Україна

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що через півтори доби дотримання режиму тиші бойовики відновили у середу вдень обстріли позицій ЗСУ із озброєння, забороненого Мінськими домовленостями.

«На донецькому напрямку ворог застосував міномети на Приазов’ї. З тимчасово непідконтрольної українському уряду Саханки противник вів вогонь з мінометів калібру 120 та 82 міліметри по наших опорних пунктах біля Лебединського. На інших ділянках нашої оборони обстрілів не зафіксовано», – йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook.

За даними штабу, українські військові дотримуються «усіх заходів з підтримання сталого припинення вогню».

На сайтах угруповань «ДНР» і «ЛНР» не повідомляють, чи були упродовж дня факти порушення режиму припинення вогню на Донбасі.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий, новорічно-різдвяний, «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

В Адміністрації президента України пізно ввечері 23 січня повідомили, що президент Петро Порошенко та спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер обговири питання, що стосуються врегулювання ситуації на Донбасі.

«Наголошувалося, що Москва має нарешті продемонструвати політичну волю до мирного врегулювання та погодитись на розміщення миротворчої місії ООН на окупованому Донбасі, включно з неконтрольованою ділянкою українсько-російського державного кордону. Петро Порошенко та Курт Волкер відзначили звільнення українських заручників наприкінці минулого року та важливість завершення цього процесу. Було привернуто увагу до ухвалення Закону України про реінтеграцію окупованих територій», – йдеться в повідомленні.

В президентській канцелярії зазначили, що сторони наголосили на пріоритетності мирного, політико-дипломатичного шляху врегулювання ситуації на Донбасі.

Сам Курт Волкер поки не коментував деталей бесіди з президентом Петром Порошенком.

Раніше у вівторок спецпредставник Держдепартаменту США з питань України провів зустрічі з начальником Генштабу ЗСУ Віктором Муженком та міністром з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Вадимом Чернишем.

Курт Волкер прибув до України 23 січня для переговорів з українським керівництвом щодо пошуків шляху мирного врегулювання на Донбасі. А вже в п’ятницю Волкер проведе переговори з помічником президента Росії Владиславом Сурковим у Дубаї.

Після анексії Криму навесні 2014 року на частині Донбасу почався збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці проросійських бойовиків. Москва ці звинувачення відкидає.
…

Колишній віце-президент США Джозеф Байден високо оцінив авторитет спецпредставника Державного департаменту США з питань України Курта Волкера, але заявив про недостатні повноваження для врегулювання ситуації на Донбасі. Про це він заявив 23 січня під час виступу у Раді з міжнародних відносин у Вашингтоні.

«Волкер – авторитетний хлопець, авторитетний. Але Курт, наскільки мені відомо, не володіє повноваженнями чи спроможністю, щоб вийти і сказати: якщо ви це не вирішите, то підете», – сказав Байден.

На його думку, Волкеру не було надано достатньо важелів більш жорсткого впливу на керівництво України як в рамках реалізації мінських домовленостей, так і щодо боротьби з корупцією.

Сам Курт Волкер чи його представники не коментували  висловлювання Байдена.

Крім того, Джозеф Байден, який в адміністрації Барака Обами опікувався питаннями України, високо оцінив рішення нинішнього керівництва Білого дому надати Києву летальну зброю. Також він зазначив, що більш слабка політика США щодо України веде до відступу від здійснення нею антикорупційних реформ.

У вівторок до України прибув спецпредставник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер для переговорів з українським керівництвом щодо пошуків шляху мирного врегулювання на Донбасі. А вже в п’ятницю Волкер проведе переговори з помічником президента Росії Владиславом Сурковим у Дубаї.

Після анексії Криму навесні 2014 року на частині Донбасу почався збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці проросійських бойовиків. Москва ці звинувачення відкидає.
…

В адміністрації президента України у вівторок ввечері оприлюднили імена 13 осіб, щодо яких раніше сьогодні Петро Порошенко підписав подання на призначення.

Згідно з повідомленням президентської канцелярії, до списку потрапили Алла Басалаєва, Наталія Бернацька, Михайло Вербенський, Ірина Єфремова, Ольга Желтова, Світлана Кустова, Ольга Лотюк, Віталій Плукар, Євген Радченко, Надія Синиця, Тетяна Сліпачук, Леонтій Шипілов, Тетяна Юзькова.

