Вже відбувся розгляд по суті – сказав Андрій Пожидаєв
…
ukrlines skype чат
популярні новини
Слухання апеляційного суду на рішення Стокгольмського арбітражу у справі про постачання та транзит російського газу відбудеться 9 жовтня. Про це повідомив виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко.
«Перша справа (а їх всього три) стосується передусім рішення арбітражу, яке обнулило наші зобов’язання за положенням контракту «бери або плати». Через це рішення Україна тепер не має платити Газпрому біля 80 мільярдів доларів», – зазначив Вітренко.
28 лютого 2018 року компанія НАК «Нафтогаз України» повідомила про перемогу в Стокгольмському арбітражі над російським газовим монополістом, компанією «Газпром» у суперечці щодо компенсації за недопоставлені «Газпромом» обсяги газу для транзиту. «Газпром» заявив про незгоду з рішенням Стокгольмського арбітражу, а згодом оголосив намір розірвати контракт, термін якого збігає наприкінці 2019 року. Фахівці вважають, що в разі небажання «Нафтогазу» припиняти дію контракту судова тяганина триватиме не один рік.
…
На українському міжбанківському валютному ринку 8 жовтня посилюється гривня. Станом на 12:00 котирування склали 24 гривні 66–69 копійок за долар, повідомляє сайт «Мінфін».
Національний банк України встановив опівдні довідкове значення курсу 24 гривні 69 копійок за долар, це на 18 копійок менше від офіційного курсу на 8 жовтня.
Упродовж перших трьох кварталів 2019 року нерезиденти активно купували українські ОВДП, завівши для цього на міжбанківський валютний ринок близько 4 мільярдів доларів.
Зараз не на користь гривні грає скорочення Міністерством фінансів як обсягів, так і термінів пропонованих до викупу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Нерезидентам уже не потрібні значні обсяги національної валюти, тому пропозиція долара від них на міжбанку скоротилася. Це призвело до незначного послаблення гривні від досягнутого наприкінці вересня рекордного за 44 місяці рівня 24 гривні 8 копійок за долар.
Read MoreАнтимонопольний комітет України (АМКУ) відкрив антимонопольне розслідування проти найбільшого в країні виробника енергії, компанії ДТЕК, що належить мільярдеру Рінату Ахметову.
У заяві, розміщеній 7 жовтня на сайті регулятора, АМКУ звинувачує дочірню компанію «ДТЕК Західенерхо», у «зловживанні монопольним становищем».
Як вважає АМКУ, дочірня компанія «ДТЕК Західенерхо» використовує ситуацію, за якої на неї припадає близько 90% виробництва електроенергії у трьох регіонах, що входять до так званого «Бурштинського енергоострова».
«Це особлива зона на Заході України в межах Івано-Франківської, Львівської та Закарпатської областей. Історично склалося, що ця територія об’єднана з європейськими енергосистемами, але від’єднана від «материкової» України», – пояснює регулятор.
У заяві ДТЕК з цього приводу звинувачення названі безпідставними, а розслідування в компанії вважають «штучним адміністративним втручанням у ринкову конкуренцію».
У серпні Національне антикорупційне бюро звинуватило посадовців ДТЕК у маніпулюванні тарифами на електроенергію, вироблену з вугілля. За даними НАБУ, таке маніпулювання здійснювалося спільно з чиновниками НКРЕКП (Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг) і нібито змусило споживачів переплатити 747 мільйонів доларів у 2016 і 2017 роках. Сама компанія ДТЕК нібито отримала 560 мільйонів доларів від реалізації цієї схеми.
Компанія ДТЕК заперечила ці звинувачення, заявивши, що «немає законних підстав для підозр, викладених під час розслідування».
…
Станом на 1 жовтня 2019 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 21 мільярд 438 мільйонів доларів США (в еквіваленті), повідомив 7 жовтня Національний банк України.
«У вересні вони зменшилися на 2,6% через значні обсяги погашень за державним боргом», – вказує регулятор і додає, що динаміку резервів упродовж місяця визначали операції з управління державним боргом, сприятлива ситуація на валютному ринку та переоцінка фінансових інструментів.
«Загалом за минулий місяць уряд і Національний банк сплатили за обслуговування та погашення державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті 1 973,8 мільйона доларів США (в еквіваленті). З цієї суми 1 223,7 мільйона доларів США спрямовано на обслуговування та погашення єврооблігацій, 560,9 мільйона доларів США було сплачено за зобов’язаннями перед Міжнародним валютним фондом, решту коштів – за іншими зобов’язаннями перед іноземними кредиторами та міжнародними фінансовими організаціями. Ці витрати були частково компенсовані надходженнями від розміщення урядом облігацій внутрішньої державної позики, номінованих у валюті, на суму 546,9 мільйона доларів США», – ідеться в повідомленні.
