Новини

Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович зможе відвідати анексований Крим з моніторингом після того, як буде чітко визначено формат цього візиту за участю України. Про це речниця МЗС України Катерина Зеленко сказала під час марафону на Радіо Крим.Реалії  (проєкт Радіо Свобода) «Росія в Криму. 6 років опору».

«Це питання може бути розглянуте тоді, коли ми будемо чітко розуміти, яким буде формат цієї поїздки і яка можливість розглянути всі аспекти захисту прав людини у Криму. І, звичайно, це буде залежати від того, наскільки цей візит буде повноцінним з точки зору залучення України», – сказала речниця українського МЗС.

За її словами, Україна готова «створити всі умови для того, щоб наші міжнародні партнери побачили реальну картину» у Криму.

«Не таку, якою її подає Москва, влаштовуючи якісь точкові заходи. Щоб цей моніторинг здійснювався із залученням кримськотатарської громадськості, яка б розповіла, якою є реальна ситуація з дотриманням їхніх прав і свобод. Тому що ми бачимо, що досі багато кримських татар перебувають в ув’язненні, як в Криму, так і в Росії», – зазначила Зеленко.

Влітку 2019 року пресслужба Міністерства закордонних справ Росії заявила, що «досягнуто домовленості про поїздку комісара РЄ з прав людини Міятович до Криму 7-11 жовтня цього року».

В Офісі комісара з прав людини Ради Європи підтвердили, що Дуня Міятович планує відвідати анексований півострів. При цьому додали, що «є багато питань, які необхідно уточнити, щоб вона могла займатися правозахисною діяльністю в Криму».

Після цього Павло Клімкін, який був на той момент главою МЗС України, повідомляв Крим.Реалії ТВ, що комісара Ради Європи з прав людини Дуню Міятович запросили до анексованого Криму. Однак її візит до Криму так і не відбувся.

 
…

Керівник НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук заявив, що йде з посади: відзавтра тимчасовим виконувачем обов’язків голови правління буде нинішній перший заступник голови правління НЕК Володимир Кудрицький. 

За словами Ковальчука, причиною його заяви на звільнення є «тиск і спроби втручання» в роботу компанії.

«Системний оператор має бути незалежний не тільки за буквою закону, а і відповідно до духу конкурентного ринку… Але останнім часом тривають тиск і спроби втручання в роботу компанії», – наголосив Ковальчук. 

Він стверджує, що ця ситуація негативно впливає на ефективність його роботи, і саме тому він подає у відставку. Днями наглядова рада компанії задовольнила його заяву на звільнення. 

Водночас Ковальчук раніше подав документи на конкурс на посаду нового голови «Укренерго». Зніматися з конкурсу, чи ні, він вирішить найближчим часом, пояснив керівник компанії.

Одним із проявів тиску Ковальчук називає непогодження компанії низки документів, від виділення землі під енергетичні об’єкти, і до інвестиційних планів. У багатьох випадках документи не погоджує Мінекоенерго, визнають в «Укренерго».

Зі свого боку, міністр енергетики і захисту довкілля Олексій Оржель повідомив, що звертався до «Укренерго» для припинення імпорту електроенергії з Росії, але, попри це, імпорт не припинено. Натомість в «Укренерго» повідомляють, що чинне законодавство про енергоринок не дає компанії права унеможливлювати імпорт, якщо на цей імпорт є заявки на ринку.

 
…

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук прокоментував повідомлення про його ймовірну відставку і призначення головою уряду Сергія Тігіпка.

«Слухайте, скільки себе пам’ятаю, мене звільняють. Тому я звик до таких питань. Уряд працює в нормальному звичному режимі», – сказав Гончарук.

Він додав, що «жодних заяв не писав і з президентом таких тем не обговорював».

