Влада

Шевченківський суд Києва залишив народного депутата Надію Савченко під вартою, повідомив із зали суду кореспондент Радіо Свобода. Суддя відхилив клопотання захисту про взяття її на поруки.

До суду прибуло 26 громадян, серед них активісти і члени партії Савченко, а також представники її родини, які написали заяви про готовність взяти Надію Савченко на поруки.

Вони зустріли ухвалу суду криками «Ганьба».

Савченко, зі свого боку, зробила заяву, що у неї примусово взяли аналіз крові на ДНК, що є порушенням закону. Відтак суддя окремим рішенням зобов’язав слідство перевірити ці факти.

22 березня Верховна Рада України дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт Савченко.

У березні суд вирішив взяти Савченко під варту без можливості внесення застави до 20 травня. Того дня народний депутат заявила, що починає голодування на знак протесту проти затримання й обвинувачень на її адресу. Згодом суд залишив Савченко під арештом до 13 липня.

Читайте також: Свідчення Савченко на поліграфі: після повідомлення СБУ адвокат вимагає повторної експертизи

Надії Савченко інкримінують злочини, передбачені статтями: «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «готування до злочину», «вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією», «посягання на життя державного чи громадського діяча», «терористичний акт», «створення терористичної групи чи терористичної організації», «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами».

За даними Генпрокуратури, Савченко була спільницею Володимира Рубана, затриманого 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з території Донецької області, яка підконтрольна російським окупаційним адміністраціям. Савченко раніше заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію».

Рубана підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю і підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк й секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.
…

У Сенцова загострилися проблеми з серцем і нирками – Дінзе
…

«Відзначення 22 червня на державному рівні – атавізм совка, який продовжує життя міфу про «Велику вітчизняну». Радянського міфу, який мав за завдання приховати…»
…

Заступник держсекретаря США Джон Салліван зустрінеться з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом наприкінці червня в Данії.

«Він (Салліван – ред.) очолить делегацію на конференції з питань українських реформ, щоб підтвердити підтримку США суверенітету, незалежності і територіальній цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах, а також щоб підтвердити нашу переконаність в тому, що успіх України залежить від реалізації серйозних структурних реформ», – повідомила речниця департаменту Гезер Науерт.

Вона додала, що в кулуарах конференції Салліван зустрінеться з Гройсманом і міністром закордонних справ Данії Андерсом Самуельсеном для обговорення двосторонніх і регіональних питань, зокрема питань енергетичної безпеки.

27 червня у Копенгагені (Данія) відбудеться міжнародна Конференція з питань реформ в Україні. Очікується, що у заході візьмуть участь близько п’ятнадцяти міністрів закордонних справ різних країн.

У квітні Джон Салліван зустрівся з  міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним. За повідомленням Держдепартаменту США, тоді Салліван закликав владу України подвоїти зусилля з впровадження реформ. 
…

Прес-служба президента Росії Володимира Путіна оприлюднила повідомлення про телефонну розмову між російським лідером та президентом України Петром Порошенком, що відбулася 21 червня. У повідомленні зазначено, що ініціатором спілкування була українська сторона.

Прес-служба президента Росії вказує, що «Володимир Путін висловив стурбованість загостренням обстановки на Донбасі, зростанням числа жертв серед мирного населення в результаті обстрілів регіону українськими силовиками».

«Порушена також тематика обміну утримуваними особами та відвідування уповноваженими з прав людини обох країн російських громадян, що преребувають в ув’язненні в Україні, і українських – у Росії», – ідеться в останньому абзаці тексту.

Читайте також: Порошенко закликав Путіна звільнити українських заручників

На відміну від російського повідомлення, прес-служба Порошенка в першу чергу проінформувала, що розмова стосувалася утримуваних осіб.

«Глава української держави закликав звільнити українських заручників, які утримуються в російських тюрмах та на окупованих нею територіях. Він також наголосив на важливості допуску Уповноваженого з прав людини Людмили Денісової до Олега Сенцова та інших ув’язнених українців», – ішлося в оприлюдненому на півгодини раніше повідомленні української сторони.

Також відрізняється зміст повідомлень про можливе введення миротворців на Донбас. Російська сторона вказує, що Порошенко і Путін «обмінялися думками з питань реалізації російської ініціативи заснування місії ООН зі сприяння охороні Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні».

Українська сторона незмінно наголошує на потребі введення миротворців на всю непідконтрольну частину Донбасу, включно із російсько-українським кордоном.

«Було також наголошено на важливості активізації роботи в Нормандському форматі з метою узгодження концепції розгортання на окупованій частині Донбасу міжнародної миротворчої місії ООН як важливого інструменту виконання Мінська», – так сайт президента України вказує на тему розмови щодо миротворців.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила, що посольство України направило ноту до МЗС Росії щодо сприяння її першочерговому відвіданню ув’язнених Олега Сенцова, Станіслава Клиха, Олександра Кольченка та Володимира Балуха. Про це Денісова написала у Facebook.

