Економіка

Лідери Європейського союзу на саміті, який триватиме в Брюсселі 1-2 жовтня, можуть погодити санкції проти влади Білорусі.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, попередні висновки саміту, які опинилися в його розпорядженні, містять гострі формулювання щодо Білорусі.

«Є ознаки того, що санкції зрештою можуть отримати «зелене світло» сьогодні ввечері, а потім будуть формально схвалені наступного тижня. Дискусія буде з приводу того, чи включати до санкційного списку Лукашенка», – повідомив кореспондент Радіо Свобода.

У проєкті рішення саміту, який є у розпорядженні Радіо Свобода, йдеться про те, що «Європейська рада засуджує неприйнятне насильство, застосоване білоруською владою до мирних протестувальників, а також вибіркові арешти і затримання після президентських виборів у країні, які не були ані вільними, ані чесними».

Крім того, на засіданні планують закликати ЄС у наступні кілька днів ухвалити рішення про санкції.

На саміті також йтиметься про отруєння російського опозиціонера Олексія Навального, ситуацію довкола Нагірного Карабаху і ситуацію в Східному Середземномор’ї та відносини з Туреччиною.

Засідання Європейської ради мало відбутися тиждень тому, але Мішель був змушений піти на карантин через контакт з людиною, у якої виявили COVID-19.

ЄС готує санкції проти близько 40 осіб, які вважаються відповідальними за репресії в Білорусі, а також розглядає можливість покарання самого Олександра Лукашенка. Втім для такого рішення потрібна одностайність 27 країн-членів ЄС, але, за повідомленнями, Кіпр виступає проти, вимагаючи, щоб ЄС також вжив заходів проти Туреччини у суперечці про діяльність Анкари щодо розвідки запасів газу в східному Середземномор’ї.

Дві інші країни, Швеція і Фінляндія, відмовляються накладати санкції на Лукашенка, виступаючи за переговори із ним за посередництва ОБСЄ, повідомляли джерела AFP.

 
…

Російський опозиційний політик Олексій Навальний заявляє, що до його отруєння причетний президент Росії Володимир Путін. Про це опозиціонер заявив в інтерв’ю Der Spiegel.

«Я стверджую, що за цим злочином стоїть Путін, інших версій події у мене немає», – заявив Навальний. Він підтвердив, що після курсу лікування в Німеччині має намір повернутися в Росію.

Навальний описав свої відчуття під час дії нервово-паралітичного агента, яким, за даними німецької влади, його отруїли: «Ви не відчуваєте болю, але знаєте, що вмираєте».

«Моє завдання зараз – залишатися хлопцем, який не боїться. І я не боюся!» – сказав опозиціонер. Повний текст інтерв’ю німецьке видання обіцяє опублікувати пізніше в четвер.

Олексій Навальний зараз перебуває в Німеччині. Політика вже виписали зі стаціонару клініки Charité в Берліні, куди його доставили з реанімації омської лікарні.

Йому стало зле 20 серпня в літаку під час польоту з Томська в Москву. Пілот встиг посадити літак в Омську, після чого Навального відвезли в місцеву лікарню.

На початку вересня офіційний представник уряду Німеччини Штеффен Зайберт заявив, що в організмі Навального знайшли сліди хімічної отруйної речовини з групи «Новачок», а канцлер Німеччини Анґела Меркель зажадала від Росії пояснень того, що сталося.

Російська влада категорично заперечує причетність до отруєння опозиційного політика і стверджує, що підстав для порушення кримінальної справи немає. Кремль сумнівається в тому, що Навальний був отруєний, стверджуючи, що в аналізах, узятих у нього в Росії, отрути не виявили. Сьогоднішню заяву Навального у Кремлі поки що не коментували.

При цьому дві незалежні лабораторії з Франції і Швеції також підтвердили висновки фахівців з лабораторії Бундесверу про те, що Навального отруїли нервово-паралітичною речовиною з групи «Новачок».

 
…

Президентські дебати між кандидатами Дональдом Трампом та Джо Байденом 29 вересня дали «ясно зрозуміти», що необхідно змінювати їх формат для забезпечення «більш упорядкованого обговорення» проблем, які цікавлять виборців. Про це йдеться у заяві комісії з президентських дебатів, яку оприлюднили 30 вересня.

Які саме додаткові заходи буде запроваджено, комісія оголосить пізніше.

Зазначається, що є пропозиція, надати модераторам право тимчасово відключати мікрофон кандидата.

Кандидат в президенти США від Демократичної партії Джо Байден і президент Дональд Трамп брали участь у 90-хвилинних телевізійних дебатах, наповнених суперечками та образами, реальне обговорення питань постійно перебивалося.

Частіше опонента перебивав Трамп, а модератор Кріс Воллес з Fox News благав президента не переривати і нагадав йому, що його штаб погодився з правилами.

Байден у свою чергу назвав Трампа брехуном, клоуном, «щеням Путіна, а в один з моментів, коли глава Білого дому його перебив, сказав: «Ти замовкнеш, чоловіче?»

Серед питань, порушених на дебатах – призначення нової верховної судді, подолання пандемії, расова нерівність, економіка, податкові декларації та інші.

