01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Прокуратура АРК повідомила про підозру ще одному сербу за участь в «самообороні Севастополя»

Прокуратура АРК повідомила про підозру ще одному громадянину Сербії за участь у збройному формуванні «самооборона Севастополя» під час анексії Кримського півострова. Про це 2 серпня повідомила прес-служба прокуратури Автономної Республіки Крим.

«У ході досудового розслідування отримані докази причетності громадянина Республіки Сербія Ж. в діяльності незаконного збройного формування «самооборона Севастополя», у зв’язку з чим зазначеному громадянину повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 260 Кримінального кодексу України (створення не передбачених законом збройних формувань або участь у їх діяльності – ред.)», – йдеться в повідомленні.

За даними прокуратури, в ході досудового розслідування встановлено, що протягом березня 2014 року підозрюваний, будучи лідером збройного формування – так званого загону «Йован Шевич» – який входив до складу «самооборони Криму», «особисто перебував на самостійно створених так званих блокпостах на в’їзді і виїзді з Севастополя, де перевіряв документи місцевого населення, незаконно обшукував транспортні засоби, безпосередньо брав участь в затриманні проукраїнськи налаштованих жителів Криму».

Читайте також: Сербські «четники» на Донбасі: арешт одного з найскандальніших бойовиків

Санкція зазначеної статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

Днями у відомстві заочно повідомили про підозру ще одному громадянину Сербії, підозрюваному в участі в збройному формуванні «самооборона Севастополя» і захопленні об’єктів української інфраструктури.

Імен підозрюваних в прокуратурі АРК не назвали.

Раніше повідомлялося, що в серпні 2018 року в аеропорту Белграда поліцейські затримали 43-річного Братислава Живковича – за підозрою в «організації участі в збройному конфлікті в іноземній державі». У 2014 році Живкович очолював групу сербських громадян, які прибули до Криму з метою надати «братню допомогу росіянам». В інтерв’ю Радіо Свобода він розповів, що робив на Донбасі і в Криму під час анексії півострова.

«Самооборона» Криму з’явилася напередодні анексії півострова і допомагала Росії захопити Крим. 11 червня 2014 року підконтрольний Кремлю парламент півострова узаконив цю організацію, ухваливши відповідний закон.

Правозахисники не раз заявляли про причетність цього збройного формування до низки злочинів, велика частина з яких досі в Криму не розкрита.

 

 

Read More

Волкер розповів, чи братиме Трамп участь у «нормандському форматі»

Для президента США Дональда Трампа дуже важливо припинити збройний конфлікт на Донбасі, спецпредставник Держдепу США з питань України Курт Волкер в інтерв’ю «Українському тижня» у відповідь на можливу участь американського президента в «нормандському форматі».

«Проблема знову ж таки в діях і політиці Росії. Якщо будуть ознаки того, що вона налаштована серйозно й готова реально припинити конфлікт, я впевнений, для президента Трампа це дуже важливо. Формат має менше значення, ніж наповнення. Але якби зустріч була корисною, ми, безумовно, розглянули б такий варіант», – сказав Волкер.

Він додав, що американська сторона готова підтримати зустрічі у новому форматі, «де були б залучені США та хтось іще, наприклад Велика Британія, Франція».

«Не знаю, чи вдалося б нам тривалий час підтримувати найвищий ступінь залучення президента чи держсекретаря, як це відбувається в межах «нормандської четвірки». Але, безумовно, ми хочемо підтримувати зусилля будь-якими способами, щоб просунутися в переговорах і досягти миру», – розповів Волкер.

Задля мирного вирішення конфлікту на Донбасі у червні 2014 року лідери України, Німеччини, Франції і Росії під час відвідин Нормандії домовились проводити консультації і переговори у «нормандському форматі». Відтоді відбувалися кілька зустрічей на рівні лідерів країн і керівників МЗС.

Востаннє лідери «нормадської четвірки» – України, Німеччини, Франції та Росії – зустрічалися в жовтні 2016 року. 

Read More

Керченська криза: морський трибунал призначив трьох суддів у справі України проти Росії

Президент Міжнародного трибуналу з морського права Пак Чжин Хьон призначив трьох суддів в арбітражному розгляді України проти Росії щодо агресії Москви біля берегів анексованого Криму в листопаді 2018 року. Про це йдеться в прес-релізі, поширеному прес-службою суду 1 серпня.

«10 липня 2019 року після консультацій зі сторонами президент Пак призначив суддями Дональда Мак-Рея (Канада), Рюдиґера Вольфрума (Німеччина) і Ґудмундура Ейрікссона (Ісландія) в арбітражному провадженні, ініційованому Україною проти Росії щодо затримання трьох українських військових кораблів і 24 моряків на борту», – йдеться в повідомленні.

У трибуналі додали, що президент Пак також призначив Мак-Рея головою цього провадження.

Відзначається, що відповідне рішення ухвалили після того, як Україна повідомила президентові Морського трибуналу про неможливість домовитися з Росією про призначення ще трьох суддів.

Міжнародний трибунал з морського права на засіданні в Гамбурзі у справі захоплених Росією українських моряків 25 травня зобов’язав Росію негайно звільнити військові кораблі і повернути їх під контроль України.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що у трибуналу ООН немає юрисдикції розглядати справу про захоплення українських моряків.

Міжнародний трибунал із морського права – це незалежний судовий орган, який розглядає правові суперечки на основі положень Конвенції ООН з морського права.

Україна звернулася до трибуналу із запитом щодо зобов’язання Росії звільнити її військові кораблі та повернути їх під її контроль, припинити кримінальне переслідування проти 24українськихморяків, а також звільнити їх і повернути в Україну.

Read More

Гривня продовжує падіння щодо долара – 25,53 за курсом НБУ

Національний банк України встановив опівдні 2 серпня довідкове значення курсу на рівні 25 гривень 53 копійки за долар. Це на 18 копійок більше за офіційний курс на 2 серпня. Зазвичай довідкове значення мало відрізняється від офіційного курсу, який регулятор встановлює наприкінці дня.

Торги на міжбанківському ринку відбуваються на тлі перевищення попиту над пропозицією долара, відзначає сайт «Мінфін». На 13:00 котирування становлять 25 гривень 53,5–56 копійок за долар.

Голова Національного банку України Яків Смолій заявив 31 липня, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, що зміцнення гривні щодо долара США, яке спостерігалося до кінця липня, не є надмірним.

