Світ

Влада деяких штатів Індії дозволила з 21 вересня після понад п’ятимісячного закриття відкрити роботу шкіл, незважаючи на те, що число нових хворих на COVID-19 в країні з 1,3-мільярдним населенням зростає.

Школам дозволили, зокрема, частково відновити навчання для учнів віком від 14 до 17 років, але центральний уряд остаточне рішення щодо поновлення навчання поклав на владу на місцях. Влада у Делі, штатах Гуджарат, Керала і Уттар-Прадеш заявила, що ще рано починати знову заняття.

Всесвітньо відомий Тадж-Махал також відкриється 21 вересня, вперше після 6 місяців закриття, але з деякими обмеженнями.

В Індії зареєстровано понад 5,4 мільйона випадків зараження коронавірусом, і щодня додається близько ста тисяч нових, кількість смертей зростає більш ніж на 1000 щодня і досягла загального числа у 87 тисяч.

Попри те, що в країні зараз проводять 1 мільйон тестів на COVID-19 щодня, вважається, що реальний приріст хворих і кількість смертей набагато вищі.

За дослідженнями, близько 25 відсотків людей мають антитіла до коронавірусу, це дозволяє припустити, що багато хто вже інфікувався раніше.

У березні індійський уряд запровадив суворий карантин. Десятки мільйонів людей, які були простими робітниками у містах, повернулися у села. Експерти в галузі охорони здоров’я кажуть, що це могло сприяти поширенню вірусу по країні.
…

На тлі пандемії коронавірусу, політичної поляризації та економічного спаду цього тижня стартують щорічні збори Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй. Вперше в історії організації світові лідери не будуть присутні на гучному дипломатичному заході в Нью-Йорку.

Замість цього вони виступлять із заздалегідь записаними промовами, а більшість заходів проходитимуть віртуально.

Тільки по одному дипломату від кожної зі 193 країн-учасниць допустять в залу Генеральної асамблеї – з дотриманням соціальної дистанції і маскового режиму. На тижні Генасамблеї цього року не буде рукостискань та обіймів.

«Пандемія COVID-19 – це криза, не схожа на жодну з криз у нашому житті, і тому сесія Генеральної асамблеї цьогоріч не буде схожа на жодну іншу», – заявив генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш.

Зустрічі на високому рівні розпочнуться 21 вересня з відзначення 75-річчя ООН і офіційного прийняття декларації, схваленої усіма 193 країнами-членами. Світові лідери і представники більш ніж 180 країн зроблять трихвилинні відеозвернення.

22 вересня відбудеться відкриття віртуального засідання Генеральної асамблеї високого рівня, яке розпочнеться із виступу генсекретаря. Виступи в перебігу так званих загальних дебатів триватимуть до 26 вересня, потім буде зроблена дводенна перерва і завершаться всі заходи вранці 29 вересня.

Серед тих, чиї виступи очікуються в перший день загальних дебатів 22 вересня, – президент США Дональд Трамп, президент Росії Володимир Путін і лідер Китаю Сі Цзіньпін.

Зазвичай під час зборів Генасамблеї ООН проходять сотні додаткових заходів. Цього року відбудеться лише кілька зустрічей, в тому числі щодо боротьби з пандемією коронавірусу, змін клімату та біорізноманіття.
…

Світові банки здійснили транзакції на понад 2 трильйони доларів протягом останніх 20 років, які, на їхні думку, є підозрілими. Про це свідчить нова доповідь Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів (ICIJ), оприлюднена 20 вересня.

Звіт порушує питання про те, чи достатньо роблять фінансові установи та уряди, щоб припинити відтік грошей незаконного походження. Документ базований на тисячах документів Міністерства фінансів Сполучених Штатів, яке розслідує відмивання коштів.

Документи показують, як великі західні банки, в тому числі JPMorgan та Deutsche Bank, допомагали злочинним мережам у всьому світі, в тому числі з колишнього Радянського Союзу, передавати та приховувати гроші.

Читайте також: Українці «на Багамах». Опубліковані сотні тисяч документів про офшорні фірми на Багамських островах

2 100 документів з Мережі протидії фінансовим злочинам (FinCEN) потрапили в розпорядження журналістів Buzzfeed. Згодом вони поділилися ними з понад 400 репортерами по всьому світу для подальшого розслідування.

