Економіка

У четвер, 12 вересня, року Постійна палата арбітражного суду в Гаазі відмовила Росії у перегляді питань юрисдикції суду та порушених зобов’язань у справі щодо захисту інвестицій за позовом «Приватбанку». Про це повідомляє пресслужба банку.

Справа в арбітражі була розпочата «ПриватБанком» 13 квітня 2015 року за порушення Росією зобов’язань щодо «ПриватБанку» з питань активів у Криму за Угодою про заохочення та взаємний захист інвестицій, укладеною між Україною та Росією.

Росія раніше не брала участі в судовому процесі. Однак тепер призначила своїх представників у суді.

У лютому Постійна палата третейського суду в нідерландській Гаазі винесла рішення на користь «Приватбанку» у справі проти Росії щодо експропріації активів банку в анексованому нею Криму. У висновку суду йшлося про те, що «Приватбанк» має право на відшкодування.

Арбітражний суд залишив питання щодо розміру відшкодування на наступний етап арбітражного розгляду. «Приватбанк» прагне відшкодувати понад один мільярд доларів.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Українські промислові споживачі електроенергії, серед яких передовсім – компанії групи «Приват», від моменту запуску ринку електроенергії в Україні, накопичують неплатежі за послуги національної енергетичної компанії «Укренерго», який загрожує фінансовій стабільності компанії. Про це заявив, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, в.о. голови правління НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук.

«1,76 мільярда гривень неплатежів накопичили, починаючи з липня, споживачі електроенергії перед «Укренерго» – за послуги з передачі електроенергії та диспетчерського управління. Найбільшим неплатником є підприємства групи «Приват», які не платять, користуючись відповідним рішенням Окружного адмінсуду Києва. Ці компанії споживають понад 6% електроенергії в Україні. Загалом ми нарахували близько 400 компаній-неплатників, а це означає 400 судових процесів», – пояснює Ковальчук.

Окрім цього, за словами очільника «Укренерго», ще 623 мільйони гривень заборгувало цій компанії ДП «Енергоринок». Збереження та накопичення цих неплатежів може мати небезпечні наслідки, припускає посадовець.

«Ця сума – більша за наші операційні витрати. Отже, або ми не зможемо платити ДП «Гарантований покупець» («Укренерго» зі свого тарифу платить «Гарантованому покупцю» для того, щоб він міг купувати електроенергію у вітряних та сонячних електростанцій за високим «зеленим тарифом» – ред.), або ітиметься про банкрутство», – припускає посадовець.

В «Укренерго» мають намір позиватися до неплатників та оскаржувати рішення судів, винесені на їхню користь.

Група «Приват» – неофіційна назва групи компаній, власниками яких є українські бізнесмени Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов та Олексій Мартинов. Серед підприємств, які до неї входять – «Нікопольський завод феросплавів», один з найбільших промислових споживачів електроенергії в Україні.

У липні 2019 року Окружний адміністративний суд Києва за позовом «Нікопольського заводу феросплавів» зупинив дію постанов Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики, №954 та 955. Ці постанови визначають чинні тарифи за послуги, які надає споживачам НЕК «Укренерго».

В «Укренерго» пояснили, що відмова від застосування цих тарифів унеможливлює оплату електроенергії, яка втрачається в магістральних мережах; компенсацію виробникам, які працюють по «зелених» тарифах; оплату допоміжних послуг, тобто підтримки резервів в об’єднаній енергетичній системі України. Витрати на всі ці речі – закладені в тарифі енергетичної компанії.

Зі свого боку, керівництво «Нікопольського заводу феросплавів» наголошує, що нові тарифи за передачу електроенергії та диспетчерське управління роблять електроенергію для заводу дорожчою, ніж у Євросоюзі та перетворюють роботу підприємства «на фільм жахів», оскільки частка електроенергії у вартості його продукції – близько 30%.