«Ми діємо згідно з нашими правилами, відповідно до наших документів, якими керується Департамент відкритих ринків, і те, що відбувається сьогодні на ринку щодо національної валюти, жодним чином не є чимось критичним, щоб реагувати на коментарі публічних менеджерів», – сказав керівник НБУ, реагуючи на запитання про критику дій регулятора з боку міністра фінансів України Оксани Маркарової.

Зранку 31 липня Маркарова залишила в мережі Facebook свій коментар під текстом фінансиста Романа Сульжика. Фахівець, який працював у JP Morgan та Deutsche Bank, написав, що «зміцнення гривні мало бути зупинене ще на рівні 26–27 за долар, і те, що зараз відбувається, межує зі злочинною халатністю на посаді».

«Мінфін говорить про курс вже пару місяців у контексті виконання бюджету. Але ми на політику НБУ не впливаємо», – вказала Оксана Маркарова під постом Сульжика.

На торгах міжбанківського валютного ринку 31 липня курс національної валюти зріс до показника менш як 25 гривень за долар. Офіційний курс на 1 серпня становив 25 гривень 2 копійки за долар, що стало рекордом за три з половиною роки.

Надмірне посилення національної валюти може ускладнити виконання дохідної частини державного бюджету. У державному бюджеті-2019 розрахунки про стан державного боргу зроблені з використанням прогнозного курсу на кінець року 29 гривень 40 копійок за долар.

Read More

«Схеми» показали, як Баришівський суд використовують за однією і тією самою схемою

Суддів Баришівського суду використали за однією і тією ж схемою – для ухвалення рішень, які можуть бути вигідні олігарху Ігорю Коломойському. Зокрема, пов’язаних між собою людей журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») виявили у резонансних справах щодо відсторонення першої заступниці голови Національного банку України Катерини Рожкової та справи щодо ПАТ «Укрнафти». Про це йдеться у розслідуванні – «Ляльковод Баришівського суду».

​Баришівський районний суд заборонив Катерині Рожковій виконувати свої обов’язки в межах справи про захист честі, гідності та ділової репутації.

​Підставою для такого позову став компліментарний текст на адресу Рожкової, опублікований у червні мешканцем Баришівки Антоном Лук’яненком на одному з інтернет-ресурсів. Інший мешканець Баришівки Андрій Барташ начебто не погодився із опублікованим, що одна з керівниць НБУ є «взірцем державного управлінця» – і пішов до суду. У свою чергу 11 червня суддя Костянтин Коваленко зрештою ухвалив рішення відсторонити Катерину Рожкову – для «забезпечення позову».

Згідно з даними Міністерства юстиції, позивача Барташа і співвідповідача Лук’яненка пов’язує одна компанія – товариство з обмеженою відповідальністю «Нібіру Х», де Барташ до середини 2018 року був засновником, а Лук’яненко і досі значиться директором. Нині засновником у «Нібіру Х» замість Лук’яненка вказаний Олександр Колос.

«А він – ще один мешканець Баришівки, який також задіяний у суперечливих справах баришівської Феміди», – йдеться у розслідуванні.

​Як з’ясували журналісти, Олександр Колос, як і директор його фірми «Нібіру Х»​ Лук’яненко, у грудні 2018 року також розмістив коротку замітку на одному з інтернет-ресурсів, де згадав про компанії ПАТ «Укрнафта»​ та ТОВ «​Котлас»​. У публікації йшлося про неналежне розслідування подій 2015 року, коли компанія «Укрнафта», контрольний пакет акцій якої належить державі, а решта – структурам Коломойського, не отримала коштів за поставлену сировину. 

«Детективи Бюро дійсно здійснюють розслідування у кримінальному провадженні за фактами заволодіння майном та грошовими коштами «Укрнафти» низкою службових осіб. Станом на сьогодні слідство у цьому провадженні триває, про підозру нікому не повідомлялося. Зазначу, що розслідуються кілька фактів в рамках цього провадження. Вивчаються і досліджуються ймовірні факти заволодіння посадовцями «Укрнафти» у змові з представниками комерційних структур, серед яких є товариство «Котлас», грошима на суму 6,4 мільярди гривень», – розповідає керівниця управління зовнішніх комунікацій НАБУ Світлана Оліфіра.

У компанії «Котлас», про яку згадав мешканець Баришівки у своєму тексті, подали на нього до суду – також на захист честі, гідності та ділової репутації. Як виявили «Схеми», з цим позовом компанія зверталась двічі до двох різних суддів Баришівського суду. Внаслідок першого позову «Котлас» отримала доступ до висновків експертизи у серії кримінальних проваджень по «Укрнафті» та, зокрема, ТОВ «Котлас». А внаслідок другого – призначення нової експертизи. Зокрема, суддя Костянтин Коваленко доручив провести експертизу Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

«Тобто через Баришівський суд у компанії «Котлас» попросили те, що фактично ніяк не пов’язано із позовами. І, зрештою, це отримали» – розповідають у розслідуванні журналісти.

Читайте також: ВРП взялася за баришівську суддю із розслідування «Схем», яка зупинила ліцензію SkyUp​

«Виходить, що для отримання рішень Баришівським судом у двох справах – щодо заборони виконувати свої обов’язки Катерині Рожковій та експертизи по діяльності «Укрнафті», була задіяна схожа схема: коли один мешканець Баришівки пише текст, другий до нього позивається, а суддя ухвалює необхідне рішення, кінцевим вигодонабувачем якого може бути Ігор Коломойський» – мовиться у матеріалі.

«Схеми» звернулись за коментарями до усіх вищезгаданих осіб. Позивач у справі Рожкової Андрій Барташ не з’являвся вдома після того, як до нього навідалися журналісти. Антон Лук’яненко, який є відповідачем у цій же справі, відмовився її коментувати. Олександр Колос, який написав текст про контракти «Укрнафти» та фірми «Котлас», не захотів спілкуватися із журналістами, пославшись на зайнятість. 

Не вдалось зв’язатися і з представниками компанії «Котлас». За адресою реєстрації в Харкові офісу компанії журналісти не знайшли.

Судді Олена Литвиненко та Костянтин Коваленко, які ухвалювали ці рішення, не захотіли коментувати свої справи по суті. 

Ігор Коломойський у коментарі «Схемам» заявив:

– Чи у ваших інтересах діяли люди, які відсторонювали Рожкову?

– Ні, не в моїх.

