Цей захід Єврокомісія пропонувала включити до 12-го пакету санкцій
…
Блокада пункту пропуску «Ягодин – Дорогуськ» із польського боку знята, повідомив у понеділок віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
«З 14:00 там відновлено стабільний рух вантажівок. У напрямку до України проїхали 15 транспортних засобів – вони на пункті пропуску. Також 25 вантажівок оформлюються – прямуватимуть в бік Польщі», – повідомив Кубраков у фейсбуці.
За його словами, кордон має бути розблокованим повністю, а подальші блокування не допущені.
«Працюємо далі, враховуючи інтереси наших перевізників та держави», – зазначив Кубраков.
Інформацію про розблокування КПП «Ягодин – Дорогуськ» Радіо Свобода підтвердив і посол України у Польщі Василь Зварич.
Новина доповнюється…
…
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомило 10 грудня про відкриття публічного доступу до Реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з повідомленням, доступ до реєстру буде цілодобовим.
«Якщо ви не знайшли у Реєстрі декларацію певної особи, то це означає, що щодо неї до НАЗК надійшло подання про вилучення з публічного доступу. Вилучення документів з публічної частини Реєстру декларацій можливе і після його відкриття до завершення чи скасування воєнного стану в Україні, однак у такому разі певний час вони перебуватимуть у відкритому доступі», – повідомили у НАЗК.
Обов’язкове декларування для чиновників було тимчасово зупинене в перші тижні повномасштабної війни Росії проти України. Але 10 жовтня поточного року президент України Володимир Зеленський підписав закон про повернення електронного декларування чиновників із негайним відкриттям декларацій.
Закон про відновлення декларування необхідний Україні для початку переговорів про вступ у ЄС, а також є «структурним маяком» у меморандумі з МВФ за програмою розширеного фінансування.
…
Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило, що завершився черговий етап евакуаційної місії із Сектора Гази, здійснений за дорученням президента.
«У підсумку із небезпечної зони вдалось вивезти 315 людей: 304 українці, 2 палестинці, 9 громадян Молдови. Україна продовжить стежити за ситуацією та докладати всіх зусиль для захисту своїх громадян», – йдеться в повідомленні ГУР у фейсбуці.
8 грудня президент Володимир Зеленський повідомляв, що із Секторуа Гази вивезли ще майже 40 громадян України.
Станом на 1 грудня ще 146 українських громадян висловили бажання евакуюватися із Гази, повідомляв посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук.
У жовтні в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) він повідомив, що на евакуацію зі Смуги Гази записалися 337 українців, однак насправді громадян України у цьому регіоні набагато більше – близько пів тисячі.
Евакуація українців із Сектору Гази розпочалася 7 листопада, їх вивозили в кілька етапів.
…
На офіційній церемонії інавгурації в Буенос-Айресі новообраного президента Аргентини Хав’єра Мілея фото- і відеокамери зафіксували момент, як президент України Володимир Зеленський говорить щось до прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Зафільмували вербальний контакт західні агенції і Youtube-канал Сенату Аргентини.
Звернення виглядає емоційним, але що є предметом розмови невідомо, як і те, чи каже щось у відповідь українському президентові угорський прем’єр.
В офіційному повідомленні Офісу президента України про участь Зеленського в інавгурації згадки про цю розмову немає, однак також є фото, де президент стоїть поруч із Орбаном на відстані витягнутої руки.
В ОПУ лише згадують, що «президент України також неформально поспілкувався з главами держав та урядів іноземних країн».
Раніше сьогодні по телефону, будучи в Аргентині, Зеленський поговорив із президентом Франції Емманюелем Макроном. Останній якраз днями приймав у Парижі голову угорського уряду Віктора Орбана. Той продовжує дотримуватися позиції проти початку переговорів про вступ України до ЄС, заявляючи, що «країна не готова до цього».