Також, за даними НБУ, сприятлива ситуація на валютному ринку «зумовлена насамперед двома новими фундаментальними факторами – стійким припливом коштів нерезидентів у гривневий державний борг та рекордним зростанням врожайності зернових в Україні».
«Ці фактори забезпечили суттєве перевищення пропозиції валюти над попитом у вересні і дали Національному банку змогу поповнити міжнародні резерви на 930,3 мільйона доларів США. Зокрема, 650,3 мільйона доларів США було куплено під час здійснення інтервенцій за єдиним курсом та 280 мільйонів доларів США – з вибору найкращого курсу. Валютних інтервенцій з продажу валюти упродовж місяця Національний банк не здійснював», – вказано в повідомленні.
Національний банк України встановив на 30 вересня курс 24 гривні 8 копійок за одиницю американської валюти, це було новим рекордом за понад 44 місяці – від січня 2016 року.
Read MoreВищий антикорупційний суд 7 жовтня ухвалив рішення про закриття справи про незаконне збагачення щодо колишньої голови Державної аудиторської служби Лідії Гаврилової.
Як пояснили у повідомленні на фейсбук-сторінці ВАКС, таке рішення продиктовано тим, що ця законодавча норма втратила чинність через визнання її неконституційною.
«При цьому, ВАКС тлумачить чинне законодавство шляхом практичної реалізації принципу верховенства права та керуючись ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв‘язку з тим, що зазначена ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, у підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву», – зазначили у прес-службі суду.
Водночас, як повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, ексголова Держаудитслужби продовжує обвинувачуватись у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України (умисне недостовірне декларування).
23 січня детективи Національного антикорупційного бюро України повідомили Гавриловій про підозру в незаконному збагаченні в розмірі близько 10 мільйонів гривень та декларуванні недостовірних даних. За даними слідства, посадовець упродовж 2015-2017 років отримала у власність активи, законність підстав набуття яких не підтверджена доказами, та вартість яких значно перевищує її законні доходи.
У НАБУ зазначили, що мова йде про придбані квартиру та два паркомісця в Києві, позашляховик, дороговартісні меблі, техніку, золоті зливки, а також 112,8 тисячі доларів та 8,5 тисячі євро готівкою.
Сама Гаврилова заявила, що справа проти неї є «помстою» з боку представників НАБУ. За її словами, знайдене в неї під час обшуку майно «в жодному разі не є хабарем». Вона пояснила, що золоті зливки є подарунками, а валюту в неї зберігали родичі.
Детективи НАБУ завершили розслідування 3 березня 2018 року. Спеціалізована антикорупційна прокуратура передала провадження до суду 30 березня.
У вересні 2019 року справу почав слухати Вищий антикорупційний суд.
Кабінет міністрів України 29 вересня цього року звільнив голову Державної аудиторської служби Лідію Гаврилову з посади.
Read MoreПід стінами Запорізької облдержадміністрації 7 жовтня відбулася акція протесту дрібних підприємців, які вимагали, аби президент України наклав вето на ухвалені парламентом закони 1053-1 і 1073. Як пояснили організатори акції, запровадження нових правил для використання реєстраторів розрахункових операцій призведе до збільшення вартості різних категорій товарів, а також унеможливлення організації роботи певних категорій підприємців.
«Вартість сервісного обслуговування – 500 гривень намісяць. Плюс сам касовий апарат –від 7 до 9 тисяч. І якщо ти навіть купив цей касовий апарат, то невідомо, як буде, бо 5 років тому люди купили касові апарати, а через рік зняли з реєстру деякі їх види. І людям через рік довелось купляти нові. е зошити, що потрібні для реєстрації, і касова стрічка. Якщо буде 2 група, то це ринки. На деяких ринках навіть не вистачає потужності для холодильних установок, де торгують продуктами. Також не всюди є інтернет», – розповіла одна з організаторів акції протесту Лідія Кривенко.
Раніше Керівники українських компаній «Розетка» і «Нова пошта» заявили, що підписання президентом України Володимиром Зеленським ухвалених Верховною Радою законів 1053-1 і 1073 є загрозою для їхнього бізнесу.
