Влада

Український гурт «Шпилясті кобзарі» виступив проти закриття Стрітівського коледжу кобзарського мистецтва, який, за словами одного із учасників гурту Володимира Вікарчука, вони всі свого часу закінчили.

Музиканти оприлюднили на своїй сторінці у Facebook відеозвернення із закликом вступати на перший курс, оскільки зокрема через недобір студентів, як раніше повідомлялося, школа опинилася під загрозою закриття.

«Необхідно всього 12 студентів для набору курсу, щоб коледж і далі випускав нових бандуристів та кобзарів. До речі, прийом документів триває до 25 липня», – йдеться у повідомленні.

Раніше про закриття Стрітівського педагогічного коледжу кобзарського мистецтва повідомив український актор і режисер Олександр Ігнатуша.

Директорка коледжу Світлана Колосовська у коментарі «Укрінформу» пояснила, що основна причина закриття – недобір: на перший курс цього року подали заяви всього дві особи. Всього, за її словами, у закладі навчається 21 студент, і таким чином вартість навчання для кожного з них виходить занадто високою.

Стрітівський коледж розташований у селі Стрітівка на Київщині. Він заснований 1989 року з ініціативи, зокрема, українських письменників Бориса Олійника та Олеся Бердника. Організаційно спочатку школа була структурним підрозділом Богуславського педучилища, а з 1997 року стала окремим навчальним закладом І рівня акредитації.
…

Про це президент заявив під час участі у Всеукраїнській прощі у Зарваниці на Тернопільщині, приуроченій 1030-річчю Хрещення України-Русі
…

Сервер Мустафаєв просить Гармс звернути увагу міжнародної спільноти на політичні переслідування громадян в окупованому Криму
…

В анексованому Росією Криму випущений з СІЗО кримськотатарський активіст Ісмаїл Рамазанов, якого звинувачують у «роздмухуванні ненависті» за допомогою інтернет-рації Zello, повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність».

Суд 12 липня відмовився продовжити арешт Рамазанова. При цьому він уже провів у СІЗО Сімферополя майже півроку і через 10 днів все одно мав вийти на свободу. Запобіжний захід Рамазанова змінений на підписку про невиїзд.

Рамазанов був затриманий 23 січня. Він стверджував, що був побитий під час затримання співробітниками ФСБ. Його звинувачують у тому, що за допомогою інтернет-рації Zello він поширював інформацію, яка розпалює ненависть.

Рамазанов фігурує серед 64 українських в’язнів у Росії, звільнення яких вимагає Олег Сенцов. Український режисер уже два місяці тримає голодування в російській колонії з такимим вимогами.
…

Президент України Петро Порошенко висловив побажання щодо того, як він хотів би використати частину вертольотів, про закупівлю яких із Франції був підписаний контракт із компанією Airbus Helicopters.

Як сказав він на зустрічі в Києві з чільними керівниками компанії і послом Франції в Україні, «наша Україна зараз відбиває російську агресію, і сума, яка виділяється на цей контракт, є дуже значною». «Ми б просили, щоб частина цього контракту, частина вертольотів, могла б піти для Збройних сил України», – сказав він і попросив урахувати це побажання.

Раніше 14 липня директор ДП «Українське авіаційне-транспортне підприємство «Хорив-авіа» Геннадій Балла і генеральний виконавчий директор компанії Airbus Helicopters Брюно Еван підписали в Києві контракт на придбання 55 вертольотів Airbus Helicopters для системи авіаційної безпеки та цивільного захисту МВС України – у присутності прем’єр-міністра Володимира Гройсмана і голови Міністерства внутрішніх справ України Арсена Авакова.

Ідеться про 21 важкий вертоліт H225 із власності французького уряду, які перероблять для України для здійснення пошуково-рятувальних операцій (перші з них мають прибути до Києва вже до кінця року), а також про новозбудовані 10 легких H145, призначених у першу чергу для термінової меддопомоги, і 24 легкі H125, придатні для широкого використання, повідомила французька компанія.

При цьому всі три моделі існують і в цивільному, і у військовому варіантах. Україні будуть постачатися саме цивільні, а не військові версії.

Машини призначені для потреб Національної поліції, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної прикордонної служби та Національної гвардії. «За планом, гелікоптери будуть використовуватися для забезпечення громадського порядку, антитерористичних заходів, охорони державного кордону, повітряної розвідки, охорони особливо важливих об’єктів, аеромедичної евакуації, доставки оперативних груп реагування та рятувальників, проведення пошуково-рятувальних робіт і навіть гасіння пожеж. Вертольоти відповідають найвищим стандартам оснащення», – повідомили в Кабінеті міністрів України.

Вартість контракту склала 555 мільйонів євро. Контракт передбачає і закупівлю вертольотів, і технічну підтримку і навчання пілотів і персоналу обслуги. Частину коштів надає пул французьких банків, а також казначейство Франції у формі середньострокових кредитів, поінформували в українському уряді.

Перший заступник голови МВС Сергій Яровий звернув увагу, що підписаний контракт із Airbus Helicopters дозволить Україні технічно не залежати від Росії. Україна досі використовує радянські вертольоти Мі-8, які весь час потребують ремонту, і без російських комплектуючих наразі неможливо їх обслуговувати, наголосив посадовець.

Підготовка до закупівлі цих вертольотів триває вже кілька місяців. Заяву про наміри України закупити 55 вертольотів сторони підписали 23 березня, міжурядову угоду про це – 29 травня. 13 липня президент України підписав закон про ратифікацію цієї угоди, що відкрило шлях для нинішнього укладення контракту.
…

Шевченківський районний суд Києва пізно ввечері 13 липня продовжив термін тримання під вартою без можливості внесення застави народного депутата України Надії Савченко. Термін продовжено на 60 днів, до 10 вересня.

Ухвалу судді на засіданні, яке наживо транслював Youtube-канал «Судова влада України», заглушили звуки вигуків «ганьба» з боку понад десятка прихильників Савченко в залі суду.

Перед тим Савченко оголосила, що поновлює голодування.

Раніше 13 липня суд вирішив призначити державного адвоката Надії Савченко. Це рішення суд схвалив у зв’язку з неявкою адвокатів Савченко.

13 липня опівночі закінчувався термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який раніше суд обрав для Савченко.

Клопотання про продовження запобіжного заходу Савченко розглядалося кілька днів.

У березні суд вирішив взяти Савченко під варту без можливості внесення застави до 20 травня. Згодом суд залишив Савченко під арештом до 13 липня.

22 березня Верховна Рада України дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт Савченко.

Читайте також: Свідчення Савченко на поліграфі: після повідомлення СБУ адвокат вимагає повторної експертизи

Надії Савченко інкримінують злочини, передбачені статтями: «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «готування до злочину», «вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією», «посягання на життя державного чи громадського діяча», «терористичний акт», «створення терористичної групи чи терористичної організації», «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами».

За даними Генпрокуратури, Савченко була спільницею Володимира Рубана, затриманого 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з території Донецької області, яка підконтрольна російським окупаційним адміністраціям. Савченко раніше заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію».