На підприємстві наголошують, що ринок електроенергії в Україні – непідготовлений та «запущений передчасно».
…

На українському міжбанківському валютному ринку триває стрімке знецінення долара. Торги 13 вересня відкрилися за значної переваги пропозиції над попитом, і вже до 11:00 котирування склали 24 гривні 65–68 копійок за долар, інформує сайт «Мінфін».

«НБУ вже встиг викупити близько 50 мільйонів доларів за 24,74 гривні і виставив інтервенцію за єдиним курсом викупу по 24,68 гривні. Це вилучило надлишок пропозиції долара і вирівняло попит і пропозицію. Вийшли основні покупці, розуміючи, що ринок вже досяг сьогодні «дна», – відзначають фахівці.

Станом на 12:00 на міжбанку американська валюта частково відіграла свої втрати – 24 гривні 72–75 копійок за долар.

Національний банк України встановив опівдні довідкове значення курсу на рівні 24 гривні 69 копійок за долар. Це на 14 копійок менше за офіційний курс на 13 вересня, який став рекордним за понад три роки.

У липні 2016 року курс піднімався до 24 гривень 80 копійок, але вже в серпні того ж року становив понад 25 гривень за долар.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.

Востаннє поблизу позначки 24 гривні 50 копійок за долар офіційний курс перебував у січні 2016 року.
…

Міністерство інфраструктури хоче повернути собі контроль над «Укрзалізницею». Про це журналістам заявив міністр інфраструктури Владислав Криклій.

«Я вже ініціював це питання перед прем’єр-міністром. Думаю, найближчим часом розпочнемо», – зазначив він.

За його словами, відповідні зміни до положення про «Укрзалізницю вже готуються».

«Якщо за транспортну стратегію та інфраструктуру відповідає Міністерство інфраструктури, то логічно, що залізниця як невід’ємна частина всього цього живого організму має повернутися назад», – наголосив Криклій.

18 січня 2017 року Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні затвердив новий статут ПАТ «Укрзалізниця», згідно з яким, Мінінфраструктури втратило право бути органом управління компанії. У новій редакції статуту міністерство позбавили можливості підписувати договори з головами наглядової ради та контракт з головою правління «Укрзалізниці». Також Мінінфраструктури позбавили права визначати напрямки діяльності компанії, впливати на кількість акцій, затверджувати фінансовий план, річний звіт, чисельність персоналу.
…

Після одноденної корекції, коли долар частково відіграв втрати, на українському міжбанківському валютному ринку знову посилюється національна валюта. Як повідомляє сайт «Мінфін», станом на 12:00 котирування встановилися на рівні 24 гривні 81–83,5 копійки за долар, це більш як на 10 копійок менше за рівень закриття торгів 11 вересня.

Національний банк України опівдні оприлюднив довідкове значення курсу 24 гривні 86 копійок за долар, це на 11 копійок менше від офіційного курсу на 12 вересня.

Цього тижня вперше за три роки офіційний курс, який Національний банк України встановлює за результатами торгів на міжбанківському валютному ринку, склав менш як 25 гривень за долар. Курс на 11 вересня регулятор встановив на рівні 24 гривні 88 копійок за одиницю американської валюти.

У липні 2016 року курс піднімався до 24 гривень 80 копійок, але вже в серпні того року становив понад 25 гривень за долар.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.
…

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» повідомила, що до підземних сховищ газу (ПСГ) для успішного проходження опалювального сезону залишилося закачати менш як мільярд кубометрів палива.

«Перетнули позначку в 19 мільярдів кубометрів газу в підземках. Випереджаємо план», – вказав 11 вересня голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв.

12 вересня компанія відзначила, що за вісім місяців газотранспортна система України здійснила транзит майже 60 мільярдів кубометрів палива. З Росії «Нафтогаз» для потреб України не імпортує газ 1385 днів, а з країн ЄС за вісім місяців компанія отримала 9,6 мільярда кубометрів. «Споживання склало 16,7 млрд куб.м газу, що на 8% менше показника 2018 року», – вказали також у «Нафтогазі».

