Центральна виборча комісія 1 липня нагадала виборцям, що у разі їхньої відсутності у день голосування на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня за місцем свого проживання, вони можуть реалізувати право голосу, тимчасово змінивши місце голосування без зміни виборчої адреси.
«Задля запобігання створення черг та інших незручностей Комісія закликає виборців не зволікати із візитом до органу ведення ДРВ та по можливості не відкладати на останні дні подання заяви про тимчасову зміну місця голосування», – йдеться в повідомленні.
У ЦВК зауважили, що подати заяву про тимчасову зміну місця голосування можливо не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування, тобто до 15 липня.
Наприкінці травня ЦВК спростила процедуру зміни місця голосування – тепер потрібні лише відповідна заява і паспорт.
Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться 21 липня 2019 року.
The U.S. military says it has struck an al-Qaida leadership and training facility in northern Syria where attacks threatening Americans and others were being planned.
The U.S. Central Command said in a statement that the strike occurred on Sunday near the northern province of Aleppo.
The Britain-based Syrian Observatory for Human Rights, an opposition-linked war monitor, said Monday that the strike killed eight members of the al-Qaida-linked Horas al-Din, which is Arabic for “Guardians of Religion.”
The Observatory says the dead included six commanders: two Algerians, two Tunisians, an Egyptian and a Syrian.
Al-Qaida-linked militants control wide parts of northern Syria, mostly in Idlib province, the last major rebel stronghold in the war-torn country.
India spends billions of dollars on social welfare support for the poor but corruption, fraud and inefficiencies often prevent the benefits from reaching them. But now, the government is starting to transform the way it gets welfare to the poor by linking welfare programs to the world’s biggest biometric identity project under which more than one billion people have been given biometric cards. Anjana Pasricha reports on how residents of a rural hamlet in the northern Himalayan state of Himachal Pradesh are benefiting after it switched from cash to digital payments.
Мешканка Баришівки Оксана Пасенко, зазначена позивачкою в ухвалі Баришівського районного суду, який 24 травня вирішив призупинити ліцензію авіакомпанії SkyUp Airlines на перевезення пасажирів, отримувала матеріальну допомогу за місяць до начебто поїздки в Шарм-ель-Шейх. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») – «Таємниця Баришівського суду».
Як виявили журналісти, Оксана Пасенко отримала матеріальну допомогу від Баришівської селищної ради 19 квітня цього року.
«Громадянка Пасенко звернулася до селищної ради з письмовим зверненням про виділення нецільової благодійної допомоги на лікування. Розпорядженням селищного голови 19.04.2019, на підставі протоколу постійної комісії по соціальному напрямку, заявниці надано допомогу в розмірі 500 гривень для придбання ліків», – йдеться у відповіді на запит журналістів «Схем».
Допомога була надана в межах програми «Турбота», що спрямована на підтримку громадян, які «опинилися у складних життєвих обставинах, які людина сама не може подолати». Наприклад, пов’язані або з хворобою, або зі стихійним лихом, або з іншими складними обставинами.
Тобто «позивачка» зверталась по матеріальну допомогу за місяць до «запланованої поїздки» у Єгипет, підкреслюється у розслідуванні.
Адже у позовній заяві нібито від імені Оксани Пасенко, яку отримали у розпорядження «Схеми», йдеться про те, що мешканка Баришівки придбала квитки на рейс 17 травня до Шарм-ель-Шейха з вильотом з аеропорту «Київ» (Жуляни) – на рейс, який начебто мав виконувати SkyUp.
Тоді як 16 травня, як зазначено в документі, «туристці» повідомили, що виліт переноситься на 20 травня через нібито відсутність літаків. Ці дані разом з добіркою негативних відгуків щодо авіакомпанії в мережі, позивачка вказала в заяві як причину відмови від поїздки.
Це в подальшому і стало підставою для Баришівського суду ухвалити рішення про призупинення ліцензії приватному українському авіаперевізнику.
У свою чергу, в авіакомпанії у відповідь на запит «Схем» відповіли, що затримки у рейсах у той день дійсно були – але не на три дні, а максимум – на 4 години, і не з Жулян, а з Борисполя. Вильотів у SkyUp Airlines з аеропорту «Київ» у травні взагалі не було.
Юрист з авіаційного права Андрій Гук, який проаналізував цю ухвалу Баришівського суду, вважає: там не мали права розглядати цю справу.
«Як би ви позов не обізвали, він є авіаційною пасажирською справою, яка повинна слухатися виключно в одному суді – де зареєстрована авіакомпанія і в такому випадку позивач не має права вибору суду. Компанія SkyUp точно не зареєстрована в Баришівському районі, тому цей суд у принципі не міг розглядати пасажирську справу», – заявив він.
24 травня Баришівський районний суд Київської області вирішив призупинити ліцензію «першого українського лоукосту» SkyUp. Водночас суддя відмовилася забороняти компанії «здійснювати господарську діяльність із перевезення пасажирів повітряним транспортом до вирішення спору по суті».
«Схеми» знайшли позивачку до SkyUp: виявилось, заяву до Баришівського суду вона не писала.
18 червня Пасенко звернулася до поліції із заявою про те, що не подавала позов.
Пізніше стало відомо, що мешканка Баришівки Оксана Пасенко подала заяву про відмову від начебто свого позову щодо SkyUp, на підставі якого Баришівський районний суд 24 травня призупинив ліцензію авіакомпанії на перевезення пасажирів. Причиною відмови Пасенко вказала те, що вона ніколи не була клієнткою цього авіаперевізника.
A powerful car bomb-and-gun attack in the Afghan capital of Kabul is reported to have killed and wounded dozens of people. Officials said the ensuing clashes between the assailants and Afghan security forces were raging six hours into the siege.
The Taliban claimed responsibility for plotting the suicide raid against what it said was the logistics and engineering center of the Afghan Defense Ministry.
Residents said Monday’s blast occurred in a central part of the city during morning rush hour, sending a plume of black smoke over Kabul.
Wounded people receive treatment in a hospital after a powerful bomb blast in Kabul, Afghanistan, July 1, 2019.
Interior Ministry spokesman Nasrat Rahimi said in a statement that several gunmen later took positions in a nearby under construction multi-story building following the blast and started firing at Afghan police forces on duty.
Rahimi added that Afghan special forces reached the site and an operation was underway to neutralize the assailants. He said two attackers had already been killed while the rest were currently holed up in “civilian homes” around the site of the attack. Rahimi noted that security forces have rescued more than 200 people to safety.
Afghan Chief Executive Abdullah Abdullah condemned the Taliban attack, saying it “showcases the group’s inherent criminal nature” and vowed the violence will not deter security forces from pursuing and punishing the “miscreants.”
Ambulances rushed to the scene and ferried one dead and around 100 injured people to hospitals, including children, the Afghan health ministry spokesman said. The education ministry announced in a statement that 52 students were among those injured.