Рубана підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю і підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк й секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.
…

Міністерство інфраструктури та міністерство економічного розвитку і торгівлі України працюють над правилами для туроператорів, щоб посилити їхню відповідальність перед клієнтами. Про це міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив в ефірі Радіо Свобода. 

«Ми з мінекономіки прописуємо нові правила, які будуть передбачати страховий фонд. Якщо ти – туроператор, умовно, в тебе у фонді має бути 500 тисяч євро, якщо ж ти – турагент, то 20 тисяч євро, щоб була відповідальність», – зазначив він. 

Крім того, додав Омелян, в уряді вже зараз посилюють контроль за роботою туроператорів і авіакомпаній. 

«Спільно з мінекономіки ми зараз вводимо посилений контроль. Ми – за роботою авіакомпаній, а вони – за роботою туроператорів для того, щоб всі розуміли, що відповідальність є», – сказав він. 

Наразі відповідальність туристичних компаній перед клієнтами є «мінімальною», зауважив Омелян. 

«В чинному правовому полі будь-який туроператор може бути пірамідою, коли збере гроші з людей, а завтра скаже, що «ви знаєте, у мене не вийшло», – зазначив міністр. 

Раніше туристичний оператор JoinUp оголосив про скорочення політної програми та зміну міст вильоту до Туреччини для більш як тисячі українців.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України 5 липня оголосило про намір посилити відповідальність туроператорів.

Читайте також: «Держава була змушена втрутитися»: рішення ціною туристів, що «застрягли»

Від кінця червня сотні українських туристів були заблоковані в аеропортах кількох країн. По кілька годин, а то і діб, люди чекали, зокрема, в аеропортах Тунісу, Албанії, Грузії, а також в аеропорту «Київ». Авіакомпанія Bravo Airways пояснила затримки рейсів на кілька діб невиплатою коштів туроператором «Оазис тревел Україна». Останній свою провину не визнає.

Повністю інтерв’ю з Володимиром Омеляном дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» у суботу, 14 липня.
…

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила, що надіслала до голови Ради при президентові РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людини Михайла Федотова листи, в яких просить проінформувати про стан здоров’я українських в’язнів Станіслава Клиха, Еміра-Усєїна Куку, Володимира Балуха та Павла Гриба.

«Станіслава Клиха повторно перемістили до Обласної психіатричної тюремної лікарні в Магнітогорськ (Челябінської області – ред.). За моєю інформацією, Станіслав не давав дозволу на госпіталізацію, проте його примусово лікують невідомими препаратами», – вказує український омбудсмен.

«З аналогічним проханням я звернулася щодо громадянина України Еміра-Усєїна Куку, який оголосив безстрокове голодування», – відзначає Денісова.

«Попросила також терміново обстежити з наданням відповідного медичного висновку Володимира Балуха, який перебуває в Роздольненському ізоляторі тимчасового тримання (в окупованому Криму – ред.) і голодує вже 117 діб», – ідеться у повідомленні у Facebook.

«Я поінформувала Михайла Федотова про те, що під час етапування громадянин України Павло Гриб був жорстоко побитий іншими ув’язненими. Також стало відомо, що Павло страждає сильним головним болем і слабкістю, ліків йому не надають. Тому прошу забезпечити надання йому кваліфікованої медичної допомоги, а також всіляко сприяти забезпеченню особистої безпеки як Павла Гриба, так і інших ув’язнених громадян України на території Російської Федерації», – наголосила українська уповноважена з прав людини.

Фігурант ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Емір-Усеїн Куку 26 червня оголосив голодування. Раніше голодування оголосили інші українці, яких утримують у Росії з політичних мотивів, зокрема, Володимир Балух та Олег Сенцов. Куку і Сенцов пояснювали своє рішення оголосити голодний протест вимогою звільнити українських політв’язнів. За даними «Медійної ініціативи за права людини», таких у Росії – понад 70.

Павло Гриб зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі. Йому інкримінують вчинення злочину за статтею про тероризм. Генеральна прокуратура України відкрила провадження через зникнення українця.

Станіслава Клиха затримали на території Росії 2014 року за звинуваченням в участі в бойових діях проти федеральних сил під час першої чеченської війни взимку 1994-1995 років, а також у вбивстві російських солдатів. Також по цій справі проходить ще один українець – Микола Карпюк.

Клих провину заперечує, а його родина і друзі наполягають, що засуджений ніколи не був у Чечні. 26 травня 2016 року суд у російській республіці Чечні засудив Клиха до 20 років позбавлення волі; у жовтні 2016 року Верховний суд Росії відхилив апеляцію його захисту на вирок.
…

Активісти ініціюють Twitter-шторм #SaveOlegSentsov, щоб нагадати президентові США Дональду Трампу про те, що питання ув’язнених у Росії за політичними мотивами українців має стати головним на його зустрічі з російським колегою Володимиром Путіним.

«Сьогодні, 13 липня останній робочий день перед зустріччю Трампа і Путіна у Гельсінкі. Давайте нагадаємо президенту США, що одним із ключових питань на цих перемовинах має стати звільнення Олега Сенцова та усіх заручників Кремля», – йдеться в повідомленні на сторінці Save Oleg Sentsov у Facebook.

13 липня у Сенцова день народження, йому виповнюється 42 роки. 61 день він голодує у російській колонії «Білий ведмідь» міста Лабитнангі за полярним колом з вимогою звільнити усіх українських політв’язнів, що перебувають у місцях несвободи в Росії й анексованому нею Криму.

Ввечері на майдані Незалежності у Києві відбудеться чергова акція #FreeSentsov, приурочена до дня народження режисера, а також на підтримку інших політв’язнів.

Як повідомляють організатори акції, планується вже традиційна хода та автопробіг до посольств Франції й Німеччини (країн-членів «нормандської четвірки»), звернення до президента Франції Емманюеля Макрона і канцлера Німеччини Анґели Меркель, інших іноземних лідерів з вимогою натиснути на Путіна в питанні звільнення полонених Кремлем українців.

Читайте також: Україна 25 липня чекає відповіді Росії щодо обміну – Геращенко

За даними правозахисників, усього в Росії і Криму утримують близько 70 українських політв’язнів.

Крім Сенцова, голодування на знак протесту проти переслідування оголосили ув’язнений в анексованому Росією Криму Володимир Балух, член Кримської контактної групи з прав людини з Ялти Емір-Усеїн Куку, засуджений у Росії українець Станіслав Клих, журналіст, автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв, відомий під псевдонімом Станіслав Васін, утримуваний у полоні бойовиків у Донецьку.
…

Росія розглядає проведення українсько-американських військових навчань «Сі Бриз-2018» як спробу спровокувати напруженість на Чорному морі, заявила офіційний представник міністерства закордонних справ РФ Марія Захарова.

«Відповідальність за можливі негативні наслідки несуть ті країни, які втягують Україну в небезпечні «ігри з вогнем», і постійно звинувачують Росію в тому, що вона загрожує регіональній стабільності», – стверджує дипломат.

МЗС РФ також вважає, що воєнна активність союзників буде здійснюватися в безпосередній близькості до «зони конфлікту», маючи на увазі Операцію Об’єднаних Сил, яка покликана звільнити частину окупованих російськими гібридними силами територій Луганської та Донецької областей. 