– А про експертизу «Укрнафти»? 

– А про «Укрнафту» ось ви мені тільки сьогодні сказали. Я взагалі не в курсі був. Ви ж бачили по моїй реакції, що я був здивований. 

– І товариство «Котлас» не має стосунку до групи «​Приват»​?

– Ні, жодного!

Раніше журналісти програми «Схеми» виявили опосередкований зв’язок з олігархом Ігорем Коломойським в історії з позовом до SkyUp Airlines в Баришівський районний суд, який 24 травня вирішив призупинити ліцензію авіакомпанії на перевезення пасажирів. Про це йдеться у розслідуванні «Таємниця Баришівського суду».

«Схеми» також знайшли позивачку до SkyUp і виявилося, що заяву до Баришівського суду вона не писала.

Read More

Зеленський призначив головою ДУС чоловіка депутатки від «Слуги народу», яка має бізнес у Криму

Президент України Володимир Зеленський призначив головою Державного управління справами Сергія Борзова. Відповідний указ Офіс президента оприлюднив 1 серпня.

«Призначити Борзова Сергія Сергійовича Керівником Державного управління справами з 1 серпня 2019 року строком на п’ять років з оплатою праці відповідно до законодавства», – йдеться в ньому.

Попереднім документом Зеленський звільнив Борзова з посади заступника керівника цього відомства, яку той обіймав раніше.

Читайте також: Богдан написав заяву про відставку – ЗМІ​

Дружина Сергія Борзова Ірина входить до президентською партії «Слуга народу» і перемогла на парламентських виборах на 14 одномандатному окрузі (Вінницька область). 

Згідно з декларацією Ірини Борзової, вона є кінцевою бенефіціарною власницею компанії «Профіль-Н» , зареєстрованої в Судаку, що в анексованому Криму.

Як повідомляє видання «Українська правда», тесть Борзова Наум Баруля є одним з керівників шоу «Ліга сміху», яке випукає заснована Зеленським студія «Квартал 95».

Читайте також: Акторки серіалу «Свати» Железняк і Кравченко виступають із гастролями в анексованому Криму​

Згідно з базою даних Rusprofile, компанія «Профіль-Н» після анексії зареєстрована як російська та сплачує податки до бюджету Росії.

11 червня Зеленський звільнив Івана Куцика з посади керівника Державного управління справами. Також з посади він зняв і його заступника – Євгена Сарнацького.

Read More

Богдан написав заяву про відставку – ЗМІ

Мер Києва Віталій Кличко повідомив 1 серпня, що звернувся до НАБУ через заяву голови Офісу президента Андрія Богдана щодо нібито запропонованого йому хабаря

Read More

На 6 дільницях 119-го округу Львівщини перерахують голоси – рішення апеляційного суду

Сьогодні Львівський апеляційний адміністративний ухвалив рішення про те, що на шести дільницях 119-го округу (районний центр Броди) провести перерахунок голосів виборців. Згідно з даними окружних виборчих комісій, на цьому окрузі переміг кандидат у народні депутати, чинний парламентар від «Європейської солідарності» Михайло Бондар. На 140 голосів йому поступився кандидат від партії «Слуга народу» Оресь Кавецький.

Відтак судді Львівського апеляційного адміністративного суду залишили без змін рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2019 року.

Михайло Бондар звернувся з апеляцією на рішення суду першої інстанції з вимогою скасувати рішення про перерахунок голосів на шести дільницях.

Тим часом представники партії «Слуга народу» – Орест Кавецький і від громадської організації «Слуга народу України» Віталій Кравчук вимагали, щоб апеляційний суд ухвалив рішення про перерахунок голосів на 40 дільничних виборчих комісіях.

Читайте також: 1 серпня ЦВК визнала обраними ще 19 народних депутатів​

Орест Кавецький, кандидат від партії «Слуга народу», – засновник підприємства «Ламар груп». Його батько Юрій Кавецький має спільний бізнес із братом народного депутата від «Опозиційного блоку «За життя» Тараса Козака, власника кількох медіахолдингів.

Кандидат у народні депутати Михайло Бондар наголосив, що не боїться перерахунку голосів на 6 дільницях, але наполягає на тому, що підстав для цього немає.

«У день виборів і на другий день не було ніяких скарг від ДВК про порушення виборів. 23 липня вже з’явились скарги від опонентів, написані під копірку, без доказової бази. Рішення судів сумнівні. Немає верховенства права в Україні. Ані спостерігачі, ані представники громадської мережі «Опора», представники кандидатів не виявили порушень на ОВК № 119. Рішення судів – це фактично висловлення недовіри членам ДВК», – каже Михайло Бондар.

За словами голови ОВК № 119, жодних фальсифікацій у день голосування і під час підрахунку голосів не було.

Читайте також: Жінки, новачки, безробітні. Яким буде новий український парламент

«Вже завтра ОВК може зібрати комісії і перерахувати голоси на 6 дільницях. Чекаємо на копію рішення апеляційного суду», – каже голова ОВК № 119 Віктор Лаврін.

Кандидат від партії «Слуга народу» Орест Кавецький і його адвокати не прийшли на оголошення судового рішення.

Позачергові парламентські вибори відбулися 21 липня. За даними ЦВК, явка на виборах склала 49,2%.

Враховуючи результати виборів в одномандатних округах, «Слуга народу» отримує 254 місця у новому парламенті, «Опозиційна платформа» – 43, «Батьківщина» – 26, «ЄС» – 25, «Голос» – 20, інші партії – 10. Ще 46 депутатських мандатів здобули самовисуванці.

Новий склад Верховної Ради має зібратися на перше засідання протягом 30 днів після оприлюднення результатів виборів в офіційній пресі.

Read More

Гривня впала щодо долара на 33 копійки – курс НБУ

Національний банк України встановив на 2 серпня курс 25 гривень 35 копійок за долар, це на 33 копійки більше від офіційного курсу на 1 серпня.

Торги на міжбанківському валютному ринку 1 серпня завершилися на рівні 25 гривень 38–40 копійок за одиницю американської валюти, вказує сайт «Мінфін».

Голова Національного банку України Яків Смолій заявив 31 липня, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, що зміцнення гривні щодо долара США, яке спостерігалося до кінця липня, не є надмірним.