Раніше сьогодні президент України Петро Порошенко підписав подання на призначення нових членів Центральної виборчої комісії, іншим рішенням звільнивши з посади членів ЦВК у зв’язку із закінчення терміну повноважень. Напередодні голова Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що парламент розпочне роботу нової сесії в лютому якраз з розгляду кандидатур на посади членів Центральної виборчої комісії.

На сьогодні семирічний термін повноважень сплив у 13 з 15 членів ЦВК, але вони продовжують виконувати свої обов’язки.

Влітку 2016 року президент України Петро Порошенко запропонував звільнити 12 із 15 членів Центральної виборчої комісії, серед яких голова ЦВК Михайло Охендовський і його заступники Андрій Магера та Жанна Усенко-Чорна. Президент також вніс до Верховної Ради проект постанови про призначення членами ЦВК 11 осіб. Однак спікер парламенту Андрій Парубій тоді заявив, що вони не знаходять підтримки депутатів і що президент готовий у разі потреби змінити запропонованих кандидатів до нового складу ЦВК.

Подання про призначення нових членів ЦВК президент вносить у Верховну Раду після консультацій з фракціями й обговорення їхніх пропозицій.
…

Україна до 2020 року може забезпечити себе газом власного видобутку;

Наслідки війни в Україні та план повернення Росії в ПАРЄ;

Трамп поїде в Давос, Порошенко говоритиме з ним про «Мінськ».

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: експерт з питань економіки Юрій Корольчук, експерт з питань енергетики Валентин Землянський та експерт з економічних питань Олег Пендзин; радник міністра закордонних справ України Тарас Качка, правник Геннадій Друзенко; президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса, народний депутат від «Самопомочі» Ганна Гопко, експерт з питань економіки Володимир Панченко та директор Центру міжнародних відносин Микола Капітоненко.
…

Захід очікує від влади України створення у відповідності до всіх стандартів Вищого антикорупційного суду та імплементації Угоди про асоціацію Україна-ЄС, заявив 22 січня керівник Групи підтримки України в Єврокомісії Пітер Вагнер.

«Якщо говорити, що очікують від України за межами самої держави, то тут йдеться про кілька пунктів. На даний момент критично важливим є правильне створення Вищого антикорупційного суду. Великим кроком, якого ми вже давно чекали, стало те, що президент Порошенко перед Новим роком направив цей законопроект до Верховної ради. Громадянське суспільство та міжнародна спільнота мають щодо цього кілька зауважень, які чітко визначила і Венеціанська комісія», – сказав єврочиновник у Європейському політичному центрі, де відбувся круглий стіл на тему «Україна: перспективи на 2018».

За його словами, другим важливим питанням, хоч і «більш технічним», є імплементація Угоди про асоціацію Україна-ЄС.

«Зокрема, як знову забезпечити зростання економіки. Це дуже важливо перед виборами, щоб люди відчули переваги від проведення реформ», – додав Пітер Вагнер.

Група підтримки України була створена у Єврокомісії в квітні 2014 року. Однією з місій групи є координація роботи із країнами ЄС для найбільш дієвого використання європейських інвестицій у реформування України. Використовуючи досвід країн ЄС, 32 експерти Єврокомісії, а також Британії, Нідерландів, Польщі і Литви, що розподілені на дев’ять тематичних груп, надають дорадчу й фінансову допомогу для кращого просування українських реформ.

Створення Вищого антикорупційного суду є однією з ключових вимог низки міжнародних партнерів, які дають Україні гроші в обмін на реформи.

Крім того, аналітики стверджували, що Україна виконала близько десятка із понад 80 зобов’язань, які обумовлені в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.
…

У штабі української воєнної операції на Донбасі 22 січня повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків загинув один український військовослужбовець. Згідно з повідомленням на сторінці штабу у Facebook, від початку доби і до 18-ї години понеділка бойовики здійснили 6 прицільних обстрілів позицій ЗСУ.

За даними штабу, обстріли тривали неподалік Троїцького, на Світлодарській дузі, біля Луганського, а також в районі Новотроїцького.

В угрупованні «ДНР» заявили, що Збройні сили України за минулу добу випустили по захоплених бойовиками територіях 180 боєприпасів, а також обстріляли насосну станцію поблизу Ясинуватої. В угрупованні «ЛНР» заявили, що українська сторона випустила за попередню добу 46 боєприпасів.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий, новорічно-різдвяний, «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

Ухвалений Верховною Радою закон про реінтеграцію Донбасу не суперечить Мінським домовленостям, заявляє президент України Петро Порошенко.