Staff at the nearby office building of the Afghanistan Football Federation (AFF) were also among the casualties. Television footage showed the AFF’s acting chief was among those who suffered injuries.
A security forces soldier arrives at the site of an explosion in Kabul, Afghanistan, July 1, 2019.
A senior Afghan journalist, Bilal Sarwary, tweeted the massive blast killed at least 40 people and wounded 80 others, quoting Afghan intelligence, police and government officials.
Authorities in Kabul, however, have not immediately offered any details about whether the blast caused fatalities.
Taliban spokesman Zabihullah Mujahid said in a statement that a vehicle-born bomb was detonated before “multiple” suicide attackers entered the Defense Ministry-related compounded and engaged Afghan security forces.
Mujahid said the raid killed “tens of officers and workers of the Defense Ministry, though the insurgent group often releases inflated claims for such attacks.
The violence coincided with intensified Taliban battlefield attacks across Afghanistan that officials said have killed nearly 100 Afghan security forces over the past two days.
Monday’s attack comes as the Taliban and the United States are engaged in a fresh round of talks in Qatar aimed at finding a political settlement to the war in Afghanistan.
Washington says it is trying through the dialogue to lay the ground for inter-Afghan talks for a sustainable peace in Afghanistan.
But a Taliban spokesman on Monday reiterated it will participate in talks with Afghan stakeholders only after a timetable for withdrawal of U.S.-led foreign troops from Afghanistan in the presence of “international guarantors.”
Suhail Shaheen, who speaks for the Taliban’s negotiating team, however, ruled out peace talks with the government in Kabul “as government.” The insurgent group dismisses the Afghan administration as an American “puppet” with no decision-making authority.
Верховний суд дозволив Андрію Клюєву брати участь у дочасних парламентських виборах – про це заявив його адвокат Юрій Сухов.
Таке рішення, за його словами, ухвалив Касаційний адміністративний суд при Верховному суді України.
«Суд не погодився з Центральною виборчою комісією України і скасував, як на мене, сепаратистське і кон’юнктурне його рішення про відмову в реєстрації Клюєва Андрія Петровича, що постійно проживав на території України в місті Донецьку, кандидатом у народні депутати України від Ліберальної партії України в одномандатному виборчому окрузі №46», – написав Сухов.
23 червня ЦВК повідомила про відмову в реєстрації Клюєва кандидатом у народні депутати.
Андрій Клюєв з 2012 по 2014 рік був секретарем Ради національної безпеки і оборони, до того – віце-прем’єр-міністро України в уряді Миколи Азарова. У січні очолив Адміністрацію президента, але вже в лютому, після перемоги Революції гідності, звільнив цю посаду. У Службі безпеки України заявляли, що Клюєв перебуває на території Росії.
Читайте також: ЦВК внесла партію «Рух нових сил» Саакашвілі до виборчого бюлетеня
Генпрокуратура України підозрює Андрія Клюєва у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 340 (незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій), статтею 365 (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу) Кримінального кодексу України.
У 2014-му його оголосили в міжнародний розшук, однак вже у 2017 році Інтерпол вилучив Клюєва з переліку розшукуваних. …
Президент Володимир Зеленський спрямував прем’єр-міністру Володимиру Гройсману листа щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності міністра закордонних справ Павла Клімкіна, повідомляє Офіс президента.
За словами голови ОП Андрія Богдана, такий крок Зеленського пов’язаний із тим, що Міністерство закордонних справ не погодило з ним свою відповідь на ноту Росії щодо українських військовополонених моряків.
Богдан заявив, що, хоча запропонована Кремлем процедура звільнення моряків неприйнятна, «можна досягнути компромісу».
«Крим – це Україна, ми боремося за повернення Криму під нашу юрисдикцію. Крім процедури, яку пропонує Російська Федерація, яка не є прийнятною для України, існують інші процедури. У переговорному процесі можна досягнути компромісу й повернути наших громадян в Україну», – цитують голову ОП у повідомленні.
Читайте також: Повернення Росії в ПАРЄ не означає звільнення українських бранців – Клімкін
Також, як повідомив Богдан, Зеленський повторно звернеться до Верховної Ради щодо звільнення голови МЗС.
«Ми сьогодні звертатимемося до парламенту щодо зміни кадрів і призначення тих, яким довіряє президент, а також щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності міністра закордонних справ за ті дії, які прямо суперечать чинному законодавству», – йдеться в цитаті голови ОП.
1 липня міністр закордонних справ Павло Клімкін оголосив, що йде у відпустку незалежно від того, яке рішення ухвалить Верховна Рада щодо його відставки.
27 червня президент Зеленський заявив, що Клімкін не погоджував із ним відповідь України на ноту Росії щодо військовополонених моряків, і звинуватив міністра в тому, що такі дії ставлять під загрозу можливість повернення полонених додому. Глава МЗС відповів на це, що має повноваження відповідати на ноти Кремля без погодження з президентом.
17 травня Клімкін заявив, що іде у відставку. Однак Верховна Рада не підтримала обидві постанови з таким рішенням – від парламентського комітету із закордонних справ та президента Зеленського. …
Мешканка Баришівки Оксана Пасенко подала заяву про відмову від начебто свого позову щодо SkyUp, на підставі якого Баришівський районний суд 24 травня призупинив ліцензію авіакомпанії на перевезення пасажирів. Причиною відмови Пасенко вказала те, що вона ніколи не була клієнткою цього авіаперевізника. Про це повідомляють «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Таємниця Баришівського суду».
За даними журналістів, 25 червня Державна авіаційна служба України поштою отримала копію відмови від позову від Оксани Пасенко.
«Ми не знаємо, чи зареєстрована вона в суді. Авіакомпанія копії поки не отримувала», – повідомив «Схемам» директор з юридичних питань компанії SkyUp Airlines Дмитро Толкачов.
Про те, що позивачка жодного разу не користувалась послугами цього авіаперевізника, вона сама раніше розповіла журналістам програми, яким вдалось її відшукати.
«Тимчасово не працюю. Дома відпочиваю. Я позов написала, що я туди (до суду – ред.) не зверталась і не користувалась послугами (авіакомпанії – ред.)», – заявила вона.
У позовній заяві нібито Оксани Пасенко, яка опинилася у розпорядженні «Схем», йшлося про те, що мешканка Баришівки придбала квитки на рейс 17 травня до Шарм-ель-Шейха з вильотом з аеропорту «Київ» (Жуляни) – на рейс, який начебто мав виконувати SkyUp. Тоді як 16 травня, як зазначено в документі, «туристці» повідомили, що виліт переноситься на 20 травня через нібито відсутність літаків. Всі ці дані разом з добіркою негативних відгуків щодо авіакомпанії в мережі, «позивачка» вказала в заяві як причину відмови від поїздки. Це подальшому і стало підставою для Баришівського суду ухвалити рішення про призупинення ліцензії приватному українському авіаперевізнику.
