Новини

Командувач Військово-морських сил України Ігор Воронченко повідомив, що балістична експертиза одного із повернутих Росією в листопаді 2019 року українських військових кораблів – малого броньованого артилерійського катеру «Бердянськ» – завершена.

У коментарі Радіо Свобода Воронченко уточнив, що це той катер, який зазнав обстрілу російськими військовими під час захоплення українських кораблів у Керченській протоці у 2018 році.

Як зауважив командувач ВМС, із «Бердянська» зняли фрагменти броні, залишки осколків від снарядів, є доказами «агресивних і протиправних дій Росії», сказав Воронченко.

«Інший МБАК («Нікополь» – ред.) та буксир «Яни Капу» зможемо відремонтувати власними силами. Незабаром кораблі будуть на судноремонтному заводі», – додав адмірал Воронченко.

20 листопада 2019 року захоплені біля берегів Криму українські кораблі «Бердянськ», «Нікополь» та «Яни Капу» повернулися в порт Очакова (Миколаївська область) після року утримання в окупованому Криму. Кількома місяцями раніше Росія звільнила із полону їхні екіпажі – 24 українських військових моряки повернулись додому в рамках двостороннього обміну утримуваними, а не за рішенням Міжнародного трибуналу з морського права.
…

У Міністерстві оборони України повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі від початку поточної доби і до 12:00 один раз відкривали вогонь.

«З 09:25 по 09:50 зі станкових протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів окупаційні війська обстріляли позиції наших захисників неподалік Красногорівки, що на донецькому напрямку», – йдеться в повідомленні.

У Міноборони кажуть, що бойових втрат з боку ЗСУ немає.

На ресурсах угруповань «ДНР» і «ЛНР» не повідомляють про обстріли з початку поточної доби.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби вісім разів обстріляли позиції Збройних сил України, жоден український військовий не постраждав.

«Противник обстрілював наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 82 міліметри, а також гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні штабу ООС.

Звід початку поточної доби, кажуть у штабі, бойовики вогневої активності не проявляли, втрат серед українських військових немає.

Бойовики угруповання «ДНР» заявили, що ЗСУ за минулу добу 5 разів обстріляли захоплені бойовиками території, в угрупованні «ЛНР» звинувачують ЗСУ в одному обстрілі.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Народний депутат від «Слуги народу» Євгеній Брагар заявив, що звернувся до поліції через «дискримінацію» російської мови ветеранкою збройного конфлікту на Донбасі Настею Конфедерат.

«Подав заяву щодо скоєння злочину, передбаченого статтею 161 Кримінального кодексу. Заяву подано щодо висловлювань Настьонкою Конфедерат про те, що російська мова не повинна лунати в Україні. Дане висловлювання є дискримінацією за мовною ознакою. Не має жодного значення, яку саме мову дискримінують. За умови дискримінації української чи будь-якої іншої мови реакція була б така сама», – написав Брагар у Facebook.

Брагар – заступник голови комітету Верховної Ради з питань свободи слова.

Увечері 27 січня член волонтерського медичного батальйону «Госпітальєри» Ярина Чорногуз повідомила, що їхала разом з Настею Конфедерат на автобусі з Луцька до Києва. За її словами, вони вирішили вийти посеред дороги після відмови водіїв вимкнути російський серіал.

Згодом перевізник вибачився через дії водіїв.

 
…

Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саїд Ісмагілов повідомив про «облаву» на мечеть у Києві.

«Раніше я критикував російську владу за те, що вони влаштовують облави біля мечетей, а сьогодні те ж саме відбулось у Києві! Сьогодні п’ятниця – особливий молитовний день для мусульман, коли віряни зобов’язані прийти до мечеті і молитись. До початку молитви, десь близько дванадцятої години, до мечеті Ісламського культурного центру Києва приїхало два автобуси зі співробітниками Державної міграційної поліції, у супроводі Національної поліції, десь близько сорока екіпірованих осіб, дехто був у масках, і влаштували масову перевірку документів мусульман, що прямували до мечеті», – написав Ісмагілов.

За його словами, правоохоронці затримали 25 людей, у яких не було документів з собою.