Наприкінці серпня компанія повідомляла, що «щоб пройти опалювальний сезон без енергетичних ризиків, маємо до початку опалювального сезону накопичити в ПСГ близько 20 мільярдів кубометрів газу»,

Опалювальний сезон в Україні розпочинається орієнтовно 15 жовтня. Опалення в будинках із централізованим теплопостачанням вмикається тоді, коли впродовж трьох днів середньодобова температура опускається нижче за 8 градусів за Цельсієм.
…

Кабінет міністрів України змінив представників держави у складі наглядової ради НАК «Нафтогаз України». Про це повідомляє «Урядовий портал».

Рішення ухвалили під час засідання уряду 11 вересня.

«Уряд достроково припинив повноваження Демчишина Володимира Васильовича, Попика Сергія Дмитровича та Мар’євича Костянтина Михайловича в якості представників держави у наглядовій раді НАК «Нафтогаз України», – мовиться у повідомленні.

На посади у наглядову раду Нафтогазу призначили Юлію Ковалів та Наталію Бойко. Ще одна позиція залишилась вакантною.

За даними «Нафтогазу», НАК є провідним підприємством паливно-енергетичного комплексу, однією з найбільших компаній України, яка здійснює повний цикл операцій з розвідки та розробки родовищ, експлуатаційного та розвідувального буріння, транспортування та зберігання нафти і газу, постачання природного і скрапленого газу споживачам.
…

До України прибула місія Міжнародного валютного фонду. Про це журналістам повідомив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

«Я ще раз повторюю: говорити про результати ще рано. На наступному тижні ми вийдемо з окремою комунікацією щодо місії. Місія зараз лише приїхала. Ми готуємо і починаємо переговори», – зазначив Гончарук.

Він додав, що влада спробує укласти нову угоду з МВФ. Переговори триватимуть до 24 вересня.

Читайте також: Міністр фінансів: наша мета – «випуститися» з програми МВФ​

Згідно із базовим прогнозом Національного банку, за новою програмою співпраці з МВФ Україна може отримати два мільярди доларів від МВФ у цьому році та ще по два мільярди у 2020 й 2021 роках. Обсяг поточної програми – 3,9 мільярда доларів.

21 грудня 2018 року Україна отримала перший і наразі єдиний транш за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів.

Востаннє місія МВФ працювала в Україні в травні 2019 року.
…

На українському міжбанківському валютному ринку зранку 11 вересня встановилася рівновага попиту і пропозиції на рівні майже 25 гривень за долар. Станом на 12:00 котирування становили 24 гривні 98 копійок – 25 гривень рівно за одиницю американської валюти, повідомляє сайт «Мінфін».

Національний банк України встановив опівдні довідкове значення курсу 24 гривні 98 копійок, це на 10 копійок більше за офіційний курс на 11 вересня.

Встановлене НБУ на 11 вересня значення є рекордним за понад три останні роки. У липні 2016 року курс піднімався до 24 гривень 80 копійок, але вже в серпні того року становив понад 25 гривень за долар.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.
…

На валютному ринку триває посилення української гривні. Вперше за три роки офіційний курс, який Національний банк України встановлює за результатами торгів на міжбанківському валютному ринку, склав менш як 25 гривень за долар. Курс на 11 вересня регулятор встановив на рівні 24 гривні 88 копійок за одиницю американської валюти.

У липні 2016 року курс піднімався до 24 гривень 80 копійок, але вже в серпні того року становив понад 25 гривень за долар.

На міжбанківському ринку 10 вересня котирування опускалися ще нижче (до 24,84–87 гривні за долар), але до кінця торгів на малих обсягах долар відновив свої позиції і коштував близько 25 гривень.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.
…

У серпні споживча інфляція сповільнилася до 8,8%, повідомив Національний банк України. У липні це значення було на рівні 9,1%.

Базова інфляція також уповільнилася і в річному вимірі в серпні становила 7,2%.