Угорщина системно блокує ухвалення на зустрічі лідерів Євросоюзу будь-яких рішень щодо України – від початку переговорів до схвалення 50 мільярдів євро макрофінансової допомоги. Поза тим у ЄС кажуть, що мають «план Б», якщо Будапешт застосує вето на допомогу Києву.
…
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу та президент Росії Володимир Путін провели в неділю телефонну розмову – на тлі бойових дій у Секторі Гази. Розмова тривала близько 50 хвилин. Сторони не згадують, хто був ініціатором розмови. За даними Times of Israel, Нетаньягу на якийсь час залишив засідання кабінету міністрів, щоб поговорити з Путіним.
В офіційних повідомленнях про розмову, які опублікували сторони, по-різному розставлено акценти. У повідомленні пресслужби Нетаньягу йдеться, що прем’єр-міністр Ізраїлю «висловив невдоволення антиізраїльською позицією російських представників в ООН та на інших майданчиках», а також «розкритикував небезпечну співпрацю між Росією та Іраном».
Водночас Нетаньягу «висловив вдячність Росії за зусилля зі звільнення громадянина Ізраїлю, який також має російське громадянство» і попросив Путіна чинити тиск на Червоний Хрест у питанні доступу до заручників.
У повідомленні Кремля йдеться, що у центрі уваги була «катастрофічна гуманітарна ситуація в Секторі Гази». При цьому сказано, що Путін «засуджує тероризм у всіх його проявах», але вважає важливим, щоб протидія терористичним загрозам не призводила до тяжких наслідків для цивільного населення. Російська сторона, як мовиться в повідомленні, готова сприяти «у полегшенні страждань мирних жителів та деескалації конфлікту». Чи йшлося про якісь конкретні мирні ініціативи, не повідомляється.
Днями Путін відвідав із візитом ОАЕ та Саудівську Аравію, а також прийняв у Москві президента Ірану, країни, з якою Росія активно співпрацює, зокрема у військово-технічній сфері, та яка підтримує ворожі Ізраїлю сили на Близькому Сході, включаючи угруповання «Хамас» (визнане терористичним ЄС і США). Президент Ебрахім Раїсі на зустрічі з Путіним звинуватив Ізраїль у «геноциді» жителів Гази, Путін цим реплікам не заперечував.
Read MoreУ російській Казані в неділю пройшов пікет за свободу преси та проти переслідувань журналістів, повідомляє проєкт Радіо Свобода «Ідель.Реалії».
Пікетувальники, зокрема, виступили на підтримку журналістки Татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашевої, яка з другої половини жовтня перебуває у СІЗО.
Казанські активісти вийшли із плакатами проти тиску на співробітників ЗМІ. На багатьох з них були вказані імена журналістів, які загинули під час виконання професійних обов’язків або зазнали переслідувань.
«Алсу Курмашева – журналістка, а не злочинниця», «Ніхто не повинен вмирати за право говорити правду», «Не переслідуйте журналістів» – такі плакати принесли на протест.
Через кілька хвилин після початку акції силовики змусили прибрати плакати двох учасників пікету зі згадкою про Алсу Курмашеву. За даними ресурсу SOTA, поліція назвала їх такими, «що не відповідають тематиці мітингу». Також силовики запропонували зафарбувати на плакатах імена тих журналістів, які не загинули. Представники силових структур стверджують, що пікет мав бути присвячений лише пам’яті загиблих журналістів. Самі ж пікетувальники закликають забезпечити законодавчий захист працівникам ЗМІ.
1 грудня російський суд продовжив термін арешту Курмашевої до лютого 2024 року. У разі визнання винною їй загрожує до п’яти років в’язниці.
Алсу Курмашева, досвідчена журналістка, яка близько 25 років працювала на Татаро-башкирській службі Радіо Свобода, в середині травня поїхала до Росії в сімейних справах. Її тимчасово затримали під час очікування зворотного рейсу 2 червня в аеропорту Казані, де у неї вилучили паспорти і телефон. Після п’яти місяців очікування на рішення у справі Курмашеву оштрафували на 10 000 рублів (103 долари) за те, що вона не зареєструвала свій американський паспорт у російських органах влади.
