Україна

Лідери Франції та Німеччини Емманюель Макрон та Анґела Меркель під час візитів президента України Володимира Зеленського провели «розвідку боєм» щодо позицій, якими у відносинах у трикутнику Україна – ЄС – Росія готовий поступитися новий український керівник. Про це в інтерв’ю «5 каналу» заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Було важливо подивитися і для Макрона, і для Меркель, які наміри стратегічні. Насправді складна ситуація для нової команди стане, коли буде велика фракція в новій Раді, буде великий тиск щось робити, не виключено, що буде великий тиск щось робити за наш рахунок, і я бачу певні ознаки цього. Тому до цього потрібно підготуватися, і чіткі меседжі, які прозвучали, є дуже корисними», – вказав Клімкін.

«На жаль, є проблеми навколо повернення Росії до Ради Європи. Оскільки я намагався пояснити всім нашим партнерам, що проблема не в поверненні як такому: від того, що там буде декілька російських депутатів, нам не холодно й не спекотно. Проблема ж зовсім в іншому: хтось хоче використати це повернення як шлях до «нової нормальності» з Росією», – додав український міністр закордонних справ, каденція якого добігає кінця.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила 18 червня після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, що відновлення в правах делегації Росії у Парламентській асамблеї Ради Європи можливе лише за певних умов.

«Але водночас треба знайти якийсь шлях для того, щоби вони (Росія – ред.) виконали зобов’язання», – сказала Меркель.

3 червня регламентний комітет ПАРЄ ухвалив проект резолюції, яка може змінити правила ПАРЄ і ускладнити процедуру застосування санкцій, зокрема щодо Росії.

Росія не бере участі у сесіях асамблеї з січня 2015 року після застосування серйозного обмеження повноважень її делегації.

Українські правозахисники вважають, що повернення російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи за умов нехтування вимог організації Росією стане «моральною капітуляцією» цієї міждержавної організації. 

17 червня президент Франції Емманюель Макрон заявив, що його країна хоче уникнути повного виходу Росії з Ради Європи. Натомість п​резидент України Володимир Зеленський заявив у Парижі, що у Парламентської асамблеї Ради Європи немає підстав для повернення російської делегації.
…

Адміністрація президента України Володимира Зеленського закликає Національну поліцію гарантувати безпеку під час проведення Маршу рівності в Києві і не допустити сутичок між прихильниками і противниками маршу.

«Президент є гарантом прав і свобод людини. Конституцією України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи і є рівними перед законом, а отже не може бути привілеїв чи обмежень за різними ознаками, такими як колір шкіри, стать, національність, мова тощо. Кожен громадянин має почувати себе у безпеці та не повинен піддаватися насильству», – йдеться в повідомленні АП у Facebook.

23 червня в Києві стартував Марш рівності на захист прав ЛГБТ-спільноти. Ходою завершуються акції «Київпрайду», що тривали в столиці України від 16 червня.

Організатори очікують на участь щонайменше 10 тисяч людей. На захід запросили президента України Володимира Зеленського.

На свою акцію також вийшли противники Маршу рівності. Їх і учасників маршу розділяють правоохоронці.

Про участь у марші в Києві повідомила низка іноземних посадовців.

Колишній учасник АТО, доброволець батальйону «Донбас» Віктор Пилипенко, який не приховує своєї орієнтації, днями анонсував участь у марші окремої колони ЛГБТ-військових і їхніх родичів, не менш ніж 15 людей.

Через прикінцеві акції 22 і 23 червня в центрі Києва частково обмежують дорожній рух і рух транспорту, зокрема й метро.

Міністерство внутрішніх справ України закликало організаторів «Маршу рівності» в Києві й їхніх опонентів утриматися від провокацій і дотримуватися закону. А в Київміськдержадміністрації повідомили, що спільно з правоохоронцями проведуть заходи для гарантування безпеки учасників маршу.

У попередні роки захід пильно охороняла поліція.

Раніше голови кількох іноземних представництв в Україні виступили із заявою, в якій зазначили, що останніми роками українські правоохоронні органи «значно покращили свою здатність захищати права ЛГБТІК-українців». Дипломати просили надати всю необхідну підтримку і цього року.