«Ми діємо згідно з нашими правилами, відповідно до наших документів, якими керується Департамент відкритих ринків, і те, що відбувається сьогодні на ринку щодо національної валюти, жодним чином не є чимось критичним, щоб реагувати на коментарі публічних менеджерів», – сказав керівник НБУ, реагуючи на запитання про критику дій регулятора з боку міністра фінансів України Оксани Маркарової.

Зранку 31 липня Маркарова залишила в мережі Facebook свій коментар під текстом фінансиста Романа Сульжика. Фахівець, який працював у JP Morgan та Deutsche Bank, написав, що «зміцнення гривні мало бути зупинене ще на рівні 26–27 за долар, і те, що зараз відбувається, межує зі злочинною халатністю на посаді».

«Мінфін говорить про курс вже пару місяців у контексті виконання бюджету. Але ми на політику НБУ не впливаємо», – вказала Оксана Маркарова під постом Сульжика.

Надмірне посилення національної валюти може ускладнити виконання дохідної частини державного бюджету. У державному бюджеті-2019 розрахунки про стан державного боргу зроблені з використанням прогнозного курсу на кінець року 29 гривень 40 копійок за долар.

Read More

На міжбанку змінився тренд: гривня падає

На українському міжбанківському валютному ринку 1 серпня відбувається падіння гривні щодо долара США, станом на 13:00 котирування встановилися на рівні 25 гривень 33–37 копійок за долар, інформує сайт «Мінфін».

Національний банк України опівдні відбив ці тенденції, встановивши довідкове значення курсу 25 гривень 34 копійки за долар. Це на 32 копійки більше за офіційний курс на 1 серпня і на 36 копійок більше за довідкове значення, встановлене на 12:00 31 липня.

Голова Національного банку України Яків Смолій заявив 31 липня, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, що зміцнення гривні щодо долара США не є надмірними.

«Ми діємо згідно з нашими правилами, відповідно до наших документів, якими керується Департамент відкритих ринків, і те, що відбувається сьогодні на ринку щодо національної валюти, жодним чином не є чимось критичним, щоб реагувати на коментарі публічних менеджерів», – сказав керівник НБУ, реагуючи на запитання про критику дій регулятора з боку міністра фінансів України Оксани Маркарової.

Зранку 31 липня Маркарова залишила в мережі Facebook свій коментар під текстом фінансиста Романа Сульжика. Фахівець, який працював у JP Morgan та Deutsche Bank, написав, що «зміцнення гривні мало бути зупинене ще на рівні 26–27 за долар, і те, що зараз відбувається, межує зі злочинною халатністю на посаді».

«Мінфін говорить про курс вже пару місяців у контексті виконання бюджету. Але ми на політику НБУ не впливаємо», – вказала Оксана Маркарова під постом Сульжика.

Надмірне посилення національної валюти може ускладнити виконання дохідної частини державного бюджету. У державному бюджеті-2019 розрахунки про стан державного боргу зроблені з використанням прогнозного курсу на кінець року 29 гривень 40 копійок за долар.

Read More

Уряд Британії виділив додаткові 2 мільярди фунтів на «жорсткий» Brexit

Уряд Великої Британії виділив додаткові 2,1 мільярда фунтів стерлінгів (2,6 мільярда доларів) на підготовку до «жорсткого» Brexit – виходу з Європейського союзу без угоди, тим самим подвоївши раніше виділену суму. Про це повідомляє агентство Bloomberg.

Рішення про виділення додаткових коштів ухвалив новопризначений міністр фінансів Саджид Джавід. Половина грошей піде на поліпшення прикордонної та митної інфраструктури т забезпечення доступу до критично важливих медичних товарів. Інші кошти за необхідності будуть надані урядовим департаментам.

Як зазначає Bloomberg, цього року на Brexit виділили вже 4,3 мільярда фунтів, а загальна сума сягнула 6,3 мільярда фунтів стерлінгів.

Велика Британія мала залишити ЄС ще 29 березня, однак парламент відхилив усі пропозиції уряду єкспрем’єра Терези Мей. 10 квітня Мей і лідери Європейського союзу на екстреному саміті в Брюсселі домовилися про продовження терміну Brexit до 31 жовтня.

24 липня прем’єр-міністром Британії став Борис Джонсон. Він заявляв, що Британія має залишити Євросоюз до 31 жовтня, навіть якщо доведеться зробити це без угоди. «Зроби або помри, будь що буде», зазначав він.

Read More

Уолл-стріт відповіла падінням на перше за десять років зниження облікової ставки в США

У середу Федеральна резервна система (Центральний банк США) знизила процентну ставку на чверть відсотка до рівня 2.00-2.25 відсотка річних. За зниження ставки проголосували 8 з 10 членів Федерального комітету з операцій на відкритому ринку, який визначає ставку, виходячи з якої Федеральний резерв надає кредити комерційним банкам.

У прес-релізі Федеральної резервної системи зазначається, що незважаючи на низький рівень безробіття в США і помірне економічне зростання, рішення про зниження ставки ухвалили на тлі уповільнення зростання глобальної економіки. Метою американського центрального банку є підтримка умов, що стимулюють стабільний ринок праці, економічне зростання і стримування інфляції на рівні нижче двох відсотків.

Після ухвали рішення курси на американських біржах впали, оскільки інвестори очікували, що центральний банк оголосить про готовність продовжувати зниження ставки для підтримки економіки, чого не сталося. В інтерв’ю сайту MarketWatch директор фінансової компанії Commonwealth Financial Network Бред Макміллан називає це короткочасної реакцією фінансових ринків, які поки не усвідомлюють, що такого кроку, швидше за все, буде досить для стимулювання економічного зростання.

У той же час, підкреслює Макміллан, фундамент американської економіки залишається міцним. Деякі інші експерти вважають, що перше за десять років рішення про зниження ставки є лише початком серії подібних знижень з метою не допустити спаду зростання економічної активності і в результаті – рецесії. Деякі економісти вбачають у рішенні про зниження ставки занепокоєння про наслідки тарифних воєн американської адміністрації з Китаєм для американської та глобальної економіки.

Президент США Дональд Трамп уже кілька місяців критикував главу Федерального резерву Джерома Пауелла за недостатні, за його словами, дії центрального банку щодо стимулювання американської економіки. Трамп вважає, що зниження ставки необхідне і в майбутньому.

Read More

Філарет звернувся до Зеленського та ОБСЄ через ліквідацію УПЦ КП

Почесний патріарх Православної церкви України Філарет звернувся до президента України Володимира Зеленського та Організації з безпеки та співробітництва в Європі через ліквідацію Української православної церкви Київського патріархату.