Опитування CBS News серед ймовірних виборців, які спостерігали за дебатами, показало, що 69 відсотків глядачів лишилися «роздратованими» ними і 31 відсоток «розваженими», 19 відсотків респондентів відчули себе «песимістично» і тільки 17 відсотків «поінформовано». https://www.cbsnews.com/news/who-won-debate-first-presidential-biden-trump/

30 вересня Байден висловив надію, що організатори майбутніх дебатів зможуть відключати мікрофон кандидата, який в той момент не виступає.

Трам оголосив себе переможцем дебатів і сказав, що вони були «чудовими. Журналістам він заявив, що вони «отримали приголомшливі відгуки» щодо події. «Я бачу, що рейтинги були дуже високими, і мені було приємно бути там», – сказав він.

За даними Nielsen, за першими президентськими дебатами спостерігали близько 73,1 мільйона осіб.

Інше опитування, проведене CBS News, показало, що 48% респондентів визнали Байдена переможцем дебатів, а 41% заявили, що переміг Трамп. Ці цифри приблизно відповідають підтримці кандидатів у національних опитуваннях.

За даними CBS, більше 8 з 10 виборців назвали тон дебатів негативним.

7 жовтня відбудуться дебати між кандидатами у віцепрезиденти США: Майком Пенсом та Камалою Гарріс. Другий раунд президентських дебатів між Дональдом Трампом і Джо Байденом відбудеться 15 жовтня.

Вибори президента США відбудуться 3 листопада.
…

Міністерство закордонних справ Росії заявило 30 вересня про перекидання «іноземних найманців» у зону нагірно-карабаського конфлікту.

«За деякими відомостями, в зону нагірно-карабаського конфлікту здійснюється перекидання бойовиків незаконних збройних формувань, зокрема з Сирії, Лівії, з метою безпосередньої участі в бойових діях. Глибоко стурбовані цими процесами, які ведуть не тільки до ще більшої ескалації напруженості в зоні конфлікту, а й створюють довготривалі загрози для безпеки всіх країн регіону. Закликаємо керівництво зацікавлених держав вжити дієвих заходів щодо недопущення використання іноземних терористів і найманців у конфлікті і їх негайного виведення з регіону», – йдеться в повідомленні на сайті російського МЗС.

Російське міністерство втім не повідомило, хто надсилає у спірний регіон Нагірний Карабах «бойовиків незаконних збройних формувань», як і не вказує, на чиєму боці вони нібито будуть воювати.

У попередні дні були непідтверджені повідомлення про те, що Туреччина відправила бійців із Сирії, де Анкара об’єднала свої зусилля із деякими повстанськими угрупованнями, щоб ті приєдналися до бойових дій на боці Азербайджану.

Напередодні Вірменія заявила, що один з її бойових літаків був збитий турецьким реактивним винищувачем, в результаті чого загинув пілот. Але і Азербайджан, і Анкара заперечують це.

Уряд Вірменії опублікував 30 вересня фотографії, на яких, за його твердженнями, видно уламки військового літака Су-25, буцімто збитого турецьким винищувачем. Азербайджан наполягає, що два вірменських літаки Су-25 розбилися.

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян звинуватив Туреччину у відправці турецьких інструкторів і безпосередній участі її військових у бойових діях. Ця інформація не отримала незалежного підтвердження.

МЗС Туреччини, поза тим, заявило, що країна надасть свою підтримку, якщо Азербайджан її про це попросить.

29 вересня прем’єр Вірменії Нікол Пашинян у розмові з президентом Росії Володимиром Путіним сказав, що наразі не розглядає можливості звернення за допомогою до Організації Договору про колективну безпеку, хоча залишає за собою таке право.

Під час візиту до Латвії 30 вересня президент Франції Емманюель Макрон розкритикував Анкару за «войовничу риторику», проте, за його словами, у нього поки немає доказів участі у конфлікті Туреччини. Він сказав, що обговорить це питання з президентами Росії та США.

27 вересня влада Вірменії звинуватила Азербайджан у наступі в спірному регіоні Нагірний Карабах. В Азербайджані заявляють, що наступ став відповіддю на обстріл із вірменського боку. Нині у Вірменії й Азербайджані оголошені воєнний стан і мобілізація. Чотири дні тривають військові дії.

Обидві сторони раніше звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомивши про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.

Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.

Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.

 
…

Речник президента Росії Дмитро Пєсков відмовився прокоментувати рішення Верховного суду Карелії, який збільшив термін ув’язнення в колонії для історика, керівника регіонального відділення товариства «Меморіал» Юрія Дмитрієва. За словами Пєскова, ця тема перебуває «не під контролем» Кремля, повідомляє видання «Медуза».

Пєсков пообіцяв, що в Кремлі «більш уважно ознайомляться» зі справою Дмитрієва. Речник висловив сумнів у тому, що Володимир Путін знає про справу карельського історика.

Верховний суд Карелії 29 вересня збільшив термін ув’язнення для Дмитрієва з трьох з половиною до 13 років колонії. Захист історика має намір оскаржити це рішення суду. У липні Дмитрієва визнали винним у насильницьких діях сексуального характеру щодо прийомної дочки. Якби вирок залишився без змін, вже в листопаді історик міг би вийти на свободу.

