01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Активіста Кадирова в окупованій Феодосії судять за слова «Крим – це Україна»

У підконтрольному Кремлю Феодосійському міському суді окупованого Криму 22 січня продовжується судовий процес у справі кримськотатарського активіста Сулеймана Кадирова, обвинуваченого в сепаратизмі.

За повідомленням кореспондента Радіо Свобода Антона Наумлюка, Кадиров «звинувачується в закликах до порушення територіальної цілісності Росії за коментар у Facebook: «Крим – це Україна, завжди є і буде».

На минулому 20 грудня 2017 року засідання суду адвокатів заявили про фальсифікації слідства.

Російські силовики 5 жовтня 2016 року приїхали з обшуком у будинок кримськотатарського активіста Сулеймана Кадирова, вилучили в активіста ноутбук і телефон. Кадирова підозрюють у закликах до невизнання кордонів Росії і підтримки громадського об’єднання «Аскер».

11 жовтня 2016 року стосовно Кадирова порушили кримінальну справу за підозрою в сепаратизмі. У квітні 2017 року російська служба з фінансового моніторингу внесла Кадирова до переліку екстремістів і терористів.

Сам Кадиров стверджує, що кримінальна справа – це провокація спецслужб у відповідь на його активну громадянську позицію і правозахисну діяльність.

Після російської анексії у Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Read More

Військова техніка, яку Росія пропонує повернути з Криму, обійдеться Україні в мільярди – Гайдук

Пропозиція російського президента Володимира Путіна про повернення військової техніки з анексованого Криму може коштувати Україні мільярди гривень, йдеться про витрати на модернізацію техніки або її утилізацію. Таку думку командувач Військово-морськими силами України 2014-2016 років Сергій Гайдук висловив в ефірі телепроекту Радіо Свобода «Крим.Реалії».

«Відновлення, модернізація утилізація – вона обчислюватиметься в десятки мільярдів… Сімдесят-вісімдесят відсотків озброєння, яке перебуває, і техніки, що перебуває на кораблях, або російського, або іноземного виробництва. Тепер виникає питання: чи готові ми до імпортозаміщення?» – заявив Гайдук.

Президент Росії Володимир Путін 11 січня заявив, що Росія готова повернути Україні її військову техніку з анексованого Криму.

У відповідь на це командувач Військово-морськими силами Збройних сил України Ігор Воронченко повідомив, що рішення за пропозицією Путіна про повернення техніки прийматиме керівництво України.

16 січня спікер Путіна Дмитро Пєсков заявив, що в Кремлі чули низку публічних заяв, що були зроблені в Києві щодо передачі техніки з Криму, але не знають про незалежну реакцію на цю пропозицію.

Президент України Петро Порошенко публічно не коментував пропозицію Путіна.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 

 

 

 

 

 

Read More

У центрі Праги до Дня соборності України відбулася акція Stop Putin, Stop War (оновлено)

На центральній Староместській площі у Празі 21 січня в рамках щотижневого Празького Майдану відбулася символічна акція Stop Putin, Stop War, присвячена Дню соборності України.

Учасники акції закликали шляхом бойкоту чемпіонату світу з футболу в Росії посилити тиск на цю країну, яка анексувала Крим та підтримує збройний конфлікт на Донбасі.

«Мета (акції – ред.) – нагадати людям про те що відбувається в Україні. Це форма протистояння брехні та великій кількості неправдивої інформації в чеських ЗМІ, інтернеті та чеськомовному середовищі. І ми, українці, які тут живемо, можемо розповісти і допомогти їм розібратися в тому, що відбувається насправді», – зазначила організатор акції Катерина Скрипник.

З нагоди святкування в Україні Дня соборності у празькому греко-католицькому храмі Святого Климентія для української громади також відбулося богослужіння.

День соборності України – державне свято, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення у 1919 році Акту злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки.

Read More

Україна вимагає від Росії допустити лікарів до активіста Балуха в окупованому Криму – речниця МЗС

Україна вимагає від Росії допустити лікарів до утримуваного фактичною владою окупованого Криму українського активіста Володимира Балуха.

«Не надавати медичну допомогу – нелюдяність і жорстокість. Вимагаємо від РФ допустити лікарів до політв’язня Володимира Балуха», – написала у Twitter 21 січня речниця Міністерства закордонних справ України Мар’яна Беца.

Засуджений до трьох років і семи місяців колонії-поселення український активіст Володимир Балух перебуває в Сімферопольському СІЗО. Його стан здоров’я тяжкий, проте необхідної медичної допомоги ув’язнений не отримує. Про це у Facebook написав журналіст Радіо Свобода Антон Наумлюк.

Підконтрольний Кремлю Роздольненський районний суд Криму 16 січня засудив українського активіста Володимира Балуха, обвинуваченого в зберіганні боєприпасів, до трьох років і семи місяців колонії-поселення, штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4,6 тисячі гривень) і взяв його під варту під час засідання.

Балух під час свого останнього слова на засіданні 15 січня заявив, що справа проти нього «сфабрикована у зв’язку з його політичною позицією», і це не змусить його любити «нову Батьківщину».

Read More

Порошенко сподівається на допомогу церкви у звільненні українських політв’язнів з російських тюрем

Президент України Петро Порошенко подякував українським церквам за підтримку процесу звільнення українських заручників та підтримку їх родин, і висловив сподівання на допомогу священиків у звільненні політв’язнів, які перебувають у місцях неволі на території Росії. Як повідомляє прес-служба президента України, про це йшлося під час зустрічі Петра Порошенка з митрополитом Української православної церкви (Московського патріархату) Онуфрієм та представником президента в Тристоронній контактній групі Іриною Геращенко.

