Brazilian President Jair Bolsonaro said Sunday that “the worst is yet to come” with an oil spill that has affected more than 200 beaches on the country’s coast.
“What came so far and what was collected is a small amount of what was spilled,” Bolsonaro said in an interview with Record television.
He said he did not know if additional oil would impact his country’s coastline, but that “everything indicates that the currents went to the coast of Brazil.”
Oil slicks have been appearing for three months off the coast of northeast Brazil and fouling beaches along a 2,000 kilometer (1,250 mile) area of Brazil’s most celebrated shoreline.
Crews and volunteers have cleaned up tons of oil on the beaches.
Officials say it not yet possible to quantify the environmental and economic damage from the oil slicks.
The government on Friday named a Greek-flagged tanker as the prime suspect behind the oil slicks.
The ship Bouboulina took on oil in Venezuela and was headed for Singapore, it said.
The space agency Inpe said Friday there might still be oil at sea being pushed by currents and it could reach the states of Espiritu Santo and Rio de Janeiro in southeast Brazil.
Under Armour Inc. is being investigated by federal authorities over its accounting practices.
The athletic gear company said Sunday that it has been cooperating with the U.S. Securities and Exchange Commission and the U.S. Department of Justice on their investigations for two years.
The company said it firmly believes its accounting practices and disclosures were appropriate.
Under Armour reports earnings for the third quarter Monday.
The investigation was first reported by The Wall Street Journal, which said the probe involves whether the retailer shifted sales from quarter to quarter to make results appear stronger.
Under Armour founder Kevin Plank stepped down as CEO last month. The company has struggled since its explosive sales growth petered out in 2017. Last year it announced job cuts as part of a restructuring effort.
У роковини смерті херсонської активістки Катерини Гандзюк 4 листопада у 40 містах України і світу відбудуться акції «Рік без Каті» з вимогою справедливого розслідування вбивства Гандзюк.
Як повідомляє у фейсбуці ініціатива «Хто замовив Катю Гандзюк?», акції почнуться о 19:00.
У Києві активісти мають намір прийти до Офісу президента.
«4 листопада ми знову вийдемо на вулиці наших міст для того, щоб нагадати всім – і вбивцям, і владі, і всім громадянам нашої країни: ми вимагаємо справедливості», – йдеться в повідомленні.
Активісти закликали президента Володимира Зеленського прийти на акцію і поставити свічку в пам’ять про Катерину Гандзюк, а також використати «всі важелі впливу» і проявити «політичну волю» для покарання замовників убивства Гандзюк.
Напередодні в СБУ повідомили, що слідство у справі про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк триває у межах п’яти кримінальних проваджень під процесуальним керівництвом Генпрокуратури.
Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.
У справі про замах на Гандзюк були затримані підозрювані у виконанні і організації нападу, але замовників офіційно не встановили.
5 серпня набув чинності вирок п’ятьом особам, засудженим до позбавлення волі за вчинення нападу на херсонську активістку.
З весни 2014 року в результаті бойових дій на Донбасі понад 3 330 мирних жителів загинули, 9 тисяч були поранені, йдеться в оновлених даних Організації Об’єднаних Націй.
За підрахунками ООН, 1 мільйон 300 тисяч людей стали внутрішніми переселенцями.
В організації також зазначили, що в результаті збройного конфлікту з’явилася лінія розмежування у 427 кілометрів, через що був перекритий «доступ до основних послуг». За даними ООН, 3,5 мільйона людей потребують зараз допомоги.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей. …
На полігоні «Ягорлик» у Херсонській області завершилися чергові навчання підрозділів зенітних ракетних військ Повітряних cил Збройних cил України з бойовими стрільбами. Як повідомляє повітряне командування «Схід», були виконані бойові стрільби із зенітних ракетних комплексів С-300ПТ як по повітряних, так і по наземних цілях, що позначали засоби повітряного нападу противника.
Разом із ними бойові запуски зенітних ракет здійснив бойовий розрахунок з Нікопольського зенітного ракетного полку.
Крім того, під час тактичних навчань офіцери застосовували сучасний автоматизований мобільний командний пункт «Ореанда».
На завершальному етапі навчань усі підрозділи повернулися в пункти постійної дислокації і до несення бойового чергування.