Згідно з ухваленими парламентом законами, з 1 жовтня 2021 року загальні правила використання касових апаратів запроваджуються для всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп, а для деяких категорій ці правила запрацюють вже з жовтня 2020 року. Також з осені наступного року буде застосовуватися повний розмір штрафу за незастосування реєстраторів або невидачу чека, які до цього застосовувалися в обмеженому розмірі. Законом передбачена можливість використання як класичних, так і програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Також споживачі зможуть перевіряти відповідність чеків та писати скарги, якщо розрахунковий документ в електронному вигляді не переданий до контролюючих інстанцій. Якщо їхня перевірка підтвердить, що продавець порушив порядок проведення розрахункових операцій, його оштрафують, а покупцю повернуть 100% вартості придбаних товарів.
Наразі ухвалені 20 вересня закон №1053-1 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг та закон №1073 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» не вступили в силу і перебувають на підписі у президента України, який має право повернути їх для доопрацювання у Верховну раду України.
Read MoreУкраїнська національна валюта наприкінці тижня частково відіграла втрати, яких зазнала від понеділка до середи. Національний банк України встановив на 7 жовтня курс 24 гривні 61 копійка за долар, це на 27 копійок менше за офіційний курс на 4 жовтня.
Торги на міжбанківському валютному ринку завершилися на рівні 24 гривні 78–83 копійки за долар, але зростання котирувань американської валюти відбулося вже на малих обсягах, коли основні угоди були укладені. Мінімальні котирування фіксувалися в розпал сесії і становили 24 гривні 57–59 копійок за долар, інформує сайт «Мінфін».
Упродовж перших трьох кварталів 2019 року нерезиденти активно купували українські облігації внутрішньої державної позики, завівши для цього на міжбанківський валютний ринок близько 4 мільярдів доларів. Останній аукціон Міністерства фінансів із розміщення ОВДП, проведений 1 жовтня, завершився невдало – продати цінних паперів вдалося лише на 77 мільйонів гривень із запропонованого обсягу 3 мільярди гривень. Внаслідок цього НБУ змушений був уперше за два місяці виходити на міжбанківський ринок із валютними інтервенціями.
Read MoreМіністр фінансів України Оксана Маркарова розповіла в ефірі телеканалу «1+1», що її відомство і уряд виступають за ринкові ціни на газ з субсидіюванням тих категорій населення, які цього потребують.
«Питання в ринковому утворенні тарифів. Ціна на природні ресурси повинна відповідати їхній ціні. Якщо ціна на газ є ринковою, то уряд тим, кому треба допомогти – повинен допомагати через субсидії. А люди, які живуть у великих будинках повинні платити чесну ціну, а не бути теж субсидійованими», – заявила Маркарова.
Вона додала, що зараз в Україні діє «несправедливий» механізм встановлення цін на газ для населення.
«Уряд працює над тим, щоб не щонайбільше 15% доходів сім’ї витрачалось на комунальні тарифи», — додала Маркарова.
Окрім того, міністр нагадала, що встановлення ринкових цін на газ для населення є вимогою МВФ.
Місія Міжнародного валютного фонду працювала в Києві 12-26 вересня. За результатами візиту до України керівник місії Рон ван Роден заявив, що МВФ обговорюватиме нову програму співпраці з Україною впродовж найближчих тижнів.
Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук планує, що нова програма співпраці з МВФ буде підписана в грудні.
Згідно із базовим прогнозом Національного банку, за новою програмою співпраці з МВФ Україна може отримати два мільярди доларів від МВФ у 2019 році та ще по два мільярди у 2020 й 2021 роках.
…
На українському міжбанківському валютному ринку після триденного зростання долара змінився тренд. На початку торгів їхні учасники виставили котирування 24 гривні 96 копійок – 25 гривень рівно, вищі за рівень вчорашнього закриття. Але вихід на ринок експортерів зі значними обсягами пропозиції дозволив до 13:00 збити котирування до 24 гривень 82–85 копійок за долар, інформує сайт «Мінфін».
Національний банк України опівдні оприлюднив довідкове значення курсу 24 гривні 90 копійок за долар, це на чотири копійки більше за офіційний курс на 3 жовтня.
Раніше регулятор повідомив, що цього тижня відновив проведення інтервенцій з продажу валюти після майже двомісячної перерви і продав для підтримки гривні 200 мільйонів доларів США.
«У разі необхідності Національний банк і надалі згладжуватиме надлишкові коливання в бік знецінення і може повернутися до інтервенцій з купівлі валюти, якщо почнеться зворотний тренд», – йдеться в повідомленні.
