Влада

Стратегія державного концерну «Укроборонпром» продовжує розроблятися, заявив міністр оборони України Андрій Загороднюк в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Є напрацювання цієї стратегії. Я вже не працюю в «Укроборонпромі». Тобто я був членом наглядової ради якийсь період часу, але я знаю, що вона розробляється і йде дуже активна робота з цього», – сказав міністр оборони в етері програми «Суботнє інтерв’ю».

Крім того, він зазначив, що питання підпорядкування концерну наразі не вирішене. За його словами, це компетенція керівництва держави.

«Це питання керівництва держави, Кабміну, президента, РНБО. Наразі ця політика напрацьовується», – сказав Загороднюк.

Водночас взаємовідносини «Укроборонпрому» і Міністерства оборони він означив як співпрацю «постачальника» і «замовника».

«Є питання Міноборони як замовника. Вони чітко визначені. Тобто ми є замовником – ми платимо гроші і отримуємо продукцію. Ці відносини такими й залишаться. Тобто ми, звичайно, є стратегічним замовником, а вони є нашим стратегічним постачальником. І ми, звичайно, будемо ці відносини структурувати таким чином, щоб вони були ефективні», – зазначив Загороднюк.

Читайте також: Міністр оборони про розведення військ, реформи в ЗСУ та знайомство із Зеленським і Коломойським

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Данилюк розповів в інтерв’ю Радіо Свобода, заявив, що функцію акціонера підприємства буде виконувати Міністерство оборони України.

Утім, голова державного концерну «Укроборонпром» Айварас Абромавичус виступив проти цього.

Державний концерн «Укроборонпром» об’єднує понад 100 підприємств-учасників у галузі оборонної промисловості, зокрема, розробки й виготовлення озброєння та техніки, наукової діяльності й експортно-імпортних операцій.

У лютому концерн опинився у центрі скандалу після того, як журналісти антикорупційного проекту «Bihus.info» опублікували розслідування про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері. Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт», що входить до складу «Укроборонпрому». Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень.
…

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським вперше в рамках сесії Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку 25 вересня – точну дату повідомив представник Білого дому 20 вересня.

Офіс президента України також підтвердив зустріч на полях заходу ООН.

Читайте також: Адвокат Трампа визнав, що просив Україну провести розслідування щодо Байдена. А потім заперечив​

Очікується, що двоє політиків обговорять зокрема процес врегулювання війни на Донбасі, а також співпрацю України та США в галузях енергетики і торгівлі. Крім того, темою переговорів може стати занепокоєність Вашингтона спроби Китаю «заволодіти інтелектуальною власністю України», зазначили в Білому Домі без уточнення деталей.

У серпні 2019 року тодішній радник президента США з питань національної безпеки Джон Болтон відвідав Україну. Коментуючи ситуацію навколо «Мотор Січі», він заявив, що можливою угодою мала б зацікавитися українська влада, зокрема щодо того, наскільки потенційна угода вигідна для українського народу.

У Білому домі також анонсували, що Трамп «закличе всі сторони виконувати» свої зобов’язання згідно з Мінськими угодами.

Читайте також: Дональд Трамп заперечує, що казав щось «не те» лідеру іноземної держави. До чого тут Зеленський?

20 вересня газети Washington Post та New York Times повідомили, посилаючись на «неназваних поінформованих осіб», що є скарга інформатора на висловлювання президента США Трампа і що там може йтися про Україну і президента Володимира Зеленського. Президент США Дональд Трамп відкидає ці повідомлення як неправдиві.

Напередодні в Білому домі повідомили, що президент України Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп зустрінуться наступного тижня на полях сесії Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку.

Трамп і Зеленський мали вперше зустрітися у столиці Польщі Варшаві під час відзначення 80-річчя початку Другої світової війни 31 серпня і 1 вересня. Проте президент США скасував поїздку до Польщі через ураган «Доріан», який насувався на східне американське узбережжя.
…

Колишній акціонер «Приватбанку», олігарх Ігор Коломойський заявив, що не веде переговорів із представниками чинної влади щодо свого колишнього банку – про це він заявив у ефірі каналу «Україна».

«Я це читаю тільки в пресі. Ніяких реальних переговорів, консультацій не ведеться. Компроміс колись потрібен, тому що ми від нового власника акцій «Приватбанку» не відстанемо», — заявив він.

Коломойський висловив готовність відмовитися від своїх претензій, але натякнув, що згоден на це за відповідних умов.​

«Нас цікавить «Приватбанк», але, якщо цей процес врегулювання велика складність і це може викликати якусь турбулентність на фінансовому ринку, то нічого страшного, ми можемо відмовитися від цього. Все продається і все купується в бізнесі», — сказав олігарх.

Читайте також: Зеленський зустрівся з представниками місії МВФ – ОП

Він зауважив, що «чекає на чесний судовий процес» і висловив впевненість, що після судів держава почне пошуки компромісу з колишніми акціонерами. «Я думаю, все стане на свої місця, і держава, напевно, прийде до того, що треба з колишніми власниками шукати компроміс, тому що воно їх, зі своєї волі чи волі недобросовісних чиновників, пограбувало, позбавило особистої власності», – стверджує Коломойський.

При цьому він заявив, що в нього «немає питань» до чинного голови Ради національної безпеки і оборони Олександра Данилюка, який був міністром фінансів у період націоналізації «Приватбанку».

17 вересня прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заперечив перемовини з Ігорем Коломойським щодо «Приватбанку», коментуючи власне інтерв’ю в британському виданні Financial Times.

Читайте також: Впливовий магнат Коломойський повернувся до України. І він не сидить в тіні​

Бізнесмен Ігор Коломойський оскаржує націоналізацію «Приватбанку». 18 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною передачу цього банку державі.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.
…

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко провів телефонну розмову з німецьким колегою Гейко Маасом, повідомив посол України і Німеччині Андрій Мельник.

Він утонив, що це друга бесіда голів дипломатичних відомств за останні два дні.

«За допомогою наших німецьких друзів глава МЗС України усіма силами намагається зрушити з мертвої точки Нормандський процес», – прокоментував Мельник.

20 вересня сам Пристайко заявив у інтерв’ю виданню «Європейська правда», що радники лідерів країн «нормандської четвірки» погодили не «формулу Штайнмаєра», а «інше чітке формулювання».

Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ наполягає на зустрічі лідерів країн «нормандського формату» у вересні. Він зазначив, що лідери країн «нормандської четвірки» розглядатимуть «формулу Штайнмаєра» та всі пункти Мінських домовленостей».

Читайте також: Формула Штайнмаєра. Що вона означає і чому дошкуляє багатьом українцям​?

Цю формулу запропонував свого часу колишній міністр закордонних справ Німеччини і на той час голова ОБСЄ Франк-Вальтер Штайнмаєр. Згідно з його пропозиціями, Донбас отримує «особливий статус» (тимчасово набуває чинності закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО) в день проведення виборів на окупованих територіях, іще до виведення чи роззброєння незаконних збройних формувань (російських гібридних сил); після того ОБСЄ засвідчує законність таких виборів, закон набуває чинності постійно.

 
…

У 2019 році холдинг «Метінвест» українського олігарха Ріната Ахметова та народного депутата «Опозиційного блоку» Вадима Новинського став власником п’яти із восьми коксохімічних заводів, розташованих на підконтрольній Україні території. Така монополізація галузі відбувалась фактично із введенням в оману членів Антимонопольного комітету. Про це йдеться у розслідуванні «Монополіст «під прикриттям» авторства Надії Бурдєй в рамках спільного проекту програми «Схеми: корупція в деталях», видання «Українська правда» та ГО «Центр протидії корупції».

До Революції гідності «Метінвест» володів «Авдіївським коксохімічним заводом», «Металургійним комбінатом «Азовсталь» та «Запоріжкоксом». Натомість, «Дніпровський коксохімічний завод» та «Южкокс» тоді належали російському олігарху Роману Абрамовичу.

Намір придбати один із заводів Абрамовича, «Дніпровський коксохімічний завод», холдинг Ахметова та Новинського виявив ще наприкінці 2014 року. Тоді компанія Private Limited Liability Company Metinvest B.V. звернулася до Антимонопольного комітету з проханням надати дозвіл на купівлю цього коксохіму. Щоб погодити продаж акцій заводу, АМКУ три роки вивчав коксохімічний ринок України. І лише у 2018 році попередньо відмовив «Метінвесту», оскільки, за висновками комітету, така концентрація могла призвести до монополізації ринку.

Але попри попередню відмову, в структурі власності «Дніпровського коксохімічного заводу» почалися зміни на рівні кіпрських компаній-засновників заводу. Так, серед акціонерів фірм на Кіпрі з’явилися люди з оточення Вадима Новинського, бізнес-партнера Ахметова по холдингу «Метінвест».

«Тобто, у 2018 році, попри попередню відмову АМКУ – «Метінвест» таки отримав контроль над коксохімом», – йдеться в розслідуванні. 

Вже згодом Антимонопольний комітет у квітні 2019-го року між двома турами президентських виборів таки дозволив «Метінвесту» купити частку 49,37% цього підприємства, тобто фактично вже після того, як Ахметов та Новинський неофіційно туди зайшли.

При цьому, члени Антимонопольного комітету дали добро «Метінвесту» на купівлю акцій заводу, базуючись на тому, що це не призведе до монополізації ринку, оскільки у компанії достатньо конкурентів. Серед основних конкурентів був наведений коксохімічний завод «Южкокс». 

Втім, як показало журналістське розслідування, АМКУ не звернуло уваги, що ще з січня 2019 року компанія Ріната Ахметова та Вадима Новинського Metinvest B.V. вже належало 24,9% акцій кіпрської компанії Dashuria Ltd., якій належить коксохімічний завод «Южкокс». 

Інші 75% акцій Dashuria Ltd записані на компанії, які також пов’язані з олігархом Ахметовим та його бізнес-партнером Вадимом Новинським, йдеться в розслідуванні.

У коментарі «Схемам» щодо неповідомлення АМКУ про купівлю частки «Южкоксу» холдинг Ахметова та Новинського заявив журналістам, що «Метінвест» придбав лише частку, що не становить 25% і «не забезпечує жодних контрольних чи блокуючих прав групі «Метінвест» як акціонеру». При цьому, сам Вадим Новинський у стінах парламенту не захотів коментувати журналістам факти купівлі і решти акцій компанії на пов’язаних із ним осіб. 

У той же час, в АМКУ переконують, що не знали про концентрацію «Метінвестом» частки в «Южкоксі».

«Доказів того, що концентрація уже відбулася у нас не було. Якщо у вас є докази, що концентрація там уже відбулася і там було порушення, можете цю інформацію нам дати. І ми її проаналізуємо з огляду наявності підстав щодо відкриття справи», – повідомив журналістам голова АМКУ Юрій Терентьєв.

 
…

Палата представників Конгресу США 19 вересня схвалила законопроект, який забезпечує виділення Україні 250 мільйонів доларів допомоги. 

Відповідний пункт містила резолюція, спрямована на уникнення урядового «шатдауну» і продовження фінансування до 21 листопада. Її підтримав 301 конгресмен, повідомляє Politico.

Очікується, що Сенат її схвалить наступного тижня.

У серпні Білий дім вирішив проаналізувати програму військової допомоги Україні, щоб переконатися, що гроші будуть витрачені відповідно до інтересів США.

12 вересня в офісі сенатора-демократа Діка Дурбіна повідомили, що адміністрація Дональда Трампа розблокувала військову допомогу Україні. При цьому там зазначили, що через спричинену Білим домом затримку «Міноборони США буде дуже складно використати відведені 250 мільйонів доларів протягом двох тижнів, які лишились до часу, коли закінчиться термін, відведений на використання цих коштів».
…

У анексованому Росією Криму обмежена свобода мирних зібрань, а арешт пов’язаних з громадською ініціативою «Кримська солідарність» активістів свідчить про ескалацію репресій проти кримських татар. Про це заявив керівник апарату Комісії з безпеки і співробітництва в Європі (Гельсінська комісія США) Алекс Джонсон 19 вересня в Варшаві на нараді ОБСЄ з людського виміру, повідомляє українське інформагентство «Укрінформ».

«Свобода зібрань обмежується в окупованому Криму, де з метою запобігання зборів і демонстрацій введені жорсткі закони. Арешт цього року 23 громадських активістів, пов’язаних з «Кримської солідарністю» означає ескалацію репресій проти кримських татар», – сказав Джонсон.

Представник Гельсінської комісії США підкреслив, що «Росія трактує свободу мирних зібрань як загрозу, а не як права людини».