Читайте також: Росія не пройде. Кораблі НАТО ‒ проти агресії в Чорному морі

«Спроби в цих умовах «пограти м’язами» навряд чи будуть сприяти стабілізації обстановки в цьому регіоні. Це повинні розуміти і ті партнери України, які, схоже, навмисно підіграють київській «партії війни», яка мріє про різного роду «бліцкригу», – сказала Захарова.

Як повідомляло раніше Радіо Свобода, 9 липня стартували українсько-американські військові навчання «Сі Бриз-2018». Окрім організаторів, у маневрах беруть участь 17 країн: Болгарія, Великобританія, Грузія, Греція, Данія, Естонія, Індія, Італія, Канада, Литва, Молдова, Норвегія, ОАЕ, Польща, Румунія, Туреччина, Швеція. Всього до навчань залучили більше ніж 2000 осіб.

 
…

Символічну акцію підтримки до дня народження українського режисера Олега Сенцова, який нині перебуває в ув’язненні на території Росії, влаштували чеські активісти.  

У Празі троє учасників громадської організації Kaputin причепили до паркана посольства Росії у Чехії плакати із зображенням Олега Сенцова. Фотографії режисера разом з інформацією про термін ув’язнення (20 років) та голодування (60 днів) звертали увагу про незаконне утримування в російських тюрмах українських політв’язнів. 

«13 липня режисер Олег Сенцов святкуватиме свій 42-й день народження в сибірській в’язниці міста Лабитнангі. Замість солодкого торта, він отримає ін’єкцію з основними вітамінами і мінералами, які утримують його при житті. Вже 60 днів він протестує голодуванням», – йдеться у повідомленні організаторів акції на сторінці у фейсбуці.  

Із вимогою звільнення Олега Сенцова та інших українських політв’язнів до російської влади зверталися чеські активісти, громадські діячі, сенатори та представники опозиційних політичних партій Чехії.  

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії і її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять в різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

Український режисер і письменник Олег Сенцов, якого утримують в російській колонії у місті Лабитнангі за Полярним колом, 14 травня оголосив голодування із вимогою звільнення усіх українських політв’язнів. За даними «Медійної ініціативи за права людини», таких у Росії – понад 70.

Європейський парламент закликав Росію негайно звільнити всіх українських політичних бранців, які були незаконно затримані, заарештовані і ув’язнені.
…

Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила провадження у так званій «справі рюкзаків» щодо двох фігурантів – сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова й екс-заступника міністра Сергія Чеботаря через відсутність «прямих достатніх доказів», що ці особи «були обізнані з планом поставки саме неякісних рюкзаків». Про це йдеться у відповідній постанові за підписом прокурора САП, яка є у розпорядженні журналістів програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший).

«Умисел вказаних осіб на заподіяння майнової шкоди МВС України, поза розумним сумнівом не доведений, оскільки Литвином В. Я. висунуто версію про одноосібне вчинення кримінального правопорушення», – йдеться у документі.

Згідно постанови, всю провину на себе взяв Володимир Литвин – представник фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків. Прокурори з цим погодились.

«Версія, висунута Литвином В.Я., може бути правдивою та виключає обізнаність Чеботаря С. І. та Авакова О.А. з його наміром поставити неякісні рюкзаки. З урахуванням цих показань мають бути знову оцінені всі інші докази у кримінальному провадженні. За таких обставин прямих достатніх доказів того, що Чеботар С.І. та Авакова О.А. були обізнані (…) слідством не здобуто та можливості їх здобуття вичерпано», – зазначено в документі.

Таким чином, йдеться у постанові САП, було ухвалене рішення кримінальне провадження у частині підозри Чеботаря і сина Авакова «закрити у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення».

Постанова передбачає також скасування арешту майна Чеботаря й Авакова і повернення їм речових доказів. «Запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання вважати таким, що припинив своє існування», йдеться у постанові, підписаній прокурором Василем Кричуном, начальником відділу САП.

Повний текст постанови тут: 

Назар Холодницький наразі не відповів на запитання Радіо Свобода, чому на постанові про закриття провадження не стоїть дата, утім підтвердив факт закриття провадження проти Олександра Авакова і Сергія Чеботаря.

12 липня стало відомо, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура без погодження з детективами НАБУ закриває кримінальне провадження щодо сина чинного глави МВС Арсена Авакова – Олександра і його екс-заступника Сергія Чеботаря, фігурантів так званої «справи рюкзаків».

5 квітня НАБУ повідомило про завершення досудового розслідування у цій справі. НАБУ розслідувало можливу розтрату державних коштів при закупівлі рюкзаків Міністерством внутрішніх справ для бійців у зоні бойових дій на сході України. У жовтні минулого року після обшуків у цій справі за підозрою в розтраті понад 14 мільйонів гривень затримали трьох людей: Сергія Чеботаря, представника фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків (Володимира Литвина) і ще одну «приватну особу», як назвали сина голови МВС Арсена Авакова, Олександра.

За даними НАБУ, в 2015 році ці особи були причетні до закупівлі коштом Міністерства внутрішніх справ рюкзаків за ціною, суттєво вищою від середньоринкової.

Олександр Аваков назвав цю справу політичною. МВС, до якого Олександр Аваков формально не має стосунку, назвало «політичними, а не юридично обґрунтованими» дії НАБУ, а міністр Арсен Аваков заявив, що його син не причетний до розтрати бюджетних коштів.

На початку 2016 року журналісти програми «Схеми» знайшли і проаналізували відеозаписи, схожі на зйомки прихованою камерою в кабінеті на той час заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря, який до травня 2015 року відповідав у міністерстві за державні закупівлі. На відео зафіксований діалог про закупівлю рюкзаків між нібито сином міністра Авакова Олександром та особою, схожою на Сергія Чеботаря, на той час заступника Арсена Авакова, в якому вони домовляються про отримання сином міністра бюджетного підряду в обхід законної процедури тендеру.
…

У НАБУ таке рішення вважають «нерозумним і непослідовним»
…

Від початку голодування правозахисник, фігурант ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Емір-Усеїн Куку втратив у вазі дев’ять кілограмів, повідомляє об’єднання «Кримська солідарність» з посиланням на адвоката Едема Семедляєва.

«У середньому він втрачає 600 грамів у день. Перебуває в СІЗО-4 в одиночній камері під постійним відеоспостереженням. Незважаючи на оголошене ним голодування, кожен день йому приносять їжу і щодня зважують», – сказав адвокат 11 липня.

Куку оголосив голодування 26 червня. 10 липня його вивезли з СІЗО російського Ростова-на-Дону в невідомому напрямку. Співробітники СІЗО відмовилися повідомляти адвокатові Сергію Локтєву місце перебування його підзахисного. Пізніше стало відомо, що Куку вивозили на огляд у медустанову.

Читайте також: «Його підштовхнуло беззаконня»: Емір-Усеїн Куку тиждень голодує

У кінці травня Північнокавказький окружний військовий суд на три місяці продовжив термін утримання під вартою шістьом фігурантам ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір».

