Економіка

Верховний представник Європейського союзу із зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель висловив «надзвичайну стурбованість» через повідомлення про продовження бойових дій між Вірменією й Азербайджаном, попри заяви про досягнуте напередодні перемир’я.

Боррель закликав сторони конфлікту дотримуватися домовленостей, а «усіх суб’єктів, включаючи зовнішні сторони, утримуватися від будь-яких дій, які можуть призвести до подальших жертв».

«У зв’язку з цим ми з надзвичайною стурбованістю відзначаємо повідомлення про продовження військової діяльності, в тому числі проти цивільних об’єктів, а також про жертви серед цивільного населення, і закликаємо сторони забезпечити повне дотримання угоди», – йдеться у заяві Борреля.

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу під час телефонної розмови попросив свого російського колегу Сергія Лаврова вплинути на Вірменію в питанні дотримання умов перемир’я, заявило МЗС Туреччини.

Міністр закордонних справ Вірменії 12 жовтня має бути в Москві на переговорах із представниками Мінської групи Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) на чолі з Францією, Росією та США.

11 жовтня Міністерство закордонних справ Азербайджану звинуватило Вірменію в обстрілі другого за населенням міста країни, Гянджі. Унаслідок цього обстрілу, за даними влади Азербайджану, загинули дев’ять людей, 34 – були поранені.

Вірменія заперечує свою причетність до обстрілу і звинувачує азербайджанські сили в обстрілі міста Степанакерта в спірному регіоні Нагірний Карабах.

Вночі проти 10 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Вірменія і Азербайджан за підсумками переговорів в Москві домовилися про тимчасове припинення вогню. Згодом країни звинуватили одна одну в порушенні перемир’я, проте формально режим тиші триває.

 
…

Перший віцеспікер Жогорку Кенеш (парламенту) Киргизстану Аїда Касималієва заявила, що збори депутатів 10 жовтня, на яких оголосили про обрання прем’єр-міністром країни ексдепутата Садира Жапарова, офіційно не можуть бути визнані засіданням парламенту через відсутність кворуму. Про це вона написала в своєму фейсбуці 11 жовтня.

«Відповідно, всі нібито ухвалені рішення юридично незаконні і нелегітимні. Якщо хто-небудь підпише ці документи як офіційні постанови Жогорку Кенеша, то ці діяння підпадають під відповідні кваліфікації посягання на захоплення влади», – написала вона.

За словами Касималієвої, постанови парламенту про призначення Садира Жапарова немає, «його обрання не підтверджене офіційними документами Жогорку Кенеша, відповідно не направлялося для затвердження» президенту Сооронбаю Жеенбекову.

Касималієва наголосила, що «всі рішення», ухвалені Садиром Жапаровим як прем’єр-міністром, «не мають юридичної сили», а виконувачем обов’язків прем’єр-міністра продовжує залишатися віцепрем’єр Алмазбек Баатирбеков.

Віцеспікер також звернулася з проханням до членів уряду продовжувати виконувати свої обов’язки до формування нового складу уряду. За її словами, на даний час проводяться консультації щодо призначення дати і місця проведення засідання парламенту.

Касималієва додала, що у зв’язку з тим, що Дастан Джумабеков пішов у відставку з посади спікера, то його повноваження переходять до неї як до першого віцеспікера, обраного від коаліції більшості.

«Ми готуємо документи, щоб оскаржити це в судах», – сказала Касималієва в інтерв’ю киргизькій службі Радіо Свобода, водночас, вона додала, що апарат парламенту не відповів на її прохання надати список депутатів, які голосували за призначення Джапарова.

Касималієва додала, що залишила збори депутатів у державній резиденції «Ала-Арча», щоб не легітимізувати засідання, проте її голос був незаконно зарахований.

Прихильники Садира Жапарова заявляють, що останнє засідання Жогорку Кенеш було легітимним і кворум там був. В інтерв’ю киргизькій службі Радіо Свобода член партії «Мекенчіл» Меліс Аспеков заявив, що кворум був, оскільки в засіданні брали участь – з урахуванням довіреностей – 63 людини.

Це було друге «обрання» прем’єром Жапарова, якого звільнили з в’язниці в ніч на 6 жовтня. Раніше те ж саме відбулося на зборах депутатів 6 жовтня, але на тому засіданні кворум не був зібраний.

Політична криза в країні триває після оголошення результатів парламентських виборів, які пройшли 4 жовтня. Згідно з офіційними підсумками, переконливу перемогу на них здобули дві пропрезидентські партії, а майже всі опозиційні партії не потрапили в парламент.

5 жовтня в Бішкеку почалися масові протести. У ніч на 6 жовтня демонстранти захопили «Білий дім», в якому працюють парламент і президент, а також будівлю Держкомітету з нацбезпеки і звільнили кількох політиків, на яких були порунеші кримінальні справи після приходу до влади президента Сооронбая Жеенбекова. Деяких із них, в тому числі експрезидента Алмазбека Атамбаєва, вже повернули в місця відбування покарання.