У перший день стрільб на полігоні «Ягорлик» у Херсонській області ракетники провели понад 20 запусків ракет із комплексів С-300ПТ, С-300В1, Бук М1, З-125-2Д1 по повітряних, наземних, надводних і електронних цілях.
Бойові стрільби зенітних ракетних комплексів та іншого озброєння на полігоні «Ягорлик» у Херсонській області відбуваються з 2016 року. Єдиний полігон «Чауда», який використовувала України для цих цілей, залишився в анексованому Криму.
У лютому на полігоні «Ягорлик» на Херсонщині українські військові провели випробування зенітних ракетних комплексів протиповітряної оборони. …
Iran will not lift its ban on talks with the United States, Supreme Leader Ayatollah Ali Khamenei said on Sunday, describing the two countries as implacable foes on the eve of the 40th anniversary of the seizure of the U.S. Embassy in Tehran.
“One way to block America’s political infiltration is to ban any talks with America. It means Iran will not yield to America’s pressure,” Khamenei, who is Iran’s top authority, was quoted by state TV as saying.
“Those who believe that negotiations with the enemy will solve our problems are 100% wrong.”
Relations between the two foes have reached a crisis over the past year after U.S. President Donald Trump abandoned a 2015 pact between Iran and world powers under which Tehran accepted curbs to its nuclear program in return for lifting sanctions.
Washington has reimposed sanctions aimed at halting all Iranian oil exports, saying it seeks to force Iran to negotiate to reach a wider deal. Khamenei has banned Iranian officials from holding such talks unless the United States returns to the nuclear deal and lifts all sanctions.
FILE – Religious symbols are held up outside the U.S. Embassy gates in Tehran, Iran, where students hold American hostages, on Nov. 28, 1979.
The anniversary of the seizure of the U.S. Embassy shortly after Iran’s 1979 Islamic Revolution is marked in Iran with annual demonstrations of crowds chanting “Death to America” across the country.
The embassy capture cemented the hostility between the two countries which has remained a central fact in Middle East geopolitics and an important part of Iran’s national ideology.
Iran, which accused the United States of supporting brutal policies of its ousted Shah, held 52 Americans for 444 days at the embassy, which it called the Den of Spies.
“The U.S. has not changed since decades ago … it continues the same aggressive, vicious behavior and the same international dictatorship,” Khamenei said. “Iran has a firm, iron will. It will not let America return to Iran.”
Washington’s European allies have opposed the Trump administration’s decision to abandon the nuclear pact. Iran responded to U.S. sanctions by gradually scaling back its commitments under the nuclear agreement and has said it could take further steps in November.
FILE – French President Emmanuel Macron speaks during a press conference after the 74th Session of the United Nations General Assembly at the French mission to the UN in New York, Sept. 24, 2019
Khamenei poured scorn on French President Emmanuel Macron for trying to promote talks between the foes. Macron tried to arrange a failed meeting between Trump and Iranian President Hassan Rouhani on the sidelines of the U.N. General Assembly in New York in September.
“The French president, who says a meeting will end all the problems between Tehran and America, is either naive or complicit with America,” Khamenei said in remarks reported by state television.
Bangladesh said Sunday plans to relocate thousands of Rohingya living in overcrowded refugee camps to a remote island were “uncertain” after authorities failed to gain support from U.N. agencies.
Dhaka had wanted to begin its long-held plan this month to move 100,000 people to the mud-silt island of Bhashan Char, amid growing frustration with the presence of the squalid tent settlements in its southeastern border towns.
Bangladesh has said thousands of Rohingya families have volunteered to relocate, with some 3,500 of the Muslim minority due to be moved between mid-November to February during calm seas.
But the plan was in doubt as the U.N. has not supported the relocation so far, Bangladesh disaster management and relief minister Enamur Rahman told AFP.
“This has become uncertain,” Rahman said of the relocation to the island, which takes around three hours to reach by boat.
“They [U.N. agencies] still haven’t agreed to the relocation plan.”
Aid agencies including the U.N. refugee agency UNHCR, the International Organization for Migration (IOM) and the World Food Program (WFP), which held meetings with the government, told him the island was “isolated” and “flood-prone.”
