«У межах ініціативи «Зерно з України» понад 170 000 тонн українського зерна було доставлено до Сомалі, Ефіопії, Кенії та Ємену»
…
ukrlines skype чат
популярні новини
Уряд Данії та низка політичних партій парламенту погодилися збільшити військову підтримку України у спеціальному фонді на 2,3 млрд датських крон (308 мільйонів євро) у 2023 році та на 23,5 мільярда крон (3,15 мільярда євро) – на 2025-2027 роки. Про це йдеться в повідомленні на сайті Міноборони Данії.
«Ми не знаємо, як довго триватиме війна в Україні, але ми знаємо, що внески необхідні Україні для продовження боротьби з Росією. Протягом усієї війни Данія була вірним прихильником України, і коли ми зараз посилюємо нашу підтримку, як у 2023 році, так і особливо шляхом виділення значних коштів у 2025-2027 роках, ми посилаємо чіткий сигнал, що українці в довгостроковій перспективі можуть розраховувати на підтримку Данії», – сказав міністр оборони Троелс Лунд Поульсен.
Повідомляється, що уряд Данії також розширить фінансову базу для оборони своєї країни. І очікує, що ці видатки разом з додатковими інвестиціями в український фонд дозволять Данії досягти цілі НАТО витрачати мінімум два відсотки ВВП на оборону вже із 2025 року.
Український фонд уряд Данії заснував у березні 2023 року, виділивши в його рамках Києву понад десяток пакетів допомоги.
Данія разом з Нідерландами очолила коаліцію з підготовки українських пілотів на F-16. Також ця країна долучилася до так званої ІТ-коаліції, що зосереджена на наданні підтримки ЗСУ у сфері ІТ, зв’язку та кібербезпеки.
Read MoreРадикальне палестинське угруповання «Хамас», визнане терористичним у США та ЄС, почало передавати ізраїльським військовим заручників, вивезених у Сектор Гази після нападу на південь Ізраїлю 7 жовтня.
Співробітникам Червоного Хреста в Газі передали 13 ізраїльтян (дев’ять жінок віком від 34 до 85 років та чотири дитини віком 5-9 років).
Крім того, за повідомленнями Червоного Хреста, в рамках окремої домовленості було звільнено понад 10 громадян Таїланду. Інформацію про звільнення підтвердили в уряді Таїланду, там називали цифру про 12 звільнених громадян країни. Є також повідомлення про звільнення одного філіппінця.
Заручників випустили через КПП «Рафа» на кордоні Сектора Гази та Єгипту. Зустрічали бранців військові Армії оборони Ізраїлю, а також лікарі та психологи. Звідти звільнених доправили гелікоптерами на військову авіабазу «Хацерім» на півдні Ізраїлю. Далі їх вивезуть до лікарень, де вони зустрінуться з сім’ями і пробудуть під наглядом медиків щонайменше дві доби, повідомляє видання Haaretz.
В обмін на 13 своїх заручників Ізраїль сьогодні передав представникам «Хамасу» 39 палестинців( 24 жінки та 15 неповнолітніх), які перебували в ізраїльських в’язницях. Вони були звільнені з в’язниці Офер на Західному березі річки Йордан та вивезені автобусом Червоного Хреста до кордону з Газою.
Тимчасова пауза у військових діях розпочалася у п’ятницю і триватиме до вечора наступного вівторка. «Хамас» зобов’язався за чотири дні звільнити 50 заручників, захоплених на півдні Ізраїлю під час нападу 7 жовтня. Таким чином, кількість заручників, які залишаються в Газі, скоротиться до 190. Ізраїль, зі свого боку, передасть «Хамасу» 150 палестинців, які відбувають тюремне покарання – також жінок та неповнолітніх.
Домовленість про тимчасове припинення вогню між Ізраїлем і «Хамасом» була досягнута за посередництва Катару, Єгипту та США. Протягом чотириденної паузи до Сектора Гази доставлятиметься гуманітарна допомога.
…
Голова ЦВК Білорусі Ігор Карпенко заявив, що наступні вибори президента мають відбутися не пізніше 20 липня 2025 року, передає державна інформагенція БелТа.
«Згідно зі змінами до конституційних норм, ухвалених на республіканському референдумі 27 лютого 2022 року, триває масштабна модернізація політичної системи. Завершальним етапом цієї роботи стане формування депутатського корпусу в єдиний день голосування, вибори делегатів на загальнобілоруські народні збори і чергові вибори президента Республіки Білорусь, які повинні відбутися в не пізніше 20 липня 2025 року», – сказав Карпенко.
Голова ЦВК повідомив, що в єдиний день голосування 25 лютого 2024 року буде обрано 110 депутатів Палати представників і 12 514 депутатів місцевих рад.