Організатори «Київправйду» 19 червня повідомили про напади на відвідувачів їхнього заходу: за їхнім повідомленням, група невідомих напала на групу людей, які поверталися з прем’єри фільму «Не ховай очей-2. Наші у США», яка проходила в центрі «Ізоляція» в Києві. На думку організаторів, «очевидно, що злочин був cкоєний на ґрунті ненависті».

«Київпрайд» – це українська громадська організація, метою якої, за її словами, є «сприяння досягненню повного дотримання прав людини для ЛГБТ+ в Україні, формування поваги до цих прав у суспільстві шляхом підвищення видимості та участі ЛГБТ+ у суспільних процесах». «Окрім своєї діяльності протягом року, ГО «Київпрайд» організовує щорічну подію, що називається «Київпрайд-тиждень», – мовиться в повідомленні на сайті організації.

 
…

Колишнього президента України Віктора Януковича викликають до Київського апеляційного суду на 15 липня на розгляд апеляційних скарг його захисників у зв’язку зі справою про державну зраду.

Повістка/повідомлення про виклик оприлюднене в офіційному виданні «Урядовий кур’єр».

Раніше захисники Віктора Януковича подали загалом п’ять апеляційних скарг на вирок Оболонського районного суду Києва. Потім вони подали ще кілька скарг на ухвали цього ж суду, який відхилив заяви захисників.

24 січня Оболонський районний суд Києва визнав Януковича винним у державній зраді і пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні й веденні агресивної війни і засудив його до 13 років позбавлення волі заочно. Водночас суд визнав колишнього президента не винним у пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Прокуратура просила засудити Януковича до 15 років позбавлення волі.

Янукович назвав вирок незаконним. Він заперечує свою провину в цих і в усіх інших інкримінованих йому злочинах. Вирок не набрав чинності, бо був оскаржений.

Віктор Янукович виїхав із України в лютому 2014 року після розстрілів на Майдані. Наразі він переховується в Росії.

Загалом проти Януковича і його спільників в Україні розглядається ціла низка кримінальних справ, зокрема, щодо масових розстрілів на Майдані. На жодне з судових засідань він дотепер не прибував.
…

Президент України Володимир Зеленський стверджує, ніби Друга світова війна почалася для України 22 червня 1941 року.

Як повідомила його прес-служба, в День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни 22 червня Зеленський нагадав, що рано-вранці 22 червня 1941 року відбулося бомбардування Києва, і заявив: «Друга світова, що увірвалася в наш дім, відтоді охопила всю територію України».

«Війна приносить лише кров, горе й страждання. Маємо робити все, щоб вона не стала для наступних поколінь звичним явищем життя», – сказав також Зеленський.

Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року, також і для України: того дня війська нацистської Німеччини вторглися до Польщі, якій тоді належала західна частина України. 17 вересня 1939-го на західноукраїнські землі вступила й радянська Червона армія. Але про цей факт уникали згадувати в радянські часи, а також у сучасній Росії.

Іще до загально визнаної нині дати початку Другої світової війни 1 вересня 1939 року іноземне воєнне вторгнення на українські землі почалося 14 березня 1939-го – тоді війська Угорщини за згодою Гітлера почали окупацію українського Закарпаття. 15 вересня 1939 року там була проголошена держава Карпатська Україна, яка проіснувала ледь більше як добу до окупації пронацистською в той час Угорщиною.

22 червня 1941 року почалася німецько-радянська війна, яку в СРСР, а нині в Росії називають «великою вітчизняною». Того дня війна почалася для іншої частини України, яка тоді належала СРСР.

У коментарях до повідомлення про цю заяву Зеленського у фейсбуці адміністрації президента багато читачів нагадали голові держави і його прес-службі про цей факт історії України, який, на думку деяких коментаторів, у повідомленні перекручений у радянсько-російському дусі.

День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни – пам’ятний день, призначений на 22 червня указом президента Леоніда Кучми 2000 року. В указі також було використане поширене в ті часи формулювання радянсько-російського зразка: «З метою всенародного вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років, їх подвигу та жертовності».

1 вересня, коли для України почалася Друга світова війна, в Україні наразі офіційно не вшановується.

Нині, з 2014 року, на сході України триває російсько-українська війна. Зеленський як новообраний президент заявляв, що хоче завершити її, але не уточнював, на яких умовах.
…

Глава фракції «Опозиційний блок» Вадим Новинський не піде на вибори за партійним списком. Про це повідомив Євгеній Мураєв, який очолює список «Опозиційного блоку».

