Уряд доручив Мінінформполітику зареєструвати цей знак і розробити стандарт його використання
…
ukrlines skype чат
популярні новини
Будівлю телеканалу «Інтер» на вулиці Дмитрівській у Києві 9 травня блокують активісти партії «Національний корпус» і Національних дружин, протестуючи проти українофобської, на їхню думку, позиції телеканалу.
Поліція повідомляє, що на акції присутні близько 200-300 людей, акція відбувається спокійно.
Представники телеканалу до мітингувальників не виходили, будівля зачинена.
Під будівлею біля входу встановлені агітаційні намети «Нацкорпусу». Учасники акції також розмалювали в синьо-жовті кольори логотип телеканалу «Інтер», встановлений біля входу, а також обклеїли фасад будівлі листівками з текстом «Інтер», стань українським» і «Інтер» буде наш».
Порядок охороняють співробітники поліції.
Читайте також: «Де ж ти, СБУ»: скандал довкола каналу «Інтер» набирає обертів
Учасники мітингу протестують через оприлюднені раніше уривки з концерту «Інтера» до 9 травня, який мають показати сьогодні ввечері.
7 травня у мережі інтернет з’явилися уривки з цього концерту. Вони викликали критику користувачів інтернету через слова ведучих про перейменування вулиць в Україні «іменами фашистських злочинців».
Після цього Національна рада з питань телебачення і радіомовлення закликала припинити спроби розколювати країну.
У лютому і у вересні 2016 року офіс телеканалу «Інтер» ставав об’єктом блокування й навіть нападів представників радикальних організацій. Учасники заходу називали «Інтер» «агентом Кремля».
…
У соціальній мережі Facebook запустили флешмоб до четвертої річниці арешту засуджених у Росії кримчан Олега Сенцова й Олександра Кольченка. Про це повідомляє група «Свободу «кримським заручникам» – Сенцову і Кольченку» на своїй сторінці в соцмережі.
«Починаємо флешмоб до річниці арешту Олега Сенцова і Саші Кольченка. Напишіть, що у вас сталося, почалося, закінчилося за ці чотири роки, які Олег і Сашко провели за гратами (2014-2018) з хештегом #аВониЩеТам #аОниЕщёТам #TheyAreStillThere», – йдеться в повідомленні.
У спільноті відзначили, що «якщо в 2014 році арешт «кримської четвірки» був чимось безпрецедентним і раптовим, то зараз вже маємо близько 60 українських політв’язнів у Росії і Криму».
Олег Сенцов разом з Олександром Кольченком були затримані представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.
Сенцов і Кольченко визнані правозахисним рухом «Меморіал» політичними в’язнями.
…
Президент України Петро Порошенко увечері 9 травня зустрінеться з головою Європейської ради Дональдом Туском. Про це свідчать дані на сайті Євроради.
Згідно з цією інформацією, зустріч відбудеться в німецькому Аахені, її початок запланований на 19:15 за місцевим часом (20:15 за Києвом).
Іншої інформації про зустріч немає ні на сайті Європейської ради, ні на сайті Адміністрації президента України.
Візит Порошенка до Німеччини триватиме два дні – 9 та 10 травня. Відповідно до даних на сайті АП, президент зустрінеться також канцлером Німеччини Анґелою Меркель та президентом Франції Емманюелем Макроном.
Політичний експерт Євген Магда в ефірі Радіо Свобода висловив думку, що Порошенко буде обговорювати в Німеччині газопровід «Північний потік-2» та євроінтеграцію.
…
Членів екіпажу українського риболовецького судна, яких російські прикордонники затримали недалеко від анексованого Москвою Криму, можуть звинуватити в тероризмі. Таке припущення в ефірі проекту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії висловив помічник голови Держприкордонслужби України Олег Слободян.
«Вони зараз будуть намагатися притягнути їх до кримінальної відповідальності, «пришити» тероризм, контрабанду зброї, що завгодно. Звичайно, вони будуть це робити, щоб створити картинку того, що це не просто порушники, а диверсанти», – сказав Слободян.
За його словами, навіть якщо не брати до уваги незаконність затримання українського судна російською стороною, порушення морських кордонів у Росії не є кримінальним злочином.