Упродовж перших трьох кварталів 2019 року нерезиденти активно купували українські облігації внутрішньої державної позики, завівши для цього на міжбанківський валютний ринок близько 4 мільярдів доларів. Останній аукціон Міністерства фінансів із розміщення ОВДП, проведений 1 жовтня, завершився невдало – продати цінних паперів вдалося лише на 77 мільйонів гривень із запропонованого обсягу 3 мільярди гривень.
…
Національний банк України цього тижня відновив проведення інтервенцій з продажу валюти після майже двомісячної перерви і продав для підтримки гривні 200 мільйонів доларів США.
Як повідомили в пресслужбі регулятора, попри сприятливу ситуацію на валютному ринку в цілому, в окремі періоди протягом року курс гривні знижувався. Зокрема, така ситуація спостерігалася в березні і наприкінці травня-початку червня, після чого починався зворотний тренд.
«У разі необхідності Національний банк й надалі згладжуватиме надлишкові коливання в бік знецінення і може повернутися до інтервенцій з купівлі валюти, якщо почнеться зворотний тренд», – йдеться в повідомленні.
Упродовж перших трьох кварталів 2019 року нерезиденти активно купували українські облігації внутрішньої державної позики, завівши для цього на міжбанківський валютний ринок близько 4 мільярдів доларів. Останній аукціон Міністерства фінансів із розміщення ОВДП, проведений 1 жовтня, завершився невдало – продати цінних паперів вдалося лише на 77 мільйонів гривень із запропонованого обсягу 3 мільярди гривень.
Read MoreВерховна Рада проголосувала за створення Бюро фінансових розслідувань у першому читанні. За цей документ проголосували 270 народних депутатів.
Згідно із законопроєктом, Бюро фінансових розслідувань – це центральний орган виконавчої влади, що утворюється Кабінетом міністрів України та здійснює діяльність з метою запобігання, попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності.
Серед основних завдань бюро – участь у забезпеченні державної безпеки шляхом комплексної протидії кримінальним правопорушенням, які несуть суттєвий негативний вплив на національну економіку, сприяють її тінізації, масштабній недобросовісній конкуренції, витоку капіталу та іншим негативним явищам, які уповільнюють темпи економічного зростання та загрожують національним інтересам у сфері економіки.
У Міністерстві фінансів заявили, що законопроєкт розроблений із метою розділення сервісної та правоохоронної функцій Податкової служби, ліквідації податкової міліції, оптимізації структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері фінансів, усунення дублювання їхніх функцій.
Ініціаторами законопроєкту вказані члени фракції партії «Слуга народу» Ольга Василевська-Смаглюк і Денис Монастирський.
Антикорупційні організацій упродовж кількох років вимагають забрати в правоохоронців право розслідувати економічні злочини й створити натомість спеціалізовану службу фінансових розслідувань.
2 вересня новий уряд ліквідував департамент захисту економіку Національної поліції України.
…
Українська влада «не випадає з нормального графіку» переговорів з Міжнародним валютним фондом, заявив міністр фінансів України Оксана Маркарова в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Це вже третя програма, над якою я особисто теж веду перемовини. Можу вам сказати, що найшвидше, коли нам вдавалося домовитися від початку ініціювання програми до моменту отримання staff level agreement – це було кілька місяців. І кожен раз одні й ті ж самі експерти писали, що «ай-ай-ай, місія поїхала, не домовилися», – сказала Маркарова в етері «Ваша свобода».
Вона наголосила, що практично неможливо домовитися про фінансування під час двотижневої місії.
«Тобто перемовини мають свою динаміку. Є ініціація, є обмін інформацією, є місія, яка формально приїжджає, проводить зустрічі. Зараз у нас тривають дискусії, ми обговорюємо проєкти документів. Сподіваюся, найближчим часом ми ці дискусії фіналізуємо. Однак ми точно не випадаємо з нормального графіку», – заявила міністр.
Маркарова додала, що Україна планує візит урядової делегації на річні збори Міжнародного валютного фонду в середині жовтня.
«Там заодно продовжимо перемовини, але ще раз – ці перемовини тривають сьогодні, завтра. Для цього не потрібно бути фізично в одному місці», – наголосила посадовець.
Місія Міжнародного валютного фонду працювала в Києві 12-26 вересня. За результатами візиту до України керівник місії Рон ван Роден заявив, що МВФ обговорюватиме нову програму співпраці з Україною впродовж найближчих тижнів.
