Новини

Слідчі Державного бюро розслідувань після обшуків на Одещині і в Києві повідомили про підозру в перевищенні влади або службових повноважень колишнім керівникам підрозділів Державної прикордонної служби України.

«Слідством встановлено, що колишній керівник Департаменту оперативної діяльності адміністрації Державної прикордонної служби України і окремого відділу адміністрації Державної прикордонної служби України, організували незаконне затримання Міхеїла Саакашвілі і його переміщення до Республіки Польща у лютому 2018 року», – йдеться в повідомленні ДБР.

У разі доведення вини підозрюваним загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Наприкінці липня 2017 року президент України Петро Порошенко підписав указ про припинення громадянства України Міхеїла Саакашвілі, за повідомленнями, через свідоме подання неправдивих відомостей при набутті українського громадянства. Саакашвілі 10 вересня 2017 року потрапив на територію України, не пройшовши прикордонного контролю.

12 лютого 2018 року Міхеїла Саакашвілі затримали в одному з ресторанів у центрі Києва, а згодом Державна прикордонна служба і Державна міграційна служба України заявили, що за процедурою реадмісії його повернули до Польщі – країни, звідки він у вересні 2017 року «прибув, порушуючи українське законодавство». Із Польщі Саакашвілі поїхав до Нідерландів.

19 листопада 2019 року Верховний суд визнав законною реадмісію Саакашвілі до Польщі.

Колишній президент Грузії та ексголова Одеської обласної державної адміністрації Міхеїл Саакашвілі 29 травня 2019 року повернувся в Україну, де він не був з лютого 2018-го (коли був видворений з країни)​. 28 травня президент України Володимир Зеленський повернув Саакашвілі українське громадянство, яке той втратив у липні 2017 року, що було зафіксовано указом тодішнього президента Петра Порошенка.

 
…

Колишній генеральний прокурор Віктор Шокін сподівається, що суд відновить його на посаді генпрокурора. Про це він сказав в інтерв’ю Українським новинам.

«Якщо Європейський суд ухвалить таке рішення і коли він ухвалить, то думаю, що я повинен це зробити. Згідно із законом, Україна повинна виконувати всі рішення ЄСПЛ», – сказав він.

При цьому Шокін не зміг оцінити свої шанси на поновлення на посаді.

«Не знаю. Я чекаю суд. Ті суди, які були в Україні, – і сміх і гріх. Застереження одне – нібито пропущені строки давності, але це повна маячня. Вони (рішення суду) на 100% були спроєктовані, навіть знаю ким. Усі один в один. Але суд повинен розібратися, розглянувши мою заяву по суті, саме по суті. Якщо я правий, то, будь ласка, відновіть мене. Адже закон повинен бути один для всіх», – заявив він.

Минулого місяця колишній генеральний прокурор в інтерв’ю ТСН заявив про те, що його отруїли і не виключив причетності до цього колишнього віцепрезидента США Джо Байдена.

Віктор Шокін був генеральним прокурором України у 2015-2016 роках. У березні 2016 року Верховна Рада схвалила звільнення Шокіна, 3 квітня президент Порошенко звільнив його з посади генпрокурора.

У вересні 2019 року Віктор Шокін попросив Верховний суд поновити його на посаді генерального прокурора. Наступного місяця Касаційна адміністративна палата Верховного суду відмовила Шокіну у відновленні на посаді.

Шокін також звернувся до Європейського суду з прав людини з позовом про визнання незаконним його звільнення з посади генпрокурора.
…

Народну депутатку України Софію Федину повторно викликають у Державне бюро розслідування, щоб вручити підозру. Про це повідомили у пресслужбі Офісу генерального прокурора.

У ОГП заявили, що Федина не прийшла для вручення підозри 6 лютого, тому повторно її викликали на 12 лютого.

«Оскільки народний депутат України Софія Федина 6 лютого 2020 року не з’явилась за викликом та не повідомила про поважні причини неприбуття, вона повторно викликається слідчим Державного бюро розслідувань за дорученням Генерального прокурора на 11 год. 12 лютого 2020 року для проведення процесуальної дії – вручення письмового повідомлення про підозру», – мовиться у повідомленні.

Раніше повідомлялося, що ДБР 6 лютого викликає депутатку Верховної Ради з фракції «Європейська солідарність» Софію Федину «для проведення процесуальної дії – вручення письмового повідомлення про підозру».

Сама Федина з цього приводу у фейсбуці 5 лютого написала таке: «Чому так важливо саме завтра, 6 лютого, показово вручати підозру мені та Маруся Звіробій? Бо так переживають за презедента? Ні. Завтра (6 лютого – ред.) має бути голосування по землі, і вони всіма можливими способами намагаються відволікти увагу небайдужої спільноти від спроб тотального дерибану землі сільськогосподарського призначення».

28 листопада 2019 року співробітники Державного бюро розслідувань прийшли з обшуком до квартири Олени Біленької, яка відома як блогерка Маруся Звіробій.

За два дні до того, ДБР скерувало до Генпрокуратури проєкт підозри народній депутатці від «Європейської солідарності» Софії Федині та Марусі Звіробій. На думку слідства, 26 жовтня 2019 року Федина та Звіробій висловлювали погрози вбивством, адресовані президенту Володимиру Зеленському. Обидві підрозрювані відкидають звинувачення.
…

Члени владної фракції «Слуга народу» зранку 7 лютого чергують біля трибуни та президії Верховної Ради, щоб не допустити блокування з боку опозиції, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. На місці спікера сидить депутатка Єлізавета Богуцька, серед тих, хто перебуває на чергуванні, є і відомий висловлюваннями про «продаж собаки» депутат Євгеній Брагар.