У свою чергу в авіакомпанії у відповідь на запит «Схем» відповіли, що затримки у рейсах в той день дійсно були – але не на три дні, а максимум – на 4 години, і не з Жулян, а з Борисполя. Вильотів у SkyUp Airlines з аеропорту Київ у травні взагалі не було.
Юрист з авіаційного права Андрій Гук, який проаналізував цю ухвалу Баришівського суду, вважає: там не мали права розглядати цю справу.
«Як би ви позов не обізвали, він є авіаційною пасажирською справою, яка повинна слухатися виключно в одному суді – де зареєстрована авіакомпанія і в такому випадку позивач не має права вибору суду. Компанія SkyUp точно не зареєстрована в Баришівському районі, тому цей суд в принципі не міг розглядати пасажирську справу», – заявив він.
І додав: малоймовірно, що суддя не знав би загальної частини процесуального кодексу, який регулює виключну підсудність. «Тобто, на мою думку суддя… є ознаки того, що завідомо порушено це правило», – підсумував Гук.
Раніше 18 червня Оксана Пасенко звернулася до поліції із заявою про те, що не подавала позов. Хоч вона й не мала власних документів, заява зареєстрована в Баришівському відділенні поліції Переяслав-Хмельницького відділу ГУНП в Київській області.
24 травня Баришівський районний суд Київської області зупинив ліцензію «першого українського лоукосту» SkyUp. Водночас суддя відмовилася забороняти компанії «здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів повітряним транспортом до вирішення спору по суті».
Коментуючи новину міністр інфраструктури Володимир Омелян запевнив, що компанія продовжить працювати в нормальному режимі без жодних стресів для пасажирів. Крім того, міністр побачив у цьому рішенні сліди співвласника найбільшого авіаперевізника країни, компанії МАУ Ігоря Коломойського.
«Схеми» також знайшли «сліди Коломойского» в історії з Баришівським судом і SkyUp.
The Senate’s top Democrat called on the U.S. government Sunday to step up its efforts to investigate the deaths of Americans who traveled to the Dominican Republic and is asking the Bureau of Alcohol, Tobacco, Firearms and Explosives to get involved.
Sen. Chuck Schumer, D-N.Y., said the agency should step in to lend investigative support to the FBI and local law enforcement officials after at least eight Americans died in the Dominican Republic this year. Family members of the tourists have called on authorities to investigate whether there’s any connection between the deaths and have raised the possibility the deaths may have been caused by adulterated alcohol or misused pesticides.
The ATF – the agency primarily investigates firearms-related crimes but is also charged with regulating alcohol and tobacco – is uniquely positioned to provide technical and forensic expertise in the investigation, Schumer said. The agency also has offices in the Caribbean.
“Given that we still have a whole lot of questions and very few answers into just what, if anything, is cause for the recent spate of sicknesses and several deaths of Americans in the Dominican Republic, the feds should double their efforts on helping get to the bottom of things,” Schumer said in a statement to The Associated Press.
An ATF spokeswoman did not immediately respond to a request for comment.
Francisco Javier Garcia, the tourism minister in the Dominican Republic, said earlier this month that the deaths are not part of any mysterious wave of fatalities but instead are a statistically normal phenomenon that has been lumped together by the U.S. media. He said autopsies show the tourists died of natural causes.
Five of the autopsies were complete as of last week, while three were undergoing further toxicological analysis with the help from the FBI because of the circumstances of the deaths.
Israel’s prime minister says the Palestinians are “determined to continue the conflict at any price.”
Speaking at his weekly Cabinet meeting Sunday, Benjamin Netanyahu was referring to the Palestinian leadership’s rejection of last week’s Mideast peace conference in Bahrain aimed at providing economic assistance.
Netanyahu says while Israel welcomed the U.S.’s $50 billion Palestinian development plan, the Palestinians themselves denounced it and even arrested a Palestinian businessman who participated in it.
Netanyahu says, “This is not how those who want to promote peace act.”
Palestinian forces have since released businessman Saleh Abu Mayala.
The Palestinian Authority accuses the Trump administration of being biased toward Israel and has boycotted it since it recognized Jerusalem as Israel’s capital in 2017. They accuse the U.S. of trying to replace Palestinian statehood with money.
Cambodia’s recent deportation of four indigenous Montagnard asylum-seekers back to their home country has raised concerns about the safety of returnees and the plight of the indigenous group in Vietnam.
The Cambodian government deported the four in mid-June after one of them requested to return to Vietnam to be with his family and the others were deemed to be ineligible for asylum status.
But there is concern among rights activists that the Montagnards, a mostly Christian ethnic minority from Vietnam’s Central Highlands, could face harsh treatment upon their return. Rights activists say the mistreatment stems from the indigenous group’s historic alliance with the United States military during the Vietnam War, its fight for land rights and protest against communist rule, and its religious beliefs.
Vietnam’s government “systematically harasses and abuses the rights of those they believed to be leaders in a community or religion,” said Human Rights Watch Asia director Phil Robertson. As the areas they lived in were remote, it was difficult for independent organizations to monitor the situation, he said.
“There’s no doubt that all four will face very serious interrogation by Vietnam authorities when they return,” he said. “These Montagnards are not just at risk of persecution, they are just about certain to face persecution when they return. The only question will be how rough the Vietnam authorities get with them.”
Robertson said the harassment could take the form of restrictions of movement, potential physical abuse, interrogations, and surveillance. It is a concern shared by some refugees.
“l’m feeling very worried about facing pressure threat from the Vietnamese government,” a refugee in Cambodia, who requested anonymity due to security concerns, told VOA. He had fled Vietnam after he was arrested for having protested religious discrimination and being persecuted on religious grounds. He said he was under constant surveillance in Vietnam before he fled the country. “When I want to go somewhere they follow me,” he said. “So l’m very afraid.”
Hundreds of Montagnards are estimated to have fled to Cambodia since 2015 for alleged religious and political persecution. Since then, some have been sent to other countries, such as the Philippines, while others were deported.
Grace Bui, executive director of Bangkok-based Montagnard Assistance Project, said that losing contact with returnees posed a real risk. “Many Montagnards were sent back from Cambodia and we haven’t heard from many of them,” she said in a message. “For example, one guy who was returned last year tried to contact the U.N. to let them know how the police abused him upon his return. The police took his phone away. Many got beaten up, some were being harassed every day and some went to prison,” she said.
The Vietnamese government was unavailable for comment.
But Vietnam is not alone in contributing to human rights breaches, Robertson said. With the United Nations refugee organization UNHCR having found third countries that would accept the Montagnards, Cambodia would just have to issue exit permits, he said — something he said Cambodia refused to do due to pressure from Vietnam.
“UNHCR is working with the Cambodian authorities to seek solutions for them. Resettlement under the auspices of the United Nations High Commissioner for Refugees involves the selection and transfer of refugees from a State in which they have sought protection to a third State that has agreed to admit them as refugees with permanent residence status,” said Caroline Gluck, UNHCR senior regional public information officer.