«Посольство України направило чергову ноту до МЗС РФ з проханням сприяти моєму першочерговому відвідуванню пенітенціарних установ, де відбувають покарання Олег Сенцов, Станіслав Клих, Олександр Кольченко та Володимир Балух», – написала вона.

Людмила Денісова також намагалася зв’язатися з російською колонією, де утримують політв’язня Олександра Кольченка. Українська обмудсман просила принаймні переговорити з начальником пенітенціарної установи, однак їй у цьому відмовили.

Раніше Денісова заявляла про підстави вважати, що Олега Сенцова годують примусово. У цьому зв’язку омбудсмен просить Мін’юст звернутися до Європейського суду з прав людини.

20 червня Генеральний секретар Рали Європи Турбйорн Ягланд заявив про готовність подати прохання про помилування Сенцова.

Ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії за Північним полярним колом 14 травня розпочав голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів.
…

«Він також наголосив на важливості допуску Уповноваженого з прав людини Людмили Денісової до Олега Сенцова та інших ув’язнених українців»
…

Російський омбудсмен Тетяна Москалькова розповіла Генеральному секретарю Ради Європи Турбйорну Ягланду про ситуацію із затриманими в Україні російським журналістом Кириллом Вишинским і кримчанкою Олени Одновол, а також затриманими членами екіпажу Керченського судна «Норд».

Як повідомляється на сайті російського омбудсмена, 20 червня Москалькова звернулася до представника Ради Європи з проханням «надати допомогу в захисті прав Кирила Вишинського та Олени Одновол».

Про реакцію представника Ради Європи ще не повідомляється.

Водночас, відомо, що після розмови з Москальковою Ягланд заявив, що засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова мають помилувати з гуманітарних причин, і готовий подати прохання про це. 

Вишинського та Одновол українська влада підозрює в державній зраді, обоє наразі перебувають під арештом.

25 березня українські прикордонники затримали в акваторії Азовського моря риболовецьке судно під прапором Росії. Прокуратура Автономної Республіки Крим порушила кримінальне провадження за фактом виходу судна «Норд» із закритого Києвом порту анексованої Керчі.

 
…

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) просить у влади Росії надати всю інформацію про стан здоров’я українського режисера Олега Сенцова, який голодує 38-й день, повідомила його адвокат в ЄСПЛ.

«Суд направив запит уряду Росії щодо інформації про дотримання стосовно заявника вимог статей 2 (право на життя), 3 (заборона тортур) і 4 (заборона примусової праці) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв’язку з його голодуванням», – повідомила «Інтерфаксу» адвокат міжнародної правозахисної групи «Агора» Наталія Добрева, яка представляє інтереси Олега Сенцова в Європейському суді.

За її словами, ЄСПЛ також просить до 27 червня надати інформацію про теперішній стан Сенцова разом з його медичною документацією.

«По суті це означає, що влада зобов’язана не допустити смерті Сенцова, але вона і не в праві використовувати способи примусового годування», — заявила Добрева.

20 червня Генеральний секретар Рали Європи Турбйорн Ягланд заявив про готовність подати прохання про помилування Сенцова.

20 червня уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила, що закликала російську колегу Тетяну Москалькову допомогти звільнити українця Олега Сенцова.

Ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії за Північним полярним колом 14 травня розпочав голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів.
…

Призначення Павла Жебрівського аудитором Національного антикорупційного бюро є сумнівним з точки зору відповідності його кандидатури вимогам законодавства та ставить під загрозу довіру до майбутніх висновків аудиту, йдеться у заяві антикорупційної групи «Реанімаційного пакету реформ».

Експерти РПР зазначають, що відповідно до закону «Про Національне антикорупційне бюро», щорічно здійснюється аудит діяльності НАБУ, котрий проводиться комісією у складі з трьох осіб.

«До неї включаються особи, які мають значний досвід роботи в органах досудового розслідування, прокуратури, судах за кордоном чи міжнародних організаціях, володіють необхідними знаннями та навичками для проведення такої оцінки (аудиту), а також мають бездоганну ділову репутацію. На превеликий жаль, призначення Павла Жебрівського є сумнівним з точки зору відповідності його кандидатури зазначеним вимогам законодавства та ставить під загрозу довіру до майбутніх висновків аудиту», – заявляють в РПР.

Антикорупційна група «Реанімаційного пакету реформ закликає членів комісії зовнішнього контролю заздалегідь визначити чіткі та зрозумілі критерії ефективності НАБУ, які будуть оцінюватись у ході проведення аудиту, та оприлюднити їх, наголошується в заяві. Це, а також високий рівень прозорості усього процесу аудиту дають шанс на забезпечення довіри суспільства та міжнародних партнерів до його результатів, наголошують експерти «Реанімаційного пакету реформ».

