Друга світова війна закінчилася майже 80 років тому, реальних учасників бойових дій або вже немає в живих, або це дуже незначне число людей віком під 100 років
…
ukrlines skype чат
популярні новини
Суд Новочеркаська Ростовської області РФ відмовив у приміщенні двох громадян України до депортаційного центру. Їх не можуть відправити додому через війну. Як передає проєкт Радіо Свобода «Кавказ.Реалії», таке рішення ухвалене щодо 22-річного Олега Єлеця, який був засуджений за крадіжку авто і після відбуття покарання підлягав видворенню з Росії. МВС клопотало про продовження його перебування у центрі тимчасового утримання іноземців у Новочеркаську.
На засіданні суду представник управління з питань міграції МВС заявив, що не може визначити, через який пункт пропуску Єлеця можна буде депортувати, оскільки всі вони наразі закриті.
Суд погодився, що рішення щодо утримання в депортаційному центрі не може бути ухвалене в таких умовах, тому вирішив відмовити МВС та звільнити Олега Єлеця зі спецустанови.
Аналогічне рішення ухвалене щодо громадянина України Володимира Тригубенка – МВС також не зуміло довести, що зможе у конкретні терміни депортувати його на батьківщину.
У 2022 році Новочеркаський міський суд вже виносив такі рішення, залишаючи в Росії громадян України, які підлягають депортації.
Раніше українська правозахисна організація «Центр громадянських свобод» зібрала дані щодо місць ув’язнення громадян України в регіонах Росії. У документ потрапили 26 установ, у тому числі шість із Ростовської та Волгоградської областей, Ставропольського краю. Окремо виділено групу громадян України, які проживали в Росії станом на 24 лютого 2022 року, і яких помістили до спецустанов для подальшої депортації, але через війну та припинення взаємодії між державами провести її неможливо. Таких громадян правозахисники вважають полоненими.
…
В аеропорту Кишинева затримали заступницю голови проросійської партії «Шор» Марину Таубер, повідомляє молдовська служба Радіо Свобода із посиланням на Антикорупційну прокуратуру.
З Кишинева вона планувала полетіти до Тель-Авіва через Стамбул. Таубер затримали на підставі постанови прокуратури від 1 травня через порушення умов запобіжного заходу. Через це прокуратура 28 квітня просила суд замінити їй запобіжний захід – з тимчасового звільнення під судовий контроль на попередній арешт.
Таубер просила відкласти судове засідання щодо зміни запобіжного заходу, щоб вона змогла поїхати до Ізраїлю на лікування. Прокуратура заявляла, що вона може втекти від слідства.
«З огляду на те, що обвинувачена вже кілька разів порушувала умови запобіжного заходу, прокуратура вважала за необхідне затримати її в аеропорту, оскільки існував значний ризик того, що Таубер сховається від органів карного розшуку», – йдеться у повідомленні прокуратури.
Депутатку та заступницю голови партії «Шор» Марину Таубер затримали у липні 2022 року. Вона перебуває під слідством у справі про незаконне фінансування партії організованою злочинною групою та фальсифікацію фінансового звіту партії за перше півріччя 2022 року. Таубер провину не визнає.
Під вартою вона перебувала з 23 липня до 14 вересня, після чого її звільнили під судовий контроль. У лютому цього року апеляційний суд на підставі клопотання адвокатів скасував більшу частину обмежень запобіжного заходу, у тому числі дозволивши їй залишати Молдову.
13 квітня Апеляційна палата Кишинева засудила лідера партії «Шор» Ілана Шора до 15 років позбавлення волі. Крім тюремного терміну, його засудили до конфіскації майна на 5 млрд леїв (276,7 млн дол). Сам Ілан Шор заявив, що це «помста за протести» його партія у центрі столиці Молдови.
Ілан Шор – лідер партії «Шор», відомий також як чоловік російської співачки Жасмін. 2017 року в Молдові його засудили до семи з половиною років позбавлення волі у справі про крадіжку мільярда доларів із трьох молдавських банків. Коли вирок було оскаржено і справу розглядали в апеляційній інстанції, Шор зміг втекти до Ізраїлю. 2020 року Ізраїль відхилив запит на екстрадицію Ілана Шора. Однак після того, як 26 жовтня США ввели санкції проти Шора, влада Молдови сподівається на його швидку видачу.