За підсумками 2018 року споживча інфляція сповільнилася до 9,8% (з 13,7% у 2017 році).

У травні Національний банк України прогнозував, що інфляція досягне цілі у 5% (плюс-мінус один відсотковий пункт) у 2020 році.
…

Офіційна вартість євро щодо гривні – найдешевша з 26 грудня 2016 року, свідчать дані на сайті Національного банку України.

На 11 вересня офіційний курс євро встановлений на рівні 27 гривень 47 копійок.

Вартість долара складатиме 24 гривні 88 копійок – мінімум з 14 серпня 2016 року.
…

З 1 жовтня з обігу вийдуть монети номіналом 1, 2 та 5 копійок. Про це повідомили у Національному банку України.

З 1 жовтня ці монети не будуть приймати при готівковому розрахунку за товари та послуги, регулятор почне їх вилучати.

Обміняти ці монети можна буде у всіх відділеннях українських банків до 30 вересня 2020 року, а у Нацбанку та відділеннях «Ощадбанку», «Приватбанку» і «Райфайзен Банку» до 30 вересня 2022 року.

Для полегшення розрахунку у НБУ пропонують застосовувати правила округлення загальної суми в чеку до цифри, кратної 10 копійкам.
…

«Укрзалізниця» розглядає можливість перейти на паперові склянки у потягах, написав у фейсбуці керівник підприємства Євген Кравцов.

«Замість традиційних підсклянників обговорюємо такий варіант. Що скажете?» – запитав він і додав фото нового брендованого посуду.

У липні у ЗМІ з’явилася інформація про закупівлю «Укрзалізницею» 231 набору з підсклянника, склянки, ложки та упаковки. За результатами тендеру, вартість закупівлі склала 468 тисяч гривень.

Пізніше Євген Кравцов заявив, що відмовляється від такої закупівлі, а на ці гроші УЗ закупить додаткову порцію рідкого мила у вагони.  

 
…

Національний банк України запровадить цілодобовий режим роботи системи електронних платежів, за допомогою якої переказують кошти переказують між банками. Про це повідомляє пресслужба регулятора.

Перехід на цілодобовий режим роботи планують здійснити у два етапи. На першому етапі СЕП працюватиме 23 години на добу, сім днів на тиждень. Не працюватиме система годину о півночі.

«Водночас буде збережено діючу технологію роботи СЕП, порядок складання бухгалтерської та статистичної звітності. Такий режим роботи СЕП пропонується запровадити у другому кварталі 2020 року», мовиться у повідомленні.

На другому етапі СЕП працюватиме у режимі 24/7. «Такий режим роботи СЕП планується реалізувати в межах робіт зі створення наступного покоління СЕП», – зазначили у НБУ.

Зараз система електронних платежів працює 12 з половиною годин на добу і лише у будні дні: з 8:30 до 19:00. У вихідні і святкові дні система не працює.
…

«Укртрансгаз» на 85% виконав роботи з ремонту та модернізації об’єктів української газотранспортної системи перед новим опалювальним сезоном.

«За травень-серпень 2019 року відповідно до графіків виконання виробничих програм було обстежено 142,2 км трубопроводів, здійснено капітальний ремонт 11,5 км магістральних газогонів, 26 свердловин на газосховищах та 11 газоперекачувальних агрегатів, відремонтовано 858 одиниць автотранспортної техніки, а також відновлено 3541 км ліній зв’язку та 16,6 км ліній електропередач на об’єктах ГТС. Звершено дев’ять з 13 комплексів планово-профілактичних та ремонтних робіт (ППР) згідно з планом на 2019 рік», – мовиться у повідомленні концерну.

Підготовка ГТС до опалювального сезону передбачає діагностику та ремонт об’єктів, технічне забезпечення процесу закачування природного газу до підземних сховищ газу.