До групи документів FinCEN входять Звіти про підозрілу діяльність (SARS), датовані періодом з 1999 по 2017 роки. Банки подають ці звіти до FinCEN, коли мають перестороги щодо легальності транзакції.

За даними ICIJ, у половині звітів FinCEN, отриманих BuzzFeed, банки не мали інформації щодо однієї чи більше організацій, пов’язаних із переказом, що могло свідчити про неналежне виконання зобов’язань фінансовими установами.

Минулого року банки по всьому світу подали понад 2 мільйони звітів SARS. Аналітики зазначають, що FinCEN, в якому працює 333 співробітники, не має достатньо людей та фінансування для боротьби з корупцією.

Читайте також: Україна досі платить Росії $200 млн за зберігання ядерного палива через ймовірну корупцію й затягування будівництва сховища – «Схеми»

Документи, поміж іншого, показують що 11 мільярдів доларів підозрілих транзакцій надходили до Росії та з неї протягом двох десятиліть, тоді як 470 мільйонів доларів надходили в Україну та назад.

Медіа, які працюють над документами FinCEN, найближчими днями планують опублікувати більше матеріалів про те, хто ще стояв за підозрілими фінансовими потоками.

Дані FinCEN – це щонайменше п’ятий великий витік даних про глобальну корупцію за останні шість років. Попередній містив документи двох офшорних юридичних та корпоративних постачальників послуг Appleby та Estera у 2017 році.

Ці документи стали відомі як «Райські папери» і розкрили офшорні фінансові відносини політиків (в тому числі мера Одеси Геннадія Труханова, що він спростовував), знаменитостей та керівників підприємств.
…

Російські літаки бомбардували позиції повстанців у північнозахідному регіоні Сирії 20 вересня, заявляє інформаційна агенція Reuters з посиланням на свої джерела в близькосхідній країні.

За даними видання, ця низка авіаударів була найбільш потужною з часу угоди між Туреччиною та Росією про припинення вогню в регіоні.

Очевидці повідомляють про удари військових літаків по західному передмістю міста Ідліб, а також про артилерійський обстріл з боку сирійської армії гірського регіону Джабаль аз-Завія на півдні Ідлібу. Наразі невідомо про кількість постраждалих і загиблих.

«Ці 30 рейдів були наразі найтяжчими ударами з моменту угоди при припинення вогню», – цитує Reuters волонтера-спостерігача за літаками Мухаммада Рашида.

Читайте також: Четверо американських військових постраждали в конфлікті з російськими солдатами в Сирії

Інші центри з відстеження повідомляють, що російські літаки «Сухой» вдарили по району Хорш та міст Араб Сайд на захід від Ідлібу. Дрони невстановленого походження також дарили по утримуваних повстанцями містах в долині Сахель ал-Габ на заході провінції Хама.

Москва або сирійська армія наразі не коментували ці повідомлення.

Також співрозмовники агенції заявляють про збільшення обстрілів турецьких баз з боку сирійської армії протягом останніх двох тижнів. Повстанці стверджують, що сирійські військові та її союзники підтягують сили до лінії зіткнення.

Також, за повідомленнями, військова колонна турецької армії зі щонайменше 15 автомобілів в’їхала на територію Сирії через пункт перетину кордону Кафр Лусін, рухаючись у бік головної бази в Ідлібі.

Читайте також: В Сирії загинув генерал російської армії

У провінції Ідліб на північному заході Сирії – останній на захід від Євфрату території, контрольованій сирійською збройною опозицією, – з березня був оголошений режим перемир’я, про яке, після декількох тижнів кровопролитних боїв, в яких брала участь і турецька армія, домовилися в Москві президент Росії Володимир Путін і президент Туреччини Реджеп Тейїп Ердоган.

Росія в сирійському конфлікті виступає союзником Асада, а Туреччина підтримує його супротивників. Деякі угруповання опозиції, зокрема, джихадисти з визнаного у Росії терористичним угруповання «Хайят Тахрір аш-Шам», заявили, що не визнають домовленостей Росії і Туреччини.
…

На вулиці в містах Німеччини та Іспанії 20 вересня вийшли протестувальники проти заходів для запобігання поширенню коронавірусу. Зокрема кілька тисяч людей зібралися в німецькому Дюссельдорфі та столиці Іспанії Мадриді.

Після послаблення карантину в Європі рівень захворюваності, який до того дещо знизився, знову показав різке зростання.