«Хочу підкреслити, що ані дух, ані буква цього закону не суперечать Мінським угодам, як це хоче представити Москва. На відміну від Росії, яка шукає будь-якого приводу, щоб їх не виконувати, Україна неухильно дотримується й буде дотримуватися всіх своїх міжнародних зобов’язань», – заявив він 22 січня під час виступу з нагоди Дня соборності України і сотої річниці проголошення незалежності УНР.

Порошенко наголосив, що має намір підписати цей закон, як тільки він надійде від Верховної Ради.

Парламент ухвалив закон «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях» 18 січня. У документі, серед іншого, міститься пункт про визнання Росії державою-агресором. Дії України в регіоні визначаються як стримування і відсіч російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях на підставі статті 51 Статуту ООН, яка визначає право держав на самооборону. У документі також наголошується, що тимчасова окупація Російською Федерацією територій України незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для Росії жодних територіальних прав.

19 січня народні депутати від «Опозиційного блоку» зареєстрували проект постанови про скасування рішення про ухвалення закону, тим самим заблокувавши підписання документа.

Міністерство закордонних справ Росії заявляє, що схвалений Верховною Радою закон про реінтеграцію Донбасу суперечить Мінським угодам і загрожує ескалацією на сході України.
…

Управління державної охорони засекретило інформацію стосовно того, чи забезпечували його співробітники заходи охорони під час відпочинку президента України Петра Порошенка на Мальдівських островах з 1 по 8 січня. Про це йдеться у відповіді за підписом начальника УДО Валерія Гелетея на запит програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

Перед публікацією розслідування «Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента» редакція програми звернулася до Управління держохорони з проханням повідомити, чи були відряджені співробітники цього управління з президентом Порошенком під час відвідин Мальдів і якщо так, то скільки співробітників було відряджено; чи зустрічали співробітники УДО та транспорт управління Порошенка в аеропорту «Київ» вночі 8 січня та чи має голова держави, відповідно до чинного законодавства, право користуватись приватним літаком або чартером приватної компанії для приватних перельотів. 

У відповіді УДО йдеться лише про те, що державна охорона посадових осіб, визначених законом, забезпечується безперервно в місцях їх постійного і тимчасового перебування, однак точних відповідей на запитання не надали.

«Запитувані відомості становлять службову інформацію», – йдеться у відповіді на запит.

Водночас знімальна група програми «Схеми» 8 січня ввечері зафіксувала, що на приліт президента в аеропорту «Київ» не чекав звичний кортеж, на перехрестях не чергували поліцейські, а довкола аеропорту не було нацгвардійців. Натомість на територію аеропорту, конспіруючись, час від часу вимикаючи фари, заїхали чотири мінібуси-фольксвагени і «Мерседес», як пізніше з’ясували журналісти, на так званих «номерах прикриття».

Із розслідування «Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента» стало відомо про те, що Петро Порошенко відпочивав на Мальдівських островах у п’ятизірковому курортному готелі Chevan Blanc Randheli, що складається лише з розкішних приватних вілл посеред Індійського океану. 

Неафішований президентський відпочинок, що тривав з 1 по 8 січня разом з перельотом загалом коштував не менше ніж 500 тисяч доларів, що становить понад 14 мільйонів гривень. 

Із достовірних джерел «Схемам» стало відомо, що Петро Порошенко відпочивав на Мальдівських островах у п’ятизірковому курортному готелі Chevan Blanc Randheli, що складається лише з розкішних приватних вілл посеред Індійського океану.

У відповіді на запит програми «Схеми» в Адміністрації президента зазначили, що це був «короткий відпочинок»: «Цю поїздку він оплатив сам із власного рахунку задекларованих коштів, що буде відображено в його електронній декларації».

В офісі Порошенка також підкреслили, що всі дані щодо президентської діяльності розміщуються на офіційному сайті, водночас «рішення про те, що інформація про ці поїздки (на Мальдіви, а також до державної резиденції Гута на Івано-Франківщині у грудні минулого року – ред.) буде оприлюднена постфактум, було ухвалено заздалегідь, виходячи з міркувань безпеки».

Утім, в Адміністрації президента й особисто сам глава держави уникнули відповідей на питання журналістів «Схем» про те, в який спосіб здійснювалася оплата за переліт і проживання, в яку загальну суму обійшовся відпочинок, хто був разом із президентом на борту літака, а також чи зустрічався Порошенко з кимось з офіційних осіб інших країн, політиками чи бізнесменами під час свого перебування на Мальдівах та чи проходив він паспортний і митний контроль під час вильоту та прильоту.