Обвинувачені у цій справі, серед яких Емір-Усеїн Куку, були затримані в лютому-квітні 2016 року в Ялті. Їх звинувачують у причетності до організації «Хізб ут-Тахрір».

Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши організацію до списку 15 об’єднань, названих «терористичними». Після захоплення Криму Москва намагається насаджувати цю внутрішньоросійську заборону і на цій окупованій частині території України, хоча в Україні організація діє легально.

 
…

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення проголосувала за стягнення штрафу з телеканалу «Інтер» у розмірі 25% ліцензійного збору, що для цієї компанії становить чотири мільйони сорок шість тисяч п’ятдесят сім гривень шістдесят три копійки. Про це йдеться на сайті регулятора.

Перевірка телеканалу відбувалася на підставі скарг на трансляцію «Інтером» концерту 9 травня цього року.

«Регулятор одержав численні листи зі скаргами, зокрема від Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України, Київської міської організації Політичної партії «Українська Галицька партія», а також від громадян Ковбика М.М. та Семілетко Т.В., в яких повідомлялося, що 9-го травня 2018 року телеканал «Інтер» транслював у своєму ефірі концерт «Перемога. Одна на всіх», зміст якого, на їхню думку, принижує гідність громадян України, розпалює ворожнечу, закликає до підриву цілісності держави та містить ознаки пропаганди, яка створює викривлене уявлення про окремі аспекти історичного розвитку України», – мовиться у повідомленні.

Тим часом, представниця телеканалу Ольга Мусійко заявила, що це рішення є безпідставним і буде оскаржено в суді.

Читайте також: «Де ж ти, СБУ»: скандал довкола каналу «Інтер» набирає обертів

9 травня націоналістичні організації пікетували будівлю телеканалу «Інтер» у Києві, звинувачуючи телеканал в антиукраїнській позиції. Пікетувальники обклеїли будівлю телеканалу наліпками з написами «Інтер» буде наш» і «Зробимо «Інтер» українським». Біля будівлі запалювали димові шашки.

Також на цю тему: Концертом по мізках. Письменник Андрій Курков про телеканал «Інтер» та війну

Обурення протестувальників викликав концерт до Дня перемоги на нацизмом у Другій світовій війні, показаний телеканалом, під час якого ведучі заявляли про необхідність «не дозволити» перейменування вулиць в Україні «іменами фашистських злочинців».
…

Президент України Петро Порошенко привітав рішення Брюссельського саміту НАТО щодо зміцнення партнерства з Україною та українських перспектив євроатлантичної інтеграції. 

«Це результат багаторічної роботи нашої команди та чітке визнання прогресу України на шляху реформ і наближення до стандартів альянсу… Високо ціную підтвердження відданості альянсу підтримці суверенітету і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах», – вказав Порошенко у Facebook увечері 11 липня.

«Сьогодні і завтра у Брюсселі продовжу відповідну роботу з лідерами НАТО для реалізації інтеграційного потенціалу України та взаємодії в інтересах миру, безпеки і стабільності на континенті», – додав президент України.

Північноатлантичний альянс наголосив, що рішення Бухарестського саміту щодо того, що одного дня Україна стане членом НАТО, залишаються чинними. Про це йдеться в оприлюдненій 11 липня підсумковій декларації саміту організації, який триває у Брюсселі.

«НАТО розмірковуватиме про подальші дії, беручи до уваги рішення, ухвалені на самітах в Уельсі та Варшаві. Ми будемо продовжувати працювати з Україною, багаторічним партнером альянсу, на основі принципів та цінностей, закріплених у Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО», – йдеться в підсумковому документі саміту НАТО.

Голова місії України при НАТО Вадим Пристайко анонсував, що Україна на саміті НАТО проведе обговорення небезпек, що існують на східному фланзі альянсу з боку Росії, відносин України та Організації Північноатлантичного договору й просування Києва до членства у блоці.

На цю ж тему: Саміт у Брюсселі: майбутнє членство України в НАТО залишається в силі

Президент України Петро Порошенко 11–12 липня 2018 року здійснює візит до Королівства Бельгія, де бере участь у заходах саміту НАТО на запрошення генерального секретаря альянсу Єнса Столтенберґа.
…

Північноатлантичний альянс наголошує, що рішення Бухарестського саміту щодо того, що одного дня Україна стане членом НАТО, залишаються чинними. Про це йдеться в оприлюдненій 11 липня підсумковій декларації саміту організації, який триває у Брюсселі.

«З огляду на відновлення нових прагнень України до членства в НАТО, ми зберігаємо рішення, які ми прийняли на Бухарестському саміті та на наступних зустрічах на вищому рівні. Незалежна, суверенна та стабільна Україна, яка твердо налаштована на демократію та верховенство права, має важливе значення для євроатлантичної безпеки. Ми залишаємось рішучими в нашій підтримці права України вільно вирішувати своє майбутнє та напрям її зовнішньої політики, без втручання ззовні», – йдеться в документі.

У документі значна частина присвячена ходу реформ в Україні, зокрема, зазначено, що реалізація основних реформ – боротьби з корупцією та впровадження всеосяжного виборчого процесу, а також верховенство права мають важливе значення для закладення засад процвітання та миру в Україні. 

Лідери 29 країн-союзниць вітають «значний прогрес досягнутий у сфері реформ, зокрема, недавнє ухвалення закону про Вищий антикорупційний суд та закону про національну безпеку». 

Разом з тим, декларація містить зауваження, що країни НАТО «з нетерпінням чекають подальшого прогресу в зусиллях України, спрямованих на вирішення основних викликів, для повної реалізації амбітних, але необхідних реформ, та забезпечення того, щоб вони тривали й повністю відповідали міжнародним зобов’язанням які на себе взяла Україна». 

«Що стосується Закону про освіту, ухваленого Верховною Радою у вересні 2017 року, союзники закликають Україну в повній мірі виконувати рекомендації та висновки Венеційської комісії. Україна повинна в повній мірі скористатися усіма доступними інструментами в рамках Комісії Україна–НАТО, зокрема щорічної національної програми, для досягнення своєї мети щодо впровадження принципів та стандартів НАТО», – заявляють учасники саміту. Вони додають, що «залишаються зобов’язаними продовжувати підтримувати українську програму реформ у сфері оборони та безпеки, в тому числі, через комплексний пакет допомоги, щоб Україна могла покращити власну безпеку». 

Декларація саміту зазначає, що військово-політичний блок цінує «важливий внесок України в операції альянсу, сили реагування НАТО та навчання, і ми вітаємо внесок України для забезпечення безпеку та стабільність у євроатлантичному регіоні та за його межами. Ці внески сприяють підвищенню рівня взаємосумісності Збройних сил України із силами НАТО», – йдеться в документі.

«НАТО розмірковуватиме про подальші дії, беручи до уваги рішення, ухвалені на самітах в Уельсі та Варшаві. Ми будемо продовжувати працювати з Україною, багаторічним партнером альянсу, на основі принципів та цінностей, закріплених у Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО», – йдеться в підсумковому документі саміту НАТО.