Ризиком для України перед початком нового опалювального сезону є ймовірне припинення або суттєве скорочення російського транзиту газу через українську газотранспортну систему (ГТС) з січня 2020 року, коли завершується дія довгострокової угоди на транзит. Росія зможе вдатися до такого кроку, якщо запустить до кінця 2019 року газопровід «Північний потік-2». Переговори щодо нової угоди про транзит газу з використанням української ГТС нині тривають.
…

В Одеській області офіційно презентували термінал «Нептун» – спільний проект української компанії MV Cargo і міжнародної продовольчої корпорації Cargill, яка базується в Сполучених Штатах, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

З травня 2018 року термінал працює в тестовому режимі і вже обробив 1,8 мільйона тонн зернових. Завантажений на повну силу, він може обробляти до 5 мільйонів тонн зернових на рік, близько 10% всього українського експорту. На терміналі може зберігатися до 290 тисяч тонн зерна.

Є дві категорії зернових терміналів, зазначив керівник компанії MV Cargo Філіп Грушко, відповідаючи на запитання Радіо Свобода: такі, що належать трейдерам, так звані «закриті термінали», і такі, що можуть опрацьовувати вантажі усіх клієнтів.

«Термінал «Нептун» буде належати до другого типу. Зараз на терміналі вже працюють чотири клієнти. Ми сьогодні бачимо, що експорт зерна зростає кожного року. Коли ми започатковували проект, то очікували неврожаю, але його вже шостий рік немає», – заявив Грушко.

Він також зазначив, що законодавча ініціатива стосовно продажу сільськогосподарської землі також підштовхне зростання врожаю, а отже і експорт. За оцінкою Cargill, в найближчі 10 років експорт зернових з України зросте до 100 мільйонів тон на рік.

Вартість терміналу – близько 150 мільйонів доларів, близько половини вклали Європейський банк реконструкції і розвитку разом з Міжнародною фінансовою корпорацію на умовах сертифікованого кредиту. Інженерами терміналу стали Олег Сологуб і Віталій Котвицький.

 
…

Європейська комісія включила Україну до переліку країн, які можуть експортувати до ЄС ряд свіжих фруктів та овочів, повідомив 5 вересня Урядовий портал.

«Йдеться про Malus Mill (яблуня), Pyrus L. (груша), Prunus L. (слива), Capsicum annuum L. (перець), Solanum aethiopicum L. (пасльон), Solanum lycopersicum L. (томати) та Solanum melongena L. (баклажан)», – вказано в повідомленні.

«Держпродспоживслужба зверталася до Європейської комісії із запитом щодо визнання всієї України країною, вільною від зазначених (у вимогах, які набрали чинності з 1 вересня – ред.) карантинних організмів. Після розгляду звернення Держпродспоживслужби Єврокомісія включила Україну в Перелік країн, яким дозволено експорт овочів та фруктів без додаткових нетарифних бар’єрів», – додали в уряді.

Натомість в «Українській плодоовочевій асоціації» вказують, що «завдяки активній роботі галузевих асоціацій, збитки від тимчасової неможливості постачати продукцію в країни ЄС був зведений до мінімуму – українські постачальники яблука практично не постраждали, а експортери тепличних овочів втратили всього близько одного тижня продажів». «Українські чиновники спрацювали швидко, прискоривши процес прийняття декларації Єврокомісією та розблокувавши торгівлю», – відзначили в асоціації.

Водночас галузеве об’єднання відзначає, що «у зв’язку з ліквідацією Міністерства аграрної політики та продовольства України і приєднання його до Мінекономіки і торгівлі в учасників ринку виникають серйозні побоювання щодо функціональності системи безпеки продуктів харчування і можливостей забезпечення доступу до ринків інших країн».

Верховна Рада України 29 серпня затвердила склад нового уряду України на чолі з Олексієм Гончаруком. Серед міністерств, які увійшли до складу уряду Гончарука, місця окремому аграрному міністерству не знайшлося.
…

Офіційний курс гривні до долара продовжує знижуватися, повідомляє Національний банк України. За даними регулятора, 6 вересня долар коштуватиме 25,31 гривні проти 25,26 5 вересня.