Дмитрієва також звинувачували за статтями про розпусні дії, виготовленні порнографії і незаконне зберігання зброї. За цими пунктами звинувачення суд у Петрозаводську його виправдав. Зараз Верховний суд Карелії відправив справу у виправдувальній частині вироку на новий розгляд. Вирок, ухвалений Дмитрієву в липні, оскаржили всі сторони процесу – захист, обвинувачення і потерпілі.

Кримінальні справи про виготовлення порнографії та розпусні дії порушили в 2016 році через виявлені в комп’ютері історика кілька фотографій оголеної неповнолітньої прийомної дочки. Дмитрієв заперечує провину, стверджуючи, що робив фотографії з метою документування стану здоров’я дочки. У 2018 році його виправдали в цій справі, однак згодом скасували виправдувальний вирок і порушили ще одну справу – про насильницькі дії.

Історик наполягає на своїй невинуватості. На його захист була організована громадська кампанія. Перед оголошенням нового вироку митці, науковці, правозахисники, політики і журналісти звернулися до голови Верховного суду Карелії Анатолія Накваса з проханням перенести розгляд справи Дмитрієва в інший регіон Росії, проте суд відмовився це зробити.
…

Уряди Чехії та Словаччини ухвалили рішення запровадити надзвичайний стан на своїх територіях із початку жовтня. Так, з 1 жовтня режим НС запроваджується у Словаччині. Прем’єр-міністр Ігор Матовіч заявив, що триватиме він орієнтовно 45 днів.

«Побачимо, як у нас проявляться подорожі громадян у поминальні дні, потім вирішимо, чи будемо продовжувати, чи матимемо можливість повернутись до звичного життя», – сказав прем’єр.

Режим надзвичайного стану у Словаччині, зокрема, передбачає, що на акціях, в тому числі спортивних, може збиратись не більше, ніж 50 людей. Носити захисну маску – одна з головних вимог, яка стосується учнів початкових і середніх шкіл, а також студентів. Без захисної маски вхід до крамниць, кафе, ресторанів, фітнесцентрів забороняється. Так само обов’язковою є маска у всіх видах транспорту.

Уряд Чехії також ухвалив рішення про запровадження надзвичайного стану в країні від 5 жовтня на 30 днів. При цьому влада звернулась із закликом до студентів медичних закладів допомогти в боротьбі з COVID-19. Інтенсивного зростання кількості інфікованих в Чехії не зафіксовано, зазначив міністр охорони здоров’я Роман Прімула, запровадження надзвичайного стану є реакцією на потребу тримати в  готовності медичні заклади і роботу медичних працівників, додав він.

За даними Міністерства охорони здоров’я Чехії, станом на 30 вересня в країні зареєстровано 67 843 інфікованих COVID-19 осіб, одужали 32 759, померли –  636 людей.

У Словаччині всього з початку пандемії інфіковано COVID-19 10 141 громадян, понад 4 тьисячі – одужали, 48 людей померли.
…

Дружина білоруського блогера Ігоря Лосіка, адміністратора телеграм-каналу «РБ головного мозга» і фрілансера-консультанта Радіо Свобода розповіла про «нелюдські умови», в яких її чоловіка утримують у в’язниці в Жодіно. 

Дарія Лосік впевнена, що Ігорю спеціально створюють такі умови, щоб зламати його і змусити обмовити себе й інших людей. Відео з розповіддю Дарії Лосик опублікувала в своєму телеграм-каналі білоруська служба Радіо Свобода.

«Мій чоловік, Ігор Лосік, консультант Радіо Свобода, був затриманий 25 червня прямо біля власного будинку в Барановичах. Відтоді ні я, ні наша дочка Пауліна, якій немає ще і двох років, ні його батьки його не бачили», – каже Дарія.

За її словами, Ігореві Лосіку «свідомо створюють нелюдські умови»: переводять із камери в камеру, позбавляють листів і преси, підсадили співкамерника з педикульозом, тримають у розташованій у напівпідвальному приміщенні маленькій камері, де не можна зробити навіть пару кроків.

«Говорячи чесно і прямо, для мого чоловіка і батька нашої дочки влаштували катівню, помістивши його в умови, що мало відрізняються від нелюдських», – заявила Дарія.

Жінка впевнена, що всім цим її чоловіка не вдасться зламати, і він не обмовить ні себе, ні інших людей.

Звертаючись до Слідчого комітету, Генеральної прокуратури і міліції, Дарія Лосік зажадала припинити тиск на чоловіка, звільнити його і припинити знущання над ним і сім’єю.

Лосіка затримали 25 червня, цьому передував обшук у його квартирі за участю дев’яти осіб і двох понятих. У блогера конфіскували ноутбук, комп’ютер і, можливо, телефон.

Ігор Лосік є позаштатним консультантом Радіо Свобода з питань нових медіа. Виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар засудила затримання Лосіка і закликала негайно його відпустити.

На телеграм-канал «Білорусь головного мозку» підписані 427 тисяч людей. Він докладно висвітлює події навколо виборів президента Білорусі і мітинги й затримання після них.