За його словами, економічне зростання стримує слабке бізнес-середовище, зокрема, недоліки в законодавчій системі, наскрізна корупція, а також той факт, що у великих галузях економіки домінують неефективні державні підприємства або олігархи, що стримує конкуренцію та інвестиції.
Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук планує, що нова програма співпраці з МВФ буде підписана в грудні.
Згідно із базовим прогнозом Національного банку, за новою програмою співпраці з МВФ Україна може отримати два мільярди доларів від МВФ у 2019 році та ще по два мільярди у 2020 й 2021 роках.
21 грудня 2018 року Україна отримала перший і наразі єдиний транш за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів.
Востаннє місія МВФ працювала в Україні в травні 2019 року.
…
Існують довгострокові позитивні впливи, які зумовлюють зміцнення гривні, повідомила міністр фінансів України Оксана Маркарова в етері Радіо Свобода.
«У цьому році ми бачимо дещо іншу динаміку. Вона пов’язана з багатьма чинниками. Ми якраз обговорювали це на спільній нараді в Національному банку, на який був і президент присутній також. Міністерство фінансів не опікується курсами, це не наша політика. Проте вчора ми якраз почули від Національного банку – я думаю, що ми побачимо в наступному звіті – про те, що є позитивні впливи, які не короткострокові, не спекулятивні, а саме такі довгострокові впливи позитивні, які ми бачимо у зміцненні національної валюти», – сказала Маркарова в етері програми «Ваша свобода».
Серед цих чинників вона назвала збільшення інтересу міжнародних покупців до українських цінних паперів.
«Вони інвестують не в короткострокові папери, а в довгострокові. Як ви знаєте, Міністерство фінансів розмістило п’ятирічні папери вперше на внутрішньому ринку. У наші цінні папери зайшли так звані нерезиденти-покупці на близько 1,4 мільярда еквіваленту в доларах», – зазначила Маркарова.
Міністр заявила, що бачить збільшену інвестиційну активність у реальному секторі економіки.
«Ми бачимо дещо збільшену продуктивність у тому ж самому сільськогосподарському секторі. Це не просто якісь такі тимчасові фактори. Це можуть бути позитивні тренди», – заявила Маркарова.
30 вересня долар оновив цьогорічний антирекорд і коштував 24 гривні 8 копійок. Після цього долар почав зміцнювати і на 3 жовтня його вартість встановлена на рівні 24 гривень 85 копійок.
…
На українському міжбанківському валютному ринку третій день поспіль зростають котирування долара. За даними сайту «Мінфін», станом на 12:00 торги відбуваються на рівні 24 гривні 84,5–88,5 копійки за долар.
Національний банк України опівдні оприлюднив довідкове значення курсу 24 гривні 83 копійки за долар, це на 28 копійок більше за офіційний курс на 2 жовтня.
В обмінних пунктах долар уже купують за 25 гривень та більше, продають орієнтовно за 25 гривень 50 копійок.
На зміну тренду вплинуло кілька чинників, відзначають фахівці. Серед них – вихід на ринок «наляканих учорашнім злетом котирувань покупців», натомість продавці-експортери після відшкодування їм ПДВ не поспішають продавати валюту.
Провальним 1 жовтня вийшов аукціон Міністерства фінансів України з розміщення ОВДП. На ньому чиновники змогли продати облігацій всього на 77 мільйонів гривень (при початковій пропозиції паперів на 3 мільярди гривень за номіналом). Таким чином, долари від нерезидентів на ринок також не вийшли.
Також зростанням котирувань на події міжбанку відреагував і готівковий ринок.
…
Гривня втратила 36 копійок стосовно долара, свідчать дані на сайті Національного банку України.
На 2 жовтня офіційна вартість долара встановлена на рівні 24 гривень 55 копійок.
Курс гривні знижується другий день поспіль. 30 вересня долар оновив цьогорічний антирекорд і коштував 24 гривні 8 копійок, а вже 1 жовтня – 24 гривні 19 копійок.
На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. За підрахунками експертів, за 9 місяців нерезиденти викупили таких облігацій на суму понад 100 мільярдів гривень, тобто завели на український ринок близько 4 мільярдів доларів. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.
…
Верховна Рада України планує розглянути програму дій уряду у п’ятницю, 4 жовтня. Про це на погоджувальній раді заявив спікер парламенту Дмитро Разумков.