«Я буду дуже вітати допомогу церкви у звільнені політичних в’язнів, які перебувають на території Росії», – наголосив Петро Порошенко. При цьому він зазначив, що «Україна готова до рішучих кроків щодо повернення наших хлопців та дівчат додому».

Під час зустрічі наголошувалося, що Україна очікує на звільнення з полону підтримуваних Росією бойовиків ще кількох військових.

«Ви бачили з яким великим ентузіазмом і радістю перед Новим роком українці зустрічали 74 звільнених з полону», – нагадав Президент про загальноукраїнський флешмоб «#ЗустрінемоСвоїх».

Він також повідомив про свою зустріч з родинами тих, хто залишився на окупованій території у в’язницях. І звернувся до церкви за підтримкою для тих, хто перебуває на окупованих територіях та в наданні їм гуманітарної допомоги.

Предстоятель УПЦ (МП) митрополит Онуфрій пообіцяв робити усе від нього залежне для подальшого звільнення українців: «Людина хоче бути вільною, вона створена Богом вільною, вона хоче цієї свободи».

У свою чергу, Ірина Геращенко подякувала президентові за те, що «навіть у вихідні він робить усе для звільнення наших заручників». Вона також нагадала, що напередодні Глава держави помилував особу, що має сприяти подальшому процесу звільнення українців.

18 січня в Мінську українська сторона і представники підтримуваних Росією бойовиків обмінялися списками утримуваних осіб. Як заявила тоді речниця представника України в Контактній групі, екс-президента Леоніда Кучми Дарка Оліфер, наступне звільнення має відбутися у «найстисліші терміни».

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

За даними СБУ, заручниками залишаються 103 особи в Донецьку і Луганську, десятки – в Росії. Крім того, 402 людини вважаються зниклими безвісти.

Read More

Тука розраховує на наступне звільнення заручників у лютому

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука розраховує, що черговий етап звільнення незаконно утримуваних в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО) громадян України відбудеться у лютому.

«Я дуже сподіваюся, що йдеться про лютий-березень, швидше навіть про лютий. Таке у мене відчуття і передчуття», – сказав Тука в ефірі телеканалу NewsOne 20 січня.

Він пов’язав ці терміни з виборами президента Росії в березні, і з тим, що це вигідно для нинішнього російського лідера Володимира Путіна.

18 січня в Мінську українська сторона і представники підтримуваних Росією бойовиків обмінялися списками утримуваних осіб.

Як заявила тоді речниця представника України в Контактній групі, екс-президента Леоніда Кучми Дарка Оліфер, наступне звільнення має відбутися у «найстисліші терміни».

Тристороння контактна група в 2017 році неодноразово досягала домовленостей про перемир’я на Донбасі, але ці домовленості щоразу порушувалися. Також ТКГ закликала і далі закликає до реалізації одного з положень мінських домовленостей, які передбачають обмін утримуваними особами. Наприкінці 2017 року частковий обмін, перший за більш як рік, відбувся.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

За даними СБУ, заручниками залишаються 103 особи в Донецьку і Луганську, десятки – в Росії. Крім того, 402 людини вважаються зниклими безвісти.

 

Read More

Гримчак: розрив відносин із Росією міг би зашкодити утримуваним там українцям

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юрій Гримчак заявляє, що можливим розривом дипломатичних відносин із Росією влада України могла б завдати шкоди українцям, яких утримують у російських тюрмах. Як заявив Гримчак в інтерв’ю Радіо Свобода, нині в України з Росією «понижений рівень дипломатичного представництва».

«У мене питання. У нас є сьогодні 60 чи 72 полонених наших у російських тюрмах… Я не про ОРДЛО зараз і не про Крим. Я про російські тюрми. Сьогодні до них мають доступ консули, вони мають право допомоги їм і так далі. У мене питання: ми розірвали дипвідносини – хто цим буде займатися? Це перше. І друге. У чому наш виграш? Ми, вибачте, вийдемо і скажемо: ми зробили так, як ми вважали за потрібне, тому що саме так, як вважають наші «зрадофіли», треба вести війну. Це єдина підстава сьогодні розірвати. Можливо, завтра стане потрібно – ми це зробимо», – сказав він.

Під час розгляду у парламенті законопроекту про реінтеграцію Донбасу депутати не підтримали пропоновану до нього правку, яка передбачала зобов’язати Кабінет міністрів протягом трьох місяців з моменту набуття чинності закону розірвати дипломатичні відносини з Росією. Ухвалений 18 січня закон визнає Росію державою-агресором.

Внаслідок обміну 27 грудня підтримувані Росією бойовики звільнили 74 утримуваних українців. За даними СБУ, заручниками залишаються 103 особи в Донецьку і Луганську, десятки – в Росії. Крім того, 402 людини вважаються зниклими безвісти.

Після останнього обміну полоненими президент Петро Порошенко заявив, що Україна не віддала жодного громадянина Росії. За його словами, їх мінятимуть на українців, які утримуються в Росії й анексованому нею Криму.

 

Read More

Суд продовжив запобіжний захід Насірову на два місяці

Шевченківський районний суд Києва продовжив запобіжний захід відстороненому голові Державної фіскальної служби України Роману Насірову до 19 березня.

Суд залишив чинним зобов’язання носити електронний браслет і не залишати межі Київської області.

Запобіжний захід також пролонгували керівнику департаменту погашення боргу ДФС Володимиру Новікову.

19 січня прокурори продовжили зачитувати обвинувальний акт щодо Насірова, який загалом нараховує 774 сторінки.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і упродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень.

Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

На початку березня 2017 року суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО. Пізніше запобіжний захід продовжували кілька разів.