15 січня «Схеми» надіслали запит Петрові Порошенку, продемонструвавши зібрані редакцією докази президентського вояжу в усіх подробицях. А вже наступного дня Адміністрація президента для видання «Інтерфакс» визнала факт президентського відпочинку на Мальдівах, щоправда без жодних дат і подробиць.
…

У підконтрольному Кремлю Феодосійському міському суді окупованого Криму 22 січня продовжується судовий процес у справі кримськотатарського активіста Сулеймана Кадирова, обвинуваченого в сепаратизмі.

За повідомленням кореспондента Радіо Свобода Антона Наумлюка, Кадиров «звинувачується в закликах до порушення територіальної цілісності Росії за коментар у Facebook: «Крим – це Україна, завжди є і буде».

На минулому 20 грудня 2017 року засідання суду адвокатів заявили про фальсифікації слідства.

Російські силовики 5 жовтня 2016 року приїхали з обшуком у будинок кримськотатарського активіста Сулеймана Кадирова, вилучили в активіста ноутбук і телефон. Кадирова підозрюють у закликах до невизнання кордонів Росії і підтримки громадського об’єднання «Аскер».

11 жовтня 2016 року стосовно Кадирова порушили кримінальну справу за підозрою в сепаратизмі. У квітні 2017 року російська служба з фінансового моніторингу внесла Кадирова до переліку екстремістів і терористів.

Сам Кадиров стверджує, що кримінальна справа – це провокація спецслужб у відповідь на його активну громадянську позицію і правозахисну діяльність.

Після російської анексії у Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

На центральній Староместській площі у Празі 21 січня в рамках щотижневого Празького Майдану відбулася символічна акція Stop Putin, Stop War, присвячена Дню соборності України.

Учасники акції закликали шляхом бойкоту чемпіонату світу з футболу в Росії посилити тиск на цю країну, яка анексувала Крим та підтримує збройний конфлікт на Донбасі.

«Мета (акції – ред.) – нагадати людям про те що відбувається в Україні. Це форма протистояння брехні та великій кількості неправдивої інформації в чеських ЗМІ, інтернеті та чеськомовному середовищі. І ми, українці, які тут живемо, можемо розповісти і допомогти їм розібратися в тому, що відбувається насправді», – зазначила організатор акції Катерина Скрипник.

З нагоди святкування в Україні Дня соборності у празькому греко-католицькому храмі Святого Климентія для української громади також відбулося богослужіння.

День соборності України – державне свято, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення у 1919 році Акту злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки.
…

Україна вимагає від Росії допустити лікарів до утримуваного фактичною владою окупованого Криму українського активіста Володимира Балуха.

«Не надавати медичну допомогу – нелюдяність і жорстокість. Вимагаємо від РФ допустити лікарів до політв’язня Володимира Балуха», – написала у Twitter 21 січня речниця Міністерства закордонних справ України Мар’яна Беца.

Засуджений до трьох років і семи місяців колонії-поселення український активіст Володимир Балух перебуває в Сімферопольському СІЗО. Його стан здоров’я тяжкий, проте необхідної медичної допомоги ув’язнений не отримує. Про це у Facebook написав журналіст Радіо Свобода Антон Наумлюк.

Підконтрольний Кремлю Роздольненський районний суд Криму 16 січня засудив українського активіста Володимира Балуха, обвинуваченого в зберіганні боєприпасів, до трьох років і семи місяців колонії-поселення, штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4,6 тисячі гривень) і взяв його під варту під час засідання.

Балух під час свого останнього слова на засіданні 15 січня заявив, що справа проти нього «сфабрикована у зв’язку з його політичною позицією», і це не змусить його любити «нову Батьківщину».
…

Президент України Петро Порошенко подякував українським церквам за підтримку процесу звільнення українських заручників та підтримку їх родин, і висловив сподівання на допомогу священиків у звільненні політв’язнів, які перебувають у місцях неволі на території Росії. Як повідомляє прес-служба президента України, про це йшлося під час зустрічі Петра Порошенка з митрополитом Української православної церкви (Московського патріархату) Онуфрієм та представником президента в Тристоронній контактній групі Іриною Геращенко.