На думку Філарета, парафіян УПЦ КП «фактично силою змушують належати до іншої конфесії – Православної церкви України».

«Прошу вас силою міжнародного авторитету допомогти не допустити незаконну ліквідацію нашої церкви Міністерством культури України», – йдеться у зверненні Філарета до координатора проєктів ОБСЄ в Україні Генріка Вілладсена, яке датоване 30 липня.

У зверненні до Зеленського патріарх заявляє про «рейдерську атаку на майно УПЦ Київського патріархату», яку нібито очолює предстоятель Православної церкви України Епіфаній. Крім того, він розповів про процес ліквідації УПЦ КП та попросив у президента «безпосереднього втручання і припинення цього беззаконня».

27 липня Синод Православної церкви України вирішив припинити діяльність релігійної організації «Київська патріархія Української православної церкви Київського патріархату» шляхом приєднання до релігійної організації «Київська митрополія Української православної церкви (Православної церкви України)».

Міністерство культури повідомило, що про це зробили запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

31 липня Філарет повідомив, що УПЦ КП подала до суду на Міністерство культури через зняття з реєстрації.

20 червня у Володимирському соборі Києва збори під головуванням почесного патріарха ПЦУ Філарета вирішили відновити існування ліквідованої церкви УПЦ КП і скасувати визнання Православної церкви України. У ПЦУ рішення цього зібрання одразу ж назвали юридично нікчемним.

15 грудня 2018 року у соборі Святої Софії в Києві відбувся об’єднавчий собор, на була створена помісну Православна церква України. Її предстоятелем обрали митрополита Епіфанія з дотеперішньої УПЦ КП. 6 січня у Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій урочисто вручив Епіфанію томос про визнання канонічної автокефалії ПЦУ. 3 лютого відбулася інтронізація Епіфанія.

9 травня почесний патріарх Православної церкви України Філарет заявив, що Українська православна церква Київського патріархату ще існує. Він також допустив відділення від ПЦУ Київського патріархату і заявив, що уповноважений скликати для цього церковний собор. Водночас Міністерство культури заявило, що УПЦ КП припинила існування.

Read More

Оліфер: гуманітарна підгрупа в Мінську «готує все необхідне для звільнення людей»  

Гуманітарна підгрупа в столиці Білорусі Мінську «готує все необхідне для звільнення людей», повідомила у Facebook Дарка Оліфер, речниця представника України в Тристоронній контактній групі в Мінську Леоніда Кучми.

«У гуманітарній підгрупі продовжують працювати над підтвердженням утримуваних осіб та готують все необхідне для подальшого звільнення людей», – написала Оліфер.

Вона додала, що активізована робота з пошуку зниклих безвісти.

«Найближчим часом буде узгоджено алгоритми ідентифікації та передачі залишків загиблих», – розповіла Оліфер.

Унаслідок конфлікту на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.
27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 на 74». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.
17 липня в столиці Білорусі Мінську Тристороння контактна група з урегулювання конфлікту на Донбасі домовилася почати підготовку до обміну утримуваними особами: у гуманітарній підгрупі підтвердили місцеперебування 69 українців, яких Київ прагне звільнити з полону. Водночас у закладах української пенітенціарної служби перебуває 208 людей, яких запитують підтримувані Росією бойовики.

Read More

Справа суддів ОАСК: офіс Денісової назвав причини звільнення Козлова з ВККС

Причиною звільнення Андрія Козлова з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є відсутність у нього необхідного для виконання цієї роботи стажу професійної діяльності у сфері права не менш як 15 років. Про це йдеться в коментарі керівника секретаріату уповноваженого Верховної Ради з прав людини Людмили Левшун, наданому на прохання Радіо Свобода.

«Козлов Андрій Георгійович призначений членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 26.10.2016 №346/к. У березні 2019 року до Уповноваженого надійшла скарга громадянина України щодо відсутності у Козлова А.Г. належного стажу діяльності у сфері права та відсутності у нього адвокатського свідоцтва», – вказано в коментарі.

Як ідеться в документі, Національна асоціація адвокатів України та Рада адвокатів Києва відповіли на запит секретаріату омбудсмена, що «в Єдиному реєстрі адвокатів України відомості стосовно Козлова А.Г. відсутні». Саме ці дані тали причиною звільнення Козлова з посади члена ВККСУ, наполягають у секретаріаті уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Сам Андрій Козлов в ефірі Радіо Свобода заявив, що надіслав до офісу омбудсмена всі документи, які підтверджують наявність у нього необхідного стажу.

У мережі Facebook Козлов вказав, що 29 липня був допитаний як потерпілий у справі про втручання в роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Про звільнення Козлова з посади члена ВККС стало відомо на початку липня. 26 липня Національне антикорупційне бюро України, Управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури та СБУ повідомили про деталі розслідування можливого вчинення кримінальних правопорушень з боку голови та окремих суддів адмінсуду Києва (ОАСК).

Слідчі розповіли, що судді ОАСК втрутились у призначення членів ВККС за квотами Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та Державної судової адміністрації. Із записів негласних слідчих розшукових дій випливає, що судді та омбудсмен Денісова нібито домовилися про призначення нею членів ВККС, які будуть лояльні до ОАСК. Натомість суд мав не підтримати позиції Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яке звинуватило Людмилу Денісову в тому, що та не задекларувала кошти у 2016–2018 роках. Правоохоронці вважають, що судді адмінсуду Києва створювали штучні перешкоди в роботі ВККС, щоб уникнути обов’язкового кваліфікаційного оцінювання.

Read More

Зміцнення гривні щодо долара не є критичним – голова НБУ

Голова Національного банку України Яків Смолій заявив 31 липня, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, що зміцнення гривні щодо долара США не є надмірними.

«Ми діємо згідно з нашими правилами, відповідно до наших документів, якими керується Департамент відкритих ринків, і те, що відбувається сьогодні на ринку щодо національної валюти, жодним чином не є чимось критичним, щоб реагувати на коментарі публічних менеджерів», – сказав керівник НБУ, реагуючи на запитання про критику дій регулятора з боку міністра фінансів України Оксани Маркарової.

Зранку 31 липня Маркарова залишила в мережі Facebook свій коментар під текстом фінансиста Романа Сульжика. Фахівець, який працював у JP Morgan та Deutsche Bank, написав, що «зміцнення гривні мало бути зупинене ще на рівні 26–27 за долар, і те, що зараз відбувається, межує зі злочинною халатністю на посаді».