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і на території анексованого нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».

Росія анексувала український півострів Крим у березні 2014 року. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Відмова України підписувати «формулу Штайнмаєра» не відповідає попереднім домовленостям, повідомив речник президента Росії Дмитро Пєсков.

«Раніше всі погодилися з «формулою Штаймаєра» і які-небудь умови при цьому не висувалися. Тобто вона не була обумовлена чимось. Зараз українська сторона змінила свою позицію», – сказав Пєсков.

Він заявив, що роботу необхідно продовжувати.

«Та наскільки може робота продовжуватися в умовах зміни позиції – ми поки не можемо сказати… Проте в будь-якому випадку це не сприяє швидкому просуванню», – зазначив Пєсков.

Речник зазначив, що ситуація з відмовою від «формули Штайнмаєра» доводить правоту позиції Путіна: «що зустріч заради зустрічі навряд чи може бути результативною, і для того, щоб зібратися, спочатку потрібно зробити велику підготовчу роботу».

18 вересня за підсумками засідання Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі спецпредставник від ОБСЄ Мартін Сайдік заявив, що сторони продовжать дискусії з питань імплементації «формули Штайнмаєра», розведення сил і засобів ураження від лінії зіткнення й обміну полоненими.

Представник Росії на переговорах Борис Гризлов стверджував, що Україна відмовилася підписати «формулу Штайнмаєра».

Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ наполягає на зустрічі лідерів країн «нормандського формату» у вересні. Він зазначив, що лідери країн «нормандської четвірки» розглядатимуть «формулу Штайнмаєра» та всі пункти Мінських домовленостей».

Цю формулу запропонував свого часу колишній міністр закордонних справ Німеччини і на той час голова ОБСЄ Франк-Вальтер Штайнмаєр. Згідно з його пропозиціями, Донбас отримує «особливий статус» (тимчасово набуває чинності закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО) в день проведення виборів на окупованих територіях, іще до виведення чи роззброєння незаконних збройних формувань (російських гібридних сил); після того ОБСЄ засвідчує законність таких виборів, закон набуває чинності постійно.
…

Президент України Володимир Зеленський призначив на посаду голови Миколаївської обласної державної адміністрації податківця Олександра Стадніка, а на посаду голови Вінницької ОДА – колишнього заступника міського голови Вінниці Владислава Скальського. Укази про це оприлюднені на сайті президента.

19 вересня помічник президента України Андрій Єрмак представив Стадніка громаді Миколаївської області.

Президент України Володимир Зеленський під час робочої поїздки в Миколаївську область у липні запропонував тодішньому виконувачу обов’язків голови Миколаївської обласної державної адміністрації В’ячеславу Боню написати заяву про звільнення.

Олександр Стаднік народився у 1977 році. У 2006-му закінчив Київський національний університет внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство». Працював у органах податкової служби, займався адвокатською діяльністю.

Головою Вінницької ОДА донедавна був Валерій Коровій. Своїм указом від 18 вересня президент Зеленський звільнив його «у зв’язку із завершенням терміну повноважень президента України».

21 серпня Кабінет міністрів України погодив запропоновану президентом кандидатуру на посаду голови Вінницької ОДА – Владислава Скальського.

 
…

Прокуратура АРК зареєструвала кримінальне провадження за фактом порушення представниками підконтрольних Кремлю кримських ЗМІ порядку виїзду з анексованого Криму з метою участі в щорічній нараді ОБСЄ у Варшаві. Про це повідомляє прес-служба відомства.

«Дані відомості внесені в ЄРДР за зверненням представника президента України в АР Крим Антона Кориневича. У ході досудового розслідування буде дана правова оцінка не тільки законності виїзду «делегатів» із півострова, але й отримання ними візи для в’їзду на територію Євросоюзу, включення їх до складу офіційної делегації Російської Федерації, і розслідування доручено Службі безпеки України», – уточнили в прокуратурі АРК.

Раніше повідомлялося, що представництво президента України в Автономній Республіці Крим звернулося в прокуратуру АРК із запитом дати належну правову оцінку заявам про «російському Крим», що прозвучали на щорічній нараді ОБСЄ у Варшаві. Також відомство ініціювало відкриття кримінального провадження щодо порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

Делегація України 17 вересня залишила залу засідань, де в рамках наради ОБСЄ обговорювали тему свободи слова, на знак протесту проти з заяв про «російський Крим», які там звучали. 18 вересня українська делегація вирішила продовжити роботу на заході.

Для участі в нараді ОБСЄ зареєстрували учасників з анексованого Криму, що представляють російську владу й організації півострова.

Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євген Цимбалюк заявив, що на щорічній нараді ОБСЄ повинні «негайно позбавляти слова» таких учасників з анексованого Криму.
…

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з віце-президентом Сполучених Штатів Америки Майком Пенсом, повідомляє пресслужба українського лідера ввечері 18 вересня.

«Глава держави подякував Майку Пенсу за його особисту роль в ухваленні рішення про продовження програми безпекової допомоги Україні та висловив сподівання, що у наступному році обсяги такої допомоги з боку США лише зростуть. Володимир Зеленський підкреслив важливе значення підтримки, яку надають Сполучені Штати для зміцнення обороноздатності України та реформування національного сектору безпеки й оборони», – ідеться в повідомленні.

Сторони також «констатували плідний розвиток українсько-американської співпраці у сфері енергетики та висловилися за її подальше активне розширення», підкреслили «обопільне задоволення високим рівнем політичного діалогу між Україною та США на найвищому рівні».

Президент України, як інформує пресслужба, поінформував віце-президента Сполучених Штатів про реформи, «спрямовані на викорінення корупції у нашій країні».

Майк Пенс «відзначив прогрес України у впровадженні масштабних реформаторських заходів і висловив підтримку цих зусиль нової української влади», вказано в повідомленні.

Американська сторона наразі не інформувала про ці переговори та їхні наслідки.

Раніше цього тижня президент України Володимир Зеленський заявив, що його зустріч з американським президентом Дональдом Трампом відбудеться «найближчим часом у вересні», а конкретну дату нині узгоджують дипломати. Зеленський також подякував керівникові США за розблокування військової допомоги Україні.

Сполучені Штати Америки розблокували безпекову допомогу Україні на майже 400 мільйонів доларів, повідомило посольство України у Вашингтоні 12 вересня. У дипломатичному представництві розповіли, що ці кошти призначені для закупівлі озброєння та військової техніки, надання послуг, «які сприятимуть покращенню спроможностей Збройних сил України».