«Я буду дуже вітати допомогу церкви у звільнені політичних в’язнів, які перебувають на території Росії», – наголосив Петро Порошенко. При цьому він зазначив, що «Україна готова до рішучих кроків щодо повернення наших хлопців та дівчат додому».

Під час зустрічі наголошувалося, що Україна очікує на звільнення з полону підтримуваних Росією бойовиків ще кількох військових.

«Ви бачили з яким великим ентузіазмом і радістю перед Новим роком українці зустрічали 74 звільнених з полону», – нагадав Президент про загальноукраїнський флешмоб «#ЗустрінемоСвоїх».

Він також повідомив про свою зустріч з родинами тих, хто залишився на окупованій території у в’язницях. І звернувся до церкви за підтримкою для тих, хто перебуває на окупованих територіях та в наданні їм гуманітарної допомоги.

Предстоятель УПЦ (МП) митрополит Онуфрій пообіцяв робити усе від нього залежне для подальшого звільнення українців: «Людина хоче бути вільною, вона створена Богом вільною, вона хоче цієї свободи».

У свою чергу, Ірина Геращенко подякувала президентові за те, що «навіть у вихідні він робить усе для звільнення наших заручників». Вона також нагадала, що напередодні Глава держави помилував особу, що має сприяти подальшому процесу звільнення українців.

18 січня в Мінську українська сторона і представники підтримуваних Росією бойовиків обмінялися списками утримуваних осіб. Як заявила тоді речниця представника України в Контактній групі, екс-президента Леоніда Кучми Дарка Оліфер, наступне звільнення має відбутися у «найстисліші терміни».

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

За даними СБУ, заручниками залишаються 103 особи в Донецьку і Луганську, десятки – в Росії. Крім того, 402 людини вважаються зниклими безвісти.
…

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука розраховує, що черговий етап звільнення незаконно утримуваних в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО) громадян України відбудеться у лютому.

«Я дуже сподіваюся, що йдеться про лютий-березень, швидше навіть про лютий. Таке у мене відчуття і передчуття», – сказав Тука в ефірі телеканалу NewsOne 20 січня.

Він пов’язав ці терміни з виборами президента Росії в березні, і з тим, що це вигідно для нинішнього російського лідера Володимира Путіна.

18 січня в Мінську українська сторона і представники підтримуваних Росією бойовиків обмінялися списками утримуваних осіб.

Як заявила тоді речниця представника України в Контактній групі, екс-президента Леоніда Кучми Дарка Оліфер, наступне звільнення має відбутися у «найстисліші терміни».

Тристороння контактна група в 2017 році неодноразово досягала домовленостей про перемир’я на Донбасі, але ці домовленості щоразу порушувалися. Також ТКГ закликала і далі закликає до реалізації одного з положень мінських домовленостей, які передбачають обмін утримуваними особами. Наприкінці 2017 року частковий обмін, перший за більш як рік, відбувся.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

За даними СБУ, заручниками залишаються 103 особи в Донецьку і Луганську, десятки – в Росії. Крім того, 402 людини вважаються зниклими безвісти.

 
…

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юрій Гримчак заявляє, що можливим розривом дипломатичних відносин із Росією влада України могла б завдати шкоди українцям, яких утримують у російських тюрмах. Як заявив Гримчак в інтерв’ю Радіо Свобода, нині в України з Росією «понижений рівень дипломатичного представництва».

«У мене питання. У нас є сьогодні 60 чи 72 полонених наших у російських тюрмах… Я не про ОРДЛО зараз і не про Крим. Я про російські тюрми. Сьогодні до них мають доступ консули, вони мають право допомоги їм і так далі. У мене питання: ми розірвали дипвідносини – хто цим буде займатися? Це перше. І друге. У чому наш виграш? Ми, вибачте, вийдемо і скажемо: ми зробили так, як ми вважали за потрібне, тому що саме так, як вважають наші «зрадофіли», треба вести війну. Це єдина підстава сьогодні розірвати. Можливо, завтра стане потрібно – ми це зробимо», – сказав він.

Під час розгляду у парламенті законопроекту про реінтеграцію Донбасу депутати не підтримали пропоновану до нього правку, яка передбачала зобов’язати Кабінет міністрів протягом трьох місяців з моменту набуття чинності закону розірвати дипломатичні відносини з Росією. Ухвалений 18 січня закон визнає Росію державою-агресором.

Внаслідок обміну 27 грудня підтримувані Росією бойовики звільнили 74 утримуваних українців. За даними СБУ, заручниками залишаються 103 особи в Донецьку і Луганську, десятки – в Росії. Крім того, 402 людини вважаються зниклими безвісти.

