Володимир Путін каже, що це «помилка» Вашингтона
…
ukrlines skype чат
популярні новини
США передали Україні близько 20 тактичних ракет ATACMS із найнижчим радіусом дії, пише американська газета The New York Times.
Із посиланням на свої джерела видання зазначає, що спочатку на згоду передати Україні ці ракети впливало застереження Джо Байдена щодо можливої ескалації відносин із Росією. У свою чергу, Пентагон казав, що ракети – надто дорогі (одиниця коштує близько півтора мільйонів доларів – ред.), і США самі не мають їх достатнього запасу. Втім після передачі Британією та Францією крилатих ракет Storm Shadow Україні ці перестороги зникли.
Відтак, пише NYT, Пентагон погодився передати ракети ATACMS, але в старій модифікації з обмеженим радіусом дії із касетними боєголовками. Вони добре підходять для атак по погано захищених цілях, наприклад, по авіатранспорту на стоянках.
Російський Центр аналізу стратегій і технологій, дослідивши фото з місця удару українськими ATACMS по російських об’єктах 17 жовтня повідомив, що Київ застосував ракети першої модифікації Block 1. Їх виробництво було припинене в 1997 році, обломки ракет приписують останнім виробничим партіям. NYT і Російський центр зазначають, що радіус дії цієї ракети – близько 165 кілометрів.
The New York Times пише, що американська сторона зажадала від України, аби передані ракети ATACMS не були застосовані по території Росії. Повідомляється, що ракети передавали таємно, аби запобігти ймовірному удару військ РФ у момент їх доставки.
Українські військові 17 жовтня вперше використали надані США ракети великої дальності ATACMS, щоб уразити російські аеродроми і склади боєприпасів на окупованій території України. Про це написала західна преса, а потім використання ЗСУ ракет ATACMS підтвердив Білий дім. За повідомленнями, військові випустили 18 ракет по цілях в окупованих Бердянську та Луганську.
Українські Сили спеціальних операцій 17 жовтня підтвердили проведення операції в Бердянську та Луганську, вказавши, що сили РФ втратили девʼять вертольотів, спецтехніку для їхнього обслуговування, пускову установку ППО, склад боєприпасів, а злітно-посадкові смуги аеродромів були пошкоджені. Російська сторона про втрати офіційно не писала.
…
Президент США Джо Байден, який прибув у середу з візитом до Ізраїлю, на зустрічі з прем’єр-міністром цієї країни Біньяміном Нетаньягу, заявив, що, вочевидь, Ізраїль не несе відповідальності за вибух у лікарні Аль-Ахла в Секторі Гази.
На зустрічі з Нетаньягу в Тель-Авіві Байден заявив, що «глибоко засмучений та обурений вибухом у лікарні в Газі», але додав, звертаючись до глави уряду Ізраїлю, що «ситуація виглядає так, що це справа рук «іншої команди», а не вас». При цьому Байден визнав, що «багато людей у цьому не впевнені».
Напередодні угруповання «Хамас» та низка країн Близького Сходу виступили із твердженнями, що Ізраїль завдав авіаудару по лікарні у Смузі Гази. Армія оборони Ізраїлю стверджує, що провела розслідування і дійшла висновку, що причиною вибуху стало влучання ракети, випущеної палестинськими радикалами. Крім того, ізраїльські військові також заявили, що ракета потрапила не в саму будівлю лікарні, а поряд із нею. Дані про загиблих – називалася цифра про 500 осіб – напевне не верифіковані. «Хамас» ці останні твердження ізраїльської сторони поки що не коментував.
У Тель-Авіві президент США в ескалації конфлікту навколо Гази звинуватив «Хамас», який напав на Ізраїль 7 жовтня, зазначивши, що це угруповання, визнане в США терористичним, і не представляє увесь палестинський народ.
Після вибуху в лікарні у Секторі Гази з країн Близького Сходу були повідомлення про масові протести з антиізральськими та антиамериканськими гаслами. Акції пройшли у Лівані, Йорданії, Ірані.