На відсутності необхідного досвіду у Жебрівського наголосила також Рада громадського контролю НАБУ.

Голова «Transparency International Україна» Ярослав Юрчишин у Facebook висловив думку, що фігура колишнього очільника Донецької ОДА підриває довіру до аудиту, адже він – лояльна до влади людина.

Сам Жебрівський запевнив, що буде здійснювати оцінку діяльності відомства «неупереджено, справедливо, безвідносно до політичних вподобань та підтекстів».

Читайте також: Влада призначила трьох аудиторів НАБУ. До всіх є питання

19 червня президент України Петро Порошенко за своєю квотою призначив Жебрівського аудитором бюро. За кілька днів до цього Жебрівський подав прохання про відставку з посади голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, яку він очолював три роки.

У травні 2017 року аудитором НАБУ від уряду став професор Михайло Буроменський. 7 червня 2018 року Верховна Рада вирішила делегувати до комісії з аудиту Національного антикорупційного бюро України професора, доктора юридичних наук Володимира Василенка.

Комісія зовнішнього контролю НАБУ має щороку проводити незалежну оцінку (аудит) роботи бюро, у тому числі – шляхом вибіркового аудиту кримінальних проваджень, в яких бюро завершило досудове розслідування. Ця комісія складається із трьох членів: по одному від президента, уряду і Верховної Ради.

Негативний висновок аудиту є підставою для звільнення директора НАБУ з посади.
…

Новопризначений аудитор Національного антикорупційного бюро України Павло Жебрівський заявив, що буде здійснювати оцінку діяльності відомства «неупереджено, справедливо, безвідносно до політичних вподобань та підтекстів».

Він зазначив, що своє завдання на посаді аудитора бачить у тому, щоб «допомогти зробити цей орган максимально прозорим та ефективним».

«Головне у справі аудиту НАБУ – не нашкодити, щоб разом із водою не вихлюпнути немовля», – написав Жебрівський у Facebook.

11 червня Павло Жебрівський червня оголосив, що за два дні до цього подав президенту України Петрові Порошенку прохання про відставку з посади голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації.

13 червня проект указу президента про звільнення Жебрівського схвалив Кабінет міністрів. Пізніше того дня Порошенко підписав документ.

19 червня на сайті Адміністрації президента оприлюднили указ про призначення Жебрівського аудитором бюро за квотою глави держави.

Комісія зовнішнього контролю НАБУ має щороку проводити незалежну оцінку (аудит) роботи бюро, у тому числі – шляхом вибіркового аудиту кримінальних проваджень, в яких бюро завершило досудове розслідування.

Ця комісія складається із трьох членів: по одному від президента, уряду і Верховної Ради.

Негативний висновок аудиту є єдиною законною підставою для позачергового звільнення директора НАБУ з посади та зменшення рівня бюджетного фінансування правоохоронного органу.

У травні 2017 року аудитором НАБУ від уряду став професор Михайло Буроменський. 7 червня 2018 року Верховна Рада вирішила делегувати до комісії з аудиту Національного антикорупційного бюро України професора, доктора юридичних наук Володимира Василенка.
…

Міжнародний валютний фонд очікує, що Вищому антикорупційному суду дозволять розглядати апеляції на рішення в поточних справах, заявила директор-розпорядник МВФ Крістін Лаґард після розмови з президентом України Петром Порошенком напередодні.

«Ми погодилися з тим, що зараз важливо, щоб парламент швидко схвалив президентський законопроект для формального створення суду, а також необхідні поправки для відновлення вимоги про те, щоб суд розглядав усі справи, які перебувають в його юрисдикції, включно з апеляціями на рішення судів першої інстанції, як це було в проекті закону, схваленому у першому читанні», – цитує Лаґард прес-служба МВФ.

Читайте також: «Пастка» для антикорупційного суду

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня. Рішення підтримали 315 народних депутатів за необхідних 226.

Закон «Про Вищий антикорупційний суд» набрав чинності 14 червня. У документ внесли поправку, яка забороняє суду приймати до розгляду апеляційні скарги на судові рішення, які ухвалені судами першої інстанції і не набули чинності. 

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, це було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.

19 червня Верховна Рада отримала від президента України Петра Порошенка Ради законопроект про створення Вищого антикорупційного суду, однак не змогла включити його до порядку денного сесії.
…

Президент України Петро Порошенко призначив екс-голову Донецької ОДА Павла Жебрівського аудитором Національного антикорупційного бюро України. Відповідний указ 19 червня оприлюднений на сайті Адміністрації президента.

«Визначити до складу комісії зовнішнього контролю з проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України Жебрівського Павла Івановича», – ідеться в документі.

Указ набуває чинності з дня його оприлюднення.

Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський 11 червня оголосив, що за два дні до цього подав президенту України Петрові Порошенку прохання про відставку.

13 червня проект указу президента про звільнення Жебрівського схвалив Кабінет міністрів. Пізніше того дня Порошенко підписав документ.

Комісія зовнішнього контролю НАБУ має щороку проводити незалежну оцінку (аудит) роботи бюро, у тому числі – шляхом вибіркового аудиту кримінальних проваджень, в яких бюро завершило досудове розслідування.

Ця комісія складається із трьох членів: по одному від президента, уряду і Верховної Ради.

Негативний висновок аудиту є єдиною законною підставою для позачергового звільнення директора НАБУ з посади та зменшення рівня бюджетного фінансування правоохоронного органу.

У травні 2017 року аудитором НАБУ від уряду став професор Михайло Буроменський. 7 червня 2018 року Верховна Рада вирішила делегувати до комісії з аудиту Національного антикорупційного бюро України професора, доктора юридичних наук Володимира Василенка. 
…

Президент України визначив документ як невідкладний для позачергового розгляду
…

Посол України Юрій Клименко звернувся до ООН з проханням забезпечити доступ лікарів до українських політв’язнів, утримуваних у Росії, повідомляє Постійне представництво України при відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві в Twitter.

«Оскільки кожна година має вирішальне значення для утримуваних РФ українських політв’язнів, стан здоров’я яких погіршується, звертаємось до спецдоповідача ООН знайти шляхи забезпечення їхнього права на здоров’я та доступу до них незалежних лікарів», – йдеться у повідомленні.

Як зазначив Клименко, «мільйони українських громадян в умовах російської окупації позбавлені можливості реалізації свого права на здоров’я».

Ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії в місті Лабитнангі за Північним полярним колом 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів. Пізніше до цього долучились Олександр Кольченко (він припинив голодування цього тижня через різке погіршення стану здоров’я), Олександр Шумков та кілька російських політв’язнів

Кримчанин Володмир Балух, якого утримують за ґратами на анексованому Росією півострові, оголосив голодування, ще у березні цього року..

Європейський парламент 14 червня ухвалив резолюцію із закликом звільнити Олега Сенцова й інших політичних в’язнів Росії.
…

Нещодавно оприлюднені супутникові фотографії свідчать про те, що Росія реконструювала бункер для зберігання зброї поблизу Калінінграда на Балтійському морі, а це свідчить, що Москва може розглядати можливість розміщення там ядерної зброї, повідомив американський аналітичний центр.

Фотографії, опубліковані 18 червня Федерацією американських вчених, стали черговим джерелом занепокоєння для західних військових спостерігачів щодо можливостей Росії в цьому балтійському регіоні між Литвою і Польщею.

Експерт з питань ядерної енергетики та директор федерального ядерного інформаційного проекту Ганс Крістенсен зазначив, що зображення підтверджують, що бункер, розташований приблизно за 50 кілометрів від польського кордону, був реконструйований з 2016 року.

«Це, на мій погляд, єдине місце зберігання ядерної зброї в Калінінградській області», – написав він.

Крістенсен заявив, що наявні фотознімки не дають відповіді на запитання, чи ядерні боєголовки вже на місці, чи Росія готується їх перевезти, але це крок, який різко збільшить напруженість з НАТО. З іншого боку, об’єкт може бути модернізований таким чином, щоб ядерна зброя могла бути швидко переміщена.

Розташування Калінінграда робить його особливо проблематичним для військових планувальників НАТО; навіть обмежувальна зброя в регіоні може поставити під загрозу міста країн-членів НАТО, таких як Варшава або навіть Берлін.

Наприкінці січня командувач російського ракетного підрозділу в Калінінградській області полковник Анатолій Городецький заявив, що інженери закінчили будівництво необхідної інфраструктури для розміщення передової системи балістичних ракет «Іскандер-М». Пізніше Володимир Шаманов, колишній військовий командир, який очолює комітет оборони в нижній палаті російського парламенту, повторив це зауваження і сказав, що системи «Іскандер-М» фактично вже розгорнуті. Міністр оборони Литви також підтвердив розгортання.

Офіційні представники США і НАТО заявили, що розташування таких ракетних систем дестабілізує ситуацію.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін відреагував на продовження Євросоюзом санкцій, запроваджених через окупацією Росією українського півострова Крим.

«Дякуємо нашим друзям у ЄС за продовження «кримських» санкцій ще на рік. Важливо внести до списку відповідальних за масові порушення прав людини на окупованому півострові та за будівництво Керченського мосту. Маємо переходити від політики «невизнання» до деокупації», – написав Клімкін у мережі Twitter і доповнив повідомлення хештегом #CrimeaIsUkraine.

Рада Євросоюзу 18 червня продовжила на рік санкції щодо Росії через незаконну анексію українського Криму та Севастополя. Обмеження стосуються осіб та компаній, що мають свої підрозділи на території ЄС, та діятимуть до 23 червня 2019 року.