«Росія розглядає це як браконьєрську діяльність у внутрішніх російських водах. Але знову ж таки – за це у них передбачена адміністративна відповідальність, а не утримання під вартою», – сказав він.
25 березня українські прикордонники затримали в акваторії Азовського моря риболовецьке судно з анексованої Керчі під прапором Росії. Прокуратура АРК порушила кримінальне провадження за фактом виходу судна «Норд» із закритого Києвом порту анексованої Керчі.
3 травня Держприкордонслужба України повідомила, що «росіяни почали жорстку політику затримання й огляду суден», які прямують через Керченську протоку.
4 травня російські прикордонники затримали українське риболовецьке судно «ЯМК-0041» (порт приписки Очаків) на захід від мису Тарханкут в анексованому Росією Криму.
…
Серія з трьох публікацій «Токсичні» доходи України. Як уникають належної утилізації небезпечних відходів» журналіста Радіо Свобода Євгена Солонини увійшла до короткого списку фіналістів конкурсу «Честь професії-2018» у номінації «Найкраще подання складної теми».
У трьох матеріалах серії йдеться про те, що в Україні щороку утворюється близько 312 мільйонів тонн відходів. Більша частина небезпечних відходів в Україні не утилізується, зокрема внаслідок недоліків природоохоронного законодавства, наголошують фахівці.
Євген Солонина – кореспондент Радіо Свобода, один із переможців конкурсу «Кожен рік – рік лісів» у 2011 році, призер номінації «Найкраще подання резонансного матеріалу» в конкурсі “Честь професії” в 2011 році.
Раніше стало відомо, що розслідування програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший, «Управління захисту власних інтересів» журналістки Валерії Єгошиної увійшло до короткого списку фіналістів конкурсу «Честь професії-2018» у номінації «Найкраще подання резонансного матеріалу».
Імена переможців будуть оголошені під час офіційної церемонії нагородження, що відбудеться 15 травня в Українському домі в Києві.
Read MoreСлужба безпеки України повідомляє, що обшуки в лідера Компартії Петра Симоненка відбувалися в рамках кримінального провадження за статтями про «державну зраду» і «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади».
«Кремлівський вірус проплачених «держпереворотів» в Україні знайшов черговий «організм». Але, на відміну від попередників, московські куратори гранатомета Симоненку вже не довірили, адже самі цілком усвідомлюють бутафорність чергового претендента на роль російської «Аврори» в Києві», – цитує прес-служба СБУ голову спецслужби Василя Грицака.
За повідомленням, під час слідчих дій разом із агітаційними матеріалами, «спрямованими на насильницьку зміну й повалення конституційного ладу або захоплення державної влади», також вилучені предмети, схожі на пістолет АПС з глушником і 120 патронів до нього.
У Комуністичній партії України раніше сьогодні заявляли, що силовики 8 травня провели обшук у лідера партії Петра Симоненка й лідера Комсомолу Михайла Кононовича.
Як заявляють у партії, також обшук проводився в приміщенні КПУ в Києві.
У КПУ обшуки називають провокацією з метою «зірвати майбутні урочисті заходи, не допустити масову участь українців у пам’ятних ходах і їхньої участі в покладанні квітів до радянських воїнів-визволителів».
СБУ раніше повідомила, що під час слідчих дій виявили агітаційні матеріали із забороненою символікою комуністичного тоталітарного режиму. У СБУ стверджують, що ці матеріали «планувалися на замовлення російських кураторів для публічного поширення 9-го травня, щоб дестабілізувати суспільно-політичну обстановку в державі та спровокувати силові сутички між активістами громадсько-політичних об’єднань».
16 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Міністерства юстиції України про заборону Комуністичної партії. Була заборонена офіційна діяльність партії або участь її в майбутніх виборах. У липні 2014 року Міністерство юстиції подало судовий позов про заборону КПУ.
…
Донбас. Продуктів на всіх не вистачає, хоч «ще не голод»
Інавгурація Путіна відбулася. Чи є в Росії інакомислення?
День перемоги. 8 чи 9 травня?
На ці теми говоритимуть ведучий «Ранкової Свободи» Юрій Матвійчук і гості студії: заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юрій Гримчак, політолог Олег Саакян і координатор Комітету патріотичних сил Донбасу Єгор Фірсов; політик (Росія) Наталя Шавшукова, політолог Микола Давидюк, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич та голова правління ГО «Європейський Рух України» Вадим Трюхан; директор Інституту проблем радикалізму Костянтин Дикань, політолог Олексій Мінаков та доктор політичних наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені Кураса НАН України Владислав Гриневич.