«Я пана Сергія Тігіпка, дійсно, бачив, я з ним зустрічався, як і з багатьма іншими. Я за останній місяць «подивився» близько 20 осіб, нам, дійсно, потрібне підсилення радниками, можливо, на якусб посаду в уряді, людьми, які дуже добре розуміють, що таке промисловість», – зазначив Гончарук.

Раніше сьогодні президент Володимир Зеленський у коментарі Радіо Свобода підтвердив, що зустрічався з колишнім віцепрем’єром Сергієм Тігіпком. У нього запитали, чи правда, що він веде переговори з Тігіпком про посади для нього в уряді. «Я, дійсно, з багатьма людьми веду співбесіди… І з паном Тігіпком я теж зустрічався. Це правда», – сказав Зеленський.

25 лютого видання KyivPost з посиланням на три джерела в українському уряді повідомило, що Зеленський розглядає кандидатуру Тігіпка на посаду прем’єр-міністра.

Сергій Тігіпко двічі був віцепрем’єром (в уряді Павла Лазаренка в 1997-1999 роках та в уряді Миколи Азарова в 2010-2012). Також він обіймав посади міністра економіки (1999-2000), міністром соціальної політики (2010-2012) та голови Національного банку (2002-2004). Кілька разів обирався народним депутатом.

Видання «Новое время» ставить Тігіпка на 17-те місце в рейтингу найбагатших людей України й оцінює його статки на рівні 407 мільйонів доларів. Ключовим активом бізнесмена називають групу ТАС, яка володіє, зокрема, однойменною страховою компанією та «Універсал Банком».
…

У столиці Білорусі Мінську розпочалося чергове засідання Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання на Донбасі. Про це повідомила речниця представника України в ТКГ Леоніда Кучми Дарка Оліфер, не навівши інших подробиць.

Засіданню передувала зустріч робочих підгруп Тристоронньої контактної групи, про що повідомляло Міністерство закордонних справ Білорусі.

Попереднє засідання ТКГ відбулося 12 лютого. Тоді сторони домовилися, що проєкт дорожньої карти з відкриття контрольних пунктів в’їзду-виїзду на лінії розмежування біля міст Золоте і Щастя на Луганщині має бути розроблений до наступного засідання, тобто до 26 лютого.
…

26 лютого відбувається марафон Радіо Крим.Реалії (проєкту Радіо Свобода) до Дня кримського спротиву російській окупації.

Ефір під назвою «Росія в Криму. 6 років спротиву» триватиме до 14:00.

Які настрої панували в Криму напередодні появи в Криму російських військових без розпізнавальних знаків? Що відбувалося в Сімферополі безпосередньо 26 лютого? Як кримчани сприйняли появу «зелених чоловічків»? Як розташована на материку прокуратура Криму розслідує події, пов’язані з окупацією півострова? Хто і навіщо сьогодні їздить до Криму? Якими є «міжнародні зв’язки» анексованого Криму?

Ці та інші питання ведучі марафону обговорять з українськими політиками і чиновниками, журналістами і політологами, правозахисниками та активістами. Серед спікерів також буде оглядач Крим.Реалії, кримський журналіст Микола Семена, якого у 2018 році в анексованому Криму засудили до умовного ув’язнення і заборонили займатися громадською діяльністю.

У межах марафону буде пряме включення з форуму Age of Crimea за участі президента України Володимира Зеленського.

На півострові марафон можна слухати на середніх хвилях на частоті 648 АМ, на Півночі Криму на 105.9 FM. Трансляція ефіру доступна на сайті Крим.Реалії. Відеотрансляцію можна дивитися на сторінках Крим.Реалії в Facebook і YouTube.
…

Виконувач обов’язки глави «Укренерго» Всеволод Ковальчук оголосив про свою відставку.

«Відсьогодні я припиняю виконувати обов’язки голови правління «Укренерго». Це було непросте для мене рішення, до якого я йшов кілька місяців», – написав він у «Фейсбуці».