Жеенбеков протести розцінив як «спробу захоплення влади» і заявив, що залишається легітимним президентом. У Бішкеку запровадили режим надзвичайного стану.

 
…

Дев’яту неділю поспіль у Білорусі проходять багатотисячні вуличні акції протесту
…

У столиці Білорусі 11 жовтня ще до початку чергової акції протесту силовики розпочали затримання.

За повідомленнями російської інформагенції ТАСС, затримані кілька її співробітників, хоча вони мали акредитацію нового зразка. Білоруський портал Tut.by інформує про затримання кореспондетів БелаПАН і «Новага Часу». Їх везуть до Жовтневого районного відділу внутрішніх справ «для перевірки документів».

Крім того, біля кінотеатру «Москва» до чоловіка, який їхав на велосипеді, підбігли спецпризначенці, зіштовхнули його з велосипеда і затримали, повідомляє видання. Його відвели в мікроавтобус.

11 жовтня білоруська опозиція запланувала чергову акцію протесту під назвою «Марш честі».

Спецтехніка, автобуси з силовиками і військові вантажівки для перевезення особового складу вже стягнуті в різні місця в центрі Мінська.

 
…

Військова влада невизнаної Нагірно-Карабаської республіки опублікувала імена ще 25 військовослужбовців, які загинули під час боїв проти збройних сил Азербайджану. Про це 11 жовтня повідомляє вірменська служба Радіо Свобода.

Таким чином, з урахуванням даних, оприлюднених раніше, з 27 вересня і до 11 жовтня, тобто за два тижні, вірменська сторона повідомила про загибель 429 військовослужбовців.

Азербайджан не публікує дані про свої військові втрати, мотивуючи це тим, що зараз ці відомості є таємними.

Незалежних підтверджень даних про втрати обох сторін у зоні збройного конфлікту наразі немає.

Раніше 11 жовтня Міністерство закордонних справ Азербайджану звинуватило Вірменію в обстрілі другого за населенням міста країни, Гянджі. Унаслідок цього обстрілу загинули щонайменше восьмеро людей, понад три десятки були поранені. Вірменія заперечує свою причетність до обстрілу і звинувачує азербайджанські сили в обстрілі міста Степанакерта в Нагірному Карабасі.
…

Станом на зараз Чехія надала допомогу 10 білорусам, постраджалим під час протестів проти режиму Олександра Лукашенка. Про це повідомило видання ČTK Česke Noviny на основі даних Міністерства внутрішніх справ Чехії.

10 жовтня чеське МВС заявило, що ці громадяни Білорусі постраждали від рук співробітників сил безпеки, деякі з них досі мають сліди тортур. Майже всім потрібна психологічна допомога.

Читайте також: Білорусь: Лукашенко зустрівся з Бабариком та іншими політв’язнями в СІЗО КДБ

«Ми розраховуємо, що загалом приїде близько 50 пацієнтів. Зараз наймолодшому з них 15 років, найстаршому – 56 років », – повідомили у міністерстві.

За словами міністра внутрішніх справ Яна Гамачека, травми постраждалих виявилися більшими, ніж очікувалося.

«Це вогнепальні поранення, численні переломи тіла, травми очей і вух після вибуху гранати, а у деяких людей навіть є сліди тортур», – сказав Гамачек.

Витрати на лікування, в тому числі транспорт, покрило Міністерство внутрішніх справ Чехії.

Пацієнтів відбирала спеціальна гуманітарна рада, до складу якої входили представники білоруської діаспори в Чехії. Білорусів перевозили до Чехії індивідуально повітряним або наземним транспортом.

 
…

Чинний голова ОБСЄ, прем’єр-міністр Албанії Еда Рама привітав новини про домовленість між Азербайджаном та Вірменією про припинення вогню, йдеться в заяві ОБСЄ 10 жовтня.

«Нам потрібна стабільність, як на місці, так і в процесі, курованому співголовами Мінської групи. Угода, якої вночі (проти 10 жовтня – ред.) досягнули в Москві Вірменія та Азербайджан, відкриває нам шлях до відновлення змістовних переговорів у погодженому форматі», – повідомляє пресслужба організації.

Рама висловив стурбованість зростом кількості загиблих через загострення в Нагорному Карабаху, а також закликав до гуманітарної паузи «для обміну військовополоненими та іншими затриманими, а також останками вбитих під час бойових дій».

Читайте також: Росія, Карабах і Донбас. У Путіна на Донбасі більш далекосяжні цілі

Міжнародний комітет Червоного Хреста вже висловив готовність сприяти обміну тілами загиблих під час воєнних дій у Нагорному Карабаху та полоненими військовослужбовцями.

«Ми сподіваємося, що ця процедура буде здійснена швидко, щоб тіла жертв бойових дій були повернуті їхнім родичам. Ми також готові сприяти звільненню осіб, які перебувають в ув’язненні у конфліктуючих сторін, щоб вони могли возз’єднатися зі своїми сім’ями», – зазначив директор Регіонального управління оперативної діяльності МКЧХ в Європі і Центральній Азії Мартін Шюпп.