Read MoreВіце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко доручив відповідним органам влади внести пропозиції щодо санкцій для 12 російських видавництв, що поширюють книжкові видання, «зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України».
Як написав Кириленко у Twitter, він ухвалив таке рішення, «реагуючи на звернення громадськості і Держкомтелерадіо».
3 травня Держкомтелерадіо запропонував урядові застосувати санкції до російських видавців, що продукують та поширюють видання антиукраїнського змісту.
Як повідомили у комітеті, протягом 2015 – 2018 років Держкомтелерадіо здійснює постійний моніторинг сфери книгорозповсюдження з метою виявлення друкованої продукції, зміст якої суперечить українському законодавству. За результатами моніторингу складений перелік книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.
До переліку, внесено 172 видання, випущених 35 видавництвами.
Read MoreБразилець Рафаель Маркес Лусваргі прибув до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, де сьогодні має відбутися підготовче засідання в справі про його участь у збройному конфлікті на Донбасі на боці підтримуваних Росією бойовиків.
Прокурор заявив, що має намір просити для Лусваргі запобіжний захід у вигляді арешту.
Перед цим суддя-спікер суду Мар’ян Мицак заявив, що суд не отримував від прокуратури жодних клопотань.
Журналісти Радіо Свобода знайшли Рафаеля Лусваргі у чоловічому Свято-Покровському Голосіївському монастирі УПЦ (Московського патріархату).
4 травня праворадикали передали Лусваргі Службі безпеки України. У СБУ пообіцяли перевірити діяльність бойовика в Києві.
У жовтні 2016 року Лусваргі затримали співробітники Служби безпеки під час перетину державного кордону України в терміналі D міжнародного аеропорту «Бориспіль».
Через кілька місяців, у січні 2017 року, Печерський районний суд Києва визнав бразильця винним у створенні терористичної організації, створенні непередбачених законом збройних формувань і призначили покарання у вигляді 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Він став першим іноземцем не з Росії, засудженим Києвом за участь у війні на Донбасі.
У серпні 2017 року Апеляційний суд Києва скасував вирок і повернув справу Рафаеля Лусваргі на новий розгляд через порушення територіальної підсудності.
У грудні йому змінили запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов’язання терміном на два місяці. Потім запобіжний захід не продовжили «у зв’язку із тривалістю розгляду судами питання про територіальну підсудність даного кримінального провадження».
15 лютого Верховний суд визначив територіальну підсудність кримінального провадження за Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області.
…
Конституційний суд України отримав понад 600 конституційних скарг, передає прес-служба суду. Водночас у КСУ не уточнили, за який період надійшли скарги.
Голова установи Станіслав Шевчук вважає, що така кількість скарг вказує, зокрема, на необхідність удосконалення українського законодавства.
Водночас він зазначив, що більшу частину поданих скарг повернули заявникам через невідповідність вимогам закону «Про Конституційний суд України». За його словами, це свідчить про важливість «не лише наділити людину можливістю захистити свої права, а й навчити її, як правильно цей механізм захисту використовувати».
Він нагадав, що два з чотирьох рішень Конституційного суду у 2018 році стосувалися неконституційності законів.
«Це вперше в історії суду, коли закони було визнано неконституційними в цілому через порушення процедури їх розгляду та ухвалення», – додав Шевчук.
У 2018 році КСУ визнав неконституційними закон про засади державної мовної політики («Ківалова-Колесніченка») та закон про всеукраїнський референдум.
…
В Адміністрації президента України підтвердили, що цього тижня відбудеться зустріч Петра Порошенка з лідерами Франції та Німеччини.
«9-10 травня 2018 року президент України Петро Порошенко здійснить робочий візит до Німеччини. У рамках програми перебування заплановані тристоронні переговори з федеральним канцлером ФРН Анґелою Меркель та президентом Франції Емманюелем Макроном, а також зустріч із президентом Європейської ради Дональдом Туском», – ідеться в повідомленні.