«Недооцінена гривня – найцінніший ресурс, який потрібно використовувати для: накопичення резервів, зниження ставок, скасування всіх адміністративних обмежень, запровадження повної свободи руху капіталу в країні. Замість цього їй абсолютно бездарно дають зміцнюватися», – наголосив Сульжик.

«Мінфін говорить про курс вже пару місяців у контексті виконання бюджету. Але ми на політику НБУ не впливаємо», – вказала Оксана Маркарова під постом Сульжика.

Національний банк України встановив на 1 серпня курс 25 гривень 2 копійки за долар США. Це рекордне з січня 2016 року значення на сім копійок менше за офіційний курс на 31 липня. Своїми діями на торгах міжбанківського валютного ринку регулятор дав зрозуміти, що чинитиме опір посиленню національної валюти нижче за 25 гривень за долар.

Надмірне посилення національної валюти може ускладнити виконання дохідної частини державного бюджету. У державному бюджеті-2019 розрахунки про стан державного боргу зроблені з використанням прогнозного курсу на кінець року 29 гривень 40 копійок за долар.

 

Read More

Гривня посилилася ще на 7 копійок щодо долара – курс НБУ

Національний банк України встановив на 1 серпня курс 25 гривень 2 копійки за долар США. Це на сім копійок менше за офіційний курс на 31 липня, але на чотири копійки більше від оприлюдненого опівдні довідкового значення курсу.

Своїми діями на торгах міжбанківського валютного ринку регулятор дав зрозуміти, що чинитиме опір посиленню національної валюти нижче за 25 гривень за долар.

На міжбанківському валютному ринку до 11:00 котирування встановилися на рівні 24 гривні 94–97 копійок, але після виходу на ринок НБУ, який викупив весь надлишок долара, попит став переважати пропозицію, станом на 15:00 торги відбувалися на рівні 25 гривень 8–11,5 копійки, вказує сайт «Мінфін».

Надмірне посилення національної валюти може ускладнити виконання дохідної частини державного бюджету. У державному бюджеті-2019 розрахунки про стан державного боргу зроблені з використанням прогнозного курсу на кінець року 29 гривень 40 копійок за долар.

Read More

Долар коштує менш як 25 гривень – НБУ

Національний банк України оприлюднив опівдні 31 липня довідкове значення курсу на рівні 24 гривні 98 копійок за долар. Востаннє офіційний курс показував такі значення понад три з половиною роки тому – в січні 2016-го.

На міжбанківському валютному ринку до 11:00 котирування встановилися ще нижче за показники НБУ – 24 гривні 94–97 копійок, вказує сайт «Мінфін». Але після виходу на ринок регулятора, який викупив весь надлишок долара, попит став переважати пропозицію, і вже на 13:00 торги відбувалися на рівні 25 гривень 7,5–11,5 копійок.

Надмірне посилення національної валюти може ускладнити виконання дохідної частини державного бюджету. У державному бюджеті-2019 розрахунки про стан державного боргу зроблені з використанням прогнозного курсу на кінець року 29 гривень 40 копійок за долар.

Read More

П’ятьох фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір» етапували з Росії назад до Криму

П’ятьох фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» етапували з Росії в СІЗО №1 Сімферополя для впізнання таємним свідком. Про це кореспонденту проекту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат Маммет Мамбетов.

Іззет Абдуллаєв, Сейтвелієв Сейтабдієв, Акім Бекіров, Алім Карімов і Асан Янік пробудуть у слідчому ізоляторі як мінімум до кінця тижня.

«Ще 23 липня під час судового засідання по відеозв’язку Іззет мені повідомив, що його етапують із СІЗО в Шахтах в СІЗО Ростова. Через пару днів після цього керівник слідчої групи ФСБ, яка займається цією справою, повідомив мені, що Іззета і ще чотирьох фігурантів даної справи доставили з СІЗО Ростова в СІЗО Сімферополя для проведення слідчих дій», – розповів Мамбетов.

На слідчих діях відбувалося впізнання п’ятьох обвинувачених засекреченим свідком.

«Сьогодні (30 липня – ред.) в управлінні ФСБ було впізнання прихованим свідком мого підзахисного і ще чотирьох обвинувачених. Слідчі дії триватимуть мінімум до кінця тижня. Днями у нас буде продовження арешту. Воно, ймовірно, відбудеться в Криму. Після цього їх етапують назад в СІЗО, де вони раніше перебували», – додав він.

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно проходять обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Read More

Генконсульство Росії направило ноту МЗС України через арешт російського танкера

Генеральне консульство Росії в Одесі направило ноту Міністерству закордонних справ України з вимогою роз’яснень щодо арешту російського танкера NEYMA. Про це повідомляє агентство ТАСС.

«Офіційних документів щодо танкера ми не отримали. Генеральне консульство РФ в Одесі направило в МЗС України ноту з проханням прояснити ситуацію», – цитує агентство російське посольство в Україні.

25 липня в СБУ повідомили, що слідчі Служби безпеки України і військової прокуратури затримали в Ізмаїлі російський танкер, який блокував українські військові кораблі біля Керченської протоки в листопаді 2018 року, коли Росія захопила три українські військові судна і 24 моряків.

За даними СБУ, після подій 2018 року російські власники змінили назву танкера на Nika Spirit.

Згодом екіпаж танкера із 10 моряків відпустили. У Службі безпеки пояснили, що моряки не порушували закон.

Приморський районний суд Одеси перевірив правомірність дій військових прокурорів і слідчих СБУ під час обшуку 25 липня в порту Ізмаїл російського танкера Neyma і наклав на судно арешт.

Read More

Бекіров збирається голодувати, якщо його справу відправлять у Красноперекопськ – адвокат

Кримськотатарський активіст Едем Бекіров збирається голодувати, якщо його справу відправлять для розгляду в місто Красноперекопськ на півночі анексованого Росією Криму, заявив у Facebook адвокат Іслям Веліляєв, який відвідав заарештованого в СІЗО Сімферополя.

За його словами, Бекіров вважає, що не витримає етапування до Красноперекопька.

Адвокат описав стан здоров’я Бекірова як «стабільно критичний».