У серпні Білий дім вирішив проаналізувати програму військової допомоги Україні, щоб переконатися, що гроші будуть витрачені відповідно до інтересів США.

12 вересня в офісі сенатора-демократа Діка Дурбіна повідомили, що адміністрація Дональда Трампа розблокувала військову допомогу Україні. При цьому там зазначили, що через спричинену Білим домом затримку «Міноборони США буде дуже складно використати відведені 250 мільйонів доларів протягом двох тижнів, які лишились до часу, коли закінчиться термін, відведений на використання цих коштів».
…

За підсумками засідання Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі спецпредставник від ОБСЄ Мартін Сайдік заявив, що сторони продовжать дискусії з питань імплементації «формули Штайнмаєра», розведення сил і засобів ураження від лінії зіткнення й обміну полоненими.

«Дорожню карту» про втілення так званої «формули Штайнмаєра» обговорювали на засіданні політичної підгрупи. Але про якесь рішення посол Сайдік не сказав, заявивши, що ТКГ працює за принципом консенсусу, і він не може коментувати позиції сторін, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Цю тему продовжать обговорювати 1 жовтня, сказав Сайдік. 

Також, за його словами, тоді ж продовжиться обговорення питання розведення сил і засобів ураження на Донбасі та обмін полоненими. Таким чином, 18 вересня жодних рішень на переговорах щодо Донбасу не було.

Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ наполягає на зустрічі лідерів країн «нормандського формату» у вересні. Він зазначив, що лідери країн «нормандської четвірки» розглядатимуть «формулу Штайнмаєра» та всі пункти Мінських домовленостей».

Цю формулу запропонував свого часу колишній міністр закордонних справ Німеччини і на той час голова ОБСЄ Франк-Вальтер Штайнмаєр. Згідно з його пропозиціями, Донбас отримує «особливий статус» (тимчасово набуває чинності закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО) в день проведення виборів на окупованих територіях, іще до виведення чи роззброєння незаконних збройних формувань (російських гібридних сил); після того ОБСЄ засвідчує законність таких виборів, закон набуває чинності постійно.
…

Заступник міського голови Дніпра Михайло Лисенко, якого, за інформацією обласної прокуратури, підозрюють у причетності до розтрати бюджетних коштів на ремонті мосту й оголосили в розшук, перебуває у плановій відпустці. Про це Радіо Свобода повідомили в пресслужбі мерії Дніпра.

За даними пресслужби, відпустка розпочалась 18 вересня й триватиме 15 днів. Заява про відпустку була підписана ще 2 вересня, поінформували в мерії.

Раніше в пресслужбі міськради зазначали, що до 17 вересня включно посадовець перебуватиме у відрядженні в Туреччині.

Реакції на заяву прокуратури про підозру від Михайла Лисенка не було.

16 вересня в облпрокуратурі заявили, що трьох посадовців мерії Дніпра, підозрюваних у розтраті понад 29 мільйонів гривень бюджетних коштів під час ремонту Центрального мосту, а також посадовця, який здійснював технічний нагляд, оголосили в розшук «у зв’язку з переховуванням від слідства».

За даними облпрокуратури, 13 вересня у рамках розслідування кримінального провадження, розпочатого за фактом розкрадання бюджетних коштів на ремонті Центрального мосту в Дніпрі, оголосили про підозру семи посадовцям мерії та представникам підрядних організацій. 

Віцемера міста підозрюють у тому, що у змові з іншими фігурантами вони внесли «завідомо неправдиві відомості до актів виконаних робіт, зокрема щодо класу бетону тротуарних блоків». Збитки бюджету оцінюють в 29,5 мільйона гривень.
…

Бізнес-спільнота, об’єднана Американською торговою палатою в Україні та Європейською бізнес-асоціацією, глибоко стурбована подіями, що відбуваються навколо «ПриватБанку» і колишньої голови Національного банку Валерії Гонтаревої, йдеться у їхній спільній заяві від 17 липня.

«Такі ситуації однозначно дають як бізнесу, так і інвесторам, тривожний сигнал та ставлять під питання безпеки, справедливості та верховенства права в Україні. Націоналізація «ПриватБанку» в 2016 році стала важливим кроком для забезпечення фінансової і макроекономічної стабільності в Україні і призвела до стійкості всієї банківської системи. Ділове співтовариство наполегливо закликає президента, уряд і правоохоронні органи належним чином зреагувати на такі випадки, керуючись принципами справедливості, рівності і захисту всіх громадян, незважаючи на їхні позиції і політичні погляди», – йдеться у заяві.

У документі наголошується, що «забезпечення макроекономічної стабільності, незалежний Національний банк та подальша співпраця з Міжнародним валютним фондом для забезпечення сталого економічного зростання України також мають стати ключовим пріоритетом для всіх гілок влади».

«Європейська бізнес-асоціація та Американська торгова палата в Україні будуть продовжувати підтримувати зусилля НБУ щодо реформування фінансового сектора України і уважно стежити за розвитком подій в цій сфері», – йдеться у заяві.

Колишня голова НБУ Валерія Гонтарева заявила, що вночі 17 вересня спалили її будинок в селі Гореничі під Києвом. Вона назвала «нісенітницею» слова своїх опонентів, які припускають, що вона сама організувала підпал будинку й автомобіля своєї невістки, щоб отримати політичний притулок у Великій Британії та уникнути слідства в Україні.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що «чекає від відповідних відомств якнайшвидшого розкриття» підпалу будинку Гонтаревої, назвавши подію «провокацією». Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, у свою чергу, назвав «неприпустимим проявом кримінального тиску» підпал будинку ексочільниці НБУ.

Наприкінці серпня ексголову НБУ в столиці Великої Британії Лондоні збив автомобіль. Через тиждень вона повідомила, що в Києві підпалили машину її невістки – також Валерії Гонтаревої.

Колишня голова Нацбанку вважає ДТП й інцидент з автомобілем її невістки «ланками одного ланцюга» й пов’язує їх зі своєю діяльністю на посаді голови регулятора.

12 вересня Державне бюро розслідувань провело обшуки в київській квартирі Гонтаревої в межах провадження щодо можливого зловживання службовим становищем посадових осіб правління Національного банку в 2016 році.