За його словами, на одномандатних округах від партії балотуватимуться «дуже достойні представники», зокрема Борис Колесніков та Вадим Новинський.

Раніше повідомлялося, що Новинський ввійшов до першої десятки «Опозиційного блоку».

Позачергові вибори до парламенту призначені на 21 липня.
…

Тимчасово виконуючий обов’язки глави Служби безпеки України Іван Баканов перебуває з робочим візитом у США. Як зазначає прес-служба СБУ, Баканов прибув до Вашингтону «для ознайомлення з результатами україно-американського безпекового співробітництва».

«Особливу увагу приділено підготовці візиту до Вашингтону президента України Володимира Зеленського, який незабаром має відбутися на запрошення президента США Дональда Трампа», – мовиться у повідомленні.

Зазначається, що Баканов під час зустрічі з заступником помічника Державного секретаря США з питань Європи та Євразії Джорджем Кентом підтвердив «незмінність зовнішньополітичного курсу України, поглиблення євроатлантичної інтеграції нашої держави».

Коли саме Зеленський планує відвідати США, не уточнюється.
…

Президент Росії заборонив російським авіакомпаніям здійснювати рейси до Грузії з 8 липня цього року, а туроператорам рекомендував не продавати росіянам тури у цю країну. Відповідний указ опубліковано на сайті російського глави держави 21 червня.

​У столиці Грузії Тбілісі тривають протести, які почалися 20 червня після того, як депутат Держдуми Росії Сергій Гаврилов вів засідання Міжпарламентської асамблеї православ’я, сидячи у кріслі спікера грузинського парламенту.

Багатьох громадян Грузії обурило це, бо перед приїздом до Тбілісі Гаврилов підтвердив, що вважає незворотнім визнання Росією як незалежних держав сепаратистських регіонів Грузії – Абхазії і Південної Осетії.

20 червня протести переросли в сутички протестувальників із поліцією. 21 червня через ці події у відставку подав спікер парламенту Грузії Іраклій Кобахідзе – задовольнивши одну з вимог мітингувальників.

Учасники протестів також вимагають відставки міністра внутрішніх справ і призначення дострокових парламентських виборів.

Понад 100 людей залишаються в лікарнях після вчорашніх сутичок.
…

Усіх підозрюваних у нападі на одеського активіста Олега Михайлика звільнили з-під варти – двох із них відпустили під цілодобовий домашній арешт, а ще в одного взагалі немає запобіжного заходу, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Рішення не продовжувати перебування в СІЗО для Лаші Герасіна та Манучара Варшанідзе ухвалила 21 червня суддя Київського районного суду міста Одеси Юлія Федулеєва.

Обидва підозрювані перебували під вартою з вересня 2018 року. Третього підозрюваного Торніке Герасіна (Нагладзе), який має інвалідність 1-ї групи,відпустили з-під варти під домашній арешт ще у листопаді 2018 року. Суддя ухвалила таке рішення після багатьох клопотань, зокрема, з боку грузинського консульства, у зв’язку із важким станом здоров’я Нагладзе.

Зараз у Торніке Герасіна взагалі немає запобіжного заходу, уточнив його адвокат Володимир Поярков, подовжувати домашній арешт відмовилися в Печерському суді Києва кілька тижнів тому.

Справу про замах на активіста Олега Михайлика передали до Києва наприкінці 2018 року через скарги потерпілого та підозрюваних (тоді її почало розслідувати Головне слідче управління Нацполіції), але зараз знову повернули до Одеси.

«Справу передали до Одеси, щоб зняти з себе всю відповідальність за повний провал і просто «злити» цю справу. Відповідати за цей провал буде якийсь прокурорчик або слідчий в Одесі, якого зроблять цапом-відбувайлом», – заявив постраждалий у відеозверненні.

В Олега Михайлика стріляли наприкінці вересня 2018 року. Трьох підозрюваних заарештували буквально за кілька днів після замаху, але пізніше сам Михайлик та його адвокат Вадим Оксюта почали заявляти, що не вірять в причетність до замаху трьох заарештованих громадян Грузії. 