Іспанська влада заявила, що з 21 вересня запровадить двотижневий суворий карантин в деяких районах Мадриду. Нові заходи поширюються на близько 850 тисяч людей, які живуть переважно в щільно населених, бідних південних районах – тобто 13% населення столиці та її околиць.

Читайте також: COVID-19: у Росії виявили максимальне з 18 липня число нових хворих за добу

Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчез анонсував посилення карантину 19 вересня збільшенням кількості хворих.

«Ми стривожені даними, які бачимо, адже кількість випадків порівняно з середнім національним показником подвоїлася, а рівень госпіталізації – потроїлася», – заявив Санчез 19 вересня.

Протести відбулися на наступний день після аналогічного заходу в Лондоні, що завершилися сутичками з поліцією.

У серпні 2020 року поліція Берліна затримала 300 осіб під час протестів проти карантинних обмежень, запроваджених у Німеччині через поширення коронавірусу.

За даними Університету Джонса Гопкінса, кількість людей, які захворіли на коронавірусну хворобу COVID-19, у світі сягнула 30,8 мільйона людей. Більшість людей одужує, водночас кількість померлих перевищує 958 тисяч.
…

Правозахисній організації «Весна» відомо щонайменше про понад 40 людей, затриманих під час Маршу справедливості в різних місцях Білорусі, передає білоруська служба Радіо Свобода.

Акції протесту відбуваються в низці міст країни – Мінську, Бресті, Гродно, Гомелі, Могильові. В усіх регіонах відбулися точкові затримання демонстрантів.

За даними правозахисників, серед тих, кого доправили до відділків міліції – відомий гродненський історик, доктор наук Олесь Смолянчук, могилевські журналісти Аліна Скрабунова та Олександр Сідаревський, а також Олег Моїсеєв – довіренна особа кандидатки на пройдешніх президентських виборах Світлана Тихановська.

Читайте також: Ситуація в пункті пропуску «Виступовичі» на кордоні з Білоруссю значно погіршилася – митниця

Також у Гродно з невідомих причин був зупинений автомобіль, силовики вибили скло, витягнули і жорстко затримали водія. Автомобіль із відчиненими дверима залишився на вулиці.

Від дня виборів 9 серпня в Білорусі тривають щоденні масові протести проти офіційних результатів виборів, які опозиція і значна частина міжнародної спільноти називає сфальсифікованими. Влада Лукашенка жорстоко придушує ці виступи і відкидає вимогу про нові, чесні президентські вибори.

 
…

Щонайменше двоє пакистанських військових вбиті в північнозахідному племенному регіоні Пакистану, який межує з Афганістаном 20 вересня. Про це повідомляє пакистанський Міжвідомча служба зв’язків із громадськістю – пресслужба збройних сил країни.

За повідомленням служби, силовики здійснювали «операцію на основі даних розвідки» проти ймовірних бойовиків у племенному районі Північний Вазірістан.

Північний Вазірістан був одним із притулків бойовиків, пов’язаних із «Аль-Каїдою» та мережі «Хаккані», асоційованої з афганським угрупованням «Талібан».

Пакистанські військові відтіснили ісламістських військових з їхніх схованок у горах поруч із афганським кордоном в ході серії операції з 2014 року.

Ісламістські бойовики знову почали перегруповуватися в цьому регіоні зі своїх ймовірних баз в Афганістані. Протягом останніх місяців в країні спостерігався сплеск нападів на силовиків.

Читайте також: Секретний звіт НАТО: дедалі більші фінансові можливості «Талібану» можуть зробити його неподатливим до тиску (ексклюзив)

В ході іншої операції на основі розвідувальної інформації четверо підозрюваних бойовиків загинули в бою з силами безпеки в районі Аваран південнозахідної провінції Белуджистан, повідомила Міжвідомча служба 19 вересня.
…

За минулу добу у Росії виявили 6148 нових випадків зараження коронавірусом. Як повідомив оперативний штаб з боротьби із поширенням COVID-19, це максимальний добовий приріст із 18 липня.

Згідно з повідомленням, за минулу добу в Росії одужали 2895 людей, 79 померли.

Від початку пандемії в Росії виявлено 1 103 399 випадків COVID-19, одужали 909 357 пацієнтів, померли – 19 418.

Станом на ранок 20 вересня, в Україні від початку пандемії коронавірус вразив 175 678 людей, 3557 померли, 77 512 – одужали.