Read More

Нацбанк послабив курс гривні щодо долара США на сім копійок

Національний банк України послабив курс гривні щодо долара США на сім копійок.

Як повідомляє сайт НБУ, на 22 січня НБУ встановив офіційний курс на рівні 28,84 гривень за долар США і 35,34 гривні – за євро. 

На 19 січня Нацбанк встановив курс гривні щодо долара США – 28,77, щодо євро – 35,20.

Як інформує профільний сайт «Мінфін», на міжбанківському валютному ринку 19 січня долар купують за 28,77, а продають за 28,81.

12 січня заступник голови НБУ Олег Чурій заявив, що Національний банк України пов’язує знецінення гривні на міжбанківському валютному ринку з «певною сезонністю» і для «пом’якшення впливу цих чинників» продав з початку року валюти на суму 53,5 мільйона доларів.

Read More

Порошенко: антикорупційний суд треба створити згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії

Президент України Петро Порошенко заявив, що антикорупційний суд має бути створений згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії.

Згідно з повідомленням на сторонці президента у Facebook, Порошенко телефоном обговорив з президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером прогрес в українських реформах і питання створення антикорупційного суду зокрема.

«Антикорупційний суд має бути створений у відповідності до Конституції України та згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії», – написав Порошенко.

Він додав, що домовився з Юнкером про продовження діалогу в Давосі під час Всесвітнього економічного форуму.

У грудні 2017 року президент вніс до Верховної Ради України законопроект про Вищий антикорупційний суд. Згідно з документом, на посаду судді Вищого антикорупційного суду претендент обирається на конкурсі, ним може бути призначений громадянин України у віці не менше ніж 35 років, зі стажем роботи на посаді судді не менш ніж 5 років, з науковим ступенем у сфері права чи пропрацювавши в науковій галузі щонайменше 7 років, з адвокатським досвідом.

Проте низка антикорупційних організацій закликали президента України Петра Порошенка відкликати цей законопроект і доопрацювати його, заявляючи, що окремі положення документа не відповідають рекомендаціям Венеціанської комісії.

Міжнародний валютний фонд висловив зауваження щодо законопроекту. На думку МВФ, проект закону порушує зобов’язання України перед міжнародними партнерами.

У Європейському союзі підкреслили, що законопроект про антикорупційний суд суперечить обіцянкам Києва та рекомендаціям Венеціанської комісії.

18 січня представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко заявила, що у президентському законопроекті про антикорупційний суд врахують рекомендації Венеціанської комісії і Міжнародного валютного фонду.

Read More

Опубліковано свідчення людей, які пройшли через катівні проросійських бойовиків

Радіо Свобода публікує свідчення людей, які були захоплені бойовиками угруповань «ЛНР» і «ДНР», утримувалися у нелюдських умовах і зазнавали тортур. Свідчення записали правозахисники Центру громадянських свобод і Фундації «Відкритий діалог», за підтримки Фонду «Відродження».

Спільний проект правозахисників і Радіо Свобода – «Заручники війни. Вони пройшли крізь пекло» – складається з 10 свідчень.

Одна з цих історій – це розповідь чоловіка, який стверджує, що його незаконно утримували у харківському підрозділі СБУ.

Правозахисники також відзняли у форматі VR (віртуальної реальності) ті місця несвободи, які стали доступними після звільнення деяких територій Донбасу. Цей матеріал ліг в основу документального фільму, який зараз готується до прем’єри спільними зусиллями Центру громадянських свобод, Фундації «Відкритий діалог», Радіо Свобода та The Farm 51.

«Незаконні збройні формування і російські військові, щоб отримати контроль над Донбасом, застосовують терор проти населення. Учасники акцій за єдність України, журналісти, громадські активісти, представники релігійних спільнот, нелояльні до російської окупації чи проукраїнськи налаштовані громадяни зазнають переслідувань, катувань і навіть фізичного знищення», – зазначила голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

Так, за даними Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», 86% військовослужбовців і кожна друга цивільна людина зазнала тортур і жорстокого поводження; 33% військовослужбовців і 16% цивільних осіб стали свідками смерті в результаті тортур; 12% всіх цивільних осіб, які зазнали катувань і жорстокого поводження, були жінки.

Правозахисники опитали 700 колишніх заручників і нарахували 146 місць утримування заручників на непідконтрольній Україні території. За їхніми даними, незаконні збройні проросійські формування «ЛНР» і «ДНР» позбавляли свободи і кидали до підвалів десятки тисяч людей.

У поширеній 18 січня доповіді про стан із правами людини в світі міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch наголосила, що «випадки свавільних затримань фіксуються по обидва боки лінії розмежування на Донбасі».

Правозахисники вказують на «відсутність верховенства права в районах, контрольованих сепаратистами». Окремо у звіті згадується ув’язнення в Донецьку за проукраїнські погляди вченого Ігоря Козловського та тримання під вартою постійного автора Радіо Свобода Станіслава Асєєва.

У Human Rights Watch наголосили, що наприкінці 2016 року Служба безпеки України звільнила всіх осіб, «незаконно утримуваних у своїй харківській філії». Про це раніше заявляли і представники верховного комісара ООН з прав людини та міжнародна правозахисна організація Amnesty International.

Read More

Кабмін ще не погодив документ про виплату допомоги звільненим з полону бойовиків – Тука

Кабінет міністрів України ще не погодив документ про виплату компенсації громадянам, які звільнені з полону підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі, повідомив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука.

За його словами, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і Міністерство соціальної політики розробили два проекти постанови про допомогу звільненим полоненим.

Тука розповів, що Міністерство соціальної політики пропонує виплатити одноразову допомогу в розмірі 100 тисяч гривень, тоді як Міністерство з питань тимчасово окупованих пропонує організувати тривалий комплекс заходів для працевлаштування, медичної й психологічної реабілітації колишніх полонених.