The agencies set out a list of conditions that had to be met, including a regular shipping service between the islet in the Bay of Bengal and the mainland, Rahman added.
The organizations provide humanitarian aid to the nearly one million Rohingya in the vast camps, including 740,000 who fled a military crackdown in Myanmar in August 2017.
“We won’t do anything forcefully,” he said, adding that at least two ships were set to ply the waters between the site and the mainland.
A U.N. official told AFP on Sunday that “U.N. agencies cannot support a move for which [they] have no technical information.”
Dhaka is due to hold another round of talks with the agencies on Wednesday, Rahman said.
Global activist group Fortify Rights said last month it interviewed 14 Rohingya at three camps, including some who appeared on lists of refugees allegedly willing to go, and found none had been consulted “and all opposed it.”
Other groups have also expressed misgivings about moving people to the island, which is regularly hit by devastating cyclones.
In Beirut, thousands of people turned out Sunday to show their support for Lebanon’s president.
The demonstration was held near Michel Aoun’s presidential palace in southeastern Beirut.
The show of support for Aoun is in direct contrast to the protests Lebanese citizens began staging across the tiny Mediterranean country last month, demanding a complete overhaul of Lebanon’s sectarian-based politics.
The demonstrators have also blamed the political establishment for rampant corruption and poor public services.
Another anti-government protest, however, is slated for later Sunday in central Beirut.
Російський блогер Аркадій Бабченко залишив територію України. Про це сам Бабченко написав у соцмережах.
«Щось я не зрозумію, а чого всі так сполошилися? «Якщо Україна обере «кандидата Х» – я зараз без персоналій, я про загальну тенденцію в країні – я на наступний же день починаю запуск процесу «я звалюю». Рівно півроку тому написано. От рівно, майже день у день. Я сказав. Я зробив. У чому проблема?» – написав Бабченко у фейсбуці.
У жовтні 2018 року Бабченко оприлюднив дані про те, чому вважає, що російські спецслужби є причетними до планування замахів на нього і на інших російських політичних емігрантів в Україні та інших країнах, зокрема, Литві.
Читайте також: СБУ має докази причетності Росії до замаху на Бабченка – Грицак
Увечері 29 травня стало відомо, що в Києві нібито вбили російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка. 30 травня голова СБУ Василь Грицак повідомив, що журналіст живий. СБУ затримала громадянина України Бориса Германа, якого, за даними СБУ, для організації вбивства найняли російські спецслужби.
Аркадій Бабченко залишив Росію в лютому 2017 року, мав можливість жити в Празі, але обрав роботу ведучим на кримськотатарському телеканалі ATR у Києві. Він пояснював рішення виїхати з Росії інформацією про можливість відкриття кримінального провадження щодо нього. …
Egypt’s Islamic State affiliate, Sinai Province, has sworn allegiance to the new leader named by the group following the death of Abu Bakr al-Baghdadi, the affiliate said on Telegram on Saturday.
Sinai Province, which has waged an insurgency against the Egyptian state, posted pictures of around two dozen fighters standing among trees, with a caption saying they were pledging allegiance to Abu Ibrahim al-Hashemi al-Quraishi.
North Korean leader Kim Jong Un in April said he would give the U.S. until the end of the year to become more flexible on nuclear talks. Since then, he’s launched 12 missiles to back up that warning, including a launch on Thursday. So far, though, there is no evidence the U.S. is changing its stance, meaning the situation could soon get much more volatile, as VOA’s Bill Gallo reports from Seoul.
Вищий антикорупційний суд України оголосив, який запобіжний захід обрав для народного депутата з групи «За майбутнє» Ярослава Дубневича, підозрюваного в привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем.
Як вирішив суд, цей запобіжний захід має становити заставу на суму в 100 мільйонів гривень. Її мають внести протягом п’яти днів.
При цьому суд відхилив клопотання генерального прокурора Руслана Рябошапки про тримання депутата від вартою.
Обвинувачення просило для Дубневича тримання під вартою на термін у 60 днів із альтернативою застави на суму трохи більше як 93 мільйони гривень – саме стільки збитків, на думку Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, завдали дії депутата.
Адвокати закликали суд обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання або віддати депутата на поруки колегам. Дубневича були готові взяти на поруки дев’ять представників парламентської групи «За майбутнє».