 
…

Виконавча влада Європейського союзу розкритикувала дії Польщі та Угорщини щодо змін у судовій системі як «основне джерело суперечностей» та висловила «серйозне занепокоєння». Про це йдеться у першій доповіді про недоліки верховенства закону в Євросоюзі, оприлюдненій 30 вересня.

Критика на адресу Угорщини та Польщі лунає в період, коли Євросоюз прагне обумовити дотриманням верховенства права доступ до фінансування, включно з новим «антикоронавірусним» фондом на 750 мільярдів євро.

У звіті також ішлося про виклики незалежності засобів інформації та боротьбу з корупцією. Пандемія COVID-19, як указано в документі, стала «стрес-тестом» демократичної стійкості для 27 держав Євросоюзу.

«Європейський союз також був створений як протиотрута від… авторитарних тенденцій», – заявила єврокомісарка з питань цінностей і прозорості Вера Йоурова, яка є авторкою звіту.

Раніше цього тижня угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан закликав звільнити Йоурову після того, як вона заявила, що його бачення «неліберальної демократії» фактично означає створення «хворої демократії» в Угорщині. Єврокомісія відкинула заклик Орбана.

У звіті також були піддані критиці Болгарія, Румунія, Хорватія та Словаччина – за недоліки у забезпеченні незалежності судової влади. У документі йдеться про корупційні скандали в Болгарії, Словаччині, Хорватії, Чехії, Угорщині та Мальті.

Дотепер намагання Євросоюзу змусити Варшаву та Будапешт змінити підхід до верховенства права були не надто успішними. Польща та Угорщина уникають серйозних покарань, оскільки ухвалення рішень у межах ЄС вимагають одностайності.
…

Рада безпеки ООН закликала збройні сили Вірменії й Азербайджану «негайно припинити бої» – після трьох днів сутичок через Нагірний Карабах.

Таку заяву одноголосно ухвалили на засіданні ради 29 вересня. Крім того, представники Ради безпеки висловили підтримку заяві генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерріша, який закликав сторони конфлікту до деескалації напруження і повернення до переговорів.

Рада безпеки «висловила занепокоєння через повідомлення про масштабні військові дії вздовж лінії контакту в зоні конфлікту в Нагірному Карабасі» і «рішуче засудила застосування сили».

Заява з’явилося в той час, як бойові дії викликали побоювання через можливість спалаху нової повномасштабної війни між Вірменією та Азербайджаном і втягнення у неї Росії й Туреччини.

27 вересня влада Вірменії звинуватила Азербайджан у наступі в спірному регіоні Нагірний Карабах. В Азербайджані заявляють, що наступ став відповіддю на обстріл із вірменського боку.

Нині у Вірменії й Азербайджані оголошені воєнний стан і мобілізація. Обидві сторони звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомляють про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.

Читайте також: Бої через Нагірний Карабах тривають, Баку і Єреван звинуватили одне одного в ескалації

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.

Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.

Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.
…

У США 29 вересня відбулися перші дебати кандидатів у президенти США від Республіканської та Демократичної партій Дональда Трампа та Джо Байдена.

Дебати відбувались з врахуванням пандемії: без повністю заповненого залу та із дотриманням соціального дистанціювання. Серед питань, порушених на дебатах – призначення нової верховної судді, подолання пандемії, расова нерівність, економіка, податкові декларації та інші.

Зазначається, що Трамп обрав тактику наступу. Протягом дебатів він перебивав Байдена і не давав йому завершити думку. В одному з таких моментів Байден попросив президента США «заткнутися».

Модератор дебатів Кріс Воллес підняв тему податків Трампа. Як стверджувала раніше газета The New York Times, у 2016-2017 роках він сплатив по 750 доларів податку на доходи, а протягом останні 15 років, часто взагалі уникав сплати податків.

У відповідь Трамп знову запевнив, що заплатив «мільйони доларів податків», і що скоро виборці зможуть у цьому пересвідчитися.

7 жовтня відбудуться дебати між кандидатами у віцепрезиденти США: Майком Пенсом та Камалою Гарріс. Другий раунд президентських дебатів між Дональдом Трампом і Джо Байденом відбудеться 15 жовтня.

Вибори президента США відбудуться 3 листопада.
…

Влада Вірменії 29 вересня заявила, що турецький винищувач F-16 збив її військовий літак Су-25 в повітряному просторі Вірменії під час виконання військового завдання, в результаті чого загинув пілот, повідомили агенції Reuters та AFP.

Речниця Міноборони Вірменії Шушан Степанян у фейсбуці повідомила, що турецький винищувач був на вірменській території на висоті 8200 метрів і на відстані 60 кілометрів від кордону.

У Міністерстві оборони Азербайджану повідомлення про збитий літак заперечили.

«Це чергова дезінформація вірменської сторони», – сказав російській агенції «Інтерфакс» речник Міністерства оборони Азербайджану Вагіф Даргяхли.

В управлінні зв’язків з громадськістю адміністрації президента Туреччини не підтвердили, що турецький винищувач збив вірменський літак.

«Вірменія повинна піти з територій, що перебувають під її окупацією, замість того щоб вдаватися до дешевих пропагандистських хитрощів», – сказав речник управління Фахреттін Алтун. 

Турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу раніше у вівторок заявив, що Туреччина готова підтримати Азербайджан як «на полі бою», так і за столом переговорів.