Валерія Гонтарева була головою НБУ з червня 2014-го до березня 2018 року.
…

Міністерство оборони України розпочало аудит активів, якими володіє, аби згодом частину передати державі, заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода очільник відомства Андрій Загороднюк.

«Міністерство має велику кількість активів і дуже багато було проблем, у тому числі корупційних. Міністерство – це не бізнес-організація. Тобто наша політика така, що, скажімо так, в середньостроковій перспективі ми не маємо займатися управлінням підприємствами. Але багато підприємств було створено для того, щоб просто виводити активи. Зараз ми започаткували аудит – перелік і облік усіх підприємств. Ми маємо занести це все в електронну базу, чітко розділити ті активи, які потрібні і ті, які ми можемо передати державі. Наприклад, є будівельні підприємства, вони щось будуть. Вони є будівельними підрядниками. Ми можемо, звичайно, ними управляти, але це не функції Міноборони. Це може бути інше міністерство, або Фонд держмайна, або «Укроборонпром». Або інший держаний холдинг, який буде створений чи вже є. Але Міністерство має розробляти політику з оборони, міністерство має управляти збройними силами, а не займатися бізнесом», – наголосив міністр оборони.

Загороднюк наголосив, що у відомстві планують розробити «політику поводження з активами». За його словами, до роботи над нею планують долучити експертів і громадськість.

«Буде вироблена дуже серйозна, відкрита і прозора політика нашого поводження з активами. Тому що ми не можемо дозволити собі будь-які ризики того, щоб активи кудись йшли і держава їх втрачала, вони накопичувалися роками, десятиліттями, а іноді й століттями. Але збереження активів, які є – земля, нерухомість і так далі – це наше основне завдання. Це величезна кількість активів, вони мають бути обліковані. І якщо ми ідемо до якихось проектів, де вони переходять, наприклад, ми отримуємо квартири. Це може бути зроблено тільки прозоро, з чітким розумінням як визначається вартість, на конкурсній основі. Цієї політики ще немає. Але це не питання, яке ми будемо швидко запускати, бо ми не можемо дозволити ніяких корупційних ризиків тут», – зазначив міністр.

29 серпня Верховна Рада проголосувала за кандидатуру Андрія Загороднюка на посаді міністра оборони України. Він був позаштатним радником президента, екскерівником проектного офісу реформ Міноборони. Попередником Загороднюка був Степан Полторак.

Повністю інтерв’ю з міністром оборони України Андрієм Загороднюком дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» у суботу, 21 вересня.

 
…

Державний секретар США Майк Помпео і міністр закордонних справ України Вадим Пристайко провели телефонну розмову, під час якої глава американського Держдепартаменту наголосив на незмінній підтримці Києва Вашингтоном, повідомила 17 вересня пресслужба Держдепартаменту.

«Держсекретар Майк Помпео сьогодні спілкувався з міністром закордонних справ України Вадимом Пристайком. Держсекретар Помпео привітав міністра закордонних справ Пристайка з його нещодавнім призначенням і підтвердив підтримку США України на шляху просування важливих реформ у боротьбі з корупцією, зміцнення верховенства права і створення економічного середовища, яке сприяє конкуренції та інвестиціям», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється також, що Помпео «висловив незмінну підтримку США суверенітету і територіальної цілісності України».

В українському зовнішньополітичному відомстві поки не повідомляли про перебіг розмови Пристайка з Помпео.

Верховна Рада України 29 серпня призначила Вадима Пристайка міністром закордонних справ.

У 2014-2017 роках Вадим Пристайко був заступником міністра закордонних справ. У липні 2017 року п’ятий президент України Петро Порошенко призначив його головою місії України при НАТО.
…

Президент України Володимир Зеленський «чекає від відповідних відомств якнайшвидшого розкриття» підпалу будинку колишньої голови НБУ Валерії Гонтаревої. В заяві Офісу президента події названі «провокацією». 

«Пожежа в будинку колишньої очільниці НБУ – брутальний злочин, швидке розкриття якого має стати пріоритетом в роботі правоохоронних органів. В Україні всі мають почуватися захищеними незалежно від колишніх або нинішніх посад та політичних поглядів. Право на безпеку та право на приватну власність мають бути непорушними (щодо останнього рішення може ухвалювати лише суд)», – ідеться в поширеній 17 вересня заяві.

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков раніше 17 вересня назвав «неприпустимим проявом кримінального тиску» нічний підпал будинку, який належить колишній голові Національного банку України Валерії Гонтаревій.

Колишня голова Національного банку України Валерія Гонтарева заявила, що вночі 17 вересня спалили її будинок в селі Гореничі під Києвом. «Наш будинок під Києвом у селищі Гореничі спалили. Кинули пляшку із запалювальною сумішшю через паркан. Будинок повністю згорів. Пожежникам не вдавалося його навіть згасити. Це вже повне і остаточне свавілля! Я не знаю куди мені звертатися», – зазначила Гонтарева.

Наприкінці серпня ексголову НБУ в столиці Великої Британії Лондоні збив автомобіль. Через тиждень вона повідомила, що в Києві підпалили машину її невістки – також Валерії Гонтаревої.

Колишня голова Нацбанку вважає ДТП й інцидент з автомобілем її невістки «ланками одного ланцюга» й пов’язує їх зі своєю діяльністю на посаді голови регулятора.
…

Формула обміну утримуваними особами «всіх на всіх» не є життєздатною, повідомив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.

«Що стосується обміну, то я вам скажу, що ідеальна формула «всіх на всіх», яка всім дуже подобається, насправді не є життєздатною. Тому що потрібно дуже чітко погодити, хто ці «всі на всі». Коли у цих списках з’являються кримінальні авторитети, які є друзями тих, що перебувають з того боку, і їх намагаються запихнути в список як матеріал для обміну, а насправді, це люди, які не мають ніякого стосунку до цього конфлікту, – тоді ці списки не погоджуються», – сказав Пристайко.

7 вересня в рамках обміну до України повернулися 35 утримуваних росіянами українців, зокрема і 24 моряки. В Росію передали 35 російських і українських громадян, яких в Україні судили за різні кримінальні злочини.

13 вересня президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готує нові списки та чекає на наступний етап обміну утримуваними особами. У Кремлі також не виключили можливість нового обміну.

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко розповів про плани провести наступний обмін утримуваними особами з Росією «найближчим часом».