Пояснюючи причино цього рішення, Ковальчук зазначив, що не поділяє «поточну політику у галузі, а особливо політизацію суто економічних процесів на ринку електроенергетики».

«Я завжди був і залишаюся прихильником ліберальних економічних законів, сильної держави та верховенства права. Блокування діяльності стратегічних підприємств, порушення букви та духу міжнародних зобов’язань, бездіяльність, популізм і адміністративний тиск я зневажаю та вважаю для себе неприйнятним працювати в подібних умовах», – наголосив Ковальчук.

Наразі невідомо, хто буде виконувати обов’язки голови «Укренерго» після відставки Ковальчука.
…

Апеляційний суд у Києві 25 лютого зобов’язав Державну міграційну службу України повторно розглянути клопотання опозиційної блогерки з Казахстану Жанари Ахметової (Ахмет), соратниці лідера руху «Демократичний вибір Казахстану» Мухтара Аблязова, про надання їй і її малолітньому синові статусу біженців, повідомляє телеканал «Настоящее время».

Розгляд заяви може зайняти до шести місяців.

Процес про екстрадицію Жанари Ахметової до Казахстану був початий в Україні в жовтні 2017 року, після того, як її затримали в Києві і взяли під варту за запитом казахстанської влади, що звинувачує її в шахрайстві. 

У листопаді того ж року суд у Києві відпустив активістку на волю на поруки тодішньої депутатки Верховної Ради України Світлани Заліщук.

Жанара Ахметова (Ахмет) втекла з Казахстану в березні 2017 року разом зі своїм дев’ятирічним сином, заявивши, що боїться за свою безпеку. 

Активістку неодноразово судили в Алмати за звинуваченням в різних адміністративні правопорушення, включаючи перехід дороги в недозволеному місці. Всі порушені справи вона вважає політично мотивованими і розпочатими в помсту за її критику на адресу влади.

На батьківщині на підтримку журналістки відбуваються мітинги. Так, 8 січня активісти в найбільшому місті Казахстану Алмати закликали Україну не видавати їхній країні опозиційну блогерку Жанару Ахметову (Ахмет) з міркувань її безпеки.

Міграційна служба України у 2017 році відмовила активістці у статусі біженки в Україні, а коли вона через суд домоглася повторного розгляду свого звернення, в результаті їй знову відмовили у наданні притулку.

Рух «Демократичний вибір Казахстану» опозиційного політика Мухтара Аблязова, що з 2009 року проживає в Європі, казахстанський суд визнав «екстремістською організацією». Аблязов і його прихильники з рішенням не згодні. 

У торішній резолюції Європарламенту ДВК назвали «мирним опозиційним рухом». Самого Аблязова влада країни звинувачує в тяжких кримінальних злочинах і безуспішно домагається його екстрадиції.

 
…

З початку лютого немає офіційного підтвердження, де саме на території Росії утримується затримана в анексованому Криму громадянка України Галина Довгопола. Про це в Facebook повідомила український омбудсмен Людмила Денісова.

«Звертаюся до уповноваженої з прав людини в Росії Тетяни Москалькової (з проханням – ред.) вжити заходів для підтвердження місця перебування Галини Долгополої, а також перевірити дотримання прав, адже рідним і адвокатам досі не вдалося дізнатися про стан її здоров’я, забезпечення правовою та медичною допомогою», – написала Денісова в соцмережах.

За інформацією українського омбудсмена, останнє відоме місце утримання громадянки України – «ФКУ СІЗО 2 ФСВП Росії у місті Москва».

На початку січня Кримська правозахисна група з’ясувала, що затримана в листопаді 2019 року ФСБ Росії за підозрою «в державній зраді» жінка – це 64-річна жителька Севастополя Галина Довгопола, яка народилася в Бахчисараї.

Як повідомляють правозахисники, ФСБ Росії звинуватила жінку в тому, що її нібито «завербували українські спецслужби» і вона «за завданням Головного управління розвідки цілеспрямовано здійснювала збір секретних відомостей військового характеру».