За версією слідства, народний депутат лобіював виділення грошових коштів з бюджету ПАТ «Укрзалізниця» на закупівлю товарів у підконтрольних йому підприємств. Фінансові втрати від реалізації схеми проведення процедур відкритих торгів стрілочних переводів, запасних частин до них та комплектів роздільного скріплення, відповідно до матеріалів експертизи, становили понад 93 мільйони гривень.
Сам Дубневич вважає необґрунтованими заяви генпрокурора і заявляє про «політичне підґрунтя» справи.
31 жовтня Верховна Рада проголосувала за зняття з Ярослава Дубневича депутатської недоторканності: за дозволи на його притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт. …
«Нафтогаз України» направив до Стокгольмського арбітражу «Заяву про захист і зустрічні позовні вимоги» у відповідь на позовні вимоги російського газового монополіста «Газпрому», повідомив виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко.
Він уточнив, що йдеться про арбітражне провадження, яке ще у квітні 2018 року ініціював «Газпром», щоб, «по суті, …переглянути рішення попереднього Стокгольмського арбітражу за транзитним контрактом». «Нафтогаз», зі свого боку, в липні 2018-го звернувся до арбітражу з вимогою про перегляд транзитного тарифу і компенсацію за невиконання «Газпромом» зобов’язань щодо транзиту. У вересні 2018 року їх об’єднали в одне провадження.
За словами Вітренка, позовні вимоги «Газпрому» становлять приблизно 6 мільярдів доларів, тоді як вимоги «Нафтогазу» – понад 12 мільярдів доларів.
При цьому він назвав вимоги «Газпрому» необґрунтованими і пообіцяв пояснити детальніше суть вимог сторін пізніше.
Вітренко також нагадав, що як компенсацію збитків за рішенням попереднього Стокгольмського арбітражу «Нафтогаз» уже фактично отримав газ вартістю понад 2 мільярди доларів, який був поставлений «Газпромом» в Україну і кошти від реалізації якого були фактично сплачені в держбюджет як податки й дивіденди «Нафтогазу».
«Газпром» ще залишається нам винним 3 мільярди доларів. Ми розраховуємо, що ми стягнемо цей борг у 2020 році. А у 2021-му ми розраховуємо на прийняття рішення за новим арбітражем», – написав Юрій Вітренко.
«Нафтогаз» і «Газпром» після попередніх рішень Стокгольмського арбітражу, за якими в підсумку «Газпром» виявився винним «Нафтогазові» мільярди доларів, продовжують судові й арбітражні суперечки. Зокрема, «Газпром» оскаржує ті арбітражні рішення в Апеляційному суді Стокгольму (але ці розгляди не зупиняють виконання рішень арбітражу). Українська сторона, зі свого боку, вимагає від російської багатомільярдних відшкодувань у разі можливого припинення транзиту російського газу до Європи через Україну.
У Москві ж висувають як передумову переговорів про продовження транзиту так зване «взаємне врегулювання спорів», маючи на увазі відмову сторін від своїх вимог – що призвело б до втрат Україною тих багатомільярдних сум, які «Газпром» винен «Нафтогазові». Натомість у Києві нагадують, що всі спори між ними вже врегулював Стокгольмський арбітраж (і загалом на користь України). …
His revolutionary fervor diminished by the years that have also turned his dark brown hair white, one of the Iranian student leaders of the 1979 U.S. Embassy takeover says he now regrets the seizure of the diplomatic compound and the 444-day hostage crisis that followed.
Speaking to The Associated Press ahead of Monday’s 40th anniversary of the attack, Ebrahim Asgharzadeh acknowledged that the repercussions of the crisis still reverberate as tensions remain high between the U.S. and Iran over Tehran’s collapsing nuclear deal with world powers.
Asgharzadeh cautioned others against following in his footsteps, despite the takeover becoming enshrined in hard-line mythology. He also disputed a revisionist history now being offered by supporters of Iran’s Revolutionary Guard that they directed the attack, insisting all the blame rested with the Islamist students who let the crisis spin out of control.
“Like Jesus Christ, I bear all the sins on my shoulders,” Asgharzadeh said.
