«Я дякую кожному й кожній, хто залишився в Харкові, хто працює, хто дає роботу іншим, хто зберігає безпеку, захищає кордон»
…
ukrlines skype чат
популярні новини
Державне бюро розслідувань повідомило про підозру черговому колишньому командиру батальйону міліції особливого призначення «Беркут» ГУМВС України, повідомляє у середу пресслужба відомства.
«Під його керівництвом підрозділ з Львівщини разом з іншими 18 лютого 2014 року застосували фізичну силу, спецзасоби, у тому числі світло-шумові гранати виробництва РФ, помпові рушниці, що були споряджені патронами зі свинцевою картеччю, проти мітингувальників на вул. Інститутській в м. Києві та прилеглих до неї вулицях. У результаті таких дій загинуло 3 особи та близько 200 отримали тілесні ушкодження, у тому числі й вогнепальні, різного ступеня тяжкості. Фігурант підозрюється у перевищенні службових повноважень, вчиненні терористичного акту, організації спричинення тяжких тілесних ушкоджень, а також вчиненні умисних вбивств та закінчених замахів на вбивство двох і більше учасників акцій протесту», – повідомили в ДБР.
Вирішується питання щодо обрання чоловікові запобіжного заходу.
Напередодні в Офісі генпрокурора повідомили, що екскомандиру кримського «Беркуту» повідомлено про підозру у державній зраді.
21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.
За даними прокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 її учасники загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…
ПВК «Вагнер» може втратити більшу частину своїх найманців-в’язнів у найближчі тижні, оскільки у них закінчуються шестимісячні військові контракти, звертає увагу у своєму огляді Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики інституту вказують на підрахунки Міноборони Британії, що тисячі засуджених «вагнерівців», завербованих восени 2022 року, будуть помилувані та звільнені, а це, у свою чергу, посилить нестачу живої сили у ПВК «Вагнер».
У ISW кажуть, що оскільки Кремль раніше підтвердив намір президента РФ Володимира Путіна помилувати засуджених, які воюють в Україні, то, щоб дистанціюватися від очільника «вагнерівців» Євгена Пригожина, Кремль, ймовірно, зумисне пішов на це помилування. І зробив це, щоб стимулювати більше засуджених до виходу з ПВК після закінчення терміну контракту, і цим «ще більше підірвати війська «Вагнера».
Напередодні Міноборони Британії з посиланням на дані розвідки також повідомило, що помилування тисяч засуджених може погіршити кадрові проблеми ПВК «Вагнер».
За даними журналістів, з 2023 року у війні проти України загинула щонайменше одна тисяча увʼязнених, які мали відбувати покарання в російських вʼязницях.
Читайте також: В ООН назвали «тривожним» вербування вʼязнів російським угрупованням «Вагнера»
ПВК «Вагнер» – це російське неофіційне збройне формування. Найманці команії беруть активну участь у війні з Україною, а також у наземних операціях у країнах Близького Сходу та Африки. Бійців компанії звинувачують у скоєнні численних військових злочинів, зокрема, у позасудових стратах.
…
Президенту Росії Володимиру Путіну під час візиту до Москви лідера КНР Сі Цзіньпіна не вдалося забезпечити безмежне двостороннє партнерство із Китаєм, на яке він, ймовірно, сподівався, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Путін не зміг забезпечити безмежне двостороннє партнерство з Китаєм, на яке він, ймовірно, сподівався… Сі погоджується на більш стриману версію російсько-китайських відносин, ніж, ймовірно, бажає Путін», – кажуть аналітики.
Вони зауважили, що Сі похвалив Путіна, підтвердив прихильність Китаю Росії в Раді безпеки ООН і посилив позицію Китаю щодо політичного врегулювання війни в Україні, але не пішов далі цих заяв.
«Путін, навпаки, оголосив низку заходів, які свідчать про постійну орієнтацію Росії на Китай і залежність від нього в енергетичному та економічному секторах», – йдеться в повідомленні.
Також у ISW кажуть, що Сі не сигналізував про намір надати підтримку РФ у її війні проти України, окрім «розпливчастих дипломатичних запевнень», що, ймовірно, є кроком відступу від того, що Путін сподівався отримати під час переговорів.
Сі Цзіньпін приїхав із державним візитом до Росії 20 березня, тоді пройшли його неформальні переговори з російським президентом Володимиром Путіним. 21 березня він провів офіційні зустрічі голови КНР із представниками влади Росії.
Візит Сі Цзіньпіна відбувається через кілька днів після того, як Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Путіна за підозрою в скоєнні воєнних злочинів.
…
П’ятнадцять українських дітей спільно з їхніми мамами та законними представниками вдалося повернути на підконтрольну уряду територію України, заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
«Це діти з міст Харківської та Херсонської областей, що були окуповані ще на початку війни», – написав Лубінець у Telegram.
На сьогодні, за даними Національного інформаційного бюро, на територію України повернулися понад 300 дітей.
Українська влада неодноразово повідомляла про примусове вивезення РФ дітей з тимчасово окупованих територій України. За даними ОГП, офіційно зафіксовано депортацію понад 16 тисяч дітей з Донецької, Луганської, Харківської та Херсонської областей, але реальна цифра може бути значно більшою.
17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна, а також уповноваженої з прав дитини при президентові РФ Марії Львової-Бєлової. За версією суду, Путін та Львова-Бєлова особисто відповідальні за примусову депортацію дітей із окупованих українських територій до Росії.
…
Італія продовжуватиме підтримувати Україну на тлі повномасштабного вторгнення РФ на її територію, незалежно від короткострокового впливу, який цей вибір може мати на рейтинг схвалення дій уряду Італії, заявила у вівторок прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні, передає агенція Reuters.
«Ми будемо продовжувати це робити, тому що це правильно з точки зору національних цінностей та інтересів», – сказала Мелоні, виступаючи перед Сенатом напередодні засідання Європейської Ради 23-24 березня.
Вона додала, що поки не йдеться про «справедливий мир» для України. «Але ми будемо до цього прагнути», – додала вона.
Минулого місяця Джорджа Мелоні перебувала з візитом в Україні, в перебігу якого заявила про незмінну підтримку Києва, пообіцяла допомогти зі системами ППО та організувати конференцію у Римі з відновлення України.
…