The refugee interviewed by VOA said he is worried about being deported to Vietnam soon. Yet, he hasn’t given up hope that he and the others would be allowed to move to another country after years in limbo.
Центральна виборча комісія на засіданні 29 червня ухвалила рішення про реєстрацію партії екс-президента Грузії, колишнього голови Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі «Рух нових сил» на позачергових виборах до Верховної Ради 21 липня.
За даними ЦВК, зареєстровано 88 кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку партії в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі та 9 кандидатів – в одномандатних виборчих округах.
Повідомляється, що реєстрація проведена на виконання рішення Верховного суду України.
У партії Саакашвілі реєстрацію на виборах назвали «кроком до перемоги».
Раніше сьогодні Верховний суд України підтвердив рішення апеляційної інстанції дозволити партії Міхеїла Саакашвілі «Рух нових сил» реєструватися для участі у виборах.
Центральна виборча комісія 23 червня відмовила в реєстрації кандидатам від партії Міхеїла Саакашвілі «Рух нових сил». Пізніше, 25 червня, Шостий апеляційний адміністративний суд Києва ухвалив рішення за позовом партії «Рух нових сил Михайла Саакашвілі» до ЦВК, яким вирішив задовольнити заяву позивача, який вимагав від Центрвиборчкому скасувати рішення про відмову в реєстрації як списку партії Саакашвілі, так і кандидатів у мажоритарних округах, висунутих цією політичною силою.
Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться 21 липня 2019 року. …
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що не варто пов’язувати повернення Росії у Парламентську асамблею Ради Європи із можливим звільненням Москвою у відповідь українських бранців.
«Багато пишуть про ймовірний розмін між Європою та Росією: повернення Росії в ПАРЄ на можливе звільнення наших в’язнів. Зрада Європи нам всім болить. Але не ведіться на це. Не шукайте такого роду «логічних» виправдань. Тим більше, всі чули, що казав російський президент в японській Осаці», – написав Клімкін на сторінці у Facebook.
Він заявив, що нині тривають розмови про «спільну відповідальність» Європи і Росії за долю України як їхнього спільного сусіда.
«Вже зараз в кулуарах можна почути розмови про те, що Україна є спільним сусідством Росії та Європи, спільною відповідальністю, тому мають бути й спільні дії: насправді, дії будуть російські, а Європа буде спостерігати», – додав Клімкін.
Президент Росії Володимир Путін за підсумками зустрічі із президентом США Дональдом Трампом в японській Осаці заявив, що ситуація навколо українських полонених моряків була однією з пріоритетних тем, але «рішення поки немає».
Парламентська асамблея Ради Європи 26 червня погодилася повернути делегацію Росії без жодних санкцій. …
У зоні бойових дій на Донбасі з початку доби 29 червня зазнав поранень один український військовослужбовець, повідомляє штаб операції Об’єднаних сил. За цими даними, підтримувані Росією бойовики здійснили 11 обстрілів позицій українських військових.
«Збройні формування Російської Федерації обстрілювали позиції наших підрозділів із застосуванням заборонених Мінськими угодами артилерійських систем калібру 122 міліметри, мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також із гранатометів різних систем, озброєння БМП, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.
В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових у обстрілі Горлівки, а також сіл Доломітне і Майорове. В угрупованні «ЛНР» не вказують даних про обстріли упродовж дня на захоплених бойовиками територіях Луганщини.
Унаслідок конфлікту на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.
Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях. …
A leader in the fight for health benefits for emergency personnel who responded to the September 11, 2001 terrorist attacks in the U.S. has died.
Former New York City Police detective Luis Alvarez died from colorectal cancer Saturday, his family announced in a post On Facebook.
The 53-year-old Alvarez appeared with American comedian and political activist Jon Stewart before a House Judiciary subcommittee on June 11 to appeal for an extension of the September 11 Victims Compensation Fund.
A frail Alvarez told the panel, “This fund is not a ticket to paradise, it’s to provide our families with care.” He went on to say “You all said you would never forget. Well, I’m here to make sure that you don’t.”
Alvarez was diagnosed with cancer in 2016. His illness was traced to the three months he spent searching for survivors in the toxic rubble of the World Trade Center’s twin towers that were destroyed in the terrorist attacks.
He was admitted to a hospice on Long Island, New York within a few days of his testimony in Washington.
Legislation to replenish the $7.3 billion compensation fund that provides health benefits to police officers, firefighters and other emergency responders passed the full committee unanimously.
The federal government opened the fund in 2011 to compensate responders and their families for deaths and illnesses that were linked to exposure to toxins. Current projections indicate the fund will be depleted at the end of 2020.
Other responders who spent weeks at the site have also been diagnosed with A variety of cancers and other illnesses.
The World Trade Center Health Program, a separate program associated with a fund run by the federal Centers for Disease Control and Prevention, said more than 12,000 related cases of cancer had also been diagnosed as of May.
U.S. President Donald Trump on Saturday vowed to appeal a U.S. judge’s ruling blocking his administration from using $2.5 billion in funds intended for anti-drug activities to construct a wall along the southern border with Mexico.
“[W]e’re immediately appealing it, and we think we’ll win the appeal,” Trump said during a press conference on Saturday at a summit of leaders of the Group of 20 (G20) major economies in Osaka, western Japan.
“There was no reason that that should’ve happened,” Trump said.
Trump has sought to build a wall along the U.S.-Mexico border, but has so far proven unsuccessful at receiving congressional approval to do so.
In February, the Trump administration declared a national emergency to reprogram $6.7 billion in funds that Congress had allocated for other purposes to build the wall, which groups and states including California had challenged.
U.S. District Court Judge Haywood Gilliam in Oakland, California said in a pair of court decisions on Friday that the Trump administration’s proposal to transfer Defense Department funds intended for anti-drug activities was unlawful.
One of Gilliam’s rulings was in a lawsuit filed by California on behalf of 20 states, while the other was in a case brought by the American Civil Liberties Union in coordination with the Sierra Club and the Southern Border Communities Coalition.
“These rulings critically stop President Trump’s illegal money grab to divert $2.5 billion of unauthorized funding for his pet project,” California Attorney General Xavier Becerra said in a statement. “All President Trump has succeeded in building is a constitutional crisis, threatening immediate harm to our state.”
Since Portugal’s colony of Macau reverted to Chinese control in 1999, it has become known for operating the world’s most profitable gaming industry and a go-along, get-along attitude toward Beijing.
However, the continuing protests in Hong Kong over a controversial extradition bill may be triggering some small change of political attitudes in Macau, 65 kilometers (40.4 miles) away by ferry. Hong Kong businesses closed to support protests, so did some Macau shops, for example.
FILE – Macau lawmaker and member of the election committee, Jose Coutinho, speaks to the media, July 26, 2009.