Вночі проти 10 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Вірменія і Азербайджан за підсумками переговорів в Москві домовилися про тимчасове припинення вогню в зоні конфлікту в самопроголошеній республіці Нагірний Карабах. Згодом країни звинуватили одна одну в порушенні перемир’я, проте формально режим тиші триває.

Читайте також: Нагірний Карабах став ілюстрацією терміна «заморожений конфлікт» – преса про Донбас (рос.)

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах», яку не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.

Конфлікт розпочався ще в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992­–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.

 
…

Жогорку Кенеш, парламент Киргизстану, на позачерговому засіданні 10 жовтня обрав на посаду прем’єр-міністра Садира Жапарова, передає киргизька служба Радіо Свобода. За словами першого віцеспікера парламенту Мірлана Бакірова, який головував на засіданні, його кандидатуру депутати схвалили одноголосно.

Своїми голосами парламентарі підтримали програму, склад та структуру нового кабінету міністрів.

Читайте також: Спецназ блокував будинок ексглави Киргизстану Атамбаєва, його затримали

Жапаров став єдиним кандидатом на посаду прем’єр-міністра. Він повідомив, що в зв’язку з поточною ситуацією в країні склад уряду лишається без змін. Також прем’єр розповів, що відмовився від ідеї націоналізації кар’єру Кумтор.

«Націоналізувати треба було вісім років тому, а зараз сенсу немає, зараз там золота не лишилося», – пояснив він.

10 жовтня спікер парламенту Миктибек Абдилбаєв заявив, що складає повноваження. Акції протесту в Бішкеку не припиняються із 5 жовтня. У ніч на 6 жовтня мітинг прихильників партій, незадоволених підсумками голосуваннях на виборах 4 жовтня, переріс у сутички з правоохоронними органами. Заворушення призвели до захоплення будівель влади.

9 жовтня на площі «Ала-Тоо» був зірваний мітинг громадських активістів і прихильників руху «Акирки Умут», куди входять колишній президент Алмазбек Атамбаєв, Омурбек Бабанов і інші політики. Після сутичок п’ять людей були госпіталізовані. Двоє з них, за даними міліції, зазнали вогнепальних поранень.

За фактом події правоохоронні органи порушили справу за статтею 264 ( «Масові заворушення») Кримінального кодексу Киргизької Республіки.

На суботу в Киргизії були консультації членів парламенту і можливе голосування щодо нового складу уряду.

 
…

Влада Азербайджану заявляє, що вірменські військовослужбовці спробували атакувати на двох напрямках після початку дії договору про перемир’я. Про це йдеться в повідомленні Міністерства оборони країни 10 жовтня.

«Попри угоду про оголошення режиму припинення вогню о 12.00, вірменська армія здійснила спробу атакувати в Агдара-Тертерському та Фізулі-Джабраїльському напрямках. У той же час низка наших населених пунктів перебуває під артилерійським обстрілом збройних сил Вірменії. Територія Тертерського і Агдамського районів обстрілюють противником », – йдеться в заяві відомства.

Натомість, як передає видання «Кавказький вузол», Вірменія звинуватила Азербайджан в обстрілах населеного пункту Гадрут та наступ на південному напрямку фронту.

Читайте також: Росія, Карабах і Донбас. У Путіна на Донбасі більш далекосяжні цілі

«Військові сили Азербайджану тримають під вогнем місто Гадрук», – повідомив єдиний інформаційний центр Вірменії у фейсбуці.

Вночі проти 10 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Вірменія і Азербайджан за підсумками переговорів в Москві домовилися про тимчасове припинення вогню в зоні конфлікту в самопроголошеній республіці Нагірний Карабах.

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах», яку не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.

Конфлікт розпочався ще в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992­–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.
…

Нині 29 мільйонів жінок та дівчат є жертвами рабства, яке проявляється, зокрема, у примусовій праці та примусових шлюбах, а також підневільному становищі у сім’ї. Про це йдеться у новій доповіді за результатами спільної роботи організації Walk Free, Міжнародної організації праці та Міжнародної організації з міграції, обидва агентства ООН, повідомляє агентство Reuters

Грейс Форрест, співзасновниця організації Walk Free, яка виступає проти рабства, заявила e п’ятницю на пресконференції ООН, що сьогодні кожна 130 жінка і дівчинка живе в сучасному рабстві.

«Реальність така, що сьогодні в рабстві живе більше людей, ніж будь-коли в історії людства», – наголосила вона, зазначивши, що Walk Free визначає сучасне рабство «як систематичне позбавлення людини свободи, при якому одна людина використовує інша для особистої або фінансової вигоди».

Згідно доповіді, жінки становлять 99 відсотків усіх жертв примусової сексуальної експлуатації, 84 відсотки всіх жертв примусового шлюбу і 58 відсотків усіх жертв примусової праці.

Форрест наголосила, що оцінка числа жінок і дівчат, які перебувають у сучасному рабстві, не враховує наслідків пандемії, яка призвела до «різкого збільшення числа примусових і дитячих шлюбів і експлуатації праці в усьому світі».