Голова місії України при НАТО Вадим Пристайко анонсував, що Україна на саміті НАТО проведе обговорення небезпек, що існують на східному фланзі альянсу з боку Росії, відносин України та Організації Північноатлантичного договору й просування Києва до членства у блоці.

На цю ж тему: Україна і саміт НАТО: визначатимуть, хто є хто і кому куди

Президент України Петро Порошенко 11–12 липня 2018 року здійснює візит до Королівства Бельгія, де бере участь у заходах саміту НАТО на запрошення генерального секретаря альянсу Єнса Столтенберґа.
…

У Дніпрі ввечері 10 липня родичі українських полонених та зниклих безвісти на Донбасі, колишні полонені, правозахисники та активісти провели акцію на підтримку бранців «Свободу – полоненим!» У руках вони тримали плакати з написами ««Свободу українським полоненим!», портрети взятих у полон і досі не визволених, а також зниклих безвісти бійців та цивільних.

Організаторами заходу виступила низка громадських організацій – «Українська асоціація полонених», «Берегиня», «Правозахисна група «Січ».

«Акція нагадує, що ми не повинні забути загублених на війні. Можу навести цифру щодо підрозділу «Кривбас»: один по Дебальцевому і 15 по Іловайську, тобто 16 родин… Акції важливі, але допомога сотням родин загублених на війні також. Наше завдання – знати тих, хто поряд з нами живе, чий син чи батько в полоні або в незаконному ув’язненні. Наша совість визначається тим, як ми їм допомагаємо, адже на законодавчому рівні їхній статус, на жаль, поки неурегульований», – сказав екс-куратор батальйону «Кривбас» Микола Колесник.

Священики різних конфесій відслужили молебень за швидке звільнення українських громадян з полону. Представники релігійних громад – УПЦ КП, УГКЦ, римо-католицької церкви, Вірменської апостольської церкви та мусульманської громади міста – поіменно назвали всіх українських полонених, чиї прізвища відомі. 

«Чотири роки наша сім’я бореться, щоб повернути сина додому. У мого сина двоє маленьких діток. Щовечора внучка, яка вже навчилась писати, пише татові листи й складає під його портрет. Я зачитаю, щоб ви зрозуміли, як це важко чекати з полону додому: «Я не можу зрозуміти, чому тато не з нами. Наша мрія, щоб тато повернувся додому…», – розповіла мама одного із полонених Руслана Сугака. 

«Я навчила доньку свого сина впізнавати його на фотографіях. Слава Богу, дитина не знає, що це горе, сльози і біль», – додала мама одного із зниклих безвісти Лілія Іванова.

Учасники акції збирали підписи під зверненням до української влади з вимогами імплементації міжнародного гуманітарного права в питаннях, пов’язаних зі звільненням українських військовослужбовців та цивільних громадян України, забезпечення допуску міжнародних гуманітарних місій у місця незаконного утримання громадян України, створення комісії з питань Мінських угод щодо обміну полоненими, ухвалення парламентом законопроекту про реабілітацію колишніх полонених тощо.

Як зазначали учасники заходу, тільки за офіційними даними, досі в заручниках бойовиків на окупованих територіях залишаються 113 людей, 500 військових та цивільних вважаються зниклими безвісти. Окрім того, Кремль тримає за ґратами понад 70 політв’язнів – громадян України.
…

Віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи Володимир Ар’єв вважає, що «вся історія з обвалом рейтингу ФІФА насправді має колосальне значення поза межами флешмобу».

«Останніми роками Росія робила все можливе для розсварення і подрібнення патріотично налаштованих українців. Ми гриземося через внутрішні справи натхненно і самовіддано. Ніби назавжди. Я сам вже було відчув щось схоже на розпач, адже за таким вінегретом іде напад, розділених легше ламати. Але якщо чіпають важливе, все стає інакшим. Це свідчить про дорослішання», – вважає політик.

На його думку, «ті понад 150 тисяч, що згуртовано вбивали рейтинг продажної структури, будуть серйозною проблемою для РФ у разі чогось гіршого».

На офіційній сторінці Міжнародної федерації футболу (FIFA) у Facebook станом на 14:00 10 липня зникла можливість залишати відгук. Це сталося після того, як користувачі організували флешмоб #GlorytoUkraine, у рамках якого обвалили рейтинг FIFA до 1,1 бала з 5 можливих. Від 9 липня десятки тисячі юзерів написали на сторінці Міжнародної федерації футболу в соціальній мережі повідомлення на підтримку хорватських футболістів, яким загрожує покарання після публікації проукраїнського відеоролика.

Більшість повідомлень складалися лише з гасла «Слава Україні!» різними мовами, але були й ті, хто намагався аргументувати причини свого незадоволення діями керівного органу світового футболу.

ФІФА покарала колишнього хорватського футболіста, а на нинішньому чемпіонаті світу посадовця збірної Хорватії Оґнєна Вукоєвича, який виступив у відеоролику зі словами підтримки України, наклавши на нього штраф на 15 тисяч швейцарських франків (близько 400 тисяч гривень) за те, що той «після чвертьфінального матчу Росії і Хорватії повівся неспортивним чином, порушивши засади «фейр-плей».

8 липня, Міжнародна федерація футболу попередила футболіста збірної Хорватії Домаґоя Виду, який теж узяв участь у згаданому відеоролику.

Читайте також: Glory to Ukraine: користувачі Facebook «атакували» сторінку ФІФА

7 липня Хорватія перемогла Росію за післяматчевими пенальті і пройшла до півфіналу чемпіонату світу з футболу, що відбувається нині в Росії. Невдовзі після цього у мережі з’явився 9-секундний ролик, у якому був вигук «Слава Україні!» та йшлося про те, що «ця перемога – за «Динамо» і за Україну».

У минулому обидва гравці виступали за футбольний клуб «Динамо» (Київ). Оґнєн Вукоєвич і зараз працює в київському клубі на адміністративних посадах, суміщаючи цю діяльність з адміністративною посадою у хорватській збірній.
…

Президент України Петро Порошенко 11–12 липня 2018 року здійснить візит до Королівства Бельгія, де візьме участь у заходах саміту НАТО на запрошення генерального секретаря альянсу Єнса Столтенберґа, повідомив увечері 10 липня офіційний сайт глави української держави.

«У рамках саміту глава держави візьме участь у засіданні Північноатлантичної ради на рівні глав держав та урядів за участю України та Грузії, а також у засіданні глав держав та урядів країн – контрибуторів місії НАТО в Афганістані «Рішуча підтримка». Програмою візиту також передбачена низка двосторонніх зустрічей президента України з лідерами іноземних країн, які братимуть участь у саміті альянсу», – вказано в повідомленні.

На цю ж тему: Україна і саміт НАТО: визначатимуть, хто є хто і кому куди

Президент Порошенко також візьме участь у публічному заході – спеціальній сесії «НАТО залучає: діалог у рамках брюссельського саміту», який буде проведений німецьким Фондом Маршалла у штаб-квартирі альянсу.
…

Журналіста й блогера Дмитра Галка, білоруського громадянина, який останнім часом жив і працював в Україні, висвітлював події в зоні бойових дій на Донбасі, судять у Мінську. 10 липня у суді Совєтського району Мінська розпочинається суд у його справі.