Останні вибори президента Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року. Оголошені Центрвиборчкомом результати викликали масові протести, які влада жорстоко придушила. Країни Євросоюзу, США, Велика Британія та Канада не визнали результатів голосування. Після силового розгону протестів західні країни почали вводити санкції, які посилилися після того, як режим Олександра Лукашенка підтримав російське військове вторгнення в Україну.
…
Німеччина та Ізраїль підписали угоду про закупівлю Берліном системи протиповітряної оборони Arrow-3.
«Генеральний директор Міністерства оборони Ізраїлю Еяль Замір підписав сьогодні угоду про придбання Німеччиною системи протиракетної оборони Arrow-3 вартістю приблизно 3,6 мільярда доларів», – йдеться в повідомленні Міноборони Ізраїлю у твітері.
Таким чином процес придбання системи ППО вважається повністю оформленим.
Як передає агенція DPA, у контракті йдеться про намір Ізраїлю передати першу батарею системи протиракетної оборони Німеччині до кінця 2025 року.
Обидві країни досягли угоди ще у вересні. Тоді міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус казав, що російське вторгнення в Україну посилило важливість протиповітряної оборони.
Система Arrow-3 розроблена та вироблена Israeli Aerospace Industries у співпраці з американським аерокосмічним гігантом Boeing. Arrow-3 використовується в Ізраїлі з 2017 року як частина його мережі захисту Iron Dome («Залізний купол»).
31 жовтня ізраїльська армія повідомила, що успішно застосувала систему Arrow-3. Міністерство оборони Ізраїлю заявило, що ракету, запущену по Ізраїлю єменськими хуситами, було перехоплено в районі Червоного моря.
Читайте також: Німеччина зробила перший крок на отримання власного «Залізного купола» – Рoliticо
Read MoreГолова Об’єднаного командування з тилового забезпечення та логістики НАТО Александер Cольфранк запропонував створити «військовий Шенген», який дозволить військам Альянсу вільно переміщатися всередині території блоку, пише агенція Reuters.
На думку Cольфранка, нині надмірна бюрократизація процесу перешкоджає пересуванню військ НАТО Європою, що, у свою чергу, може призвести до зволікань у разі початку збройного конфлікту з Росією.
«Ми повинні бути на крок попереду. Ми повинні підготувати театр бойових дій задовго до того, як буде застосовано п’яту статтю», – заявив він, додавши, що у разі конфлікту країнам НАТО буде складніше узгодити створення «військового Шенгену».
Наразі, як пише Reuters, силам НАТО доводиться дотримуватись багатьох внутрішніх правил учасників Альянсу, наприклад, необхідність попереднього повідомлення країн про відправку боєприпасів через їхню територію та дотримання обмежень допустимої протяжності військових конвоїв.
Вперше запровадити «військовий Шенген» у Європі пропонував у 2017 році екскомандувач армією США у Європі Бен Годжес. За його словами, у сил НАТО має бути змога рухатися швидше, ніж у РФ.
У 2018 році Єврокомісія склала спеціальний план щодо запровадження в Європі «військового Шенгену». До нього мають увійти Латвія, Литва, Естонія, Бельгія, Німеччина, Нідерланди, Польща та Фінляндія. Усередині цієї території, згідно з документом, колони військових зможуть пересуватися без прикордонного контролю. План також передбачав, що протягом двох років країни Євросоюзу перевірять та у разі потреби терміново перебудують дороги, мости та залізничні колії, які потрібні для швидкого переміщення військ та техніки НАТО.
Read MoreПрезидент України Володимир Зеленський назвав рішення про два нові пакети санкцій проти РФ синхронізацією дій з партнерами.
«Це синхронізація з партнерами щодо тих осіб, які прямо працюють на російську агресію чи їй допомагають. А також це санкції проти суб’єктів держави-терориста, які стосуються критичної інфраструктури. Кожне прізвище, кожна назва компанії – це конкретна вина у тому, що російський терор продовжується. Україна доповнює своїми санкціями міжнародні санкційні механізми. І ми працюємо, щоб санкції партнерів були поширені і на тих, проти кого вже ухвалено відповідні рішення України. Сьогодні я підписав укази щодо більш ніж 300 юридичних та майже 150 фізичних осіб держави-терориста», – сказав Зеленський у вечірньому відеозверненні.
За його словами, Служба безпеки, уряд та РНБО продовжать роботу в санкційному напрямку.
«Будуть й інші санкційні рішення», – запевнив президент.
Раніше сьогодні Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів», які містять переліки із загалом 147 фізичних та 303 юридичних осіб. Більшість із них – російські громадяни та компанії.
Зокрема, серед підсанкційних осіб: російський політик Анатолій Чубайс, голова правління компанії «Россети Ленэнерго» Ігор Кузьмін та його заступник Леонід Акімов.
Перелік обмежувальних заходів включає, поміж іншого, блокування активів та заборону на виведення активів в Україні за межі країни.
Зеленський 18 листопада запровадив санкції проти низки фізичних осіб, які підтримували РФ.
…