Глава сепаратистського Нагірного Карабаху Араік Арутюнян до цього говорив про залучення Туреччини в конфлікт у Нагірному Карабасі і про те, що Азербайджан використовує «сучасну турецьку зброю, безпілотники і літаки». Він стверджував, що «літаки F-16 понад місяць перебувають на території Азербайджану» після спільних навчань двох країн.

27 вересня влада Вірменії звинуватила Азербайджан у наступі в невизнаній Нагірно-Карабахській республіці. В Азербайджані заявляють, що наступ став відповіддю на обстріл з вірменського боку.

Нині у Вірменії й Азербайджані оголошені воєнний стан і мобілізація. «Загальна мобілізація» також була оголошена і в самопроголошеній Нагірно-Карабахської республіки. Обидві сторони звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомляють про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.

Читайте також: Бої через Нагірний Карабах тривають, Баку і Єреван звинуватили одне одного в ескалації

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.

Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.

Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.
…

Білоруський інформаційний інтернет-портал TUT.BY на три місяці позбавлений статусу засоба масової інформації. Міністерство інформації Білорусі 29 вересня постановив зупинити вихід мережевого видання з 1 жовтня до 30 грудня 2020 року. Про це йдеться у наказі профільного міністра Ігоря Луцького, який отримала редакція незалежного видання.

Редакція TUT.BY повідомила, що продовжить роботу, оскільки реєстрація інтернет-ресурсів в якості мережевих видань у Білорусі має добровільний характер. Однак позбавлення такого статусу може обмежити роботу журналістів, зокрема, на акціях протесту.

«Статус ЗМІ дає деякі переваги, зокрема можливість на законних підставах бути присутнім в районах збройних конфліктів або надзвичайних ситуацій, на масових заходах, в місцях інших суспільно важливих подій і передавати звідти інформацію. Але нагадаємо, TUT.BY був зареєстрований як ЗМІ лише в січні 2019 року, до цього, з моменту заснування в 2000 році, портал працював без цього статусу», – заявили в редакції видання.

Навіть, якщо, за наказом міністра, з 1 жовтня TUT.BY втратить статус ЗМІ, його журналісти, як і раніше, будуть працювати як інтернет-ресурс, переконують в редакції.

Портал TUT.BY – один з найпопулярніших інтернет-ресурсів в Білорусі з високою відвідуваністю і охопленням. Аудиторією сайту називають користувачів віком від 25 до 44 років.

Портал активно висвітлює протести в Білорусі, отримав чотири попередження від влади.

Раніше Міністерство інформації Білорусі подало заяву в суд щодо припинення роботи видання, засідання у цій справі призначене на 8 жовтня.

За висвітлення протестів в Білорусі в серпні і вересні 2020 року в Білорусі були затримані десятки журналістів незалежних ЗМІ, – білоруських та іноземних.
…

Десятки людей убиті в бойових діях за спірний регіон в нинішній ескалації конфлікту між Азербайджаном і Вірменією
…

Верховний суд Карелії 29 вересня збільшив термін ув’язнення в колонії для історика, керівника карельського відділення товариства «Меморіал» Юрія Дмитрієва з трьох з половиною до 13 років, передає кореспондент Радіо Свобода.

У липні Дмитрієва визнали винним у насильницьких діях сексуального характеру щодо прийомної дочки. Якби вирок залишився без змін, Дмитрієв уже в листопаді міг би вийти на свободу.

За статтями про розпусні дії, виготовлення порнографії і незаконне зберігання зброї Дмитрієв у липні був виправданий. Зараз Верховний суд Карелії відправив справу в її виправдувальній частині вироку на новий розгляд.

Вирок, ухвалений Петрозаводським судом 22 липня, оскаржили всі сторони процесу – захист, обвинувачення і потерпілі. Суд призначив Дмитрієву нового адвоката. Його основний захисник Віктор Ануфрієв хворий і перебуває на карантині.

Кримінальні справи про виготовлення порнографії і розпусні дії порушили в 2016 році через виявлені в його комп’ютері кількох фотографій оголеної неповнолітньої прийомної дочки. Дмитрієв заперечує провину, стверджуючи, що робив фотографії з метою документування стану здоров’я дочки. У 2018 році Дмитрієва виправдали у цій справі, однак згодом скасували виправдувальний вирок і порушили ще одну справу – про насильницькі дії.

Історик наполягає на своїй невинуватості. На його захист була організована громадська кампанія. Напередодні діячі культури, вчені, правозахисники, політики і журналісти звернулися до голови Верховного суду Карелії Анатолію Наквасу з проханням перенести розгляд справи Дмитрієва в інший регіон Росії, проте суд відмовився це зробити.

У 1990-х роках експедиція під керівництвом Дмитрієва виявила в Карелії масові поховання жертв політичних репресій в урочищі Сандармох. Були складені списки загиблих, які нараховували понад шість тисяч імен. Дмитрієв є автором двох книжок – «Місце розстрілу – Сандармох» і «Місце пам’яті Сандармох».