Форрест заявила, що Walk Free і програма ООН «Кожна жінка, кожна дитина» запускають глобальну кампанію з вимогою вжити заходів щодо викорінення сучасного рабства. Кампанія закликає покласти край дитячим і примусовим шлюбам, за які у 136 країнах ще не запроваджена кримінальна відповідальність. Також кампанія містить заклик до ліквідації легалізованих систем експлуатації, зокрема таких, які юридично пов’язують міграційний статус працівників з роботодавцем чи спонсором на період дії контракту.

Кампанія також закликає транснаціональні корпорації до прозорості і підзвітності. «Ми знаємо, що жінки і дівчата стикаються з безпрецедентним рівнем експлуатації та примусової праці в ланцюжках поставок товарів, які ми купуємо і використовуємо щодня – одягу, кави, техніки», – зазначила Форрест.

 
…

Поліція у російському Хабаровську затримала три десятки людей на акції на підтримку арештованого колишнього губернатора краю Сергія Фургала. Ці дані, з посиланням на пресслужбу мерії, наводить «Интерфакс».

Місцевий журналіст, представник регіонального штабу Олексія Навального – Андрій Пастухов повідомив «МБХ медіа» про 40 затриманих, серед яких виявився координатор штабу засновника ФБК Олексій Ворсін. Також серед затриманих, за даними «МБХ медіа», кілька співробітників ЗМІ і блогерів. Видання зазначає, що поліція вперше розігнала мирний виступ на підтримку Фургала. Акція не була узгоджена з владою, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

«Звичайна суботня мирна акція. Близько 15 години люди вирішили розгорнути намети. З’явилася поліція, яка наказала прибрати намети, інакше застосують фізичну силу. Мітингувальники відмовилися слухатися поліцію, після чого з будівлі уряду вийшли співробітники ОМОН і почали силою розганяти, забирати людей, згортати намети», – розповів Пастухов. За його ж словами, внаслідок жорсткого розгону деякі учасники акції отримали травми, двох людей госпіталізували.

У пресслужбі міської адміністрації повідомили, що після ходи і мітингу, які традиційного починаються о 12 годині за місцевим часом, «учасники протесту демонстративно розбили намети прямо на газонах головної міської пам’ятки». У мерії також заявили, що до наметів протестувальники принесли потужні динаміки, через які запустили трансляцію гасел, чим нібито заважали «перехожим і гостям міста».

«Интерфакс» зазначає, що акція розпочалася з мітингу на площі Леніна перед будівлею уряду Хабаровського краю. Прихильники колишнього губернатора близько години скандували гасла на його підтримку. Після ходи вони повернулися на площу Леніна, після чого на місце прибули силовики і почався розгін.

Протести в Хабаровську почалися після арешту губернатора краю Сергія Фургала 9 липня за звинуваченням в організації вбивств 15 років тому. Він відкидає всі звинувачення.

Фургал – член партії ЛДПР, багато років був депутатом Держдуми, а в 2018 році переміг на губернаторських виборах представника «Єдиної Росії» В’ячеслава Шпорта.

Арешт Фургала пов’язували ще і з голосуванням щодо поправок до конституції, які дозволяють Володимиру Путіну залишатися на посаді президента ще на два терміни: явка в краї була однією з найгірших по країні.

Акції на його захист набули характеру виступів проти федерального центру і Володимира Путіна.
…

Пакистанський телекомунікаційний регулятор заявив, що заблокував китайський застосунок TikTok через неможливість відфільтрувати «аморальний та непристойний» контент. Заборона оголошена з огляду на «скарги різних верств суспільства», заявив 9 жовтня Пакистанський орган телекомунікацій (РТА).

TikTok у Пакистані попереджали про необхідність фільтрування такого вмісту, але програма не дотрималася настанов, повідомляє регулятор, але заявляє, що перегляне заборону за умови функціонування задовільного механізму TikTok щодо модерації незаконного вмісту.

Сервіс TikTok заявив, що прагне дотримуватися закону на ринках, де працює. «Ми регулярно спілкуємось із PTA і продовжуємо з ними співпрацювати. Ми сподіваємося узгодити рішення, яке допоможе нам надалі служити енергійній та креативній спільноті країни», – заявила компанія.

TikTok, що належить китайській компанії ByteDance, перебуває під посиленим контролем, коли його популярність зросла у всьому світі, в тому числі серед пакистанської молоді, яка становить близько 70% населення консервативної країни.

Заборона TikTok у Пакистані запроваджена через кілька місяців після того, як сінгапурська платформа прямих трансляцій Bigo Live була заблокована з тієї ж причини, а платформа обміну відео YouTube була попереджена про потребу фільтрування «вульгарності та ненависті».

Ці кроки правозахисники в Пакистані розцінювали як спробу обмежити вільний потік інформації в інтернеті.
…

Районний суд у столиці Росії Москві 9 жовтня заарештував на 30 діб учасника Pussy Riot Олександра Софєєва – за акцію з прапорами ЛГБТ на будівлях ФСБ, адміністрації президента, Верховного суду та інших. Про це повідомила муніципальна депутатка Людмила Штейн.