Він додав, що 28 колишніх заручників, які проживали на неконтрольованих територіях, матимуть право отримати житло на загальних засадах. Тука зазначив, що 12 екс-полонених не мають при собі жодних документів.

26 грудня 2017 року президент України Петро Порошенко заявив, що попросить Кабінет міністрів надати матеріальну допомогу українцям, яких утримували бойовики на Донбасі.

27 грудня Кабінет міністрів України схвалив рішення забезпечити процес надання допомоги колишнім заручникам.

Того ж дня на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

Read More

СММ ОБСЄ: кількість порушень режиму тиші на Донбасі зросла на 70% за тиждень

За тиждень у зоні збройного конфлікту на сході України спостерігачі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ зафіксували збільшення кількості порушень режиму припинення вогню на 70%, повідомив перший заступник голови місії Александр Гуґ.

За його словами, за останній тиждень ситуація з безпекою погіршилася, спостерігачі зафіксували майже 6,5 тисяч випадків порушення режиму припинення вогню.

«Існує розрив між занепокоєнням і діями. У той час, як сторони заявляють про готовність, але все одно відмовляються відводити озброєння, проводити розведення сил і розмінування. Останні є передумовами стійкого припинення вогню і кінця людської трагедії на сході України», – заявив Гуґ.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий, новорічно-різдвяний, «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.

Read More

У медзакладах залишаються 46 українців, звільнених з полону бойовиків

В українських медичних закладах залишаються 46 заручників, звільнених з полону підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі, заявила керівник Офісу уповноваженого президента з питань реабілітації учасників антитерористичної операції Наталія Зарецька.

«Станом на сьогодні 46 осіб, як військових, так і цивільних, звільнених після вимушеної ізоляції, продовжують перебувати в медичних закладах», – сказала Зарецька.

Вона зазначила, що дев’ятеро осіб проходять лікування в регіонах, решта – у Києві.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

Read More

Наступне засідання контактної групи в Мінську відбудеться 31 січня – речниця Кучми

Тристороння контактна групи з врегулювання ситуації на Донбасі проведе наступне засідання в Мінську 31 січня, повідомила речниця колишнього президента України, представника Києва в ТКГ Леоніда Кучми Дарка Оліфер.

«Наступне засідання Тристоронньої контактної групи у Мінську заплановане на 31 січня», – заявила Оліфер.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська, зі свого боку, заявила, що на наступному засіданні сторони продовжать обговорювати обмін утримуваними громадянами.

«Сьогодні на засіданні в Мінську сторони ще раз підтвердили, що наше пріоритетне завдання – це звільнення всіх незаконно утримуваних громадян України. Наразі у тристоронньому форматі триває дискусія, і на наступному засіданні продовжиться робота щодо прискорення процесу і пошуку компромісів», – цитує Лутковську її прес-служба.

Вона додала, що Росія висловила зацікавленість у поверненні своїх громадян.

18 січня у Мінську відбулося перше в 2018 році засідання Тристоронньої контактної групи зі врегулювання ситуації на Донбасі. Оліфер повідомила, що українська сторона і представники підтримуваних Росією бойовиків обмінялися списками заручників.

Тристороння контактна група в 2017 році неодноразово досягала домовленостей про перемир’я на Донбасі, але ці домовленості щоразу порушувалися. Також ТКГ закликала і далі закликає до реалізації одного з положень мінських домовленостей, які передбачають обмін утримуваними особами. Наприкінці 2017 року частковий обмін, перший за більш як рік, відбувся.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

Read More

Дочка Ноздровської заявляє про погрози в соцмережах від фейкових акаунтів

Дочка загиблої юристки Ірини Ноздровської Анастасія заявляє про погрози, які надходять їй у соціальних мережах.

«Це відбувається у соціальних мережах. Мені постійно пишуть у коментарі, в особисті повідомлення, що там «ти хочеш до матусі?», «тобі, собаці, сказали, як поводитись, що потрібно говорити, а ти каламутиш воду». Такого роду погрози мені лунають постійно від різних людей. А коли я заходжу на сторінки цих людей, то виявляється, що це звичайні фейки. Тобто сторінки навмисно створюються, щоб отак залякувати мене», – розповіла Анастасія Ноздровська після засідання Апеляційного суду Київщини, де розглядалося оскарження арешту підозрюваного у вбивстві її матері.

За словами дівчини, вона подала заяву про це у правоохоронні органи. Анастасія Ноздровська підтвердила призначення родині державної охорони. 

У поліції наразі цю інформацію не коментували. 

18 січня Апеляційний суд Київщини залишив під вартою до 8 березня підозрюваного у вбивстві юристки Ірини Ноздровської Юрія Россошанського.

Тіло юристки Ірини Ноздровської у селі Демидів на Київщині знайшли 1 січня. 8 січня правоохоронці повідомили про затримання підозрюваного у вбивстві жінки – Юрія Россошанського, батька Дмитра Россошанського, якого в травні 2017 року засудили до семи років позбавлення волі за скоєння ДТП, у якому загинула сестра Ноздровської.

27 грудня 2017 року Апеляційний суд Київської області скасував вирок, однак відправив справу на новий судовий розгляд. Россошанському продовжили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 лютого 2018 року.

9 січня Вишгородський районний суд Київської області арештував Юрія Россошанського без можливості внесення застави до 8 березня включно.

Як повідомили у поліції, на тілі юристки знайшли його ДНК. У МВС додали, що свідчення затриманого перевіряються: «аналізуються слідчі дії, результати допитів, подвірних обходів – для того, щоб підтвердити хронологію подій». За словами заступника голови Національної поліції В’ячеслава Аброськіна, Россошанський-старший визнав провину у вбивстві, проте не розкаюється у скоєному.