At the time, what led to the 1979 takeover remained obscure to Americans who for months could only watch in horror as TV newscasts showed Iranian protests at the embassy. Popular anger against the U.S. was rooted in the 1953 CIA-engineered coup that toppled Iran’s elected prime minister and cemented the power of Shah Mohammad Reza Pahlavi.
The shah, dying from cancer, fled Iran in February 1979, paving the way for its Islamic Revolution. But for months, Iran faced widespread unrest ranging from separatist attacks, worker revolts and internal power struggles. Police reported for work but not for duty, allowing chaos like Marxist students briefly seizing the U.S. Embassy.
Iranians walk past anti-U.S. graffiti on the wall of the former U.S. Embassy, in Tehran, Iran, Oct. 15, 2019.
In this power vacuum, then-President Jimmy Carter allowed the shah to seek medical treatment in New York. That lit the fuse for the Nov. 4, 1979, takeover, though at first the Islamist students argued over which embassy to seize. A student leader named Mahmoud Ahmadinejad, who later became president in 2005, argued they should seize the Soviet Embassy compound in Tehran as leftists had caused political chaos.
But the students settled on the U.S. Embassy, hoping to pressure Carter to send the shah back to Iran to stand trial on corruption charges. Asgharzadeh, then a 23-year-old engineering student, remembers friends going to Tehran’s Grand Bazaar to buy a bolt cutter, a popular tool used by criminals, and the salesman saying: “You do not look like thieves! You certainly want to open up the U.S. Embassy door with it!”
“The society was ready for it to happen. Everything happened so fast,” Asgharzadeh said. “We cut off the chains on the embassy’s gate. Some of us climbed up the walls and we occupied the embassy compound very fast.”
Like other former students, Asgharzadeh said the plan had been simply to stage a sit-in. But the situation soon spun out of their control. Ayatollah Ruhollah Khomeini, the long-exiled Shiite cleric whose return to Iran sparked the revolution, gave his support to the takeover. He would use that popular angle to expand the Islamists’ power.
“We, the students, take responsibility for the first 48 hours of the takeover,” Asgharzadeh said. “Later, it was out of our hands since the late Supreme Leader Ayatollah Ruhollah Khomeini and the establishment supported it.”
He added: “Our plan was one of students, unprofessional and temporary.”
As time went on, it slowly dawned on the naive students that Americans wouldn’t join their revolution. While a rescue attempt by the U.S. military would fail and Carter would lose to Ronald Reagan amid the crisis, the U.S. as a whole expressed worry about the hostages by displaying yellow ribbons and counting the days of their captivity.
As the months passed, things only got worse. Asgharzadeh said he thought it would end once the shah left America or later with his death in Egypt in July 1980. It didn’t.
“A few months after the takeover, it appeared to be turning into a rotten fruit hanging down from a tree and no one had the courage to take it down and resolve the matter,” he said. “There was a lot of public opinion support behind the move in the society. The society felt it had slapped America, a superpower, on the mouth and people believed that the takeover proved to America that their democratic revolution had been stabilized.”
It hadn’t, though. The eight-year Iran-Iraq War would break out during the crisis. The hostage crisis and later the war boosted the position of hard-liners who sought strict implementation of their version of Islamic beliefs.
Seizing or attacking diplomatic posts remains a tactic of Iranian hard-liners to this day. A mob stormed the British Embassy in Tehran in 2011, while another attacked diplomatic posts of Saudi Arabia in 2016, which led to diplomatic ties being cut between Tehran and Riyadh. And Iran will commemorate the 40th anniversary of U.S. Embassy takeover on Monday by staging a rally in front of the Tehran compound where it was located.
However, Asgharzadeh denied that Iran’s then-nascent Revolutionary Guard directed the U.S. Embassy takeover, although he said it was informed before the attack over fears that security forces would storm the compound and retake it. Many at the time believed the shah would launch a coup, like in 1953, to regain power.
“In a very limited way, we informed one of the Guard’s units and they accepted to protect the embassy from outside,” Asgharzadeh said. “The claim (by hard-liners) on the Guard’s role lacks credit. I am the main narrator of the incident and I am still alive.”
In the years since, Asgharzadeh has become a reformist politician and served prison time for his views. He has argued that Iran should work toward improving ties with the U.S., a difficult task amid President Donald Trump’s maximalist campaign against Tehran.