Софєєва визнали винним у повторному порушенні порядку проведення публічного заходу. У лютому цього року активіста оштрафували на 15 тисяч рублів за участь в акції на підтримку політв’язнів біля будівлі Державної думи.

7 жовтня група Pussy Riot приурочила акцію проти державної гомофобії до дня народження президента Росії Володимира Путіна. Учасники акції вимагали розслідувати вбивства і викрадення геїв, лесбіянок, транссексуалів і квір-людей у Чечні, припинити переслідування активістів та організацій, що допомагають ЛГБТК-спільноті, легалізувати одностатеві партнерства, а також скасувати чинний закон про пропаганду так званих нетрадиційних сексуальних відносин серед неповнолітніх.
…

Генеральний секретар Організації Об`єднаних Націй Антоніe Гуттеріш провів телефонну прзмову з колишньою президенткою Киргизької Республіки Розою Отунбаєвою, щоб обговорити останні події в країні.

В інтерв’ю киргизькій службі Радіо Свобода, «Азаттик», вона підтвердила цю інформацію і пояснила, що «пан Гуттеріш сказав, що хотів отримати інформацію про те, що відбувається в Киргизстані, з перших рук і висловити свою підтримку громадянам країни». Раніше генеральний секретар ООН заявляв про готовність виступити посередником у врегулюванні ситуації.

На сторінці ООН у твітері розміщено заяву організації, де вона закликала киргизстанців «підтримувати верховенство закону в країні і продовжувати виявляти стриманість і утримуватися від насильства».

Акції протесту в Бішкеку не припиняються із 5 жовтня. У ніч на 6 жовтня мітинг прихильників партій, незадоволених підсумками голосуваннях на виборах 4 жовтня, переріс у сутички з правоохоронними органами. Заворушення призвели до захоплення будівель влади.

9 жовтня на площі «Ала-Тоо» був зірваний мітинг громадських активістів і прихильників руху «Акирки Умут», куди входять колишній президент Алмазбек Атамбаєв, Омурбек Бабанов і інші політики. Після сутичок п’ять людей були госпіталізовані. Двоє з них, за даними міліції, зазнали вогнепальних поранень.

За фактом події правоохоронні органи порушили справу за статтею 264 ( «Масові заворушення») Кримінального кодексу Киргизької Республіки.
…

Данія готова приєднатися до Євросоюзу, який готує санкції проти Росії через ймовірне отруєння «Новачком» російського опозиціонера Олексія Навального. Про це журналістам в Москві заявив міністр закордонних справ Данії Йеппе Кофод, який провів переговори з главою російського МЗС Сергієм Лавровим, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

За словами датського дипломата, його країна «категорично засуджує спробу замаху на Олексія Навального в Росії із застосуванням бойової хімічної речовини». Кофод наголосив, що отруєння Навального підтвердили лабораторії в Німеччині, Швеції та Франції, а також експерти Організації по забороні хімічної зброї.

«Ми вимагаємо прозорого, всебічного і ретельного розслідування, щоб встановити, хто намагався отруїти Навального, і щоб винні не уникнули відповідальності», – заявив дипломат.

Лавров, у свою чергу, відкинув коментарі Кофода, повторивши позицію Москви, що Кремль не причетний до події, і що Росія досі не отримала ніяких доказів від ФРН, де Навальний проходив лікування і продовжує курс реабілітації. «Ми чуємо оголошення, погрози, попередження, що будуть запроваджені санкції, вже перераховуються якісь персонажі, яких піддадуть цим покаранням за те, що був отруєний Олексій Навальний. Нас уже не дивує, що Євросоюз діє без суду і слідства», – цитує Сергія Лаврова «Интерфакс».

Напередодні французька газета Le Monde написала, що Франція і Німеччина визначилися з санкційним списком за отруєння Навального. За даними видання, до цього списку потрапили співробітники адміністрації російського президента Володимира Путіна і силових структур. У переліку згадано також Державний науково-дослідний інститут органічної хімії і технології (ДержНДІОХТу) – в зв’язку з даними про розробки «Новачка».

Кореспондент Радіо Свобода раніше повідомив, що глави МЗС країн-членів Європейського союзу можуть домовитися про санкції проти тих, хто стоїть за отруєнням російського опозиціонера Олексія Навального. 

6 жовтня Організація із заборони хімічної зброї дійшла висновку, що Навального отруїли речовиною з групи «Новачок». Міністерство закордонних справ Росії звинуватило в упередженості результати експертиз.

Олексій Навальний зараз перебуває в Німеччині. Політика вже виписали зі стаціонару клініки Charité в Берліні, куди його доставили з реанімації омської лікарні.

Йому стало зле 20 серпня в літаку під час польоту з Томська в Москву. Пілот встиг посадити літак в Омську, після чого Навального відвезли в місцеву лікарню.
…

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков підписав указ про відставку уряду на чолі з прем’єр-міністром Кубатбеком Бороновим. Про це повідомила пресслужба глави держави. Указ вступає в силу з моменту підписання.

На пост глави уряду Киргизстану зараз, судячи з повідомлень, претендують кілька кандидатів. Один з них – звільнений з колонії колишній депутат Садиров Жапаров, якого багато в Киргизстані пов’язують з Жеенбекова.