В адміністрації додали, що «президент України також візьме участь у заходах в рамках щорічної церемонії вручення премії Карла Великого президенту Франції Емманюелю Макрону».
Україна сподівається на тісну співпрацю ЄС і США в питанні запровадження миротворчої місії ООН в окупованій частині Донецької та Луганської областей, заявив президент Петро Порошенко. Як повідомила 5 травня прес-служба президента, він сказав про це в інтерв’ю німецькому виданню «Фокус», відповідаючи на питання, чого він очікує від зустрічі з канцлером Німеччини Анґелою Меркель і президентом Франції Емманюелем Макроном, яка відбудеться 10 травня в Аахені.
«Канцлер відіграла надважливу роль у боротьбі за нашу незалежність і підтримувала нас у важкі часи. Обидва лідери щойно відвідали Сполучені Штати, і я сподіваюся на тісну співпрацю США з ЄС у питанні створення миротворчої місії ООН, а також кращу координацію у питанні санкцій», – сказав президент.
…
Петиція про «захист традиційних сімейних та інституту сім’ї» зібрала на сайті Адміністрації президента необхідну кількість підписів для того, щоб її розглянув президент України Петро Порошенко.
Станом на 15:30 6 травня петиція має 25 417 підписів з 25 000 необхідних.
Звернення було оприлюднене на сайті АП 8 лютого. Його автор Віктор Танцюра просить президента, зокрема, розробити та видати указ про загальнодержавну стратегію «захисту та популяризації традиційних сімейних цінностей та інституту сім’ї в Україні», а також внести на розгляд Верховної Ради законопроект «про заборону пропаганди і популяризації різних видів девіантної статевої поведінки й антисімейних ідей», серед яких згадуються Марші рівності на підтримку прав сексуальних меншин.
У 2017 році правозахисний ЛГБТ-центр «Наш світ» зафіксував 226 випадків порушення прав щодо представників ЛГБТ. Правозахисники звертають увагу на те, що часто не вдається домогтися, аби справу кваліфікували як злочин на ґрунті ненависті.
…
Київ засуджує масові затримання громадян під час акцій протесту під гаслом «Він нам не цар», які відбулися в Росії 5 травня, за кілька днів до інавгурації президента Володимира Путіна на четвертий термін, повідомила прес-служба МЗС України.
У відомстві заявили, що затримання і арешт громадян «є ще одним свідченням страху режиму та проведення ганебної державної політики з придушення прав людини та основоположних свобод, намагання викорінити будь-яке інакомислення в Росії».
«Особливо обурює насильство по відношенню до неповнолітніх громадян та молоді. Україна та наші міжнародні партнери вимагають негайного звільнення незаконно затриманих та забезпечення їхніх прав на мирний протест проти свавілля і несправедливості», – заявили в МЗС.
5 травня акції відбулися в десятках міст Росії. Ініціатором демонстрацій був російській опозиційний політик Олексій Навальний.
За даними російського незалежного правозахисного медіа-проекту «ОВД-Інфо», у 26 містах Росії затримали 1 612 людей. Серед них був і Навальний.
Затримання засудили США і країни Європейського союзу.
Путіна обрали на четвертий президентський термін у березні. Його інавгурація відбудеться 7 травня.
…
За квітень новий голова Національного агентства України з питань запобігання корупції Олександр Мангул отримав 119 909 гривень заробітної платні без урахування податків. Про це повідомила прес-служба агентства.
«З вказаної суми було утримано 21 584 гривні податку на доходи фізичних осіб, а також 1799 гривень військового збору. Загальна сума виплати становила 96 527 гривень, у першій половині місяця 46 000 гривень і в другій половині 50 527 гривень», – розповіли в НАЗК.
У відомстві підкреслили, що надалі голова агентства щомісячно буде отримувати «орієнтовно таку суму».
Мангул очолив НАЗК 28 березня.
Згідно з законодавством, серед функцій Національного агентство з питань запобігання корупції є контроль та перевірка декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя цих людей.
…
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав кримських татар в окупованому Росією Криму приєднатися до вшанувань дня депортації 18 травня, що відбуваються на материковій частині України, й ігнорувати заходи встановленої Росією на півострові влади.