“It is too difficult to say when the relations between Tehran and Washington can be restored,” Asgharzadeh said. “I do not see any prospect.”
Поблизу Золотого на Луганщині завершилося розведення сил та засобів. Завтра, 3 листопада, розпочнеться процес розмінування та демонтажу демілітаризованої зони, повідомив керівник української сторони в Спільному центрі з контролю та координації питань припинення вогню Олександр Борщевський.
«Вчора (1 листопада – ред.) було завершено практичний захід щодо розведення сил і засобів. Сьогодні до 12:00 проходить верифікація цього розведення. Й інформування СММ ОБСЄ щодо початку розмінування і демонтажу фортифікаційних споруд, які будуть визначені для виконання цих заходів», – сказав Борщевський.
Крім того, у СЦКК журналістам повідомили, що розведення на третій ділянці поблизу населеного пункту Петрівське Донецької області не відбудеться у зв’язку із обстрілами безпосередньо в зоні розведення.
«30 жовтня був обстріл на даній ділянці. З 30 числа переноситься. Буде 7 діб, буде розведення», – повідомив керівник української СЦКК.
Крім того, керівник оперативно-тактичного угруповання «Північ» Олег Мікац заявив, що оголошений раніше режим «Жовтий» в зоні проведення ООС може завершитися уже з неділі.
1 листопада міністр оборони України Андрій Загороднюк заявив, що розведення сил у Золотому-4 Луганської області практично завершилося. При цьому дату розведення сил і засобів у Петрівському Донецької області переглянуть через обстріли 30 жовтня.
У вечірньому зведенні штабу ООС заявили про завершення розведення сил поблизу Золотого-4.
1 жовтня в столиці Білорусі Мінську учасники Тристоронньої контактної групи щодо мирного врегулювання ситуації на сході України домовилися про початок розведення сил і засобів біля Петрівського Донецької області і Золотого-4 Луганської області із 7 жовтня.
29 жовтня штаб української воєнної Операції об’єднаних сил повідомив, що о 12:00 почався процес розведення сил і засобів у районі Золотого-4 на Луганщині.
30 жовтня українська сторона СЦКК заявила, що перед початком розведення сил і засобів підтримувані Росією бойовики не дотримали умови про відсутність обстрілів поблизу Золотого в Луганській області упродовж семи днів.
31 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що розведення сил у Петрівському повинне початися 4 листопада. …
Thirty-five soldiers were killed Friday in a “terrorist attack” on a Mali military post in the northeast of the country, the army said.
“The provisional death toll has risen to 35 deaths,” it said on Facebook late Friday, adding that the situation was “under control.”
An investigation into the attack on the outpost in Indelimane in the Menaka region was continuing, it said.
The attack came a month after two jihadist assaults killed 40 soldiers near the border with Burkina Faso, one of the deadliest strikes against Mali’s military in recent Islamist militant violence.
No group immediately claimed responsibility for Friday’s assault.
The Malian government earlier condemned the “terrorist attack,” saying it had left numerous dead or wounded but without giving a precise toll.
It said reinforcements had been rushed to the area to boost security and track down the attackers.
Northern Mali came under the control of al-Qaida-linked jihadists after Mali’s army failed to quash a rebellion there in 2012. A French-led military campaign was launched against the jihadists, pushing them back a year later.
But the jihadists have regrouped and widened their hit-and-run raids and land-mine attacks to central and southern Mali.
The violence has also spilled over into Burkina Faso and Niger where militants have exploited existing intercommunal strife.
Tens of thousands of anti-government protesters descended on the capital of Islamabad Friday, determined to send the sitting prime minister home. The leader of the protests threatened dire consequences if his demands were not met within two days. VOA’s Ayesha Tanzeem was at the protest and has this story from Islamabad.
Backed by tens of thousands of protesters, Pakistan’s opposition parties Friday demanded the country’s prime minister resign within two days.
Demonstrators in Islamabad accused Prime Minister Imran Khan of destroying Pakistan’s economy and stealing the last election with the help of the military.