«До того часу я прошу опрацювати це питання в комітетах. Я сподіваюсь, що ми швидко та ефективно пройдемо це питання у п’ятницю», – зазначив Разумков.
29 вересня програму дій уряду зареєстрували у парламенті.
…
На українському міжбанківському валютному ринку другу сесію поспіль відбувається зростання котирувань американської валюти. Як повідомляє сайт «Мінфін», станом на 13:00 1 жовтня торги відбувалися на рівні 24 гривні 49–53 копійки за долар.
Тенденції міжбанку Національний банк України відбив у довідковому значенні курсу – 24 гривні 55 копійок за долар.
Офіційний курс на понеділок, 30 вересня, становив 24 гривні 8 копійок і був рекордним за понад 44 місяці – від січня 2016 року.є
На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. За підрахунками експертів, за 9 місяців нерезиденти викупили таких облігацій на суму понад 100 мільярдів гривень, тобто завели на український ринок близько 4 мільярдів доларів. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.
Read MoreКабінет міністрів України очікує отримати 2-2,5 мільярда гривень від легалізації грального бізнесу, повідомив прем’єр-міністр Олексій Гончарук.
«Ми розраховуємо, що близько 2-2,5 млрд гривень за рахунок легалізації бізнесу у бюджет отримаємо, але, звичайно, треба рахувати», – сказав Гончарук.
29 вересня Кабінет міністрів ухвалив проєкт закону про легалізацію грального бізнесу в Україні. Згідно з повідомленням пресслужби уряду, документ передбачає, що азартні ігри будуть проводитися винятково на території готелів і на гральному обладнанні з використанням програмного забезпечення, яке відповідає міжнародним стандартам.
В Україні діяльність закладів із азартними іграми заборонена від 2009 року.
…
На українському міжбанківському валютному ринку 30 вересня дещо зросли котирування долара. За даними сайту «Мінфін», станом на 12:00 торги відбувалися на рівні 24 гривні 17,5–20,5 копійки за долар.
Орієнтуючись на показники міжбанку, Національний банк України встановив довідкове значення курсу на рівні 24 гривні 16 копійок за долар, це на 8 копійок більше за офіційний курс на 30 вересня.
Офіційний курс на понеділок є рекордним за понад 44 місяці – від січня 2016 року.
На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. За підрахунками експертів, за 9 місяців нерезиденти викупили таких облігацій на суму понад 100 мільярдів гривень, тобто завели на український ринок близько 4 мільярдів доларів. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.
…
Національний банк України встановив на 30 вересня курс 24 гривні 8 копійок за одиницю американської валюти, це на 11 копійок менше за поточний курс і є новим рекордом за понад 44 місяці – від січня 2016 року.
Наступний орієнтир – 23 гривні 95 копійок, таким офіційний курс був 15 січня 2016 року.
На торгах міжбанківського валютного ринку 27 вересня регулятор викупив близько 20 мільйонів доларів, цього вистачило, що не допустити зміцнення гривні до менш як 24 гривень за долар.
На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. За підрахунками експертів, за 9 місяців нерезиденти викупили таких облігацій на суму понад 100 мільярдів гривень, тобто завели на український ринок близько 4 мільярдів доларів. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.
…
Міністр інфраструктури Владислав Криклій розповів в інтерв’ю Радіо Свобода, яким бачить розвиток «Укрпошти».
За його словами, попри те, що «Укрпошту» виключили з переліку об’єктів, які не можна приватизувати, держава не планує віддавати стратегічний об’єкт у приватні руки.
«Що стосується приватизації, то я не впевнений, що ми будемо обирати модель Бразилії – там вони повністю національного оператора віддали під приватизацію. Тому що це питання все ж таки стратегічної інфраструктури. Не зовсім правильно і безпечно віддавати її у приватні руки, наша філософія – стратегічні об’єкти мають залишатися у держави», – сказав Криклій.
Наразі, вважає він, найімовірнішим є варіант залучення стратегічного партнера, який буде інвестувати у проект.
«Ми тут скоріше будемо говорити про стратегічного інвестора, партнера. Бажано було б, щоб це був хтось з великих e-commerce проектів світових – я не знаю, наприклад, Amazon, Alibaba – от хто буде готовий заходити. Тоді ми зможемо отримати великий імпульс і велику кількість інвестицій у логістичні центри, щоб покращувати ці процеси вже спільно з великими e-commerce-проектами, з інтернет-гігантами працювати і давати кращу якість послуг», – розповів Криклій.
За його словами, міністерство веде перемови, утім, говорити про результати наразі зарано.
