трампа прийняти поразку, незважаючи на вагомі докази того, що він програв і поступився Байдену на виборах, є незвичною для президентської політики США. Це викликало побоювання, що Трамп може прагнути залишитися при владі.

 
…