“Poor mothers are forced to sell their children for money. Young men are committing suicide. … Can we leave the people at the mercy of this incompetent government?” said Maulana Fazlur Rehman, a cleric and leader of the Islamist political party Jamiat e Ulema e Islam Fazl (JUI-F) leading the protest.
Fazal-ur Rehman, president of the Jamiat Ulema-e-Islam-Fazal (JUI-F) waves to supporters during what participants call Azadi March (Freedom March) to protest the government of Prime Minister Imran Khan, in Islamabad, Nov. 1, 2019.
March from Karachi
Friday’s peaceful demonstration was the culmination of a long march Rehman started Sunday in the port city of Karachi to draw attention to Pakistan’s issues.
Support from Pakistan’s biggest opposition parties, Pakistan Peoples Party and Pakistan Muslim League (Nawaz), seemed tepid at first. But the party’s senior leadership, including Bilawal Bhutto Zardari, the son of slain former Prime Minister Benazir Bhutto, and Shahbaz Sharif, the brother of ousted former Prime Minister Nawaz Sharif, joined Rehman on stage Friday to make fiery speeches.
“Our prime minister is selected, he does not represent the people, he is incompetent, he is inept,” Bhutto Zardari said.
Sharif savaged the prime minister’s economic performance.
“Imran Khan Niazi, you promised 10 million additional jobs. Instead, you’ve made hundreds of thousands jobless,” he said.
Supporters of religious and political party Jamiat Ulema-i-Islam-Fazal (JUI-F) chant slogans during what participants call Azadi March (Freedom March) to protest the government of Prime Minister Imran Khan in Islamabad, Nov. 1, 2019.
Senior members of both opposition parties are being investigated for corruption, allegedly carried out during previous governments. Both say the cases are politically motivated.
Meanwhile, Khan and his ruling party call the protests a ruse to compel the government to back off on the inquiries.
“People know what they really want. … The truth is, their cases are now public. With the massive corruption they carried out, all of them are scared they will be arrested,” Khan said while addressing a rally.
The opposition leaders did not spell out consequences if Khan does not step down, only hinting they may move to paralyze the government by blocking a main road leading to Parliament and other buildings.
The government said such a move would be forcefully repelled, prompting fears of possible violent clashes between security forces and demonstrators.
The protest has also increased tension between the opposition and Pakistan’s powerful military, which has directly ruled the country for half of its history.
“If we feel that our establishment [the military] is supporting this illegal government, then we are issuing a two-day ultimatum. After that, don’t stop us from making up our own minds,” Rehman said.
Army spokesman Major General Asif Ghafoor said opposition leaders should not drag the military into Pakistani politics.
“The army is an impartial institution. We believe in the constitution and law and our support is for a democratically elected government, not for any political party,” he said.
Міністерство закордонних справ України запросило посла Франції для надання роз’яснень щодо нещодавніх заяв французького президента Емманюеля Макрона.
«Посол Франції відзначив, що претензій до громадян України, які подорожують Францією, у французької сторони немає. Відтак, слова Е.Макрона, які стосувалися проблематики міграції та законного працевлаштування, були висмикнуті з контексту. Сторони підтвердили, що між Києвом і Парижем існує повне розуміння і співробітництво в реалізації домовленостей про пересування громадян обох країн», – мовиться у коментарі речниці МЗС Катерини Зеленко, оприлюдненому на сайті відомства.
Президент Франції Емманюель Макрон у інтерв’ю правому журналові Valeurs Actuelles заявив про намір боротися з нелегальною міграцією, згадавши при цьому «підпільні українські мережі».
«Я віддаю перевагу людям, які прибувать із Гвінеї чи Кот-д’Івуар легально, …аніж підпільним болгарським чи українським мережам», – заявив Макрон в інтерв’ю, оприлюдненому 30 жовтня.
Як зазначає DW, заяву Макрона розкритикували, вказавши, що таким чином він «підіграє французьким прихильникам правих поглядів і хоче відібрати голоси у правої популістки Марін Ле Пен на майбутніх президентських виборах у 2022 році».
В уряді ж виступили на захист Макрона і наголосили, що президенту важливо звертатися до «всіх французів через усі засоби інформації».