Як повідомляє Рада ЄС, санкції накладені на продукцію, що має кримське походження та імпортується до ЄС, європейські інвестиції на півострів, що означає, що ні окремі європейці, ні компанії держав-членів ЄС не можуть купувати нерухомість чи підприємства Криму, фінансувати кримські компанії або надавати їм свої послуги.

Санкції також стосуються туристичних послуг в Криму та Севастополі, зокрема, європейських круїзних суден, яким заборонене входження до портів Кримського півострова, за винятком надзвичайних ситуацій.

Обмеження накладені також на експорт певних товарів і технологій адресований кримським компаніям або їхнього використання в Криму в транспортному, телекомунікаційному та енергетичному секторах, сферах, пов’язаних із пошуком, розвідкою та виробництвом нафти, газу й інших корисних копалин.

Згідно із європейською санкційною політикою, заборона також стосується технічної допомоги, посередницьких послуг у будівельній та інжиніринговій сферах.
…

У Верховній Раді зареєстровані законопроекти № 8487 і № 8488, спрямовані, на думку авторів, на розв’язання проблеми із засиллям автомобілів на єврономерах в Україні.

Голова комітету з питань податкової та митної політики, народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Ніна Южаніна у коментарі Радіо Свобода зазначила, що законопроекти мають шанси бути ухваленими вже у найближчий четвер.

«Якщо буде велика підтримка при включенні до порядку денного, то я буду наполягати на розгляді у четвер. Якщо не в четвер, то наступного тижня у вівторок», – наголошує народний депутат.

Оскільки співавторами законопроектів є представники майже всіх парламентських фракцій, то скоріше за все розгляд відбудеться найближчими днями, зауважила Южаніна.

«Дякую всім співавторам законопроекту. Ми були на багатьох робочих групах і відчували на собі атаки і неприязнь з різних сторін. З однієї сторони вимагали спрощення всіх митних податків, з іншої сторони – говорили, що ми маємо думати про те, що у разі скасування будуть величезні втрати з бюджету», – зазначає голова комітету з питань податкової та митної політики.

Законопроекти передбачають зменшення розміру акцизного податку з авто, скасування заборони на митне оформлення машин, що не відповідають екологічному стандарту «євро-5», а також посилення контролю за переміщенням і використанням транспортних засобів, зареєстрованих в інших державах

Ніна Южаніна наголошує, що обидва законопроекти вже обговорено на всіх рівнях – з представниками ГО «Автоєвросила», Міністерства фінансів, Державної фіскальної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, а також профільних асоціацій – виробників, дилерів, імпортерів.

Більш детальну інформацію щодо запропонованих змін Радіо Свобода готує до публікації в окремому матеріалі.
…

Підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя втретє переніс оголошення вироку фігурантам «справи 26 лютого» Алі Асанову, Мустафі Дегерменджі, Ескендеру Кантемирову, Ескендеру Емірвалієву та Арсену Юнусову, повідомляє сайт Крим.Реалії.

Наступне засідання призначене на 10:00 19 червня.

Оголошення вироку в цій справі переносили вже двічі.

26 лютого 2014 року перед будинком кримського парламенту відбулися масштабні мітинги прихильників та противників територіальної цілісності України. Серед перших були кримськотатарські і проукраїнські активісти, їм протистояли проросійські активісти, яких організували лідери «Русского единства» на чолі з Сергієм Аксьоновим, який зараз очолює російський уряд Криму.

У січні 2015 року кримське управління Слідчого комітету Росії порушило кримінальну справу про масові заворушення на мітингу 26 лютого.

Серед затриманих були лише прихильники територіальної цілісності України: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, а також активісти Алі Асанов, Мустафа Дегерменджі, Ескендер Кантемиров, Талят Юнусов, Ескендер Емірвалієв, Арсен Юнусов і Ескендер Небієв.

Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на два: відокремивши в окремий процес головного підозрюваного, Ахтема Чийгоза, який на той момент фактично виконував роль лідера Меджлісу в Криму.

З ініціативи адвоката Джеміля Темішева активіст Талят Юнусов і оператор телеканалу ATR Ескендер Небієв пішли на угоду зі слідством і визнали провину з умовою, що їх свідчення не будуть доказами в справах інших фігурантів «справи 26 лютого». У грудні 2015 року Талята Юнусова засудили до 3,5 років умовно, а Ескендера Небієва до двох років також умовного терміну.

11 вересня 2017 року російський суд засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», під якими малися на увазі протести, пов’язані з анексією півострова Росією.

25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засудженого в Криму Ахтема Чийгоза і передала його Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що під час проведення в Росії Чемпіонату світу-2018 з футболу Україна може отримати згоду на звільнення її політв’язнів і обмін заручниками з Російською Федерацією.