6 жовтня Жапаров вже був призначений прем’єр-міністром Киргизстану неповним складом парламенту, що викликало розкол в опозиції. В країні утворилися дві координаційні ради: прихильники однієї підтримують Жапарова як прем’єра, а другого – не підтримують. Вранці 9 жовтня лідери партій «Республіка», «Ата Мекен», «Бір Бол» і «Реформа» висунули ще одного кандидата в прем’єри – опозиційного політика Омурбека Бабанова.

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков 9 жовтня підписав указ про введення на території Бішкека режиму надзвичайного стану. Як йдеться на сайті глави держави, надзвичайний стан запроваджується із 20:00 9 жовтня до 8:00 21 жовтня 2020 року. 

У ніч на 9 жовтня Сооронбай Жеенбеков оприлюднив звернення, в якому висловив готовність піти у відставку, «як тільки країна повернеться на шлях законності», буде призначена дата нових парламентських виборів і легітимізоване призначення нового уряду.

Після подій у ніч з 5 на 6 жовтня, коли учасники мітингу проти результатів парламентських виборів захопили «Білий дім», в якому засідає парламент і розташована адміністрація президента, Сооронбай Жеенбеков зник із публічного поля, але його пресслужба періодично поширювала звернення від імені голови держави. При цьому щоразу стверджувалося, що він перебуває в Бішкеку і межі Киргизстану не залишав.

Риторика цих заяв змінювалася з кожним днем, і якщо спочатку Сооронбай Жеенбеков розцінював останні події в країні як «спробу захоплення влади», наголошуючи, що залишається легітимним президентом, то пізніше оголосив про готовність до переговорів.

8 жовтня ввечері речниця президента Киргизстану Толгонай Стамалієва заявила, що він не збирається у добровільну відставку.

Раніше відставки президента вимагали представники партій, не згодних із результатами парламентських виборів, що пройшли 4 жовтня. Потім стало відомо, що низка депутатів Жогорку Кенеша ініціює процедуру імпічменту. Із проханням залишити посаду президента до Сооронбая Жеенбекова звернулися і юристи Киргизстану.

За час заворушень у Киргизстані постраждали більше ніж тисяча людей, один учасник протестів загинув.
…

Міністри закордонних справ ЄС можуть домовитися про санкції за отруєння Навального 12 жовтня

Глави МЗС країн-членів Європейського союзу можуть домовитися про санкції проти тих, хто стоїть за отруєнням російського опозиціонера Олексія Навального. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

«Схоже, у понеділок між міністрами закордонних справ ЄС буде досягнута політична домовленість про продовження санкцій ЄС проти тих, хто стоїть за нападом на Навального. буде складено перелік осіб та організацій, щодо яких буде застосовано заморожування активів та заборону на отримання віз», – мовиться у повідомленні.

6 жовтня Організація із заборони хімічної зброї дійшла висновку, що Навального отруїли речовиною з групи «Новачок». Міністерство закордонних справ Росії звинуватило в упередженості результати експертиз.

Олексій Навальний зараз перебуває в Німеччині. Політика вже виписали зі стаціонару клініки Charité в Берліні, куди його доставили з реанімації омської лікарні.

Йому стало зле 20 серпня в літаку під час польоту з Томська в Москву. Пілот встиг посадити літак в Омську, після чого Навального відвезли в місцеву лікарню.

На початку вересня офіційний представник уряду Німеччини Штеффен Зайберт заявив, що в організмі Навального знайшли сліди хімічної отруйної речовини з групи «Новачок», а канцлер Німеччини Анґела Меркель зажадала від Росії пояснень того, що сталося.

Російська влада категорично заперечує причетність до отруєння опозиційного політика і стверджує, що підстав для порушення кримінальної справи немає. Кремль сумнівається в тому, що Навальний був отруєний, стверджуючи, що в аналізах, узятих у нього в Росії, отрути не виявили.
…

Білорусь заявляє, що відкладає на два роки, до 2022-го, запуск першого реактора нової АЕС в Островці Гродненської області, яку будує російська корпорація.

АЕС, розташовану поблизу кордону з Литвою, мали запустити 6 жовтня. Проте 9 жовтня уряд видав розпорядження про перенесення цих термінів.

АЕС розташована всього приблизно за 50 кілометрів від столиці Литви, Вільнюса.

Влада Литви висловлювала занепокоєння щодо безпеки ядерного об’єкта і раніше оголошувала про плани закупити таблетки йоду напередодні пуску АЕС.

У самій Литві єдину атомну електростанцію закрили 10 років тому.

Плани з будівництва АЕС Олександр Лукашенко озвучив у 2008 році, коли Мінськ отримав на цей проєкт позику в 10 мільярдів доларів від Москви.

Генеральним підрядником будівництва Білоруської АЕС є російська корпорація «Атомстройекспорт».

 
…

Вашингтон вніс до «чорного списку» практично весь фінансовий сектор Ірану, завдавши удару по економіці, яка вже сильно постраждала від санкцій США.