Читайте також: «Меморіал» вніс арештовану в РФ журналістку Радіо Свобода Курмашеву до списку політв’язнів
Курмашева очікувала на повернення паспортів, коли її знову затримали 18 жовтня і цього разу звинуватили в тому, що вона не зареєструвалася як «іноземний агент» – юридичне визначення, яке Росія використовує з 2012 року для покарання критиків урядової політики. Їй загрожує покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі.
Затримання Росією Курмашевої, другої представниці американських ЗМІ, яких Москва заарештувала цього року, викликало хвилю критики з боку правозахисних груп і політиків, які заявили, що цей крок свідчить про новий рівень цензури воєнного часу.
Росію звинувачують у затриманні американців для використання їх в обміні на росіян, ув’язнених у Сполучених Штатах. Журналіст Wall Street Journal Еван Гершкович був заарештований за звинуваченням у шпигунстві – що він і газета рішуче заперечують – у березні.
Виконувач обов’язків президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) Джеффрі Гедмін заявив, що глибоко розчарований рішенням суду РФ про арешт журналістки. «Ми закликаємо негайно звільнити Алсу, щоб вона могла повернутися до своєї родини», – наголосив він.
Читайте також: «Репортери без кордонів» і ще 13 організацій звернулися до Блінкена через затриману в РФ журналістку Радіо Свобода
Комітет із захисту журналістів (CPJ) і «Репортери без кордонів» зажадали негайного звільнення Курмашевої. Вимогу звільнити журналістку також висловили у правозахисній організації PEN America та в Управлінні ООН з прав людини.
Затримання та арешт журналістки прокоментували та засудили представники американської влади, Євросоюз. Представник Держдепартаменту США Меттью Міллер на пресконференції, коментуючи справу, сказав, що для Вашингтона «немає важливішого пріоритету, ніж безпека громадян США за межами країни».
Мін’юст Росії вніс у список «іноземних агентів» понад 30 співробітників Радіо Свобода. Радіо Свобода каже, що закон є політичною цензурою, яка має на меті перешкодити журналістам виконувати професійні обов’язки, і оскаржує дії влади в російських судах і в Європейському суді з прав людини.
У березні московський суд оголосив про банкрутство діяльності Радіо Свобода в Росії після того, як компанія відмовилася платити численні штрафи на загальну суму понад 1 мільярд рублів (14 мільйонів доларів) за недотримання закону.
…
Президент України Володимир Зеленський нині перебуває у дорозі до Аргентини, повідомив ввечері суботи Офіс президента.
«Дорогою до Аргентини для участі в інавгурації новообраного президента Хав’єра Мілея Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Республіки Кабо-Верде Жозе Уліссешем Коррея-і-Сілвою, яка стала першою в історії двосторонніх відносин із цією країною», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що сторони, серед іншого, обговорили «активізацію відносин України з країнами Африки, посилення взаємодії в межах участі у міжнародних форумах, а також узгодили графік двосторонніх контактів на найближчу перспективу».
Зеленський запросив очільника уряду Кабо-Верде відвідати Україну з візитом.
Кабо-Верде – держава в Атлантичному океані за понад 600 км від західного узбережжя Африки.
Очікується, що Зеленський має прибути до столиці Аргентини Буенос-Айреса у неділю вранці.
В Аргентині на виборах 19 листопада переміг правий популіст, кандидат від опозиційної лібертаріанської коаліції «Свобода наступає» Хав’єр Мілей. Інавгурація запланована на 10 грудня.
…
Згідно з новим опитуванням видання Wall Street Journal, рейтинги президента Джо Байдена впали до найнижчого рівня за весь період його президентства на тлі розчарування населення економічною ситуацією, і тепер він вперше поступається Дональду Трампу в гіпотетичному бюлетені.