Про це глава зовнішньополітичного відомства України повідомив 17 червня в ефірі «5 каналу».  

«Жест можливий, але жест не доброї волі, а в тому, щоб поліпшити імідж Росії під час чемпіонату. Чемпіонат ми маємо використовувати, але й далі повинні працювати», – зазначив Клімкін.

Клімкін зазначив, що не варто розраховувати на швидке вирішення питання звільнення українських політв’язнів.

«Ми чудово розуміємо, що в найближчі дні і тижні все одно всіх Росія не випустить. І буде далі використовувати їх як засіб тиску», – додав глава МЗС.

Напередодні президент України Петро Порошенко закликав Російську Федерацію звільнити українських політв’язнів.

«Увесь світ став на підтримку Володимира Балуха, який в знак протесту голодує вже 89 днів, Олега Сенцова, який голодує 34 дні, Олександра Шумкова, який голодує 23 дні – та понад 70 українських політичних в’язнів, яких насильно утримує та катує кремлівський режим», – заявив президент України.

Раніше 16 червня стало відомо, що уповноваженій Верховної Ради України з прав людини Людмилі Денісовій відмовили відвідати українського політв’язня Миколу Карпюка в російському місті Владимирі. Попереднього дня, 15 червня, їй так само відмовили у відвідинах українського політв’язня Олега Сенцова, якого утримують у місті Лабитнангі за Північним полярним колом.

Москва заперечує незаконність утримання десятків громадян України і стверджує, що вони є засудженими злочинцями чи підозрюваними у злочинах. Правозахисники називають ті звинувачення сфабрикованими чи непідтвердженими.
…

В Адміністрації президента України заявляють, що не готують ніяких законопроектів про рівність прав і не обговорювали цієї теми з депутатом Європейського парламенту Ребеккою Гармс.

«Ніхто з Адміністрації Гармс не телефонував і не обговорював з нею цю тему. Висока ймовірність того, що її просто розіграли», – цитує агентство «Інтерфакс-Україна» коментар із Адміністрації президента, наданий у неділю.

Сама євродепутат після спростування інформації з боку Адміністрації президента України, написала на своїй сторінці у Twitter:

«Мене і мій офіс систематично дезінформували щодо законопроекту про рівні права за допомогою сфабрикованого телефону та пошти, представляючись главою Адміністрації президента», – зазначила вона.

Раніше в неділю Гармс сказала журналістам, що у неї відбулася розмова з представниками Адміністрації президента України, які нібито передали їй слова президента Петра Порошенка про його намір наступного тижня подати проект закону про рівні права. Радник Ребекки Гармс Максим Еріставі уточнив, що співрозмовник євродепутата представився нібито головою АПУ Ігорем Райніним, який за дорученням президента поінформував про законодавчу ініціативу, що «стосуватиметься і прав ЛГБТ українців, в рамках європейських законодавчих стандартів».

У неділю в Києві Ребекка Гармс у числі інших закордонних гостей брала участь у «Марші рівності» – завершальному заході форуму «КиївПрайд». Серед учасників акції були народні депутати, правозахисники, співробітники іноземних дипломатичних представництв та представники міжнародних організацій.
…

Новий закон України про національну безпеку буде планом співпраці з країнами НАТО, заявив президент України Петро Порошенко.

В інтерв’ю низці українських телеканалів він не виключив, що наступного тижня у Верховній Раді буде проголосований не лише закон про започаткування антикорупційного суду, але й закон про національну безпеку.

«І законом про національну безпеку ми продовжимо реформування сектору оборони і безпеки. В якій частині? Ми зробимо його більш прозорим, починаючи від фінансування і закінчуючи громадським контролем. Там буде низка дуже важливих вимог», – сказав голова держави в інтерв’ю телевізійним «5-му каналові», ICTV і «Україна». Він висловив сподівання, що Верховна Рада зможе ухвалити документ у першому читанні і винести на друге.

За якийсь час до цього інтерв’ю Петро Порошенко також заявив, що «у світі залишилась єдина ефективна система безпеки – це НАТО».

«Система безпеки світу за Будапештським меморандумом, створена після Другої світової війни, була зруйнована, бо країною-агресором виявився постійний член Ради безпеки», – написав президент у соцмережах.

Україна, відповідно до нині чинного її зовнішньополітичного курсу, визначає вступ до НАТО пріоритетом для себе. Але і в Києві, і на Заході визнають, що Україна ще не готова до вступу в НАТО і не близька до того, щоб отримати запрошення до членства. Президент України Петро Порошенко заявляє, що країна з часом буде відповідати критеріям, необхідним для вступу до НАТО, як і до ЄС, а тим часом «виконує план дій для членства в НАТО в односторонньому порядку». Він також виступав із пропозицією внести курс України на вступ до НАТО і ЄС у Конституцію.