За даними уповноваженого Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, в ув’язненні в Росії залишаються 113 громадян України, із них – 89 кримських татар.
…

Посольство України в Чехії закликає владу країни засудити поїздку групи громадян Чехії до анексованого Росією Криму. Про це йдеться в поширеній увечері 16 вересня заяві.

У тексті наголошується, що учасники групи «нібито обговорили з представниками російської окупаційної влади» питання щодо «налагодження поїздок туристичних груп» з Чехії до окупованого Криму, що було б прямим порушенням режиму санкцій ЄС.

Також у заяві українського посольства зазначено, що «за наявною інформацією, у складі групи порушників українського законодавства були й особи з числа керівництва так званої «Світової ради підкарпатських русинів», з якими нещодавно зустрівся президент Чеської Республіки».

Минулого тижня Міністерство закордонних справ України викликало «для отримання роз’яснень» посла Чеської Республіки в Україні Радека Матулу. Приводом для цього стали повідомлення про зустріч президента Чехії Мілоша Земана з представниками чеської неурядової організації «Світова рада підкарпатських русинів».

Чехія офіційно підтримує територіальну цілісність України в межах офіційно визнаних кордонів, а також є учасницею режиму санкцій, запроваджених Євросоюзом через анексію Криму та підтримку Росією бойовиків на Донбасі.

 
…

На зустрічі «нормандського формату» Україна хоче вирішити питання звільнення всіх утримуваних осіб, повідомив президент України Володимир Зеленський.

«Головні кроки на цій зустрічі – вирішення, а не обговорення питання остаточного обміну всіх наших полонених. Друге питання – остаточне визначення чітких термінів розведення військ – Золоте, Петровське, потім чіткі терміни, коли ми розводимо війська вздовж усієї контактної лінії», – заявив Зеленський.

За словами президента України, необхідно вирішити питання термінів виведення російських військ до проведення місцевих виборів на тимчасово окупованій території.

«Якщо ми обговорюємо місцеві вибори на тимчасово окупованій території, ми маємо розуміти, що чіткі терміни повинні бути до виборів, виведення всіх військ з тимчасово окупованої території», – розказав президент.

Нещодавно президент Зеленський заявив, що Київ наполягає на зустрічі лідерів країн «нормандського формату» у вересні. Він зазначив, що лідери країн «нормандської четвірки» розглядатимуть «формулу Штайнмаєра та всі пункти Мінських домовленостей».

Останніми тижнями точаться розмови про те, що після тривалої перерви може вже ближчим часом відбутися новий саміт у «нормандському» форматі, з участю керівників України, Франції, Німеччини і Росії. Із закликами провести такий саміт виступає президент України Володимир Зеленський. Він також пропонував розширити коло учасників за рахунок керівників Великої Британії і США, але ця пропозиція наразі не знайшла підтримки.

26 серпня президент Франції Емманюель Макрон заявив, що наступні переговори у «нормандському форматі» відбудуться у вересні, однак дати не назвав.

Президент Росії Володимир Путін, зі свого боку, вже заявляв, що може зустрітися з українським керівником тільки за умови, зокрема, прямих переговорів Києва з ватажками підтримуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що визнані в Україні терористичними. Дотепер офіційний Київ відкидає таку можливість.
…

Адвокат колишнього українського в’язня Володимира Балуха Дмитро Дінзе підтвердив, що в російських місцях несвободи його підзахисного «зробили російським громадянином».

«Він став громадянином Росії виключно в Торжківській колонії. Там йому сказали, що видали паспорт, що всі документи були відповідним чином складені. Ми не заперечували цю процедуру, на відміну від (Олександра) Кольченка, – ані по (Олегу) Сенцову, ані по Володі (Балуху), – оскільки це не мало сенсу: будь-яке оскарження лише «закріплювало», так скажемо, громадянство російське щодо українських громадян. Російські суди цікаво підходять до цього питання, вони звертаються до різних компетентних органів і потім показують нам різні документи, що, дивіться, він громадянин Росії», – розповів захисник на пресконференції в Києві.

«Тому ми юридичних процедур (із доведення відсутності російського громадянства – ред.) не запускали, клоунаду цю ми вирішили не робити, дочекалися певних політичних процесів, цього обміну, де всі компетентні органи розібралися, що жодних російських паспортів ні Володя, ні Сенцов, ні Кольченко ніколи не отримували і нііколи не були громадянами Росії», – додав Дмитро Дінзе.

Звільнений з російського ув’язнення український активіст із Криму Володимир Балух подаватиме позов до Європейського суду з прав людини проти Росії. Про це він сказав минулого тижня в коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії. Балух уточнив, що підготовка документів для подання в ЄСПЛ у його справі ведеться з 2016 року.

7 вересня відбувся обмін утримуваними громадянами між Україною і Росією. Літак з 35 українцями приземлився в київському аеропорту «Бориспіль». В Україну повернулися 24 моряки, захоплені ФСБ Росії восени 2018 року в районі Керченської протоки, кримчани Едем Бекіров, Володимир Балух, Олександр Кольченко, Олег Сенцов, затриманий і засуджений в анексованому Криму Євген Панов, також українці Роман Сущенко, Павло Гриб, Станіслав Клих, Микола Карпюк, Артур Панов, Олексій Сизонович.
…

Міністр фінансів України Оксана Маркарова представить у Верховній Раді проєкт державного бюджету на 2020 рік 20 вересня, повідомив спікер парламенту Дмитро Разумков під час погоджувальної ради.

«Стосовно години запитань до уряду. Хотів би всіх привітати. Нам надійшов проєкт бюджету вчора до Верховної Ради України. І я впевнений, що у п’ятницю, згідно з розкладом, міністр фінансів Оксана Сергіївна Маркарова представлятиме бюджет у Верховній Раді України. Думаю, це компенсує годину запитань до уряду», – розповів Разумков.

15 вересня у Верховній Раді зареєстрували проєкт державного бюджету. Парламент має схвалити його в першому читанні до 20 жовтня. Закон про державний бюджет мають ухвалити до 1 грудня.

Доходи кошторису передбачені у сумі 1 079,5 мільярда гривень, видатки – 1 170,0 мільярда гривень. Видатки на безпеку і оборону – 245,8 мільярдів гривень, на розвиток дорожньої інфраструктури – 74,4 мільярда гривень, на охорону здоров’я – 108 мільярдів гривень. Мінімальна зарплата, згідно з проєктом бюджету, складатиме 4723 гривень. Фінансування Пенсійного фонду складе 172,6 мільярда гривень.