Галка звинувачують у насильстві стосовно працівника білоруської міліції. Йому загрожує шість років ув’язнення.

Батько Дмитра Микола Галко розповів Радіо Свобода про погіршення стану здоров’я сина через те, що той не виходив на прогулянки на свіжому повітрі. Від прогулянок Дмитро відмовився тому, що, на його думку, «в СІЗО це супроводжувалося принизливим для ув’язнених зверненням з боку охоронців».

«Там виводять у тюремний дворик, нахиляючи головою до колін, як довічно ув’язнених. Так обходяться з усіма ув’язненими, в тому числі з тими, кого ще не судили. Ось Дмитро і відмовився від таких прогулянок. Але у нього почала боліти голова, бо не вистачає свіжого повітря. Передали йому ліки, але не знаємо, чи допомогло», – каже про сина Микола Галко.

Читайте також: Арештованому на кордоні білорусько-українському журналістові, який працював у зоні АТО, загрожує 6 років ув’язнення

Дмитра Галка звинувачують у застосуванні насильства щодо співробітника міліції. Інцидент стався в листопаді 2017 року в мінській квартирі, де Дмитро Галко жив із сином Яном. Під час святкування дня народження сина хтось із сусідів викликав міліцію через шум. Дмитро відкрив двері. Після цього, за версією слідства, у нього стався конфлікт з міліціонерами, був розбитий мобільний телефон співробітника внутрішніх органів. Галко на це сказав, що тільки тримав міліціонера за руку.

Після інциденту Дмитро і Ян поїхали в Україну. 22 квітня під час повернення до Мінська Дмитра Галка затримали на білорусько-українському кордоні і з того часу перебуває під вартою.

За словами батька арештованого журналіста, він провини не визнає і готовий захищатися на суді. Батько вважає, що насправді не було ніякого нападу, а просто були дії, які є дрібним хуліганством, що Дмитро визнавав і за що вже відбув адміністративний арешт. Свідчення проти нього даватимуть шестеро міліціонерів.

Хто такий Дмитро Галко?

Дмитрові Галку 38 років, він працював у багатьох незалежних білоруських ЗМІ, серед останніх місць його роботи в Білорусі був заснований Павлом Шереметом опозиційний сайт «Белорусский партизан», який минулого року потрапив під блокування в Білорусі.

Дмитро Галко був також позаштатним автором кількох українських ЗМІ, зокрема англомовного видання Kyiv Post. З 2014 року Галко здійснив багато відряджень на Донбас, писав про російсько-українську війну.

У квітні 2014 року пережив полон підтримуваних Росією бойовиків у Слов’янську.

Публікація Галка для мінського тижневика «Новы час» «Кіборги» – хлопці з сусіднього двору» отримала престижну премію Білоруської асоціації журналістів «Вільне слово».

За серію матеріалів з Донбасу Галко також став лауреатом премії імені Світлани Наумової в номінації «Журналістика».

Останнім часом Галко жив в Україні, у Маріуполі, він одружився з українкою Юлією Гаркушою, з якою виховує 2-річного сина Нестора.

В Україні Галко продовжував працювати журналістом, писав статті, допомагав у роботі західних кореспондентів.

У Білорусі в Галка є двоє синів від попередніх одружень, Андрій і Ян.
…

Колишнього хорватського футболіста, а на нинішньому Чемпіонаті світу в Росії посадовця збірної Хорватії Оґнєна Вукоєвича, який виступив у відеоролику зі словами підтримки України, покарали 9 липня Хорватський футбольний союз і ФІФА.

Футбольна федерація Хорватії повідомила, що звільнила Вукоєвича з посади помічника тренерського складу футбольної збірної країни і позбавила його членства в делегації Хорватії на чемпіонаті, а також позбавила його акредитації на цьому чемпіонаті.

«Хорватський футбольний союз також приносить вибачення російській громадськості за вчинок члена штату збірної», – мовиться в повідомленні.

ХФС також наводить і слова самого Вукоєвича, який, за цим повідомленням, заявив, що розуміє і поважає рішення футбольного органу своєї країни. Із приводу своїх слів на підтримку України він заявив: «У моїх словах не було ніяких політичних конотацій, я лише хотів подякувати за підтримку друзям в Україні і в моєму клубі, київському «Динамо» (за який Вукоєвич тривалий час грав – ред.)… Між тим, я розумію, що ті слова могли мати й інші тлумачення. Я шкодую через це і вибачаюся перед російською громадськістю, якщо вона сприйняла мої слова таким чином».

Крім того, мовиться на сайті Хорватського футбольного союзу, дисциплінарна комісія Міжнародної федерації футболу (ФІФА) оштрафувала Вукоєвича на 15 тисяч швейцарських франків (близько 400 тисяч гривень) за те, що той «після чвертьфінального матчу Росії і Хорватії повівся неспортивним чином, порушивши засади «фейр-плей».

Таке покарання, мовиться в повідомленні, було накладене, «беручи до уваги його особисте публічне вибачення, а також ті заходи, яких вжив Хорватський футбольний союз, включно з його офіційним вибаченням і усуненням Оґнєна Вукоєвича зі складу хорватської делегації на Чемпіонаті світу».

Попереднього дня, 8 липня, Міжнародна федерація футболу винесла попередження футболістові збірної Хорватії, захисникові Домаґоєві Виді, який теж узяв участь у згаданому відеоролику на підтримку України. Той теж вибачався і заперечував будь-який політичний підтекст своїх слів. «Звичайно ж, то була не політична заява, а лише подяка за підтримку з України, де ми грали багато років. Ми не мали на меті нікого образити», – заявив, зокрема, Вида, який, як і Вукоєвич, тривалий час грав у київському футбольному клубі «Динамо».

Після чвертьфінального матчу, в якому Хорватія 7 липня перемогла Росію за післяматчевими пенальті і пройшла до півфіналу Чемпіонату світу з футболу, що відбувається нині в Росії, в інтернеті оприлюднили 9-секундний відеозапис, у якому Домаґой Вида і Оґнєн Вукоєвич вигукнули «Слава Україні!», а Вукоєвич додав російською мовою: «Ця перемога – за «Динамо» і за Україну». Обидва гравці свого часу виступали за клуб «Динамо» (Київ) (Вида у 2013–18 роках, Вукоєвич у 2008–15-му), Оґнєн Вукоєвич і зараз працює і в київському клубі, і донині і в хорватській збірній на адміністративних посадах.

ФІФА дотримується принципу «футбол поза політикою» і не стала застосовувати санкцій щодо Росії слідом за світовою спільнотою через її агресію проти України, участь у війні в Сирії та інші втручання за кордоном. Міжнародна федерація, зокрема, стежить, щоб на нинішньому чемпіонаті світу не було ніяких політичних жестів.
…

Уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв і прем’єр-міністр України Володимир Гройсман взяли участь в урочистих заходах з нагоди інавгурації президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана. Про це глава українського уряду написав у Facebook пізно ввечері 9 липня.

«Туреччина – важливий економічний і політичний партнер. У нас багато спільних планів у взаємній торгівлі, енергетиці. Ми також вдячні за позицію щодо захисту кримських татар у Криму. Разом зі мною сьогодні Мустафа Джемілєв », – написав Гройсман.