…
Поліцейські в місті Алмати у Казахстані затримали близько десятка людей. Як передає «Радіо Азаттик» (казахська служба Радіо Свобода), сталося це на місці анонсованого мітингу в центральному парку імені Горького. Причину затримання поліція не пояснила.
1 травня біля центрального парку Алмати зібралося близько 20 людей. Деякі з них тримали плакати проти візового режиму з Китаєм, інші вимагали розслідування загибелі людей під час масових протестів на початку 2022 року. Крім того, у різних містах Казахстану сьогодні громадські активісти анонсували мирні мітинги на підтримку України та із закликом до виходу Казахстану з ОДКБ – альянсу, в якому Росія вважається лідером.
Активісти, які подали заявки до місцевих виконавчих органів щодо проведення мирних зборів, повідомили, що отримали відмови через буцімто «неповну інформацію» про заходи. Активісти також зазначили, що за ними ведуть зовнішнє спостереження через оголошені мітинги.
Наразі відомо про затримання в Астані члена незареєстрованої партії «Алга, Казахстан» Марата Жиланбаєва, активістки Ельвіри Бекзадіної та журналіста Думана Мухамедкаріма в Алмати.
…
Офіс генпрокурора скерував до суду обвинувальний акт стосовно колишнього народного депутата України ІХ скликання за фактами вчинення державної зради та нанесення умисного легкого тілесне ушкодження, повідомляє пресслужба ОГП.
Як уточнює СБУ, йдеться про Олега Волошина.
«Перебуваючи у лавах забороненої партії ОПЗЖ, він публічно поширював кремлівські наративи щодо суспільно-політичної ситуації в нашій державі. Також у своїх численних дописах у соцмережах та виступах у телеефірах Волошин намагався дискредитувати Україну на міжнародній арені. Крім того, він публічно виправдовував створення та діяльність терористичних організації Л/ДНР». Разом з цим, задокументовано факт заподіяння ним умисних тілесних ушкоджень іншому громадянину. Напередодні повномасштабного вторгнення фігурант втік з України до РФ, де наразі переховується від правосуддя», – повідомляє СБУ.
В ОГП кажуть, що колишньому депутатові обрано запобіжний захід – тримання під вартою. Під час судового розгляду прокурори клопотатимуть про спеціальний судовий розгляд.
«Зловмиснику загрожує до 15 років ув’язнення», – йдеться в повідомленні СБУ.
Волошин склав депутатський мандат у лютому цього року. Звинувачення проти себе не коментував.
…
The European Union is likely to reach a political agreement this year that will pave the way for the world’s first major artificial intelligence (AI) law, the bloc’s tech regulation chief, Margrethe Vestager, said on Sunday.
This follows a preliminary deal reached on Thursday by members of the European Parliament to push through the draft of the EU’s Artificial Intelligence Act to a vote on May 11. Parliament will then thrash out the bill’s final details with EU member states and the European Commission before it becomes law.
At a press conference after a Group of Seven digital ministers’ meeting in Takasaki, Japan, Vestager said the EU AI Act was “pro-innovation” since it seeks to mitigate the risks of societal damage from emerging technologies.
Regulators around the world have been trying to find a balance where governments could develop “guardrails” on emerging artificial intelligence technology without stifling innovation.
“The reason why we have these guardrails for high-risk use cases is that cleaning up … after a misuse by AI would be so much more expensive and damaging than the use case of AI in itself,” Vestager said.
While the EU AI Act is expected to be passed by this year, lawyers have said it will take a few years for it to be enforced. But Vestager said businesses could start considering the implication of the new legislation.
“There was no reason to hesitate and to wait for the legislation to be passed to accelerate the necessary discussions to provide the changes in all the systems where AI will have an enormous influence,” she told Reuters in an interview.
While research on AI has been going on for years, the sudden popularity of generative AI applications such as OpenAI’S ChatGPT and Midjourney have led to a scramble by lawmakers to find ways to regulate any uncontrolled growth.
An organization backed by Elon Musk and European lawmakers involved in drafting the EU AI Act are among those to have called for world leaders to collaborate to find ways to stop advanced AI from creating disruptions.
Digital ministers of the G-7 advanced nations on Sunday also agreed to adopt “risk-based” regulation on AI, among the first steps that could lead to global agreements on how to regulate AI.
“It is important that our democracy paved the way and put in place the rules to protect us from its abusive manipulation – AI should be useful but it shouldn’t be manipulating us,” said German Transport Minister Volker Wissing.
This year’s G-7 meeting was also attended by representatives from Indonesia, India and Ukraine.
…