Jose Pereira Coutinho, president of the pro-democracy New Hope party in Macau, and one of the most influential members of its legislative assembly, told VOA that despite the different legal systems in Macau and Hong Kong, the two Special Administrative Regions of China “are highly similar in the ways of life and their societies in general. We always reflect on what happens in Hong Kong. The recent protests there … are a lesson for the Macau government to not step into a wrong decision, so that the mistakes would not happen … in Macau.”
His is not the only voice hinting at change.
‘One citizen, one photo’ protest
Macau Concealers, a pro-democracy newspaper, organized a “one citizen, one photo” event that asked people to submit photos of themselves holding protest signs.
Jia Lu, a Macanese journalist, said in his commentary on the Hong Kong protest: “Liberty is never free bread to be taken for granted. Today, as long as you are a human, there is no reason to be silent.”
Some Macau activists traveled across the Pearl River estuary to join the Hong Kong protests.
FILE – Police officers use pepper spray during a rally against a proposed extradition law at the Legislative Council in Hong Kong, June 10, 2019.
Macanese reporter Jiajun Chen posted on Facebook during the first week of protests that he was injured by the hot chili spray the Hong Kong police used to control protesters as he covered the crowds. Then, while receiving first aid at the scene, he received another stinging dose from the Hong Kong police. Chen said his press pass was visible during both sprays.
“We are just so used to complaining, often in private, but rarely take action,” Di Ng, 27, a Macanese independent filmmaker, told VOA in a phone interview.
“Macau is a very traditional society largely controlled by different she tuan,” he said. She tuan are foundations and associations organized according to industries, interests, family ties and social identities.
“The elderly get to organize the social order, and they are usually pro-[Beijing]. Even youngsters who want to speak out are discouraged by this social structure.”
“Only after coming to Taiwan did I realize that the definition of a modern society should include democracy, not just fancy mega-casinos and free cash from the government,” said Ng, who is now doing graduate work in film at Taipei’s National Taiwan University of Arts.
FILE – Protesters march along a road demonstrating against a proposed extradition bill in Hong Kong, China, June 12, 2019.
Macau vs Hong Kong
Meng U Ieong, an assistant professor from the department of government and public administration in University of Macau, cautioned that the values of modern Western democracies are less popular in Macau than they are in Hong Kong, even though Macau was a Portuguese colony for 442 years, or 286 longer years than Hong Kong was under British rule.
“The social mobilization mechanism is very different between Hong Kong and Macau,” he told VOA in an email.
He pointed to the large-scale protest in Macau in 2014 that halted a controversial pension plan for retired officials as the kind of event used as evidence that Macanese will take to the streets only for pocketbook issues.
Abstract “social issues which do not relate to very specific and tangible interests,” such as the extradition bill upsetting Hong Kong, are unlikely to generate protests in Macau, according to Ieong.
Since 2008, Macau’s government has given an annual cash handout to residents. For 2018, all local permanent residents received a cash handout of 10,000 patacas, or about $1,245. Nonpermanent residents received 6,000 patacas.
FILE – A croupier counts the chips at a baccarat gaming table inside a casino during the opening day of Sheraton Macao Hotel at the Sands Cotai Central in Macau.
In 2018, the “Vegas of China” tallied $38 billion, according to the Center for Gaming Research at the University of Nevada-Las Vegas. In Las Vegas, the haul was $6.6 billion in 2018, according to the Nevada Gaming Control Board.
For both Hong Kong, a British colony until 1997, and Macau, the changeover from European colony to Chinese territory came with the concept of “one country, two systems.” Communist Party reformer Deng Xiaoping designed the concept as a way to gather Hong Kong, Macau and Taiwan into China, while preserving their political and economic systems.
Taiwan remains independent. Hong Kong has met Beijing’s tightening controls with protests, including the most recent, and largest, ones over a proposed law that would allow extradition for trial in China. The law is backed by Hong Kong Chief Executive Carrie Lam, who is closely aligned with Beijing and who has apologized for the current controversy.
In 2014, Beijing’s interference with the selection of candidates for the chief executive position spawned the Occupy Central or Umbrella Movement. It focused on demands for universal suffrage, which is a long-term goal of Hong Kong’s Basic Law.
Success story
Macau, however, emerged as the “one country, two systems” success story. Unlike Hong Kong, with its global reputation as a business center bound by the rule of law, Macau largely depends on gaming and has shown little resistance to Beijing’s influence, according to a recent Foreign Policy article.
“There is stronger Chinese influence [in Macau]. Plus, we usually just see things in economic terms, unlike Hong Kongers who uphold the value of democracy that they inherited from the British,” said a 17-year-old Macanese student. A freshman at a Los Angeles area college, she asked to remain anonymous because she was in Hong Kong attending orientation for non-U.S. students when the protests erupted.
Eilo Yu, an associate professor in the department of government and public administration at University of Macau, expects the Hong Kong protests to influence Macau’s August vote for its chief executive.
“If Mr. Ho Iat Seng, whom I believe will be the only candidate, cannot manage well in responding [to the protest], this will hurt his legitimacy in ruling when he becomes the CE,” Yu said to VOA in an email. “The current situation may be good to his campaign [in] that he need not make a firm statement for a possible extradition between Mainland and Macao. However, if Carrie Lam is going to resign during the Macau election, Ho will be questioned and pressured on his possible resignation when his performance” disappoints Macao citizens.
“We were known for being silent,” said Ng, the filmmaker. “But with the Hong Kongers setting the example, things might be different in the future.”
A federal judge imposed a life sentence on the self-described neo-Nazi who killed Heather Heyer by crashing his car into a crowd of counterprotesters in Charlottesville, Va., after a white supremacist rally, saying release would be “too great a risk.”
James Fields, 22, of Maumee, Ohio, was sentenced to life without the possibility of parole. He had sought a lesser sentence, apologizing after the court viewed video of him plowing his car into a crowd after the Aug. 12, 2017, “Unite the Right” rally, also injuring 30 people.
U.S. District Judge Michael Urbanski, was unmoved by his
plea, saying he had to avert his eyes while the court viewed
graphic video of the attack that showed bodies flying into the air as Fields crashed into them.
“Just watching them is terrifying,” Urbanski said. “The
release of the defendant into a free society is too great a
risk.”
Alt-right
The rally proved a critical moment in the rise of the
“alt-right,” a loose alignment of fringe groups centered on
white nationalism and emboldened by President Donald Trump’s 2016 election.
Trump was criticized from the left and right for initially
saying there were “fine people on both sides” of the dispute
between neo-Nazis and their opponents at the rally.
Subsequent alt-right gatherings failed to draw crowds the size of the Charlottesville rally.
After the sentencing, Heyer’s mother, Susan Bro, said she
hoped her daughter would be remembered as a regular person who stood up for her beliefs.
“The point of Heather’s death is not that she was a saint —
and, Lord, my child was never a saint — but that an ordinary
person can do a simple act … that can make all the difference in the world,” Bro said in an interview.