«Але те, що ми будемо до цього готуватися, то це факт. Тому що це найкраще, що може статися з «Укрпоштою», – якщо ми знайдемо стратегічного партнера, який не просто хоче зайти з метою спекуляції, тобто зайшов, купив, потім дорожче продав. Це нас не цікавить. Нас цікавить стратегічний інвестор, який почне вкладати», – сказав він.
Також міністр інфраструктури сподівається, що Верховна Рада ухвалить законопроект, який дозволить відділенням «Укрпошти» «займатися фінансовими послугами».
«Укрпошта» розширить перелік своїх можливостей і пропозицій фінансових, які буде надавати. Це будуть і мобільні банківські відділення, і, як ви кажете, магазинчик, і, в принципі, зв’язок з зовнішнім світом», – сказав Криклій.
Також він додав, що «Укрпошта» буде «рухатися у напрямку запуску мобільних пунктів, перевезень».
«Укрпошта» входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України. Підприємство надає понад 50 різновидів послуг через 12 тисяч відділень по всій Україні. Штат компанії налічує близько 76 тисяч співробітників.
…
Міністр інфраструктури Владислав Криклій заявив, що «Укрзалізницю» планують розділити на три компанії. Про це він розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.
За його словами, уряд спільно з Верховною Радою розробляє відповідний законопроєкт.
«Один оператор буде відповідати за доступ до інфраструктури. Тобто за всю мережу, за електрифікацію, займатися капітальними вкладеннями у підтримку, експлуатацію, розбудову мережі. Другий оператор буде займатися пасажирськими перевезеннями, які збиткові, проблемні. І там будемо ставити за «кіпіай», власне, мінімізувати ці збитки, максимально до нуля. І третій – це прибутковий, який буде генерувати прибутки для держави. Це вантажні перевезення», – розповів Криклій.
Відтак, на запитання чи будуть змінювати нинішнього очільника «Укрзалізниці» відповів, що керівник «апріорі не може залишатися один».
«Тобто «стілець» буде розділений. Тому у будь-якому разі навіть чинному керівнику все одно доведеться обирати, куди він захоче піти, тому що це будуть три різні посади», – сказав Криклій.
Читайте також: Міністр інфраструктури Владислав Криклій про Гончарука, Авакова, авіапростір із Росією та дороги
Раніше Владислав Криклій повідомляв, що Міністерство інфраструктури хоче повернути собі контроль над «Укрзалізницею». Відповідні зміни до положення про «Укрзалізницю вже готуються.
18 січня 2017 року Кабінет vіністрів України на позачерговому засіданні затвердив новий статут ПАТ «Укрзалізниця», згідно з яким, Мінінфраструктури втратило право бути органом управління компанії. У новій редакції статуту міністерство позбавили можливості підписувати договори з головами наглядової ради та контракт з головою правління «Укрзалізниці». Також Мінінфраструктури позбавили права визначати напрямки діяльності компанії, впливати на кількість акцій, затверджувати фінансовий план, річний звіт, чисельність персоналу.
…
Міністерство інфраструктури спільно з «Укрзалізницею» планує передати у концесію (у приватну власність – ред.) Київський залізничний вокзал. Про це міністр інфраструктури Владислав Криклій розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.
Це допоможе оновити й осучаснити вокзал, пояснив Криклій. За його словами, однією з умов буде встановлення ескалаторів до всіх платформ. Також у міністра є ідея збудувати рухому платформу на другому поверсі.
«У недалекому майбутньому ми плануємо розглянути спільно з «Укрзалізницею» можливість передачі в концесію залізничного вокзалу. Тоді це буде зовсім інший проєкт. Буде певний інвестор, концесіонер, який матиме інвестиційні зобов’язання. Він змушений буде вкладати в цей вокзал. Ми тоді точно поставимо в умовах і ескалатори до всіх платформ», – розповів міністр інфраструктури.
Минулого року Київський вокзал зазнав збитків на 36 мільйонів гривень, зазначив Криклій.
«При їхньому трафіку, просто неймовірний трафік, вони за минулий рік отримали 36 мільйонів гривень збитків! І порівняти з будь-яким торговельним центром у Києві. Там неймовірні прибутки. (Причина збатків – ред.) – корупція, нераціональне використання коштів, співпраця з ФДМУ, де здаються ці орендні площі у дивний спосіб, несамостійно», – зазначив міністр.