У січні 2019 року Олега Михайлик прооперували в Німеччині – вилучили з легені кулю. Захист заявляє, що вона не збігається зі зброєю, яку знайшли під час обшуку в одного із підозрюваних.

Також пізніше справу про напад на Олега Михайлика об’єднали зі справою про хуліганські дії та стрілянину влітку 2018 року, в якій, за версією обвинувачення, брали участь Манучар Варшанідзе, Лаша Герасін та Торніке Герасін (Нагладзе). Самі вони це заперечують. Покази в поліцію стосовно їхньої участі дали члени одеської організації «Лівий берег» Дениса Карташова – вони кажуть, що грузини на них напали.

Сам Карташов буде балотуватися в парламент – 12 червня 2019 року ЦВК зареєструвала його висунувся кандидатом по 142-му виборчмоу округу (Одеська область).

 
…

Міністерство внутрішніх справ України закликає організаторів Маршу рівності в Києві та їхніх опонентів утриматися від провокацій і дотримуватися закону.

Перший заступник міністра внутрішніх справ України Сергій Яровий 21 червня повідомив про посилення заходів безпеки під час Маршу рівності «Київ Прайд – 2019», який пройде 23 червня у Києві.

За попередньою інформацією поліції, очікується 10 тисяч учасників акції.

«Ми провели зустрічі з організаторами акції та розуміємо масштаби маршу, тому для забезпечення безпеки на вулиці вийдуть всі підрозділи системи МВС. Наша позиція лишається незмінною – на першому місці для нас безпека громадян. Тому керівники на місцях повинні знати, що від них вимагають, і контролювати ситуацію на ввіреній їм ділянці. До проведення заходів ми залучаємо всі підрозділи – ДСНС, поліцію, а також підрозділи поліції діалогу», – сказав Яровий.

«Звертаємося до всіх сторін із проханням не вдаватися до провокацій і діяти в рамках Закону. Конституція для всіх однакова. На будь-які спроби провокацій і силової протидії буде жорстка відповідь», – додав він.

Зі свого боку, начальник поліції Києва Андрій Крищенко повідомив, що до території, де буде проходити захід, поліція обмежить доступ, будуть встановлені пропускні пункти з металевими рамками.

Крім того, 22 і 23 червня в Києві буде частково обмежено дорожній рух у зв’язку із проведенням масового заходу, крім того, будуть обмеження в роботі метро.

Радіо Свобода транслюватиме Марш рівності.

Марш рівності розпочнеться о 9:00 у Києві 23 червня. За даними організаторів, точками входу будуть перетин вулиць Володимирської та Богдана Хмельницького, а також перетин бульвару Шевченка та вулиці Леонтовича.

В українській столиці нині також тривають акції в рамках «КиївПрайду», вони розпочалися 16 червня і закінчаться 23 червня Маршем рівності. На захід запросили президента України Володимира Зеленського.

Раніше голови кількох іноземних представництв в Україні виступили із заявою, в якій зазначили, що останніми роками українські правоохоронні органи «значно покращили свою здатність захищати права ЛГБТІК-українців». Дипломати просили надати всю необхідну підтримку і цього року.
…

Партія «Опозиційний блок» не буде об’єднуватися з «Опозиційною платформою – за життя», заявив в ефірі проекту Радіо Свобода Радіо «Донбас.Реалії» позафракційний депутат Євген Мураєв.

«Ми в жодному разі не будемо з ними об’єднуватися. Якщо ви пам’ятаєте, я був засновником партії «За життя» та вийшов з неї, коли туди зайшов Медведчук … Але це не буде нам заважати голосувати за окремі питання, які вони декларують. Напевно, десь ми будемо збігатися у голосуваннях», – заявив Мураєв.

За словами депутата, у партій різні погляди на вирішення конфлікту на Донбасі і на питання зовнішнього впливу на Україну.

«Я бачу Україну незалежною. Я проти зовнішнього управління з боку США, Європи або Російської Федерації. Тут ми з ними кардинально розходимося. Щодо конфлікту на Донбасі у нас теж різні думки. Я вважаю, що єдиний шлях – «мінський». У Мінському форматі передбачені тільки два регіони з особливим статусом. Я вважаю, що у кожного регіону повинен бути особливий статус в нашій країні… Ось у цьому ми відрізняємося», – зазначив депутат.