У НАТО заявляють, що Україна, як і будь-яка європейська країна, має право на вступ до Північноатлантичного союзу, коли буде готова до цього, і рішення про цей вступ будуть ухвалювати тільки Україна і НАТО, без участі третіх сторін. Росія натомість виступає різко проти будь-якої можливості вступу України до НАТО і вимагає від союзу «гарантій невступу України».
…

Президент України Петро Порошенко висловив сподівання на швидкий запуск Вищого антикорупційного суду.

Як сказав він в інтерв’ю низці українських телеканалів, у понеділок, 18 червня, в порядку денному Вищої ради правосуддя є розгляд його законопроекту про імплементацію рішень уже ухваленого Закону про антикорупційний суд і запуск антикорупційного суду.

«Я дуже сподіваюся, що розгляд на Вищій ради правосуддя буде позитивний, і це дасть мені можливість, не гаючи жодного дня, вже у вівторок (19 червня – ред.), цей законопроект зареєструвати у Верховній Раді. Я визначу його як невідкладний. Я буду просити, щоб його проголосували у першому читанні і в цілому. Щоб і ця складова нашого шляху зі створення суду була зроблена максимально швидко», – сказав Порошенко в інтерв’ю телевізійним «5-му каналові», ICTV і «Україна».

Голова держави особливо наголосив, що докладе всіх зусиль для запуску роботи нового суду вже до кінця 2018 року. «Я буду робити все можливе для того, щоб антикорупційний суд створити до початку президентської кампанії. Мова йде не лише про створення умов для конкурсу, а й щоб завершити конкурс, сформувати суд і запустити», – сказав Петро Порошенко.

Президент також розповів, що одразу ж після підписання Закону про антикорупційний суд він звернувся до міжнародних лідерів, закликавши їх якнайшвидше подати кандидатури експертів у раду, яка оцінюватиме кандидатури суддів нового суду. Він наголосив, що зараз робиться все, щоб протягом дуже короткого часу були спрямовані кандидатури до цієї ради міжнародних експертів.

Крім того, Петро Порошенко наголосив, що всі справи щодо корупційних злочинів мають бути передані в новостворений антикорупційний суд. Він висловив сподівання, що Верховна Рада може змінити внесену в закон норму, за якою нині передбачено, що апеляції у справах, які до створення антикорупційного суду розглядають інші суди, також мають розглядатися у відповідних апеляційних судах, а не в апеляційній інстанції антикорупційного суду. До внесення цієї поправки первісний проект закону передбачав передачу всіх антикорупційних справ, у тому числі й апеляцій у раніше розглянутих справах, до створеного антикорупційного суду.

«У парламенту є дуже ефективна можливість розглянути і ухвалити рішення. Парламент є незалежний орган, і будь-яке рішення парламенту з цього приводу я буду сприймати і схвалювати. Підтримають вони позицію президента – буду щасливий», – наголосив Порошенко і додав: «Я вважаю, що антикорупційний суд має забирати до себе всі справи».

«Ключове завдання Вищого антикорупційного суду – бути справедливим і незалежним від президента, парламенту, української влади, міжнародних інституцій, і головне – мати довіру людей. Більше того, усі суди в Україні мають бути антикорупційними!» – сказав також президент.

Закон «Про Вищий антикорупційний суд», ініційований президентом України Петром Порошенком, Верховна Рада ухвалила 315 голосами 7 червня, він набрав чинності 14 червня.

У прикінцевих та перехідних положеннях ухваленого закону президентові запропоновано внести до парламенту законопроект про створення Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року. Проте дотепер не був схвалений спеціальний закон щодо такого суду.
…

Президент України Петро Порошенко знову закликав владу Росії звільнити українських політичних в’язнів, які перебувають в ув’язненні чи під арештом у цій країні і в окупованому нею Криму.

«Увесь світ став на підтримку Володимира Балуха, який на знак протесту голодує вже 89 днів, Олега Сенцова, який голодує 34 дні, Олександра Шумкова, який голодує 23 дні, – та понад 70 українських політичних в’язнів, яких насильно утримує та катує кремлівський режим», – написав він у фейсбуці.

«Я порушую питання про звільнення українських заручників на усіх міжнародних переговорах, і на мій заклик світові лідери долучаються до вирішення цієї болючої проблеми – тиск на Росію продовжується. Вимагаємо від Кремля свободи українським політв’язням!» – написав Порошенко.

Раніше 16 червня стало відомо, що уповноваженій Верховної Ради України з прав людини Людмилі Денісовій відмовили відвідати українського політв’язня Миколу Карпюка в російському місті Владимирі. Попереднього дня, 15 червня, їй так само відмовили у відвідинах українського політв’язня Олега Сенцова, якого утримують у місті Лабитнангі за Північним полярним колом.