За кілька днів до розгляду апеляції у Верховному суді Карелії кілька державних і прокремлівських ЗМІ і телеграм-каналів опублікували фотографії прийомної дочки Дмитрієва, які, як стверджується, фігурують в його кримінальній справі і мають, на думку авторів публікацій, вказувати на його винуватість. Про джерело цих фото в публікаціях не сказано або стверджується, що вони були раніше «опубліковані в мережі».
…

Президент Франції Емманюель Макрон 29 вересня під час свого візиту в Литву зустрівся у Вільнюсі лідеркою опозиції Білорусі Світланою Тихановською. 

«Ми як європейці зробимо все можливе, щоб допомогти посередництвом», – сказав Макрон після зустрічі з Тихановською.

Сама опозиціонерка повідомила, що президент Франції «пообіцяв зробити все, щоб допомогти у переговорах під час політичної кризи у нашій країні… і все для того, щоб допомогти звільнити політичних в’язнів».

Як повідомило агентство dpa з посиланням на джерела в офісі Макрона, зустріч тривала 35 хвилин.

Макрон 28 вересня заявив, що Франція не визнає Олександра Лукашенка президентом Білорусі і підтримає санкції проти білоруської влади. 

У Білорусі 9 вересня відбулися президентські вибори, на яких ушосте поспіль переміг, за офіційними даними, Олександр Лукашенко. Громадяни країни не погодилися з озвученими ЦВК результатами і вийшли на протести – мітинги тривають вже восьмий тиждень. 

23 вересня вперше в історії країни пройшла таємна інавгурація Олександра Лукашенка. 

27 вересня білоруси у відповідь на це провели «народну інавгурацію» Світлани Тихановської, яка, на думку протестувальників, набрала більшість голосів на минулих президентських виборах. 

МВС Білорусі заявило про затримання 350 людей, у деяких містах міліція застосувала сльозогінний газ.

 
…

У Санкт-Петербурзі поліція затримала активіста Дмитра Негодіна, який бере участь в акціях на підтримку кримських татар. Йому закидають участь у неузгоджену марші, повідомляє 29 вересня ресурс «ОВД-Инфо», який відстежує долю затриманих на акціях протесту в Росії.

Негодін був затриманий на Ладозькому вокзалі. Активіста доправили у відділок поліції, де вилучили особисті речі і склали протокол про повторне порушення порядку проведення публічного заходу. Раніше на виході з будинку поліція затримала іншу учасницю акції на підтримку кримських татар Ольгу Смирнову.

Безстрокова акція на підтримку кримських татар відбувається щомісяця 18 числа. Учасники пікетів вимагають припинити переслідування кримських татар за ознакою національної та релігійної приналежності, звільнити з російських в’язниць усіх політв’язнів з числа українських громадян, включно з кримськими татарами, і припинити кримінальні та адміністративні справи, порушені за політичними мотивами.

Росія анексувала Крим у 2014 році. У Москві називають це «відновленням історичної справедливості». Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною. Країни Заходу запровадили проти Росії санкції. Кримські татари, які виступили проти анексії, регулярно повідомляють про переслідування з боку російської поліції та ФСБ.
…

Президент Франції Емманюель Макрон закликав ОБСЄ стати посередником у вирішенні політичної кризи у Білорусі, яка виникла після останніх президентських виборів. Про це він заявив 28 вересня під час візиту до Литви.

Макрон пообіцяв, що Париж «зробить все можливе, щоб це посередництво стало реальністю».

Він додав, що цю ініціативу підтримує президент Росії Володимир Путін.

Президент Франції підтвердив, що збирається зустрітися у Литві з кандидаткою у президенти Білорусі Світланою Тихановською.

Тихановська, яка була головною опоненткою Олесандра Лукашенка на президентських виборах 9 серпня, виїхала до Литви після дня виборів. Вона не визнала перемогу Лукашенка.

У Білорусі майже два місяці не вщухають протести після президентських виборів, на яких, за даними ЦВК, ушосте переміг Олександр Лукашенко. 23 вересня відбулася його таємна інавгурація на посаду президента.

«Лукашенко просто пішов на пенсію», – прокоментувала раптову інавгурацію екскандидатка в президенти Світлана Тихановська. Координаційна рада опозиції заявила про безстрокову акцію непокори.

Країни Заходу не визнали Лукашенка президентом.

 
…

Президент Франції Емманюель Макрон наполягає, що Європа має працювати з Росією для мирного співіснування на континенті. Про це він заявив під час візиту до Литви 28 вересня.

«Я говорю це на землі, яка пережила найгірше, яка зазнала пригнічення, зазнала смертей. Але ми не можемо діяти так, ніби Європа – острів далеко від Росії», – додав Макрон.

Він також додав, що президент Росії Володимир Путін підтримує його ініціативу про посередництво ОБСЄ у вирішенні політичної кризи у Білорусі.

Макрон і раніше неодноразово намагався зменшити напруження між Заходом та Росією. Деякі країни ЄС не підтримали його позицію, наголошуючи, що Росія не зробила достатньо для покращення стосунків.

Відносини між країнами Заходу та Росією суттєво погіршилися після анексії нею Криму та підтримці бойовиків на Донбасі України. Ускладнилися вони і після отруєнням колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля у Великій Британії, у причетності до якого підозрюють Кремль та російські спецслужби.