Курс євро, який 5 вересня становить 27,83 гривні, 6 вересня сягне вже 27,98 гривні.

Читайте також: Нацбанк знизив облікову ставку​

Тим часом на міжбанківському ринку гривня щодо долара протягом дня зміцнилася – про це свідчать дані порталу «Мінфіну». Вранці 5 вересня торги почалися з позначки 25 гривень 30-32 копійки, а о 17 вечора закрилися на показниках 25,16-19 гривні.

На 1 серпня НБУ встановив найвищий за останні три з половиною роки курс гривні до долара – 25,02 за одиницю американської валюти.
…

Місія Міжнародного валютного фонду відвідає України наступного тижня (з 9 вересня). Про це 5 вересня під час пресконференції повідомив голова Національного банку України Яків Смолій.

«Ми очікуємо приїзд місії МВФ наступного тижня. У першу чергу, це будуть розмови стосовно параметрів програми, тобто термін її, об’єм, і ми сподіваємося на успішне завершення таких переговорів», – сказав Смолій.

30 серпня прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що візит місії Міжнародного валютного фонду в Україну очікується з 10 до 24 вересня 2019 року.

Читайте також: Міністр фінансів: наша мета – «випуститися» з програми МВФ​

Згідно із базовим прогнозом Національного банку, за новою програмою співпраці з МВФ Україна може отримати два мільярди доларів від МВФ у цьому році та ще по два мільярди у 2020 й 2021 роках. Обсяг поточної програми – 3,9 мільярда доларів.

21 грудня 2018 року Україна отримала перший і наразі єдиний транш за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів.

Востаннє місія МВФ працювала в Україні в травні 2019 року.
…

Національний банк України вирішив із 6 вересня знизити облікову ставку з 17% до 16,5%.

«Національний банк продовжує цикл пом’якшення монетарної політики, оскільки очікує уповільнення інфляції до цілі 5%», – повідомили 5 вересня в Нацбанку.

У квітні цього року Національний банк України вперше за два роки знизив облікову ставку до 17,5% річних з 18%.

Востаннє до цього Нацбанк знижував облікову ставку в травні 2017 року. На рівні 18% вона була з вересня 2018 року.

Облікова ставка є одним із інструментів, за допомогою якого Нацбанк встановлює для комерційних банків орієнтир щодо вартості залучених і розміщених коштів. Фактично вона визначає ціну грошей.
…

Росія, Україна та Європейська комісія найближчим часом оберуть дату тристоронніх переговорів про постачання й транзит російського газу через Україну в Європейський союз, повідомив журналістам міністр енергетики Росії Олександр Новак на полях «Східного економічного форуму» в російському Владивостоці.

«Ми найближчим часом обговоримо з нашими колегами дату проведення такої зустрічі», – сказав Новак.

Він нагадав, що згідно з попередніми домовленостями така зустріч має відбутися у вересні.

«Ми зараз маємо конкретно домовитися про дату, щоб вона задовольняла всі три сторони», – заявив Новак.

18 липня голова МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Москва «готова домовлятися» про продовження транзиту газу через територію України. Того ж дня у «Нафтогазі» озвучили умови, запропоновані раніше віцепрезидентом Єврокомісії Марошем Шефчовичем: укладення операторської угоди про поєднання газотранспортних систем та угоди про бронювання потужностей.

Чинний транзитний контракт України з «Газпромом» було укладено в 2009 році строком на 10 років. Після його завершення (з 2020 року) російський газовий монополіст має намір максимально скоротити транзит свого газу через територію України.
…

Мета нового українського уряду – «випуститися» з програми Міжнародного валютного фонду, повідомила міністр фінансів України Оксана Маркарова ввечері 2 вересня в ефірі телеканалу ICTV.

«У попередні роки Україна завжди завершувала, так би мовити, обривала програми. Але наша мета зробити те, що вдалося багатьом європейським країнам – випуститися з програми», – сказала Маркарова.