«18 травня російські окупанти, які кожен день здійснюють злочини проти кримськотатарського народу, … намагатимуться показати, нібито вони теж сумують через цю страшну трагедію. Це будуть крокодилячі сльози, вони це будуть робити, щоб приспати нашу пильність. З ними будуть деякі зрадники з числа нашої громади. Я закликаю: залиште цих негідників одних», ‒ сказав Чубаров у своєму відеоблозі на фейсбуці.
«Цього дня, 18 травня, ми повинні разом організовано вийти до пам’ятників, які наш народ спорудив до окупації, ми повинні там прочитати молитви, щоб біля нас не було жодних російських окупантів і їхніх прислужників, і жодного російського прапора, які забруднили Крим», ‒ додав голова Меджлісу.
«О 12-й годині (18 травня ‒ ред.) на всій материковій Україні пройде хвилина мовчання. Спробуйте продумати форми, щоб це було дуже помітно, щоб кожен російський окупант і ті, хто до них приєдналися, побачили, що абсолютна більшість кримських татар не скорилася російській окупації», ‒ сказав Чубаров.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу зазначив, що в різних містах України пройде низка заходів, присвячених Дню пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу з Криму.
«18 травня, разом з президентом, парламентом, Кабміном, плануємо провести низку заходів. Цього року ми змінимо форми проведення цих заходів, це дозволить усім, хто хоче в цей день бути з кримськотатарським народом, приєднатися», ‒ сказав він.
Зокрема, за словами Чубарова, жалобні заходи пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу відбудуться в Херсонській області, Генічеському районі, Новоолексіївці, Одесі, Львові, а також у Дніпрі, де жалобні заходи пройдуть із участю української та єврейської громад у музеї Голокосту.
18 травня 1944 року почалася депортація сталінським режимом із Криму близько 200 тисяч кримських татар. Майже половина депортованих загинула в дорозі чи на місцях вигнання. В Україні ця депортація визнана геноцидом. Цей день, 18 травня, в Україні вшановують як День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. Крім того, після незаконної окупації Криму Росією навесні 2014 року 18 травня визначене також як День боротьби за права кримськотатарського народу.
Встановлена Росією в окупованому Криму влада, зі свого боку, намагається проводити власні заходи до роковин депортації, щоб створити вигляд «турботи» про кримських татар.
…
Президент України Петро Порошенко висловив упевненість, що процес створення Антикорупційного суду буде завершено найближчим часом.
«Ми прагнемо прискорити процес утворення Антикорупційного суду. Я переконаний, що нам це вдасться в першій половині року, можливо, ще у травні. І тоді ми отримаємо наступний транш», ‒ заявив він в інтерв’ю німецькому виданню «Фокус» під час обговорення питання співробітництва України з Міжнародним валютним фондом, інформує прес-служба голови української держави.
Порошенко зазначив, що разом із позицією щодо необхідності подальшого посилення боротьби з корупцією МВФ відзначає значне економічне зростання України та проведення реформ у державі.
«Я пишаюся тим, що вдалося покращити інвестиційний клімат. Ми за чотири роки досягли більше, аніж за 25 років перед цим», ‒ наголосив президент, зауваживши, що це є оцінкою не лише МВФ, а й Світового банку.
«Ми у рейтингу Doing Business з місця 137-го у 2013 році піднялися на позицію 76-у. Темпи економічного розвитку в цьому році, очевидно, зростуть на 3,5%. Покажіть мені ще країну, якій таке вдалося в умовах війни», ‒ додав він.
Давно очікуване, але досі не здійснене створення спеціального Антикорупційного суду є вимогою до України з боку її західних партнерів і однією з передумов подальшого надання фінансової допомоги ‒ зокрема, з боку МВФ.
1 березня Верховна Рада України підтримала президентський законопроект № 7440 про Антикорупційний суд у першому читанні. Перед цим голова Верховної Ради Андрій Парубій закликав депутатів підтримати цей законопроект. Він зауважив, що всі рекомендації і зауваження до документа депутати зможуть розглянути до другого читання.
Загалом у парламенті були зареєстровані чотири законопроекти про антикорупційний суд.
Раніше Міжнародний валютний фонд наголошував на важливості невідкладного схвалення закону про Антикорупційний суд в Україні, і «щоб при цьому під час його розгляду в парламенті були враховані поправки, необхідні для приведення остаточного тексту закону в повну відповідність із передбаченими програмою зобов’язаннями і рекомендаціями Венеційської комісії Ради Європи».