У світі, за даними Університету Джонса Гопкінса, кількість інфікованих COVID-19 перевищила 30 мільйонів, померли понад 956 тисяч людей, одужали більш ніж 21 мільйон.​
…

США в односторонньому порядку відновили всі санкції ООН проти Ірану, попри протидію інших учасників Ради безпеки організації.

«США очікують, що всі члени ООН в повному обсязі виконуватимуть свої зобов’язання та імплементують ці заходи», – заявив держсекретар США Майк Помпео 19 вересня.

Він додав, що в найближчі дні США оголосять про низку додаткових заходів щодо посилення виконання санкцій ООН і «притягнення порушників до відповідальності».

У відповідь на цей крок 20 вересня Іран закликав міжнародну спільноту об’єднатися проти «необдуманих дій» Вашингтона.

«Ми очікуємо, що міжнародне співтовариство і всі країни світу виступлять проти цих нерозважливих дій режиму в Білому домі», – заявив у Тегерані офіційний представник Міністерства закордонних справ Іранц Саїд Хатібзаде.

Читайте також: США ввели санкції проти 20 компаній в Іраку та Ірані

Китай і Росія, які мають право вето в Раді безпеки ООН, виступили проти спроб США повернути міжнародні санкції, а це, зокрема, збройне ембарго, заборона на збагачення урану, розробку і випробування балістичних ракет, а також на передачу Тегерану ядерних і ракетних технологій.

Цей крок США є черговим витком напруженості у відносинах з Іраном із одного боку, та іншими державами-підписантами ядерної угоди 2015 року, – з іншого. Президент Дональд Трамп вийшов з ядерної угоди у 2018 році і знову ввів санкції США щодо Ірану. Це спонукало Тегеран поступово порушувати свої ядерні зобов’язання як відповідь на відсутність очікуваних економічних вигод від угоди. Напередодні оголошення рішення США про повернення санкцій Великобританія, Франція і Німеччина заявили в листі до Ради безпеки ООН, що зберігають «прихильність» ядерній угоді.
…

У Білорусі, де вже 42-й день без перерви тривають акції протесту проти офіційно оголошеної перемоги на шостий термін поспіль чинного президента Олександра Лукашенка, силовики знову з застосуванням сили розігнали традиційний суботній жіночий марш у столиці Мінську і затримували його учасниць, а також інших демонстрантів.

Цього разу його назвали «блискучим» – учасниці виходили в яскравому одязі й намагалися прикрасити себе якимись блискітками.

Крім того, затримували й учасників інших акцій – таких, як «ланцюг солідарності», який зібрався на місці одного з розгонів жіночого маршу.

Правозахисники на цей час повідомляють імена понад 330 затриманих, і це ще не повна інформація, список постійно розширюється; частину з них уже випустили.

Невеликі протести, в перебігу яких теж були затримані, відбулися й у деяких інших містах Білорусі.

Від дня виборів 9 серпня в Білорусі тривають щоденні масові протести проти офіційних результатів виборів, які опозиція і значна частина міжнародної спільноти називає сфальсифікованими. Влада Лукашенка жорстоко придушує ці виступи і відкидає вимогу про нові, чесні президентські вибори.

 
…

Шестирічного Артема – сина активістів «Європейської Білорусі» Олени Лазарчук та Сергія Мацкойта – випустили з притулку в столиці Білорусі Мінську. 17 вересня його зі школи забрали органи опіки після того, як мати не змогла забрати його вчасно після занять, оскільки її затримала поліція.

Дитину не забрали зі школи до 18:00. Після цього вчителі викликали органи опіки. За словами Лазарчук, співробітники школи не зателефонували ні батьку хлопчика, ні його повнолітній сестрі, ні бабусі, хоча й мали їхні контактні дані.

Наступного дня до Лазарчук прийшли з органів опіки. У притулку жінці сина не віддали й не дозволили його побачити, посилаючись на коронавірус.

14 вересня Генеральна прокуратура Білорусі погрожувала забирати дітей із сімей, якщо їх будуть брати з собою на акції протесту. Батькам загрожує як штраф, так і вилучення дитини, якщо органи опіки заявлять про соціально небезпечне положення дитини.
…

Офіційні Мінськ і Москва майже одночасно засудили повідомлення про те, що кандидатка на посаду президента Білорусі і нині фактична лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська може виступити на засіданні Ради Європейського союзу в форматі міністрів закордонних справ країн ЄС, що має відбутися 21 вересня.