Раніше заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз заявив, що Ердоган підтвердив готовність боротися за звільнення українських політв’язнів, які голодують у Росії та анексованому Криму.

На думку адвоката засудженого в Росії режисера Олега Сенцова Дмитра Дінзе, президент Росії Володимир Путін дослухається до президента Туреччини Ердогана в питанні звільнення Олега Сенцова.

Засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають в російських в’язницях. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця».

Стан здоров’я українського активіста Володимира Балуха, який голодує на окупованому півострові, погіршився. Про це 25 червня проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила адвокат Ольга Дінзе після відвідування свого підзахисного в СІЗО Сімферополя.

14 червня Європейський парламент закликав Росію негайно звільнити всіх українських політичних в’язнів, які були незаконно затримані, заарештовані та ув’язнені.

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії і президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції відбуваються в різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.
…

У підконтрольному Росії Верховному суді Криму 9 липня на засіданні у справі обвинуваченого в підготовці диверсій на території півострова громадянина України Євгена Панова прокурор Есвет Фурмамбетов попросив для нього покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10 років і шість місяців з відбуванням покарання в колонії суворого режиму.

Як повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, таке покарання прокурор попросив у ході дебатів на засіданні, на якому головував суддя Андрій Палій.

Оголошення вироку призначене на 13 липня на 10:00.

У квітні 2018 року суд перейшов до розгляду по суті справи Панова. Обвинувачений відмовився від угоди з російським слідством, йому продовжили арешт на півроку, до 26 вересня.

Читайте також: Українські в’язні гібридної війни

ФСБ Росії затримала в анексованому Криму Панова, а також Андрія Захтея в серпні 2016 року. Російські спецслужби заявляють, що затримані були членами «групи диверсантів», яка нібито планувала здійснити теракти на об’єктах туристичної та соціальної інфраструктури півострова.

Затриманих деякий час утримували в московському СІЗО Лефортово, пізніше – повернули до Криму.

Влада України заперечує російські звинувачення на адресу українців і називає їх «провокацією» російських спецслужб.

Раніше повідомлялося, що Захтей підписав досудову угоду зі слідством. Однією з умов підписання угоди з боку слідства була відмова Захтея від адвоката за угодою.

У лютому його засудили до шести років і шести місяців колонії суворого режиму і штрафу 220 тисяч рублів (близько 105 тисяч гривень).

 
…

У Верховній Раді України розглядають ідею збільшення кількості членів Центральної виборчої комісії, що дозволить призначити всіх 14 кандидатів, внесених президентом, заявляє спікер Андрій Парубій.

«Наразі я збираю пропозиції від різних фракцій про те, як вийти з цієї ситуації. Одна пропозицій стосується того, щоб у законі про Центральну виборчу комісію змінити кількісний склад Центральної виборчої комісії. І таким чином ми зможемо розглядати в залі всі пропозиції, подані фракціями або подані президентом до парламенту, без дилеми: 14 (кандидатів – ред.) і 13 (вакантних місць – ред.)», – заявив Парубій 9 липня в Києві.

За його словами, фракції будуть обговорювати цей варіант на своїх засіданнях, і якщо така ініціатива знайде підтримку, то він винесе її на голосування.

5 липня Верховна Рада відмовилася розглядати питання про оновлення складу ЦВК. Попри те, що питання про звільнення членів ЦВК і призначення нових було в порядку денному парламенту, під час рейтингового голосування на підтримку розгляду цього питання не набралося необхідних 226 голосів депутатів.

У лютому цього року президент України Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради подання щодо 14 кандидатур на посади нових членів Центральної виборчої комісії.

Читайте також: У ЦВК намагаються зберегти дух Охендовського – Матвієнко

1 червня 2014 року сплив семирічний термін повноважень 12 з 15 членів ЦВК.

У 2019 році в Україні мають відбутися чергові президентські і парламентські вибори – у березні і жовтні.
…

Етапування українського активіста Володимира Балуха, який голодує 113 днів, в анексованому Криму може стати для нього смертельним, заявив проекту Радіо Свобода Крим.Реалії заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.

«Транспортувати Балуха не можна. Будь-яке транспортування Балуха по етапу для нього – смерть. Цього категорично робити не можна. Днями адвокати повинні подати апеляцію на вирок. За процедурою у нього є місяць-півтора», – сказав Чийгоз.

За його словами, Балух не має наміру припиняти голодування, а його стан здоров’я «вкрай серйозний».

Читайте також: Володимир Балух: «Моє серце б’ється в серці українського Всесвіту»

5 липня підконтрольний Росії Роздольненський районний суд Криму засудив українського активіста Володимира Балуха до 5 років колонії загального режиму і штрафу 10 тисяч рублів (близько 4 тисяч гривень) за сукупністю двох кримінальних справ (за звинуваченням у зберіганні боєприпасів і побитті начальника ІТТ у Роздольному).

Балух продовжує безстрокове голодування, оголошене 19 березня на знак протесту проти переслідування.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.
…

Футболіст збірної Хорватії на Чемпіонаті світу з футболу Домаґой Вида підтвердив, що в його короткому відеовиступі зі словами підтримки України, за який він отримав попередження від ФІФА, не було ніякого політичного підтексту, який заборонений правилами Міжнародної федерації футболу.

Коментуючи оприлюднений в інтернеті кількасекундний відеозапис, у якому захисник збірної Хорватії Домаґой Вида і колишній хорватський футболіст Оґнєн Вукоєвич виступили на підтримку України, футболіст заявив: «Я шкодую, що частина засобів інформації витлумачила наші слова таким чином. Звичайно ж, то була не політична заява, а лише подяка за підтримку з України, де ми грали багато років. Ми не мали на меті нікого образити. Протягом моєї кар’єри я грав із колегами в команді з багатьох країн, і я всіх їх дуже поважаю, мені подобається російська гостинність на цьому змаганні, і я щиро сподіваюся, що ця заява не буде зрозуміла ніяк інакше, як слова подяки друзям із України за підтримку, і не лише в матчі проти Росії, а загалом на Чемпіонаті світу».

Хорватський футбольний союз, який оприлюднив на своєму сайті слова Види, зі свого боку теж наголосив, що слова на відеоролику – то «виключно відповідь на численні слова підтримки, які нинішньому і колишньому футболістам надійшли з України протягом Чемпіонату світу, з огляду на те, який глибокий слід залишили Домаґой Вида і Оґнєн Вукоєвич у тій державі протягом своїх клубних кар’єр, захищаючи кольори київського велетня «Динамо».

А проте, мовиться в повідомленні, Хорватський футбольний союз вказав їм обом, як і іншим членам збірної, щоб вони «в майбутньому утримувалися від будь-яких слів, які можуть бути витлумачені в політичному контексті».

«Те, що згадані слова не мали ніякого політичного значення і не були спрямовані проти будь-кого, підтверджують і багаторічні чудові і дружні відносини Хорватського футбольного союзу з Російським футбольним союзом, які триватимуть і в майбутньому. І нарешті, Хорватський футбольний союз і члени хорватської збірної повністю підтримують засади боротьби проти всіх проявів нетолерантності в футболі, так само як і проти змішування політики і спорту», – мовиться в заяві.