«Протягом 10 днів не міг встати з нар через защемлення нерва і сильного болю в спині. Болить серце, мучить задишка і ядуха. Відчуття нестачі свіжого повітря Щодня вводять ін’єкцію інсуліну і дають діабетичні препарати», – розповів Веліляєв.

23 липня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до російського омбудсмена Тетяни Москалькової через стан здоров’я Бекірова.

Російські слідчі відмовляються його шпиталізувати, попри рішення Європейського суду з прав людини.

Бекірова в анексованому Криму обвинувачують у незаконному зберіганні боєприпасів і вибухівки. Він відкидає обвинувачення.

Жителя селища Новоолексіївка Херсонської області Едема Бекірова російські силовики затримали на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері та родичів. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова.

Read More

Американська Frontera судитиметься через результати конкурсу на «Дельфін», якщо уряд їх не анулює

Американська компанія Frontera Resources, яка програла в конкурсі на право розподілу нафти та газу на рекордній за площею ділянці «Дельфін» на Чорноморському шельфі, має намір оскаржити його результати. Раніше про цей конкурс і американську фірму Frontera Resources, яка його й ініціювала, розповіли журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Полювання на «Дельфіна».

​Відповідну заяву зробив президент та засновник Frontera Resources Заза Мамулаішвілі.

«У випадку, якщо конкурс УРП (конкурс на укладення угоди про розподіл продукції – ред.) на ділянку «Дельфін» не буде анульовано, Frontera Resources залишає за собою право звернутися в суд. На наш погляд, процес підготовки конкурсу та його проведення йдуть у розріз з міжнародною практикою», – зазначив він.

Мамулаішвілі пояснив, що на його думку, комісія «порушила процедуру проведення конкурсу, зокрема оцінки заяв учасників, визначену законом України «Про угоди про розподіл продукції» – зокрема, щодо термінів подання пропозицій уряду.

«Міжвідомча комісія повинна була не пізніше ніж до 13 липня 2019 року підготувати та подати уряду висновки та пропозиції щодо визначення переможця конкурсу. Однак, за даними компанії, цих вимог не було дотримано належним чином. Таким чином, якщо Кабмін оголосить переможця конкурсу, це рішення буде ухвалене з порушенням українського законодавства», – йдеться у заяві компанії.

Крім того, президент Frontera Resources додав, що в компанії «розчаровані неоднозначною заявою прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана» про те, що конкурс на «Дельфін» був недостатньо представницьким і конкурентним та тим, що він пропонуватиме уряду «розглянути можливість оголошення нового конкурсу».

Потенційні інвестори мали 60 днів на подачу заявок. Умовами до інвестора були – півтора мільярда гривень інвестицій на розвідку, щонайменше п’ять свердловин за перші п’ять років, а державна частка прибуткової продукції має становити не менше 11%.

Відповідно до закону комісія зобов’язана була визначити переможця та надати пропозицію до Кабінету міністрів протягом місяця – тобто до 12 липня 2019 року включно. У свою чергу, уряд має тоді укласти угоду протягом двох місяців.

Утім, переможця конкурсу на «Дельфін» назвали лише 26 липня. Ним стала компанія Trident Black Sea колишнього депутата Державної думи Росії Іллі Пономарьова.

Trident Black Sea на 90% належить Trident Acquisitions Corp, а ще на 10% – ірландській San Leon Energy PLC. Раніше «Дзеркало тижня» повідомляло, що ключовим акціонером Trident Acquisitions Corp. є Ілля Пономарьов – екс-депутат Держдуми, який емігрував з Росії в Україну. Ще 10% акцій належить співвласникові мережі супермаркетів «АТБ» Геннадію Буткевичу.

У коментарі Радіо Свобода сам Пономарьов заявив, що в разі перемоги компанія Trident Black Sea планує інвестувати 1 мільярд доларів у розробку ділянки шельфу та зазначив, що має громадянство України, а від російського відмовився. Також він повідомив, що компанія Trident Black Sea може отримати державний захист США у разі агресії росіян. 

Про конкурс на «Дельфін» та компанію Frontera Resources як його потенційного фаворита «Схеми» розповідали на початку червня.

Журналісти з’ясували, що саме ця компанія й ініціювала проведення конкурсу. Крім того, вони виявили, що Frontera Resources має сумнівні проекти у Молдові та Грузії, а її фінансовий звіт за частину 2017 та 2018 років свідчить про те, що компанія є збитковою. Інвестиційний банкір Ерік Найман називає збитковість компанію «хронічною».

Крім двох вищезгаданих компаній, заявки на участь у державному конкурсі подавали ще дві: азербайджанська компанія Caspian Drilling Company LTD та «Укрнафтобуріння», бенефіціаром якої є український олігарх Ігор Коломойський.

11 червня голова Адміністрації президента України Володимира Зеленського Андрій Богдан закликав Кабінет міністрів продовжити конкурс на право розподілу нафти та газу на рекордній за площею ділянці «Дельфін» на Чорноморському шельфі. Він зазначив у своєму офіційному листі, що «штучне зменшення термінів виглядає невипадковим» і «як навмисно створений бар’єр з метою швидкого розіграшу у виборчий період стратегічно важливої нафтогазової ділянки між «своїми» та фірмами, що переслідують виключно спекулятивні завдання». Однак до його звернення міністр енергетики та голова конкурсної комісії Ігор Насалик не дослухався.

 

 

 

Read More

Гривня оновила максимум за три з половиною роки – курс НБУ

Українська гривня оновила максимум щодо долара США за три з половиною роки. Національний банк України встановив на 31 липня курс 25 гривень 9 копійок за американський долар, востаннє на такому рівні гривня перебувала в січні 2016 року.

Торги на міжбанківському валютному ринку завершилися показниками 25 гривень 2–5 копійок за долар.

Упродовж сьогоднішньої сесії НБУ кілька разів виходив на міжбанк із викупом надлишку долара, але цього вистачило лише для призупинення падіння американської валюти.

Надмірне посилення національної валюти може ускладнити виконання дохідної частини державного бюджету. У державному бюджеті-2019 розрахунки про стан державного боргу зроблені з використанням прогнозного курсу на кінець року 29 гривень 40 копійок за долар.

Read More

25 гривень за долар: міжбанк штурмує новий бар’єр

На українському міжбанківському валютному ринку триває зміцнення гривні щодо долара США, національна валюта стрімко наближається до позначки 25 гривень за долар. Про це свідчать дані, які наводить сайт «Мінфін».