Після останнього обміну полоненими президент Петро Порошенко заявив, що Україна не віддала жодного громадянина Росії. За його словами, їх мінятимуть на українців, які утримуються в Росії й анексованому нею Криму.

 
…

Шевченківський районний суд Києва продовжив запобіжний захід відстороненому голові Державної фіскальної служби України Роману Насірову до 19 березня.

Суд залишив чинним зобов’язання носити електронний браслет і не залишати межі Київської області.

Запобіжний захід також пролонгували керівнику департаменту погашення боргу ДФС Володимиру Новікову.

19 січня прокурори продовжили зачитувати обвинувальний акт щодо Насірова, який загалом нараховує 774 сторінки.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і упродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень.

Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

На початку березня 2017 року суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО. Пізніше запобіжний захід продовжували кілька разів.
…

Президент України Петро Порошенко заявив, що антикорупційний суд має бути створений згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії.

Згідно з повідомленням на сторонці президента у Facebook, Порошенко телефоном обговорив з президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером прогрес в українських реформах і питання створення антикорупційного суду зокрема.

«Антикорупційний суд має бути створений у відповідності до Конституції України та згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії», – написав Порошенко.

Він додав, що домовився з Юнкером про продовження діалогу в Давосі під час Всесвітнього економічного форуму.

У грудні 2017 року президент вніс до Верховної Ради України законопроект про Вищий антикорупційний суд. Згідно з документом, на посаду судді Вищого антикорупційного суду претендент обирається на конкурсі, ним може бути призначений громадянин України у віці не менше ніж 35 років, зі стажем роботи на посаді судді не менш ніж 5 років, з науковим ступенем у сфері права чи пропрацювавши в науковій галузі щонайменше 7 років, з адвокатським досвідом.

Проте низка антикорупційних організацій закликали президента України Петра Порошенка відкликати цей законопроект і доопрацювати його, заявляючи, що окремі положення документа не відповідають рекомендаціям Венеціанської комісії.

Міжнародний валютний фонд висловив зауваження щодо законопроекту. На думку МВФ, проект закону порушує зобов’язання України перед міжнародними партнерами.

У Європейському союзі підкреслили, що законопроект про антикорупційний суд суперечить обіцянкам Києва та рекомендаціям Венеціанської комісії.

18 січня представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко заявила, що у президентському законопроекті про антикорупційний суд врахують рекомендації Венеціанської комісії і Міжнародного валютного фонду.
…

Радіо Свобода публікує свідчення людей, які були захоплені бойовиками угруповань «ЛНР» і «ДНР», утримувалися у нелюдських умовах і зазнавали тортур. Свідчення записали правозахисники Центру громадянських свобод і Фундації «Відкритий діалог», за підтримки Фонду «Відродження».

Спільний проект правозахисників і Радіо Свобода – «Заручники війни. Вони пройшли крізь пекло» – складається з 10 свідчень.

Одна з цих історій – це розповідь чоловіка, який стверджує, що його незаконно утримували у харківському підрозділі СБУ.

Правозахисники також відзняли у форматі VR (віртуальної реальності) ті місця несвободи, які стали доступними після звільнення деяких територій Донбасу. Цей матеріал ліг в основу документального фільму, який зараз готується до прем’єри спільними зусиллями Центру громадянських свобод, Фундації «Відкритий діалог», Радіо Свобода та The Farm 51.

«Незаконні збройні формування і російські військові, щоб отримати контроль над Донбасом, застосовують терор проти населення. Учасники акцій за єдність України, журналісти, громадські активісти, представники релігійних спільнот, нелояльні до російської окупації чи проукраїнськи налаштовані громадяни зазнають переслідувань, катувань і навіть фізичного знищення», – зазначила голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

Так, за даними Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», 86% військовослужбовців і кожна друга цивільна людина зазнала тортур і жорстокого поводження; 33% військовослужбовців і 16% цивільних осіб стали свідками смерті в результаті тортур; 12% всіх цивільних осіб, які зазнали катувань і жорстокого поводження, були жінки.

Правозахисники опитали 700 колишніх заручників і нарахували 146 місць утримування заручників на непідконтрольній Україні території. За їхніми даними, незаконні збройні проросійські формування «ЛНР» і «ДНР» позбавляли свободи і кидали до підвалів десятки тисяч людей.