Створення Антикорупційного суду передбачає закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року. Проте досі не схвалений спеціальний закон щодо такого суду.
…
Україна сподівається на тісну співпрацю Європейського союзу і США у питанні запровадження миротворчої місії Організації Об’єднаних Націй на окупованій частині Донецької та Луганської областей, заявив президент Петро Порошенко.
Як повідомляє прес-служба президента, він сказав про це в інтерв’ю німецькому виданню «Фокус», відповідаючи на питання, чого він очікує від зустрічі з канцлером Німеччини Анґелою Меркель і президентом Франції Емманюелем Макроном, яка відбудеться 10 травня в Аахені.
«Канцлер відіграла надважливу роль у боротьбі за нашу незалежність і підтримувала нас у важкі часи. Обидва лідери щойно відвідали Сполучені Штати, і я сподіваюся на тісну співпрацю США з ЄС у питанні створення миротворчої місії ООН, а також кращу координацію у питанні санкцій», – сказав президент.
За його словами, санкції є «важливим важелем», який змусить Росію сісти за стіл переговорів і перейти до виконання Мінських домовленостей.
Порошенко наголосив, що у питанні встановлення миру в Україні й відновлення її територіальної цілісності «справді потрібен прорив». «Цю мету допомогла б виконати миротворча місія, яка б утворила необхідне безпекове середовище, аби сприяти проведенню вільних і чесних виборів на сході України. І, будь ласка, Росія, ми нічого неправильного від вас не вимагаємо, але поверніться до цивілізованого діалогу і відведіть свої війська», – сказав президент.
Росія прагне створити місію ООН на Донбасі в обмеженому форматі – тільки для охорони беззбройних працівників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Україна і Захід, зокрема й Німеччина, відкидають такий підхід і домагаються створення місії, що взяла б під контроль усю окуповану частину українського Донбасу, включно з кордоном із Росією, і мала б широкий мандат і повноваження.
…
Збройний конфлікт на сході України завдає руйнівної шкоди освіті, заявляє Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ).
За даними організації, через конфлікт понад 200 тисяч дітей змушені навчатися у воєнізованому середовищі.
«Діти навчаються в школах з дірками від куль у стінах та мішках з піском у вікнах, бомбосховищами та шрапнеллю на подвір’ях… Діти надзвичайно нервуються через обстріли, і вчителі намагаються їх заспокоїти, але це для них складно», – розповіла представниця ЮНІСЕФ в Україні Джованна Барберіс.
В організації також заявили, що школи й дитячі садки по обидва боки від лінії зіткнення перебувають у небезпеці через близькість військових об’єктів, включно з базою, складами та пунктами пропуску.
Збройний конфлікт на Донбасі почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, унаслідок конфлікту загинули понад 10 300 людей.
…
Національне антикорупційне бюро України розслідує кримінальне провадження щодо незаконного збагачення та декларування недостовірної інформації депутатом від партії «Блок Петра Порошенка».
Про це свідчить ухвала Солом’янського районного суду Києва, яку опублікували 2 травня на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.
У матеріалах суду не вказали конкретне прізвище депутата, щодо якого НАБУ веде провадження, однак зазначили, що він набув депутатських повноважень 29 березня 2016 року.
На сайті Верховної Ради України повідомляють, що того дня повноважень депутатів набули Олександр Бригинець і Дмитро Білоцерківець.
«Народний депутат України ОСОБА_3 (дата набуття депутатських повноважень – 29 березня 2016 року) у щорічній декларації особи… не зазначив інформації про членів сім’ї суб’єкта декларування, не задекларував майно, яке належить таким особам, не задекларував інформацію про інше майно, яким суб’єкт декларування та члени його сім’ї володіли або користувалися у відповідний період», – йдеться в ухвалі суду.
Суд задовольнив клопотання НАБУ і дав дозвіл детективам агентства на доступ до декларації нардепа за 2017 рік, а також до інформації про мобільні переговори дружини депутата із 2015 року.
НАБУ створене 16 квітня 2015 року. Бюро є правоохоронним органом, якому підслідні корупційні злочини, вчинені, зокрема, президентом України, повноваження якого припинено, прем’єр-міністром, народними депутатами, генеральним прокурором та державними службовцями категорія «А».