Парламент планує 7 лютого продовжити розгляд у другому читанні законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

Голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко та позафракційна депутат Оксана Савчук все вечірнє засідання 6 лютого з 16:00 до 19:300 стояли у президії парламенту.

У четвер депутати розглянули близько 180 поправок до законопроєкту.

 
…

Заарештованому в анексованому Росією Криму проукраїнському активісту Олегу Приходьку продовжують відмовляти в побаченнях зі священиком – архієпископом Кримської єпархії ПЦУ Климентом. Про це кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат активіста Назім Шейхмамбетов. За його словами, це вже третя відмова.

«В кінці січня ми отримали відмову у відвідуванні священнослужителем Олега Приходька. Раніше відмову слідство мотивувало тим, що організація, від якої відправляє службу Климент, не зареєстрована. Далі ми надали відповідні документи. Цього разу вони мотивували відмову тим, що не можуть дозволити побачення з огляду на те, що ведуться оперативно-розшукові та слідчі заходи, тому зустріч з третіми особами може спричинити розголошення інформації, яка може зашкодити слідству», – розповів Шейхмамбетов.

Адвокат зазначив, що питання зустрічі Приходька і архієпископа Климента в СІЗО намагалися також вирішити через офіс українського омбудсмена.

«З нами виходила на контакт уповноважена з прав людини Верховної Ради України Людмила Денисова і вона на своєму рівні, наскільки мені відомо, направляла відповідне звернення Тетяні Москальковій (російський омбудсмен – ред.), однак питання досі не вирішене», – додав Шейхмамбетов.

На думку адвоката, візит священнослужителя міг би поліпшити емоційний стан його підзахисного.

«Коли людина знаходиться в такому становищі, питання віри і релігії загострюється і, безумовно, якби така зустріч відбулася, це б трохи емоційно заспокоїло Олега Аркадійовича. Все-таки, якби зайшов священнослужитель, це б психологічно підбадьорило його», – вважає Шейхмамбетов.

Раніше в підконтрольному Росії Київському районному суді Сімферополя продовжили арешт Приходькові. Він буде перебувати в СІЗО до 10 квітня.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».

Адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив 5 лютого, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська ФСБ звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.

Прокуратура Автономної Республіки Крим почала кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в анексованому Криму.
…

У Південному окружному військовому суді російського Ростова-на-Дону сторона обвинувачення у другій бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір» заявила, що використання мереж VPN (створюються над тими, що мають нижчий «рівень довіри» – ред.) є свідченням конспірації фігурантів. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила адвокат Ліля Гемеджі.

«Додатки-анонімайзери, на думку слідства, є доказом конспірації наших підзахисних. Якщо у тебе номер сім-карти не зареєстрований на твоє ім’я, значить ти обов’язково конспіруєшся, якщо ти використовуєш анонімайзер, щоб заходити на якісь сайти, це теж обов’язковий елемент конспірації», – розповіла Ліля Гемеджі.

Вона повідомила, що також під час засідання зачитувались протоколи огляду речей, вилучених під час обшуків у фігурантів справи.

Раніше сьогодні стало відомо, що російський суд продовжив арешт фігурантів другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» до 13 травня.

15 листопада 2019 року Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати по суті другу бахчисарайську «справу Хізб ут-Тахрір».

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисараю. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекірьяев і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь в забороненої в Росії і включеному нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».

 
…

У Федерації гімнастики України пояснили, чому збірна України ухвалила рішення про участь в турнірі з художньої гімнастики «Гран-прі Москва 2020» до Росії 7-9 лютого.

«Ми зважували всі «за» і «проти» і вирішили все-таки їхати на цей старт. По-перше, це впливає на наш рейтинг. А по-друге, від результату московського Гран-прі далі буде залежати, хто братиме участь у Гран-прі під час «Кубка Дерюгіної», який традиційно відбудеться в Києві в березні. Таким чином участь наших спортсменок в кожному Гран-прі збільшує наші шанси в рейтингу і зменшує шанси конкурентів. Давайте тримати кулаки за наших спортсменок і нехай вони там в Москві покажуть, на що здатна українська школа художньої гімнастики», – цитує сайт федерації першого віцепрезидента ФГУ, головного тренера збірної Ірину Дерюгіну.

Дерюгіна заявила, що перед Олімпіадою в Токіо збірна з художньої гімнастики «присвячує тренуванням 24 години на добу» і завдання команди «використовувати кожну можливість для підготовки спортсменок».

Напередодні на сторінці збірної України з гімнастики в Instagram з’явилося повідомлення про те, що тренерський штаб ухвалив рішення про участь Єви Мелещук та Христини Пограничної у змаганнях, які з 7 до 9 лютого проходитимуть у російській столиці.
…

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що під час візиту до Києва державного секретаря США Майка Помпео обговорювалося і питання щодо керівника американської дипломатичної місії.

«Ми вже знаємо конкретно людину, яка буде запропонована. Нас, в принципі, влаштовує цей кандидат. Я сподіваюся якомога швидше почати роботу з новим послом Сполучених Штатів в Україні», – сказав Пристайко.

Імені він журналістам не назвав. За словами міністра, в американській системі призначення посла президентом має пройти через затвердження Сенату, верхньої палати Конгресу.

Посада посла США в Україні залишається вакантною від травня 2019 року, коли Вашингтон відкликав Марі Йованович. У червні було призначено тимчасовим повіреним у справах США в Україні Вільяма Тейлора, але той пішов із посади 31 грудня.

2 січня 2020 року посольство США в Україні повідомило про призначення новою тимчасовою повіреною Крістіни Квін, яка до цього займала пост заступниці голови місії.

 
…