Read More

ФСБ затримала «провокатора» Соколова, щоб відмежуватися від його діяльності  – Грицак

Федеральна служба безпеки Росії затримала експерта російського «Федерального інформаційного центру «Аналітика та безпека» Сергія Соколова, керівника цієї організації Руслана Мільченка та інших осіб, щоб відмежуватися від їхньої діяльності, заявив голова Служби безпеки України Василь Грицак.

«Ми вважаємо, що керівництво ФСБ було змушено затримати Соколова, намагаючись мінімізувати репутаційні втрати, відмежуватися від дій «Федерального інформаційного центру «Аналітика та безпека», Мільченка, Соколова та інших задіяних осіб, враховуючи також й те, що сам Соколов почав виходити з-під контролю спецслужб Росії», – сказав Грицак.

Він нагадав, що в серпні 2017 року СБУ оприлюднила «конкретні факти причетності вказаних осіб, зокрема Соколова, до цинічної провокації російських спецслужб щодо інсценування низки терористичних актів на території Росії на об’єктах критичної інфраструктури у Москві, Курчатові, Тольятті, Курську із залученням громадян України з числа  колишніх учасників АТО».

За словами Грицака, свідчення учасників цих подій та речові докази дають усі підстави вважати, що «ця спецоперація російських спецслужб могла бути приводом для відкритого збройного вторгнення Збройних сил Росії в Україну».

Голова СБУ зазначив, що досудове розслідування цієї справи закінчене. За даними українських слідчих, провокація була спланована спецслужбами Росії.

«Причому нами встановлені прізвища конкретних співробітників, які керували діями Соколова, у тому числі близького родича одного з членів комітету Ради Федерації Росії з оборони і безпеки», – сказав Грицак.

Він заявив, що за оперативною інформацією СБУ, останнім часом Соколов шукав можливість виїзду до однієї з країн Євросоюзу «для оприлюднення деталей цинічних провокацій російських спецслужб, безпосереднім виконавцем яких він був протягом декількох років».

Про затримання Соколова стало відомо 17 січня. Лефортовський суд Москви арештував його за звинуваченням в незаконному обігу зброї й вибухових речовин. Соколов раніше очолював приватну охоронну компанію «Атолл-1», яка охороняла російського підприємця й політика Бориса Березовського.

Read More

На сайті «Укрзалізниці» з’явилася функція придбання квитків з пересадками – голова компанії

На сайті «Укрзалізниці» 17 січня з’явилася функція придбання квитків з пересадками, повідомив виконувач обов’язків голови компанії Євген Кравцов у Facebook.

«Це рішення набагато спростить пошук і придбання проїзних документів за складним маршрутом та пропонуватиме альтернативний варіант поїздки не прямим сполученням. Ми намагались максимально спростити пошук необхідних квитків, тому в онлайн-замовленні вказуються станція пересадки та час очікування», – написав Кравцов.

Він зазначив, що всі квитки пасажири зможуть оплатити однією сумою наприкінці замовлення.

Раніше Кравцов повідомляв, що від 16 січня в міжнародних касах «Укрзалізниці» з’явилася змога розраховуватися платіжними картками.

«Укрзалізниця» є національним перевізником вантажів та пасажирів. Метою діяльності компанії, як йдеться на її сайті, «є задоволення потреб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях, забезпечення ефективного функціонування та розвитку залізничного транспорту, створення умов для підвищення конкурентоспроможності галузі тощо».

Read More

Суд у справі Єфремова допитав депутата про сесію Луганської облради у 2014 році – ГПУ

Старобільський районний суд Луганської області, який розглядає справу колишнього народного депутата від Партії регіонів Олександра Єфремова, 17 січня допитав депутата Луганської обласної ради, повідомила прес-служба Генеральної прокуратури України.

Депутат, імені якого не уточнюють, є свідком сторони обвинувачення.

«Серед іншого свідок повідомив про обставини проведення сесії Луганської обласної ради у 2014 році, на якій депутати визнали нелегітимними центральні органи виконавчої влади, сформовані Верховною Радою України, і проголосували за те, що у випадку невиконання їхніх вимог, подальшої ескалації громадського протистояння і виникнення прямої загрози життю й здоров’ю населенню Луганської області, депутати залишають за собою право звернутися по допомогу до «братського народу Російської Федерації», – розповіли в ГПУ.

Початок наступного засідання суду призначений на 10:00 18 січня, під час нього планують допитати інших свідків сторони обвинувачення.

Єфремова затримали 30 липня 2016 року в аеропорту «Бориспіль», звідки він, за даними ГПУ, намагався вилетіти до Відня. 13 січня 2017 року Єфремова із Києва конвоювали до Старобільська, де він і нині перебуває під арештом.

Генеральна прокуратура України 4 січня 2017 року направила до суду обвинувальний акт стосовно Єфремова. Його обвинувачують в організації захоплення будівлі Луганської ОДА; у пособництві в захопленні Управління СБУ в Луганській області; у вчиненні умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України; в організаційному сприянні створенню й діяльності угруповання «ЛНР»; державній зраді.

Read More

Апеляційний суд переніс розгляд у справі Россошанського на 18 січня

Апеляційний суд Київщини переніс на 16:30 18 січня засідання щодо оскарження запобіжного заходу підозрюваному у вбивстві юристки Ірини Ноздровської Юрієві Россошанському. Таке рішення колегія суддів ухвалила через неможливість вийти з ним на відеозв’язок.