Євген Мураєв очолює список партії «Опозиційний блок» на позачергових виборах до Верховної Ради. Серед першої десятки також Геннадій Кернес, Геннадій Труханов та Вадим Новинський.

Партію «Опозиційна платформа – за життя» очолюють колишній лідер партії «Опозиційний блок» Юрій Бойко і Віктор Медведчук.

 
…

Центральна виборча комісія України 20 червня зареєструвала список політичної партії «Опозиційна платформа – за життя».

ЦВК зареєструвала 182 кандидати від партії.

Раніше комісія зареєструвала списки ще п’яти партій.

Позачергові парламентські вибори мають відбутися 21 липня.
…

Крім того, 20 червня Рада Євросоюзу продовжила ще на рік санкції проти Росії, запроваджені через анексію Криму
…

Студенти 20 червня почали акцію протесту через призначення Портнова
…

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що в результаті обстрілів підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі за минулу добу і станом на початок поточної один український військовослужбовець загинув, двоє поранені і ще один зазнав бойового травмування.

«19 червня збройні формування Російської Федерації 24 рази порушили режим припинення вогню. Противник відкривав вогонь по нашим захисникам з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook.

За даними штабу, від початку поточної доби бойовики двічі обстріляли позиції ЗСУ.

Представники угруповання «ЛНР» заявляють у ранковому зведенні про три обстріли їхніх позицій, бойовики з угруповання «ДНР» поки не поширюють на своїх ресурсах інформацію про порушення режиму тиші.

Унаслідок конфлікту на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

 
…

Національний лідер кримських татар, народний депутат України Мустафа Джемілєв повідомив, що попри опозицію, кримські татари не мають спротиву до нової влади чи президентської партії «Слуга народу».

«У нас немає якоїсь алергії до цієї партії немає. Говорячи про конструктивну опозицію, ми чітко сказали, що не будемо радіти провалам нового президента. Ми будемо намагатися допомогти тримати курс на євроатлантичну інтеграцію, щоб тема деокупації Криму була постійною. Якщо вони цього будуть суворо дотримуватися, то ми не опозиція, а союзники», – сказав Джемілєв в інтерв’ю проекту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії.

Джемілєв також повідомив, що незабаром відбудеться зустріч представників Меджлісу з командою Зеленського, після якої ситуація стане «більш зрозумілою».

«В оточенні Зеленського кілька різних груп. Дехто каже, що без кримських татар ніяк, а інші кажуть, що ми –противники, що нічого спільного не може бути. Я думаю, що найближчим часом у нас відбудеться зустріч і ми розставимо всі крапки над «і», – зазначив Джемілєв.

Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв і заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз внесені до списків партії п’ятого президента України Петра Порошенка «Європейська солідарність». Голова Меджлісу Рефат Чубаров є третім номером у списку партії «Сила і честь» Ігоря Смешка. Позачергові парламентські вибори мають відбутися 21 липня.

 
…

19 червня Спільна слідча група з розслідування збиття «Боїнг-777» назвала імена перших чотирьох підозрюваних у справі
…

У Київському національному університеті імені Шевченка підтвердили інформацію про те, що колишній заступник голови Адміністрації президента при Вікторі Януковичу Андрій Портнов знову працюватиме на кафедрі конституційного права юридичного факультету. Про це Радіо Свобода сказав керівник відділу кадрів Олексій Іванченко.

«Портнова Андрія Володимировича прийняти з 1.09.2019 по 30.06.2020 року на умовах строкового трудового договору до проведення конкурсу на посаду професора кафедри конституційного права», – зацитував Іванченко наказ про працевлаштування Портнова.

Представник вишу пояснив, що процедура прийняття на роботу до проведення конкурсу застосовується до всіх викладачів, які не входять до штату університету.

«Конкурс зазвичай відбувається десь усередині навчального року, взимку чи навесні, іноді буває декілька конкурсів. Якщо людина проходить конкурс, вона зараховується потім на наступний навчальний рік вже як штатний викладач. Не проходить конкурс – 30 червня ми з цією людиною прощаємось», – каже Іванченко.

Читайте також: Коломойський каже, що Портнов допомагає йому в питанні, пов’язаному «із закордонними процесами»

Андрій Портнов працював на кафедрі конституційного права юридичного факультету в КНУ імені Шевченка з 2009-го по 2014 рік. Іванченко нагадав, що політика звільники в лютому 2014 року. 