Міністерство фінансів США 8 жовтня запровадило санкції проти 18 іранських банків, які до цього часу уникали більшості санкцій США, запроваджених адміністрацією Дональда Трампа після виходу США з ядерної угоди 2015 року між Тегераном і світовими державами.

«Сьогоднішні дії… відображають наше зобов’язання припинити нелегальний доступ до доларів США», – йдеться у заяві міністра фінансів США Стівена Мнучіна.

У заяві Міністерства фінансів вказано, що санкції націлені на 16 іранських банків за їхню роль у фінансовому секторі країни. Зазначається, що ще один банк потрапив до «чорного списку», оскільки він пов’язаний з військовими Ірану, а другий – через те, що він належить або підконтрольний іншому іранському банку, проти якого діють санкції.

Іноземним компаніям, які ведуть справи з цими банками, дали 45 днів, щоб припинити свою діяльність. Якщо вони цього не зроблять, то зіткнуться з так званими «вторинними санкціями».

«Наші санкційні програми триватимуть доти, поки Іран не припинить підтримку терористичної діяльності і не зупинить свою ядерну програму», – додав Мнучін.

За його словами, заходи не торкнуться гуманітарних операцій, спрямованих на підтримку іранського народу.

Однак міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф заявив, що США націлились на «останні канали з оплати їжі та ліків» для Ірану в розпал пандемії коронавірусу.

«Іранці переживуть і цю жорстокість», – написав він у твіттері.

Напруженість у відносинах між Тегераном і Вашингтоном зросла після того, як президент Дональд Трамп в 2018 році відмовився від участі у ядерній угоді між Іраном і світовими державами, згідно з якою Тегеран зобов’язався обмежити свої атомні амбіції в обмін на послаблення санкцій.

На додаток до повторного введення санкцій, які були скасовані відповідно до угоди, Вашингтон звинуватив Іран у фінансуванні екстремізму на Близькому Сході, що Іран заперечує.
…

Парламент Данії повідомив, що невідома людина 6 жовтня виступала по відеозв’язку на засіданні Комітету з питань зовнішньої політики, видаючи себе за лідерку білоруської опозиції Світлану Тихановську. Це вдалося зробити завдяки тому, що, коли почалася зустріч, у «Тихановської» і її співробітників нібито виникли проблеми з камерою на комп’ютері, і тому її обличчя було неможливо побачити.

На зустрічі йшлося про політичну ситуацію в Білорусі і те, як Данія може підтримати білоруський народ у його боротьбі за демократію і права людини. Зустріч тривала близько 40 хвилин. 

Під час зустрічі депутати зрозуміли, що щось не так, і голова завершив засідання. Пізніше, коли представники комітету зв’язалися зі соратниками Світлани Тихановської, ті повідомили, що вона не брала участі в такій зустрічі. 

Хто саме був на зв’язку з комітетом – у данському парламенті не повідомляють.

Однак парламентарі наголосили, що в ході зустрічі «не було сказано нічого, що могло б поставити під загрозу зовнішньополітичну лінію Данії».

«Я сподіваюся, що це просто грубий жарт, але це також дає привід для роздумів», – зауважив Мартін Лідегор, голова Комітету з питань зовнішньої політики парламенту Данії.

Його заступник Міхаель Оструп Єнсен заявив агенції Reuters, що наразі не знає, хто стоїть за обманом, але вказав на ознаки російського сліду.

«Це може з’явитися в сатиричному шоу в російськомовній країні, або це може бути незграбна спроба шпигунства чи поганий жарт. Я не наважуся сказати», – заявив Лідегор.

«Головуючий у майбутньому завжди буде вимагати, щоб камера була увімкнена, коли комітет віртуально зустрічається з учасниками зовнішніх зустрічей», – сказав за підсумками засідання Міхаель Оструп Єнсен.

Тихановська останні кілька днів проводить особисті й віртуальні зустрічі з лідерами країн ЄС і виступає в парламентах різних країн і органах Євросоюзу. Вона зустрічалася з канцлером Німеччини Анґелою Меркель і президентом Франції Емманюелем Макроном.

МВС Білорусі оголосив Тихановську в міждержавний розшук.

 
…

Слідчі в російському місті Нижній Новгород повернули чоловікові загиблої Ірини Славіної особисті речі, вилучені під час обшуку у журналістки. Про це повідомив адвокат Олександр Караваєв.

За його словами, у слідчих залишився тільки мобільний телефон Славіної. Вони повернули комп’ютер, ноутбуки, флешки і блокноти. Караваєв зазначив, що як і слід було очікувати, жодного доказового значення для кримінальної справи вилучені речі не мали.

2 жовтня головний редактор видання «Коза Прес» Ірина Славіна вчинила акт самоспалення біля будівлі регіонального управління МВС, написавши незадовго до цього у фейсбуці: «У моїй смерті прошу звинувачувати Російську Федерацію».

За день до цього у Славіної відбувся обшук у кримінальній справі, порушеній проти підприємця Михайла Іоселевича. Його звинувачують у здійсненні на території Росії діяльності небажаної організації – в приміщенні, яке йому належить, за версією слідства, влаштовували лекції активісти руху «Відкрита Росія».