…
Голова Військового комітету НАТО, чеський генерал Петр Павел заявляє, що Росія, попри свої заперечення, зберігає всі «важливі позиції» в угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» на сході України. В інтерв’ю Радіо Свобода він наголосив, що без значної підтримки, яку надає Росія, угруповання «ДНР» і «ЛНР» «не змогли б вижити».
«Вони (росіяни – ред.) зберігають всі важливі позиції у військовій структурі. Вони також зберігають важливі посади в місцевій адміністрації, і, якщо вдаватися до цифр, згідно із нашими джерелами, в цих структурах працює приблизно від трьох до п’яти тисяч російських фахівців. Росія також суттєво підтримує ці регіони обладнанням – особливо військовою технікою, важким озброєнням, боєприпасами, усіма матеріально-технічними ресурсами. Отже, в принципі, ми можемо сказати, що без значної підтримки Росії ці два регіони не змогли б вижити», – наголосив Павел.
Голова Військового комітету НАТО також заявляє, що «твердо вірить» у мирне врегулювання збройного конфлікту на сході України.
«Чесно кажучи, хоча це, ймовірно, трохи відрізнятиметься від того, що ми чуємо на політичному рівні, я твердо вірю в мирне врегулювання конфлікту на Донбасі. Я вважаю, що залучення більшої кількості летальної зброї призведе до незбалансованості, у відповідь на яку й інша сторона почне доставляти більше летальної зброї», – сказав Павел.
За його словами, НАТО, з одного боку, намагається створити «вправне, сучасне, ефективне» українське військо, здатне впоратись із ситуацією в сфері безпеки своїми власними силами. «Але водночас ми намагаємося зробити все можливе, щоб також досягти політичного рішення після укладення Мінських угод та, зокрема, поліпшити соціальне становище населення Донбасу», – додав Павел.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів на українському сході. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
Відносини між НАТО та Москвою загострилися після анексії Криму і початку збройного конфлікту на Донбасі.
Read MoreУ рішенні Солом’янського суду Києва йдеться, що документи про продаж автомобіля Mercedes-Benz S 500L лідером «Радикальної партії» Олегом Ляшком, ймовірно, є підробленими.
Як йдеться в ухвалі суду від 18 квітня, відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи підпис покупця виконаний іншою особою. Йдеться про підпис у заяві щодо перереєстрації транспортного засобу Mercedes-Benz S500L у травні 2015 року.
У зв’язку з цим у НАБУ виникла необхідність встановлення обставин та підстав переоформлення права власності на цей автомобіль.
«Використання імовірно підроблених документів для надання вигляду законності підстав набуття ОСОБА_4 як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, грошових коштів у розмірі 2 245 500 гривень отриманих нібито від продажу вказаного автомобіля, є обставинами, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні оскільки можуть містити відомості про подію кримінального правопорушення», – вказується в рішенні суду.
Детективи НАБУ просили суд надати доступ до низки документів, що стосуються перереєстрації автомобіля. Суд надав такий дозвіл.
У рішенні суду не вказуються прізвища, зазначається, що ОСОБА_4 є народним депутатом, який обрався у багатомандатному окрузі за списками Радикальної партії Олега Ляшка. Як відомо, Олег Ляшко у декларації за 2015 рік вказав, що отримав 2,2 мільйона гривень доходу від відчуження рухомого майна.
Наразі Олег Ляшко не коментував інформацію про ймовірну підробку документів під час продажу його авто.
НАБУ створене 16 квітня 2015 року. Бюро є правоохоронним органом, якому підслідні корупційні злочини, вчинені, зокрема, президентом України, повноваження якого припинено, прем’єр-міністром, народними депутатами, генеральним прокурором та державними службовцями категорія «А».
Read MoreП’ятеро лікарів досягли ліміту пацієнтів, заявив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.
«За місяць кампанії досягти ліміту пацієнтів майже неможливо. На сьогодні це зробили лише п’ять лікарів на всю країну… Це три сімейні лікарі (у Полтавській, Чернігівській та Донецькій області) та два педіатри (обидва – Донецька область)», – написав Ковтонюк у Facebook.
Він зазначив, що максимальна кількість пацієнтів, які можуть підписати декларацію з одним терапевтом, становить 2000, із сімейним лікарем – 1800, а з педіатром – 900.