У поширеній 18 січня доповіді про стан із правами людини в світі міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch наголосила, що «випадки свавільних затримань фіксуються по обидва боки лінії розмежування на Донбасі».

Правозахисники вказують на «відсутність верховенства права в районах, контрольованих сепаратистами». Окремо у звіті згадується ув’язнення в Донецьку за проукраїнські погляди вченого Ігоря Козловського та тримання під вартою постійного автора Радіо Свобода Станіслава Асєєва.

У Human Rights Watch наголосили, що наприкінці 2016 року Служба безпеки України звільнила всіх осіб, «незаконно утримуваних у своїй харківській філії». Про це раніше заявляли і представники верховного комісара ООН з прав людини та міжнародна правозахисна організація Amnesty International.
…

Кабінет міністрів України ще не погодив документ про виплату компенсації громадянам, які звільнені з полону підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі, повідомив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука.

За його словами, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і Міністерство соціальної політики розробили два проекти постанови про допомогу звільненим полоненим.

Тука розповів, що Міністерство соціальної політики пропонує виплатити одноразову допомогу в розмірі 100 тисяч гривень, тоді як Міністерство з питань тимчасово окупованих пропонує організувати тривалий комплекс заходів для працевлаштування, медичної й психологічної реабілітації колишніх полонених.

Він додав, що 28 колишніх заручників, які проживали на неконтрольованих територіях, матимуть право отримати житло на загальних засадах. Тука зазначив, що 12 екс-полонених не мають при собі жодних документів.

26 грудня 2017 року президент України Петро Порошенко заявив, що попросить Кабінет міністрів надати матеріальну допомогу українцям, яких утримували бойовики на Донбасі.

27 грудня Кабінет міністрів України схвалив рішення забезпечити процес надання допомоги колишнім заручникам.

Того ж дня на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.
…

За тиждень у зоні збройного конфлікту на сході України спостерігачі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ зафіксували збільшення кількості порушень режиму припинення вогню на 70%, повідомив перший заступник голови місії Александр Гуґ.

За його словами, за останній тиждень ситуація з безпекою погіршилася, спостерігачі зафіксували майже 6,5 тисяч випадків порушення режиму припинення вогню.

«Існує розрив між занепокоєнням і діями. У той час, як сторони заявляють про готовність, але все одно відмовляються відводити озброєння, проводити розведення сил і розмінування. Останні є передумовами стійкого припинення вогню і кінця людської трагедії на сході України», – заявив Гуґ.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий, новорічно-різдвяний, «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

В українських медичних закладах залишаються 46 заручників, звільнених з полону підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі, заявила керівник Офісу уповноваженого президента з питань реабілітації учасників антитерористичної операції Наталія Зарецька.

«Станом на сьогодні 46 осіб, як військових, так і цивільних, звільнених після вимушеної ізоляції, продовжують перебувати в медичних закладах», – сказала Зарецька.

Вона зазначила, що дев’ятеро осіб проходять лікування в регіонах, решта – у Києві.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.
…

Тристороння контактна групи з врегулювання ситуації на Донбасі проведе наступне засідання в Мінську 31 січня, повідомила речниця колишнього президента України, представника Києва в ТКГ Леоніда Кучми Дарка Оліфер.

«Наступне засідання Тристоронньої контактної групи у Мінську заплановане на 31 січня», – заявила Оліфер.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська, зі свого боку, заявила, що на наступному засіданні сторони продовжать обговорювати обмін утримуваними громадянами.

«Сьогодні на засіданні в Мінську сторони ще раз підтвердили, що наше пріоритетне завдання – це звільнення всіх незаконно утримуваних громадян України. Наразі у тристоронньому форматі триває дискусія, і на наступному засіданні продовжиться робота щодо прискорення процесу і пошуку компромісів», – цитує Лутковську її прес-служба.

Вона додала, що Росія висловила зацікавленість у поверненні своїх громадян.

18 січня у Мінську відбулося перше в 2018 році засідання Тристоронньої контактної групи зі врегулювання ситуації на Донбасі. Оліфер повідомила, що українська сторона і представники підтримуваних Росією бойовиків обмінялися списками заручників.

Тристороння контактна група в 2017 році неодноразово досягала домовленостей про перемир’я на Донбасі, але ці домовленості щоразу порушувалися. Також ТКГ закликала і далі закликає до реалізації одного з положень мінських домовленостей, які передбачають обмін утримуваними особами. Наприкінці 2017 року частковий обмін, перший за більш як рік, відбувся.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.
…

Дочка загиблої юристки Ірини Ноздровської Анастасія заявляє про погрози, які надходять їй у соціальних мережах.