Раніше повідомлялося, що в листопаді 2019 року підконтрольний Росії Ленінський районний суд Севастополя щодо підозрюваної в шпигунстві на користь України обрав запобіжний захід у вигляді взяття під варту терміном на два місяці – до 26 січня 2020 року. Про це повідомлялося на сайті суду без зазначення персональних даних заарештованої.

Жінці інкримінують ст. 275 російського Кримінального кодексу, яка передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 12 до 20 років.

 
…

Прокуратура АРК повідомила про підозру ще десяти суддям підконтрольних Росії судів Криму, йдеться в заяві пресслужби.

«Прокуратура автономії повідомила про підозру 3 «суддям Верховного суду Республіки Крим» і «судді Центрального районного суду міста Сімферополя» за частиною 1 статті 111 КК України (державна зрада), 3 «суддям Київського районного суду міста Сімферополь Республіки Крим» за частиною 1 статті 438 КК України (порушення законів і звичаїв війни). Також повідомляється про підозру 3 «суддям Київського районного суду міста Сімферополь Республіки Крим» за частиною 1 статті 111 та частини 1 статті 438 КК України за фактом незаконного кримінального переслідування учасників мітингу на підтримку територіальної цілісності України біля Верховної Ради АР Крим 26 лютого 2014», – йдеться в заяві відомства.

Прокуратура АРК стверджує, що слідство встановило, що зазначені судді, дії яких відомство кваліфікує як державну зраду, після анексії півострова в 2014 році, «зламавши присягу на вірність народу України, перейшли на службу до незаконно створених судових органів держави-окупанта, надаючи допомогу іноземній державі в проведенні підривної діяльності на шкоду суверенітетові і територіальній цілісності України».

Прокуратура вважає, що своїми діями судді сприяли «становленню окупаційної влади Росії, шляхом безпосередньої участі в роботі незаконно створених судових органів на півострові». Також стверджується, що судді «брали безпосередню участь у реалізації політики держави-окупанта, яка спрямована на переслідування громадян України, незгодних з окупацією півострова», нехтуючи положеннями Конвенції про захист цивільного населення під час війни.

Повідомляється, що судді підконтрольного Росії Київського районного суду міста Сімферополя протягом року здійснювали розгляд клопотань підконтрольних Кремлю слідчих про обрання та продовження запобіжного заходу одному з керівників Меджлісу кримськотатарського народу у вигляді утримання під вартою, після чого його засудили до восьми років позбавлення волі.

У відомстві уточнили, що підозрюваних суддів оголосили в розшук і наразі вживаються заходи для встановлення їхнього місця перебування.

26 лютого 2014 року відбувся мітинг на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти, в тому числі, з партії «Русское единство». Російська влада анексованого Криму звинуватила заступника голови Меджлісу кримських татар Ахтема Чийгоза в організації масових заворушень.

Прокуратура АРК повідомляла про підозру чотирьом прокурорам підконтрольної Росії прокуратури Криму за фактами переслідування учасників проукраїнського мітингу біля будівлі Верхової Ради Криму 26 лютого 2014 року.

Раніше Прокуратура АРК повідомила про підозру судді підконтрольного Росії Верховного суду Криму за фактами переслідування учасників проукраїнського мітингу біля будівлі Верхової Ради Криму 26 лютого 2014 року.

Святошинський районний суд Києва заочно визнав винним суддю Красногвардійського районного суду Криму в державній зраді, призначивши покарання – 12 років позбавлення волі. У жовтні цей же суд визнав винною в зраді суддю Севастопольського апеляційного суду АР Крим.

У липні 2019 року на такий же термін за аналогічною статтею засудили суддю з Криму.

Також прокуратура АРК повідомила про підозру двом суддям підконтрольного Росії Верховного суду Криму, які брали участь у процесі щодо «справи 26 лютого».

 
…