За словами сторони обвинувачення у справі, Россошанського перевели до ізолятора тимчасового тримання для проведення слідчих дій. Водночас адвокати підозрюваного, як і адвокати потерпілої сторони, заявили, що їх про це не повідомили, а без присутності адвоката слідчі дії проводити не можуть, оскільки ті не матимуть юридичної сили в суді.

Тіло юристки Ірини Ноздровської у селі Демидів на Київщині знайшли 1 січня. 8 січня правоохоронці повідомили про затримання підозрюваного у вбивстві жінки – Юрія Россошанського, батька Дмитра Россошанського, якого в травні 2017 року засудили до семи років позбавлення волі за скоєння ДТП, у якому загинула сестра Ноздровської.

Як повідомили у поліції, на тілі юристки знайшли ДНК Россошанського-старшого. У МВС додали, що свідчення затриманого перевіряються: «аналізуються слідчі дії, результати допитів, подвірних обходів – для того, щоб підтвердити хронологію подій».

9 січня Вишгородський районний суд Київської області арештував Юрія Россошанського без можливості внесення застави до 8 березня включно.

Read More

Коболєв не вважає «негативним аспектом» зобов’язання закупівлі газу в «Газпрому»

Голова правління національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Андрій Коболєв не вважає, що зобов’язання закупівлі газу в «Газпрому» є «негативним аспектом».

«З цього року буде необхідно вибирати мінімальні обсяги (закупівлі газу в «Газпрому», визначені Стокгольмським арбітражем – ред.). Ми в «Нафтогазі» не маємо підстав вважати негативним аспектом зобов’язання «Газпрому» продати нам 5 мільярдів кубометрів газу за ціною, нижчою за європейську. Це позитивний аспект як з точки зору НАК, так і кінцевих споживачів», – сказав Коболєв.

Він додав, що «Нафтогаз України» продовжить закупівлі газу в Європі.

22 грудня 2017 року «Нафтогаз» повідомив, що Стокгольмський арбітраж відхилив вимоги російської компанії «Газпром» до «Нафтогазу України» щодо принципу «бери або плати» на суму 56 мільярдів доларів за 2009-2017 роки. Як заявляли в українській компанії, «Нафтогаз» також домігся зменшення майбутніх обов’язкових річних обсягів закупівлі газу в «Газпрому» більш ніж у 10 разів відповідно до фактичних потреб в імпорті газу.

Водночас у російському «Газпромі» заявили, що Стокгольмський арбітраж зобов’язав компанію «Нафтогаз України» сплатити два мільярди доларів простроченої заборгованості й щорічно відбирати й оплачувати 5 мільярдів кубометрів газу.

31 травня 2017 року «Нафтогаз України» заявив, що отримав окреме рішення Стокгольмського арбітражу у провадженні проти «Газпрому» за контрактом на постачання газу. За повідомленням компанії, Стокгольмський арбітраж задовольнив вимогу «Нафтогазу» щодо перегляду ціни в контракті на постачання газу з «Газпромом» із урахуванням ринкових умов, а також скасував вимоги російського монополіста за умовою «бери або плати» і повністю скасував заборону на реекспорт Україною газу. За принципом «бери або плати», прописаним у контракті 2009 року, Україна мала щороку купувати 52 мільярди кубометрів газу або, навіть не купуючи, оплачувати його вартість.

У «Газпромі» ж тоді заявили, що принцип «бери або плати» не скасований, але не пояснили цю позицію.

2014 року компанія «Нафтогаз України» звернулася до Стокгольмського арбітражу з вимогою про перегляд контракту щодо ціни газу з російським «Газпромом» а також окремо про перегляд контракту на транзит газу і про компенсації у зв’язку з недостатніми обсягами прокачування. «Газпром», у свою чергу, подав до Стокгольмського арбітражного суду три позови проти «Нафтогазу».

Read More

Книжку британського публіциста не дозволили ввозити через цитати антиукраїнського змісту – Держкомтелерадіо

Історичну книжку британського публіциста Ентоні Бівора «Сталінград» про події Другої світової війни, видану в російському перекладі, заборонили ввозити в Україну через декілька абзаців з «неправдивими й антиукраїнськими твердженнями», повідомили Радіо Свобода у Держкомтелерадіо.

За словами керівника управління дозвільної процедури й контролю за розповсюдженням друкованої продукції Держкомтелерадіо Сергія Олійника, такі заборони ухвалює не керівництво комітету, а створена при ньому експертна рада у складі науковців, видавців, громадських активістів та посадовців.

Як заявив Олійник, через те, що російський переклад книжки «Сталінград» містить декілька абзаців з твердженнями, які порушують українське законодавство, це видання отримало негативні висновки комісії разом із книжками російських авторів.

«У тексті цієї книги, обсягом близько тисячі сторінок, було декілька абзаців, які не дозволяли нам дати дозвіл на її ввезення в Україну. Наприклад, був момент на одній з її сторінок, цитую дослівно: «Чтобы пощадить чувства зондеркоманды СС, расстреливать детей поручили украинским националистам». Нам не відомо, щоб на Нюрнберзькому трибуналі такі факти розглядалися, тобто це якісь провокаційні байки. Коли ми перевірили джерела автора книги, то виявилося, що він як джерела використовував звіти НКВС і службову переписку його працівників», – наголосив Сергій Олійник.

Посадовець уточнив, що йдеться не про заборону в Україні книжки Ентоні Бівора як такої. За його словами, Держкомтелерадіо надало лише «відмову у видачі дозволів на ввезення книги суб’єктами господарювання», а саме мережами магазинів та підприємцями. Тобто приватна особа може купити за кордоном та ввезти до України видану російською мовою книжку Бівора «Сталінград», але у кількості не більше ніж 10 примірників за одну поїздку. Окрім того, відомство не дозволяє ввозити для подальшого продажу лише конкретне перекладене російськомовне видання цієї книжки. Тобто, та чи інша торговельна мережа має повне право продавати оригінальну англомовну версію книжки «Сталінград», бо за українським законодавством дозволи на ввезення надаються або не надаються лише щодо книжок, виданих із участю країни-агресора, пояснює Сергій Олійник.