Як заявив речник МЗС Білорусі Анатолій Глаз, це стало б «нахабним і неприхованим втручанням у внутрішні справи» його країни і «повною неповагою до її громадян». За його словами, таким чином «реалізується курс на підрив суверенітету Білорусі», і позицію офіційного Мінська з цього питання вже довели до представника Євросоюзу в Білорусі і до «відповідних осіб» у Брюсселі.

Так само речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що «загравання ЄС-івських МЗС із самопризначеним представником білоруської опозиції і запрошення її до Брюсселя «на спілкування» – це складова сценарію втручання у внутрішні справи Білорусі».

Світлана Тихановська стала чільною суперницею чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка на президентських виборах 9 серпня. За офіційно оголошеними результатами, вона здобула близько 10 відсотків голосів, а Лукашенко близько 80 і був переобраний на шостий термін поспіль. І білоруська опозиція, і багато хто на Заході заявляє про численні фальсифікації і про невизнання офіційних результатів виборів. За деякими оцінками, насправді Тихановська в разі чесного підрахунку могла й перемогти на виборах у першому турі, але принаймні виходила б із Лукашенком у другий тур.

Наразі Тихановська, змушена виїхати з Білорусі, веде активну діяльність поза її межами. Зокрема, вона вже виступала через відеозв’язок на неформальній зустрічі Ради безпеки ООН, у Парламентській асамблеї Ради Європи, в Раді ООН із прав людини. Парламент Литви, до якої була змушена виїхати Тихановська, в політичній заяві, що не має прямих юридичних наслідків, назвав її «обраною білоруським народом лідеркою», а Лукашенка – «нелегітимним керівником Білорусі». А Європейський парламент в аналогічній політичній заяві назвав створену з ініціативи Тихановської Координаційну раду представників опозиції для передачі влади в країні «тимчасовим представництвом народу, який вимагає політичних змін».

Від дня виборів 9 серпня в Білорусі тривають щоденні масові протести, які влада Лукашенка жорстоко придушує. Через це її представникам загрожують міжнародні санкції, країни Балтії вже запровадили свої власні санкції. Натомість Росія підтримує владу чинного білоруського президента.

 
…

У США померла найстарша суддя Верховного суду, 87-річна Рут Бейдер Гінзбург. Її вважали лідеркою ліберального крила Верховного суду.

Гінзбург останнім часом боролася з раком підшлункової залози. У липні вона повідомила, що проходить курс хімотерапії.

Рут Гінзбург виросла в єврейській родині в Нью-Йорку. У 1993 році тодішній президент США Білл Клінтон призначив її суддею Верховного суду. Вона стала другою жінкою – суддею Верховного суду в історії США.  

Під час своєї роботи вона голосувала за захист прав жінок, права на аборти та розширення прав ЛГБТ-спільноти.

Під час своєї каденції президент США Дональд Трамп призначив двох членів Верховного суду: у 2017 році посаду здобув Ніл Ґорсач, а у 2018 – Бретт Кавано. Обох вважають консерваторами.

На думку аналітиків, Трамп намагатиметься призначити до суду ще одного консерватора замість Гінзбург. Таким чином, у Верховному судді більшість суддів матимуть консервативні погляди.

Верховний суд США складається з дев’яти суддів. Їх призначає президент за погодженням Сенату. Суддя отримує посаду довічно.
…

Російський опозиційний політик Олексій Навальний повідомив, що після отруєння він зовсім не впізнавав людей.

«Усі поточні проблеми на кшталт того, що телефон в моїх руках даремний, як камінь, а налити собі водички перетворюється в цілий атракціон, – справжня дурниця», – розповіли на сторінці Навального у фейсбуці.

«Поясню. Зовсім нещодавно я не впізнавав людей і не розумів, як розмовляти. Щоранку до мене приходив лікар і говорив: «Олексію, я приніс дошку, давайте придумаємо, яке на ній написати слово». Це приводило мене в розпач, бо хоч я вже і розумів в цілому, чого хоче лікар, але не розумів, де брати слова», – додав Навальний.

У дописі політика йдеться, що зараз у нього трясуться ноги, коли він іде сходами.

«Так що багато проблем ще належить вирішити, але приголомшливі лікарі університетської Берлінської клініки «Шаріте» вирішили головну. Вони перетворили мене з «технічно живої людини» в того, хто має всі шанси знову стати Вищою Формою Істоти Сучасного Суспільства – людиною, яка вміє швидко гортати інстаграм і без роздумів розуміє, де ставити лайки», – зазначив росіянин.