«Це відбувається у соціальних мережах. Мені постійно пишуть у коментарі, в особисті повідомлення, що там «ти хочеш до матусі?», «тобі, собаці, сказали, як поводитись, що потрібно говорити, а ти каламутиш воду». Такого роду погрози мені лунають постійно від різних людей. А коли я заходжу на сторінки цих людей, то виявляється, що це звичайні фейки. Тобто сторінки навмисно створюються, щоб отак залякувати мене», – розповіла Анастасія Ноздровська після засідання Апеляційного суду Київщини, де розглядалося оскарження арешту підозрюваного у вбивстві її матері.

За словами дівчини, вона подала заяву про це у правоохоронні органи. Анастасія Ноздровська підтвердила призначення родині державної охорони. 

У поліції наразі цю інформацію не коментували. 

18 січня Апеляційний суд Київщини залишив під вартою до 8 березня підозрюваного у вбивстві юристки Ірини Ноздровської Юрія Россошанського.

Тіло юристки Ірини Ноздровської у селі Демидів на Київщині знайшли 1 січня. 8 січня правоохоронці повідомили про затримання підозрюваного у вбивстві жінки – Юрія Россошанського, батька Дмитра Россошанського, якого в травні 2017 року засудили до семи років позбавлення волі за скоєння ДТП, у якому загинула сестра Ноздровської.

27 грудня 2017 року Апеляційний суд Київської області скасував вирок, однак відправив справу на новий судовий розгляд. Россошанському продовжили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 лютого 2018 року.

9 січня Вишгородський районний суд Київської області арештував Юрія Россошанського без можливості внесення застави до 8 березня включно.

Як повідомили у поліції, на тілі юристки знайшли його ДНК. У МВС додали, що свідчення затриманого перевіряються: «аналізуються слідчі дії, результати допитів, подвірних обходів – для того, щоб підтвердити хронологію подій». За словами заступника голови Національної поліції В’ячеслава Аброськіна, Россошанський-старший визнав провину у вбивстві, проте не розкаюється у скоєному.
…

Федеральна служба безпеки Росії затримала експерта російського «Федерального інформаційного центру «Аналітика та безпека» Сергія Соколова, керівника цієї організації Руслана Мільченка та інших осіб, щоб відмежуватися від їхньої діяльності, заявив голова Служби безпеки України Василь Грицак.

«Ми вважаємо, що керівництво ФСБ було змушено затримати Соколова, намагаючись мінімізувати репутаційні втрати, відмежуватися від дій «Федерального інформаційного центру «Аналітика та безпека», Мільченка, Соколова та інших задіяних осіб, враховуючи також й те, що сам Соколов почав виходити з-під контролю спецслужб Росії», – сказав Грицак.

Він нагадав, що в серпні 2017 року СБУ оприлюднила «конкретні факти причетності вказаних осіб, зокрема Соколова, до цинічної провокації російських спецслужб щодо інсценування низки терористичних актів на території Росії на об’єктах критичної інфраструктури у Москві, Курчатові, Тольятті, Курську із залученням громадян України з числа  колишніх учасників АТО».

За словами Грицака, свідчення учасників цих подій та речові докази дають усі підстави вважати, що «ця спецоперація російських спецслужб могла бути приводом для відкритого збройного вторгнення Збройних сил Росії в Україну».

Голова СБУ зазначив, що досудове розслідування цієї справи закінчене. За даними українських слідчих, провокація була спланована спецслужбами Росії.

«Причому нами встановлені прізвища конкретних співробітників, які керували діями Соколова, у тому числі близького родича одного з членів комітету Ради Федерації Росії з оборони і безпеки», – сказав Грицак.

Він заявив, що за оперативною інформацією СБУ, останнім часом Соколов шукав можливість виїзду до однієї з країн Євросоюзу «для оприлюднення деталей цинічних провокацій російських спецслужб, безпосереднім виконавцем яких він був протягом декількох років».

Про затримання Соколова стало відомо 17 січня. Лефортовський суд Москви арештував його за звинуваченням в незаконному обігу зброї й вибухових речовин. Соколов раніше очолював приватну охоронну компанію «Атолл-1», яка охороняла російського підприємця й політика Бориса Березовського.
…