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що Україна востаннє буде ухвалювати державний бюджет на один рік, оскільки надалі ухваленню кошторису передуватиме ухвалення «повноцінної трирічної декларації».
…

Спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер заявив, що санкції проти Росії через анексії Криму залишаться чинними до повної деокупації півострова. Про це він сказав в інтерв’ю телеканалу «1+1».

Відповідаючи на запитання про ставлення до «винесення Криму за дужки» в питанні домовленостей щодо врегулювання ситуації на Донбасі, Волкер сказав, що потрібно розділяти санкції, які були запроваджені проти Росії за Крим і за Донбас.

«Перш за все, ми ввели санкції через російську анексію Криму, а також через те, що росіяни не виконують Мінських угод. І також через кілька інших причин, таких як напад на сім’ю Скрипалів у Великобританії. Якщо Росія буде виконувати Мінські угоди так, як вона взяла на себе зобов’язання це робити, тоді ми будемо розглядати ослаблення цих санкцій. Але санкції щодо Криму будуть залишатися настільки довго, скільки Росія буде продовжувати окупацію Криму. Інші санкції так само», – сказав Волкер.

Він зазначив, що, на його думку, зараз Росія не виконує Мінські домовленості, тому немає підстав послаблювати будь-які із санкцій.

У червні 2019 року Рада Європейського союзу ухвалила рішення про продовження санкцій проти Росії через анексію Криму і Севастополя.

Санкції переважно стосуються російського банківського і енергетичного секторів. Їх вперше запровадили влітку 2014 року і відтоді щоразу продовжували на пів року. Санкції стали відповіддю на анексію Росією Криму та підтримку Москвою бойовиків на Донбасі.
…

Президент України Володимир Зеленський проведе переговори з президенткою Словацької Республіки Зузаною Чапутовою, яка прибуде до україни з офіційним візитом у понеділок, 16 вересня, повідомляє офіс глави української держави.

Згідно з повідомленням, переговори сторін проходитимуть у Маріїнському палаці в Києві, за підсумками яких Зеленський і Чапутова зустрінуться із журналістами.

Ні на сайті президента України, ані на сайті президента Словаччини не вказані теми переговорів лідерів країн.

Юристка Зузана Чапутова склала присягу президента Словацької Республіки 15 червня. У свої 45 років Чапутова стала наймолодшим президентом Словаччини і також першою жінкою на цій найвищій державній посаді в історії країни.

 
…

У штабі не повідомили, чи є постраждалі в результаті цих обстрілів
…

У Сполучених Штатах Америки відбулася церемонія випуску українських моряків, які пройшли навчання й підготовку у США для служби на патрульних катерах класу Island («Айленд»), що отримали імена «Старобільськ» (P190) і «Слов’янськ» (P191).

На церемонії, яка відбулася на базі Берегової охорони США в місті Балтиморі, штат Меріленд, виступили й посол України у США Валерій Чалий разом із командувачем Військово-морських сил України Ігорем Воронченком, повідомило посольство України у США.

Вони подякували керівництву Берегової охорони і всім, хто брав участь у проекті, за підготовку й цінний досвід, який вони передали українським морякам для покращення військово-морських спроможностей ЗСУ.

Посол також вручив почесні подарунки працівникам і службовцям Берегової охорони США.

Із американської сторони випускників привітав один із чільних командувачів Берегової охорони США контрадмірал Джозеф Воводіч.

Патрульні катери класу Island («острів» – катери названі іменами американських островів) були збудовані для Берегової охорони США. За даними з відкритих джерел, їх вважають дуже вдалими за їхніми мореплавними якостями, вони мають передове навігаційне і електронне обладнання, що дає можливість використовувати їх для найрізноманітніших функцій берегової охорони. Всього в 1985–1992 роках їх збудували 49, 37 із них – далі на службі в Береговій охороні США.

Їх планують поступово замінити на катери новішого класу. США вже передавали такі катери іншим державам – Пакистанові, Грузії і Коста-Риці.

Два такі катери, USCGC Cushing (WPB-1321) і USCGC Drummond (WPB-1323), збудовані 1988 року, отримала й Україна – урочиста передача відбулася майже рік тому, 27 вересня 2018-го. Україна отримує самі ці катери за програмою «Надлишкового оборонного обладнання» (Excess Defense Articles, EDA) безоплатно. Але Київ мав оплатити супутні витрати – такі, як техобслуговування, переобладнання і навчання екіпажів.

Тепер після завершення навчань екіпажів і переобладнання самих катерів їх мають доправити до України, до Одеси.
…

Чинний голова Організації з безпеки і співпраці в Європі, міністр закордонних справ Словаччини Мірослав Лайчак виступив за виконання мінських домовленостей за так званою «формулою Штайнмаєра», дотримання якої вимагає Росія і проти якої різко заперечувала попередня влада України за президента Петра Порошенка.

Виступаючи на 16-й зустрічі форуму «Ялтинська європейська стратегія» в Києві, Лайчак заявив, що цей план, який передбачає місцеві вибори на окупованій території без виведення російських гібридних сил і без перекриття кордону з Росією, є «добрим принципом» і «доброю основою» для того, як, за його словами, «правильно читати мінські домовленості».

При цьому в кулуарах форуму, відповідаючи на прохання Радіо Свобода уточнити таку позицію, Лайчак сказав: «Ми маємо мінські домовленості, але ми також бачили, що є різні інтерпретації їх. Те, що пропонував пан Штайнмаєр, було пропозицією, як іти вперед крок за кроком. І натепер це найсерйозніша, якщо не єдина серйозна, інтерпретація мінських домовленостей. Я також вважаю, що вона реалістична. І, схоже, це може бути той шлях, яким можна прийти до повного виконання мінських домовленостей».

А на запитання про те, чи можна довіряти Росії і її керівництву в тому, що вона виконає всі свої зобов’язання, в разі втілення «формули Штайнмаєра», Лайчак заявив: «Я не можу тут займатися спекуляціями. Але від російської сторони я кілька разів чув, що вона підтримує «формулу Штайнмаєра». Тож тепер настав час працювати над нею… Ми маємо план, і давайте почнемо працювати над його втіленням. Нинішні події дуже заохочують. Тож давайте доможемося того, щоб не втратити імпульсу».