Ahead of Friday’s sentencing hearing, prosecutors noted that
Fields had long espoused violent beliefs. Less than a month
before the attack he posted an image on Instagram showing a car plowing through a crowd of people captioned: “you have the right to protest but I’m late for work.”
Fields remained unrepentant afterward, prosecutors said,
noting that in a December 2017 phone call from jail with his
mother, he blasted Bro for her activism after the attack.
“She is a communist. An anti-white liberal,” Fields said,
according to court papers filed by prosecutors. He rejected his mother’s plea to consider that the woman had “lost her
daughter,” replying, “She’s the enemy.”
U.S. Attorney Thomas Cullen, center, speaks to reporters during a news conference after the sentencing of James Alex Fields Jr. in federal court in Charlottesville, Va., June 28, 2019.
‘Anathema to our country’
Prosecutors noted that hate crimes, particularly those
driven by white supremacist views, are on the rise in the United States. The FBI’s most recent report on hate crimes, released in November, showed a 17% rise in 2017.
Citing recent attacks on synagogues and burnings of African-American churches in Louisiana, they told a news conference that the U.S. government will continue to focus resources on prosecuting hate crimes.
“Hate-filled violence based on white supremacy and racism is anathema to our country,” said Eric Dreiband, assistant U.S. attorney general for the Civil Rights Division of the Department of Justice. “Our government will use its immense power and resolve to identify the perpetrators of these crimes and prosecute them.”
Fields pleaded guilty to the federal hate crime charges in
March under a deal with prosecutors, who agreed not to seek the death penalty.
He was photographed hours before the attack carrying a
shield with the emblem of a far-right hate group. He has
identified himself as a neo-Nazi.
Fields’ attorneys suggested he felt intimidated and acted to
protect himself. They asked for mercy, citing his relative youth and history of mental health diagnoses.
Elton John on Friday called out Russian President Vladimir Putin for saying that liberalism is “obsolete” and conflicts with the “overwhelming majority” in many countries.
In a story published by the Financial Times newspaper, Putin said “the liberal idea has become obsolete. It has come into conflict with the interests of the overwhelming majority of the population.”
John said in a statement released Friday that he disagrees with Putin’s “view that pursuing policies that embrace multicultural and sexual diversity are obsolete in our societies.”
Putin also said Russia has “no problem with LGBT persons … let everyone be happy” in the interview.
John called Putin’s words hypocritical since a Russian distributor censored LGBTQ-related scenes from “Rocketman,” the film based on John’s life and career.
The U.S. Senate’s version of the annual authorization for American armed forces earmarks $300 million in military aid to Ukraine, $50 million more than the amount allocated for 2019.
The version of the National Defense Authorization Act (NDAA) that senators approved this week budgets $750 billion for the Pentagon for fiscal 2020, which begins in October, up from $716 billion this year.
Of the expanded U.S. military assistance to strengthen Ukraine’s defense capabilities, only $100 million is designated for lethal weapons such as anti-aircraft missiles and anti-ship weapons for coastal defense.
FILE – Sen. Rob Portman, R-Ohio, is pictured inside the U.S. Capitol, Nov. 16, 2016.
Republican Sen. Rob Portman of Ohio, who authored the Ukraine aid amendment, said the bill contains language that aims to limit U.S.-Russian cooperation until Russia frees 24 Ukrainian sailors captured in international waters of the Kerch Strait off Crimea last November.
“The legislation … demonstrates our commitment to stand with the people of Ukraine and the international community in calling for the release of the illegally detained sailors who were fired on and captured by Russian forces in international waters on November 25, 2018,” Portman, who co-chairs the Senate Ukraine Caucus, said Thursday on the chamber floor.
Portman said the language of his amendment makes the sailors’ release “a condition for the U.S. military cooperation with Russia.”
‘Firm stance’
“We need to take the firm stance against Russia’s blatant disregard for the international law,” he said, referring to the Kerch attack and Russia’s 2014 annexation of Crimea, the first forcible seizure of territory in Europe since World War II. The annexation triggered war in Ukraine’s east and multiple rounds of U.S.- and EU-led sanctions that have since wreaked havoc on Russia’s economy.
Last month, the Hamburg-based International Tribunal for the Law of the Sea called on Russia to release the sailors immediately and allow their return to Ukraine.
Russia does not recognize the tribunal’s jurisdiction in the matter and did not send representatives to the hearing.
FILE – Ukrainian President Volodymyr Zelenskiy speaks at a press conference in Paris, June 17, 2019.
On Thursday, President Volodymyr Zelenskiy issued a plea to his Russian counterpart, Vladimir Putin, to free the sailors.
The 973-page bill, which comes amid fulsome debate on President Donald Trump’s latitude to take military action against Iran, also includes a new round of sanctions against North Korea and provisions that target China on issues ranging from technology transfers to the sale of synthetic opioids.
Arctic port
The bill also directs the Pentagon and Maritime Administration “to identify and designate a new strategic port in the Arctic, a move meant to counter Russia’s presence at the top of the world,” as reported by Virginia-based Defense News.
The Senate’s NDAA, passed 86-8, differs from a House version, most likely requiring the formation of a bicameral committee to craft a unified bill that can pass both chambers.
That compromise version, expected later this year, must pass both the Senate and House before Trump can sign it into law.
Український активіст Володимир Балух, який днями оголосив голодування в російській колонії, вже два дні не спить і не п’є воду, розповіла проектові Крим.Реалії адвокат Ольга Дінзе, яка відвідала українця.
«Він повідомив мені про те, що дійсно оголосив голодування на знак протесту порушення його права на зустріч із консулом України. Оскільки він є громадянином України, він має безумовне право на зустріч із консулом. І в даний час поки він відмовляється від вживання їжі та води. Тобто в даний час він на сухому голодуванні. Природно, довго на сухому голодуванні він не зможе, тому що при відмові від вживання води виникає швидке порушень роботи не тільки внутрішніх органів, а й також нервової системи, що пов’язано з повною втратою сну. На даний час він не спить взагалі вже дві доби», – розповіла Ольга Дінзе.
Адвокат додала, що написала заяву на ім’я начальника колонії з проханням надати Балухові цілодобову медичну допомогу, а також помістити його в медичну частину.
Раніше 28 червня уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова звернулася до своєї колеги з Росії Тетяни Москалькової через нове голодування українського політв’язня Володимира Балуха, який перебуває за ґратами в Росії. «Я звертаюся до уповноваженого з прав людини в Росії Тетяни Москалькової з проханням перевірити умови тримання Володимира Балуха та вжити заходи на відновлення його права на зустріч з консулом України», – повідомила вона у фейсбуці.