Міністр сподівається, що ця програма МВФ стане останньою.

Вона додала, що, швидше за все, місія Міжнародного валютного фонду приїде до України у вересні.

21 грудня 2018 року Україна отримала перший і наразі єдиний транш за поточною програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів. Загалом розмір програми складає 3,9 мільярда доларів.

Згідно із базовим прогнозом Національного банку, за новою програмою співпраці з МВФ Україна може отримати два мільярди доларів від МВФ у цьому році та ще по два мільярди у 2020 й 2021 роках.
…

ТОВ «Скомпані», з яким Агентство з розшуку та управління активами (АРМА) ще на початку серпня розірвало контракт на управління «Межигір’ям», все одно вимагає отримати доступ до резиденції. 

Про зв’язок керівництва цієї компанії з ексрегіоналами та вигаданих нею бізнес-партнерів журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») розповідали у розслідуванні «АРМАгеддон для «Межигір’я».

Про вимогу надати доступ до «Межигір’я» йдеться у листах «Скомпані» від 28 та 29 серпня на адресу ГО «НПУ Межигір’я», які є у розпорядженні «Схем». Ця громадська організація доглядає за резиденцією колишнього президента Віктора Януковича з моменту його втечі до Росії, де він зараз і переховується.

У документі, який підписав директор фірми «Скомпані» Олексій Вороненко, вказуно низку будівель, які АРМА передала їй в управління, та повідомляє, що «внаслідок блокування представниками ГО «НПУ «Межигір’я» вказаних об’єктів, що супроводжується погрозами фізичної розправи, управитель протягом місяця не може потрапити на територію». 

Фірма вимагає надати безперешкодний доступ та звільнити прилеглу територію до будівель резиденції, а якщо громадська організація цього не зробить – обіцяє звернутися до правоохоронних органів.

У той же час, як стало відомо «Схемам» з листа АРМА до «Скомпані» від 7 серпня, Агентство вже розірвало угоду з управителем «Межигір’я». 

Своє рішення в Агентстві аргументували тим, що «Скомпані» порушила низку обов’язкових умов у договорі, які мала виконати після його підписання. Зокрема, новий управитель не застрахувався від можливих проблем у випадку невиконання умов у договорі: протягом десяти днів «Скомпані» мала укласти договір зі страховою компанією на певну суму, яка б компенсувала пов’язані з цим збитки.

Крім того, зазначається у листі АРМА, компанія не подала відомостей про прийняття «Межигір’я» та не прозвітувала про виконані за місяць в резиденції роботи, як того вимагає договір. Такі причини в Агентстві визнали достатніми, аби розірвати договір зі «Скомпані».

У самій фірмі інформацію про розірвання контракту із АРМА дізналися від журналістів і пообіцяли звернутися до Агентства.

«Я поки що це не можу не підтвердити, не спростувати, тому що особисто я такої інформації не маю… Я звернуся до АРМА із запитанням, чи так це, чи ні», – повідомив директор ТОВ «Скомпані» Вороненко.

29 травня 2019 року компанія «Скомпані» перемогла у конкурсі на право управління арештованою резиденцією колишнього президента Віктора Януковича «Межигір’я».

Директором компанії є Олексій Вороненко – донедавна помічник депутата Євгена Мураєва – колишнього регіонала, згодом члена партії «Опозиційний блок» та власника телеканалу «Наш».

Обрання «Скомпані» переможцем тендеру АРМА на управління резиденцією «Межигір’я» викликало великий суспільний резонанс.

Громадська рада при АРМА закликала провести новий конкурс на управителя резиденцією.

Зокрема, через «вигаданий досвід» компанії-переможця, яка, як виявили журналісти «Схем», з часу заснування не здійснювала реальної господарської діяльності і не управляла до цього іншими об’єктами, як повідомляла у своїй презентації на конкурсі. Крім того, у ній «Скомпані» вказала партнерів, з якими планувала розвивати територію «Межигір’я», однак у коментарі «Схемам» вони заперечили таку співпрацю.