Держкомтелерадіо України наприкінці минулого року оголосило про відмову у видачі дозволу на ввезення російського перекладу книжки Бівора разом зі ще низкою конкретних видань книжок переважно російських авторів – на цей час їх у списку 25. Це повідомлення вже викликало негативну реакцію з боку правозахисних організацій: таке рішення, зокрема, розкритикувала Харківська правозахисна група.

Сам публіцист також висловив подив забороною, заявивши, що в його книжці «немає нічого антиукраїнського».

Read More

Новак: НБУ міг приховувати шахрайство «Приватбаку» – ранковий ефір Радіо Свобода

Порошенко «віддасть» Антикорупційний суд в обмін на гроші МВФ?;

Скільки стратила Україна через шахрайство «Приватбанку»?

Михалков, Баста та Шепелєв знешкоджені?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Дмитро Боярчук та юрист Центру протидії корупції Тетяна Шевчук; незалежний банківський експерт Вадим Сирота, керуючий партнер юридичної компанії Дмитро Касьяненко та керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній; науковий співробітник Національного Інституту стратегічних досліджень Сергій Здіорук та музичний продюсер Володимир Бебешко.

Read More

Порошенко: Кремлю не можна довіряти за будь-якого режиму

Кремлю ніколи не можна вірити, хоч би який був там режим – під царською, комуністичною чи псевдодемократичною личиною, заявив президент України Петро Порошенко під час зустрічі з іноземними дипломатами та представниками міжнародних організацій у відреставрованому Маріїнському палаці у Києві, яка транслювалась на його сторінці у Facebook.

Порошенко подякував іноземним країнами за підтримку, але застеріг від спроб умиротворення агресора.

«Найдієвішим запобіжником проти відродження імперських амбіцій і апетитів Росії є демократична, успішна і незалежна Україна. Все, що сьогодні робить Росія в Україні, має одну-єдину мету: повернути нас у свою так звану «сферу впливу», знищити українську державу як таку», – заявив президент.

Серед пріоритетів України на 2018-й рік він назвав початок створення Антикорупційного суду, а також проведення інших реформ для покращення інвестиційного клімату.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули близько 10 тисяч людей.

Read More

Лисенко: у ГПУ «із задоволенням поспілкуються» з Поклонською, якщо вона приїде в Київ

У Генеральній прокуратурі України заявляють, що «із задоволенням» поспілкуються з екс-прокурором анексованого Росією Криму Наталією Поклонською, якщо вона прибуде до Києва. Так речник ГПУ Андрій Лисенко прокоментував заяву Поклонської на ім’я генпрокурора України Юрія Луценка з вимогою розпочати розслідування стосовно президента Петра Порошенка і деяких українських державних діячів.

«Поза всіма сумнівами і застереженнями представники Генпрокуратури України з великим задоволенням поспілкуються з екс-прокурором анексованого Криму Наталією Поклонською на теми державної зради і заборони діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, а також сформулюють ексклюзивні відповіді на її щирі запитання у разі прибуття останньої за адресою: 03057 Київ, вулиця Дегтярівська, 31-а. Усі законні підстави для цього є», – написав Лисенко у Facebook.

Раніше Поклонська у Facebook повідомила, що направила заяву на ім’я генпрокурора України Юрія Луценка з вимогою розпочати розслідування стосовно президента Петра Порошенка, секретаря РНБО Олександра Турчинова і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Поклонська заявляє, що вони «причетні до створення злочинного угруповання».

До анексії Росією Криму Наталія Поклонська працювала в органах прокуратури України. Навесні 2014 року, після окупації українського Криму, встановлена там Москвою російська влада призначила її «прокурором» півострова. Вона ініціювала заборону діяльності Меджлісу в Росії, а також фактично і в окупованому українському Криму, у 2016 році.

Наразі Поклонську в Росії вважають депутатом Державної думи. Вона була незаконно «обрана» до російського парламенту в українському Криму на псевдовиборах, які влаштувала Москва на окупованому півострові. Україна і Захід не визнали цього «обрання». 

В Україні щодо Наталії Поклонської порушили дві кримінальні справи: про державну зраду і про заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу. Вона також перебуває у санкційних списках ЄС і ще низки окремих країн, зокрема Австралії, Швейцарії, Ліхтенштейну чи Норвегії.

Read More

Коломойський про звіт компанії Kroll щодо «Приватбанку»: маячня

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України результати розслідування компанії Kroll про махінації у фінансовій установі до її націоналізації у грудні 2016 року.

«Маячня, яку немає сенсу коментувати. Основне питання – куди і коли вивели гроші. Особливо сподобалася сентенція, що колишній менеджмент працював в інтересах акціонера. А в чиїх інтересах він мав працювати – в інтересах Порошенка або Гонтаревої з Рожковою (президента України Петра Порошенка, голови НБУ Валерії Гонтаревої та її заступника Катерини Рожкової – ред.)?» – сказав Коломойський у коментарі ТСН.ua.

16 січня Національний банк України опублікував результати розслідування компанії Kroll, які, на думку НБУ, підтверджують, що «Приватбанк» був «об’єктом масштабних та скоординованих шахрайських дій» як мінімум протягом десяти років до націоналізації. 

Відповідно до даних розслідування до націоналізації у грудні 2016 року понад 95% корпоративного кредитного портфеля передали сторонам, пов’язаним із колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб.