Раніше 14 вересня в кулуарах цього ж форуму спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер наголошував із приводу нових розмов про «формулу Штайнмаєра», які знову почали лунати останніми днями, що вільні і справедливі місцеві вибори на нині окупованих територіях «можуть відбутися тільки у вільному і безпечному середовищі», і «ми говоримо про політичну волю – Росія досі не продемонструвала політичної волі, аби завершити конфлікт».

За формулою про порядок виконання мінських домовленостей, яку пропонував свого часу тодішній міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, закон про так званий «особливий статус» окупованих територій Донбасу (закон про особливий порядок місцевого самоврядування на них) мав би почати тимчасово діяти вже в день таких місцевих виборів там, а після звіту ОБСЄ про ці вибори вже й постійно. Дотримання саме такої послідовності домагається Росія. Сам же український закон, чинний наразі до 31 грудня, передбачає, що основна його частина почне діяти тільки з дня набуття повноважень органами місцевого самоврядування, обраними на таких виборах, що мають відбутися за низки умов, зокрема безпекових.

Україна ніколи не брала на себе ніяких зобов’язань щодо так званої «формули Штанймаєра». Ця формула фактично пропонує паралельне виконання безпекових і політичних пунктів мінських домовленостей. Україна досі твердо наполягала на необхідності спершу вирішити питання безпеки: припинення вогню, звільнення заручників, виведення російських військ і озброєнь із окупованих територій, роззброєння незаконних збройних формувань і передачу непідконтрольної частини українсько-російського кордону під контроль ОБСЄ чи місії ООН, – перш ніж можна буде переходити до місцевих виборів та інших політичних питань.
…

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко розповів на прес-конференції про позицію нинішньої влади щодо проведення місцевих виборів на нині окупованій частині Донбасу, так звані «особливий статус» для цієї території і «амністію» бойовиків, що їх передбачають мінські домовленості, а також заявив про необхідність подальших компромісів із боку Києва.

Виступаючи в кулуарах 16-ї зустрічі форуму «Ялтинська європейська стратегія» в Києві, Пристайко, зокрема, заявив: «Ми ніколи не погоджувалися на місцеві вибори на умовах бойовиків. На це не погоджувався попередній уряд, це не записано в мінських домовленостях. Як домовлено, місцеві вибори проводяться на основі законодавства України. Було запропоновано мати окремий закон, який описує спеціальні риси цих конкретних одних виборів. Але й там написано: на основі законодавства України. Ніколи ніхто, ні попередній, ні теперішній уряд, не погоджувався проводити вибори на умовах бойовиків».

Стосовно «повної амністії», якої прагнуть Росія і бойовики, Пристайко нагадав: «У 2015 році був проголосований закон «про амністію», який не передбачав ніяких повних «амністій». Так само ніяких повних «амністій» не передбачає ніяка робота теперішньої дипломатії».

Також міністр прокоментував питання про можливі зміни до Конституції України, які, на думку Росії і бойовиків, мали б піти їм на користь.

«Ми знову нагадуємо – так, як написано в мінських домовленостях, – там написано, що буде проведена реформа українського законодавства, конституційна реформа, в основі якої лежить децентралізація… Ми не вносимо ніяких змін в Конституцію. Ми продовжуємо наш шлях конституційної реформи, яку ми самі для України робимо, і основою цих змін є децентралізація – яка вже багато років в Україні йде доволі успішно», – заявив Пристайко.

«Що ми маємо на увазі? Ми пропонуємо тій стороні, яка зараз за лінією дотику, яка не є контрольована українським урядом, зрозуміти: шанс їхнього розвитку – це децентралізація. Вони можуть об’єднувати громади, вони можуть очікувати певних можливостей, зокрема фінансових, – так, як і всі області і райони, які є в Україні. Це і є максимальна пропозиція, яку ми робимо: зміни, реформа конституційна, в основі якої лежить децентралізація. Ми не вносимо в Конституцію ніяких ні «особливих», ні не особливих статусів», – сказав він.

Крім того, Пристайко прокоментував близьке завершення чинності нинішнього закону про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, який неформально й називають «законом про особливий статус» і який наразі діє до 31 грудня. При цьому міністр заявив про необхідність компромісів із обох сторін, у тому числі й із боку Києва.

«Сам цей закон, сама ідея «особливого статусу», яка прописана в чинному законі, – це був компроміс, який дозволив нам зупинити війну… Тепер ми маємо рухатися далі. Цей закон був дійсно розрахований до 31 грудня цього року, і я вважаю, що перед нашими депутатами стоїть надзвичайно складне завдання: яким чином змінити цей закон, написати новий закон, погодити цей закон – це дуже складна робота, яку уряд починає з нашим депутатським корпусом… Дуже багато деталей, як далеко ми зможемо просунутися в цьому законі, які необхідні компроміси з обох боків зробити, щоб на нашу землю прийшов мир нарешті. Це буде складна робота, і я просто не можу вам сказати, в якій формі воно буде», – сказав Вадим Пристайко.

Місцеві вибори в окремих районах Донецької і Луганської областей, за українським законодавством і під спостереженням ОБСЄ, передбачені мінськими домовленостями про врегулювання на нині окупованій частині Донбасу. Москва домагається, щоб такі вибори були проведені без виведення звідти російських військ і озброєнь і без роззброєння місцевих незаконних збройних формувань, за умов безконтрольності українсько-російського кордону на окупованій ділянці. Позиція Києва полягає в необхідності спершу вирішити всі питання безпеки, перш ніж можна буде переходити до політичних моментів «Мінська».

Закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» п Верховна Рада ухвалила у вересні 2014 року терміном на три роки. Ним передбачено, що такий особливий порядок на окремих територіях буде введений на трирічний термін «після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону, зокрема в частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців із території України». Дію цього закону відтак двічі подовжували ще на рік, наразі до 31 грудня. Фактично він так і не почав діяти через невиконання своїх зобов’язань Росією і підконтрольними їй сепаратистами.

Одночасно Верховна Рада тоді ж ухвалила й закон «Про недопущення переслідування і покарання осіб у зв’язку з подіями, що сталися в окремих районах Донецької і Луганської областей України», неформально названий «законом про амністію». Його розкритикували правозахисники як надто м’який, зокрема такий, що може позбавити жертв катувань права на справедливість. Урешті цей закон так і не був переданий на підпис президентові і відтак не набув чинності.
…