Читайте також: Міністр інфраструктури Владислав Криклій про Гончарука, Авакова, авіапростір із Росією та дороги
За його словами, концесія торкнеться не лише залізниці, а й доріг, портів та інших сфер, де не справляється держава. А перші концесійні проєкти анонсують уже цього року, наголосив він.
«Ми у цьому році анонсуємо перші концесійні проєкти, у тому числі в портах. Ми на це будемо дивитися не тільки в контексті якоїсь сфери – залізниця, дороги, а комплексно, тому що держава не завжди кращий управлінець. І ті питання, в яких не може впоратися, не має достатніх результатів фінансових, а демонструє збитки, то, власне, точно з цим треба щось змінювати. І концесія – це, напевне, найкращий варіант», – резюмував він.
13 вересня Верховна Рада у першому читанні ухвалила закон про концесію. За словами, депутатів це дозволить залучити інвестиції в оновлення інфраструктурних проєктів.
Концесія передбачає передачу об’єктів державної власності у приватне тимчасове користування.
…
Національна валюта після одноденного послаблення знову посилюється щодо долара США. Національний банк України встановив на 30 вересня курс 24 гривні 8 копійок за одиницю американської валюти, це на 11 копійок менше за поточний курс і є новим рекордом за понад 44 місяці – від січня 2016 року.
Наступний орієнтир – 23 гривні 95 копійок, таким офіційний курс був 15 січня 2016 року.
На торгах міжбанківського валютного ринку 27 вересня регулятор викупив близько 20 мільйонів доларів, цього вистачило, що не допустити зміцнення гривні до менш як 24 гривень за долар. Як інформує сайт «Мінфін», торги міжбанку в п’ятницю завершилися на позначках 24 гривні 10–13 копійок за долар, мінімальне значення становило 24 гривні 5–7 копійок за долар, це було зранку, до виходу НБУ з купівлею американської валюти.
На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. За підрахунками експертів, за неповні 9 місяців нерезиденти викупили таких облігацій на суму понад 100 мільярдів гривень, тобто завели на український ринок близько 4 мільярдів доларів. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.
…
Міністерство фінансів та Національний банк України повідомляють про намір проводити аукціони облігацій внутрішніх державних позик через електронну систему аукціонів Bloomberg’s Auction. Про це відомства повідомили 27 вересня.
«Співпраця з Bloomberg – це наступний етап у впровадженні найкращих практик у розвитку українського ринку державних облігацій. Підвищення прозорості та обізнаності інвесторів повинно мати позитивний вплив на розширення бази інвесторів та збільшення частки державного боргу у національній валюті», – цитують у повідомленнях урядового уповноваженого з питань управління державним боргом Юрія Буцу.
За словами заступника голови НБУ Олега Чурія, у 2019 році спостерігається зростання попиту іноземних інвесторів на гривневі активи.
Читайте також: НБУ викупив рекордну суму доларів на міжбанку
«Переведення первинних розміщень ОВДП на міжнародні торговельні платформи є черговим кроком Національного банку та Міністерства фінансів у напрямку посилення прозорості і ліквідності ринку державних запозичень, поліпшення доступу до нього, дедоларизаціі державного боргу. У подальшому ми докладатимо зусиль також для розвитку й вторинного ринку ОВДП на міжнародних платформах”, – цитує Чурія пресслужба регулятора.
Аналогічну заяву оприлюднила і компанія Bloomberg.
«Ми раді, що Міністерство фінансів України вирішило співпрацювати з Bloomberg для більш ефективного управління аукціонами. Рішення Bloomberg дозволяють в оптимальний, найбільш фінансово ефективний і надійний спосіб керувати операціями на первинних ринках для емітентів, яким в іншому випадку довелося б робити це вручну чи розробляти власні рішення», – наводять у компанії слова голови глобальних торгівельних платформ Bloomberg Ніколаса Біна.
Читайте також: НБУ дозволив банкам видавати кредити іноземним компаніям у гривні для купівлі ОВДП
За даними Міністерства фінансів та НБУ, систему аукціонів Bloomberg використовують фінансові установи та центральні банки у понад 30 країнах світу.
Платформа повністю інтегрована з даними, новинами, аналітикою та засобами зв’язку, доступними в Терміналі. Система аукціонів Bloomberg використовується в більш ніж 30 країнах світу.
Влітку 2019 року економічний експерт Ілля Несходовський в коментарі Радіо Свобода назвав інвестиції в облігації внутрішньої державної позики одним із вирішальних факторів рекордного зміцнення гривні щодо долара.
…