Поліція Києва заявила, що разом зі співробітниками міграційної служби виявили 15 іноземних громадян, які не мали документів, що підтверджують їхнє законне перебування на території України. Серед них – громадяни Росії, Марокко, Азербайджану, Тунісу, Ємену, Єгипту, Казахстану, Сирії, Узбекистану та Лівії.

На них складені протоколи за статтею 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України).

Рішення про подальше перебування цих громадян на території України ухвалюватиме Державна міграційна служба.

 
…

До Конституційного Суду України надійшло конституційне подання щодо недоторканності народних депутатів. Як повідомила пресслужба КСУ, його подали 50 народних депутатів, 44 з цього числа є представниками «Опозиційної платформи – За життя».

Згідно з текстом подання, депутати просять КСУ визнати таким, що не відповідає Конституції закон «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)», обґрунтовуючи це тим, що ухвалення закону буцімто відбулося з порушенням процедури.

3 вересня 2019 року Верховна Рада обмежила недоторканність народних депутатів України з 1 січня 2020 року. Тоді рішення підтримали 373 народні депутати при 300 необхідних.

Законопроєкт про обмеження депутатської недоторканності був зареєстрований у парламенті попереднього скликання п’ятим президентом Петром Порошенком. Він пропонує виключити зі статті 80-ї Конституції України положення, яке гарантує парламентарям депутатську недоторканність і неможливість бути притягнутими до кримінальної відповідальності без належної згоди Верховної Ради.

Конституційний суд України у червні 2018 року визнав цей законопроєкт конституційним.
…

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя 31 січня продовжив арешт фігурантові другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Ескендеру Сулейманову. Як передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, Ескендер Сулейманов залишиться під вартою в СІЗО до 15 березня.

«Слідчий відділ ФСБ клопотав про продовження арешту на один місяць і десять днів. Судове слухання пройшло в закритому режимі. Слідчий вийшов, клопотав про продовження арешту, суд пішов до нарадчої, ми заперечували проти продовження, так як просили більш м’яку міру. Суд виніс рішення про продовження термінів тримання в СІЗО. У триденний термін ми оскаржимо це рішення у Верховному суді», – розповів адвокат Іслям Веліляєв.

Після обшуків 10 червня 2019 року в будинках кримських татар в Алуштинському, Білогірському та Сімферопольському районах затримали вісьмох чоловіків, це Руслан Нагаєв, Ельдар Кантіміров, Руслан Месут, Ленур Халілов, Риза Омеров, Енвер Омеров, Айдер Джеппаров і Ескендер Сулейманов.

ФСБ Росії заявила, що слідчі дії прровели у рамках кримінальної справи за статтею про організацію або участь у діяльності терористичної організації, і стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір».

Українські правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження через проведення російськими силовиками обшуків в анексованому Криму.

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і на території анексованого нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».

 
…

Детективи Національного антикорупційного бюро за процесуального керівництва Спеціалізваної антикорупційної прокуратури повідомили про підозру трьом особам, яких затримали при спробі передачі нібито неправомірної винагороди голові Фонду державного майна Дмитру Сенниченку. Про це НАБУ повдіомляє 31 січня.

За даними НАБУ, повідомлення про підозру відбулося напередодні, 30 січня.

«Трьом особам, викритим напередодні під час надання частини неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів США голові Фонду державного майна України, детективи Національного бюро за процесуального керівництва САП повідомили про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 369 Кримінального кодексу України. Вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжного заходу», – повідомляють у НАБУ.

Ця стаття (пропозиція неправомірної вигоди службовій особі, що посідає особливо відповідальне становище, вчинена організованою групою) передбачає від п’яти до 10 років ув’язнення з можливістю конфіскації майна.

30 січня Бюро повідомило, що викрило і затримало трьох осіб, які пропонували 5 мільйонів доларів голові Фонду держмайна України Дмитру Сенниченку. Гроші йому пропонували нібито за призначення на посаду директора ПАТ «Одеський припортовий завод».

Розслідування фактів пропонування хабаря НАБУ та САП розпочали за заявою голови ФДМУ у листопаді 2019 року.

Дмитро Сенниченко очолює Фонд державного майна з 19 вересня 2019 року.
…