Останній випадок з вірогідним отруєнням російського опозиціонера Олексія Навального призвів до обговорення можливості запровадження нових санкцій проти Росії.
…

Генеральний секретар Організації об’єднаних націй Антоніу Ґутерріш закликав лідерів Вірменії та Азербайджану негайно зупинити ворожі дії в спірному регіоні Нагірний Карабах, через які вже загинули щонайменше 65 людей.

Голова ООН планує провести переговори з прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном 28 вересня після розмови з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим раніше цього ж дня, повідомляє речник Ґутерріша Стефан Дуджаррік.

За словами речника, Ґутерріш закликає обидві сторони продовжити перемови та погодитися на поновлення моніторингу ОБСЄ.

Тим часом очікується, що Рада безпеки ООН проведе термінові засідання 29 вересня, щоб обговорити ситуацію між двома країнами. Зустріч ініціювали Німеччина та Франція.

Читайте також: Вірменія просить ЄСПЛ вжити заходів до Азербайджану

Єреван вже звинуватив Туреччину у втручанні в конфлікт та «безпосередній присутності на місці», а також підтримці Баку зброєю.

Наразі відомо вже про щонайменше 58 загиблих вірменських військових та сімох цивільних азербайджанців. Баку не підтверджує дані Вірменії про кількість вбитих військових Азербайджану.

Бої між Вірменією й Азербайджаном через спірний регіон Нагірний Карабах тривають другий день поспіль на тлі закликів від світової спільноти зупинити насильство.

Обидві сторони звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомляють про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.

Парламент Азербайджану слідом за Вірменією запровадив воєнний стан на частині території країни. У деяких містах, в тому числі в Баку, запровадили комендантську годину.

ООН, США, Росія і Євросоюз закликали сторони конфлікту припинити зіткнення і повернутися за стіл переговорів.

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.
…

Верховний суд Пакистану прийняв апеляцію від родини вбитого журналіста Деніела Перла, яка оскаржує звільнення від покарання чоловіка, визнаного у його вбивстві в 2002 році. Про це суд заявив 28 вересня.

За повідомленням, Верховний суд наступного тижня почне розгляд апеляції на рішення суду нижчої інстанції, яким той звільнив від покарання Ахмеда Омара Саїда Шейха. Шейху загрожувала смертна кара за обвинуваченням у вбивстві журналіста Wall Street Journal Перла.

Високий суд провінції Сіндх раніше замінив покарання Шейха на сім років ув’язнення за викрадення. Офіційний Вашингтон назвав це рішення «образою всіх жертв тероризму».

Читайте також: У Пакистані заарештували лідера опозиції перед початком протестів

Шейх і ще троє чоловіків, обвинувачених у причетності до викрадення та вбивства Деніела Перла, лишаються під вартою, поки уряд Пакистану домагається поновлення їхніх вироків у Верховному суді.

Ще до слухання у Верховному суді 28 вересня родина Перла заявила, що звільнення Шейха заохотить бойовиків по всьому світу.

«Це буде запрошенням та заохоченням для екстремістських елементів по всій земній кулі вільно вчиняти акти тероризму та гратися з людськими життями. Це буде посланням про безкарність», – сказав батько журналіста Джуда Перл.

38-річного голову Південноазійського бюро The Wall Street Journal Деніела Перла, викрали в Карачі, коли він збирав інформацію про ісламістських бойовиків, та відтяли йому голову 2002 року. Приблизно за місяць відео його вбивства потрапило до карачійського консульства США.

Читайте також: Міноборони Вірменії: під обстріл у Нагорному Карабасі потрапили представники медіа

Ахмед Омар Саїд Шейх, колишній студент Лондонської школи економіки, був заарештований 2002-го року та засуджений до смерті антитерористичним судом. Ще троє обвинувачуваних отримали пожиттєві терміни ув’язнення.

У січні 2011 році команда розслідувачів з Джорджтаунського університету Вашингтона «Проєкт Перла» заявила в доповіді, що у вбивстві журналіста звинуватили непричетних. Розслідування вказало на те, що Перла вбив Халід Шейх Мухаммед, також пов’язаний із організацією теракту 11 вересня 2001 року. Він сам зізнавався у тому, що відрізав Перлу голову.

Мухаммед був заарештований у Пакистані 2003 року, наразі його утримують у в’язниці США Ґуантанамо на Кубі.
…

Європейський суд із прав людини повідомляє, що отримав звернення від уряду Вірменії, який просить його вжити заходів щодо Азербайджану.

Як йдеться в повідомленні суду, зокрема, Єреван просить терміново вказати Баку зупинити напади на цивільних, а також військові наступи на цивільні поселення у Вірменії й Нагірному Карабасі.

Як повідомили в ЄСПЛ, запит поки що розглядають. Згідно з правилом 39 Регламенту, ЄСПЛ може визначити тимчасові заходи для будь-якої держави – учасниці Європейської конвенції про права людини.

Як пояснюють у суді, йдеться про термінові заходи, які, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, застосовуються лише у випадку існування неминучої небезпеки непоправної шкоди.

Бої між Вірменією й Азербайджаном через спірний регіон Нагірний Карабах тривають другий день поспіль на тлі закликів від світової спільноти зупинити насильство.

Обидві сторони звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомляють про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.