Як заявили в НБУ, наприкінці 2016 року 75% кредитного портфеля було консолідовано в кредити 36 позичальникам, пов’язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб. Більшість із них не погашаються і є простроченими, що призвело до збитків банку щонайменше в 5,5 мільярда доларів США.

Національний банк, посилаючись на розслідування Kroll, заявляє, що «існують чіткі ознаки», що кредитні кошти були використані для придбання активів та фінансування бізнесу в Україні та за кордоном на користь екс-акціонерів та груп афілійованих з ними осіб.

У НБУ зазначили, що на думку розслідувачів, механізми, які використовувалися для маскування джерел та реального призначення кредитів, мають характерні риси скоординованої схеми відмивання грошових коштів.

У грудні 2016 року уряд ухвалив рішення про націоналізацію «Приватбанку». Нині власником фінустанови є Міністерство фінансів. Це було частиною домовленостей із колишніми власниками фінансової установи.

У травні 2017 року програма журналістських розслідувань «Схеми» (проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»​) повідомляла, що напередодні націоналізації «Приватбанк» оформив 110 мільярдів гривень кредитів на понад 30 фірм, більшість із яких мають ознаки фіктивності.

Read More

НБУ: компанія Kroll підтвердила, що «Приватбанк» був об’єктом масштабних махінацій

Результати розслідування компанії Kroll підтверджують, що «Приватбанк» був «об’єктом масштабних і скоординованих шахрайських дій» як мінімум упродовж десяти років до націоналізації, повідомила прес-служба Національного банку України. У НБУ заявляють, що банку завдали збитків щонайменше на суму в 5,5 мільярда доларів США.

Відповідно до даних розслідування до націоналізації у грудні 2016 року понад 95% корпоративного кредитного портфеля передали сторонам, пов’язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб.

«Наприкінці 2016 року 75% кредитного портфеля було консолідовано в кредити 36 позичальникам, пов’язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб. Більшість із них не погашаються і є простроченими, що призвело до збитків банку щонайменше в 5,5 мільярда доларів США», – пише прес-служба Національного банку.  

Згідно з повідомленням, «існують чіткі ознаки», що кредитні кошти були використані для придбання активів та фінансування бізнесу в Україні та за кордоном на користь екс-акціонерів та груп афілійованих з ними осіб.

У НБУ додають, що на думку розслідувачів, механізми, які використовувалися для маскування джерел та реального призначення кредитів, мають характерні риси скоординованої схеми відмивання грошових коштів.

Крім того, у Національному банку України з посиланням на дані розслідування заявляють, що «центральним елементом організованої махінації з кредитним портфелем та виведенням коштів була тіньова банківська структура всередині ПАТ «Приватбанк».

«Ця секретна структура забезпечувала проведення платежів і сприяла руху коштів за сотнями кредитних договорів на мільярди доларів США в інтересах осіб, пов’язаних з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб. До цієї тіньової банківської структури були залучені сотні працівників ПАТ «Приватбанк», – йдеться в повідомленні.

На думку Kroll, тіньова банківська структура керувала корпоративним кредитним портфелем пов’язаних осіб.

«Під її контролем надавалися нові кредити, які зазвичай використовувались для погашення основної суми та відсотків за існуючими кредитами пов’язаних осіб (циклічне перекредитування). Вона забезпечувала здійснення трансакцій з метою приховати джерело й справжнє призначення кредитних коштів, створюючи видимість звичайного клієнтоорієнтованого банку. Банк залучав кошти українських і закордонних вкладників для підтримки схеми циклічного перекредитування», – додали в НБУ.

У грудні 2016 року уряд ухвалив рішення про націоналізацію «Приватбанку». Нині власником фінустанови є Міністерство фінансів. Це було частиною домовленостей із колишніми власниками фінансової установи.

Упродовж червня 2017 року бізнесмен, один з колишніх акціонерів «Приватбанку» Ігор Коломойський подав до суду низку позовів, направлених проти уряду, НБУ та «Приватбанку».

Заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова заявляла, що розгляд позовів щодо націоналізації «Приватбанку» не може завершитися поверненням фінустанови попереднім власникам.

У травні 2017 року програма журналістських розслідувань «Схеми» (проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»​) повідомляла, що напередодні націоналізації «Приватбанк» оформив 110 мільярдів гривень кредитів на понад 30 фірм, більшість із яких мають ознаки фіктивності. .


Read More

Гривня на міжбанку втратила ще 9 копійок щодо долара США

На торгах на міжбанківському валютному ринку 16 січня гривня продовжує втрачати позиції, послабившись ще на 9 копійок щодо долара США.

Як інформує профільний сайт «Мінфін», сесія розпочалася з падіння національної валюти. «Торги по долару почалися зі зростання попиту на тлі низької пропозиції. Це черговий раз смикає курс. Великі оператори-продавці не поспішають укладати угоди, вичікуючи оптимально високих котирувань. На 11:00 зареєстровано 52 угоди на суму 22,86 мільйона доларів за середньозваженомим курсом 28,6574», – інформують фахівці про перші результати торгів.

За підсумками торгів 15 січня Національний банк України встановив на 16 січня курс 28 гривень 56,76 копійки за долар. У період новорічних свят, до 3 січня включно діяв курс, встановлений на останніх торгах 2017 року – 28 гривень 6 копійок за долар.

Національний банк України пов’язує знецінення гривні на міжбанківському валютному ринку з «певною сезонністю» і для «пом’якшення впливу цих чинників» продав з початку року валюти на суму 53,5 мільйона доларів. Про це 12 січня заявив заступник голови НБУ Олег Чурій.

Read More