Російський опозиційний політик Олексій Навальний 15 вересня опублікував у мережі Instagram перше своє фото після отруєння із німецької клініки «Шаріте», де він проходить лікування.

7 вересня лікарі клініки «Шаріте» повідомили, що Навального вивели зі стану штучної коми, і він реагує на зовнішні подразники.

Російський опозиціонер перебував у комі з 20 серпня. На лікуванні в клініці «Шаріте» він – із 22 серпня, у Берлін його перевезли з Омська.

До лікарні Омська Навального доправили після того, як йому стало зле на борту літака, який здійснив екстрену посадку в омському аеропорту.

Влада Німеччини заявила, що в організмі Навального були знайдені сліди отруйної речовини з групи «Новачок». Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала Москву розслідувати те, що сталося з опозиціонером.

Російська влада, посилаючись на лікарів, які лікували Навального в Омську, висловлювала скептичне ставлення до версії отруєння. Кримінальну справу в Росії не порушували.

 
…

Рада ООН з прав людини ухвалила резолюцію щодо ситуації у Білорусі. «За» проголосували представники 23 держав, «проти» – двох (Еритреї та Венесуели), «утрималися» – 22.

У резолюції мовиться про численні факти знущань, викрадень, довільних висилок та сексуального насильства. Зазначається, що співробітники правоохоронних органів Білорусі застосовували насильство до мирних демонстрантів.

Країни-учасниці РПЛ ООН закликали «припинити застосування надмірної сили щодо мирних демонстрантів», покласти край «свавільним арештам», а також звільнити всіх «політв’язнів, журналістів, захисників прав людини» та інших затриманих під час протестів.

Рада ООН з прав людини закликав владу Білорусі «почати діалог з політичною опозицією, зокрема з Координаційною радою і громадянським суспільством», а також «виконувати зобов’язання відповідно до норм у галузі прав людини».

Раніше 18 вересня кандидат у президенти Білорусі Світлана Тихановська по відеозв’язку взяла участь у засіданні Ради з прав людини ООН. Вона заявила, що те, що відбувається у Білорусі є порушенням Загальної декларації прав людини, і закликала міжнародну спільноту негайно втрутитися.

Експерт ООН з прав людини в Білорусі Анаіс Марен назвала ситуацію в країні «катастрофічною». Як повідомило агентство AFP, експерту ООН відомо про півтисячі заяв про катування та про тисячі випадків побиття.

17 вересня Європарламент ухвалив резолюцію про ситуацію в Білорусі. Депутати відкинули оголошені офіційним Мінськом результати «так званих президентських виборів».

Європейські законодавці засуджують залякування, переслідування та непропорційне застосування сили проти учасників страйків у низці білоруських підприємств, а також щодо членів створеної опозицією після виборів Координаційної ради з передачі влади. Європарламент вітає цю раду в якості тимчасового представника інтересів білоруського народу, який виступає за свободу і демократичні зміни.

У резолюції Європарламенту наголошується, що законодавчий орган ЄС не буде визнавати Олександра Лукашенка легітимним президентом Білорусі після закінчення його нинішнього терміну 5 листопада 2020 року.
…

Європейські дипломати висловили солідарність з політичними в’язнями у Білорусі і попередили, що на знак солідарності будуть приносити на зустрічі з представниками білоруської влади список активістів, які перебувають під вартою.

Посли європейських держав також закликали чинний уряд Білорусі почати діалог з опозицією, та поважати права і свободи білоруських громадян. Дипломати вважають за необхідне, щоб влада дотримувалася демократичні процедури, на яких наполягають мешканці Білорусі, повідомило Міжнародне французьке радіо.

Раніше 18 вересня кандидат у президенти Білорусі Світлана Тихановська по відеозв’язку взяла участь у засіданні Ради з прав людини ООН. Вона заявила, що те, що відбувається у Білорусі є порушенням Загальної декларації прав людини, і закликала міжнародну спільноту негайно втрутитися.

Експерт ООН з прав людини в Білорусі Анаіс Марен назвала ситуацію в країні «катастрофічною». Як повідомило агентство AFP, експерту ООН відомо про півтисячі заяв про катування та про тисячі випадків побиття.

17 вересня Європарламент ухвалив резолюцію про ситуацію в Білорусі. Депутати відкинули оголошені офіційним Мінськом результати «так званих президентських виборів».