2018 року слідчі Генеральної прокуратури України передали «Межигір’я» АРМА для пошуку того, хто керував би колишньою резиденцією Віктора Януковича. Згодом, у листопаді 2018 року, АРМА оголосило конкурс на управління активами резиденції, його кілька разів продовжували.

«Межигірʼя» раніше було резиденцією Віктора Януковича, але після його втечі з країни у лютому 2014 року територія стала національним парком і музеєм корупції, де щорічно бувають мільйони українців та іноземців. Нині у резиденції відбуваються екскурсії та громадські заходи, знімаються фільми. Будівлями і зоокуточком «Межигір’я» опікуються волонтери, які збирають на це кошти з відвідувачів.

 
…

Гривня 3 вересня ослабне на 12 копійок – такі дані Національного банку.

Згідно з ними, офіційний курс 3 вересня становитиме 25,26 гривні за долар проти 25,14 2 вересня.

За даними профільного сайту «Мінфін», торги на мжбанківському ринку 2 вересня почалися з позначки 25,16 гривні за долар при покупці і 25,23 – при продажу, а завершилися на 25,28-29 гривні.

На 1 серпня НБУ встановив найвищий за останні три з половиною роки курс гривні до долара – 25,02 за одиницю американської валюти.
…

2 вересня українській гривні виповнюється 23 роки. Про це повідомили у Національному банку України.

Цього дня 1996 року – гривня замінила українські карбованці і стала національною валютою України.

Грошова реформа тривала всього два тижні. У цей період тривав обмін карбованців на гривню (мільйон карбованців дорівнював одній гривні). На момент заміни однієї грошової одиниці на іншу в обігу перебувало понад 338 трильйонів карбованців.

Зараз у готівковому обігу країни перебуває понад 393 мільярдів гривень.
…

Президент України Володимир Зеленський висловив незадоволення судовою реформою на зустрічі із представниками уряду, парламенту та керівництвом правоохоронних органів 2 вересня.

«Лише рішучими заходами можливо змусити виконувати закон. Такими рішучими заходами є щотижневе позбавлення суддівських мантій негідних високого звання судді. При цьому очищення повинно стосуватися усіх, і в першу чергу, суддів вищих інстанцій», – зазначив президент.

Також Зеленський анонсував оновлення складу суддів першої інстанції до кінця 2019.

«Більш ніж 2 тисячі вакансій мають бути заповнені ще до нового року. Але це має зробити вже нова Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка буде перезапущена найближчим часом, відповідно до поданого мною законопроекту до Верховної Ради України», – сказав він.

Що ж до Вищого антикорупційного суду, Зеленський висловив сподівання, що парламент ухвалить найближчим часом зміни до законодавства, які унеможливлять спроби «завалити»​ новостворений орган справами.

В Україні триває судова реформа. В її рамках ухвалили низку законопроектів, зокрема, щодо створення і роботи антикорупційного суду. 

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери. Це було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом

 
…

Президент України Володимир Зеленський доручив до 1 грудня ухвалити закони про легалізацію грального бізнесу та видобутку бурштину.

«Детінізація економіки: підготувати та внести до парламенту законопроекти про легалізацію грального бізнесу, про легалізацію видобутку бурштину. Терміни: до 1 жовтня 2019 року. Відповідальні: прем’єр-міністр Олексій Гончарук, міністр фінансів Оксана Маркарова. Ухвалити закони про легалізацію грального бізнесу та про легалізацію видобутку бурштину. Термін: до 1 грудня 2019 року», – заявив Зеленський.

В Україні діяльність закладів із азартними іграми заборонена від 2009 року.

Незаконний видобуток бурштину відбувається в Житомирській, Рівненській та Волинській областях. До деяких районів незаконного промислу правоохоронці можуть потрапити лише під час спецоперацій. Вартість нелегально видобутого бурштину оцінюють у сотні мільйонів доларів.
…