Денісова висловила стурбованість повідомленням про вже друге голодування Балуха, яке, за її словами, небезпечне для його життя. «Нелюдські умови утримання, зокрема перебування більше від двох місяців у штрафному ізоляторі та позбавлення права зустрічі з консулом змусили його знову вдатися до такого радикального кроку, – повідомила Денісова, нагадавши слова Балуха з його заяви про оголошене голодування, що датована 25 червня. – Український консул в Росії тричі марно намагався зустрітися з українським політв’язнем. Адміністрація установи, попри те, що Володимир неодноразово заявляв, що є громадянином України, наполягає на його російському громадянстві через кримську прописку».
27 червня стало відомо, що український активіст із окупованого Криму Володимир Балух, якого утримують у колонії в Тверській області Росії, знову оголосив голодування.
В українця в ув’язненні вже тривалий час є проблеми зі здоров’ям, але особливого лікування йому не надають.
Підконтрольний Кремлю суд у Криму засудив Балуха до 4 років і 11 місяців колонії і штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (понад 4 тисячі 100 гривень) за сукупністю двох кримінальних справ.
Федеральна служба безпеки Росії затримала фермера, громадського активіста Володимира Балуха 8 грудня 2016 року в його будинку в селі Серебрянка Роздольненського району в окупованому Росією Криму. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Російська влада на півострові висунула Балухові обвинувачення у зберіганні боєприпасів, його засудили до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні і до штрафу в розмірі 10 тисяч рублів.
Згодом проти Балуха порушили ще одну справу – через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольному, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це тюремник напав на нього. Через цю справу термін покарання йому збільшили до 4 років і 11 місяців.
Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою відверту проукраїнську позицію. Він, зокрема, мав прапор України на щоглі на подвір’ї свого будинку, а на стіні табличку «вулиця Героїв Небесної сотні».
Правозахисний центр «Меморіал» у Росії визнав Володимира Балуха політичним в’язнем.
9 січня підконтрольний Росії Керченський міський суд у Криму відмовив Балухові в умовно-достроковому звільненні.
Активіст своєї провини не визнає, 2018 року він упродовж кількох місяців голодував на знак протесту проти несправедливого, за його словами, ув’язнення. …
Народний депутат Дмитро Тимчук, який нещодавно загинув за не до кінця з’ясованих обставин, нагороджений посмертно орденом «За мужність» III ступеня. Указ про нагородження Тимчука, разом із багатьма іншими людьми, підписав президент Володимир Зеленський.
Дмитро Тимчук (фракція «Народний фронт») загинув 19 червня в себе вдома в Києві від вогнепального поранення. Серед версій, які розглядають, – нещасний випадок чи вбивство; припускають і можливість самогубства.
Дмитрові Тимчуку було 46 років. Як військовий журналіст побував в українських миротворчих контингентах в Іраці, Косові й Лівані. З початку російської агресії проти України підполковник запасу Тимчук став координатором групи «Інформаційний спротив», відомим українським блогером. Детально висвітлював перебіг кримської кризи, інтервенцію Росії в Україні, а також сепаратистські виступи і російську диверсійну діяльність в Україні, збирав дані про обставини збиття авіалайнера рейсу MH17.
У жовтні 2014 року Тимчук став народним депутатом України восьмого скликання. …
Виконавчий директор «Нафтогазу України» Юрій Вітренко відкинув закиди російського газового монополіста «Газпрому» щодо нових контрактів про постачання і транзит газу, які мають бути укладені до завершення нині чинних наприкінці року.
Коментуючи зроблені раніше 28 червня заяви голови «Газпрому» Олексія Міллера, він нагадав: іще за чинним контрактом, відповідно до рішення Стокгольмського арбітражу, російська компанія зобов’язана постачати Україні 5 мільярдів кубометрів газу на рік за ціною «на рівні ціни на ринку в Німеччині».
«Газпром» не виконує ці свої контрактні зобов’язання і не поставляє газ в Україну, навіть коли ми передплачували ці поставки. Натомість пан Міллер розповідає про готовність вести переговори про якісь нові поставки за ціною нижче від ціни в Німеччині. Тобто «Газпром» не хоче поставляти газ за більш високою ціною, а хоче за нижчою ціною. Хтось у це вірить?» – написав Вітренко у фейсбуці.
Він також відкинув твердження Міллера з приводу транзитного контракту, ніби його компанія не отримувала від України пропозицій про так звані свопові поставки газу – щоб російська сторона передавала українській на кордоні між ними певні обсяги газу і Україна передавала б далі в Європу на своєму західному кордоні такі ж обсяги.
«Своп» газу, як запасний варіант у разі, якщо «Газпром» не хоче укладати контракт на бронювання потужностей для транзиту, пропонувався «Газпромові» ще навесні 2018 року в моїх офіційних переговорах із головою делегації «Газпрому» паном (Олександром) Медведєвим, на той час заступником пана Міллера. І цьому існують письмові підтвердження», – заявив Вітренко і додав: «Це все буде використано в новому арбітражі проти «Газпрому». Так що на місці «Газпрому я би ставився до цього серйозно».
В іншому дописі Юрій Вітренко також відкинув іще одне твердження Олексія Міллера, з яким той виступив на прес-конференції в Санкт-Петербурзі, – що Україна до кінця року і закінчення терміну чинного контракту «не зможе підписати новий контракт на транзит за законодавством ЄС». «Цей потяг уже пішов», – заявив Міллер і додав, що його компанія готова продовжити чинний контракт; цю ідею Київ відкидає як неринкову і таку, що суперечить законодавству ЄС щодо газу.
За словами Вітренка, «щоб «потяг вже пішов», потрібно, щоб він колись був». «У нашому ж випадку «Газпром» ніколи не погоджувався укладати контракт на транзит через Україну за європейськими правилами», – сказав один із чільних керівників «Нафтогазу».
Крім того, додав він, іще є час до кінця року встигнути на стороні України повністю впровадити європейські правила і при цьому не зруйнувати її юридичну позицію в новому арбітражі. «Зокрема, потрібно підготувати відокремлення газотранспортного оператора (анбандлінг) із 1 січня 2020 року. Це можна зробити, якщо виконати план «Нафтогазу» за моделлю ISO», – наголосив він.
«Можливо, пан Міллер мав на увазі, що нам будуть продовжувати не давати впровадити європейські правила. Такий ризик дійсно є. Але є надія, що новий парламент та новий уряд зробить усе необхідне для того, щоб не дати можливості «Газпромові» та Путіну таким чином виправдати в очах європейців завершення будівництво «Північного потоку-2» і припинення транзиту через Україну», – написав Юрій Вітренко.
Раніше 28 червня Олексій Міллер, виступаючи на прес-конференції в російському Санкт-Петербурзі, стверджував, що Україна не зможе підписати нового контракту на транзит газу, що відповідав би законодавству ЄС, що «Газпром» не отримував від України пропозицій про свопове постачання, і що Україна має думати в першу чергу про пряме постачання газу з Росії на український ринок.
При цьому Міллер також стверджував, що «баланс відносин щодо газу між Росією і Україною порушений рішенням Стокгольмського арбітражу».