Парламент Азербайджану слідом за Вірменією запровадив воєнний стан на частині території країни. У деяких містах, в тому числі в Баку, запровадили комендантську годину.

ООН, США, Росія і Євросоюз закликали сторони конфлікту припинити зіткнення і повернутися за стіл переговорів.

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.

Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.

Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.
…

Під обстріл у районі міста Мартакерт (в азербайджанському варіанті – Аґдере) в спірному Нагорному Карабасі потрапили співробітники медіа, заявив представник міністерства оборони Вірменії Арцрун Ованнісян 28 вересня, передає проєкт Радіо Свобода Радіо «Ехо Кавказу».

За його словами, Азербайджан почав артилерійську атаку в районі, яку відбила вірменська армія.

«Застосування артилерії було доволі великим, протягом дня обстрілювалися вірменські населені пункти в північній частині, зокрема Мартакерт. У населених пунктах поблизку Мартакерта під обстріл потрапили представники ЗМІ. Втрти противника уточнюються. Поранені були доставлені до лікарень і шпиталів», – заявив Ованнісян.

Він не уточнив, чи були журналісти серед постраждалих і які медіа вони представляли.

Читайте також: Конфлікт між Вірменією й Азербайджаном: українців закликають не їхати до регіону

Міністерство оборони Азербайджану заявило про «удар у відповідь», якого нібито завдала азербайджанська армія на Аґдеринському напрямку. Повідомлення відомства не містить згадок про постраждалих цивільних, у тому числі журналістів.

Бої між Вірменією й Азербайджаном через спірний регіон Нагірний Карабах тривають другий день поспіль на тлі закликів від світової спільноти зупинити насильство.

Обидві сторони звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомляють про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.

Парламент Азербайджану слідом за Вірменією запровадив воєнний стан на частині території країни. У деяких містах, в тому числі в Баку, запровадили комендантську годину.

ООН, США, Росія і Євросоюз закликали сторони конфлікту припинити зіткнення і повернутися за стіл переговорів.

 
…

У Білорусі під час акцій протесту 27 вересня затримали понад 350 людей до розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення, повідомляє Міністерство внутрішніх справ країни.

У Білорусі напередодні проходили 22 протестні акції. За підрахунками відомства, число демонстрантів «значно зменшилося» в порівнянні з попередніми вихідними. У попередню неділю міліція повідомляла про участь в акціях по країні понад 20 тисяч людей, у Мінську – 18 тисяч.

Водночас, за оцінками незалежних ЗМІ, лише в марші в Мінську взяли участь понад 100 тисяч людей.

У Білорусі майже два місяці не вщухають протести після президентських виборів, на яких, за даними ЦВК, ушосте переміг Олександр Лукашенко. 23 вересня відбулася його таємна інавгурація на посаду президента. 

«Лукашенко просто пішов на пенсію», – прокоментувала раптову інавгурацію екскандидатка в президенти Світлана Тихановська. Координаційна рада опозиції заявила про безстрокову акцію непокори. Країни Заходу не визнали Лукашенка президентом. 

Марші на честь «народної інавгурації Тихановської» 27 вересня відбулися в багатьох містах Білорусі. 

Правозахисний центр «Весна» раніше повідомляв, що в ході акцій протесту силовики затримали щонайменше 340 людей. Найбільше затриманих – у Мінську, в ІТТ потрапили понад 250 людей. Серед затриманих 27 вересня – троє журналістів. Також затримання відбувалися в Могильові, Гродно, Вітебську, Бресті, Солігорську, Молодечні, Жодіно, Орші і в Барановичах.

 
…

Нідерландські адвокати одного з обвинувачених у справі про катастрофу малайзійського «Боїнга» на Донбасі зустрілися у Росії з їхнім підзахисним – Олегом Пулатовим. Про це повідомили адвокати в понеділок на засіданні суду, який проходить у Нідерландах.

Це була їхня перша зустріч. Адвокати заявили, що на підставі інформації, отриманої від клієнта, підготують до суду нові клопотання. Термін їх подачі – 2 листопада.

За словами адвокатів, громадянин Росії Пулатов, який на момент катастрофи MH17 воював у складі підтримуваних Росією бойовиків «ДНР», заперечує свою причетність до загибелі літака: «Наш клієнт заявляє, що не причетний до постачання, перевезення, охорони «Бука» або збиття MH17. Він не знає, як був збитий MH17, але сам він ніякого «Бука» не бачив, і ні він, ні його підлеглі не контактували з «Буком», – заявили юристи.

За версією слідства, «Боїнг» був збитий з установки «Бук», доставленої на контрольовану бойовиками територію України з Росії. Пулатов, котрий використовував позивний «Гюрза», фігурує в матеріалах прослуховування телефонних переговорів. Зокрема, слідство стверджує, що в контексті охорони «Бука» його згадував інший обвинувачений –  Сергій Дубинський.

Захист підтвердив, що на «прослушці» звучить голос Пулатова, однак стверджує, що записи не можна однозначно інтерпретувати, і провину підзахисного вони не доводять. За словами адвокатів, Пулатов хоче звернутися до суду особисто, однак захисники відмовляли його від цього з міркувань безпеки.

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердаму почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17.

Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.

 
…