Станом на 14:00 котирування становлять 25 гривень 7-9 копійок за долар.

Опівдні Національний банк України встановив довідкове значення курсу на рівні 25 гривень 9 копійок за долар.

Раніше цього тижня офіційний курс гривні щодо долара зміцнився на 18 копійок – за даними НБУ, 30 липня долар коштує 25 гривень 25 копійок проти 25,43 гривні за долар 29 липня.

Надмірне посилення національної валюти може ускладнити виконання дохідної частини державного бюджету. Зазвичай НБУ викуповує надлишок пропозиції долара, але транзакції регулятора теж є обмеженими за обсягом. У державному бюджеті-2019 розрахунки про стан державного боргу зроблені з використанням прогнозного курсу на кінець року 29 гривень 40 копійок за долар.

Read More

В ОП повідомили, кого розглядають на посаду голови КМДА

Президент України Володимир Зеленський розглядає кількох претендентів на посаду голови Київської міської державної адміністрації, зокрема і нинішнього керівника, мера Києва Віталія Кличка, заявив керівник Офісу президента Андрій Богдан.

«На сьогоднішній день, наскільки мені відомо, є декілька кандидатур, але це політичне рішення і політична відповідальність президента. На зустрічах із паном Кличком, я йому говорив, що він – теж один із претендентів, оскільки він – відома публічна особа. І якщо народ і влада побачать, що справи в Києві змінилися, то він може бути перепризначений», – сказав Богдан 30 липня в Києві.

При цьому, відповідаючи на запитання, чи перепризначать Кличка після його звільнення з посади голови КМДА, як цього вимагає рішення Конституційного суду від 2003 року, Богдан зауважив, що вказане рішення КСУ не стосується законів про місцеві міські адміністрації і про місто Київ, які змінювалися.

Богдан заявив, що Кличко був призначений головою Київської міськадміністрації, згідно з Конституцією і законами України, і складає свої повноваження, як і всі голови місцевих державних адміністрацій, перед новообраним президентом.

24 липня речник прем’єр-міністра Василь Рябчук повідомив, що Кабінет міністрів отримав прохання від президента Зеленського звільнити Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації. Сам мер Києва заявив, що «здаватися не буде».

Згідно з Конституцією, голову Київської міської державної адміністрації призначає і звільняє президент за поданням уряду. Водночас відповідно до рішення Конституційного суду, Київську міську державну адміністрацію має очолювати лише особа, обрана Київським міським головою.

Віталій Кличко вперше обраний Київським міським головою з 5 червня 2014 року. Посаду голови КМДА він обіймає з 25 червня.

Кабмін має намір на найближчому засіданні розглянути подання на звільнення Кличка, повідомив минулого тижня прем’єр Володимир Гройсман.

Read More

Кличко – Богдану: передавайте «страшилки» до правоохоронних органів

«Сьогоднішня пресконференція керівника Офісу Президента Андрія Богдана нагадувала «байки зі склепу»

Read More

Голова ОП: подаємо правоохоронцям звернення про корупційні процеси в Києві

Офіс президента України має намір звернутися до правоохоронних органів для перевірки ймовірних зловживань під час будівництва і реконструкції мостів у Києві, інформацію про які оприлюднили ЗМІ, повідомив голова ОП Андрій Богдан.

«Всі ці факти оприлюднені в інтернеті, і ми сьогодні подаємо в правоохоронні органи звернення про перевірку відповідних фактів, які оприлюднені журналістами», – сказав Богдан 30 липня в Києві.

За його словами, можливі зловживання стосуються будівництва Подільсько-Воскресенського моста, реконструкції Шулявського мосту й так званого «скляного» пішохідного мосту в центрі Києва.

Голова Офісу президента також заявив, що київський мер і голова Київської міської державної адміністрації Віталій Кличко «втратив контроль над ситуацією в місті протягом останніх п’яти років».

За словами Богдана, він особисто просив Кличка відмовитися від інституту «смотрящих» у столиці України. «І мер Києва Віталій Кличко підтвердив мені, це його слова, що дійсно він не контролює Київську раду, є два-три «смотрящих», які мають групи депутатів, і якщо він не знаходитиме з ними компромісу, в нього не буде більшості в Київраді, а відповідно він не зможе бути ефективним мером», – сказав голова ОП.

24 липня речник прем’єр-міністра Василь Рябчук повідомив, що Кабінет міністрів отримав прохання від президента Зеленського звільнити Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації. Сам мер Києва заявив, що «здаватися не буде».

Згідно з Конституцією, голову Київської міської державної адміністрації призначає і звільняє президент за поданням уряду. Водночас відповідно до рішення Конституційного суду, Київську міську державну адміністрацію має очолювати лише особа, обрана Київським міським головою.

Віталій Кличко вперше обраний Київським міським головою з 5 червня 2014 року. Посаду голови КМДА він обіймає з 25 червня.

Кабмін має намір на найближчому засіданні розглянути подання на звільнення Кличка, повідомив минулого тижня прем’єр Володимир Гройсман.

Read More

Заступник Кличка йде з посади, щоб очолити «ЄС» на місцевих виборах

Заступник міського голови Києва Віталія Кличка і секретар Київської міської ради Володимир Прокопів оголосив про припинення своїх повноважень, щоб взяти участь у місцевих виборах. Про це він повідомив 29 липня.

За словами Прокопіва, він вирішив, що «поведе команду «Європейської солідарності» (партія експрезидента Петра Порошенка – ред.) до столичного парламенту».

«Рішення очолити партію «Європейська Солідарність» у Києві робить неможливою мою подальшу роботу на посаді секретаря Київради. Коли депутати мене обирали, я пообіцяв, що не буду віддавати перевагу жодній партії. Свої обіцянки я завжди виконую. Тому сьогодні написав заяву про припинення повноважень секретаря Київської міської ради», – заявив він.

Читайте також: У 2021 році будуть нові парламентські вибори – Єрмолаєв​

Прокопів також висловив сподівання, що наступним секретарем Київради оберуть «молоду прогресивну людину, яка відкине свої політичні вподобання і зосередиться на об’єднанні представників різних партій для прийняття важливих для киян рішень».

Володимир Прокопів – депутат Київради сьомого і восьмого скликань. Посаду заступника міського голови і секретаря Київради він обіймав з грудня 2015 року.

22 липня мер Дніпра Борис Філатов запропонував президенту Володимиру Зеленському оголосити дочасні місцеві вибори.

Read More