За даними опитування WSJ, 37% опитаних заявили, що проголосували б за Трампа, якби вибори відбувалися сьогодні, і 31% – за Байдена.
31 відсоток є найнижчим показником, відколи WSJ почав вимірювати рейтинги Байдена.
23% респондентів сказали, що політика Байдена допомогла їм особисто, тоді як 53% – що президентська програма їм завдала шкоди.
Всього в опитуванні з 29 листопада до 4 грудня взяли участь 1500 осіб з правом голосу. Похибка – 2,5 відсоткові пункти.
Дональд Трамп є провідним кандидатом від Республіканської партії, і, якби він виграв номінацію від своєї партії, то протистояв би Байдену вдруге.
…
Білий дім скористався надзвичайними повноваженнями, щоб дозволити продаж Ізраїлю близько 14 тисяч танкових снарядів без розгляду Конгресом США на суму близько 106,5 мільйонів доларів, повідомляє агенція Reuters із посиланням на Міноборони США.
За даними агенції, схвалена поставка є частиною ширшої угоди у понад пів мільярда доларів, яку адміністрація президента США просить схвалити Конгрес.
У пакет військової допомоги, зокрема, входять 45 тисяч снарядів для танків «Меркава», які ізраїльська армія використовує в Секторі Гази.
Reuters зазначає, що запит на підтримку Ізраїлю надійшов на тлі суперечок щодо застосування американської зброї у Секторі Гази. Ізраїль звинувачують у численних жертвах серед мирних жителів. Ізраїльські військові стверджують, що атакують військову інфраструктуру угруповання «Хамас», що визнане терористичним США та ЄС.
У жовтні президент США Джо Байден скерував до Конгресу запит на фінансування міжнародної безпеки, у тому числі на допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню у 105 мільярдів доларів. З цих коштів частка для України мала б становити понад 60 мільярдів, а для Ізраїлю – 14 мільярдів.
Раніше цього тижня законопроєкт було заблоковано Сенатом США. Республіканці, які проголосували проти, заявили, що не проти допомоги іншим країнам, але не готові поступитися вимогами щодо посилення заходів безпеки на кордоні з Мексикою.
…
У російському Санкт-Петербурзі через допис із зображенням георгіївської стрічки затримали громадянина США та РФ Юрія Малєва, повідомляє об’єднана пресслужба судів міста. Його звинувачують за статтею про реабілітацію нацизму. Чоловік два тижні тому приїхав із Естонії.
За версією слідства, 8 травня минулого року підозрюваний опублікував зображення трупа з біркою у кольорах стрічки та підписом «Як правильно носити георгіївську стрічку». За це на Малєва поскаржилася до поліції пенсіонерка з Санкт-Петербурга.
Смольнінський райсуд Санкт-Петербурга взяв його під арешт. Суд вважає, що своїми діями чоловік «висловив явну неповагу до суспільства і днів військової слави». Затриманому загрожує до 5 років колонії.
Затримання без вказівки імені підтверджує і пресслужба міської поліції.
«Георгіївська стрічка» – відносно недавній у нинішньому значенні символ російських військових. Її активне використання в XXI столітті повʼязане з бажанням нинішньої російської влади витіснити червоний прапор як символ перемоги у Другій світовій війни. Червоний прапор асоціюється з комуністичною партією, яка частиною пересічних росіян сприймається як альтернатива правлінню Володимира Путіна.
В Україні з 2014 року ця стрічка сприймається насамперед як символ російської окупації частини українських регіонів. Використання «георгіївської стрічки» заборонене в Україні.
З 2022 року георгіївська стрічка є у РФ також символом підтримки російського вторгнення в Україну. З вересня 2022 року стрічку оголошено символом військової слави Росії. За її осквернення президент Володимир Путін запровадив кримінальне покарання до п’яти років колонії.
…