Під час обшуку у Славіної вилучили всі електронні пристрої, особисті речі, документи, блокноти із записами, ноутбук дочки, телефон чоловіка. «Я залишилася без засобів виробництва», – написала журналістка, зазначивши, що жодного стосунку до «Відкритої Росії» ніколи не мала.

Правозахисники і журналісти вимагають від Слідчого комітету розслідувати причини самоспалення Славіної за статтею про доведення до самогубства.
…

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков не збирається у добровільну відставку, заявила 8 жовтня його речниця Толгонай Стамалієва.

Вона також стверджує, що Жеенбеков не отримував заяву про відставку голови уряду Киргизстану Кубатбека Боронова. «Так, пишуть у ЗМІ, що Боронов написав заяву, але на підпис до президента вона не надходила», – цитує Стамалієву агенція «Інтерфакс».

Із 5 жовтня в столиці Киргизстану Бішкеку тривають акції проти оголошеної перемоги на парламентських виборах пропрезидентських сил. Центрвиборчком офіційно скасував підсумки голосування після того, як демонстранти зайняли парламент і кілька урядових будівель. Протестувальники також звільнили з ув’язнення колишнього президента Алмазбека Атамбаєва і його прихильників. Члени кількох опозиційних партій заявили, що планують повалити президента Жеенбекова і створити новий кабінет міністрів.

Пресслужба киргизького парламенту поінформувала 8 жовтня, що Сооронбай Жеенбеков, який після початку масових протестів не з’являвся на публіці, провів переговори про відновлення порядку в країні з деякими законодавцями.

За час заворушень у Киргизії постраждали більше тисячі людей, один учасник протестів загинув.
…

Кількість постраждалих внаслідок вибухів на складі з боєприпасами під Рязанню у Росії зросла до 16. Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Всіх постраждалих госпіталізували, одного з них відправили до реанімації.

Як повідомляє агентство «Интерфакс», внаслідок інциденту пошкоджено понад 20 будівель. Ліквідацією наслідків вибухів займаються півтори тисячі людей і майже 400 одиниць техніки.

В регіоні евакуйовано понад дві тисячі жителів з 14 населених пунктів у радіусі до 10 кілометрів. Приблизно стільки ж жителів покинули район за власною ініціативою. У деяких школах дітей достроково відправили на канікули.

У Міноборони заявили, що причина інциденту – загоряння сухої трави в районі складів. Пожежа почалася вдень 7 жовтня. Відразу після загоряння почалися вибухи. Вони тривали до ранку четверга.

Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу в зв’язку з інцидентом.
…

Компанія Apple звернулася до сервісу Telegram із пропозицією закрити три канали з особистими даними співробітників правоохоронних органів Білорусі, а також членів виборчих комісій на виборах президента, які відбулися 9 серпня.

Про це 8 жовтня повідомив засновник Telegram Павло Дуров. Як написав віну своєму каналі, Apple «непокоїть, що публікація персональних даних співробітників правоохоронних органів і пропагандистів може спровокувати насильство», хоча сам він вважав би за краще залишити ці канали. «Я думаю, що ситуація не чорно-біла… але зазвичай Apple не пропонує в таких випадках особливого вибору для додатків Telegram», – зазначив Дуров.

Він припустив, що канали будуть заблоковані на пристроях, які використовують операційну систему IOS.

Після оголошення офіційних підсумків виборів президента Білорусі, згідно з якими главою держави вшосте поспіль був переобраний Олександр Лукашенко, розпочалися масові протести проти фальсифікації підсумків голосування. Міліція і спецпризначенці жорстко розганяли акції, застосовуючи спецзасоби і затримуючи їх учасників. За час протестів постраждали сотні людей, кілька учасників протестів загинули або зникли безвісти. Затриманих були тисячі, багато людей згодом заявили про тортури і знущання в слідчих ізоляторах.

Євросоюз, США та інші країни засудили насильство і порушення під час голосування і підрахунку голосів. Особисто проти Олександра Лукашенка запровадили санкції країни Балтії, Велика Британія і Канада. Євросоюз оголосив про обмежувальні заходи щодо 40 білоруських чиновників, але Лукашенко серед них немає. За словами президента Франції Емманюеля Макрона, включення Лукашенка до списку санкцій означало б відмову європейських лідерів від діалогу з ним.
…

Нобелівську премію з літератури цього року отримає американська поетеса Луїза Глюк.

Премію присудили з формулюванням «за ясний поетичний голос, який з суворою красою робить індивідуальне існування універсальним».

Глюк отримала Пулітцерівську премію у 1993 році за поетичну збірку «Дикий ірис» та Національну книжкову премію США у 2014 році.

Минулого року премію отримали два письменника Ольга Токарчук за 2018 рік і Петер Гандке – за 2019.

Нобелівська премія з літератури вручається з 1901 року.

Розмір Нобелівської премії цього року виріс на один мільйон і складає 10 мільйонів шведських крон. Це трохи більше одного мільйона доларів.
…