Раніше 8 липня Міжнародна федерація футболу (ФІФА) винесла попередження футболістові збірної Хорватії Домаґоєві Виді через оприлюднений в інтернеті відеозапис, у якому він після перемоги над командою Росії виступив на підтримку України. При цьому в разі визнання політичного підтексту йому могло загрожувати й серйозне покарання – від грошового штрафу до відсторонення від матчів.

Після згаданого матчу, в якому Хорватія 7 липня перемогла Росію за післяматчевими пенальті і пройшла до півфіналу Чемпіонату світу з футболу, що відбувається нині в Росії, в інтернеті оприлюднили кількасекундний відеозапис, у якому Домаґой Вида і Оґнєн Вукоєвич вигукнули «Слава Україні!», а Вукоєвич додав російською мовою: «Ця перемога – за «Динамо» і за Україну». Обидва гравці свого часу виступали за клуб «Динамо» (Київ), Оґнєн Вукоєвич і зараз працює і в київському клубі, і в хорватській збірній на адміністративних посадах.

Тоді ж російське видання «Sports.ru» написало, що Домаґой Вида дав його кореспондентові коротке інтерв’ю, в якому заперечив, що то була посвята хорватської перемоги Україні, і назвав свою заяву жартом. Як написало видання, Вида заявив (цитуємо за російським текстом): «Не було нічого такого. У футболі немає політики. Це жарт для моїх друзів із київського «Динамо»… Я люблю росіян, люблю українців».

Попри таку заяву хорватського футболіста, російський інтернет сповнений різкої критики на його адресу через його прихильні до України слова, гравця критикували також деякі російські офіційні особи.

ФІФА дотримується принципу «футбол поза політикою» і не стала застосовувати санкцій щодо Росії слідом за світовою спільнотою через її агресію проти України, участь у війні в Сирії та інші втручання за кордоном. Міжнародна федерація, зокрема, стежить, щоб на нинішньому чемпіонаті світу не було ніяких політичних жестів. Раніше на цьому ж чемпіонаті ФІФА оштрафувала трьох гравців збірної Швейцарії, двоє з яких албанці за національністю, після того, як вони після перемоги над командою Сербії показували пальцями фігуру «орла», зображеного на албанському прапорі, натякаючи на підтримку косовським албанцям у їхньому політичному протистоянні з Сербією.
…

Президент України Петро Порошенко, відвідуючи в Польщі місце поховання загиблих унаслідок польських етнічних чисток місцевих українців у селі Сагринь на Холмщині, виступив проти «односторонніх політичних оцінок спільного історичного минулого», до яких вдається при оцінці Волинської трагедії 1943–44 років польська сторона.

Виступаючи на відкритті Меморіалу пам’яті українців, які загинули від рук польських «Селянських батальйонів» та підрозділів Армії крайової в 1944 році, Порошенко, зокрема, заявив: «Ми проти односторонніх політичних оцінок спільного історичного минулого, оскільки вони не сприяють процесу нашого історичного примирення. Підтримуємо ініціативи щодо перегляду відомих змін до польського законодавства про інститут національної пам’яті – і розраховуємо, що буде переглянуто також положення, які стосуються оцінки українців».

Президент також наголосив: «Ми за фаховий діалог на рівні істориків. І ще раз кажу: ми проти політизації чутливих питань спільного історичного минулого».

«Події на Холмщині, як і низка інших трагічних конфліктів між українцями і поляками в часи Другої світової війни, вимагають ретельних історичних досліджень. І ці дослідження мають здійснюватися спільно істориками і науковцями, спільно українськими і польськими, базуватися на щирому прагненні до встановлення справжньої історичної правди про причини, перебіг та наслідки конфлікту, якою б гіркою не була би правда для кожної із сторін. Наші народи заробили право знати правду. Але займатися цією правдою мають точно не політики. Мають історики і науковці. І про це ми домовилися, і ми ніколи не дамо політизувати ці сторінки нашої історії», – сказав президент України, згадуючи про свою домовленість із президентом Польщі Анджеєм Дудою під час перебування польського керівника в Харкові у грудні 2017 року.

«І сьогодні, схиляючи голову у спільній молитві, щиро звернімося до Господа словами: «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим», – сказав, серед іншого, Петро Порошенко.

Пізніше 8 липня, вже на Волині, президент України взяв участь у заходах ушанування пам’яті українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943–1944 років у селі Гончий Брід. «Трагічні сторінки нашої історії, зокрема і кривавий конфлікт 1943–44 років, мають бути пересторогою. Ми, сучасні покоління українців і поляків, не маємо права ставити сьогодення і майбутнє у залежність від минулого», – наголосив він.

Президент нагадав про трагічні події, які відбулися в селі Гончий Брід, де жертвами стали десятки людей, серед яких були мешканці не лише цього села.

Також цього ж дня, 8 липня, президент Польщі Анджей Дуда відвідав Волинь, але за окремою програмою. Він, зокрема, в селищі Олика відвідав цвинтар, на якому поховані загиблі в час Волинської трагедії місцеві поляки, знову назвав події Волинської трагедії 1943–44 років «геноцидом» і «етнічною чисткою» тодішнього місцевого польського населення з боку українців, повторивши нинішню політичну термінологію офіційної Варшави. Після цього він закликав до дружби між двома народами, яка, за його словами, має спиратися «на правді» з варшавського погляду.

Число українців, убитих у Сагрині бійцями польського антикомуністичного підпілля зі складу «Селянських батальйонів» та Армії крайової в березні 1944 року, історики оцінюють від понад 800 до понад 1200 людей. На меморіалі пам’яті вбитих є імена близько 660 загиблих, які вдалося встановити. Цей меморіал збудували ще 2008 року, але досі не вдавалося провести церемонію його відкриття.

У Гончому Броді внаслідок кількох нападів поляків у 1943–44 роках загинули понад 70 українців.

У перебігу Волинської трагедії 1943–44 років, яку в Польщі офіційно називають «Волинською різаниною», внаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, і низки польських формувань – націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, – з іншого, загинули десятки тисяч людей. При цьому число жертв серед місцевих поляків, за даними різних істориків, у тому числі польських, оцінюється від 30 до 70 тисяч людей; цифри офіційної Варшави – 100 тисяч загиблих поляків – не підтверджує майже ніхто. Кількість убитих українців оцінюють від 5 тисяч (цю найнижчу оцінку використовує Варшава) до понад 20 тисяч людей. Події Волинської трагедії Варшава давно називає «етнічними чистками», а 2016 року там перейшли до офіційного визначення «геноцид»; єдиними винуватцями трагедії називають «українських націоналістів». Заперечення Києва і нагадування про спільну відповідальність за трагедію і про злочини також поляків проти українського населення Польща при цьому відкидає і наполягає, щоб Україна визнала ту «історичну правду», яку диктує Варшава. Політичні суперечки, зокрема, пов’язані з оцінками тих подій, призвели останнім часом до зростання напруженості у відносинах між двома країнами.
…