За цим рішенням, «Газпром» виявився винен українській стороні значну суму – на цей час вона разом із відсотками за прострочений термін, які все зростають, становить уже понад 2 мільярди 800 мільйонів доларів. «Нафтогаз» також ініціює проти «Газпрому» ще низку арбітражних проваджень на мільярди доларів і вважає, що має добрі шанси виграти їх. Російська компанія заявляє, що хоче почати з Україною переговори про нові контракти «з чистого аркуша», уклавши «мирову угоду» з тим, щоб українська сторона відмовилася від нових проваджень, а бажано і від свого вже досягненого виграшу. …
28 червня в аеропорту Мінська відбулася передача українському політику Віктору Медведчуку, якого в Україні вважають неформальним представника президента Росії Володимира Путіна, чотирьох українських заручників, які перебували на території ОРДЛО: Дмитра Великого 1988 року народження, Якова Веремейчика 1986 року народження, Едуарда Міхєєва, 1960 року народження, Максима Горяйнова 1984 року народження.
Медведчук заявив, що полонені опинилися в Мінську транзитом літаком з Ростова, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«Київська влада зайняла іншу позицію, не було політичної волі, були інші бажання у Порошенка (п’ятого президента України Петра Порошенка) і парламенту. Вони зайняли абсолютно іншу позицію. Потім у Порошенка виникла печерна русофобія, і говорити про Мінські угоди не доводилося. Партія війни в парламенті була категорично проти Мінських угод. Я не мав повноважень», – заявив журналістам Медведчук з приводу того, чому раніше він не міг звільнити заручників.
Останній обмін заручниками відбувся 27 грудня 2017 року.
Медведчук стверджує, що виною тому, що не було обмінів, є пан Порошенко. Він вважає, що нова влада, яка щойно прийшла, не виявляла ніяких кроків, щоб обмін відбувся. Начебто Донецьк і Луганськ пропонував це зробити, але українська влада на це не реагувала.
«Це акт гуманізму з боку тих людей, до яких я звернувся. Багато з тих, хто утримується в Донецьку і Луганську, за нашими даними, але не за даними України, це зараз 70 осіб, родичі багатьох з них зверталися в наш центр, допомогти розшукати і звільнити цих людей. Я посередником Зеленського ніколи не був і не буду. Я представляю тут інтерес нашої партії і родичів тих людей, які тут знаходяться», – сказав Медведчук.
Четверо звільнених заручників від коментарів відмовилися, Едуард Міхєєв повідомив, що вони дізналися про обмін близько чотири дні тому.
Голова політради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктор Медведчук розповів російським ЗМІ, що 28 червня у Мінську бойовики збройних угруповань «ДНР» та «ЛНР» мають передати чотирьох українських заручників.
Однопартієць Медведчука по партії «Опозиційна платформа – За життя» Вадим Рабінович у соцмережах повідомив, що бойовики звільнять Дмитра Великого, Якова Веремейчика, Едуарда Міхєєва та Максима Горяїнова. Рабінович стверджує, що троє з цього числа – військові. Підтвердження цієї інформації з інших джерел немає. У СБУ не знають, кого планують відпустити бойовики.
27 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що жодного разу не спілкувався із кумом російського президента і політиком Віктором Медведчуком і не розуміє, чому в процесі звільнення полонених мають бути посередники.
Медведчук балотується у Верховну Раду на дострокових виборах від партії «Опозиційна платформа – За життя».
За даними Міністерства закордонних справ, Росія незаконно утримує понад 70 українців. До цього числа не входять 24 українські моряки, захоплені Росієюбіля Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.
За даними СБУ станом на січень 2018 року, підтримувані Росією бойовики на Донбасі утримують 108 заручників. …
Чотирьох українських заручників бойовики привезли до Мінська вдень 28 червня. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Літак прибув до Білорусі з російського Ростова-на-Дону, зазначає «Громадське». В аеропорту голова політради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктор Медведчук, який спілкувався з журналістами разом з бойовиками, заявив що літак, який має доставити звільнених українців до Києва, вже готовий, і сьогодні вони мають бути в столиці.
Журналістів Радіо Свобода на передачу заручників не допустила прес-служба Медведчука.
Голова політради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктор Медведчук розповів російським ЗМІ, що 28 червня у Мінську бойовики збройних угруповань «ДНР» та «ЛНР» мають передати чотирьох українських заручників.
Однопартієць Медведчука по партії «Опозиційна платформа – За життя» Вадим Рабінович у соцмережах повідомив, що бойовики звільнять Дмитра Великого, Якова Веремейчика, Едуарда Міхєєва та Максима Горяїнова. Рабінович стверджує, що троє з цього числа – військові. Підтвердження цієї інформації з інших джерел немає. У СБУ не знають, кого планують відпустити бойовики.
27 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що жодного разу не спілкувався із кумом російського президента і політиком Віктором Медведчуком і не розуміє, чому в процесі звільнення полонених мають бути посередники.
Медведчук балотується у Верховну Раду на дострокових виборах від партії «Опозиційна платформа – За життя».
За даними Міністерства закордонних справ, Росія незаконно утримує понад 70 українців. До цього числа не входять 24 українські моряки, захоплені Росією біля Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.
За даними СБУ станом на січень 2018 року, підтримувані Росією бойовики на Донбасі утримують 108 заручників. …
Сьогодні у Мінську близько 14.30 була запланована передача від бойовиків «ДНР» та «ЛНР» чотирьох українських заручників.
Журналісти Радіо Свобода вранці подали в прес-службу голови політради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука список для акредитації та отримали підтвердження, що можуть бути на події. Проте в аеропорті охорона не виявила прізвищ кореспондентів Радіо Свобода. Пізніше охороні повідомили, що Радіо Свобода не пройшла узгодження прес-служби Медведчука. Жодних пояснень від прес-служби отримати не вдалося.
Голова політради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктор Медведчук розповів російським ЗМІ, що 28 червня у Мінську бойовики збройних угруповань «ДНР» та «ЛНР» мають передати чотирьох українських заручників.
Однопартієць Медведчука по партії «Опозиційна платформа – За життя» Вадим Рабінович у соцмережах повідомив, що бойовики звільнять Дмитра Великого, Якова Веремейчика, Едуарда Міхєєва та Максима Горяїнова. Рабінович стверджує, що троє з цього числа – військові. Підтвердження цієї інформації з інших джерел немає. У СБУ не знають, кого планують відпустити бойовики.
27 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що жодного разу не спілкувався із кумом російського президента і політиком Віктором Медведчуком і не розуміє, чому в процесі звільнення полонених мають бути посередники.
Медведчук балотується у Верховну Раду на дострокових виборах від партії «Опозиційна платформа – За життя».
За даними Міністерства закордонних справ, Росія незаконно утримує понад 70 українців. До цього числа не входять 24 українські моряки, захоплені Росією біля Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.
За даними СБУ станом на січень 2018 року, підтримувані Росією бойовики на Донбасі утримують 108 заручників. …