Лідери країн ЄС та Єврокомісії засудили вибух у лікарні в Газі. Вони, однак, на відміну від керівників низки арабських країн і держав Близького Сходу, не звинуватили в цьому Ізраїль.
МЗС Росії назвало подію «воєнним злочином», при цьому прямих звинувачень у бік Ізраїлю немає. Росія та Об’єднані Арабські Емірати запросили на вечір 18 жовтня екстрене засідання Ради безпеки ООН з цього приводу.
…
Держдума РФ у середу ухвалила у другому та третьому читаннях законопроєкт про відкликання ратифікації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань.
Напередодні російські депутати схвалили відкликання ратифікації у першому читанні.
Документ, розроблений за дорученням голови Держдуми В’ячеслава Володіна, внесли до російського парламенту 13 жовтня.
На початку жовтня з ініціативою відкликання ратифікації договору виступив президент Росії Володимир Путін під час свого виступу на «Валдаї». Речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що відкликання ратифікації не означає наміру Москви проводити ядерні випробування. Хоча тоді ж на «Валдаї» сам Путін повідомив, що Росія провела «останні успішні» випробування ядерної зброї «Буревестник».
Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань було ухвалено Генсамблеєю ООН у 1996 році. З ядерних держав Індія, Пакистан та КНДР не підписали договір, а США та Китай підписали, але не ратифікували.
…
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Вірменія готова підписати мирний договір та врегулювати відносини з Азербайджаном до кінця року. Про це, як передає Вірменська служба Радіо Свобода (Радіо Азатутюн), він заявив, виступаючи у Європейському парламенті в Страсбурзі.
Пашинян наголосив, що Єреван готовий підписати мирний договір, який відображатиме принципи взаємного визнання суверенітету та територіальної цілісності.
Він не виключив відкриття транспортних комунікацій на основі принципу суверенітету території, через яку вони проходять. Зокрема, за словами прем’єра, вірменська сторона готова відкрити залізницю через Мегрі, але не як «екстериторіальний коридор». Пашинян висловив побоювання, що президент Азербайджану Ільгам Алієв може зробити питання так званого коридору приводом для нового нападу на Вірменію та захоплення територій.
Новина доповнюється…
…
Депутати Держдуми РФ у першому читанні схвалили законопроєкт про відкликання ратифікації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань, повідомила пресслужба нижньої палати російського парламенту.
За словами спікера Держдуми В’ячеслава Володіна, у другому та третьому читаннях цей законопроект можуть розглянути 18 та 19 жовтня.
На початку жовтня з ініціативою відкликання ратифікації виступив договору президент Росії Володимир Путін під час свого виступу на «Валдаї». Речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що відкликання ратифікації не означає наміру Москви проводити ядерні випробування. Хоча тоді ж на «Валдаї» сам Путін повідомив, що Росія провела «останні успішні» випробування ядерної зброї «Буревестник».
Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань було ухвалено Генсамблеєю ООН у 1996 році. З ядерних держав Індія, Пакистан та КНДР не підписали договір, а США та Китай підписали, але не ратифікували.
…
Остаточні результати голосування на виборах до польського Сейму оприлюднила у вівторок Державна виборча комісія.
Згідно з опрацюванням 100% протоколів з виборчих дільниць:
«Право і справедливість» набрала 35,38% голосів виборців (194 мандати);
«Громадянська коаліція» – 30,7% (157 мандатів);
«Третій шлях» – 14,4% (65 мандатів);
«Лівиця» – 8,61% (26 мандатів);
«Конфедерація» – 7,16% (18 мандатів).
Явка виборців становила 74,38%. Це рекордна за всю історію проведення парламентських виборів явка у Польщі.
Раніше експерти заявили, що хоча «Право і справедливість» посіла перше місце на парламентських виборах 15 жовтня, три опозиційні партії разом мають достатньо голосів, щоб сформувати уряд більшості, яка могла б завершити еру 8-річного правління ПіС.
Read More