«Він працював тоді як сумісник, був звільнений у зв’язку з тим, що ми прийняли на його посаду штатного працівника. Ви знаєте, ким він тоді був по основній посаді», – зазначив керівник відділу кадрів.

Андрій Портнов працював у адміністрації колишнього президента України Віктора Януковича, у сіні 2014-го став першим заступником голови АП. Після втечі Януковича Портнов також залишив Україну і п’ять років перебував за кордоном.

5 березня 2014 року Євросоюз заморозив на один рік активи 18 колишніх українських високопосадовців, яких підозрюють у незаконному заволодінні державною власністю. Під санкції потрапив також Портнов. Через рік Європейський союз виключив із санкційного списку чотирьох колишніх українських високопосадовців, зокрема і Портнова.

Портнов повернувся до України 19 травня 2019 року.

Читайте ще: Хто такий Андрій Портнов і чого від нього можна очікувати?
…

Слідчі Головного слідчого управління СБУ під процесуальним керівництвом Генпрокуратури склали повідомлення про підозру чотирьом особам у кримінальному провадженні, зареєстрованому 17 липня 2014 року за фактом збиття пасажирського літака «Боїнг 777» (рейс MH-17) авіакомпанії «Малайзійські авіалінії».

Це ті четверо осіб, імена яких оприлюднило 19 червня міжнародне розслідування, Спільна слідча група (JIT).

Підозри оголошені 

• громадянину Російської Федерації Гіркіну І.В. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 258 КК України; 

• громадянину Російської Федерації Дубінському С.М. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 258 КК України;

• громадянину Російської Федерації Пулатову О.Ю. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 258 КК України;

• громадянину України Харченку Л.В. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 258 КК України.

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердама в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – як технічне, так і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.

Перше з розслідувань – технічне, Ради розслідувань у справах безпеки Нідерландів – встановило, що літак був збитий ракетою зенітно-ракетного комплексу «Бук», запущеною з підконтрольної на той час російським гібридним силам території Донбасу. Друге, кримінальне розслідування міжнародної Спільної слідчої групи, також дійшло висновку, пускова установка ЗРК «Бук», ракетою з якої збили літак рейсу MH17, належала 53-й зенітній ракетній бригаді зі складу Збройних сил Росії, була доставлена з Росії на окуповану частину Донбасу, звідти здійснила пуск ракети, а після збиття з неї авіалайнера повернута назад до Росії.

У світі вже не раз закликали Росію визнати свою відповідальність за збиття літака. Росія постійно заперечує всі результати розслідування.
…

У Нідерландах почалася презентація нових висновків розслідування Спільної слідчої групи щодо збиття малазійського літака «Боїнг-777».

Як заявили під час презентації висновків розслідування, підозрюваними є: Ігор Гіркін (прізвисько «Стрєлков»), Сергій Дубинський (прізвисько «Хмурий»), Олег Пулатов («Гюрза» і «Халіф»), Леонід Харченко.

Ці ж імена були в переліку тих, кого назвали автори розслідування проекту Bellingcat.

«Прокурорська служба звинувачує цих чотирьох в тому, що їхні дії призвели до того, що було збито рейс MH-17. Самі вони не брали участі в боях, але є підозра, що вони тісно співпрацювали, щоб отримати пускову установку і збити літак. Тому їх можна вважати підозрюваними», – сказав представник ССГ.

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердама в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – як технічне, так і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.

Перше з розслідувань – технічне, Ради розслідувань у справах безпеки Нідерландів – встановило, що літак був збитий ракетою зенітно-ракетного комплексу «Бук», запущеною з підконтрольної на той час російським гібридним силам території Донбасу. Друге, кримінальне розслідування міжнародної Спільної слідчої групи, також дійшло висновку, пускова установка ЗРК «Бук», ракетою з якої збили літак рейсу MH17, належала 53-й зенітній ракетній бригаді зі складу Збройних сил Росії, була доставлена з Росії на окуповану частину Донбасу, звідти здійснила пуск ракети, а після збиття з неї авіалайнера повернута назад до Росії.

У світі вже не раз закликали Росію визнати свою відповідальність за збиття літака. Росія постійно заперечує всі результати розслідування.
…