Ковтонюк додав, що «доволі часто» в кампанії з вибору лікаря трапляються випадки, коли пацієнтам кажуть, що ліміт вичерпаний.
«Найбільш імовірно, це порушення», – зазначив Ковтонюк.
2 квітня в Україні стартувала кампанія з вибору лікаря, який надає первинну допомогу. Лікаря можна обрати в будь-якому медзакладі, незалежно від місця прописки чи проживання, проте цей медзаклад має бути приєднаним до системи «Електронне здоров’я».
27 квітня Міністерство охорони здоров’я заявило, що майже за місяць понад два мільйони пацієнтів підписали декларації з лікарями.
…
Спільний саміт країн Європейського союзу та України може відбутися 9 липня в столиці Бельгії Брюсселі, повідомив кореспондент Радіо Свобода в Брюсселі Рікард Юзвяк.
«Саміт ЄС-Україна попередньо призначений на 9 липня в Брюсселі. Це означає, що [президент України Петро] Порошенко повинен мати можливість залишитися на саміт НАТО 11-12 липня», – написав Юзвяк у Twitter.
У квітні журналіст повідомляв, що наступний саміт Україна-ЄС може відбутися в середині липня.
Попередній, 19-ий саміт відбувся в липні 2017 року в Києві. Він завершився без схвалення підсумкової заяви чи спільної декларації.
Тоді Євросоюз відмовився включити в підсумковий документ положення про визнання європейських прагнень України.
Угорщина блокує зустрічі в рамках співпраці України з ЄС і НАТО. Відносини між Києвом та Будапештом загострилися у зв’язку з новим українським законом про освіту, який набрав чинності 28 вересня 2017 року. Офіційний Будапешт побачив порушення прав угорської меншини (в Україні угорці живуть компактно переважно у Берегівському районі Закарпаття – ред.) у нормі закону щодо обов’язкового отримання освіти державною мовою.
Офіційний Київ ці звинувачення відкидає.
…
Засуджений за «підготовку диверсій» громадянин України Андрій Захтей відмовився давати свідчення у справі підозрюваного «українського диверсанта» Євгена Панова в підконтрольному Росії Верховному суді Криму. Про це 3 травня повідомляє кореспондент Крим.Реалії, проекту Радіо Свобода.
За словами адвоката Дмитра Дінзе, Захтей відмовився давати свідчення, пославшись на статтю 51 Конституції Росії («ніхто не зобов’язаний свідчити проти себе самого»).
«Він особливо нічого не сказав, відмовився по 51-й статті. Після цього в суді зачитали свідчення Захтея, які він давав раніше», – пояснив адвокат.
Також на засіданні допитали двох свідків і понятого. Останній був присутній при огляді автомобілів Захтея і Панова. Один зі свідків розповів про те, що бачив в готелі, куди заїжджали Панов і Захтей.
Другий – відповідальний за водопостачання муніципального унітарного підприємства.
«Його просто запитали, які будуть наслідки, якщо отруїти воду або підірвати що-небудь на вашому підприємстві. Він відповів, що було б все дуже погано», – пояснив Дінзе.
Наступне судове засідання призначене на 10:00 4 травня.
У квітні 2018 року суд перейшов до розгляду по суті справи «українського диверсанта» Панова. Йому продовжили арешт на півроку, до 26 вересня.
У серпні 2016 року ФСБ Росії затримала в анексованому Криму групу «українських диверсантів», які нібито готували теракти на півострові. Затриманих деякий час утримували в московському СІЗО Лефортово, після – повернули до Криму.
Російські спецслужби заявляють, що затримані Євген Панов і Андрій Захтей були членами «групи диверсантів», яка нібито планувала здійснити теракти на об’єктах туристичної та соціальної інфраструктури півострова.
Влада України заперечує російські звинувачення на адресу українців і називає їх «провокацією» російських спецслужб.
Захтей підписав досудову угоду зі слідством. Однією з умов підписання угоди з боку слідства була відмова Захтея від адвоката за угодою.
У лютому його засудили до 6 років і 6 місяців колонії суворого режиму і штрафу 220 тисяч рублів (близько 105 тисяч гривень).
Євген Панов провину не визнав і від угоди зі слідством відмовлявся.
…