Москва заперечує незаконність утримання десятків громадян України і стверджує, що вони є засудженими злочинцями чи підозрюваними у злочинах. Правозахисники називають ті звинувачення сфабрикованими чи непідтвердженими.
…

У зоні бойових дій на Донбасі 15 червня Збройні сили України не зазнали втрат, хоча бойові дії тривали із загостренням на окремих напрямках, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил. За цими даними, підтримувані Росією бойовики здійснили 36 обстрілів, 9 разів застосувавши важке озброєння.

«Противник вкотре зірвав розведення військ в районі Станиці Луганської, відкривши вогонь зі стрілецької зброї. В районі населеного пункту Новотошківське ворог припинив спроби оволодіння позиціями наших військ…Часткового загострення ситуація набувала на Маріупольському напрямку», – йдеться в повідомленні.

Бойовики на захоплених територіях у Луганській та Донецькій областях через свої інтернет-ресурси звинувачують українських військових у обстрілі Горлівки та Голубівки (Кіровська).

Тристороння контактна група із врегулювання ситуації на Донбасі 26 березня оголосила про «всеосяжне, стійке і безстрокове припинення вогню» з 30 березня о 00:01 за київським часом – так зване «Великоднє перемир’я». Сторони практично щодня звинувачують одна одну в його порушенні.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

Старобільський районний суд Луганської області продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою колишньому голові фракції Партії регіонів Олександру Єфремову.

Як повідомляє Генеральна прокуратура України у Facebook, арешт Єфремова продовжили до 13 серпня.

«Судовий розгляд триває. Наступне засідання, під час якого заплановано допит свідка обвинувачення, відбудеться 25 червня 2018 року», – йдеться в повідомленні.

Єфремова затримали 30 липня 2016 року в аеропорту «Бориспіль», звідки він, за даними ГПУ, намагався вилетіти до Відня. 13 січня 2017 року Єфремова з Києва конвоювали до Старобільська, де він і нині перебуває під арештом.

4 січня 2017 року Генеральна прокуратура України направила до суду обвинувальний акт стосовно Єфремова. Йому інкримінують організацію захоплення будівлі Луганської ОДА; пособництво в захопленні Управління СБУ в Луганській області; вчинення умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України; організаційне сприяння створенню й діяльності угруповання «ЛНР»; державну зраду.
…

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова і її російська колега Тетяна Москалькова домовилися зустрітися в Москві 18 червня, повідомила кореспонденту Радіо Свобода Олена Мячина, радниця Денісової.

За її словами, вона і Людмила Денісова ще перебувають у російському Салехарді недалеко від Лабитнангі, де утримують українського режисера Олега Сенцова, але 18 червня будуть у Москві.

Тетяна Москалькова заявила, що на зустрічі, яка пройде в її офісі, будуть обговорювати умови відвідування омбудсменами ув’язнених, яких утримують у Росії і в Україні.

Читайте також: Росія вдалася до підступних дій – МЗС про недопуск Денісової до Сенцова

15 червня Людмила Денісова прибула до Лабитнангі (Ямало-Ненецький федеральний округ Росії), щоб відвідати Сенцова. Проте керівництво колонії відмовило їй у зустрічі з режисером і наданні інформації про його стан здоров’я.

Коментуючи цю ситуацію, Москалькова сказала, що спроба зустрітися з Сенцовим була «особистою ініціативою пані Денисової», яка своєю поїздкою «порушила попередні домовленості».

14 травня Олег Сенцов оголосив голодування з вимогою звільнити з російських в’язниць всіх українських політв’язнів. 
…

Сейм (нижня палата парламенту) Польщі закликав Росію звільнити українських політичних в’язнів, зокрема незаконно засуджених Олега Сенцова та Олександра Кольченка, повідомляє у Facebook посольство України в Польщі.

«Польський Сейм прийняв ухвалу, в якій закликав РФ звільнити українських політичних в’язнів, зокрема режисера Сенцова та кримського активіста Кольченка. У документі наголошено, що цього очікують мільйони людей демократичного світу», – заявили дипломати.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Twitter подякував польському Сейму за це рішення і зазначив, що «завдяки таким партнерам, як Польща, ми є сильніші і солідарні в захисті цінностей та життів невинних людей».

14 червня Європейський парламент закликав Росію негайно звільнити всіх українських політичних бранців, які були незаконно затримані, заарештовані і ув’язнені.

Читайте також: Письменник Стівен Кінґ закликав не дати Сенцову померти

Ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії за Полярним колом 14 червня розпочав другий місяць голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів. Як повідомила Радіо Свобода сестра Сенцова Наталія Каплан, 8 червня Сенцова відвозили до реанімації. Зараз він перебуває у медчастині колонії, припиняти голодування не збирається.

Активісти в Україні і світі вимагають від Росії і її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців, зокрема, українського режисера Олега Сенцова. Акції на підтримку Олега Сенцова проходять у багатьох країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.
…