«Теперішній президент, як ніхто інший користувався повною свободою слова. Його ніхто не переслідував ні за сцени розстрілу парламенту, ні за похорони діючого глави держави…» …
Національний банк України 1 листопада продовжив посилювати гривню, орієнтуючись на результати ранкової роботи міжбанківського валютного ринку. Опівдні регулятор встановив довідкове значення курсу 24 гривні 70 копійок за долар, це на 12 копійок менше за офіційний курс на 1 листопада.
На міжбанківському валютному ринку після ранкового посилення гривні тренд змінився, і станом на 13:50 котирування складали 24 гривні 82 – 85 копійок за долар, повідомляє сайт Finance.ua.
«На малооб’ємному і досить млявому ринку – роздолля для спекулянтів, у яких з’являється можливість «покачати» курс протягом сесії на малих угодах», – так описують перебіг торгів у перший день місяця експерти сайту «Мінфін». …
Рішення Верховної Ради про анбандлінг (розділення) НАК «Нафтогаз України» відкрила шлях для укладення угоди про транзит російського газу до Євросоюзу з використанням української газотранспортної системи. Про це на годині запитань до уряду 1 листопада у Верховній Раді заявив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.
«Уряд робить усе можливе, щоб угода була підписана в максимально короткий термін. Для цього, зокрема, було потрібно вирішити питання про анбандлінг (розділення) НАК «Нафтогаз України». Учора парламент це зробив, коли схвалив закон 2239-1. Тепер будемо працювати за європейськими правилами. Це дає нам можливість апелювати до наших європейських партнерів, союзників і виступати спільною позицією на переговорах. Переговори тривають. Але з російською стороною у нас, м’яко кажучи, не найпростіші відносини», – вказав Гончарук.
Голова уряду додав, що інтересом України є укладення довгострокового контракту, а не угоди на рік, як це пропонує російський «Газпром». «Ми будемо вимагати гарантій транзиту в достатній кількості, щоб можна було обслуговувати газотранспортну систему», – відзначив прем’єр-міністр.
Верховна Рада ухвалила 31 жовтня закон про анбандлінг «Нафтогазу», тобто про відокремлення газотранспортної системи України від НАК «Нафтогаз України», під управлінням якої вона зараз перебуває.
Документ передбачає, що ГТС залишиться у державній власності, однак для управління нею буде створено окрему компанію-оператора, на яку «Нафтогаз» впливати не зможе.
Наразі «Нафтогаз України» здійснює повний цикл операцій розвідки та розробки родовищ, експлуатаційного та розвідувального буріння, транспортування та зберігання нафти і газу, постачання природного і скрапленого газу споживачам. Відокремлення функцій, зокрема, транспортування газу вимагає, серед іншого, так званий Третій енергопакет нормативних актів Європейського союзу, втілити які зобов’язалася й Україна. «Нафтогаз України» є одноособовим акціонером компанії «Укртрансгаз», яка займається транспортуванням газу.
Реформа «Нафтогазу» передбачає проведення демонополізації компанії. Оператор української ГТС має бути виділений в юридичну особу, не пов’язану ні з «Нафтогазом», ні з іншими підприємствами, які займаються видобутком і генерацією енергії. …
United Nations Secretary General Antonio Guterres has hailed a “landmark” meeting of the Syrian Constitutional Committee. In his address in Istanbul Thursday, the U.N. chief expressed hope for a political solution that will end the Syrian war. The U.N. says at least 180,000 people have been displaced since the Turkish incursion into Syria last month adding to the 6.5 million already displaced. VOA’s Zlatica Hoke reports U.S. troops have returned to a border area east of Qamishli.
The Democratic-controlled US House of Representatives formalized the impeachment inquiry into U.S. President Donald Trump Thursday, passing a resolution along party lines setting up procedures for the next phase of the investigation. After weeks of testimony behind closed doors, Democrats are expected to begin public hearings into allegations Trump invited foreign interference into the 2020 election by putting pressure on Ukraine to provide information about a political rival. VOA’s Congressional correspondent Katherine Gypson has more from Capitol Hill.
November marks 30 years since the fall of the Berlin Wall. The Wall’s demise brought an end to a divided Berlin — and symbolized the eventual liberation of East Germany, and later the rest of Eastern Europe, from Soviet communist rule. Yet as Charles Maynes reports, while the Wall is long gone, it still casts a shadow over German life.