Європейські законодавці засуджують залякування, переслідування та непропорційне застосування сили проти учасників страйків у низці білоруських підприємств, а також щодо членів створеної опозицією після виборів Координаційної ради з передачі влади. Європарламент вітає цю раду в якості тимчасового представника інтересів білоруського народу, який виступає за свободу і демократичні зміни.

У резолюції Європарламенту наголошується, що законодавчий орган ЄС не буде визнавати Олександра Лукашенка легітимним президентом Білорусі після закінчення його нинішнього терміну 5 листопада 2020 року.
…

У Кремлі заявили, що в ситуації з отруєнням російського опозиціонера Олексія Навального «занадто багато абсурду». Так речник Кремля Дмитро Пєсков прокоментував повідомлення соратників Навального, які заявили, що пляшка зі слідами бойової отруйної речовини «Новачок», якою, за даними німецького уряду, був отруєний російський опозиційний політик, була винесена з його номера в Томську і вивезена до Німеччини.

«У цій у всій історії занадто багато абсурду, щоб комусь вірити на слово, тому на слово ми нікому вірити не збираємося… Ми не можемо цього пояснити, тому що, як ви знаєте, така пляшка, якщо вона була, вона була кудись вивезена в Німеччину чи ще кудись. Тобто те, що могло б стати доказом на користь отруєння, на жаль, було вивезено. Це додаткове питання, чому і так далі», – заявив Пєсков 18 вересня.

Російський опозиційний політик Олексій Навальний 15 вересня опублікував у мережі Instagram перше своє фото після отруєння із німецької клініки «Шаріте», де він проходить лікування.

7 вересня лікарі клініки «Шаріте» повідомили, що Навального вивели зі стану штучної коми, і він реагує на зовнішні подразники. 

Російський опозиціонер перебував у комі з 20 серпня. На лікуванні в клініці «Шаріте» він – із 22 серпня, в Берлін його перевезли з Омська.

До лікарні Омська Навального доправили після того, як йому стало зле на борту літака, який здійснив екстрену посадку в омському аеропорту.

Влада Німеччини заявила, що в організмі Навального були знайдені сліди отруйної речовини з групи «Новачок». Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала Москву розслідувати те, що сталося з опозиціонером.

Російська влада, посилаючись на лікарів, які лікували Навального в Омську, висловлювала скептичне ставлення до версії отруєння. Кримінальну справу в Росії не порушували.

 
…

Членові президії Координаційної ради білоруської опозиції і юристу Максиму Знаку висунули звинувачення за заклики до дій на шкоду національній безпеці (частина 3 статті 361 КК). Як передає білоруський портал Tut.by із посиланням на адвоката Дмитра Лаєвського, Максим Знак через незгоду з обвинуваченнями оголосив голодування.

«Звинувачення такі ж, як і підозри, не конкретизовані. Із них незрозуміло, які саме висловлювання Максима розцінюються як «спрямовані проти національної безпеки», і в цьому так само полягає переслідування за висловлення думки», – сказав адвокат.

За словами Лаєвського, для Максима Знака відмова від їжі в СІЗО – один з небагатьох способів боротьби проти беззаконня.

Раніше сьогодні Марії Колесниковій, одній із лідерів опозиції, членові президії Координаційної ради, також висунулии звинувачення за аналогічною статтею. Їй продовжили арешт до 8 листопада. Обом опозиціонерам загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.

Максима Знака затримали вранці 9 вересня, а пізніше заарештували. У Слідчому комітеті Білорусі заявляли, що мають «докази вчинення представниками Координаційної ради дій, спрямованих на дестабілізацію і заподіяння шкоди нацбезпеці». За версією слідства, зазначені дії «відбувалися з використанням ЗМІ та інтернет-ресурсів».

Юрист Максим Знак був одним із двох членів президії Координаційної ради опозиції, який залишався на волі і не покинув Білорусь. Після його затримання на волі залишилася тільки білоруська письменниця і лауреат Нобелівської премії Світлана Алексієвич, яка не бере активної участі в діяльності ради за станом здоров’я.

У Мінську та інших містах Білорусі понад місяць тривають акції протесту проти фальсифікацій на президентських виборах і насильства над затриманими, люди вимагають звільнити всіх політв’язнів і провести чесні і відкриті вибори. Силовики жорство придушують протести.
…